Рішення

від 18.07.2024 по справі 274/6502/23

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 274/6502/23 Провадження № 2/0274/654/24 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2024 м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т.Б.за участю секретаря судового засідання Юсової О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватне підприємство "Спайк-Плюс", третя особа Бердичівський відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнень, просить суд: припинити обтяження, реєстраційний номер 10297170, зареєстроване 28.09.2010 Житомирською філією державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, на підставі заяви відділу державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції, код 35006362, тип обтяження: арешт нерухомого майна, підстава обтяження: постанова про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження АЕ770860 від 28.09.2010, винесена заступником начальника ВДВС Бердичівського МРУЮ Велидчуком О.І., об`єкт обтяження: нежитлова будівля, картоплесховища, загальною площею 1345,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позов обґрунтовано тим, що 28.12.2006 між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) та приватним підприємством «Спайк-Плюс» укладено договір про іпотечний кредит № 56. За умовами вказаного договору підприємство отримало кредит у сумі 200 000,00 грн., які разом з відсотками зобов`язалось сплатити не пізніше 14.12.2009.

З метою забезпечення належного виконання взятих зобов`язань 28.12.2006 між вказаними юридичними особами було укладено договір іпотеки № 56 (номер в реєстрі нотаріальних дій: 5752). Цей договір діє до повного виконання зобов`язань підприємства за кредитним договором (з урахуванням усіх змін та доповнень до нього) або до припинення права іпотеки у випадках, що прямо передбачені чинним законодавством. Предметом іпотеки стало нерухоме майно - нежитлова будівля, картоплесховище, загальною площею 1345,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Внаслідок неналежного виконання підприємством взятих на себе зобов`язань банк звертався до Господарського суду Житомирської області та отримав наказ № 17/1664 від 01.02.2011 та наказ № 17/1944 від 15.04.2010 про стягнення з підприємства кредитної заборгованості.

09.02.2018 між публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», який є правонаступником прав та зобов`язань Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство), та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Плюс» укладено договір відступлення права вимоги № 39/470 від 09.02.2018 р. про відступлення прав за Кредитним договором та Договір відступлення права вимоги № 39/470- 1 від 09.02.2018 про відступлення прав за Договором іпотеки.

09.02.2018 між ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс» та позивачем укладено договір відступлення права вимоги № 09/02-18/2 про відступлення прав вимоги за кредитним договором та договір відступлення права вимоги № 09/02-18/3 про відступлення прав за договором іпотеки, за якими позивач набув права вимоги до ПП «Спайк-Плюс» за вказаними кредитним та іпотечним договором.

На час придбання права вимоги за кредитним та іпотечним договорами, на примусовому виконанні перебували вказані судові накази, виконавче провадження№35515843 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Житомирської області № 17/1944 від 15.04.2010, виконавче провадження №31410169 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Житомирської області № 17/1664 від 16.02.2011.

У зв`язку із заміною кредитора за кредитними зобов`язаннями Господарський суд Житомирської області замінив стягувана ПАТ Акціонерний комерційний промислово- інвестиційний банк на позивача, як правонаступника згідно ухвали від 26.02.2018 у справі №17/1664 та згідно ухвали від 26.02.2018 у справі № 17/1944.

У березні 2018 позивач звернувся до державного виконавця із заявою про повернення виконавчих документів.

На підставі поданої заяви державним виконавцем повернуто позивачу вказані виконавчі документи та прийнято рішення зняти арешт з іпотечного майна, про що 19.03.2018 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу по обох виконавчих провадженнях.

Оскільки заборгованість залишалася непогашеною, позивач звернувся до ПП «Спайк-Плюс» з вимогою про усунення порушення основного зобов`язання шляхом погашення кредитної заборгованості в тридцятиденний строк з моменту отримання вимоги. З цією ж вимогою підприємство отримало повідомлення про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі відповідного застереження в іпотечному договорі у разі непогашення заборгованості.

Вказана вимога залишена підприємством без виконання.

Враховуючи вказану обставину та положення п. 5.2.1 договору іпотеки № 56 від 28.12.2006, ст. 37 Закону України «Про іпотеку», п. 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, позивач звернувся до державного реєстратора з відповідними документами про реєстрацію за ним як іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки.

На підтвердження вчинення реєстраційної дії та набуття права власності на нерухомість у позивача наявний витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.05.2023 № 331194267.

У день реєстрації за позивачем права власності на іпотечну нерухомість реєстратор надав інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта. Згідно вказаної довідки на об`єкт нерухомості мав обтяження: 1) запис про іпотеку на підставі вказаного договору іпотеки; 2) заборону на нерухоме майно у зв`язку з іпотекою; 3) арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 10297170, накладений згідно постанови заступника начальника ВДВС Бердичівського МРУЮ Велидчука О.І. від 28.09.2010 АЕ 770860.

