Рішення

від 29.01.2024 по справі 922/3837/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2024м. ХарківСправа № 922/3837/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Пономар Є.А.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення (вх.№1684 від 19.01.2023) по справі

за первісним позовом Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк", м.Київ (адреса: 01024, м.Київ, вул.Євгена Чикаленка, 42/4) до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Прогрес", м.Вовчанськ, Харківська обл. (адреса: 61001, м. Харків, а/с 2411), 2. ОСОБА_1 , м.Харків (адреса: АДРЕСА_1 ) про та зустрічним позовом №1 до про зустрічним позовом №2 до про зустрічним позовом №3 до про стягнення 5006848,78 грн ОСОБА_1 , Харків Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк", м.Київ визнання договору поруки №28/2017-П від 19.06.2017 припиненим ОСОБА_1 , м.Харків Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк", м.Київ визнання договору поруки №26/2021-П від 26.04.2021 припиненим Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Прогрес" м.Вовчанськ, Харківська обл. Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк", м.Київ визнання недійсними договори про зміни

за участю представників:

позивача - Пономарь С.Г. (адвокат, довіреність №16200/155 від 17.08.2023 року);

відповідача-1 - не з`явився;

відповідача-2 - Розумний М.В. (ордер серія АХ№1156658 від 06.11.2023 року).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.01.2024 року в первісному позові відмовлено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Прогрес" на користь Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк"заборгованість за Договором про надання банківських послуг №28/2017 від 19.06.2017 у розмірі 4032961,00 грн та 60494,41 грн судового збору. Зустрічний позов №1 задоволено частково, визнано договір поруки №28/2017-П від 19.06.2017 припиненим з 01.10.2022 року та стягнуто з Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" на користь ОСОБА_1 1342,00 грн судового збору. В задоволенні зустрічного позову №2 про визнання договору поруки №26/2021-П від 26.04.2021 припиненим з 29.04.2021 - відмовлено. В задоволенні зустрічного позову №3 про визнання недійсними договори про зміни - відмовлено.

Представником відповідача-2 (позивач за зустрічними позовами №№1,2) до закінчення судових дебатів у справі заявлено клопотання про подання доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу після ухвалення рішення.

19.01.2024 року до суду надійшла заява представника відповідача (позивача за зустрічним позовом №№1,2) (вх.№1684) про стягнення 60425,00 грн витрат на правничу допомогу, та докази наданих послуг, виконаних адвокатом по справі №922/3837/23 на вказану суму.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.01.2024 року призначено судове засідання для вирішення питання щодо судових витрат на 29.01.2024 року.

22.01.2024 року представник позивача (відповідач за зустрічним позовом №№1,2,3) надав до суду письмові пояснення (вх.№1888), в яких заперечує проти задоволення витрат на правничу допомогу в сумі 60425,00 грн. В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що заява подана ОСОБА_2 , як фізичною особою, а не як адвокатом. Крім того, відсутні належні докази понесених судових витрат, та відсутні документи які належним чином підтверджують повноваження адвоката.

Представник позивача (відповідача за зустрічним позовом №№1,2,3) звертає увагу, що в матеріалах справи відсутній договір про надання правової допомоги між Калашніковим Ю.М. та адвокатом, який виступав його представником у справі. Серед документів доданих до заяви, наявний лише витяг від 30.10.2023 з Договору №31 про надання правової допомоги. Крім того, в Додатку №1 до Договору №31 від 30.10.2023 року, зазначено , що Додаток №1 є невід`ємною частиною Договору №16 від 30.10.2023 року. Даний договір відсутній в матеріалах справи. Також, зазначений додаток №1 укладений Калашніковим Ю.М. з фізичною особою Розумним М.В., а не адвокатом.

В своїх запереченнях представник позивача (відповідач за зустрічним позовом №№1,2,3) також посилається на те, що акт приймання-передачі наданих послуг №1 від 18.01.2024 року наданий до неіснуючого договору, в якому не визначена вартість правової допомоги. Вартість правової допомоги, вказана в акті, є значно завищеною, та непідтвердженою. Акт складений з порушеннями. Також вважає, що повноваження адвоката не підтверджені належним чином. Крім того, посилається, що ОСОБА_1 не міг підписувати договір та акт, оскільки знаходиться за кордоном. У зв`язку з чим, просить відмовити повністю у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

26.01.2024 року представник відповідача-2 (позивача за зустрічним позовом №№1,2) надав до суду письмові пояснення (вх.№2365).

