Постанова

від 06.02.2024 по справі 175/5298/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1289/24 Справа № 175/5298/23 Суддя у 1-й інстанції - Озерянська Ж. М. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд колегією суддів в складі:

Судді-доповідача Никифоряка Л.П.

Суддів Новікової Г.В., Гапонова А.В.,

за участі секретаря судового засідання Драгомерецької А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Дніпровського апеляційного суду в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Новомосковське лісове господарство», за участі третьої особи, яка не заявляла самостійних вимог щодо предмету спору Дніпропетровської обласної державної адміністрації, про визнання недійсними матеріалів лісовпорядкування, відсутність права користування і визнання права власності та користування за іншою особою на земельну ділянку, в якій подана апеляційна скарга Державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України» в особі філії «Новомосковське лісове господарство» на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2023року, головуючий у суді першої інстанції Озерянська Ж.М.,

В С Т А Н О В И В:

08 вересня 2023року ОСОБА_1 подала позов в суд до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Новомосковське лісове господарство» - Підприємство в якому виклала вимоги: визнати частково недійсними матеріали лісовпорядкування Новомосковського лісництва, квартал 76, виділ 5, в частині земельної ділянки площею 1,14га по АДРЕСА_1 , за місцем розташування бази відпочинку «Біла акація»-Спірна земельна ділянка; визнати відсутнім право користування в Підприємства та будь-яких інших осіб щодо Спірної земельної ділянки, у відповідності з координатами зовнішніх меж, встановлених у проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 , кадастровий номер 1221411000:01:147:0161; визнати та зарахувати Спірну земельну ділянку до земель рекреаційного призначення (землі запасу, не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб) та визнати право комунальної власності територіальної громади на цю земельну ділянку, відповідно до пункту 24 розділу Х Земельного кодексу України; визнати право ОСОБА_1 на оформлення права оренди Спірною земельною ділянкою та зобов`язати Підприємство забезпечити внесення в порядку поточного лісовпорядкування змін до матеріалів лісовпорядкування щодо земель ДП «Новомосковське лісове господарство», правонаступником якого є Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», виключивши із виділу 5, кварталу 76 Новомосковського лісництва Спірну земельну ділянку, у відповідності із координатами зовнішніх меж вказаної земельної ділянки, встановлених в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 , кадастровий номер 1221411000:01:147:0161.

Існування таких вимог ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що 15 грудня 2015року на підставі Договору купівлі-продажу вона правомірно набула у приватну власність нерухоме майно, базу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_1 , а також в користування земельну ділянку на якій розташоване нерухоме майно площею 0,578га кадастровий номер 1221411000:01:147:0073, цільове призначення якої земля рекреаційного призначення для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення. За даними Державного земельного кадастру, на час укладення правочину, були відсутні відомості про наявність будь-якого землекористувача цієї земельної ділянки. Рішення виконавчого комітету Підгородненської міської ради Дніпропетровського району від 24 листопада 1999року № 256 базі відпочинку «Біла акація» присвоєно юридичну адресу АДРЕСА_1 та рішенням ХХ сесії ХХІІІ скликання Підгородненської міської ради Дніпропетровського району від 18 травня 2001року земельну ділянку площею 1,14га надано в оренду для розміщення бази відпочинку «Біла акація».

25 квітня 2019року ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровської обласної державної адміністрації з клопотанням про отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,14га за рахунок земель рекреаційного призначення за межами населеного пункту на території Підгородненської міської ради Дніпровського району в оренду для рекреаційного призначення - обслуговування бази відпочинку «Біла акація» та Розпорядженням голови Дніпропетровської обласної держадміністрації від 10 травня 2019року № Р-274/0/3-19 такий дозвіл ОСОБА_1 наданий. Та в ході розробки проекту землеустрою з урахуванням висновку Держлісагенства від 16 липня 2020року № 02-33/4643-20 керівник Підприємства надав нотаріально посвідчену заяву про згоду на вилучення на користь ОСОБА_1 земельної ділянки 1,14га (Новомосковське лісництво, квартал 76, виділ 5 що перебувала в його користуванні згідно з матеріалами лісовпорядкування. Також ОСОБА_1 отримана інформація про те, що ані Підприємством, ані Дніпропетровською державною адміністрацією чи Дніпровською районною радою не приймались рішення про виділення земельної ділянки 1221411000:01:147:0073 та суміжних із нею земель для ведення лісового господарства і пов`язаних з цим послуг, або для іншого лісогосподарського призначення; і такого ж змісту отримана інформація з Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області та підтверджена відсутність таких рішень щодо виділення цієї землі для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг - Підгородненської міської ради.

Позивач стверджувала, що на час виготовлення відповідної документації - проекту землеустрою ні з боку громадськості ні з боку ДП «Новомоськовський лісгосп» Дніпропетровського обласного управління лісового та мисливського господарства не надходило жодних зауважень чи пропозицій.

