Ухвала

від 31.01.2024 по справі 278/3429/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №278/3429/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2024 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О. М. за участі секретаря судового засідання Мороз К. Г., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Горлова Єгора Сергійовича про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, у якій, з урахуванням уточнених вимог, просить суд:

стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) 253389,63 грн, що складається з:

- 69300,00 грн - компансації замість її частки у праві спільної сумісної власності на транспортний засіб марки «FORD», моделі «Transit 80В», дн.н.з. « НОМЕР_3 », VIN: НОМЕР_4 , 1997 року випуску;

- 179089,63 грн - компенсації замість її частки у праві спільної сумісної власності на транспортний засібмарки «SKODA», моделі «Oktavia Combi 1.6», д.н.з. « НОМЕР_5 », VIN: НОМЕР_6 , 2014 року випуску;

- 81205,50 грн - компенсації замість її частки у праві спільної сумісної власності на сонячну електростанцію, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 7000,00 грн, як дохід від використання майна, що є у спільній власності, а саме: електростанції, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

31.01.2024 року представником позивача - адвокатом Горловим Є. С. подано заяву про забезпечення позову, в якій просить застосувати заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 1822083800:01:000:0001, площею 0,58 га (підстава набуття права власності: свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: 2989, виданий 19.12.2023, видавник: Силіна Н.В. приватний нотаріус Житомирського районного нотаріального округу);

1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером : 1822083800:01:000:0960, площею 2,2675 га (підстава набуття права власності: свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: 2988, виданий 19.12.2023, видавник: Силіна Н.В. приватний нотаріус Житомирського районного нотаріального округу);

1/6 частину земельної ділянки з кадастровим номером: 1822086200:01:000:1719, площею 0,6316 га (підстава набуття права власності: рішення органу місцевого самоврядування щодо об`єкта речового права, серія та номер: 1329, виданий 14.07.2023, видавник: Новогуйвинська селищна рада Житомирського району Житомирської області);

1/6 частину земельної ділянки з кадастровим номером: 1822086200:01:000:1543, площею 1,2342 га (підстава набуття права власності: рішення органу місцевого самоврядування щодо об`єкта речового права, серія та номер: 1329, виданий 04.07.2023, видавник: Новогуйвинська селищна рада Житомирського району Житомирської області;

1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером: 1822083800:03:001:0650, площею 0,53 га (підстава набуття права власності: свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: 770, виданий 25.04.2023, видавник: Силіна Н.В. приватний нотаріус Житомирського районного нотаріального округу);

земельну ділянку з кадастровим номером: 1822083800:03:001:0419, площею 0,18 га (підстава набуття права власності: дублікат договору дарування, земельної ділянки, серія та номер: 1551, виданий 24.03.2021, видавник: приватний нотаріус Житомирського районного нотаріального округу Демецька С.Л.);

земельну ділянку з кадастровим номером: 1822083800:03:001:0218, площею 0,36 га (підстава набуття права власності: державний акт на право власності на земельну ділянку, серія та номер: ЯГ№789289, виданий 21.12.2007, видавник: Корчацька сільська рада Житомирського району Житомирської області);

земельну ділянку з кадастровим номером: 1822083800:03:001:0217, площею 0,23 га (державний акт на право власності на земельну ділянку, серія та номер: ЯГ№789289, виданий 21.12.2007, видавник: Корчацька сільська рада Житомирського району Житомирської області);

житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 135,3 кв.м. (підстава набуття права власності: договір дарування, № 2480, 25.06.2010, Демецька С.Л., приватний нотаріус Житомирського районного нотаріального округу).

В обґрунтування заяви зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Наводить практику Верховного Суду в аналогічних справах.

У засідання належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи учасники справи або їхні представники не з`явились, у зв`язку з чим розгляд здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Представником відповідача - адвокатом Банківським В. В. подано заяву про розгляд справи без його участі; просить відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки земельні ділянки та житловий будинок, на які просить сторона позивача накласти арешт, не є предметом позову. Звертає увагу на те, що позовні вимоги стосуються стягнення половини вартості спільного майна подружжя, що насамперед стосується саме поділу майна такого подружжя, а не безпосередньо стягнення грошових коштів.

Розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин 1, 2ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 ЦПК Українизаходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.п. 1, 10 ч. 1ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч. 2ст. 150 ЦПК Українисуд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Статті 150 ЦПК Українимістять невичерпний перелік видів та способів заходів забезпечення позову і припис про те, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Відповідно до п. 6постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2021 року у справі № 755/5333/20 (провадження № 61-17180св20) Верховний Суд дійшов висновку, що «у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

На підставі ст. ст.76-81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Майно, на яке представник позивача просить накласти арешт, не відносяться до предмету спору у даній справі; заявник жодним чином не обґрунтував та не довів наявності причинного зв`язку між незастосуванням заходів забезпечення позову щодо вказаного майна та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду у справі щодо іншого майна, яке є предметом спору.

Посилання заявника на правові позиції Верховного Суду, викладені у постанові від 03.03.2023 року в господарській справі № 905/22860/17, на думку суду, не є тотожнім, оскільки у вказаній господарській справі предметом спору є вимога про стягнення заборгованості за надані послуги (поставлений природний газ), а в даній цивільній справі предметом спору за своєю суттю є поділ спільного майна подружжя, яке трансформовано у відшкодування половини вартості такого майна подружжя (тобто припиняється частка власності одного подружжя шляхом компенсації грошовими коштами за таку частку іншому подружжю).

На глибоке переконання суду, застосування заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно, яке не є предметом позову, можливо у відносинах, наприклад: з позики, таких, які склались з кредитних відносин, тощо.

Отже, суд приходить до висновку, що вимога про забезпечення позову задоволенню не підлягає. Крім того, суд звертає увагу заявника щодо співмірності заявлених заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, зокрема, щодо співмірності ціни позову із вартістю майна, на яке позивач просить накласти арешт. Також позивачем необґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 149-153,158 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката ГорловаЄгора Сергійовичапро забезпеченняпозову - відмовити.

Копію ухвали негайно надіслати сторонам для відома.

Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Суддя О. М. Дубовік