Ухвала

від 05.02.2024 по справі 910/20020/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

05.02.2024Справа № 910/20020/23

Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В. В., розглянувши заяву Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України про перехід до розгляду за правилами загального позовного провадження справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенерго-Борг», м.Київ

до відповідача: Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України, м. Київ

про стягнення 424 809,92 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київенерго-Борг» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України про стягнення заборгованості в сумі 424 809,92 грн. Також у позові заявлено про зобов`язання органу (особу), що здійснюватиме примусове виконання рішення нарахувати 3% річних за договором №540414 від 24.07.2007 на постачання теплової енергії у гарячій воді за період з моменту винесення рішення суду у даній справі до моменту погашення боргу відповідачем.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором №540414 від 24.07.2007 на постачання теплової енергії у гарячій воді в частині оплати спожитої у період з 01.10.2017 по 01.06.2018 теплової енергії. Правовою підставою виникнення права вимоги за вказаним договором у Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенерго-Борг» позивачем було визначено результати аукціону з придбання майна банкрута Акціонерного товариства «К.Енерго» за лотом №71, що підтверджується електронним протоколом №UA-PS-2021-008-10-000016-3 від 25.08.2021, актом придбання майна на аукціоні від 30.08.2021 та витягом з додатку №1 до акту про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021.

Ухвалою від 15.01.2024 відкрито провадження у справі; визнано справу малозначною; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників судового процесу.

02.02.2024 до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на те, що умовами договору №540414 від 24.07.2007 передбачено, що жодна із сторін не має права передавати свої права та обов`язки за договором іншій стороні без письмової згоди іншої сторони, а Державне житлово-комунальне підприємство Національної академії наук України відповідної згоди не надавало. Одночасно, відповідачем вказано, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують факт набуття позивачем права вимоги до відповідача за договором №540414 від 24.07.2007. Відповідачем також зауважено, що в матеріалах справи відсутні первинні документи, які підтверджують факт та обсяг постачання теплової енергії у гарячій воді, а відповідно і наявність заборгованості. У відзиві також було зазначено про застосування строків позовної давності.

02.02.2024 відповідачем також було подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі №910/12027/23 за позовом Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" про визнання недійсним результатів електронного аукціону з продажу дебіторської заборгованості позивача перед АТ "К.Енерго", оформленого протоколом №UA-PS-2021-08-10-000016-3 від 25.08.2021 року та визнання недійсним акту про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021 року.

Розглянувши вказане клопотання, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для його задоволення з урахуванням такого.

Пунктом 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження в якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов`язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини четверта та шоста статті 75 Господарського процесуального кодексу України) (постанова Верховного Суду від 06.09.2022 у справі №904/4393/21).

За змістом пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

У разі зупинення провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України за вимогами статей 238 та 282 цього Кодексу у мотивувальній частині судового рішення повинно бути зазначено, зокрема, обґрунтування висновків суду при ухваленні такого судового рішення (подібний правовий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.08.2022 у cправі №908/2287/17 та постанові Верховного Суду від 08.07.2019 у справі №904/4233/18).

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду потрібно у кожному випадку з`ясовувати: 1) як саме пов`язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом; 2) чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи до розгляду іншої справи іншим судом з метою забезпеченням сторонам розумних строків розгляду їх справ (подібний правовий висновок викладено у постановах від 25.02.2019 у справі №910/15364/17, від 15.03.2019 у справі №910/17243/17 та від 27.03.2019 у справі №910/15707/17, від 04.08.2021 у справі №903/636/20).

Крім того, варто зауважити, що зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього (подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №904/3935/18, від 10.06.2019 у справі №914/1983/17 та від 16.01.2020 у справі №908/1188/19).

Таким чином, вирішуючи питання щодо зупинення провадження у справі через неможливість її розгляду до вирішення іншої справи, суд повинен належним чином проаналізувати імовірні наслідки ухвалення судом рішення за результатом розгляду вказаної справи, їх взаємозв`язок зі спірними правовідносинами, що є предметом розгляду у цій справі, підставами позову. Аналогічну правову позицію наведено Верховним Судом у постанові від 30.03.2023 по справі №910/19206/21.

У даному випадку за висновками суду, обставини, що входять до предмету доказування у даній справі, можуть бути встановлені судом в межах розгляду цієї справи на підставі оцінки доказів, представлених сторонами, що вказує на відсутність підстав для зупинення провадження у справі.

Крім того, слід зауважити, що виходячи з аналізу положень статті 2 Господарського процесуального кодексу України , на господарське судочинство покладено обов`язок забезпечення розумності строків розгляду справ, а на сторони - неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Аналіз статті 5 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що звернення до господарського суду повинно мати ефективний спосіб захисту порушених прав.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, питання про те, чи є розумним строк розгляду справи, повинно оцінюватись в контексті конкретних обставин справи і з урахуванням критеріїв, встановлених практикою Суду, зокрема, складність справи, дій заявника й учасників справи, а також важливості можливого результату судового процесу для заявника (рішення у справі "Кудла проти Польщі" ("Kudla v. Poland", № 30210/96, § 124).

Статтею 6 Конвенції закріплено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального звинувачення.

Таке право кореспондується з обов`язком добросовісного використання як сторонами, так і судом, своїх процесуальних прав та необхідністю утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати наданих процесуальним законом заходів до скорочення періоду судового провадження. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" від 07.07.1989, § 35,) "Смірнова проти України" (від 08.11.2005, § 66, § 69).

За таких обставин, виходячи з вищенаведеного у сукупності, суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

02.02.2024 від позивача також надійшло клопотання про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Розглянувши вказане клопотання, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для його задоволення з урахуванням такого.

За приписами ч.ч.1-4 ст.250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. У випадку, передбаченому частиною другою статті 247 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: 1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або 2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі. Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обгрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Наразі, обґрунтовуючи подане клопотання відповідач посилається на те, що у провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа про визнання недійсним результатів електронного аукціону з продажу дебіторської заборгованості позивача перед АТ "К.Енерго", оформленого протоколом №UA-PS-2021-08-10-000016-3 від 25.08.2021 року та визнання недійсним акту про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021 року. Також заявником вказано, що документи, додані до позовної заяви, неможливо встановити обсяг заборгованості Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України.

Оцінивши доводи відповідача, суд не вбачає останні обґрунтованими, що вказує на відсутність підстав для задоволення заяви Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України.

Частиною 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, позовного провадження (загального або спрощеного).

Частина 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З аналізу наведених норм процесуального права, вбачається, що господарські суди, відкриваючи провадження у справі наділені певною дискрецією щодо можливості віднесення того чи іншого спору до категорії малозначних та, відповідно, здійснення судочинства у таких справах за правилами спрощеного провадження.

Водночас, згідно з частиною 3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За висновками суду, враховуючи те, що предметом спору у справі є стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, підстави стверджувати, що спір у справі є складним, обсяги та характер доказів у справі значними у суду відсутні.

Таким чином, за висновками суду, відповідачем не було наведено достатньо обґрунтованих заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, внаслідок чого відповідна заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 12, 247, 250, 234, 235, Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні заяви Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України про зупинення провадження.

2. Відмовити в задоволенні заяви Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя В. В. Князьков