Постанова

від 05.02.2024 по справі 635/1382/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2024 р.Справа № 635/1382/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Любчич Л.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського районного суду Харківської області від 08.12.2023, головуючий суддя І інстанції: Карасава І.О., вул. Калініна, 18, с. Покотилівка, Харківська, 62458, по справі № 635/1382/23

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Харківській області

про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

До Харківського районного суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач), в інтересах якого на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги діє представник адвокат Смиковська А.М. до Головного управління ДПС у Харківській області (надалі відповідач, ГУ ДПС у Харківській області, податковий орган, апелянт), в якому просив суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову №199/20-40-07-30 від 03 березня 2023 року про накладення адміністративного стягнення, про притягнення його до адміністративної відповідальності за статтею 166-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП) у вигляді штрафу у розмірі 2550,00 гривень;

- стягнути з ГУ ДПС у Харківській області на його користь моральну шкоду в розмірі 50000,00 гривень

- розподілити судові витрати понесені у зв`язку з поданням адміністративного позову.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 08 грудня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову №199/20-40-07-30 від 03.03.2023 про накладення адміністративного стягнення, якою було притягнуто до відповідальності за порушення ст. 166-6 КУпАП ОСОБА_1 ..

Позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди залишено без задоволення.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати щодо сплати судового збору в сумі 536,80 грн та судові витрати на правничу допомогу у розмірі 14762,00 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ГУ ДПС у Харківській області подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт стверджує, що спірна постанова винесена в межах повноважень, на підставі та у спосіб, визначений чинним законодавством. Судом першої інстанції не враховано, що позивач безпідставно, всупереч чинному законодавству, не надав на письмовий запит податкового органу документи з метою проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АГРОТЕХМОЛТОРГ». Також вказав на безпідставність стягнення з податкового органу витрат на правничу допомогу з огляду на введення воєнного стану та зменшення видатків з бюджету.

Відповідач не погодився з доводами апеляційної скарги та подав відзив на неї, у якому просив рішення суду першої інстанції залишити баз задоволення, а скаргу без змін.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, позивача, представника позивача, представників відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини, які не оспорено сторонами.

23.11.2022 постановою Господарського суду Харківської області по справі №922/5231/21 ТОВ «ТК «АГРОТЕХМОЛТОРГ» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців та призначено ліквідатором Мухітдінова Р.Д.

01.12.2022 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури від 23.11.2022 по справі №922/5231/21.

ГУ ДПС у Харківській області на підставі наказу №71-п від 11.01.2023 (а.с.41) проводена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АГРОТЕХМОЛТОРГ» (Код ЄДРПОУ: 38252567), за результатами якої складено Акт перевірки №1520/20-40-07-07-05/38252567 від 26.01.2023 (а.с.46-93).

ГУ ДПС у Харківській області Листом №5129/6/20/40-07-07-11 від 02.02.2023 запросило ліквідатора Мухітдінова Р.Д. на ознайомлення та підписання протоколу про адміністративне правопорушення за статтею 166-6 КУпАП в зручний для ліквідатора час 16.02.2023 з 08:00 до 17:00 за адресою: м. Харків, вул. Благовіщенська, буд. 30. У цьому запрошені зазначено, що ОСОБА_1 було порушено норми статті 166-6 КУпАП, відповідно до якої зазначено про відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку проведення інвентаризації майна, порушення порядку проведення оцінки майна, складення ліквідаційного балансу (проміжного балансу), розподільчого балансу, передавального акта під час припинення юридичної особи, інших осіб, залучених до припинення юридичної особи, що тягне за собою накладення штрафу від ста до ста п`ятдесяти неподаткових мінімумів доходів громадян.

16.02.2023 Відповідачем було складено протокол №132/20-40-07-30 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за статтею 166-6 КУпАП (а.с.183-184 т.1), а саме за ненаданням до перевірки первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерський облік та інші документи з питань обчислення і сплати податків та зборів.

Зі змісту вказаного протоколу вбачається, що представником позивача були подані письмові пояснення (а.с.185-192) та зауваження щодо змісту протоколу (а.с.193-196) з обґрунтуванням причини невідповідності обставин.

При цьому, ГУ ДПС у Харківській області 17.02.2023 склало Акт №671/20-40-07-07-05 «Про неможливість підписання протоколу про адміністративне правопорушення за результатами позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» "АГРОТЕХМОЛТОРГ", з якого вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 від підписання протоколу про адміністративне правопорушення №132/20-40-07-30 від 16.02.2023 відмовився. Цей акт було отримано Позивачем засобами поштового зв`язку 27.02.2023.

Під час розгляду справи встановлено, та не спростовано сторонами, що 16.02.2023 зазначений протокол складено у приміщенні офісу ліквідатора ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АГРОТЕХМОЛТОРГ» Мухітдінова Р. Д. та вручено йому особисто.

Постановою №199/20-40-07-30 від 03.03.2023 (а.с. 39-40) на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення та притягнуто його до відповідальності за порушення статті 166-6 КУпАП, за те, що ліквідатором ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АГРОТЕХМОЛТОРГ» за період з 01.01.2017 по 12.01.2023 до перевірки не надано первинні документи, облікових та інших регістрів, бухгалтерський облік та інші документи з питань обчислення і сплати податків та зборів, та накладено штраф в сумі 2550,00 грн.

Позивач не погодившись з постановою №199/20-40-07-30 від 03.03.2023, звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом допущені численні порушення чинного законодавства на усіх етапах розгляду адміністративної справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 КАС України, погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами ч. 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 7 КУпАП України визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Процес притягнення до адміністративної відповідальності передбачає дотримання прав особи, яку притягують до такої відповідальності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Податкового кодексу України, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, з метою правильного та єдиного застосування податковими органами законодавства з питань притягнення до адміністративної відповідальності правопорушників, Міністерство фінансів України наказом від 02.07.2016 № 566 затвердило Інструкцію з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення, зареєстровану у Міністерстві юстиції України 27 липня 2016 р. за № 1046/29176 (надалі - Інструкція №5 66).

Згідно з п. 4 розділу ІІ Інструкції № 566 зміст Протоколу повинен відповідати вимогам, викладеним у статті 256 КУпАП.

Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Пунктом 1 розділу ІІ Інструкції № 566, передбачено, що відповідно до частини першої статті 255 КУпАП уповноважені посадові особи податкових органів мають право складати протоколи у справах про адміністративні правопорушення за статтями 51-2, 155-1, 162-1, 163-1-163-4, 163-12, частинами другою та третьою статті 163-17, 164, 164-5, 164-16, 166-16, 166-17, 177-2 КУпАП.

Пунктом 2.4.1. розділу ІІ Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів Державної податкової служби України при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених Наказом ДПС України Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів Державної податкової служби України при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків № 470 від 04.09.2020, передбачено, що працівник підрозділу податкового аудиту, який здійснював (очолював) перевірку та виявив адміністративне правопорушення, у визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) терміни складає протоколи про адміністративне правопорушення (далі - Протокол), готує матеріали у справі для вирішення питання про притягнення платника податків (посадових осіб платника податків) до адміністративної відповідальності

Зі змісту акту №1520/20-40-07-07-05/38252567 від 26.01.2023 встановлено, що головний державний інспектор відділу позапланових перевірок з інших податків управління податкового аудиту ГУ ДПС у Харківській області Волобуєва О, не підписувала цей акт перевірки, оскільки перебувала у відпустці, про що є відповідна відмітка у тексті акту.

Вказане свідчить, що Волобуєва О. не є уповноваженою особою податкового органу, яка виявила адміністративне правопорушення, отже не мала права складати протокол про адміністративне правопорушення №132/20-40-07-30 від 16.02.2023. Відповідно, цей протокол складено не уповноваженою на те особою.

Пунктом 8 розділу ІІ Інструкції № 566, передбачено, що при складанні Протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права й обов`язки, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, повідомляється, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені статтею 277 КУпАП, про що робиться відмітка у Протоколі.

Зі змісту протоколу №132/20-40-07-30 від 16.02.2023 колегія суддів встановила, що при складанні протоколу посадовою особою ГУ ДПС у Харківській області, права й обов`язки, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП не були роз`яснені ОСОБА_1 та його не було повідомлено про те, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені статтею 277 КУпАП, про що свідчить відсутність підпису у відповідній графі, що також є суттєвим порушенням КУпАП.

Пунктом 10 розділу ІІ Інструкції №566 встановлено, що у разі відмови особи, щодо якої складається Протокол, від підписання Протоколу посадова особа податкового органу робить про це відповідний запис, який засвідчує своїм підписом та підписами свідків у разі їх наявності.

У порушення приписів наведеної норми Інструкція №566, у відповідній графі протоколу №132/20-40-07-30 від 16.02.2023 відсутній запис посадової особи податкового органу про відмову ОСОБА_1 від підписання протоколу, який би був засвідчений своїм підписом та підписами свідків у разі їх наявності.

Натомість, ГУ ДПС у Харківській області складено Акт №671/20-40-07-07-05 «Про неможливість підписання протоколу про адміністративне правопорушення за результатами позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АГРОТЕХМОЛТОРГ».

У ході судового розгляду цієї справи встановлено та не спростовано апелянтом того факту, що 16.02.2023 протокол про адміністративне правопорушення №132/20-40-07-30 було складено у приміщенні офісу ліквідатора ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АГРОТЕХМОЛТОРГ» Мухітдінова Р. Д., після чого позивач отримав його особисто. Цим обумовлено наявність підстав для складання акту про неможливість підписання протоколу апелянт пояснити не зміг.

Відповідно до встановленого Інструкцією № 566 бланку протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що обов`язково має вказуватися не лише стаття КУпАП, відповідно до якої притягається особа до відповідальності, але повинна зазначатись також частина статті цього Кодексу.

Однак, зі змісту протоколу № 132/20-40-07-30 від 16.02.2023 вбачається, у відповідній графі вказана лише стаття 166-6 КУпАП, без зазначення конкретної частини цієї статті, яка, на думку податкового органу, порушена позивачем.

Відповідно, встановити за якою частиною ст. 166-6 КУпАП стосовно позивача складено протокол, що в свою чергу вказує, що податковим органом не було дотримано порядку та форми складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Отже, ГУ ДПС у Харківській області було порушено строки, встановлені ст. 254 КУпАП, складення протоколу № 132/20-40-07-30 від 16.02.2023 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Підсумовуючи викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про допущення податковим органом суттєвих порушень імперативних вимог КУпАП та Інструкції № 566 при розгляді адміністративної справи та складанні протоколу №132/20-40-07-30 від 16.02.2023 про адміністративне правопорушення, що є достатньою підставою для визнання протоколу про адміністративне правопорушення недопустимим джерелом доказів.

Підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності був факт ненадання до перевірки документів ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АГРОТЕХМОЛТОРГ», а саме: первинних документів, облікових та інших регістрів, документів бухгалтерського обліку та інших документи з питань обчислення і сплати податків та зборів.

Відповідно до ст. 166-6 КУпАП, неподання, несвоєчасне подання або подання не в повному обсязі на вимогу податкових органів або Пенсійного фонду України для проведення позапланових перевірок первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, податкової звітності та інших документів, що пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, інших сум, що пов`язані із такими зобов`язаннями, дотриманням вимог іншого законодавства, контроль за яким покладено на зазначені органи та фонди, несвоєчасне, неповне або з порушенням встановленого порядку проведення на вимогу податкового органу інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей та коштів під час припинення юридичної особи;

Згідно з п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності;

Платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки. (п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України).

Так, аналіз наведених норм свідчить про наявність у платника податків обов`язку з надання відповідних документів для проведення перевірок за запитами контролюючих органів, та, відповідне право контролюючих органів притягнути платника податків до відповідальності за невиконання такого обов`язку.

Статтею 251 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Наявність у податкового органу такого права не позбавляє його обов`язку з`ясування усіх обставин справи та доведення наявності у діях позивача вини.

При ухваленні спірної постанови посадовою особою ГУ ДПС у Харківській області, всупереч наведених вище приписів КУпАП не надано оцінку обставинам того, що:

- позивача призначено ліквідатором ТОВ «ТК «АГРОТЕХМОЛТОРГ» на підставі судового рішення - постанови Господарського суду Харківської області від 23.11.2022по справі №922/5231/21,

- процедура ліквідації була розпочата за ініціативою ГУ ДПС у Харківській області, що підтверджується ухвалою Господарського суду Харківської області по справі №922/5231/21 від 13.01.2022,

- ОСОБА_1 призначено ліквідатором ТОВ «ТК «АГРОТЕХМОЛТОРГ» також за ініціативою ГУ ДПС у Харківській області, що підтверджується ухвалою Господарського суду Харківської області по справі №922/5231/21 від 13.01.2022,

- факту вчинення позивачем дій, направлених на розшук ТОВ «ТК «АГРОТЕХМОЛТОРГ» та його посадових осіб з метою отримання від них усіх документів, пов`язаних з діяльністю боржника,

- факту, що попереднім керівництвом ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АГРОТЕХМОЛТОРГ» не було передано жодних документів у розпорядження ліквідатора Мухітдінова Р. Д. на вимогу останнього,

- надання позивачем до податкового органу усіх документів, які він мав змогу зібрати стосовно ТОВ «ТК «АГРОТЕХМОЛТОРГ»,

- повідомлення податкового органу ліквідатором ОСОБА_1 про відсутність у нього первинної документації підприємства.

Колегія суддів зазначає, що склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою залучення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності. До структури складу адміністративного правопорушення відносяться: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона. Адміністративне правопорушення може мати місце лише за наявності всіх перелічених складових, що у сукупності становлять склад адміністративного правопорушення.

За змістом ст. 10, 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Враховуючи приписи 7, 9, 245, 251, 280 КУпАП, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Водночас важливим є дотримання посадовою особою порядку притягнення до адміністративної відповідальності, установленого КУпАП.

Під час розгляду справи, зокрема щодо правомірності рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути перевірено чи були вчинені відповідні дії, що стали підставою для прийняття такого рішення, та чи є підстави для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Дотримання посадовою особою порядку притягнення до адміністративної відповідальності є важливою складовою дотримання прав особи, яка притягається до відповідальності, а тому також має бути враховано.

Натомість, ГУ ДПС у Харківській області не надавалася належна оцінка повідомленим позивачем обставинам, та не встановлювався склад адміністративного правопорушення, а висновки зроблені лише по факту ненадання позивачем документів на перевірки, що суперечить імперативним приписам КУпАП.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність податковим органом наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення, визначеного ст. 166-6 КУпАП.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Статтею 247 КУпАП передбачено, що провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, а тому провадження по даній справі підлягає закриттю.

Таким чином, з урахуванням встановленого КАС України обов`язку доведення, встановлених обставин по справі суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є незаконною та підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови №199/20-40-07-30 від 03.03.2023 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 підлягає, та закриття провадження у справі.

Стосовно розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає таке.

Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Відповідно до частини першої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів частин 1-5 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 9 ст. 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Колегія суддів зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 04.02.2020 у справі № 280/1765/19, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, які входять до предмета доказування у справі, мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

З аналізу статті 134 КАС України, випливає, що крім того, що зазначена стаття забезпечує право особи на правову допомогу, з іншого боку, вона запобігає зловживанню правом на компенсацію витрат на правову допомогу в т.ч. неоднаковій судовій практиці, встановлюючи критерії співмірності, які визначені в частині 5 цієї статті. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Щодо підтвердження факту понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, Мухітдіновим Р. Д. надано:

- договір про надання професійної правничої допомоги №1118313 від 14.02.2023, укладеного між ОСОБА_1 (клієнт) та адвокатом Смиковською А.М.;

- попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат, пов`язаних з підготовкою та поданням позовної заяви про скасування постанови №199/20-40-07-30 про накладення адміністративного стягнення від 03.03.2023;

- акт №2 про виконану професійну правничу допомогу від 13.06.2023 до договору №11118313 від 14.02.2023 на загальну суму 30866,00 грн, відповідно до якого, адвокатом було витрачено 23 години на надання професійної правничої допомоги та надано Клієнту такі послуги: з попереднього опрацювання матеріалів, надання правового висновку та консультації, підготовка та написання письмових пояснень та зауважень щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 166-6 КУпАП від 16.02.2023 складеного щодо клієнта, представництво інтересів клієнта перед представниками ГУ ДПС у Харківській області за адресою офісу клієнта: АДРЕСА_1 , щодо розгляду протоколу від 16.02.2023 №132/20-40-07-30 про адміністративне правопорушення за ст. 166-6 КУАП, представництво інтересів клієнта в Головному управлінні ДПС у Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Благовіщенська, буд. 30, щодо розгляду адміністративної справи по протоколу від 16.02.2023 №132/20-40-07-30 про адміністративне правопорушення за ст. 166-6 КУАП, підготовка позовної заяви про скасування постанови №199/20-40-07-30 про накладення адміністративного стягнення від 03.03.2023, подання через сервіс «Електронний суд» позовної заяви про скасування постанови №199/20-40-07-30 про накладення адміністративного стягнення від 03.03.2023, з урахуванням часу, необхідного на сканування копій документів, представництво інтересів клієнта в Харківському районному суді Харківської області щодо розгляду позовної заяви про скасування постанови №199/20-40-07-30 про накладення адміністративного стягнення від 03.03.2023, консультування клієнта за весь час здійснення розгляду справи судом (після подачі позовної заяви до суду).

З аналізу акту №2 про виконану професійну правничу допомогу від 13.06.2023 до договору №11118313 від 14.02.2023 колегією суддів встановлено, що надана правнича допомога, яка зазначена у пунктах 1-4 зазначеного акту, ураховуючи вимоги частини 3 статті 134 КАС України не відноситься до цілей розрахунку судових витрат та не береться до уваги.

Також колегія суддів зазначає, що зазначена у п 6 акту №2 правова допомога, подання через сервіс «Електронний суд» позовної заяви про скасування постанови №199/20-40-07-30 про накладення адміністративного стягнення від 03.03.2023, з урахуванням часу, необхідного на сканування копій документів судом(1 год 30 хв) не приймається, оскільки не відноситься, до самостійного виду адвокатської послуги, є необґрунтованим та охоплюється діями адвоката з «підготовки позовної заяви» та є неспівмірним із фактично наданим обсягом юридичної допомоги, як наслідок має бути виключено із загальної вартості наданих відповідачу послуг правничої допомоги.

Відповідно до п.п. 4.3. п. 4 Договору, клієнт має сплатити адвокату - 30866,00 грн (50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день оплати - 1342,00 грн * 23 години).

Колегія суддів зазначає, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Таким чином, з цього акту колегією суддів підтверджено, що адвокатом витрачено в загальній кількості 11 годин часу на надання професійної правничої допомоги клієнту по даній справі.

З огляду на наведене, та враховуючи обсяг наданих послуг, предмет спору, складність справи, участь представника позивача у судовому засіданні, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про співмірність та обґрунтованість стягнення з ГУ ДПС у Харківській області на користь позивача заявлених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 14762,00 грн.

При цьому, колегія суддів зазначає, що апелянт у поданій апеляційній скарзі не вказує, яку саме суму витрат на правничу допомогу вважає співмірною та такою що має бути компенсована позивачеві, тим самим заперечує право позивача на отримання відповідного відшкодування.

Обмежене фінансування податкового органу не є належною та достатньою підставою для скасування рішення суду першої інстанції в частині розподілу витрат на правничу допомогу.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.

Ухвалюючи це судове рішення колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вище зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. 242, 243, 250, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 08 грудня 2023 року по справі № 635/1382/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. ЛюбчичСудді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк