ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"24" січня 2024 р.Cправа № 902/584/23
Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Ластівка" (вул. 40-річчя Перемоги, буд. 5 б, смт. Стрижавка, Вінницький район, Вінницька область, 23210)
до: Стрижавської селищної ради (вул. 40-річчя Перемоги, буд. 7, смт. Стрижавка, Вінницький район, Вінницька область, 23210)
до: Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (вул. Келецька, буд. 63, м. Вінниця, 21027)
про визнання рішень недійсними, зобов`язання до вчинення дій та витребування земельної ділянки
за участю секретаря судового засідання Марущак А.О.,
представників сторін:
позивача Арустамян А.Е. згідно ордеру, Кричфалуший О.С. згідно виписки з ЄДРПЮОФОП;
відповідача 1 Парпальос В.В. згідно ордеру;
відповідача 2 Римський М.В. згідно виписки з ЄДРПЮОФОП
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарського суду Вінницької області, через систему "Електронний суд", надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Ластівка" № б/н від 27.04.2023 (вх. 578/23 від 27.04.2023) з вимогами до Стрижавської селищної ради та Головного управління Дергеокадастру у Вінницькій області про:
Визнання недійсними та скасування рішень Стрижавської селищної ради:
- від 02.04.2021 №7 прийняте на 10 сесії 8 скликання Про вилучення земельної ділянки по вул. 40-річчя Перемоги, 5, б у смт. Стрижавка, яка перебуває в постійному користуванні товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Ластівка для суспільних потреб;
- від 02.04.2021 №10 прийняте на 10 сесії 8 скликання Про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення для будівництва і обслуговування будівель органів державної влади та місцевого самоврядування;
- від 04.06.2021 №1 прийняте на 14 сесії 8 скликання Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності цільове призначення якої - змінюється з 03.10 Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури на 03.01 Для будівництва та обслуговування будівель органів державної влади та місцевого самоврядування;
- від 11.06.2021 №15 прийняте на 15 сесії 8 скликання Про розроблення технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок комунальної власності площею 0,157 га кадастровий номер: 0520655900:02:003:0421 та площею 0,0907 га кадастровий номер: 0520655900:02:003:0328 цільове призначення: 03.01 для будівництва та обслуговування будівель органів державної влади та місцевого самоврядування в смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області;
- від 14.07.2021 №14 прийняте на 16 сесії 8 скликання Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок комунальної власності.
Зобов`язання Головного управління Держгеокадарстру у Вінницькій області скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером: 0520655900:02:003:0448, яка виникла внаслідок скасування, зміни цільового призначення та об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 0520655900:02:003:0328 площею 0,0907 га, що розташована за адресою Вінницька область, Вінницький район, смт. Стрижавка, вул. 40-річчя Перемоги, 5б, призначеної для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, яка була надана на ім`я Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Ластівка, відповідно до Державного акту на право постійного користування землею, серії ІІ-ВН №001039, виданого 21 січня 1998 року Стрижавською селищною Радою народних депутатів, на підставі рішення Стрижавської селищної Ради народних депутатів від 30 грудня 1997 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №20.
На підставі ч. 3 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень припинення за Стрижавською селищною радою (код ЄДРПОУ 04330007) зареєстровані речові права на земельну ділянку кадастровий номер 0520655900:02:003:0448.
Витребування у Стрижавської селищної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Ластівка, код ЄДРПОУ 24894700, земельну ділянку, розташовану по вул. 40-річчя Перемоги, 56, в межах населеного пункту смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області, яка була надана на ім`я Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Ластівка, відповідно до Державного акту на право постійного користування землею, серії ІІ-ВН №001039, виданого 21.01.1998 Стрижавською селищною Радою народних депутатів, на підставі рішення Стрижавської селищної Ради народних депутатів від 30.12.1997, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №20, площею 0,0907 га в межах згідно кадастровому плану, який міститься в Поземельній книзі земельної ділянки з кадастровим номером 0520655900:02:003:0328.
Зобов`язання Головного управління Держгеокадарстру у Вінницькій області поновити запис шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку площею 0,0907 га, згідно з планом меж землекористування, що розташована за адресою Вінницька область, Вінницький район, смт. Стрижавка, вул. 40-річчя Перемоги, 5б, призначеної для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, яка була надана на ім`я Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Ластівка, відповідно до Державного акту на право постійного користування землею, серії ІІ-ВН №001039, виданого 21 січня 1998 року Стрижавською селищною Радою народних депутатів, на підставі рішення Стрижавської селищної Ради народних депутатів від 30 грудня 1997 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №20.
У зв`язку із встановленими судом недоліками позовної заяви, що перешкоджали відкриттю провадження у справі, суд, ухвалою від 01.05.2023 постановив позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Ластівка" залишити без руху та встановив позивачу строк для усунення виявлених недоліків протягом п`яти днів з дня вручення цієї ухвали.
Заявою № б/н від 02.05.2023 (вх. № 01-34/4244/23 від 02.05.2023), що надійшла через систему "Електронний суд", Позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання виправленої позовної заяви та доказів сплати судового збору.
Суд, ухвалою від 05.05.2023 за вказаним позовом відкрив провадження у справі № 902/584/23 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначив на 01.06.2023.
19.05.2023 на електронну адресу суду надійшов відзив на позовну заяву № б/н від 19.05.2023 (вх. № 01-34/4841/23 від 19.05.2023) скріплений електронним цифровим підписом представника Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області Михайла Римського з наведенням заперечень на позовну заяву.
26.05.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву № 1295/086 від 22.05.2023 Стрижавської селищної ради з наведенням заперечень на позовну заяву.
01.06.2023 через систему ЄСІТС "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив № б/н від 01.06.2023 (вх. № 01-34/5192/23 від 01.06.2023) представника Позивача - адвоката Арустамян А.Е. з наведенням заперечень щодо доводів Стрижавської селищної ради, викладених у відзиві на позовну заяву.
01.06.2023 до суду надійшло клопотання № б/н від 01.06.2023 (вх. № 01-34/5189/23 від 01.06.2023) представника Стрижавської селищної ради - адвоката Парпальос В.В. про витребування доказів.
За результатами судового засідання 01.06.2023, суд, без виходу до нарадчої кімнати, постановив ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 01.06.2023 про відкладення розгляду клопотання № б/н від 01.06.2023 (вх. № 01-34/5189/23 від 01.06.2023) до наступного судового засідання та оголошення перерви до 29.06.2023.
08.06.2023 на адресу суду надійшло клопотання № б/н від 08.06.2023 (вх. № 01-34/5412/23 від 08.06.2023) представника Позивача - адвоката Арустамян А.Е. в додатках якого містяться копії документів наданих разом з позовною заявою № б/н від 27.04.2023 (вх. 578/23 від 27.04.2023), що надійшла через підсистему ЄСІТС "Електронний суд".
27.06.2023 через систему ЄСІТС "Електронний суд" надійшло заперечення № б/н від 27.06.2023 (вх. № 01-34/5983/23 від 27.06.2023) представника Позивача - адвоката Арустамян А.Е. на клопотання № б/н від 01.06.2023 (вх. № 01-34/5189/23 від 01.06.2023) представника Стрижавської селищної ради - адвоката Парпальос В.В. про витребування доказів.
27.06.2023 через систему ЄСІТС "Електронний суд" надійшло клопотання № б/н від 27.06.2023 (вх. № 01-34/5985/23 від 27.06.2023) представника Позивача - адвоката Арустамян А.Е. про долучення доказів надіслання на адреси Відповідачів копій заперечень та звіту про оцінку МАФ.
29.06.2023 на адресу суду надійшло клопотання № б/н від 29.06.2023 (вх. № 01-34/6032/23 від 29.06.2023) представника Позивача - адвоката Арустамян А.Е. про долучення до матеріалів справи копії звіту про оцінку малих архітектурних форм та споруд.
За результатами слухання справи 29.06.2023, з урахуванням ст. 81 ГПК України, судом відмовлено у задоволенні клопотання № б/н від 01.06.2023 (вх. № 01-34/5189/23 від 01.06.2023) представника Стрижавської селищної ради - адвоката Парпальос В.В. про витребування доказів. Разом з цим, з метою сприяння своєчасному, всебічному, повному встановленню всіх обставин справи, судом відкладено розгляд клопотання № б/н від 29.06.2023 (вх. № 01-34/6032/23 від 29.06.2023) представника Позивача - адвоката Арустамян А.Е. про долучення до матеріалів справи копії звіту про оцінку малих архітектурних форм та споруд до наступного судового засідання. При цьому, відмовлено в задоволенні клопотання № б/н від 27.06.2023 (вх. № 01-34/5985/23 від 27.06.2023) представника Позивача - адвоката Арустамян А.Е. про долучення доказів надіслання на адреси Відповідачів копій заперечень та звіту про оцінку МАФ. Водночас, з урахуванням усного клопотання представника Відповідача 1 та спільного клопотання учасників справи, продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України, підготовче засідання відкладено на 25.07.2023, про що постановлено відповідні ухвали у протокольній формі.
24.07.2023 до суду надійшло клопотання №б/н від 24.07.2023 (вх. №01-34/6857/23) представника Відповідача1 - адвоката Парпальос В.В. про витребування доказів.
24.07.2023 до суду надійшло клопотання №б/н від 24.07.2023 (вх. №01-34/6855/23) представника Відповідача 1 - адвоката Парпальос В.В. про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме документів, що долучені до відзиву на позовну заяву, проте не засвідчені належним чином.
В судовому засіданні 25.07.2023, суд, розглянувши клопотання № б/н від 29.06.2023 (вх. № 01-34/6032/23 від 29.06.2023) представника Позивача - адвоката Арустамян А.Е. про долучення до матеріалів справи копії звіту про оцінку малих архітектурних форм та споруд, задоволив його, про що постановив ухвалу у протокольній формі.
Також судом розглянуто подані представником Відповідача 1 клопотання, за результатами чого постановлено протокольні ухвали, якими:
відмовлено в задоволенні клопотання №б/н від 24.07.2023 (вх. №01-34/6857/23) представника Відповідача 1 - адвоката Парпальос В.В. про витребування доказів;
задоволено клопотання №б/н від 24.07.2023 (вх. №01-34/6855/23) представника Відповідача 1 - адвоката Парпальос В.В. про приєднання доказів до матеріалів справи.
При розгляді справи судом з`ясовано, що учасники справи реалізували надані процесуальним законом права шляхом подання заяв з процесуальних питань та доказів на підтвердження своїх позицій в даному спорі.
За результатами судового засідання 25.07.2023, суд, без виходу до нарадчої кімнати, постановив ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 25.07.2023 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті 14.09.2023.
21.08.2023 до суду надійшло клопотання №б/н від 21.08.2023 (вх. №01-34/7721/23) представника Відповідача 1 - адвоката Парпальос В.В. про витребування доказів.
21.08.2023 до суду надійшло клопотання №б/н від 21.08.2023 (вх. №01-34/7725/23) представника Відповідача 1 - адвоката Парпальос В.В. визнання поважними припини пропуску Стрижавською селищною радою строку подання доказів, поновлення Стрижавській селищній раді строк для подання доказів, долучення до матеріалів справи листування між Стрижавською селищною радою та ГУ ДПС у Вінницькій області з приводу сплати ТОВ Фірма "Ластівка" земельного податку.
25.08.2023 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшло заперечення № б/н від 24.08.2023 (вх. № 01-34/7858/23 від 25.08.2023) представника Позивача - адвоката Арустамян А.Е. на клопотання №б/н від 21.08.2023 (вх. №01-34/7725/23) представника Стрижавської селищної ради - адвоката Парпальос В.В. про поновлення строку подання доказів і долучення доказів.
В судовому засіданні 14.09.2023 судом розглянуто подані 21.08.2023 представником Відповідача 1 клопотання, за результатами чого постановив протокольну ухвалу, якою відмовив в їх задоволенні.
Протокольною ухвалою від 14.09.2023 судом оголошено перерву в судовому засіданні 14.09.2023 до 25.09.2023.
При розгляді справи 25.09.2023 та 27.09.2023 судом оголошено перерви в судовому засіданні до 27.09.2023 та 02.10.2023 відповідно, про що постановлено протокольні ухвали.
За результатами слухання справи 02.10.2023, з метою дотримання прав сторін на участь в судових дебатах, судом оголошено перерву в судовому засіданні до 06.10.2023, про що постановлено відповідну ухвали у протокольній формі.
При розгляді справи 06.10.2023 судом оголошено перерву в судовому засіданні до 11.10.2023, про що представників сторін повідомлено під розписку, яка долучена до матеріалів справи.
10.10.2023 до суду надійшло клопотання №б/н від 10.10.2023 (вх. № 01-34/9560/23 від 10.10.2023) представника Позивача Арустамян А.Е. про долучення до матеріалів справи паперові примірники документів, які надані позивачем у справі.
Дослідивши долучені до клопотання №б/н від 10.10.2023 (вх. № 01-34/9560/23 від 10.10.2023) додатки судом встановлено, що представником Позивача надано копії документів, що містяться в переліку додатків до позовної заяви, що надійшла через підсистему «Електронний суд». При цьому суд зважає, що додатки до позовної заяви в паперовому вигляді позивачем надано до суду разом з клопотанням № б/н від 08.06.2023 (вх. №01-34/5412/23 від 08.06.2023), які долучені судом до матеріалів справи (т. 1, а.с. 108-239). Тому потреба в долученні до матеріалів справи зазначених у клопотанні №б/н від 10.10.2023 (вх. № 01-34/9560/23 від 10.10.2023) ряду додатків відсутня.
Поміж з тим, до клопотання №б/н від 10.10.2023 (вх. № 01-34/9560/23 від 10.10.2023) долучено копії наступні документів: поземельної книги земельної ділянки за кадастровим номером 0520625900020030328 від 12.02.2014; поземельної книги земельної ділянки за кадастровим номером 0520655900020030448 від 30.06.2021; поземельної книги земельної ділянки за кадастровим номером 0520655900020030449 від 01.07.2021.
Суд зважає, що зазначені поземельні книги хоч і містяться в переліку додатків до позовної заяви № б/н від 27.04.2023 (вх. 578/23 від 27.04.2023), проте не були прикріплені до електронного документу позовна заява № б/н від 27.04.2023 (вх. 578/23 від 27.04.2023).
З метою з`ясування переліку додатків, долучених до позовної заяви № б/н від 27.04.2023 (вх. 578/23 від 27.04.2023), що надійшла через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», суд відклав розгляд клопотання №б/н від 10.10.2023 (вх. № 01-34/9560/23 від 10.10.2023) в цій частині.
У визначену судом дату (11.10.2023) розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікуванні, по закінченню якого, суд, ухвалою від 13.10.2023, з метою забезпечення процесуальних прав учасників справи, враховуючи необхідність належного повідомлення учасників справи, розгляд справи по суті призначив на 07.11.2023.
В судових засіданнях 07.11.2023 та 23.11.2023, судом, за клопотаннями представників сторін, оголошувались перерви до 23.11.2023 та 12.12.2023 відповідно, про що постановлено ухвали у протокольній формі.
Суд, ухвалою від 12.12.2023, розгляд справи по суті відклав на 27.12.2023.
За результатами слухання справи 27.12.2023, з урахуванням клопотань представників Позивача та Відповідача 1, судом відкладено розгляд справи по суті на 23.01.2024, про що постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі.
На визначену судом дату (23.01.2024) з`явились представники Позивача та Відповідачів.
В судовому засіданні 23.01.2024 судом розглянуто клопотання №б/н від 10.10.2023 (вх. № 01-34/9560/23 від 10.10.2023) представника Позивача про долучення до матеріалів справи копій наступних документів: поземельної книги земельної ділянки за кадастровим номером 0520625900020030328 від 12.02.2014; поземельної книги земельної ділянки за кадастровим номером 0520655900020030448 від 30.06.2021; поземельної книги земельної ділянки за кадастровим номером 0520655900020030449 від 01.07.2021.
Як вже зазначено судом вище, долучені до клопотання №б/н від 10.10.2023 (вх. № 01-34/9560/23 від 10.10.2023) копії поземельних книг містяться в переліку додатків до позовної заяви № б/н від 27.04.2023 (вх. 578/23 від 27.04.2023), проте такі поземельні книги не були прикріплені до електронного документу позовна заява № б/н від 27.04.2023 (вх. 578/23 від 27.04.2023).
Представник Позивача в судовому засіданні 07.11.2023 наполягав на долученні до позовної заяви всіх додатків, що містяться в переліку додатків до такої заяви.
З метою з`ясування даної обставини, суд, 07.11.2023 звернувся до Господарського суду Вінницької області із запитом № 902/584/23/1490/23 про надання інформації по справі № 902/584/23.
У відповідь на запит суду, начальником загального відділу «Канцелярія» складено довідку № 902/584/23/1495/23 від 08.11.2023 про відсутність в електронному документі - позовна заява № б/н від 27.04.2023 (вх. 578/23 від 27.04.2023) наступних документів:
копії витягів з Договорів оренди нерухомого майна (7 скз.);
копії Довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи від 26.10.2022 року вих.№6950;
копії адвокатського запиту за вих. №5 від 16.09.2022 р. з копією документів про відправлення;
інформації з Державного речових прав на нерухоме майно від 13.04.2023р.;
інформації з Державного речових прав на нерухоме майно від 19.04.2023р.;
поземельної книги на земельну ділянку кадастровий номер 0520655900:02:003:0328;
поземельної книги на земельну ділянку кадастровий номер 0520655900:02:003:0448;
поземельної книги на земельну ділянку кадастровий номер 0520655900:02:003:0449;
витягу про нормативну грошову оцінку землі;
доказу сплати судового збору.
При розгляді справи 23.11.2023 представником Позивача подано клопотання №б/н від 23.11.2023 (вх. №01-34/11174/23 від 23.11.2023) про поновлення строку подання доказів, прийняття та дослідження наступних доказів:
інформації з Державного речових прав на нерухоме майно від 13.04.2023р.;
інформації з Державного речових прав на нерухоме майно від 19.04.2023р.;
поземельної книги на земельну ділянку кадастровий номер 520655900:02:003:0328;
поземельної книги на земельну ділянку кадастровий номер 520655900:02:003:0448;
поземельної книги на земельну ділянку кадастровий номер 520655900:02:003:0449;
витягу про нормативну грошову оцінку землі.
Відповідно до ч.1 ст.113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до ч.2 ст.80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Частиною 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
За приписами ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. (стаття 119 Господарського процесуального кодексу України)
За доводами представника позивача позовна заява подавалась через підсистему ЄСІТС «Електронний суд». Всі додатки, які визначені по тексту позовної заяви були представником відскановані та завантажені в підсистему. Про відсутність певних додатків позивача не було повідомлено, як те визначено п. 6 р. ІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України. За умови своєчасного повідомлення канцелярією суду про відсутність в підсистемі окремих додатків, позивач мав би змогу подати їх додатково. За наведеного, представник позивача вказує на поважність причини відсутності окремих додатків до позовної заяви, та поновити строк на подання доказів, прийняти і дослідити їх.
Проте, суд вважає, що вказані обставини жодним чином не підтверджують поважність причин пропуску позивачем строку на подання доказів та наявність підстав для його поновлення.
Більше того, відповідно до положень п.п. 2.4. 2.7. Інструкції користувача Електронного суду ЄСІТС, користувач, в даному випадку представник позивача, не був позбавлений права і можливості перевірити створений ним електронний документ, та з`ясувати наявність додатків.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що представником позивача не обґрунтовано належним чином поважності причин пропуску строку на подання доказів.
Враховуючи вищевикладене, клопотання представника позивача №б/н від 23.11.2023 (вх. №01-34/11174/23 від 23.11.2023) про поновлення процесуального строку для подання доказів по справі № 902/584/23 залишено судом без задоволення, а докази, подані клопотанням №б/н від 10.10.2023 (вх. № 01-34/9560/23 від 10.10.2023) залишені без розгляду.
При розгляді справи 23.01.2024 судом проведено стадію безпосереднього дослідження доказів та стадію судових дебатів, у якій виступили з промовами представники позивача та відповідача.
В судовому засіданні 23.01.2024 суд повідомив про завершення розгляду справи по суті та вийшов до нарадчої кімнати для постановлення вступної і резолютивної частини судового рішення, повідомивши представників сторін про орієнтовний час повернення з нарадчої кімнати.
Після виходу з нарадчої кімнати 24.01.2024 в судове засідання представники сторін не з`явилися, у зв`язку з чим вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без її проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,
ВСТАНОВИВ:
Обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач вказує про те, що є користувачем земельної ділянки площею 0,0907 га, кадастровий номер 0520655900:02:003:0328, з цільовим призначенням 03.10 - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури по вул. 40-річчя Перемоги, 56, в межах населеного пункту смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області. Підставою користування зазначеною земельною ділянкою є Державний акт на право постійного користування землею, серії ІІ-ВН №001039, виданого 21 січня 1998 року Стрижавською селищною Радою народних депутатів, на підставі рішення Стрижавськї селищної Ради народних депутатів від 30 грудня 1997 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землю за №20 (надалі - Державний акт). Зазначена земельна ділянки використовується Позивачем при здійсненні ним господарської діяльності.
