Постанова

від 26.12.2023 по справі 274/6502/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №274/6502/23 Головуючий у 1-й інст. Большакова Т. Б.

Категорія 83 Доповідач Талько О. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді: Талько О.Б.,

суддів: Шевчук А.М., Коломієць О.С.,

за участю секретаря Антоневської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 274/6502/23 за позовом ОСОБА_1 доБердичівського відділудержавної виконавчоїслужби уБердичівському районіЖитомирської областіЦентрального міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Київ)про скасуванняарешту нанерухоме майно, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бердичівськогоміськрайонного судуЖитомирської областівід 25вересня 2023року, постановлену під головуванням судді Большакової Т.Б.,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому зазначив, що Господарським судом Житомирської області винесено наказ № 17/1664 від 1 лютого 2011 року та наказ № 17/1944 від 15 квітня 2010 року про стягнення з ПП «Спайк-Плюс» на користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку кредитної заборгованості. 9 лютого 2018 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», який є правонаступником Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку, та ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс» укладено договір відступлення права вимоги № 39/470 від 9 лютого 2018 року про відступлення прав за кредитним договором та договір відступлення права вимоги № 39/470 від 9 лютого 2018 року про відступлення прав за договором іпотеки.

9 лютого 2018 року між ним та ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс» укладено договір відступлення права вимоги № 09/02-18/2 про відступлення прав вимоги за кредитним договором та договір відступлення права вимоги № 09/02-18/3 про відступлення прав за договором іпотеки, за якими він набув право вимоги до ПП «Спайк-Плюс» за вказаними договорами.

Вказав, що між ним та відповідачем виник спір з приводу скасування арешту на майно, яке перебуває в іпотеці, враховуючи, що власник такого майна фізична особа вже не є боржником, виконавче провадження було закінчено, а відповідач заперечує щодо зняття арешту.

Враховуючи вищезазначене, просив скасувати арешт нерухомого майна: нежитлової будівлі, картоплесховища, загальною площею 1345,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження 10297170, зареєстрований 28 вересня 2010 року на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, АЕ770860 від 28 вересня 2010 року, винесеної заступником начальника ВДВС Бердичівського МРУЮ Велидчуком О.І.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 25 вересня 2023 року відмовлено у відкритті провадження у справі.

В апеляційнійскарзі ОСОБА_1 ,посилаючись напорушення судомнорм матеріальногота процесуальногоправа,просить скасуватиухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Зокрема,зазначає,що 9лютого 2018року набувправо вимогиза кредитнимдоговором тадоговором іпотекидо ПП«Спайк-Плюс»,яке заборгованістьне погасило,ігноруючи всівимоги.Тому він,керуючись відповідниміпотечним застереженням,законом України«Про іпотеку»,Законом України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень»,звернувся додержавного реєстратораза реєстрацієюза нимправа власностіна предметіпотеки (нежитловеприміщення,картоплесховище,загальною площею1345,3кв.м.,розташоване заадресою: АДРЕСА_1 )в рахунокпогашення заборгованості.При здійсненніреєстрації прававласності реєстраторповідомив йогопро наявністьобтяжень відноснонабутого майна,накладених нотаріусомпри реєстраціїдоговору іпотекита державноювиконавчою службою(арештнерухомого майназгідно зпостановою від28вересня 2010року).Після зверненнядо нотаріусанакладені нимобтяження булоприпинено.Діючим лишаєтьсяобтяження типу«арешт нерухомогомайна»,зареєстроване 28вересня 2010року зареєстраційним номером10297170на підставіпостанови проарешт майна таоголошення заборонина йоговідчуження АЕ770860від 28вересня 2010року, винесеної заступником начальника ВДВС Бердичівського МРУЮ Велидчуком О.І., що відображено в інформаційній довідці № 331187454 від 4 травня 2023 року. Проте вказана інформаційна довідка не відображає відомості про те, в ході якого виконавчого документа застосовано вказане обтяження, хто був стягувачем у такому виконавчому провадженні та чи було воно зведеним.

Так, у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області перебували виконавчі провадження № 35515843 та № 31410169 із примусового виконання наказів Господарського суду Житомирської області № 17/1664 від 1 лютого 2011 року та № 17/1944 від 15 квітня 2010 року, про стягнення з ПП «Спайк-Плюс» на користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку кредитної заборгованості. Однак відкриті дані виконавчі провадження були лише у 2012 році, тоді як арешт накладено 28 вересня 2010 року, тобто задовго до відкриття виконавчих проваджень.

Тому вважає помилковим висновок суду про те, що оспорюваний арешт було накладено в межах вказаних виконавчих проваджень і відповідно непоширення на спірні правовідносини юрисдикції цивільних судів.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

У частині 1 статті 19 ЦПК України зазначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Положеннями статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

З наведеної норми вбачається, що зняття арешту з майна здійснюється шляхом винесення виконавцем постанови. Така постанова може бути винесена на підставі постанови начальника відповідного відділу державної виконавчої служби лише у разі порушення порядку накладення арешту, в усіх інших випадках - виключно на підставі рішення суду.

Як свідчить зміст позовної заяви, підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом стала неможливість реалізації ним права іпотекодержателя майна з тих підстав, що на це нерухоме майно накладено арешт згідно з постановою державного виконавця.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд зазначив про те, що даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

При цьому, суд виходив з того, що арешт на зазначене нерухоме майно накладений державним виконавцем у виконавчих провадженнях з виконання наказів Господарського суду Житомирської області №17/1664 від 1 лютого 2011 року та №17/1944 від 15 квітня 2010 року.

Однак, матеріали справи не містять доказів на підтвердження даної обставини.

Таким чином, висновок суду про відмову у відкритті провадження є передчасним.

Враховуючи вищезазначене, ухвалу слід скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.259,268,367,368,374,379,381-384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Бердичівськогоміськрайонного судуЖитомирської областівід 25вересня 2023року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Судді