29.01.2024 року представник відповідача-2 (позивача за зустрічним позовом №№1,2) надав до суду заяву (вх.№2556), в якій просив долучити до матеріалів справи договір №31 від 30.10.2023 року, витяг з договору №31 від 30.10.2023 року та додаток №1 до договору №31 від 30.10.2023 року.

Надані документи прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача-2 (позивача за зустрічним позовом №№1,2), у судовому засіданні 29.01.2024 року заяву про стягнення судових витрат підтримував у повному обсязі та просив її задовольнити.

Представник позивача (відповідача за зустрічним позовом №№1,2,3), у судовому засіданні 29.01.2024 року заперечував проти заяви з підстав, викладених у раніше наданих поясненнях.

Представник відповідача-1 (позивача за зустрічним позовом №3) у судове засідання 29.01.2024 року не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи та докази, надані представником відповідача-2 (позивача за зустрічним позовом №№1,2) на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, заслухавши пояснення сторін, суд зазначає наступне.

Відповідно до чч.1,3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.2 ст.126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч.1 ст.221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.4 ст.244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Представником відповідача-2 (позивача за зустрічним позовом №№1,2) в судовому засіданні 16.01.2024 року заявлено усне клопотання про подання доказів на адвокатські витрати після ухвалення рішення.

На виконання приписів ч.8 ст.129 ГПК України представником відповідача-2 (позивача за зустрічним позовом №№1,2) надіслано відповідні докази протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Як передбачено ч.1 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Представником відповідача-2 (позивача за зустрічним позовом №№1,2) надано до суду наступні докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу:

- ордер серія АХ №1156658 від 06.11.2023 року (а.с.131 т.3);

- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1901 від 18.02.2015 року, видане Радою адвокатів Харківської області на підставі рішення №64 від 18.02.2015 року (а.с.56 т.3);

- витяг з договору про надання правової допомоги №31 від 30.10.2023 року;

- договір №31 про надання правової допомоги від 30.10.2023 року;

- додаток №1 до договору №31 від 30.10.2023 року;

- акт приймання передачі наданий послуг №1 від 18.01.2024 року до договору про надання правової допомоги №31 від 30.10.2023 року.

Судом встановлено, що між відповідачем-2 та адвокатом Розумним М.В. укладено договір про надання правової допомоги №31 від 30.10.2023 року та відповідно до витягу з з договору та самого договору вбачається, що адвокат надає необхідну правову допомогу Клієнтові з приводу представництва та захисту його інтересів у господарських судах всіх юрисдикції під час розгляду справи №922/3837/23.

Відповідно до п.5.3 Договору №31 від 30.10.2023 року, зміст цього договору є предметом адвокатської таємниці, за виключенням повноважень, наданих Адвокату Клієнтом для виконання Договору. Повноваження Адвоката щодо захисту/представництва інтересів Клієнта перед особами, які не є сторонами Договору підтверджуються Витягом з цього Договору, підписаним Сторонами.

Відповідно п.1.1. до додатку №1 від 30.10.2023 року до договору №31 від 30.10.2023 року за виконання послуг передбачених п.1.1. договору Клієнт має сплатити адвокати гонорар, який розраховується виходячи з фактично витраченого Адвокатом часу, вартість години роботи адвоката визначається на підставі Рішення №13/1/7 Ради адвокатів Харківської області від 21.07.2021.

Обсяг витраченого часу погоджується сторонами шляхом підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт. Оплата наданих послуг має бути здійснена не пізніше ніж протягом 30-ти днів з дня отримання судового рішення (п.1.2. Додатку №1).

Пунктом 1.3. Додатку №1 встановлено, що за участь адвоката в судовому засіданні Клієнт здійснює оплату за надані послуги у розмірі 2500,00 грн, у випадку перенесення судового засідання, за умови прибуття Адвоката до суду для участі в судовому засіданні, Клієнт здійснює оплату Адвокату в розмірі 1500,00 грн. У випадку участі в судових засіданнях за межами м.Харкова Клієнт здійснює оплату за надані послуги у розмірі 5000,00 грн та додатково оплачує вартість часу, витраченого проїзд до суду, а також компенсуються витрати на проїзд, у випадку проїзду на власному автомобілі - вартість витрачених паливо-мастильних матеріалів.

Оплата проводиться шляхом готівкового або безготівкового розрахунку (п.1.4. Додатку№1).

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг №1 від 18.01.2024 року виконавець надав, а замовник прийняв правову допомогу в частині представництва та захисту інтересів замовника в Господарському суді Харківської області, з питань що пов`язані із розглядом справи №922/3837/23 на суму 60425,00 грн, а саме:

- ознайомлення із матеріалами справи №922/3837/23 - кількість годин 11 - вартість 19525,00 грн;

- юридичний, консультаційний та аналітичний аналіз положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України - кількість годин 2 - вартість 3550,00 грн;

- пошук та вивчення судової практики з подібних питань - кількість годин 4 - вартість 7100,00 грн;

- підготовка зустрічної позовної заяви - кількість годин 7 - вартість 12425,00 грн;

- підготовка додаткових пояснень поручителя щодо первісної позовної заяви та зустрічної позовної заяви - кількість годин 3 - вартість 5325,00 грн;

- участь в судових засіданнях: 28.11.2023, 05.12.2023, 18.12.2023, 26.12.2023, 16.01.2024 - вартість 12500,00 грн.

Відповідно до п.3 акту приймання-передачі наданих послуг №1 від 18.01.2024 року вартість послуг виконавця за цим актом складає 60425,00 грн, з розрахунку 1775,00 грн за 1 годину роботи.

Відповідно до правової позиції Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, що викладена у додатковій постанові від 21.01.2020 року по справі №904/1038/19 за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 року у справі № 910/906/18.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати:

- консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, з означених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Відповідно до чч.1,2 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та в надання інших видів правової допомоги клієнту.

Судова практика свідчить, що українські суди, здійснюючи розподіл витрат на послуги адвоката, керуються практикою Європейського суду з прав людини. У своїх рішеннях у справах "Баришевський проти України" від 26.02.2015, "Гімадуліна та інші проти України" від 10.12.2009, "Двойних проти України" від 12.10.2006 p., "Меріт проти України" від 30.03.2004, "East/West Jinnee Limited" проти України" від 23.01.2014 ЄСПЛ указував, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат за умови, що буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.

Сформована практика Європейського суду з прав людини заснована на тому, що заявник має право на відшкодування витрат в розмірі, який був необхідний та розумний і дійсно понесений. Зокрема, у справі "Неймайстер проти Австрії" було вирішено, що витрати на правову допомогу присуджуються в тому випадку, якщо вони були здійснені фактично, були необхідними і розумними в кількісному відношенні (пункт 43 рішення "Неймайстер проти Австрії").

Згідно з ч.2 ст.126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною 5 цієї ж статті встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес,

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо,

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з процесуальним законодавством розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірний із:

1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та/або значенням справи для сторони, в т.ч. впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто суд не може на власний розсуд зменшувати розмір витрат на оплату правничої допомоги, який підлягає відшкодуванню. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові у справі №755/9215/15-ц (провадження 14-382цс19) від 19.02.2020: "Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони".

На підставі договору про надання правової допомоги №31 від 30.10.2023, витягу з договору №31 від 30.10.2023, додатку №1 від 30.10.2023 до договору №31 від 30.10.2023, акту приймання-передачі наданих послуг №1 від 18.01.2024 до договору про надання правової допомоги №31 від 30.10.2023 визначена загальна вартість послуг в розмірі 60425,00 грн.

Представник відповідача-2 (позивача за зустрічним позовом №№1,2) в заяві про розподіл витрат на професійну правничу допомогу просить стягнути з позивача 60425,00грн.

В акті приймання-передачі наданих послуг №1 від 18.01.2024 до договору про надання правової допомоги №31 від 30.10.2023 адвокатом зазначено вартість окремих етапів наданих послуг, послуги перелічені, відповідають дійсності (реальності) та пов`язані з розглядом даної справи.

В акті приймання-передачі наданих послуг №1 від 18.01.2024 до договору про надання правової допомоги №31 від 30.10.2023 зазначено, що загальна вартість наданих адвокатом послуг, складає 60425,00 грн.

Обсяг наданих адвокатом послуг підтверджується наявними в матеріалах справи доказами: договором про надання правової допомоги №31 від 30.10.2023, витягом з договору №31 від 30.10.2023, додатком №1 від 30.10.2023 до договору №31 від 30.10.2023, актом приймання-передачі наданих послуг №1 від 18.01.2024 до договору про надання правової допомоги №31 від 30.10.2023. Отже відповідачем надані до суду належні докази на підтвердження виконання наданих послуг з правничої допомоги.

Дослідивши акт приймання-передачі наданих послуг №1 від 18.01.2024 до договору про надання правової допомоги від 30.10.2023 року, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 акту приймання-передачі наданих послуг №1 від 18.01.2024 встановлено витрати на ознайомлення з матеріалами справи (11 годин - вартість 19525,00 грн).

Відповідно до ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).

Представник відповідача-2 (позивача за зустрічним позовом №1,2) в додаткових поясненнях зазначав, що перш ніж сформулювати свою правову позицію, йому необхідно було ознайомитись із понад 220 сторінками первісного позову, що надруковані 10 шрифтом. А також, не просто прочитати, а ретельно вивчити, зробити перехресні посилання на взаємопов`язані документи, перевірити надані розрахунки та виписки (шрифт яких ще менше), тому 11 годин на вивчення 220 сторінок дрібного тексту не є завищеними.

Суд зазначає, що такі послуги, як ознайомлення з матеріалами справи не потребують спеціальних знань, відповідно не потребували значних витрат часу для ознайомлення з їх змістом та вказаного обсягу часу, витраченого представником відповідача-2 (позивача за зустрічним позовом №1,2) на виконання певних процесуальних дій.

Оцінивши подані представником відповідача-2 (позивача за зустрічним позовом №1,2) докази понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, із врахуванням при цьому заперечень позивача (відповідача за зустрічним позовом №1,2,3), суд вважає, що послуги адвоката щодо ознайомлення з матеріалами справи у кількості витраченого часу 11 годин та у розмірі 19525,00 грн є завищеними.

Додатково суд наголошує, що надання правової допомоги це професійний обов`язок адвоката, який знає закон та судову практику, має вищу юридичну освіту та досвід роботи.

Суд не заперечує право адвоката та його довірителя на таку оцінку вартості та необхідності наданих послуг, але оцінює дані обставини з точки зору можливості покладення таких витрат на іншу сторону по справі.

Слід зазначити, що не існує єдиного арифметичного алгоритму для визначення (обчислення) витрат на професійну правничу допомогу, а тому суд повинен у кожному конкретному випадку, керуючись положеннями статей 126, 129 ГПК України, визначати розмір таких витрат та їх розподіляти, наводячи відповідні мотиви прийнятих рішень стосовно цих витрат.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

На підставі викладеного, суд вважає співмірним із часом витраченим адвокатом на ознайомлення з матеріалами справи у кількості понад 220 сторінок - 5 годин.

Отже, враховуючи час витрачений адвокатом на ознайомлення та вартістю послуг у розмірі 1775,00 грн за годину, підлягають задоволенню вимоги за пунктом 1 Акту приймання-передачі наданих послуг у розмірі 8875,00 грн.

В той же час, частина заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 49775,00 грн підтверджена складанням адвокатом зустрічної позовної заяви у справі, вивчення судової практики, аналіз ЦК та ГК України, підготовка додаткових пояснень, участь у судових засіданнях, отже, є реально понесеною, обґрунтованою, співмірною та доведеною.

Представником позивача не подано до суду клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.01.2024 року в первісному позові відмовлено частково, зокрема, в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором про надання банківських послуг №28/2017 від 19.06.2017; зустрічний позов №1 задоволено частково, визнано договір поруки №28/2017-П від 19.06.2017 припиненим з 01.10.2022 року; в задоволенні зустрічного позову №2 про визнання договору поруки №26/2021-П від 26.04.2021 припиненим з 29.04.2021 - відмовлено.

Отже відповідно до норм законодавства розподіл судових витрат здійснюється пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, якщо пропорції задоволення позовних вимог точно визначити неможливо (зокрема, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну (пункт 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу 4 ГПК України" від 21.02.2013 №7).

З урахуванням часткового задоволення немайнового зустрічного позову №1 та відмови в задоволенні немайнового зустрічного позову №2, судові витрати відповідача-2 (позивача за зустрічним позовом №№1,2) в розмірі 49775,00 грн розподіляються пропорційно розміру задоволених позовних вимог між позивачем та відповідачем порівну, оскільки при цьому неможливо розділити немайнові вимоги пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з викладеним на позивача (відповідача за зустрічними позовами №№1,2) покладаються витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 24887,50 грн.

Враховуючи вищевикладене, заява відповідача-2 (позивача за зустрічним позовом №1,2) про розподіл витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.

Щодо заперечень представника позивача (відповідача за зустрічним позовом №№1,2,3).

В обґрунтування своїх заперечень представник позивача зазначає, що заява подана Розумним М.В. як фізичною особою, а не як адвокатом. Крім того, відсутні належні докази понесених судових витрат, та відсутні документи, які належним чином підтверджують повноваження адвоката.

З матеріалів справи вбачається, що заява про ухвалення додаткового рішення надіслана до суду через систему "Електронний суд" представником відповідача-2 Розумним М.В. із накладенням ЕЦП. Оскільки електронний підпис накладався Розумним М.В., система електронного суду автоматично підтягує підписанта у заяві, отже порядок формування підпису не контролюється адвокатом.

На підтвердження повноважень представника Калашнікова Ю.М. адвокатом Розумним М.В., до матеріалів справи наданий ордер серія АХ №1156658 від 06.11.2023 року (а.с.131 т.3), свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1901 від 18.02.2015 року, видане Радою адвокатів Харківської області на підставі рішення №64 від 18.02.2015 року (а.с.56 т.3).

Частиною 1 статті 26 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути:

1) договір про надання правової допомоги;

2) довіреність;

3) ордер;

4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Водночас, в господарському процесі повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (ч.4 ст. 60 ГПК України).

Отже, відповідно до вимог процесуального законодавства в господарському суді повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером. Договір про надання правової допомоги, на підтвердження повноважень представника, в господарських судах не вимагається.

З матеріалів справи вбачається, що всі документи в інтересах Калашнікова Ю.М. підписані його представником - адвокатом, що підтверджується доданим до матеріалів справи ордером на надання правової допомоги, який виданий на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката.

Отже ордер, який видано відповідно до Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Надання договору про правничу допомогу, його копії або витягу разом із ордером чинна редакція Господарського процесуального кодексу не вимагає (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 грудня 2018 у справі №П/9901/736/18.

Ураховуючи, що на підтвердження повноважень представника відповідача-2 Розумним М.В., який є адвокатом та адвокатська діяльність якого не припинена, надано належні та достатні докази у розумінні ч. 4 ст. 60 ГПК України, суд відхиляє заперечення позивача за первісним позовом щодо відсутності належних повноважень адвоката.

Щодо заперечень про відсутність належних доказів понесених судових витрат.

Суд не погоджується з твердженням представника позивача за первісним позовом, з огляду на наступне.

Договір про надання правової допомоги, укладений між Клієнтом та адвокатом, є адвокатською таємницею. З метою визначення меж надання правової допомоги та прав, наданих Клієнтом Адвокату, Сторони можуть додатково підписати Витяг з Договору про надання правової допомоги, який відображає певні дані, що можуть бути розкриті третім особам. Існування витягу з договору про надання правової допомоги передбачене, зокрема, КУпАП, Митним кодексом України та рядом інших нормативно-правових документів.

Таким чином, витяг з договору про надання правової допомоги є належним та допустимим доказом укладення між Сторонами Договору про надання правової допомоги.

Заперечення про те, що в акті приймання-передачі наданих послуг № 1 до Договору про надання правової допомоги № 31 від 30.10.2023, що був підписаний Сторонами 18.01.2024, вказані Калашніков Ю.М. як замовник, а адвокат Розумний М.В. як виконавець, в той час як в договорі сторони визначені як клієнт та адвокат, суд розцінює як формалізм, який не має значення для підтвердження реальності надання Розумним М.В. правових послуг Калашнікову Ю.М. на підставі Договору про надання правової допомоги № 31 від 30.10.2023.

Окрім іншого, в акті Сторони відобразили, що послуги надані адвокатом в Господарському суді Харківської області з питань, що пов`язані з розглядом справи №922/3837/23, а також наведено повний перелік наданих послуг.

Крім того, заявником в судовому засіданні, з урахуванням заперечень позивача, було надано до матеріалів справи копію договору про надання правової допомоги №31 від 30.10.2023 року, який долучений до матеріалів справи. Оригінали наданих документів судом досліджено в судовому засіданні.

Посилання представника Банку на відсутність дати у Витязі з Договору спростовується, оскільки у витязі зазначена дата 30.10.2023, що відповідає даті укладення Договору про надання правової допомоги, оскільки Договір про надання правової допомоги та Витяг з Договору підписуються одним днем.

Умови оплати послуг адвоката були визначені Сторонами в Додатку №1 до Договору № 31 від 30.10.2023.

В письмових поясненнях, наданих до суду представником відповідача-2, зазначається, що в тексті Додатку № 1 те, що він є невід`ємною частиною Договору №16 від 30.10.2023 є нічим іншим, як технічною опискою в частині відображення номера Договору. Оскільки безпосередньо у назві документу зазначено «Додаток № 1 до Договору № 31 від 30.10.2023», що повністю відповідає дійсним реквізитам укладеного між Сторонами Договору.

Вказівка представника АТ «Креді Агріколь Банк» на те, що стороною договору про надання правової допомоги виступає фізична особа Розумний М.В., а не адвокат, спростовується інформацією, що відображена у самому витязі «Розумний Максим Вікторович, який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1901 (видане на підставі рішення Ради адвокатів Харківської області від 18.02.2015), далі Адвокат», а також в розділі підписи та реквізити сторін зазначено: «Адвокат: Свідоцтво № 1901 від 18.02.2015 М. Розумний».

Крім того, в письмових поясненнях та в судовому засіданні представник відповідача-2 зазначав, що Калашніков Ю.М. фізично знаходиться за межами України, підписання документів між Сторонами здійснюється за допомогою засобів електронного зв`язку, що не суперечить вимогам діючого законодавства, після чого ОСОБА_1 за можливості передає підписані документи адвокату через третіх осіб.

Також, суд звертає увагу, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, а також позивачем за первісним позовом не доведено, яку саме норму чинного законодавства України порушено відповідачем-2 під час укладання договору на правничу допомогу.

Договір про надання правничої допомоги №31 від 30.10.2023 року укладено у письмовій формі, сторони в належній формі досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, договір підписаний уповноваженими представниками обох сторін, що підтверджує відповідність договору внутрішній волі сторін та вимогам законодавства, що звичайно ставляться до них.

Суд не вбачає порушень щодо електронного обміну документами при укладанні договору, оскільки обмін документами засобами електронного зв`язку не суперечить вимогам діючого законодавства.

Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, наприклад у справах №923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.

Щодо відсутності заповнення ОСОБА_2 графи «номер посвідчення адвоката» у ордері Рішенням Ради адвокатів України від 19.05.2023 за № 32 було внесено зміни до Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, та доповнено його пунктом 12.4, після слів «Реквізити 12.1, 12.5» словами наступного змісту: «(крім номера посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане)».

Тобто Радою адвокатів України було роз`яснено, що графа «посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане» не є обов`язковою для заповнення, враховуючи те, що посвідчення не є обов`язковим для здійснення діяльності адвоката, на відміну від свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

З огляду на вказані обставини, керуючись критеріями, що визначені ч.4 ст.129 ГПК України, виходячи із загальних засад судочинства - справедливості, добросовісності та розумності, з метою забезпечення балансу інтересів сторін, з урахуванням часткової відмови в зустрічному позові, з урахуванням пропорційності розміру задоволених позовних вимог, суд дійшов висновку про обґрунтованість та співмірність витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з позивача (відповідача за зустрічним позовом №№1,2,3), в розмірі 24887,50 грн.

Відповідно до ч.5 ст.244 ГПК України додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 42, 46, 73, 74, 79, 80, 86, 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково заяву відповідача-2 про ухвалення додаткового рішення.

Стягнути з Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" (адреса: 01024, м.Київ, вул.Пушкінська, 42/4; код ЄДРПОУ 14361575) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати, а саме витрати на правничу допомогу у розмірі 24887,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 08.02.2024

Суддя К.В. Аріт