Ухвала

від 30.01.2024 по справі 405/7016/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/7016/23

провадження № 1-кс/405/211/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2024 м. Кропивницький

слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника - адвоката ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 грудня 2019 року №62019150000000982, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний період доби підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українцю, громадянину України, уродженцю смт. Олександрівка Кіровоградської області, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

старший слідчий в особливо важливих справах відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 за погодженням з заступником керівника Кропивницької спеціалізованої прокуратуриу сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає у забороні залишати будинок АДРЕСА_1 , у період часу з 21.00 годин до 06.00 годин наступної доби, строком на 53 дні, з покладенням на підозрюваного такі обов`язків, а саме: прибувати до слідчого у кримінальному провадженні, прокурора у кримінальному провадженні та слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідного територіального органу Управління Державної міграційної служби у Кіровоградській області паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В обґрунтування клопотання слідчий вказав, що у провадженні ВРОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області знаходиться кримінальне провадження № 62019150000000982 від 06.12.2019.

ОСОБА_5 підозрюється в тому, що він, перебуваючи на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Мажестік», та діючи відповідно до статуту, затвердженого загальними зборами учасників № 4 від 19.12.2017, являючись службовою особою та в межах своєї компетенції виконуючи адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі функції, в період виконання зобов`язань за договором підряду № 83/17 «Капітальний ремонт огорожі в/ч НОМЕР_1 АДРЕСА_2 » на території охоронного периметру військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , реалізовуючи свій злочинний умисел на заволодіння чужим майном - грошовими коштами, які були виділені з державного бюджету, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, у грудні 2017 року (більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи за адресою: Кіровоградська область, Знам`янський район, с. Богданівка, з метою безпідставного отримання грошових коштів, що виділялись на виконання вказаного договору, умисно склав Акт коригуючий приймання виконаних будівельних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2017, якими було проведено коригування робіт, визначених у актах приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) розцінки яких не відповідають РЕКН (ресурсно-елементні кошторисні норми):

- за розцінкою ЕН 10-44-8 «Улаштування огорожі гратчастої висотою до 2 м при установлених стовпах» у кількості 4650 м2 зменшена (віднята) на загальну вартість 122 722, 34 грн. Замість неї застосована розцінка ЕН 10-47-8 «Улаштування огорожі з сітки «Рабица» висотою до 2 м при установлених стовпах» у кількості 7334,98 м2, що перевищує об`єм виконаних робіт на 2684,98 м2 та вартість на 113470,18 грн. у прямих витратах;

- за розцінкою ЕН 10-44-4 к=8 «Установлення верхньої частини огорожі з колючого дроту по консолях з металевого кутка 45х45?5 (к-0,8 без улаштування стовпів) у кількості 1442 м2 зменшена (віднята) на загальну вартість 38 950,29 грн. Замість неї застосована розцінка Е 7-24-13 «Установлення металевої огорожі з колючого дроту по залізобетонних стовпах», у кількості 1422 м на загальну суму 31232,95 грн. та Е 7-24-13 «установлення верхньої частини огорожі з колючого дроту у 6 ниток по консолях з металевого кутка 45?45?5 (по існуючим з/б опорах)» у кількості 1342,61 м. на загальну суму 29489,3 грн.

Таким чином завищення вартості виконаних робіт склало 182 272,75 грн. (з урахуванням загальновиробничих витрат, прибутку, адміністративних витрат, єдиного податку).

У подальшому, замовником з казначейського рахунку Військової частини НОМЕР_1 було перераховано грошові кошти на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 , відкритий підрядником ТОВ «Мажестік» у АБ КБ «ПриватБанк», що підтверджено платіжними дорученнями, а саме: № 19 від 28.07.2017 - 17 900,00 грн.; № 22 від 15.08.2017 - 289 359,69 грн. та № 26 від 22.09.2017 - 240 779,48 грн.

Отже, ОСОБА_5 , будучи директором ТОВ «Мажестік», діючи умисно, з корисливих спонукань, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, заволодів грошовими коштами державного бюджету на загальну суму 182 272,75 грн., чим спричинив державі в особі військової частини НОМЕР_1 майнову шкоду на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 191 КК України.

Крім того, ОСОБА_5 підозрюється в тому, що він, перебуваючи на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Мажестік», та діючи відповідно до статуту, затвердженого загальними зборами учасників № 4 від 19.12.2017, являючись службовою особою та в межах своєї компетенції виконуючи адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі функції, в період виконання зобов`язань за договором підряду № 83/17 «Капітальний ремонт огорожі в/ч НОМЕР_1 АДРЕСА_2 » на території охоронного периметру військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно та цілеспрямовано, зловживаючи службовим становищем, з метою заволодіння грошовими коштами Державного бюджету, виділеними на виконання робіт за вказаним договором, достовірно знаючи, що під час складання звітної документації (довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, актів приймання виконаних будівельних робіт, підсумкових відомостей ресурсів та розрахунків загально виробничих витрат) та розрахунку вартості робіт він умисно не вірно застосував розцінки, що привело до порушення п. 6.4.4.1 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» та завищило вартість фактично виконаних робіт за видами робіт, вніс завідомо неправдиві відомості до Акту коригуючого приймання виконаних будівельних робіт розцінок, які не відповідають РЕКН (ресурсно-елементні кошторисні норми), а саме:

- за розцінкою ЕН 10-44-8 «Улаштування огорожі гратчастої висотою до 2 м при установлених стовпах» у кількості 4650 м2 зменшена (віднята) на загальну вартість 122722,34 грн. Замість неї застосована розцінка ЕН 10-47-8 «Улаштування огорожі з сітки «Рабица» висотою до 2 м при установлених стовпах» у кількості 7334,98 м2, що перевищує об`єм виконаних робіт на 2684,98 м2 та вартість на 113470,18 грн. у прямих витратах;

- за розцінкою ЕН 10-44-4 к=8 «Установлення верхньої частини огорожі з колючого дроту по консолях з металевого кутка 45х45?5 (к-0,8 без улаштування стовпів) у кількості 1442 м2 зменшена (віднята) на загальну вартість 38950,29 грн. Замість неї застосована розцінка Е 7-24-13 «Установлення металевої огорожі з колючого дроту по залізобетонних стовпах», у кількості 1422 м на загальну суму 31232,95 грн., та Е 7-24-13 «установлення верхньої частини огорожі з колючого дроту у 6 ниток по консолях з металевого кутка 45?45?5 (по існуючим з/б опорах)» у кількості 1342,61 м. на загальну суму 29489,3 грн.

Таким чином завищення вартості виконаних робіт склало 182 272,75 грн. (з урахуванням загальновиробничих витрат, прибутку, адміністративних витрат, єдиного податку), і ОСОБА_5 у грудні 2017 року (більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи за адресою: Кіровоградська область, Знам`янський район, с. Богданівка, вніс завідомо неправдиві відомості до Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень

2017 року, включивши цю суму до вартості виконаних робіт та витрат.

Після внесення завідомо для нього недостовірних відомостей до Акту коригуючого приймання виконаних будівельних робіт та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2017 року, ОСОБА_5 у графі «Генпідрядник» (підрядник) засвідчив власним підписом та печаткою ТОВ «Мажестік» вказані документи, які надав до військової частини НОМЕР_1 , та які стали підставою проведення оплати за непонесені витрати за розцінками, які не відповідають РЕКН (ресурсно-елементні кошторисні норми).

Отже, ОСОБА_5 , будучи директором ТОВ «Мажестік», діючи умисно, з корисливих спонукань, вчинив службове підроблення.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 366 КК України..

Слідчий у клопотанні просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід -домашній арешт у певний період доби, посилаючись на обґрунтування пред`явленої підозри, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та неможливість їх запобіганню, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Прокурор та слідчий у судовому засіданні підтримали клопотання, просили задовольнити посилаючись на обставини викладені у клопотанні.

Захисник та підозрюваний у судовому засіданні надали пояснення, згідно з якими пояснили, що готові співпрацювати зі слідством. Разом з тим, з урахуванням заявленого клопотання щодо застосування до підозрюваного такого запобіжного заходу, як домашній арешт, вказали на відсутність всіх ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та з урахуванням особи підозрюваного просили застосувати інший запобіжний захід, а саме: особисте зобов`язання.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків.

Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, (кримінальне провадження № 62019150000000982 від 06.12.2019 року, правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 2 ст.191 (чинна до 01.07.2020), ч.3 ст.191, ч.1 ст. 366 КК України) органом досудового розслідування даного кримінального правопорушення є ГУНП в Кіровоградській області.

16.01.2024 ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч.1 ст.366 КК України.

Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом (ст. 2 КК України).

Щодо обґрунтованості підозри:

Під час розгляду клопотання слідчий суддя встановив, що органом досудового розслідування ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. Його причетність до оголошеної підозри підтверджується аудиторським звітом про результати внутрішнього фінансового аудиту та аудиту відповідності фінансово-господарської діяльності військової частини НОМЕР_1 за період з 01.08.2017 по 31.05.2019 № 520/5/53аз від 11.10.2019, згідно якого, зокрема, встановлено завищення вартості та обсягів виконаних будівельних робіт за договором підряду № 83/17(а.к. 6-7), актом позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності військової частини НОМЕР_1 за період з 01.01.2014 по 01.11.2017

№ 08/20/4 від 01.12.2017, згідно якого, зокрема, встановлено завищення вартості виконаних будівельних робіт за договором підряду № 83/17 (а.к. 8-9), висновоком експерта № 28 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 28.07.2020, у відповідності до якого експертом встановлено, що обсяги та вартість фактично виконаних робіт з капітального ремонту огорожі військової частини НОМЕР_1 , розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до договору № 83/17 від 12.06.2017, укладеного між військовою частиною НОМЕР_3 та ТОВ "Мажестік" не відповідають тим, що зазначені у звітній документації. Так Підрядник під час укладання договору та розрахунку вартості робіт не вірно застосував розцінки, що привело к порушено п. 6.4.4.1 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва" та завищило вартість виконаних робіт за видами робіт, які можливо було перевірити виходячи з візуального огляду та дослідження звітної документації виконавця робіт на 99746,107 грн. у прямих витратах. З урахуванням загальновиробничих витрат, прибутку, адміністративних витрат, єдиного податку завищення вартості виконаних робіт склало 182272,75 грн. (а.к. 11-17), висновком експерта (а.к. 33-39).

Термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини ( надалі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 р., означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Таким чином, наявні матеріали на думку слідчого судді свідчать, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст. 191, ч.1 ст.366 КК України.

У відповідності до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права; законність; рівність перед законом і судом; повага до людської гідності; презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; безпосередність дослідження показань, речей і документів.

Щодо ризиків передбачених ст. 177 КПК України:

метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з клопотанням про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, слідчий та прокурор вказали на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Але зважаючи на висновки Європейського суду з прав людини, зокрема, по справах «Смирнова проти Російської Федерації», «Летельєр проти Франції», «Вемгофф проти Німеччини», відповідно до яких тримання особи під вартою можливе лише у виняткових чотирьох випадках: при ризику неявки обвинуваченого на судовий розгляд; при ризику перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя, при ризику вчинення ним подальших правопорушень, при ризику спричинення ним порушень громадського порядку. Усі чотири ризики мають бути реальними і обгрунтованими, аргументи на цей предмет не повинні бути загальними та абстрактними.

Також, відповідно до рішення у справі «Клішин протии України» зазначено, що наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер, та доводитися відповідними доказами.

Перевіряючи доводи прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав вважати, що з огляду на обставини кримінального провадження та тяжкість інкримінованого підозрюваному правопорушення, на даний час існує лише один ризик, а саме: ризик того, що підозрюваний ОСОБА_5 усвідомлюючи тяжкість покарання та вагомості доказів обґрунтованості підозри, може незаконно впливати на свідка у кримінальному провадженні.

Оцінюючи обґрунтованість даного ризику, слідчий суддя виходить із передбаченої кримінальним процесуальним законом процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК), оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили. Так, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

За таких обставин, оскільки допит свідків на стадії судового розгляду у цьому кримінальному провадженні ще не здійснено, то слідчий суддя погоджується з тим, що доведеним є ризик незаконного впливу підозрюваним ОСОБА_5 на свідків в даному кримінальному провадженні, з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.

Отже, під час розгляду клопотання, слідчий суддя встановив наявність лише одного ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КК України.

Інші ризики на які слідчий та прокурор посилалися у клопотанні та під час судового розгляду клопотання прокурором не доведені.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановле на з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Мотивуючи неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам, слідчий в своєму клопотанні про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту та прокурор в судовому засіданні під час розгляду клопотання слідчого застосовують загальні твердження, без належної аргументації з посиланням на певні обставини, а тому фактично не довели доцільність застосування до ОСОБА_5 виключно запобіжного заходу у виді домашнього арешту, а також те, що жоден із більш м`яких, ніж домашній арешт, запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, тобто, слідчий суддя приходить до переконливого висновку про те, що стороною обвинувачення не надано доказів, достатніх, щоб переконати суд у необхідності застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчий суддя при вирішенні питання про застосування ОСОБА_5 запобіжного заходу також враховує те, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (ч.5 ст.9 КПК).Так, згідно правової позиції ЄСПЛ, викладеної у пункті 80 рішення від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 178 ККПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Таким чином, під час розгляду клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, слідчим суддею розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, а тому при вирішенні питання про достатній та необхідний запобіжний захід, що може забезпечити належну процесуальну поведінку та запобігти встановленим ризикам, слідчий суддя враховує, що підозрюваний ОСОБА_5 має постійне місце проживання, працевлаштований, характеризується виключно позитивно, раніше не судимий, соціально адаптований.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

З урахуванням встановлених обставин, пояснень прокурора, підозрюваного та його захисника, практики ЄСПЛ, враховуючи наявний ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а також те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 191 ч.1 ст.366 КК України та того, що при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу прокурор не довів обставини, передбачені пунктом 3 частини першої статті 194 КПК України, слідчий суддя вважає, що достатнім запобіжним заходом, що забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків є особисте зобов`язання з покладенням на підозрюваного обов`язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України, в межах строку досудового розслідування, тобто до 16.03.2024 року.

Отже, клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.176-197, 369-372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

клопотання слідчого - задовольнити частково.

Застосувати підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов`язання до 16.03.2024 року.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого у кримінальному провадженні, прокурора у кримінальному провадженні та слідчого судді, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідного територіального органу Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Контроль за виконанням обов`язків покласти на слідчого.

Строк дії покладених на підозрюваного обов`язків визначити до 16.03.2024.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_7