Постанова

від 29.01.2024 по справі 907/716/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2024 р. Справа №907/716/23

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача):Якімець Г.Г.,

Суддів:Бойко С.М.,

Бонк Т.Б.,

за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,

та представників:

від позивача за первісним позовом Тарасенко Л.Л.

від відповідача-1 за первісним позовом Данилов С.А. (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів)

від відповідача-2 за первісним позовом не з?явився

від третьої особи не з?явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпат Вин Еталон», від 17 листопада 2023 року

на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 09 листопада 2023 року, суддя Андрейчук Л.В.

у справі №907/716/23

за позовом Valvidia Business Company Ltd. (ТОВ "Валвідія Бізнес Кампані ЛТД"), м. Львів

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпат Вин Еталон», с. Мужієво, Берегівський район, Закарпатська область

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Котнар Хілл», м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державна організація «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій, м. Київ

про визнання недійсним договору, визнання власником свідоцтв на торговельні марки, заборону використання торговельних марок та відшкодування збитків,

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпат Вин Еталон», с. Мужієво, Берегівський район, Закарпатська область

до відповідача Valvidia Business Company Ltd. (ТОВ "Валвідія Бізнес Кампані ЛТД"), м. Львів

про визнання позивача власником торговельних марок

в с т а н о в и в:

01 серпня 2023 року Valvidia Business Company Ltd. звернулась до Господарського суду Закарпатської області з позовом (з врахуванням ухвали суду від 17.10.2023 про залишення без розгляду позовних вимог Valvidia Business Company Ltd. у частині стягнення з відповідача-2 (ТОВ «КОТНАР ХІЛЛ») збитків у розмірі 500 000,00 грн.) до товариства з обмеженою відповідальністю «Карпат-Вин Еталон» та товариства з обмеженою відповідальністю «Котнар Хілл» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державної організації Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ) про:

1) визнання недійсним договору №209585 про передачу прав на торговельні марки від 10.11.2022, укладений між відповідачами;

2) визнання позивача Valvidia Business Company Ltd. власником свідоцтва на торговельну марку №209585 від 10.03.2016 (торговельна марка «Gorobchiki») з 26.05.2023;

3) визнання позивача Valvidia Business Company Ltd. власником свідоцтва на торговельну марку №247549 від 25.09.2018 (торговельна марка «MONTECOTE») з 06.06.2023;

4) заборону відповідачам використовувати торговельні марки «Gorobchiki» (свідоцтво на торговельну марку №209585 від 10.03.2016) і «MONTECOTE» (свідоцтво на торговельну марку №247549 від 25.09.2018) і позначення, схожі із цими торговельними марками, шляхом нанесення їх на будь-який товар, для якого ці торговельні марки зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням цих торговельних марок з метою пропонування для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення), застосування цих торговельних марок в діловій документації, в рекламі та в мережі Інтернет (на веб-сайті https://www.cotnar.ua/ у соціальних мережах https://www.facebook.com/cotnarhills, https://www.instagram.com/cotnar_wine/, на веб-сайті https://www.youtube.com/watch?v=W5nia5_nVGwt=11sab_channel=beyourself.design та інших веб-сайтах);

5) стягнення з ТОВ «Карпат-Вин Еталон» збитків в розмірі 500 000,00 грн.

Позов мотивовано тим, що договір за № 209585 про передачу прав на торговельні марки не міг бути зареєстрований і передача прав на торговельні марки не могла бути здійснена, оскільки постановою приватного виконавця Романа Р.М. від 20.01.2023, ВП № 70484426 було накладено арешт на торговельні марки відповідача-2.

Обгрунтовуючи вимоги щодо визнання недійсним договору за № 209585 про передачу прав на торговельні марки, позивач посилається на те, що такий договір є фраудаторним, тобто таким, що укладений для ухилення від сплати боргів шляхом звернення стягнення на торговельні марки та не спрямований на реальне настання насідків.

Заявляючи вимогу про стягнення з ТОВ «Карпат-Вин Еталон» збитків в розмірі 500 000,00 грн. (з врахуванням ухвали суду від 17.10.2023 про залишення без розгляду позовних вимог Valvidia Business Company Ltd. у частині стягнення з відповідача-2 (ТОВ «КОТНАР ХІЛЛ») збитків у розмірі 500 000,00 грн.), позивач вважає, що відповідач-1 здійснює використання спірних торговельних марок і отримує дохід від реалізації продукції, маркованої торговельними марками «Gorobchiki» та «MONTECOTE».