Проте, як стало відомо Позивачу, на підставі рішення 10 сесії 8 скликання від 02.04.2021 Стрижавської селищної ради №7 «Про вилучення земельної ділянки по вул. 40-річчя Перемоги, 5, б у смт. Стрижавка, яка перебуває у постійному користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Ластівка» для суспільних потреб» вилучено (п.1 рішення) земельну ділянку, площею 0,0907 га по вул. 40-річчя Перемоги, 5, б у смт. Стрижавка, кадастровий номер: 0520655900:02:003:0328, цільове призначення 03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури для влаштування базару яка перебувала в постійному користуванні у Позивача, згідно з Державним актом на право постійного користування землею серія ІІ-ВН №001039 від 21.01.1998 року, для суспільних потреб, а саме: «У зв`язку із прийняттям рішення 9 сесії 8 скликання від 25.03.2021 року Стрижавської селищної ради №51 «Про надання дозволу на розроблення проектно-кошторисної документації на реконструкцію з розширенням за рахунок прибудови адміністративної будівлі Стрижавської селищної ради».
На підставі п.2 та п.3 вищевказаного рішення припинено право постійного користування Позивача вищевказаною земельною ділянкою та вирішено вчинити дії, щодо проведення реєстрації припинення права постійного користування Позивачем вищевказаною земельною ділянкою.
08.04.2021 на підставі відомостей з ДЗК (серія та номер: 40392692, виданий 08.04.2021 року, видавник: Державний земельний кадастр) за Відповідачем 1 зареєстровано право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 0520655900:02:003:0328 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (номер запису про право власності 41439150, індексний номер витягу 252203634).
Крім, того на підставі рішення 10 сесії 8 скликання від 02.04.2021 Стрижавської селищної ради №10 «Про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення для будівництва і обслуговування будівель органів державної влади та місцевого самоврядування» надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 0520655900:02:003:0328, цільове призначення якої змінюється з 03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури на 03.01 для будівництва та обслуговування будівель органів державної влади та місцевого самоврядування.
На підставі вищевказаного рішення, Відповідачем 1 був розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності, цільове призначення якої змінюється з « 03.10 Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури» на « 03.01. Для будівництва та обслуговування будівель органів державної влади та місцевого самоврядування», який затверджено рішенням 14 сесії 8 скликання від 04 червня 2021 року Стрижавської селищної ради №1.
В подальшому, підставі рішення 15 сесії 8 скликання від 11.06.2021 Стрижавської селищної ради №15 , Відповідачем 1 була розроблена Технічна документація із землеустрою щодо об`єднання комунальної власності площею 0,157 га кадастровий номер: 0520655900:02:003:0421 та площею 0,0907 га кадастровий номер: 0520655900:02:003:0328 цільове призначення: 03.01 для будівництва та обслуговування будівель органів державної влади та місцевого самоврядування в смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області.
Рішенням 16 сесії 8 скликання від 14.07.2021 Стрижавської селищної ради №14 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок комунальної власності» затверджена технічна документація із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок комунальної власності площею 0,2477 га кадастровий номер: 0520655900:02:003:0448 цільове призначення: 03.01 для будівництва та обслуговування будівель органів державної влади та місцевого самоврядування по вулиці 40-річчя Перемоги,7 в межах населеного пункту смт Стрижавка Вінницького району Вінницької області.
22.07.2021 за Відповідачем 1 зареєстровано право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 0520655900:02:003:0448 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (номер запису про право власності 43161756).
На переконання Позивача, вищевказані рішення Стрижавської селищної ради прийнято всупереч нормативно-правовим актам чинного законодавства та порушують його права.
Так, Позивач зауважує, що порядок вилучення земельних ділянок регламентується статтею 149 ЗК України, якою встановлено, що земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Частина 2 статті 149 ЗК України визначає, що вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень. У разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку.
Тоді як Позивач, як законний землекористувач, згоди на вилучення земельної ділянки з кадастровим номером 0520655900:02:003:0328, площею 0,0907 га, не надавав, Відповідач 1 з позовом про вилучення земельної ділянки до суду не звертався.
Крім того, Позивач заперечує мотиви, за яких прийнято оскаржуване рішення 10 сесії 8 скликання від 02 квітня 2021 року Стрижавської селищної ради №7 , а саме системна несплата земельного податку. При цьому Позивач вказує, що є платником єдиного податку 3 групи зі ставкою 5%. Виходячи з положень ст. 297 п. 297.1. п.п. 297.1. 4 ПК України у Позивача відсутній обов`язок зі сплати земельного податку, що в свою чергу виключає системність його несплати.
За наведеного Позивач вважає, що Відповідач 1 при прийнятті рішення № 7 від 02.04.2021 вийшов за межі своїх законних повноважень, розпорядившись земельною ділянкою, яка перебуває у законному користуванні Позивача, тому таке рішення підлягає визнанню недійсним. Всі подальші рішення, що були прийняті Відповідачем 1 по земельній ділянці кадастровий номер 0520655900:02:003:0328, є взаємопов`язаними та похідними одне від одного, а тому також підлягають визнанню недійсними.
Також Позивач вважає, що реєстрація права власності за Відповідачем 1, зміна цільового призначення та об`єдання земельної ділянки з кадастровим номером 0520655900:02:003:0328, проведено неправомірно, тому й реєстрація у Державному земельному кадастрі на новоутворену земельну ділянку з кадастровим номером 0520655900:02:003:0448, є неправомірною.
Відповідач 1 (Стрижавська селищна рада) заперечує проти позову. Суть заперечень зводиться до того, що у Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Ластівка» перебувала на правах постійного користування земельна ділянка кадастровий номер: 0520655900:02:003:0328 площею 0,0907 га, за яку Позивач мав обов`язок сплачувати земельний податок.
Проте, починаючи з 2015 року Позивачем за вище зазначену земельну ділянку земельний податок не було сплачено.
Враховуючи систематичну не сплату земельного податку за користування земельною ділянкою та суспільну необхідність вилучення земельної ділянки, враховуючи висновок постійної комісії селищної ради з питань охорони навколишнього природного середовища та регулювання земельних відносин, селищною радою прийняте законне обґрунтоване рішення про припинення права користування Позивача спірною земельною ділянкою.
При цьому Відповідач 1 заперечує доводи Позивача про відсутність у нього обов`язку зі сплати земельного податку. Вказує на те, що спірна дана ділянка не використовувалась для власних потреб, а регулярно передається в оренду третім особам, що, в свою чергу, тягне за собою обов`язок зі сплати земельного податку.
Окремо Відповідач 1 зауважив на вимозі Позивача про витребування у Стрижавської селищної ради на користь Позивача спірної земельної ділянки. На переконання Відповідача 1, такий спосіб захисту свого права не є ефективним.
Відповідач 2 (Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області) заперечує проти позовних вимог заявлених до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області щодо скасування реєстрації земельної ділянки та поновлення запису про земельну ділянку в Державному земельному кадастрі. В частині заявлених позовних вимог до Стрижавської селищної ради щодо скасування рішень Головне управління покладається на розсуд суду.
