Ухвала

від 24.07.2024 по справі 910/20020/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

24.07.2024Справа № 910/20020/23

Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В. В., за участю секретаря судового засідання Одинцової К.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенерго-Борг» про заміну сторони по справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенерго-Борг», м.Київ

до відповідача: Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України, м. Київ

про стягнення 424 809,92 грн, -

Представники учасників судового процесу:

Позивач (заявник): Алавердян Т.О.

Відповідач: Барабаш М.Ю.

ТОВ «КЕ -БОРГ 3»: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київенерго-Борг» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України про стягнення заборгованості в сумі 424 809,92 грн. Також у позові заявлено про зобов`язання органу (особу), що здійснюватиме примусове виконання рішення нарахувати 3% річних за договором №540414 від 24.07.2007 на постачання теплової енергії у гарячій воді за період з моменту винесення рішення суду у даній справі до моменту погашення боргу відповідачем.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором №540414 від 24.07.2007 на постачання теплової енергії у гарячій воді в частині оплати спожитої у період з 01.10.2017 по 01.06.2018 теплової енергії. Правовою підставою виникнення права вимоги за вказаним договором у Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенерго-Борг» позивачем було визначено результати аукціону з придбання майна банкрута Акціонерного товариства «К.Енерго» за лотом №71, що підтверджується електронним протоколом №UA-PS-2021-008-10-000016-3 від 25.08.2021, актом придбання майна на аукціоні від 30.08.2021 та витягом з додатку №1 до акту про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021.

Ухвалою від 15.01.2024 відкрито провадження у справі; визнано справу малозначною; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників судового процесу.

02.02.2024 до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на те, що умовами договору №540414 від 24.07.2007 передбачено, що жодна із сторін не має права передавати свої права та обов`язки за договором іншій стороні без письмової згоди іншої сторони, а Державне житлово-комунальне підприємство Національної академії наук України відповідної згоди не надавало. Одночасно, відповідачем вказано, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують факт набуття позивачем права вимоги до відповідача за договором №540414 від 24.07.2007. Відповідачем також зауважено, що в матеріалах справи відсутні первинні документи, які підтверджують факт та обсяг постачання теплової енергії у гарячій воді, а відповідно і наявність заборгованості. У відзиві також було зазначено про застосування строків позовної давності.

02.02.2024 відповідачем також було подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі №910/12027/23 за позовом Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" про визнання недійсним результатів електронного аукціону з продажу дебіторської заборгованості позивача перед АТ "К.Енерго", оформленого протоколом №UA-PS-2021-08-10-000016-3 від 25.08.2021 року та визнання недійсним акту про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021 року.

Ухвалою від 05.02.2024 відмовлено в задоволенні заяви Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України про зупинення провадження; відмовлено в задоволенні заяви Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.03.2024 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенерго-Борг» до Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України про стягнення заборгованості в сумі 424 809,92 грн задоволено частково; стягнуто з Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенерго-Борг» основний борг в сумі 261 931,22 грн та судовий збір в розмірі 3928,97 грн.

08.07.2024 Господарським судом міста Києва на виконання рішення від 11.03.2024 Господарського суду міста Києва по справі №910/20020/23, яке залишене без змін постановою від 28.06.2024 Північного апеляційного господарського суду та набрало законної сили 28.06.2024, було видано наказ.

15.07.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенерго-Борг» про заміну сторони по справі.

Ухвалою від 16.07.2024 було призначено розгляд заяви на 24.07.2024.

Відповідачем було подано письмові заперечення проти заяви позивача. Зокрема зауважено, що Державним житлово-комунальним підприємством Національної академії наук України в повному обсязі виконано рішення у справі, грошові кошти перераховано на рахунок державного виконавця, тоді як всупереч вимоги останнього позивачем реквізитів для їх перерахування не надано. До того ж, вказаним учасником судового процесу наголошено, що постановою від 19.07.2024 у виконавчому провадженні №75516269 у зв`язку зі сплатою боргу, виконавчого боргу та витрат виконавчого провадження, було знято арешт з усіх рахунків боржника. Також вказаним учасником судового процесу наголошено на порушенні позивачем порядку збільшення уставного капіталу під час внесення права вимоги до Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕ-БОРГ 3». Крім того, відповідачем наголошено на наявності усталеної правової практики Верховного Суду стосовно заборони відступлення права вимоги сплати судового збору за рішенням суду, а також наявності у договорі №540414 від 24.07.2007 заборони на передання сторонами своїх прав та обов`язків за договором іншим особам.