Збитки в розмірі 500 000,00 грн. оцінюються позивачем, як орієнтовані та будуть уточнені після отримання відповідей на адвокатські запити щодо реалізації продукції, маркованої торговельними марками «Gorobchiki» та «MONTECOTE».

13.09.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Карпат Вин Еталон» звернулося до Господарського суду Закарпатської області з зустрічним позовом до Valvidia Business Company Ltd. про визнання позивача власником торговельних марок.

Зустрічний позов мотивовано тим, що 10.11.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "КОТНАР ХІЛЛ" (відчужувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КАРПАТ - ВИН ЕТАЛОН" (набувач) укладено договір за № 209585 про передачу прав на торговельні марки.

Позивач за зустрічним позовом посилається на п. 1.2 договору та вважає, що момент виникнення права власності на торговельну марку «Gorobchiki» та торговельну марку «MONTECOTE» підтверджується актом про передачу прав на торговельні марки від 10.11.2022, який укладено між відповідачем-1 та відповідачем-2. Вважає, що момент виникнення права власності на торговельні марки не пов`язується з відомостями про передачу прав, які опубліковані в бюлетені «Промислова власність».

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 14.09.2023 прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРПАТ - ВИН ЕТАЛОН" до відповідача Valvidia Business Company Ltd. (ТОВ "Валвідія Бізнес Кампані ЛТД") про визнання позивача власником торговельних марок та вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

11.09.2023 Господарському суду Закарпатської області від позивача за первісним позовом (Valvidia Business Company Ltd.) надійшло клопотання про забезпечення доказів вх.№02.3.1-02/6259/23.

27.10.2023 Господарському суду Закарпатської області від відповідача-2 за первісним позовом (Товариства з обмеженою відповідальністю «Котнар Хілл») надійшло клопотання вх.№02.3.1-02/7516/23 про закриття провадження у справі.

24.10.2023 Господарському суду Закарпатської області від відповідача-1 за первісним позовом (Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпат-Вин Еталон») надійшла заява вх.№02.3.1-02/7398/23 про залишення позову без розгляду.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 09 листопада 2023 року:

- клопотання Valvidia Business Company Ltd. про забезпечення доказів від 11.09.2023 задоволено та вжито заходи забезпечення доказів у справі №907/716/23, зобов?язавши відповідача-1 ТОВ «Карпат-Вин Еталон» надавати суду щомісячно інформацію про вироблену та продану продукцію, яка маркована торговельною маркою «Gorobchiki» за свідоцтвом України №209585 від 10.03.2016 та/або торговельною маркою «MONTECOTE» за свідоцтвом України №247549 від 25.09.2018, із зазначенням кількості такої продукції, її ціни, із зазначенням покупців, яким така продукція продана за договорами купівлі-продажу, поставки, а також вжито заходи забезпечення доказів у справі №907/716/23, зобов`язавши відповідача-1 ТОВ «Карпат-Вин Еталон» надавати щомісячно суду копії таких договорів купівлі-продажу, поставки.

-клопотання відповідача-2 ТОВ «Котнар Хілл» про закриття провадження в справі від 27.10.2023 - задоволено частково.

-роз`єднано позовні вимоги у справі №907/716/23, виділивши у самостійне провадження вимоги, спрямовані до ТОВ «Карпат-Вин Еталон» про:

-заборону ТОВ «Карпат-Вин Еталон» використовувати торговельні марки «Gorobchiki» (свідоцтво на торговельну марку №209585 від 10.03.2016) і «MONTECOTE» (свідоцтво на торговельну марку №247549 від 25.09.2018) і позначення, схожі із цими торговельними марками, шляхом нанесення їх на будь-який товар, для якого ці торговельні марки зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням цих торговельних марок з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення), застосування цих торговельних марок в діловій документації, в рекламі та в мережі Інтернет (на веб-сайті https://www.cotnar.ua/ у соціальних мережах https://www.facebook.com/cotnarhills, https://www.instagram.com/cotnar_wine/, на веб-сайті https://www.youtube.com/watch?v=W5nia5_nVGwt=11sab_channel=beyourself.design та інших веб-сайтах);

-стягнення з ТОВ «Карпат-Вин Еталон» збитків в розмірі 500 000,00 грн;

-та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРПАТ - ВИН ЕТАЛОН" до відповідача: Valvidia Business Company Ltd. (ТОВ "Валвідія Бізнес Кампані ЛТД") про визнання позивача власником торговельних марок.

Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, ухвалено здійснювати суддею, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог;

-матеріали справи №907/716/23 ухвалено передати для розгляду в межах справи Господарського суду м. Києва №910/9005/23 про банкрутство ТОВ «Котнар Хілл» в частині вимог про:

-визнання недійсним договору №209585 про передачу прав на торговельні марки від 10.11.2022, укладений між відповідачами;

-визнання позивача Valvidia Business Company Ltd. власником свідоцтва на торговельну марку №209585 від 10.03.2016 (торговельна марка «Gorobchiki») з 26.05.2023;

-визнання позивача Valvidia Business Company Ltd. власником свідоцтва на торговельну марку №247549 від 25.09.2018 (торговельна марка «MONTECOTE») з 06.06.2023;

-заборону ТОВ «Котнар Хілл» використовувати торговельні марки «Gorobchiki» (свідоцтво на торговельну марку №209585 від 10.03.2016) і «MONTECOTE» (свідоцтво на торговельну марку №247549 від 25.09.2018) і позначення, схожі із цими торговельними марками, шляхом нанесення їх на будь-який товар, для якого ці торговельні марки зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням цих торговельних марок з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення), застосування цих торговельних марок в діловій документації, в рекламі та в мережі Інтернет (на веб-сайті https://www.cotnar.ua/ у соціальних мережах https://www.facebook.com/cotnarhills, https://www.instagram.com/cotnar_wine/, на веб-сайті https://www.youtube.com/watch?v=W5nia5_nVGwt=11sab_channel=beyourself.design та інших веб-сайтах).

-в решті вимог клопотання відповідача-2 ТОВ «Котнар Хілл» про закриття провадження в справі від 27.10.2023 - залишено без задоволення;

-у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпат-Вин Еталон» від 24.10.2023 про залишення позову без розгляду відмовлено;

-зупинено провадження у даній справі за вимогами спрямованими Valvidia Business Company Ltd. до ТОВ «Карпат-Вин Еталон» та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРПАТ - ВИН ЕТАЛОН" до відповідача: Valvidia Business Company Ltd. (ТОВ "Валвідія Бізнес Кампані ЛТД") про визнання позивача власником торговельних марок, які виділені у самостійне провадження, до набрання законної сили судовим рішенням, прийнятим за наслідками розгляду вимог Valvidia Business Company Ltd., спрямованих до ТОВ «Котнар Хілл», які передані цією ухвалою для розгляду в межах справи Господарського суду м. Києва №910/9005/23 про банкрутство ТОВ «Котнар Хілл».

Ухвала суду мотивована тим, що у спірному випадку підлягає застосуванню ч.6 ст.173 ГПК України щодо необхідності роз`єднання позовних вимог у даній справі та необхідністю передачі позовної заяви (справи №907/716/23) в частині вимог, які скеровані до ТОВ «Котнар Хілл» для розгляду в межах справи Господарського суду м. Києва №910/9005/23 про банкрутство ТОВ «Котнар Хілл».

Враховуючи положення ч. 2 ст. 110 ГПК України та те, що заходи забезпечення доказів є співмірними, взаємопов`язаними та адекватними до предмету спору в даній справі, тобто є такими, що не виходять за межі предмета доказування, місцевий господарський суд задоволив заяву Valvidia Business Company Ltd. про забезпечення доказів.

Місцевий господарський суд відмовив в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпат-Вин Еталон» від 24.10.2023 вх.№02.3.1-02/7398/23 про залишення позову без розгляду, оскільки відсутні підстави визначені п. 6 ч. 1 ст. 226 ГПК України. Так, судом встановлено, що Valvidia Business Company Ltd. сплачено на рахунок Господарського суду Закарпатської області 10 000,00 грн на виконання вимог ухвали суду від 20.09.2023 про зустрічне забезпечення, що підтверджується платіжною інструкцією від 29.09.2023.

Також, місцевий господарський суд дійшов висновку про зупинення провадження у даній справі, що залишається в провадженні Господарського суду Закарпатської області, за вимогами, які виділені в самостійне провадження та спрямовані до ТОВ «Карпат-Вин Еталон» та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРПАТ - ВИН ЕТАЛОН" до відповідача: Valvidia Business Company Ltd. (ТОВ "Валвідія Бізнес Кампані ЛТД") про визнання позивача власником торговельних марок, на підставі п. 5 ч. 1. ст. 227 ГПК України до набрання законної сили судовим рішенням, прийнятим за наслідками розгляду вимог Valvidia Business Company Ltd., до ТОВ «Котнар Хілл», які передано цією ухвалою для розгляду в межах справи Господарського суду м. Києва №910/9005/23 про банкрутство ТОВ «Котнар Хілл».

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Карпат Вин Еталон» звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 09 листопада 2023 року у справі №907/716/23. На думку апелянта дана справа повинна розглядатись Господарським судом м. Києва, який розглядає справу про банкрутство ТОВ «Котнар Хілл».

Зокрема, зазначає, що забезпечення доказів на майбутнє є неприпустимим засобом забезпечення. Поряд з цим, вказує, що ухвалою місцевого господарського суду залишено без розгляду заяву позивача щодо стягнення збитків в розмірі 500 000,00 грн., проте в матеріалах справи відсутня заява про зменшення позову. Посилається на те, що позивач не має правосуб`єктності на території України.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема, погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що на час звернення до суду з позовом, один з відповідачів перебуває в особливому правовому режимі, а відтак, результат розгляду даного спору може вплинути на права та обов`язки останнього та його кредиторів. При цьому, вважає правильним висновок суду першої інстанції про необхідність передачі позовної заяви (справи №907/716/23) в частині вимог, які скеровані до ТОВ «Котнар Хілл» для розгляду в межах справи Господарського суду м. Києва №910/9005/23 про банкрутство ТОВ «Котнар Хілл». Також, позивач, погоджується з висновками суду про необхідність роз`єднання позовних вимог. Одночасно, позивач зазначає, що доводи апелянта про те, що позивач не має правосуб`єктності на території України вже були предметом розгляду в Західному апеляційному господарському суду під час перегляду ухвали Господарського суду Закарпатської області від 03.08.2023 про вжиття заходів забезпечення позову в цій справі та відхилені судом.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач-2 просить оскаржувану ухвалу скасувати, а апеляційну скаргу задоволити. Зокрема, зазначає, що справа не підсудна Господарському суду Закарпатської області, оскільки Господарський суду міста Києва розглядає справу про банкрутство ТОВ «КОТНАР ХІЛЛ». Посилається на те, що позивач не має правосуб`єктності на території України. Вважає, що забезпечення доказів на майбутнє є неприпустимим засобом забезпечення. Також, відповідач-2 зазначає, що ухвалою місцевого господарського суду залишено без розгляду заяву позивача щодо стягнення збитків в розмірі 500 000,00 грн., проте в матеріалах справи відсутня заява про зменшення позову.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 27 листопада 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі №907/716/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпат Вин Еталон» на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 09 листопада 2023 року; витребувано з місцевого господарського суду матеріали справи; позивачу за первісним позовом надано строк на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою суду від 12 грудня 2023 року апеляційну скаргу призначено до розгляду в судовому засіданні на 15 січня 2024 року на 11 год. 30 хв. в приміщенні Західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 81.

Судове засідання 15 січня 2024 року в апеляційному суді за клопотанням представників відповідача-1 та відповідача-2, а також на підставі ухвали суду від 15 грудня 2023 року проводилося в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 15 січня 2024 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 29 січня 2024 року на 11 год. 30 хв. у приміщенні Західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 81, та ухвалено судове засідання, що відбудеться 29 січня 2024 року о 11 год. 30 хв. у приміщенні Західного апеляційного господарського суду (зал судового засідання №2), провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Представник відповідача-1 за первісним позовом (апелянт) в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 09 листопада 2023 року у справі №907/716/23, з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.

Представники відповідача-2 за первісним позовом та третьої особи в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання. При цьому, 29 січня 2023 року на адресу суду від третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Державної організації Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій.

Згідно з ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки явка представників відповідача-2 за первісним позовом та третьої особи в судове засідання не визнавалася обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за їхньої відсутності.

Західний апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представника відповідача-1 за первісним позовом (апелянта) та представника позивача за первісним позовом, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно зі статтею 2 та частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Водночас порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - ГПК України.

Відповідно до частини першої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

За приписами статті 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Відповідно до вимог статті 47 ГПК України позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; права або обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Правила об`єднання та роз`єднання позовів передбачено статтею 173 ГПК України, відповідно до абзацу першого частини першої якої в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог (частина шоста статті 173 ГПК України).

У контексті спірних правовідносин, колегія суддів звертається до правової позиції об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної у постанові від 18.08.2023 у справі № 910/21280/21 щодо питання застосування положень частини першої статті 173 ГПК України.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога позивача, як заінтересованої особи та зміст порушеного права і характер правопорушення, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. При цьому однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

При цьому об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.

У цьому висновку суд звертається до сталої правової позиції Верховного Суду, неодноразово викладеної в постановах від 24.04.2023 у cправі № 916/1522/22, від 04.04.2023 у справі № 911/1757/21, від 30.03.2023 у справі № 910/4501/22, від 19.12.2022 у справі № 921/318/22, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18.

За змістом частини першої статті 173 ГПК України порушення правил об`єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги; (1) не пов`язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); (2) не співвідносяться між собою як основна та похідна.

Крім цього, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які можуть і відповідати критеріям, наведеним у частині першій статті 173 ГПК України, проте підпадають під заборони, прямо визначені в частинах четвертій, п`ятій вказаної статті (об`єднанні вимоги підлягають розгляду в порядку різного судочинства, щодо об`єднаних вимог законом визначена виключна підсудність різним судам).

За спеціальним правилом, викладеним у пункті 2 частини п`ятої статті 174 ГПК України, суддя повертає заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу)

У той же час аналіз пункту 2 частини п`ятої статті 174 ГПК України у системному співвідношенні з приписами частини шостої статті 173 цього Кодексу свідчить про те, що у разі порушення правил об`єднання позовних вимог суд з метою виконання завдання господарського судочинства може не повертати позовну заяву, а за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою самостійно роз`єднати позовні вимоги за правилами частини шостої статті 173 ГПК України та розглянути кожну з заявлених вимог окремо.

Отже, наявність підстав для роз`єднання позовних вимог за правилами частини шостої статті 173 ГПК України та розгляду кожної з вимог окремо унеможливлює повернення судом позовної заяви незалежно від того, чи суд застосував надані йому повноваження.

Тоді як підставою для повернення позовної заяви з посиланням на пункт 2 частини п`ятої статті 174 ГПК України є встановлення господарським судом обставин, які свідчать про порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог, наведених саме в частинах четвертій, п`ятій статті 173 ГПК України.

Тобто, коли заявлені в одному позові вимоги є однорідними або співвідносяться як основна та похідна та не підпадають під заборони, визначені у частинах четвертій, п`ятій статті 173 ГПК України, у суду відсутні підстави для повернення позовної заяви, незалежно від того, чи заявлено позивачем клопотання про об`єднання позовних вимог. У цьому разі суд має керуватися змістом самої позовної заяви, обставинами та доказами, якими обґрунтовано позов.

Подібні висновки містять постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 902/434/19 та від 02.12.2020 у справі № 908/420/20.

При цьому, обсяг доданих до позовної заяви доказів на підтвердження позовних вимог та підстав їх виникнення, не є свідченням порушення/дотримання правил об`єднання/роз`єднання позовних вимог, а тому не має вирішального значення у застосуванні положень частин першої, шостої статті 173 та пункту 2 частини п`ятої статті 174 ГПК України.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06.12.2022 приватним виконавцем Романом Р.М. було відкрито виконавче провадження ВП № 70484426 з виконання наказу № 907/84/22 від 15.09.2022 виданого Господарським судом Закарпатської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОТНАР ХІЛЛ" (відповідача-2) грошових коштів.

Постановою приватного виконавця Романа Р.М. від 20.01.2023 (ВП № 70484426) накладено арешт на торговельні марки, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "КОТНАР ХІЛЛ", зокрема, торговельну марку «Gorobchiki» (свідоцтво на торговельну марку № 209585 від 10.03.2016) та торговельну марку «MONTECOTE» (свідоцтво на торговельну марку № 247549 від 25.09.2018).

В рамках виконавчого провадження ВП № 70484426, 08.05.2023 було проведено електронні торги з реалізації майна - торговельної марки «Gorobchiki» та 18.05.2023 було проведено електронні торги з реалізації майнових прав на об`єкт інтелектуальної власності - торговельну марку «MONTECOTE».

Відповідно до протоколу про проведені електронні торги від 08.05.2023 за № 587620 та протоколу про проведені електронні торги від 18.05.2023 за № 588194 переможцем торгів визнано Valvidia Business Company Ltd. (позивача).

Згідно з актом про проведені електронні торги від 26.05.2023 у Valvidia Business Company Ltd. (позивача) виникло право власності на торговельну марку «Gorobchiki» та згідно з актом про проведені електронні торги від 06.06.2023 у Valvidia Business Company Ltd. (позивача) виникло право власності на об`єкт інтелектуальної власності - торговельну марку «MONTECOTE».