На підставі повідомлення позивача, як іпотекодержателя та кредитора, ст. 74 Закону України «Про нотаріат» приватний нотаріус припинив іпотеку та заборону щодо предмета іпотеки, про що 21.08.2023 сформував та видав позивачу відповідні витяги з Державного реєстру речових прав.

11.08.2023 позивач звернувся до Бердичівського ВДВС із заявою про надання відомостей про те, в ході виконання якого виконавчого документа було накладено вказаний арешт, та з проханням скасувати вказаний арешт.

На підтвердження правомірності своїх вимог позивач долучив документи, що підтверджують набуття права вимоги до боржника-іпотекодавця та реєстрації за ним права власності на предмет іпотеки.

Відповідач вказану заяву не задовольнив.

Таким чином, позивач, будучи власником нерухомості (нежитлової будівлі, картоплесховища, загальною площею 1345,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ), обмежений у праві власності, а саме у вільному розпорядженні цим майном внаслідок існування арешту, накладеного ще у 2010 році.

Ураховуючи зазначене, позивач зазначає, що його права як власника нерухомості порушені та єдиним способом захисту є звернення до суду з даним позовом.

ІІ. Процедура та позиції сторін

Ухвалою суду 25.09.2023 відмовлено у відкритті провадження. Постановою Житомирського апеляційного суду від 26.12.2023 вказану ухвалу суду скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 20.02.2024 відкрито загальне позовне провадження із проведенням підготовчого засідання та повідомлення сторін.

18.08.2024 на адресу суду надійшли заперечення на позовну заяву від Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівськомурайоні Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерстваюстиції (м.Київ), у яких він зазначає, що згідно перевірки спец розділу електронної системи АСВП встановлено, що у відділі перебував на виконанні наказ господарського суду Житомирської області № 17/1944 виданий 30.04.2010 про стягнення з ПП "Спайк Плюс" на користь ПАТ "Промінвестбанк" боргу в розмірі 251485,73 грн, що надійшов на виконання 20.05.2010. 20.05.2010 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та 23.11.2011 було завершено згідно п.3 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (що діяв на момент винесення постанови), під час примусового виконання державним виконавцем було винесено постанову № АЕ 770860 від 28.09.2010, якою накладено арешт на нежитлову будівлю, картоплесховище загальною площею 1345,3 м. кв., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Згідно ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» (що момент винесення постанови) підстав для зняття арешту з майна боржника не передбачено, тому державний виконавець не має правових підстав для зняття арешту, накладеного постановою № АЕ 770860 від 28.09.2010. Інших пояснень та заперечень не має, просить проводити розгляд справи без участі державного виконавця.

Ухвалою суду від 20.03.2024 підготовче засідання відкладено.

Ухвалою суду від 24.05.2024 замінено неналежного відповідача - Бердичівський відділ державної виконавчої служби у Бердичівськомурайоні Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерстваюстиції (м.Київ) на належного - Приватне підприємство "Спайк-Плюс". Залучено до участі у справі, в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - Бердичівський відділ державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Представник ПП "Спайк-Плюс" подав до суду клопотання про проведення підготовчого засідання за його відсутності, не заперечує щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. Позовні вимоги визнає та зазначає, що ПП "Спайк-Плюс" не має на даний час заборгованості перед позивачем, оскільки така була повністю погашена за рахунок предмета іпотеки, у підприємства відсутні відомості про підстави накладення обтяження, заявленого до припинення.

Ухвалою суду від 20.06.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Учасники провадження в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача - адвокат Мельникова Н.О. подала до суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримує. Також зазначає, що матеріали справи не містять жодних відомостей про виконавчий документ, в межах якого накладено оспорюване нині обтяження. Відділ виконавчої служби повідомив, що постанова та матеріали виконавчого провадження знищенні за закінченням строків зберігання, надати витяг або протокол перевірки спецрозділу АСВП неможливо технічно. Отже, встановити правомірність дії обтяження на майно позивача неможливо. Позивач, як іпотекодержатель, реалізував своє право на погашення боргу за рахунок предмету іпотеки, що зареєстровано 01.05.2023. Таким чином, на даний час позивач як законний власник нерухомості тривалий час обмежений у праві власності за відсутності для того правових- підстав, що вказує на підставність та обґрунтованість заявлених вимог.

Представник відповідача подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову не заперечує та повідомив суд, що на підприємстві не збереглися документи, на підставі яких накладалося спірне нині обтяження, заборгованість підприємства перед позивачем погашена у повному обсязі за рахунок предмета іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню

Відповідно до ст. 41 Конституції України, ст.ст. 317, 319, 321 ЦК України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Положеннями ст. 391 ЦК України закріплено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Закон України «Про виконавче провадження» від 02 жовтня 2016 року № 1404-VIII набрав чинності 05 жовтня 2016 року.

Частиною 1 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року №1404-VIII (Закон № 1404-VIII) встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження», що виконавчі документи, строк пред`явлення до виконання яких не сплинув на час набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом, а саме у трирічний строк.

З матеріалів справи вбачається, що виконавчий лист повернуто стягувачу 23.11.2011, таким чином строк для повторного пред`явлення виконавчого листа до виконання закінчився 23.11.2014, тобто набрання чинності Законом України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIIІ, а відтак до спірних правовідносин застосовуються положення Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 47 Закону України № 606-XIV, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України № 606-XIV, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», підставою для реєстрації припинення обтяження є в тому числі й рішення суду, що набрало законної сили.

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 03.06.2016 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

У свою чергу, статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої України приєдналась 17.07.1997 відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Також, Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом, докази на їх підтвердження, оцінка та мотиви суду

Судом встановлено, що 28.12.2006 між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) та Приватним підприємством "Спайк Плюс" було укладено договір про іпотечний кредит № 56. Відповідно до п.п.2.1 договору, банк зобов`язується надати позичальнику кредит у сумі 200000,00 грн на умовах, передбачених цим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки встановлені цим договором. Кінцевий термін повернення кредиту - не пізніше 14.12.2009 (п.п. 2.2 договору).

28.12.2006 між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) та Приватним підприємством "Спайк Плюс" було укладено договір іпотеки №56. Відповідно до умов п.п. 1.1 договору, цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливаютьз договору про іпотечний кредит № 56 від 28.12.2006 (а також усіх додаткових угод до нього), укладеного між іпотекодержателем та іпотекодавцем за умовами якого останній зобов`язаний в порядку, передбаченому кредитним договором, повернути іпотекодержателю до 14.12.2009 кредит у розмірі 200000,00 грн, відсотки за користування ним у розмірі 20 % річних, комісійну винагороду за управління кредитом у розмірі 1 % річних, у тому числі відсотки за неправомірне користування кредитом у розмірі 22 % річних, сплатити неустойку (пеню, штрафи), а також відшкодувати іпотекодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання позичальником умов кредитного договору у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором. Предметом іпотеки є нежитлова будівля, картоплесховище, загальною площею 1345,3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на неприватизованій земельній ділянці, яка перебуває у державній власності. (п.п. 1.2 договору). Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданого Бердичівським міськвиконкомом 03.11.2005, зареєстрованого за реєстраційним номером 12653707 згідно Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно під № 8932036. Державним комунальним підприємством Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації в книзі № 51 номер запису 1336 (п.п. 1.3 договору).

Повідомленням ПАТ "Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку" № 09-13-1/180 від 09.02.2018 підтверджується, що банк відступив право вимоги виконання зобов`язань у повному обсязі за договором про іпотечний кредит № 56 від 28.12.2006, укладеним між банком та боржником та договором іпотеки № 56 від 28.12.2006 посвідченим Богатирчуком А.М., приватним нотаріусом Бердичівського міського нотаріального округу, за номером 5752. Про зазначене укладено договір відступлення права вимоги № 39/470 від 09.02.2018 про відступлення прав за кредитним договором та договір відступлення права вимоги № 39/470-1 від 09.02.2018 про відступлення прав за договором іпотеки. Новим кредитором є ТОВ "Фінансова компанія "Фактор плюс".

09.02.2018 ТОВ "Фінансова компанія "Фактор плюс" уклало договір з ОСОБА_1 про відступлення права вимоги № 09/02-18/3. Відповідно до п.п. 1.1. первісний іпотекодержатель відступає новому іпотекодержателю своє право вимоги за договором іпотеки № 56 від 28.12.2006, посвідченим Богатирчуком А.М., приватним нотаріусом Бердичівського міського нотаріального округу, за реєстровим номером № 5752, укладеним між ПАТ "Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком" та ПП "Спайк Плюс", що забезпечує виконання умов договором про іпотечний кредит № 56 від 28.12.2006.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки, сформованому 09.02.2018 за № 113508161 на об`єкт нерухомого майна: нежитлова будівля Картоплесховище, заг. пл. 1345,3 кв.м., нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 , наявна іпотека: іпотекодавець - ПП "Спайк плюс", іпотекодержатель - ОСОБА_1 .

Також встановлено, що у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області перебували виконавчі провадження № 35515843 та № 31410169 із примусового виконання наказів Господарського суду Житомирської області № 17/1664 від 1 лютого 2011 року та № 17/1944 від 15 квітня 2010 року, про стягнення з ПП «Спайк-Плюс» на користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку кредитної заборгованості.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 26.02.2018, справа № 17/1944, заяву ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні задоволено. Замінено стягувача Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Житомир" (10014, м. Житомир, Бульвар Новий, 5, ідентифікаційний код 09311351) у виконавчому провадженні № 35515843 (зведене виконавче провадження № 55064997) на його правонаступника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

ОСОБА_1 14.03.2018 подав до головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області заяву про повернення виконавчого документа (наказу Господарського суду Житомирської області № 17/1944 від 30.04.2010), невикористані суми авансового внеску та зняти арешт з майна (нежитлова будівля, картоплесховище, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке є предметом іпотеки), накладений в процесі здіснення виконавчого провадження.

19.03.2018 у межах ВП № 35515843 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувача та постановлено: припинити чинність арешту майна боржника, яке перебуває в іпотеці ОСОБА_1 а саме нежитлова будівля, картоплесховище, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та скасувати інші заходи примусового виконання рішення.

20.03.2018 у межах ВП № 31410169 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу та постановлено: припинити чинність арешту майна боржника, яке перебуває в іпотеці ОСОБА_1 а саме нежитлова будівля, картоплесховище, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та скасувати інші заходи примусового виконання рішення.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, сформованої 04.05.2023 за № 331187454, наявне обтяження на: на нежитлову будівлю, картоплесховище, заг.пл. 1345,3 кв. м., адреса: АДРЕСА_1 , номер РПВН: 12653707. Підстава обтяження: постанова про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, АЕ 770860, 28.09.2010, Заступник начальника ВДВС Бердичівського МРУЮ Велидчук О.І.

Листом Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 01.05.2024 за № 83718, представника позивача було повідомлено, що надати копію постанови АЕ 770860 від 28.09.2010 про накладення арешту на нежитлову будівлю, картоплесховища загальною площею 1345,3 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 неможливо, з підстав знищення матеріалів виконавчого провадження, після завершення якого пройшло три роки. Надати витяг/протокол перевірки спец розділу АСВП неможливо, у зв`язку з відсутністю технічних можливостей формування (витягу/протоколу) в електронній системі АСВП.

Судом встановлено, що державний виконавець, повертаючи виконавчий лист стягувачу, правомірно не скасував накладений у виконавчому провадженні арешт майна, адже Закон України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV не передбачав обов`язку державного виконавця знімати арешт, накладений на майно боржника так як виконавче провадження не були закінчено на підставі ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" та виконавчі документи не були повернуті до суду.

Разом з тим, протягом 13 років після повернення виконавчого документу стягувачу повторно не пред`являвся виконавчий лист до виконання, що може свідчити про відсутність у майнових претензій до боржника. Виконавче провадження з виконання наказу суду № 17/1944, виданого 30.04.2010 знищено за закінченням строків зберігання.

У постанові від 13 липня 2022 року у справі № 2/0301/806/11 Верховний Суд виснував, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього кодексу.

Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

У той же час, наявність арешту на майно іпотекодавця, позбавляє права іпотекодержателя реалізувати право на звернення стягнення на майно іпотекодавця, через невиконання останнім своїх зобов`язань. Разом з цим, іншого способу захисту порушеного права власності позивача, аніж того, що обраний позивачем, за наявних обставин не вбачається, ураховуючи завдання цивільного судочинства, метою якого є ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, зокрема, фізичних осіб, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, шляхом зняття арешту нерухомого майна, загальною площею 1345,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 реєстраційний номер обтяження 10297170, зареєстрований 28.09.2010 на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, АЕ770860 від 28.09.2010, винесеної заступником начальника ВДВС Бердичівського МРУЮ Велидчуком О.І.

V. Розподіл судових витрат

Розподіляючи судові витрати у виді судового збору, суд керується ч. 9 ст. 141 ЦПК України, яка передбачає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки спір виник не з протиправних дій відповідача, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 268, 272, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 доПриватне підприємство"Спайк-Плюс",третя особаБердичівський відділудержавної виконавчоїслужби уБердичівському районіЖитомирської областіЦентрального міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Київ)про скасуванняарешту майна- задовольнити.

Припинити обтяження, реєстраційний номер 10297170, зареєстроване 28.09.2010 Житомирською філією державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, на підставі заяви відділу державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції, код 35006362, тип обтяження: арешт нерухомого майна, підстава обтяження: постанова про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження АЕ770860 від 28.09.2010, винесена заступником начальника ВДВС Бердичівського МРУЮ Велидчуком О.І., об`єкт обтяження: нежитлова будівля, картоплесховища, загальною площею 1345,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Приватне підприємство "Спайк-Плюс", адреса: вул. Зелена, 15, м. Бердичів, Житомирська область, 13300, ЄДРПОУ 31191428.

Третя особа: Бердичівський відділудержавної виконавчоїслужби уБердичівському районіЖитомирської областіЦентрального міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Київ), адреса: вул. Європейська, 128, м. Бердичів, Житомирська область, 13306.

Повний текстрішення виготовлено29.07.2024.

Суддя Тетяна БОЛЬШАКОВА