Рішення

від 29.01.2024 по справі 759/12016/23

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/12016/23

пр. № 2/759/463/24

29 січня 2024 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Петренко Н.О.

за участю секретаря судових засідань Донець Г.В.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

У червні 2023 року представник позивача звернувся до суду з позовом про солідарне стягнення з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 заборгованості за договором позики від 18.12.2013 р. у розмірі 52 788 077, 23 грн. з яких: 37 406 015,49 грн. - сума основного боргу за договором позики від 18.12.2013р. ; 13 165 371, 01 грн. - інфляційне збільшення; 2 216 690, 73 грн. - 3% річних згідно ст. 625 ЦК України; зазначити у рішенні суду про нарахування 3 % річних на розмір заборгованості відповідачів до моменту повного виконання рішення суду та стягнути судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що 18.12.2013р. між позивачем та ОСОБА_4 , укладено договір позики. Відповідно до п.1.2 договору позикодавець передає у власність позичальникові грошові кошти у розмірі 50 000 000,00 грн. Позичальник зобов`язується повернути позикодавцю зазначену суму грошових коштів (суму позики). Позика надана стоком до 31.12.2020р. Положення п. 5.1 договору позики містить умову про те, що договір позики укладений зі згоди чоловіка позичальника - ОСОБА_5 , справжність підпису на якій засвідчено ОСОБА_6 , акредитованим нотаріусом штата Каліфорнія, графства Лос- Анжелес, 12.12.2013р, апостиль від 16.12.2013р.

Відповідно до п. 3.1 договору, за домовленістю сторін договір позики забезпечується іпотекою нерухомого майна: земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 8000000000:75:155:0007, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площа 0,1000 га належить позичальнику на праві особистої власності. Для забезпечення виконання зобов`язань позичальника за договором позики, 18.12.2013р. позивач та ОСОБА_4 уклали договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Кобелєвою А.М., зареєстрований у реєстрі за № 1582. Станом на дату подачі позову відовідачі не повернули борг за договром позики в повному обсязі, таким чином позивач і не повертала їм примірник договору позики, і не видавала розписку.

Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї з набуттям майна у спільну сумісну власність, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох іх подружжя.

Впродовж строку на повернення позики до 31.12.2020р. позичальник частково повернула позику у сумі 12 593 984, 51 грн.

Відповідно до п.4.2 договору позики, визначено, що якщо позичальник не поверне позику вчасно, позикодавець має право пред`явити цей договір до стягнення в порядку та строки передбачені чинним законодавством згідно ст. 625 ЦК України.

Відповідачі зобов`язані сплатити позивачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Просить позов задовольнити.

ІІ. Процесуальні рішення у справі.

Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 05.07.2022р. відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 27.09.2023р. задоволено клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики.

Ухвалою суду від 21.11.2023р. закрито підготовче засідання у вказаній цивільній справі та призначено розгляд справи по суті.

ІІІ. Позиції учасників судового провадження.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримала та просила задовольнити з підстав викладених у позові.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову частково та просив стягнути 37 406 015,49 грн. - сума основного боргу за договором позики віл 18.12.2013; 2 417 483, 27 -інфляційне збільшення; 777 840,16 грн. - 3% річних згідно ст. 625 ЦК України. В решті позовних вимог відмовити. Вказує, що суд повинен визначити розмір заборгованоссті за період з 16.06.2021р. до 23.02.2022р. та зменшити відповідне нарахування та врахувати, що інфляційне збільшення за зазначений період становить у розмірі 3 417 483,27 грн та три відсотків у розмірі 777 840,16 грн.

.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом та норми права,які підлягають застосуванню та мотиви суду,щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18.12.2013р. ОСОБА_7 отримала від ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 50 000 000,00 грн. та зобов`язалася повернути до 13.12.2020 р., що підтверджується договором позики/а.с.9/.

Відповідно до п.3.1 договору за домовленістю сторін договір позики забезпечується іпотекою нерухомого майна: земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 8000000000:75:155:0007, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площа 0,1000 га належить позичальнику на праві особистої власності.

Крім того, 18.12.2013р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки.

Відповідно до п.1.1 договору іпотекодавець передає в іпотеку нерухоме майно, а саме: земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 8000000000:75:155:0007, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площа 0,1000 га, належить іпотекодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія КВ № 133816, виданого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого орагну Київради (КМДА). Цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливають з договору позики, надалі «Договір позики», укладеного між іпотекодержателем та іпотекодавцем 18.12.2013р., за умовами якого останній зобов`язаний повернути Іпотекодержателю до 31.12.2020р. позику, у розмірі 50 000 000,00 грн. Заставна вартість предмету іпотеку визначається стронами у сумі 1 000 000,00 грн.

Відповідно до розписки від 20.01.2022р. ОСОБА_3 підтвердила виконання зобов`язання ОСОБА_4 на суму 474 343,00 доларів США за договором позики від 18.12.2013р. укладеним між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Загальна сума позики за договром - 50 000 000,00 грн. Очікує повернення залишку заборгованості за цим договором до 31.03.2023р.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності із ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов?язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 530 ЦК України визначено, що в разі, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За своєю суттю розписка про отримання в борг коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.

Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 частково повернула взяті нею кошти у борг, в той же час відсутні належні, допустимі та достатні докази того, що вона повністю виконала свої зобов`язання за вказаним договором позики та повернула весь борг за договором позики в термін до 31.12.2020р.

Судом встановлено, що договір іпотеки укладений зі згоди чоловіка ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , що підтверджується його заявою від 12.12.2013р.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ч. 3 ст. 61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч. 3 ст. 65 СК України для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Тлумачення частини четвертої статті 65 СК дає підстави для висновку, що той з подружжя, хто не брав безпосередньо участі в укладенні договору, стає зобов`язаною стороною (боржником), за наявності двох умов: 1) договір укладено другим із подружжя в інтересах сім`ї; 2) майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї. Тільки поєднання вказаних умов дозволяє кваліфікувати другого з подружжя як зобов`язану особу (боржника).

Таким чином, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку , що оскільки договір позики був укладений за згодою чоловіка та в інтересах сім`ї , то цивільні права та обов`язки за вказаним договором виникають в обох із подружжям, а тому є всі підстави для солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за договором позики.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частинами першою та другою ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до п. 4.1.2 договору позики якщо позичальник не поверне позику вчасно, позикодавець має право пред`явити цей договір до стягнення в порядку та в строки передбачені чинним законодавством згідно ст. 625 ЦК України.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 05.07.2019 у справі №905/600/18 вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд зазначає, що він є арифметично вірним, здійсненим у відповідності до норм чинного законодавства та умов Договору.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 13 165 371,01 грн. підлягає задоволенню. Крім того, позивачем, у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, були нараховані інфляційні втрати в розмірі 2 216 690,73 грн., які підлягають стягненню з відповідачів.

Щодо зазначення в рішенні суду про нарахування 3% річних на розмір заборгованості відповідачів до моменту повного виконання рішення суду, суд не вбачає підстав для задоволення, оскільки такий спосіб нарахування чинним законодавством не передбачено.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Враховуючи, належність, допустимість, а також достатній зв`язок доказів у їх сукупності, зважаючи на те, що відповідач свої зобов`язання у встановлений сторонами строк по договорах позики не виконав, борг за договором позики не повернув, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, а саме стягнення заборгованості за договором позики від 18.12.2013р. у розмріі 52 788 077, 23 грн. з них: 37 406 015, 49 грн. - сума боргу за договором позики від 18.12.2013р.; 13 165 371, 01 грн. - інфляційне збільшення; 2 216 690, 73 грн. - 3% річних згідно ст. 625 ЦК України.

V.Розподіл судових витрат між сторонами.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідачів підлягає стягненню судовий збір по 6 710,00 грн., які сплачено позивачем за подання позову до суду, виходячи із суми позовних вимог, які задоволено судом.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 525, 625, 610, 1046, 1047, 1048 1049 ЦК України; ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 280, 354 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) заборгованість за договором позики від 18.12.2013р. у розмріі 52 788 077, 23 грн. (п`ятдесят два мільйони сімсот вісімдесят вісім сімдесят сім грн.23коп.) з них:

37 406 015, 49 грн. - сума боргу за договором позики від 18.12.2013р.;

13 165 371, 01 грн. - інфляційне збільшення;

2 216 690, 73 грн. - 3% річних згідно ст. 625 ЦК України.

Стягнути з ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 6 710,00 грн. (шість тисяч сімсот десять грн. 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 6 710,00 грн. (шість тисяч сімсот десять грн. 00 коп.).

В іншій частині рішення - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.О. Петренко