Позивач зазначає, що всупереч накладеному приватним виконавцем арешту на торговельні марки (майно боржника відповідача-2), (постанова від 20.01.2023, ВП № 70484426), 10.11.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "КОТНАР ХІЛЛ" (відчужувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КАРПАТ - ВИН ЕТАЛОН" (набувач) укладено договір за № 209585 про передачу прав на торговельні марки, за змістом якого відчужувач у повному обсязі передає (відчужує) набувачу майнові права торговельні марки, а саме: торговельна марка «Gorobchiki» для усіх товарів 33 класу, для яких вона зареєстрована, свідоцтво про реєстрацію № 209585 та торговельна марка «MONTECOTE» для усіх товарів 33 класу, для яких вона зареєстрована, свідоцтво про реєстрацію № 247549, а набувач приймає такі права та зобов`язується оплатити їх відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 2.1 договору передача торговельних марок відчужувачем набувачу здійснюється шляхом опублікування в офіційному бюлетені «Промислова власність» та внесення змін до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки відомості про передачу права власності на торговельні марки.

Посилаючись на ст. ст. 190, 334 ЦК України позивач вважає, що до опублікування відомостей в офіційному електронному бюлетені «Промислова власність» та до внесення змін до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки відомостей про передачу права власності, власником торговельної марки «Gorobchiki» та майнових прав на об`єкт інтелектуальної власності - торговельну марку «MONTECOTE» був відповідач-2.

Позивач посилається на те, що реєстрація договору та реєстрація зміни власника свідоцтв на торговельні марки відбулися 15.03.2023, що підтверджується публікаціями в офіційному електронному бюлетені «Промислова власність», 2023 №11, тобто після накладення арешту на майно боржника (відповідача-2).

З цих підстав, позивач вважає, що договір за № 209585 про передачу прав на торговельні марки не міг бути зареєстрований і передача прав на торговельні марки не могла бути здійснена в період дії арешту майна відповідача-2, в тому числі дії арешту на торговельні марки (постанова від 20.01.2023, ВП № 70484426).

Таким чином, позивач вважає, що є підстави для визнання недійсним договору за № 209585 про передачу прав на торговельні марки від 10.11.2022, оскільки такий договір є фраудаторним, тобто таким, що укладений для ухилення від сплати боргів шляхом звернення стягнення на торговельні марки та не спрямований на реальне настання наслідків. Позивач вважає, що зазначений договір порушує його права, оскільки позивач набув права на вищезазначені торговельні марки в рамках процедури звернення стягнення на майно відповідача-2 як боржника.

В свою чергу вимоги щодо визнання позивача Valvidia Business Company Ltd. власником свідоцтва на торговельну марку №209585 від 10.03.2016 (торговельна марка «Gorobchiki») з 26.05.2023, визнання позивача Valvidia Business Company Ltd. власником свідоцтва на торговельну марку №247549 від 25.09.2018 (торговельна марка «MONTECOTE») з 06.06.2023 та заборону відповідачам використовувати торговельні марки «Gorobchiki» (свідоцтво на торговельну марку №209585 від 10.03.2016) і «MONTECOTE» (свідоцтво на торговельну марку №247549 від 25.09.2018) і позначення, схожі із цими торговельними марками, шляхом нанесення їх на будь-який товар, для якого ці торговельні марки зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням цих торговельних марок з метою пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення), застосування цих торговельних марок в діловій документації, в рекламі та в мережі Інтернет (на веб-сайті https://www.cotnar.ua/ у соціальних мережах https://www.facebook.com/cotnarhills, https://www.instagram.com/cotnar_wine/, на веб-сайті https://www.youtube.com/watch?v=W5nia5_nVGwt=11sab_channel=beyourself.design та інших веб-сайтах) є похідними.

Також, позовні вимоги пов`язані між собою поданими доказами, адже стосуються підстав для визнання недійсним договору за № 209585 про передачу прав на торговельні марки від 10.11.2022, які перебували у власності відповідача-2 та відчужені останнім відповідачу-1, що підтверджується договором за № 209585 про передачу прав на торговельні марки від 10.11.2022 укладеним Товариством з обмеженою відповідальністю "КОТНАР ХІЛЛ" (відчужувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КАРПАТ - ВИН ЕТАЛОН" (набувач), публікаціями в офіційному електронному бюлетені «Промислова власність», 2023 №11 від 15.03.2023, постановами приватного виконавця Романа Р.М. (ВП № 70484426).

Позовні вимоги у даній справі стосуються одного і того ж кола осіб: позивача - Valvidia Business Company Ltd. та відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРПАТ - ВИН ЕТАЛОН" та Товариства з обмеженою відповідальністю "КОТНАР ХІЛЛ".

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в цій справі ґрунтуються на встановленні підстав для визнання дійсності/недійсності договору № 209585 від 10.11.2022 щодо передачі Товариством з обмеженою відповідальністю "КОТНАР ХІЛЛ" (відчужувачем) Товариству з обмеженою відповідальністю "КАРПАТ - ВИН ЕТАЛОН" (набувачу) прав на торговельні марки під час дії арешту накладеного приватним виконавцем Романом Р.М. відповідно до постанови від 20.01.2023 (ВП № 70484426), що свідчить про пов`язаність позовних вимог підставою виникнення та доказовою базою.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про необхідність роз?єдання позовних вимог у даній справі, є помилковими, з огляду на те, що позовні вимоги у даній справі стосуються одних і тих же осіб, пов`язані між собою підставами виникнення, одним і тим способом захисту прав і законних інтересів та поданими доказами.

За таких обставин роз`єднання позовних вимог призвело до прийняття місцевим господарським судом неправильного судового рішення про передачу матеріалів справи №907/716/23 для розгляду в межах справи Господарського суду м. Києва №910/9005/23 про банкрутство ТОВ «Котнар Хілл» саме в частині вимог.

З огляду на викладене, помилковим також є висновок місцевого господарського суду про зупинення провадження у даній справі (на підставі п. 5 ч. 1. ст. 227 ГПК України), що залишається в провадженні Господарського суду Закарпатської області, за вимогами, які виділені в самостійне провадження та спрямовані до ТОВ «Карпат-Вин Еталон» та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРПАТ - ВИН ЕТАЛОН" до відповідача: Valvidia Business Company Ltd. (ТОВ "Валвідія Бізнес Кампані ЛТД") про визнання позивача власником торговельних марок.

Апеляційний господарський суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 7 Кодексу встановлено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

У зв`язку з набранням 21.10.2019 чинності Кодексом України з процедур банкрутства, була змінена як юрисдикція так і територіальна підсудність спорів, стороною в яких є боржник. Особливість вирішення таких спорів полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, з метою судового контролю у межах цього провадження. Тобто, спори, стороною яких є боржник, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, що, у свою чергу, узгоджується із загальною спрямованістю Кодексу, який передбачає концентрацію всіх спорів, стороною в яких є боржник, у межах справи про банкрутство. Принцип концентрації спорів у межах справи про банкрутство може бути витлумачений як такий, що передбачає розгляд у межах справи про банкрутство всіх майнових та пов`язаних з ними немайнових спорів, що суттєвим чином впливають на структуру кредиторів, суму кредиторських вимог, підстави їх виникнення, зміни, припинення, склад майнових активів боржника.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.07.2023 у справі №910/9005/23 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «Котнар Хілл», яке є відповідачем-2 в цій справі за №907/716/23.

Стаття 30 ГПК України визначає, що справи, передбачені пунктами 8 та 9 частини першої статті 20 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника (тобто банкрута).

Отже, з системного аналізу наведених вище норм права випливає, що за умови порушення провадження у справі про банкрутство, особливістю вирішення спорів, є те, що вони розглядаються та вирішуються тим господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність передачі цієї справи №907/716/23 для розгляду в межах справи Господарського суду м. Києва №910/9005/23 про банкрутство ТОВ «Котнар Хілл», в тому числі оскільки, відсутні підстави для роз`єднання позовних вимог в цій справі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, заявляючи клопотання про забезпечення доказів шляхом систематичного витребування у відповідачів інформації про вироблену продукцію, марковану спірними торговельними марками «Gorobchiki» та «MONTECOTE», покликається на те, що ця інформація дозволить встановити дійсний обсяг виробленої продукції, маркованої під спірними торговельними марками, що в свою чергу може підтверджувати або спростовувати позовні вимоги в частині стягнення збитків та заборони використання цих торговельних марок.

Місцевий господарський суд погодився з твердженнями позивача про те, що Valvidia Business Company Ltd. об`єктивно не може знати інформацію про вироблену та продану продукцію, яка маркована торговельними марками «Gorobchiki» та «MONTECOTE», із зазначенням кількості такої продукції, її ціни, із зазначенням покупців, яким така продукція продана за договорами купівлі-продажу, поставки, а тому для отримання доказів, які підтверджуватимуть ці обставини, необхідно систематично звертатись до відповідача-1 або суду з відповідними запитами, що суттєво утруднює збирання цих доказів для позивача та обтяжує їх надання для відповідача-1.

З врахуванням викладеного, Господарський суд Закарпатської області дійшов висновку, що встановлення за відповідачем-1 (Товариством з обмеженою відповідальністю "КАРПАТ - ВИН ЕТАЛОН") триваючого обов`язку щодо надання чітко визначених доказів (засобів доказування) у випадку їх існування чи подальшого виникнення (створення), спрятиме запобіганню потенційним численним та систематичним зверненням позивача до суду з новими заявами про витребування доказів, а відтак відповідатиме принципу процесуальної економії господарського судочинства.

Також, враховуючи, що докази, що є предметом забезпечення, стосуються чітко визначених часових меж, а саме до вирішення спору в даній справі, то місцевий господарський суд розцінив ці заходи забезпечення доказів як співмірні, взаємопов`язані та адекватні до предмету спору в даній справі, тобто є такими, що не виходять за межі предмета доказування.

З наведених підстав місцевий господарський суд задоволив клопотання позивача про забезпечення доказів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 110 ГПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Отже, забезпечення доказів - це вжиття судом заходів, направлених на закріплення і збереження доказів. Підставою забезпечення доказів є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення доказів може утруднити чи зробити неможливим збирання чи подання доказів або засіб доказування може бути втрачений.

Відповідно до ч. 1 ст. 111 ГПК України у заяві про забезпечення доказів обов`язково зазначається: докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів; спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази.

Аналізуючи наведені положення ГПК України, насамперед необхідно зауважити, що процесуальний механізм забезпечення доказів призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.

Забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх імовірній втраті у майбутньому.

Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18 та у постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/385/19.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Шабельник проти України" (заява №16404/03) від 19.02.2009 зазначається, що хоча стаття 6 (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) гарантує право на справедливий судовий розгляд, вона не встановлює ніяких правил стосовно допустимості доказів як таких, бо це передусім питання, яке регулюється національним законодавством (див. рішення у справі "Шенк проти Швейцарії" від 12.07.1998 та у справі "Тейшейра ді Кастру проти Португалії" від 09.06.1998).

Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи.

Частинами 1-4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Відповідно до ч.1 ст.91 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Звертаючись до суду з заявою про забезпечення доказів, заявником не доведено належними і допустимими доказами існування обставин, які б свідчили, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим, як обов`язкової умови для забезпечення доказів в порядку ст. 110 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Західного апеляційного господарського суду зазначає, що за своєю правовою природою подане позивачем клопотання від 11.09.2023 по суті є заявою про витребування доказів.

Відповідно до статті 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом, в якому повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Забезпечення доказів способом їх витребування хоча і спрямоване на забезпечення права сторони належним чином довести свої вимоги та заперечення, проте носить відмінний процесуальний характер від витребування доказів у порядку ст.ст.80, 81 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вживається у випадку наявності у такої сторони підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення доказів може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без обґрунтування підстав для вжиття таких заходів з посиланням на відповідні докази та без обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення доказів, не може бути підставою для постановлення ухвали про забезпечення доказів.

За таких обставин, колегія суддів вважає помилковим висновок місцевого господарського суду про наявність правових підстав для задоволення клопотання Valvidia Business Company Ltd. про забезпечення доказів.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 269 ГПК України, ухвала суду в частині відмови в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпат-Вин Еталон» від 24.10.2023 про залишення позову без розгляду, апеляційним господарським не перевіряється.

Доводи апеляційної скарги про те, що ухвалою місцевого господарського суду залишено без розгляду заяву позивача щодо стягнення збитків в розмірі 500 000,00 грн., проте в матеріалах справи відсутня заява про зменшення позову не беруться апеляційним судом до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи (клопотання позивача про залишення без розгляду позовних вимог у частині стягнення з відповідача-2 (ТОВ «КОТНАР ХІЛЛ») збитків у розмірі 500 000,00 грн.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, тому ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 09.11.2023 у справі №907/716/23 слід скасувати, як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права, а справу №907/716/23 повернути до Господарського суду Закарпатської області.

З урахуванням положень ст.129 ГПК України, апеляційний суд не вирішує питання щодо відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання позивачем апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, оскільки не вирішує спір по суті. Такий (судовий збір) підлягає розподілу за наслідками вирішення спору Господарським судом Закарпатської області.

Керуючись статтями 110-112, 236, 255, 270, 271, 275, 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпат Вин Еталон» задоволити.

Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 09 листопада 2023 року у справі №907/716/23 скасувати.

Матеріали справи повернути до Господарського суду Закарпатської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку, у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Головуючий (суддя-доповідач)Якімець Г.Г.

Суддя Бойко С.М.

СуддяБонк Т.Б.

Повний текст постанови складено 05.02.2024