Розглянувши у судовому засіданні 24.07.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенерго-Борг» про заміну сторони по справі, суд дійшов висновку щодо наявності достатніх підстав для її задоволення з урахуванням такого.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Пунктом 2 частини 1 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що обов`язковість виконання рішення є однією із засад виконання виконавчого провадження.

Частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; обов`язковість судового рішення.

За змістом статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

У рішенні у справі "Янголенко проти України" від 10.12.2009 Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес.

Таким чином, оскільки виконання рішення суду є невід`ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ГПК України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

За приписами ч.ч.1, 2 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч.5 ст.334 Господарського процесуального кодексу України).

На стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 цього Кодексу з урахуванням підстав, визначених статтею 52 Господарського процесуального кодексу України. У цьому випадку приписи статті 334 Господарського процесуального кодексу України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу.

Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічні висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі №34/425 та від 08.02.2022 у справі № 2-7763/10).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі № 2-7763/10 дійшла висновку про те, що враховуючи завдання виконавчого провадження, як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи зі складу спірного матеріального правовідношення. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 по справі №910/20338/16, від 04.10.2019 по справі №907/515/17.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника (постанови Верховного Суду від 27.09.2021 у справі №5026/886/2012 від 19.10.2021 у справі №908/3929/14, від 21.10.2021 у справі №15/60 тощо).

Основою процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному праві, яке настало після відкриття провадження у справі. Виходячи з цього, особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав та обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір (постанова Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №5010/2403/2011-14/120).

Зазначеною статтею Господарського процесуального кодексу України передбачено процесуальне правонаступництво у зв`язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб`єкта господарювання.

На стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 цього Кодексу з урахуванням підстав, визначених статтею 52 Господарського процесуального кодексу України. У цьому випадку приписи статті 334 Господарського процесуального кодексу України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 Господарського процесуального кодексу України.

Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 Господарського процесуального кодексу України допускається на будь-якій стадії судового провадження, включаючи й стадію виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 у справі №916/617/17 (провадження № 12-48гс20).

За приписами ст. 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Як вказує заявник, Голосіївським районним відділом державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України було відкрито виконавче провадження №75516269 з примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2024 року по справі №910/20020/23, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.06.2024.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, як передбачено статтею 11 Цивільного кодексу України.

Статтею 514 Цивільного кодексу України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з приписами статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має виходити з принципу правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасники товариства можуть збільшити статутний капітал товариства за рахунок додаткових вкладів учасників та/або третіх осіб за рішенням загальних зборів учасників.

Згідно із частиною 1 статті 18 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" вкладом учасника товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом.

Вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження здійснюється судом з урахуванням положень статей 74 - 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за перевірки та надання оцінки доказам, наданим в обґрунтування відповідної заяви, зокрема, їх достовірності та достатності для висновків про фактичний перехід прав та обов`язків сторони виконавчого провадження до іншої особи на підставі правочину, якому має бути надана оцінка на предмет нікчемності, тобто недійсності в силу положень закону. При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду такої заяви, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у здійсненні заміни сторони процесу правонаступником, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 17.01.2020 по справі №916/2286/16.

Як вбачається з доданих до розглядуваної заяви доказів, Товариство з обмеженою відповідальністю «Київенерго-Борг» є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕ-БОРГ 3» (код ЄДРПОУ 45550030, Україна, 01011, місто Київ, вул. Рибальська, буд. 13).

Згідно змісту протоколу №6 від 10.07.2024 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕ-БОРГ 3» вирішено сформувати частину частки учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенерго-Борг» в розмірі 289 544,19 грн наступним внеском до статутного капіталу товариства: право вимоги на суму 265 860,19 грн до Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України, які складаються із 261 931,22 грн заборгованості за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №540414 від 24.07.2007 та 3 928,97 грн. витрат по сплаті судового збору згідно з рішенням Господарського суду м. Києва від 11.03.2024 у справі 910/20020/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.06.2024 у справі № 910/20020/23.

На виконання рішень загальних зборів, які оформлено протоколу № 6 від 10.07.2024 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕ-БОРГ 3» за актом приймання передачі №6 від 10.07.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю «Київенерго-Борг» передано до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕ-БОРГ 3» право вимоги на суму 265 860,19 грн до Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України, які складаються із 261 931,22 грн заборгованості за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №540414 від 24.07.2007 та 3 928,97 витрат по сплаті судового збору згідно з рішенням Господарського суду м. Києва від 11.03.2024 у справі 910/20020/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.06.2024 у справі №910/20020/23.

Наразі, судом враховано, що відповідно до ст. 115 Цивільного кодексу України господарське товариство є власником: 1) майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; 2) продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; 3) одержаних доходів; 4) іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом. Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом. З моменту підписання акту приймання-передачі внеску учасника в рахунок формування його частки в статутному капіталі іншої юридичної особи така особа набула права власності на таке майно, речі, права вимоги тощо.

Наразі, оцінюючи заперечення відповідача, судом враховано, що рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕ-БОРГ 3», яке оформлено протоколом № 6 від 10.07.2024, не оскаржено, обставини невідповідності порядку формування (збільшення) статутного капіталу вказаного товариства у передбаченому чинним законодаством України порядку не встановлено.

Крім того, суд критично ставиться до посилань відповідача на означені обставини, оскільки такі правовідносини виникли між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київенерго-Борг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕ-БОРГ 3» й є корпоративними й ніяким чином не порушують прав та законних інтересів боржника виконавчого провадження №910/20020/23.

В контексті наведеного суд звертає увагу відповідача на те, що перерахування грошових коштів на рахунок державного виконавця на виконання судового рішення у справі ніяким чином не вказує, що зобов`язання перед стягувачем є виконаним до моменту отримання цим коштів останнім. До того ж, заміна стягувача у даному випадку ніяким чином не нівелюватиме обставин внесення плати боржником, а має значення саме для визначення виконавцем особи, на рахунок якої відповідні грошові кошти повинно бути перераховано.

Крім того, ненадання позивачем державному виконавцю реквізитів для зарахування грошових коштів після 10.07.2024 ніяким чином не може вважатись зловживанням, оскільки фактично після внесення права вимоги до статутного капіталу, відповідне право вимоги набуто Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕ-БОРГ 3» у власність.

Одночасно, суд також вважає юридично неспроможними посилання відповідача на практику Верховного Суду щодо неможливості здійснення відступлення права вимоги з відшкодування судового за рішенням суду, оскільки відповідну правову позицію було висловлено судом касаційної інстанції взагалі в інших правовідносинах, а саме відносинах, що виникають із правочинів відступлення права вимоги чи купівлі-продажу права вимоги, тоді як у даному випадку мають місце відносини корпоративні між учасником та юридичною особою щодо здійснення внеску до статутного капіталу.

За таких обставин, враховуючи все наведене у сукупності, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для здійснення заміни у виконавчому провадженні №75516269 з примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2024 року по справі №910/20020/23, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.06.2024, стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенерго-Борг» його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕ-БОРГ 3» (03049, місто Київ, вул.Рибальська, будинок 13, ЄДРПОУ 45550030).

Отже, з урахуванням наведеного, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенерго-Борг» про заміну сторони виконавчого провадження по справі №910/20020/23 підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 52, 234-237, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенерго-Борг» про заміну сторони виконавчого провадження по справі №910/20020/23 - задовольнити.

2. Замінити стягувача у виконавчому провадженні №75516269 з примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2024 року по справі №910/20020/23, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.06.2024, згідно наказу від 08.07.2024, Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенерго-Борг» (01011, м.Київ, вул..Рибальська, 13, ЄДРПОУ 32826328) його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕ-БОРГ 3» (03049, місто Київ, вул.Рибальська, будинок 13, ЄДРПОУ 45550030).

У судовому засіданні підписано вступну та резолютивну частини ухвали.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено та підписано 24.07.2024.

Суддя В. В. Князьков