При цьому, Відповідач 2 вважає, що державним кадастровим реєстратором управління Будковської Т. В. реєстрація спірної земельної ділянки з кадастровим номером: 0520655900:02:003:0448 площею 0,2477 була проведена у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки підстави для відмови у її реєстрації були відсутні.
Щодо позовної вимоги Позивача про витребування у Стрижавської селищної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Ластівка» земельної ділянки, розташованої по вул. 40-річчя Перемоги, 56, в межах населеного пункту смт Стрижавка Вінницького району Вінницької області площею 0,0907 га, згідно з планом меж землекористування, відповідно до Державного акту на право постійного користування землею, серії ІІ-ВН №001039, виданого 21.01.1998, Відповідач 2 вважає, що Позивач не вправі заявляти такої вимоги, оскільки останній не є власником вказаного майна, а є лише постійним користувачем. Вказана позовна вимога прямо суперечить положенням статті 387 Цивільного кодексу України.
Позивач заперечує доводи Відповідача 1, та у відповіді на відзив вказує, що вилучення спірної земельної ділянки відбулось в порушення приписів ст. 149 Земельного кодексу України.
Крім того Позивач зауважує, що є платником єдиного податку, про що надано відповідні докази, на спірній земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомості в розумінні ст. 181 ЦК України. Наявні об`єкти, розташовані на земельній ділянці є малими архітектурними формами, які передачі в оренду третім особам. Передавання в оренду МАФ за приписами ПК України не зобов`язує платника єдиного податку сплачувати земельний податок.
Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що на підставі рішення 15 сесії 22 скликання від 15.07.1997 Стрижавської селищної ради ТОВ фірма «Ластівка» була наділена земельна ділянка розміром 0,0907 га. (т. 1, а.с. 173)
Рішенням 21 сесії 22 скликання від 30 грудня 1997 року Стрижавською селищною радою вирішено схвалити проект відведення земельної ділянки під влаштування базару, вилучити земельну ділянку площею 0,0907 га із земель смт. Стрижавка, зайнятих господарськими дворами і надати ТОВ «Ластівка» у постійне користування, видати Державний акт на право постійного користування землею ТОВ «Ластівка» площею 0,0907 га під влаштування базару. (т. 1, а.с. 189)
21 січня 1998 року Стрижавською селищною радою народних депутатів, на підставі рішення Стрижавської селищної ради народних депутатів від 30.12.1997 був виданий на ТОВ «Ластівка» Державний акт на право постійного користування землею, серії ІІ-ВН №001039, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землю за №20. (т. 1, а.с. 166-172)
Рішенням Стрижавської селищної ради від 23.12.2005 №427 «Про присвоєння поштової адреси ринку ТОВ «Ластівка», присвоєно поштову адресу ринку ТОВ «Ластівка» - вул. 40- річчя Перемоги, 5б в смт. Стрижавка. (т.1, а.с. 217)
За зверненням ТОВ фірма «Ластівка», рішенням 47 сесії 6 скликання Стрижавської селищної ради від 28.01.2014 №22, останньому надано дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 0,0907 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за рахунок земель комунальної власності (житлової та громадської забудови) по вул. 40 - річчя Перемоги, б/н (поруч з будинком №7) в межах населеного пункту смт. Стрижавка. (т. 1, а.с. 197)
Приватним підприємством ЦЕП «Сервіс -Центр» виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки ТОВ фірма «Ластівка» по вул. 40 - річчя Перемоги, 5 б, в межах населеного пункту смт. Стрижавка. (т. 1, а.с.194-206)
Рішенням 15 сесії 07 скликання Стрижавської селищної ради від 23.11.2016 №41 «Про затвердження технічної документації щодо відновлення меж на земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури ТОВ «Ластівка», по вул. 40-річчя Перемоги 5б в межах населеного пункту смт. Стрижавка», затверджено технічну документацію із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ТОВ фірма «Ластівка» - площею 0,0907 га кадастровий номер 0520655900:02:003:0328 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури по вул. 40 - річчя Перемоги, 5б, в межах населеного пункту смт. Стрижавка. (п. 1. рішення)
Крім того, вказаним рішенням 15 сесії 07 скликання Стрижавської селищної ради Вінницького району від 23.11.2016 року №41, а саме пунктами 2 та 3, зобов`язано ТОВ фірма «Ластівка» заключити договір оренди землі з Стрижавською селищною радою у відповідності до чинних законодавчих та нормативних актів, а також для заключення договору оренди та для визначення розміру орендної плати надати витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,0907 га для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури кадастровий №0520655900:02:003:0328, в межах населеного пункту смт. Стрижавка вул. 40 - річчя Перемоги, 5б.
Не погоджуючись з пунктами 2 та 3 зазначеного рішення ТОВ фірма «Ластівка» звернулося до Вінницького районного суду Вінницької області з позовом про визнання протиправними та скасування пунктів 2 та 3 рішення 15 сесії 7 скликання Стрижавської селищної ради Вінницького району від 23.11.2016 №41 .
За результатами розгляду позову ТОВ фірма «Ластівка» Вінницький районний суд Вінницької області 24.05.2017 ухвалив постанову у справі № 127/825/17, якою визнав протиправним та скасував пункти 2 та 3 рішення 15 сесії 07 скликання Стрижавської селищної ради Вінницького району від 23.11.2016 року №41 «Про затвердження технічної документації щодо відновлення меж на земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури ТОВ «Ластівка», по вул. 40-річчя Перемоги 5б в межах населеного пункту смт. Стрижавка». (т. 1, а.с. 211-216)
Інформація про земельну ділянку, кадастровий номер 0520655900:02:003:0328, на підставі вищевказаної технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) була внесена до Державного земельного кадастру про земельну ділянку, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-050497737206 від 27.09.2016 (т. 1, а.с. 207-210).
Рішенням 10 сесії 8 скликання від 02.04.2021 Стрижавської селищної ради №7 «Про вилучення земельної ділянки по вул. 40-річчя Перемоги, 5, б у смт. Стрижавка, яка перебуває у постійному користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Ластівка» для суспільних потреб» вилучено земельну ділянку, площею 0,0907 га по вул. 40-річчя Перемоги, 5, б у смт. Стрижавка, кадастровий номер: 0520655900:02:003:0328, цільове призначення 03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури для влаштування базару яка перебуває в постійному користуванні у Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Ластівка» (код ЄДРПОУ 24894700, місцезнаходження:23210 Вінницька обл., Вінницький р-н, селище міського типу Стрижавка, вулиця 40-річчя Перемоги) згідно з Державним актом на право постійного користування землею серія ІІ-ВН №001039 від 21.01.1998 року, для суспільних потреб, а саме: «У зв`язку із прийняттям рішення 9 сесії 8 скликання від 25.03.2021 року Стрижавської селищної ради №51 «Про надання дозволу на розроблення проектно-кошторисної документації на реконструкцію з розширенням за рахунок прибудови адміністративної будівлі Стрижавської селищної ради». (п.1 рішення)
Пунктами 2 та 3 зазначеного рішення припинено право постійного користування ТОВ фірма «Ластівка» вищевказаною земельною ділянкою та вирішено вчинити дії, щодо проведення реєстрації припинення права постійного користування ТОВ фірма «Ластівка» вищевказаною земельною ділянкою. (т. 1, а.с. 110, 111)
Рішенням 10 сесії 8 скликання від 02 квітня 2021 року Стрижавської селищної ради №10 «Про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення для будівництва і обслуговування будівель органів державної влади та місцевого самоврядування» надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 0520655900:02:003:0328, цільове призначення якої змінюється з 03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури на 03.01 для будівництва та обслуговування будівель органів державної влади та місцевого самоврядування. (т. 1, а.с. 113, 114)
08.04.2021 на підставі відомостей з ДЗК (серія та номер: 40392692, виданий 08.04.2021, видавник: Державний земельний кадастр) за Відповідачем 1 зареєстровано право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 0520655900:02:003:0328 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (номер запису про право власності 41439150, індексний номер витягу 252203634) (т.1, а.с. 112)
На підставі заяви Стрижавської селищної ради від 20.04.2021, ФОП Королюком О.М. розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності, цільове призначення якої змінюється з « 03.10 Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури» на « 03.01. Для будівництва та обслуговування будівель органів державної влади та місцевого самоврядування». (т. 1, а.с. 115-134)
Рішенням 14 сесії 8 скликання від 04.06.2021 Стрижавської селищної ради №1 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності цільове призначення якої змінюється з « 03.10 Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури» на « 03.01 Для будівництва та обслуговування будівель органів державної влади та місцевого самоврядування» затверджено розроблений проект землеустрою, змінено цільове призначення земельної ділянки, яка розташована по вул. 40-річчя Перемоги, 5б в смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області, кадастровий номер 0520655900:02:003:0328, площею 0,0907 га, з « 03.10 Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури» на « 03.01. для будівництва та обслуговування будівель органів державної влади та місцевого самоврядування», здійснено реєстрацію зміни цільового призначення. (т. 1, а.с. 135, 136)
Рішенням 15 сесії 8 скликання від 11.06.2021 Стрижавської селищної ради №15 «Про розроблення технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок комунальної власності площею 0,157 га кадастровий номер: 0520655900:02:003:0421 та площею 0,0907 га кадастровий номер: 0520655900:02:003:0328 цільове призначення: 03.01 для будівництва та обслуговування будівель органів державної влади та місцевого самоврядування в смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області» надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок комунальної власності площею 0,157 га кадастровий номер: 0520655900:02:003:0421 та площею 0,0907 га кадастровий номер: 0520655900:02:003:0328 цільове призначення: 03.01 для будівництва та обслуговування будівель органів державної влади та місцевого самоврядування в смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області. (т. 1, а.с. 137, 138).
На підставі заяви Стрижавської селищної ради від 29.06.2021, ФОП Королюком О.М. розроблена Технічна документація із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок (т. 1, а.с. 139-164).
Рішенням 16 сесії 8 скликання від 14.07.2021 Стрижавської селищної ради №14 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок комунальної власності» затверджена технічна документація із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок комунальної власності площею 0,2477 га кадастровий номер: 0520655900:02:003:0448 цільове призначення: 03.01 для будівництва та обслуговування будівель органів державної влади та місцевого самоврядування по вулиці 40-річчя Перемоги,7 в межах населеного пункту смт Стрижавка Вінницького району Вінницької області (т. 1, а.с. 165)
22.07.2021 за Стрижавською селищною радою зареєстровано право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 0520655900:02:003:0448 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (номер запису про право власності 43161756) (т. 1, а.с. 234- 237)
Прийняття Відповідачем 1 рішення про припинення права Позивача постійного користування земельною ділянкою площею 0,0907 га кадастровий номер 0520655900:02:003:0328, подальші рішення про зміну цільового призначення, обєдання земельних ділянок та проведення реєстрації за Відповідачем 1 права власності на новостворену земельну ділянку стало підставою для звернення Позивача з позовною заявою до суду.
Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд відзначає наступне.
Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (частина 1 статті 3 Земельного кодексу України).
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.
За змістом частини 1 статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина 2 статті 116 Земельного кодексу України).
Згідно ч. 1 ст. 17 Земельного кодексу України від 18.12.1990, який діяв на момент видачі державного акта, передача земельних ділянок у колективну та приватну власність провадиться Радами народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки.
Частиною 1 ст. 23 Земельного кодексу України від 18.12.1990, який діяв на момент видачі державного акта, право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
Відповідно до частини 1 статті 92 Земельного кодексу України (в редакції на час прийняття оспорюваного рішення) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом (частина 2 статті 95 вказаного Кодексу).
Пунктом 8 постанови Верховної Ради України від 13.03.1992 №220-ХІІ «Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі» встановлено, що громадяни, підприємства, установи, організації, яким було надано у встановленому законом порядку земельні ділянки у постійне користування, зберігають свої права на використання цих земельних ділянок до оформлення права власності або землекористування відповідно до Земельного кодексу України.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22.09.2005 № 5-рп/2005 вказав, що стаття 92 Земельного кодексу України не обмежує і не скасовує чинне право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках. Раніше видані державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними та підлягають заміні у разі добровільного звернення осіб.
Таким чином, право постійного користування земельною ділянкою, набуте особою у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не підлягає обов`язковій заміні.
Разом із тим, відповідно до статті 141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.
За приписами статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Отже, право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб`єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 названого Кодексу, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.
Вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, судом ураховується, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140 - 149 Земельного кодексу України.
Громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм в установлених законодавством випадках права користування земельною ділянкою за відсутності підстав, встановлених законом. Така позиція відповідає висновку, викладеному у вищенаведеному рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005.
Наведений правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 05.11.2019 у справі № 906/392/18, від 23.06.2020 у справі № 922/989/18.
Судом встановлено, що 21 січня 1998 року Стрижавською селищною радою народних депутатів, на підставі рішення Стрижавської селищної ради народних депутатів від 30.12.1997 був виданий на ТОВ «Ластівка» Державний акт на право постійного користування землею, серії ІІ-ВН №001039, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землю за №20.
Відповідно до абзаців 1 - 3 пункту 2 Розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Державний земельний кадастр" земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.
У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом, або органу місцевого самоврядування, що затвердив комплексний план просторового розвитку території територіальної громади, генеральний план населеного пункту, детальний план території. Заява також може подаватися особою, якій на підставі рішення Кабінету Міністрів України та відповідного договору було передано у господарське відання об`єкт державної власності, що використовується у процесі провадження діяльності з передачі електричної енергії і транспортування та/або зберігання природного газу, і на замовлення якої була розроблена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою передачі земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, у постійне користування зазначеній особі.
Внесення інших змін до відомостей про ці земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок.
В такий спосіб, земельна ділянка, право на яку посвідчується державним актом, вважається сформованою, а отже подальші дії уповноважених суб`єктів стосовно неї повинні здійснюватися з дотриманням відповідних норм Земельного кодексу України, Законів України "Про Державний земельний кадастр", «Про землеустрій» тощо.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням 15 сесії 07 скликання Стрижавської селищної ради від 23.11.2016 №41 «Про затвердження технічної документації щодо відновлення меж на земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури ТОВ «Ластівка», по вул. 40-річчя Перемоги 5б в межах населеного пункту смт. Стрижавка», затверджено технічну документацію із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ТОВ фірма «Ластівка» - площею 0,0907 га кадастровий номер 0520655900:02:003:0328 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури по вул. 40 - річчя Перемоги, 5б, в межах населеного пункту смт. Стрижавка. (п. 1. рішення)
Інформація про земельну ділянку, кадастровий номер 0520655900:02:003:0328, на підставі вищевказаної технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) була внесена до Державного земельного кадастру про земельну ділянку, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-050497737206 від 27.09.2016.
Поряд з цим, рішенням 10 сесії 8 скликання від 02.04.2021 Стрижавської селищної ради №7 «Про вилучення земельної ділянки по вул. 40-річчя Перемоги, 5, б у смт. Стрижавка, яка перебуває у постійному користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Ластівка» для суспільних потреб» у Позивача вилучено земельну ділянку, площею 0,0907 га по вул. 40-річчя Перемоги, 5, б у смт. Стрижавка, кадастровий номер: 0520655900:02:003:0328, цільове призначення 03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури для влаштування базару.
Підставою вилучення з користування Позивача спірної земельної ділянки слугувало прийняття рішення 9 сесії 8 скликання від 25.03.2021 Стрижавської селищної ради № 51 «Про надання дозволу на розроблення проектно-кошторисної документації на реконструкцію з розширенням за рахунок прибудови адміністративної будівлі Стрижавської селищної ради» з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб, та системна несплата Позивачем земельного податку.
Статтею 149 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент ухвалення спірного рішення Відповідача 1) унормовано, що земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, що здійснюють розпорядження земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу.
Вилучення земельних ділянок здійснюється за письмовою згодою землекористувачів, а в разі незгоди землекористувачів - у судовому порядку. Справжність підпису на документі, що підтверджує згоду землекористувача на вилучення земельної ділянки, засвідчується нотаріально.
Тобто, передача (вилучення) земельних ділянок комунальної власності за рахунок земель, що перебувають у постійному користуванні відбувається шляхом прийняття відповідного рішення власника землі за погодженням із користувачем. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає відповідне рішення.
Судом встановлено, що Позивач, як законний землекористувач, згоди на вилучення спірної земельної ділянки площею 0,0907 га не надавав, Відповідач 1 з позовом про вилучення земельної ділянки до суду не звертався.
Передбачених ст. 141 Земельного кодексу України підстав для припинення права постійного користування спірною земельною ділянкою судом не встановлено, такі докази в матеріалах справи відсутні.
Визначена Відповідачем 1 підстава як систематична несплата земельного податку для припинення права постійного користування земельною ділянкою знаходиться поза межами підстав, визначених у статті 143 Земельного кодексу України, та є порушенням права Позивача на користування земельною ділянкою, набутим на законних підставах.
До того ж суд зазначає, що питання сплати земельного податку відноситься до прерогативи контролюючих органів, і не входить до компетенції органу місцевого самоврядування.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що оскаржуване рішення Стрижавської селищної ради від 02.04.2021 №7 прийняте на 10 сесії 8 скликання Про вилучення земельної ділянки по вул. 40-річчя Перемоги, 5, б у смт. Стрижавка, яка перебуває в постійному користуванні товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Ластівка для суспільних потреб, суперечить вимогам Земельного кодексу України та порушує право Позивача користуватись спірною землею.
Поряд з цим, в подальшому, на підставі рішення Стрижавської селищної ради від 02.04.2021 №7, Відповідачем 1 прийнято наступні рішення:
від 02.04.2021 №10 Про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення для будівництва і обслуговування будівель органів державної влади та місцевого самоврядування;
від 04.06.2021 №1 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності цільове призначення якої - змінюється з 03.10 Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури на 03.01 Для будівництва та обслуговування будівель органів державної влади та місцевого самоврядування;
від 11.06.2021 №15 Про розроблення технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок комунальної власності площею 0,157 га кадастровий номер: 0520655900:02:003:0421 та площею 0,0907 га кадастровий номер: 0520655900:02:003:0328 цільове призначення: 03.01 для будівництва та обслуговування будівель органів державної влади та місцевого самоврядування в смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області;
від 14.07.2021 №14 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок комунальної власності".
У Державному земельному кадастрі проведено державну реєстрацію новоствореної земельної ділянки з кадастровим номером: 0520655900:02:003:0448 та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за Стрижавською селищною радою зареєстровано право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 0520655900:02:003:0448.
Позивач, посилаючись на те, що рішення Стрижавської селищної ради від 02.04.2021 №7 прийняте в порушення положень Земельного кодексу України, вважає його незаконним та таким, що підлягає скасуванню, а тому, і всі подальші рішення, що приймались Відповідачем 1 та реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0520655900:02:003:0328 та створеної на підставі неї земельної ділянки з кадастровим номером: 0520655900:02:003:0448, на переконання Позивача також є незаконними і підлягають скасуванню як похідні.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов до висновку, що наведені позовні вимоги задоволенню не підлягають, з огляду на таке.
Згідно із частинами першою, другою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).
Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у пунктах 6.6., 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19.
Предметом позову в цій справі є визнання незаконним та скасування рішення Стрижавської селищної ради від 02.04.2021 №7 прийняте на 10 сесії 8 скликання Про вилучення земельної ділянки по вул. 40-річчя Перемоги, 5, б у смт. Стрижавка, яка перебуває в постійному користуванні товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Ластівка для суспільних потреб та похідні від неї інші наведені вище позовні вимоги.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.02.2021 р. № 925/642/19 встановила, що визнання незаконним та скасування рішення міської ради є неефективним обраним позивачем способом захисту прав, оскільки задоволення вимоги про визнання рішення міської ради незаконним та його скасування не може призвести до захисту або відновлення порушеного речового права позивача (у разі його наявності), зокрема повернення у його володіння або користування спірної земельної ділянки.
Великою Палатою Верховного Суду у наведеній постанові вказано, що серед способів захисту речових прав Цивільний кодекс України виокремлює, зокрема, витребування майна із чужого незаконного володіння (стаття 387), усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391), визнання права власності (стаття 392) (глава 29 ЦК України).
Для витребування майна оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскарження всього ланцюга договорів та інших правочинів щодо спірного майна не є ефективним способом захисту прав; при цьому позивач у межах розгляду справи про витребування майна із чужого володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, без заявлення вимоги про визнання його недійсним; таке рішення за умови його невідповідності закону не зумовлює правових наслідків, на які воно спрямоване. Подібні за змістом висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункти 85, 86), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (пункти 38, 39), від 1 та 15 жовтня 2019 року у справах № 911/2034/16 (пункт 46) та № 911/3749/17 (пункти 6.25, 6.26), від 19 листопада 2019 року у справі № 911/3680/17.
Також Велика Палата Верховного Суду зауважує, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в пункті 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19).
Судом враховано, що відповідно до положень частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 02.02.2021 р. № 925/642/19 обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.
З урахуванням наведеного висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 02.02.2021 р. № 925/642/19, врахувавши, що згідно положень статті 395 ЦК України речовим правом на чуже майно, є зокрема право користування земельною ділянкою, а відповідно до положень статті 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу, судом встановлено, що у цій справі задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Ластівка» про визнання незаконним та скасування спірного рішення Стрижавської селищної ради від 02.04.2021 №7 прийняте на 10 сесії 8 скликання Про вилучення земельної ділянки по вул. 40-річчя Перемоги, 5, б у смт. Стрижавка, яка перебуває в постійному користуванні товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Ластівка для суспільних потреб, яке вже було реалізоване і вичерпало свою дію, не призведе до поновлення прав Позивача, відновлення користування ним земельною ділянкою, а отже, такі позовні вимоги не є ефективним способом захисту права Позивача, оскільки потребуватимуть додаткових засобів захисту.
За таких обставин, суд дійшов до висновку, що позовна вимога про визнання незаконним та скасування спірного рішення Стрижавської селищної ради від 02.04.2021 №7 прийняте на 10 сесії 8 скликання Про вилучення земельної ділянки по вул. 40-річчя Перемоги, 5, б у смт. Стрижавка, яка перебуває в постійному користуванні товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Ластівка для суспільних потреб задоволенню не підлягає, оскільки обрання Позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.
Виходячи із наведеного, врахувавши, що відповідно до змісту позову інші, заявлені Позивачем позовні вимоги є похідними від наведеної, суд дійшов до висновку, що такі позовні вимоги також задоволенню не підлягають.
Поряд з цим, суд вважає за доцільне окремо зупинитись на вимозі Позивача про витребування у Стрижавської селищної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Ластівка, код ЄДРПОУ 24894700, земельну ділянку, розташовану по вул. 40-річчя Перемоги, 56, в межах населеного пункту смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області, яка була надана на ім`я Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Ластівка, відповідно до Державного акту на право постійного користування землею, серії ІІ-ВН №001039, виданого 21.01.1998 Стрижавською селищною Радою народних депутатів, на підставі рішення Стрижавської селищної Ради народних депутатів від 30.12.1997, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №20, площею 0,0907 га в межах згідно кадастровому плану, який міститься в Поземельній книзі земельної ділянки з кадастровим номером 0520655900:02:003:0328.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно з ст.ст. 319, 321 ЦК України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд; право власності є непорушним. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Під незаконним володінням слід розуміти фактичне володіння річчю, яке не має правової підстави (передбаченої законом, договором чи адміністративним актом) або правова підстава якого відпала чи визнана недійсною.
Аналіз вказаної норми та зміст позовних вимог за даним позовом свідчить про те, що даний позов відноситься до віндикаційних позовів (витребування майна з чужого незаконного володіння).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.11.2018р. по справі №183/1617/16 дійшла висновку, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю). У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01.07.2004р. державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є, в силу закону, підставою для набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
З огляду на викладене вище суд зазначає, що судове рішення про витребування майна від особи, за якою воно зареєстровано в державному реєстрі речових прав, є підставою для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно за його власником (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю).
Згідно з ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
У п. 5.5 рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005р. № 5-рп/2005 (справа про постійне користування земельними ділянками) зазначено, що суб`єктивне право постійного користування земельною ділянкою суттєво відрізняється від суб`єктивного права власності на землю та суб`єктивного права оренди. Хоча власники землі та орендарі поряд із повноваженнями щодо володіння та користування наділяються і повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками (орендарі в частині передачі земель у суборенду за згодою власника), а постійні користувачі такої можливості позбавлені, у їх праві на землю є ряд особливостей і переваг: право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством; права та обов`язки постійних землекористувачів визначені чинним земельним законодавством і не підлягають договірному регулюванню (не можуть бути звужені); постійні землекористувачі, як і землевласники, сплачують земельний податок, розмір якого визначається відповідно до чинного законодавства, на відміну від договірного характеру орендної плати; земельні ділянки у постійне користування передаються у порядку відведення безоплатно з наступним посвідченням цього права шляхом видачі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою; оплаті має підлягати лише виготовлення технічної документації на земельну ділянку, що здійснюється на договірних засадах із уповноваженою землевпорядною організацією.
Відповідно до ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.04.2023р. по справі № 357/8277/19 дійшла висновку, що право на витребування майна з незаконного володіння може мати як власник, так і законний користувач майна. Великою Палатою у зазначеній справі було враховано, що неволодіючий орендар, право оренди якого порушено, може скористатися спеціальним способом захисту, який передбачено спеціальним законом, а саме ст. 27 Закону України «Про оренду землі» № 161-XIV від 06.10.1998р., на підставі якої він може витребувати земельну ділянку із чужого незаконного володіння.
З огляду на викладене, господарський суд зазначає, що обсяг прав особи, якій земельну ділянку надано у постійне користування, є значно вужчим у порівнянні із обсягом прав власника, який здійснює всі правомочності власника (володіння, користування, розпорядження). Таким чином, закріплене у ст. 396 ЦК України право особи, яка має речове право на майно, вимагати захисту права відповідно до положень глави 29 ЦК України, не може бути реалізоване шляхом витребування майна на користь, в даному випадку, землекористувача, оскільки може мати наслідком проведення державної реєстрації права власності на землю за землекористувачем та, відповідно, позбавлення права власності в даному випадку територіальної громади.
При цьому, спеціальної законодавчої норми, якою постійному землекористувачу надано право на захист своїх прав шляхом витребування комунального майна на власну користь, чинним законодавством не передбачено.
Підсумовуючи вищенаведене суд доходить висновку, що особа, якій земельна ділянка комунальної власності надана у постійне користування, не має права вимагати витребування земельної ділянки у інших осіб, оскільки судове рішення про витребування майна є підставою для проведення державної реєстрації права власності, а, отже, задоволення позову про витребування майна на користь постійного користувача буде порушувати вимоги закону, який реалізацію прав територіальної громади, як власника, відносить до компетенції відповідних державних органів.
З викладених обставин, враховуючи підстави пред`явленого Позивачем позову, суд доходить висновку про відсутність у Позивача права на звернення до суду із вимогою про витребування спірної земельної ділянки на свою користь.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову в цій частині.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.
Судом кожній стороні судом була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Як зазначалось вище, суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.
Згідно з ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Стосовно інших доводів сторін суд зазначає наступне.
Враховуючи положення ч. 1ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Решта доводів учасників процесу, їх пояснень, поданих до матеріалів справи документів та наданих усних пояснень представників сторін були ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.
Згідно з п.2 ч. 1ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог суд вирішив судовий збір залишити за Позивачем у порядку ч.1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,
УХВАЛИВ:
В позові відмовити.
Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Ластівка" у справі № 902/584/23 залишити за позивачем.
Примірник повного судового рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів в ЄСІТС.
Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне рішення складено 05 лютого 2024 р.
Суддя Василь МАТВІЙЧУК
віддрук. прим.:
1 - до справи
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 24.01.2024 |
Оприлюднено | 07.02.2024 |
Номер документу | 116765586 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про визнання незаконним акта, що порушує право користування земельною ділянкою щодо визнання незаконним акта, що порушує право оренди |
Господарське
Господарський суд Вінницької області
Матвійчук В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні