465/9152/23
2/465/1414/24
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.02.2024 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді - Марків Ю.С.,
з участю секретаря судового засідання - Мучинської Ю.О.,
розглянувши у відкритому засіданні у м.Львові заяву представника відповідача Комунального некомерційного підприємства "Стоматологічна поліклініка №4" - адвоката Заремби В.В. про відвід судді Марків Ю.С. у цивільній справі №465/9152/23 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Стоматологічна поліклініка №4", Управління охорони здоров`я Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, Львівської міської ради про стягнення недорахованої та недоплаченої заробітної плати, -
в с т а н о в и в :
У провадженні судді Франківського районного суду м. Львова Марків Ю.С. перебуває цивільна справа №465/9152/23 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Стоматологічна поліклініка №4", Управління охорони здоров`я Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, Львівської міської ради про стягнення недорахованої та недоплаченої заробітної плати.
07.02.2024 року до суду від представника відповідача Комунального некомерційного підприємства "Стоматологічна поліклініка №4" - адвоката Заремби В.В. до суду надійшла заява про відвід судді Марків Ю.С. від розгляду вказаної цивільної справи.
Заяву мотивує тим, що ним виявлено, що представниками позивача ОСОБА_1 згідно довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Комар С.С. 10.02.2021 року, є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Вказує, що за наявною в сторони відповідача КНП «СП №4» інформації (в т.ч. з матеріалів цивільної справи № 465/10430/23 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Стоматологічна поліклініка №4», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та зобов`язання до вчинення дій), ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які є представниками позивача у даній справі (№465/9152/23), заявлено судді Марків Ю.С. декілька десятків відводів. Окрім цього, зазначає, що як вбачається зі змісту ухвали Франківського районного суду м. Львова від 05.02.2024р. в справі № 465/10430/23 «про самовідвід» раніше ОСОБА_4 та ОСОБА_5 систематично наводились образливі вислови, надавались суб`єктивні характеристики, некоректні висловлювання на адресу судді Марків Ю.С., а також ОСОБА_4 та ОСОБА_5 систематично висловлювали категоричну недовіру судді Марків Ю.С., що у свою чергу стало підставою для самовідводу судді Марків Ю.С. в цій справі. Зазначає, що наведені факти викликають сумнів у безсторонності та неупередженості судді Марків Ю.С. при розгляді позовної заяви ОСОБА_1 «про стягнення недорахованої та недоплаченої заробітної плати».
Відповідно до ч.7 ст.40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Частиною восьмою статті 40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Відтак, суд вважає за можливе розглянути заяву про відвід судді у відповідності до вимог ч. 8 ст. 40ЦПК України без повідомлення учасників справи.
З урахуванням вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи та вивчивши доводи представника відповідача щодо підстав відводу, вважаю, що заяву про відвід судді слід задоволити, виходячи з такого.
Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Згідно з ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно з ч.1 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Приймаючи рішення щодо задоволення заяви про самовідвід, зважаю, що відповідно до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи у тому випадку коли, у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Відповідно до п. 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.
У Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини і громадянина (ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 р.) передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п. 1 ст. 6).
Статтею 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини (надалі - також «ЄСПЛ») є обов`язковими для виконання Україною. У статті 16 вказаного Закону прямо закріплюється, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі також - «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до практики ЄСПЛ при розгляді справи має забезпечуватися суб`єктивний критерій неупередженості (безсторонності) суду. У сторони мають бути відсутні будь - які побоювання у безсторонності суду. Кожна із сторін вправі сподіватися на об`єктивне рішення у справі.
Так, ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в його упередженості (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK).
Європейський суд з прав людини визнає, що підставою відводу судді може бути як реальне існування обставин, які свідчать про упередженість суду, так і суб`єктивне переконання сторони у їх наявності, наслідком чого може бути відвід складу суду від розгляду справи.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 10 грудня 2009 р. в справі «Мироненко і Мартиненко проти України» було констатовано порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод. Цим рішенням Європейським Судом визнано порушення принципу безсторонності суду. Так, у п. 66,69 і 70 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість.
У справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказав, що об`єктивна неупередженість суду полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорно викликати в учасників цивільного процесу.
При цьому, у справі «Морріс проти Об`єднаного королівства» Європейський суд з прав людини пояснив: Щодо питання безсторонності існує два аспекти цих вимог. По-перше, суд має бути суб`єктивно вільним від особистої упередженості чи необ`єктивності. По-друге, він має також безстороннім з об`єктивного погляду, для чого він має надати істотні гарантії, аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви стосовно цього.
Аналогічні висновки містяться в Рішеннях Європейського Суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у праві «Білуга проти України та Рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії» де зазначається, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.
Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 року в справі Білуха проти України, наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності.
Недотримання судом зазначених положень означає в принципі порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що ратифікована Україною, і такі обставини знайшли своє підтвердження в ряді рішень Європейського Суду з прав людини, та самі по собі є обов`язкові для врахування судами України.
Відповідно до ч.4 ст.10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Недотримання судом зазначених положень означає в принципі порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що ратифікована Україною, і такі обставини знайшли своє підтвердження в ряді рішень Європейського Суду з прав людини, та самі по собі є обов`язкові для врахування судами України.
Представник відповідача у заяві про відвід судді Марків Ю.С. серед іншого покликається на довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Комар С.С. 10.02.2021 року, згідно з якою представником ОСОБА_1 є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Під час відкриття провадження у даній справі, судом встановлено, що позивачем є ОСОБА_1 , позовну заяву та всі запити, які наявні в справі також підписував та подавав сам позивач, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач зазначив, як свого представника лише ОСОБА_3 .
Разом з тим, дійсно, з долученої копії довіреності вбачається, що окрім ОСОБА_3 , який зазначений у вступній частині позовної заяви, представниками ОСОБА_1 , згідно довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Комар С.С. 10.02.2021 року, є окрім інших, ОСОБА_4 та ОСОБА_5
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 подані до суду в різних справах декілька десятків заяв про відвід судді Марків Ю.С., в яких систематично наводяться образливі вислови на адресу судді Марків Ю.С., надаються суб`єктивні характеристики, заяви містять некоректні висловлювання на адресу судді.
Зважаючи на вищенаведені обставини, з метою недопущення будь-яких сумнівів в об`єктивності, безсторонності та неупередженості судді в ході розгляду справи, забезпечення високого рівня довіри громадян до судової системи та усунення в подальшому обставин, які б могли вплинути на об`єктивний розгляд справи і недопущення недовіри до правосуддя, суд приходить до висновку, що заява представника відповідача про відвід судді Марків Ю.С. від розгляду цивільної справи №465/9152/23 підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.36,40, 247, 258-261, 353,355ЦПК України
п о с т а н о в и в:
Задовольнити заяву представника відповідача Комунального некомерційного підприємства "Стоматологічна поліклініка №4" - адвоката Заремби В.В. про відвід судді Марків Ю.С. у цивільній справі №465/9152/23 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Стоматологічна поліклініка №4", Управління охорони здоров`я Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, Львівської міської ради про стягнення недорахованої та недоплаченої заробітної плати.
Матеріали цивільної справи №465/9152/23 передати до загальної канцелярії Франківського районного суду м. Львова на повторний автоматизований розподіл для визначення судді у порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя Марків Ю.С.
Суд | Франківський районний суд м.Львова |
Дата ухвалення рішення | 07.02.2024 |
Оприлюднено | 12.02.2024 |
Номер документу | 116870811 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про виплату заробітної плати |
Цивільне
Франківський районний суд м.Львова
Марків Ю. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні