Постанова

від 01.02.2024 по справі 160/18390/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 лютого 2024 року м. Дніпросправа № 160/18390/22

головуючий суддя І інстанції Конєва С.О.

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (доповідача) Іванова С.М.,

суддів: Чередниченка В.Є., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Царичанський добробут" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 року в адміністративній справі №160/18390/22 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Царичанський добробут" до Царичанської селищної ради, виконавчого комітету Царичанської селищної ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Царичанський добробут" звернулось до суду з позовом до Царичанської селищної ради, виконавчого комітету Царичанської селищної ради, в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність Царичанської селищної ради щодо невизнання з 30.10.2020 року виконавчого комітету Царичанської селищної ради своїм правонаступником з розпорядження коштів місцевого бюджету Царичанської селищної ради;

- зобов`язати Царичанську селищну раду визнати з 30.10.2020 року виконавчий комітет Царичанської селищної ради правонаступником з розпорядження коштів місцевого бюджету Царичанської селищної ради.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 в задоволенні адміністративного позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Царичанський добробут" було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Царичанський добробут", звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нову постанову про задоволення адміністративного позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що після закриття 30.10.2023 року рахунку Царичанської селищної ради в Управлінні Державної казначейської служби України у Царичанському районі, її процесуальним правонаступником з фінансових питань став її виконавчий комітет, як головний розпорядник бюджетних коштів Царичанської селищної ради.

Також, позивачем було подано клопотання про розгляд справи у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно з ч. 2 ст. 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріорітетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Таким чином, з огляду на те, що дана справа має незначну складність, розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження, не відноситься до справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження та для якої встановлено скорочені строки розгляду, обґрунтованим є розгляд справи в спрощеному провадженні без виклику сторін (в порядку письмового провадження), а тому в задоволенні заявленого позивачем клопотання про розгляд справи у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції слід відмовити.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2020р. у справі №904/1653/20 було, зокрема, стягнуто з Царичанської селищної ради на користь ОСББ «Царичанський добробут» 2102.00 грн. судового збору, дане судове рішення набрало законної сили 18.09.2020р., що не оспорюється сторонами.

З метою примусового виконання вказаного вище судового рішення, господарським судом Дніпропетровської області 18.09.2020р. був виданий наказ про примусове виконання у справі №904/1653/20 про стягнення на користь позивача з Царичанської селищної ради 2102 грн. судового збору, де зазначено боржником Царичанську селищну раду, що підтверджується змістом копії наведеного наказу.

Згаданий наказ господарського суду Дніпропетровської області позивачем був пред`явлений до примусового виконання до органу казначейської служби в області з урахуванням вимог п.24 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845 (далі Порядок №845).

Проте, Головне управління Державної казначейської служби в Дніпропетровській області листом від 08.07.2021р. за №04-10-10/10717 повідомило позивача, що боржник Царичанська селищна рада з 30.10.2020р. не обслуговується в органі казначейства, на обслуговуванні у казначействі перебуває лише Виконавчий комітет Царичанської селищної ради, відповідно, роз`яснено необхідність звернення до суду з заявою про заміну боржника його правонаступником, у зв`язку із чим повернуто виконавчий документ (наведений наказ) на підставі п.9 Порядку №845 (а.с.104).

Надалі позивач зазначає в уточненому позові від 26.05.2023р., що він звертався до господарського суду Дніпропетровської області з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, а також зі скаргою на бездіяльність казначейської служби у справі №904/1653/20, однак, ухвалами згаданого суду від 14.07.2022р., від 14.09.2022р. у задоволенні заяви про заміну боржника у виконавчому провадженні позивачеві було відмовлено, а скаргу - повернуто без розгляду.

Наведені ухвали господарського суду Дніпропетровської області позивачем у апеляційному порядку не оскаржувались, що підтверджено змістом клопотання позивача про долучення доказів від 21.06.2023р.

Також, з метою примусового виконання наведеного вище рішення суду у справі №904/1653/20 позивач звертався до Царичанської селищної ради з питання добровільного визнання своїм правонаступником виконавчий комітет Царичанської селищної ради та виконання вказаного судового рішення, проте, відповідачем-1 повідомлено позивача, що реорганізація відповідача-1 протягом жовтня-грудня 2020р. та станом на 22.01.2021р. не проводилася, відомості про відповідача-1 містяться в ЄДРПОУ, відповідно, відсутній правонаступник Царичанської селищної ради, що підтверджується змістом копії листа відповідача-1 від 21.01.2021р. за вих. №162.

Не погодившись з вказаними доводами відповідача, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у спірних правовідносинах при поданні даного адміністративного позову, предметом якого є встановлення фактів процесуального правонаступництва боржника Царичанської селищної ради при примусовому виконанні рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2020р. у справі №904/1653/20, обрав неналежний і неефективний спосіб захисту, що не відповідає, способам захисту, визначеним у ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд апеляційної інстанції при розгляді справи в апеляційному порядку виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічно-правовим спором є спір, у якому б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Наведені процесуальні норми свідчать про те, що публічно-правовим є, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин одна щодо іншої не є рівноправними і в якому одна зі сторін виконує публічні-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншій стороні певну поведінку. Ці функції суб`єкт владних повноважень повинен виконувати саме у тих правовідносинах, у яких виник спір. Так, до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник, зокрема, між двома суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, в яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній, відповідно, зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Як видно з адміністративного позову позивача, підставою для звернення до суду останнього є відмова Царичанської селищної ради у добровільному порядку визнати виконавчий комітет Царичанської селищної ради правонаступником з розпорядження коштами місцевого бюджету Царичанської селищної ради на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2020р. у справі №904/1653/20 в частині стягнення 2102 грн. судового збору, що, на думку позивача, є порушенням вимог ст.ст.16,51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст. 22 Бюджатного кодексу України.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Органам місцевого самоврядування законом можуть надаватися окремі повноваження органів виконавчої влади, у здійсненні яких вони є підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Рішення про наділення міських рад правами щодо управління майном і фінансовими ресурсами, які є у власності територіальних громад районів у містах, приймається на місцевих референдумах відповідних районних у містах громад. У разі якщо територіальна громада району в місті внаслідок референдуму не прийме рішення про передачу права управління майном та фінансами відповідній міській раді, а територіальна громада міста або міська рада не прийняла рішення про створення органів місцевого самоврядування районів у місті, міська рада здійснює управління майном та фінансовими ресурсами, які є у власності територіальних громад районів у містах, та несе відповідальність перед громадою відповідного району у місті.

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів.

Органи місцевого самоврядування з урахуванням місцевих умов і особливостей можуть перерозподіляти між собою на підставі договорів окремі повноваження та власні бюджетні кошти.

Сільська, селищна, міська, районна в місті (у разі її створення) рада може наділяти частиною своїх повноважень органи самоорганізації населення, передавати їм відповідні кошти, а також матеріально-технічні та інші ресурси, необхідні для здійснення цих повноважень, здійснює контроль за їх виконанням.

Сільські, селищні, міські, районні у містах, районні, обласні ради мають печатки із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, рахунки в установах банків України.

Згідно ч. 1 ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.

Відповідно до частини першої ст. 22 Бюджетного кодексу України за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Отже, з огляду на вказані правові приписи, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що Царичанська селищна рада не наділена владно-управлінськими функціями щодо встановлення процесуального правонаступництва при примусовому виконанні рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2020р. у справі №904/1653/20 в частині стягнення 2102 грн. судового збору за зверненням позивача, оскільки Царичанська селищна рада (суб`єкт владних повноважень) не уповноважений керувати поведінкою іншого суб`єкта (позивача), а останній, не має обов`язку виконати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень, що виключає, у даному випадку, наявність між сторонами виникнення публічно-правового спору за критеріями, встановленими п.2 ч.1, п.7 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно, порушене право позивача у даних правовідносинах, що підлягає судовому захисту у порядку адміністративного судочинства, відсутнє.

Крім того, за приписами пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних спорів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Аналіз наведених процесуальних норм свідчить про те, що юрисдикція адміністративних спорів не поширюється на ті спори, для розгляду яких законом встановлений інший порядок судового провадження.

Згідно із частиною першою статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у господарських справах, у тому числі і щодо процесуального правонаступництва боржника у господарських справах, врегульовані главою 4 розділу І та розділом У Господарського процесуального кодексу України ( далі ГПК України).

Так, у відповідності до вимог ст.52 ГПК України передбачено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Також ст.334 ГПК України врегульовує питання заміни сторони виконавчого провадження, заміну боржника у виконавчому листі (наказі суду) до відкриття виконавчого провадження.

Так, наведеною нормою визначено, що у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Положення вказаної статті застосовуються також і у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Зі змісту зазначених праавових приписів слідує, що факти процесуального правонаступництва боржника при примусовому виконанні рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2020р. у справі №904/1653/20 мають встановлюватися, саме господарським судом Дніпропетровської області під час розгляду заяви заявника (заінтересованої особи) саме у рамках господарської справи №904/1653/20 на будь-якій стадії судового процесу, при цьому, таке процесуальне правонаступництво можливе не тільки у разі припинення юридичної особи, а й у інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір.

Окрім того, слід зазначити, що навіть і за умови встановлення обставин у адміністративній справі щодо питання правонаступництва певної юридичної особи, ці обставини не можуть бути визнані обґрунтованими підставами для заміни боржника у відповідному процесуальному документі суду іншої юрисдикції (у даному випадку, господарського суду) без винесення відповідної ухвали саме господарським судом Дніпропетровської області в частині процесуального правонаступництва боржника Царичанської селищної ради саме у господарській справі №904/1653/20.

Крім того, відповідно до ст. 339 розділу VI (Судовий контроль за виконанням судових рішень) Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Поряд з вказаним, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність посилань позивача, на те, що він звертався до господарського суду Дніпропетровської області з відповідними заявами про заміну сторони виконавчого провадження - боржника Царичанської селищної ради його правонаступником у справі №904/1653/20, проте, через відсутність доказів правонаступництва у задоволенні його заяви ухвалою згаданого суду йому було відмовлено, цю ухвалу суду він не оскаржував в апеляційному порядку, тому як наведені обставини не змінюють порядку і способу встановлення процесуального правонаступництва боржника під час примусового виконання рішень господарських судів, у зв`язку із чим наведене питання має вирішуватися саме господарським судом (тим судом, який прийняв рішення у справі) з дотриманням приписів Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів також наголошує, що зазначені висновки не суперечать доводам колегії суддів, що викладені в постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 12.04.2023 року по даній справі, тому як в останній зазначено про передчасність висновків суду першої інстанції при відмові у відкритті провадження у справі. До того ж, в подальшому позивачем були змінені та уточнені позовні вимоги (а.с. 96-102).

Враховуючи зазначене, суд колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що розгляд даного спору підсудний господарському суду, а тому апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про закриття провадження по справі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 КАС України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Керуючись ст. 238, ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 319 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Царичанський добробут" задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 року в адміністративній справі №160/18390/22 скасувати та прийяти нову постанову.

Закрити провадження справі №160/18390/22.

Роз`яснити Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Царичанський добробут", що даний спір підсудний господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяС.М. Іванов

суддяВ.Є. Чередниченко

суддяВ.А. Шальєва