Ухвала

від 19.08.2024 по справі 761/19385/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

19 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 761/19385/22

провадження № 61-10950ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,

розглянувши касаційну скаргу Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка Національної академії педагогічних наук України на додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка Національної академії педагогічних наук України про скасування наказу, зміну формулювання причини звільнення, стягнення невиплаченої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати незаконним та скасувати наказ Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченко Національної академії педагогічних наук від 05 серпня 2022 року № 38-к про її звільнення; змінити формулювання причин звільнення позивача з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України та пункту 5 частини першої статті 40 КЗпП України, зазначивши причиною звільнення положення, що передбачені статтею 39 КЗпП України; стягнути з відповідача на її користь невиплачену заробітну плату в розмірі 73 217,40 грн та моральну шкоду в сумі 500 000,00 грн.

Шевченківський районний суд м. Києва рішенням від 03 серпня 2023 року позов задовольнив частково. Визнав незаконним наказ Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченко Національної академії педагогічних наук від 05 серпня 2022 року № 38-к «Про звільнення ОСОБА_1 ». Стягнув з Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченко Національної академії педагогічних наук на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн та судовий збір в розмірі 1 984,80 грн. В решті позову відмовив.

У серпні 2023 року представник Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка Національної академії педагогічних наук - адвокат Костинчук П. М. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 47 582,40 грн з урахуванням часткового задоволення позовних вимог.

Шевченківський районний суд м. Києва додатковим рішенням від 15 листопада 2023 року заяву задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_1 на користь Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка Національної академії педагогічних наук витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

Київський апеляційний суд постановою від 18 червня 2024 року апеляційну скаргу представника Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка Національної академії педагогічних наук України - адвоката Костинчука П. М. залишив без задоволення, а додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 листопада 2023 року - без змін.

29 липня 2024 року представник Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка Національної академії педагогічних наук - адвокат Костинчук П. М. через підсистему «Електронний суд» надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 червня 2024 року, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити в повному обсязі.

У касаційній скарзі заявник зокрема посилається на те, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях не врахували висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та постановах Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15683/15, від 18 червня 2019 року у справі № 910/3929/18.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу суд може визнати таку касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

Матеріали касаційної скарги, зміст оскаржуваних судових рішень свідчать про те, що касаційна скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності оскаржуваних судових рішень чи їх невідповідності висновку, викладеного у постанові Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі.

Судами встановлено, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу Інститут спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка Національної академії педагогічних наук України надав до суду копію договору № 01/2 про надання правничої допомоги від 16 січня 2023 року; протокол узгодження гонорару від 16 січня 2023 року; акти про надання правничої допомоги від 02 травня 2023 року № 1 та від 30 травня 2023 року № 2; рахунки за надання правничої допомоги від 02 травня 2023 року № 1 та від 30 травня 2023 року; детальний опис правничої допомоги, наданої відповідно до умов договору про надання правничої допомоги від 16 січня 2023 року № 01/2 (за період часу з 16 січня 2023 року до 30 травня 2023 року).

Відповідно до п. 3.1 договору № 01/2 про надання правничої допомоги від 16 січня 2023 року сторони узгодили, що у строк протягом двох календарних місяців від дня підготовки адвокатським бюро відзиву клієнта на позовну заяву позивача у справі клієнт зобов`язується сплатити у безготівковій формі на поточний банківський рахунок адвокатського бюро перчу частину гонорару адвокатського бюро за цим договором у розмірі 40 000,00 грн, без ПДВ.

Пункт 3.2 договору № 01/2 про надання правничої допомоги від 16 січня 2023 року передбачає, що у строк протягом двох календарних місяців від дня підготовки адвокатським бюро заперечення клієнта на відповідь позивача на відзив у справі (або протягом трьох календарних місяців від дня підготовки адвокатським бюро відзиву клієнта на позовну заяву позивача у справі у випадку, якщо позивачем не подаватиметься до суду відповідь на відзив) клієнт зобов`язується сплатити у безготівковій формі на поточний банківський рахунок адвокатського бюро другу частину гонорару адвокатського бюро за цим договором у розмірі 8 000,00 грн, без ПДВ.

Відповідачем у справі в суді першої інстанції було подано клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 18 січня 2023 року; клопотання про ознайомлення з матеріалами справи; клопотання про відкладення судового засідання у справі, призначеного на 13 лютого 2023 року; відзив на позовну заяву позивача; клопотання про ознайомлення з матеріалами справи; заперечення на відповідь позивача на відзив; заяву про розподіл судових витрат.

Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні заявила клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ці висновки узгоджуються з висновками, викладеними в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, від 22 листопада 2023 року у справі № 712/4126/22.

Виходячи із загальних засад справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи складність справи, дослідивши надані докази, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про зменшення судових витрат та визначення їх розміру, який підлягає відшкодуванню в розмірі 5 000,00 грн.

Враховуючи, що касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України, тоді як Верховний Суд уже викладав висновок щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку, тому колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для відмови у відкритті касаційного провадження у цій справі.

Керуючись пунктом 5 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка Національної академії педагогічних наук України на додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка Національної академії педагогічних наук України про скасування наказу, зміну формулювання причини звільнення, стягнення невиплаченої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко М. Ю. Тітов