Інформація Східного лісового офісу ДП «Ліси України» та філії «Новомосковське лісове господарство» ДП «Ліси України» від 30 березня 2023року про віднесення Спірної земельної ділянки до земель які обліковуються у Новомосковському лісництві ґрунтується тільки на планово-картографічних матеріалах лісовпорядкування, виконаних ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» від 2014року, які було погоджено тільки Мінприроди України та затверджено наказом Дніпропетровського обласного управління лісового та мисливського господарства від 15 лютого 2016року, а не центральним органом виконавчої влади, як того вимагає стаття 48 Лісового кодексу України. Водночас відповідно до «Проекту формування території і визначення меж Підгородненської міської Ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області» були визначені землі Новомосковського лісгоспу, однак межі таких земельних ділянок не встановлені, також не надавалися картографічні матеріали щодо межі, і відсутні рішення про виділення вказаних земель для ведення лісового господарства у користування Новомосковського лісгоспзагу.

На думку позивача відсутні належні докази щодо надання та використання підприємством Спірної земельної ділянки для потреб лісового господарства і навпаки з 1980року ця земельна ділянка надавалась та використовується для рекреаційного призначення. Посилаючись на зазначені вище обставини, позивач стверджувала, що Підприємство не довело юридичних підстав для постійного користування Спірною земельною ділянкою.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2023року позов ОСОБА_1 задоволено повністю.

Суд вважав що у даній справі оспорено право користування ОСОБА_1 . Спірною земельною ділянкою, яке виникло частково на підставі правочину щодо придбання нерухомого майна, під яким розташована земельна ділянка 0,5780га, який не оспорений та земельна ділянка загальною площею 1,1400га отримана позивачем у користування правомірно, щодо Спірної земельної ділянки розроблений проект землеустрою, ділянку сформовано та зареєстровано відповідно до вимог чинного законодавства, цільове призначення ділянки, для рекреаційного призначення.

Та правову підставу для задоволення суд вбачав у тім, що правомірність користування з боку позивача Спірною земельною ділянкою підтверджена належним чином та в жодний спосіб не спростована відповідачем. Та відповідач не довів правових підстав для висновку про те, що Спірна земельна ділянка виділялась для ведення лісового господарства та відповідач має право користування нею, відповідачем не підтверджені обставини щодо надання державним чи комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам та установам Спірної земельної ділянки у постійне користування, є безпідставним посилання відповідача на планово-картографічні матеріали лісовпорядкування, оскільки межі таких земель Новомосковського лісгоспзагу, до яких би включалась Спірна земельна ділянка не встановлені і не встановлювались, картографічні матеріали межі лісгоспзагу не надавалися. Та навпаки підтверджено, що жоден уповноважений орган не приймав рішень та не видавав розпорядчих документів щодо надання у постійне користування відповідному лісогосподарському підприємству Спірної земельної ділянки.

Згідно висновків суду цільове призначення Спірної земельної ділянки було визначено і не змінювалось протягом всього часу при переході права власності на нерухоме майно під яким земля знаходиться, що також є свідченням неправомірного включення Спірної земельної ділянки до картографічних матеріалів лісовпорядкування.

Та суд вважав, що за обставин підтверджених в суді, обраний позивачем спосіб захисту є належним у даній справі з огляду на те, що він відновлює (захищає) порушене право позивача та нівелює негативні для нього наслідки у зв`язку з порушенням права, тобто, є ефективним способом захисту і виключає у подальшому необхідність пред`явлення інших позовів для захисту (відновлення) порушеного права.

В апеляційній скарзі представник Підприємства вимагав скасувати рішення та відмовити в задоволенні позову. Правові підстави для цього вбачав у тім, що поза увагою суду залишилась та обставина, що ДП «Новомосковське лісове господарство» було створене на базі Новомосковського лісгоспзагу, який вів свою діяльність з 1929року; та до утвореного в 2022році Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» було приєднане ДП «Новомосковське лісове господарство».

Та відповідач стверджував, що спірназемельна ділянка перебуває в державній власності та входить до складу державного лісового фонду Філії «Новомосковське лісове господарство» яка є постійним користувачем лісів на землях державної власності, та є відокремленим підрозділом ДП «Ліси України»,- квартал 76 виділ 5,- що підтверджується наявними планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.

Також, згідно доводів заявника апеляційної скарги, не відбувалось вилучення цієї земельної ділянки у відповідності до процедури, визначеної вимогами чинного законодавства.

Суд апеляційної інстанції заслухавши суддю-доповідача щодо змісту рішення, яке оскаржено, доводів апеляційної скарги та меж, в яких повинна здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, пояснення представника позивача, адвоката Шпорта О.О., за відсутності відповідача та третьої особи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи без них, та за відсутності позивача, явка якої є необов`язковою, повідомленої про дату, час і місце судового засідання у спосіб встановлений законом, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідками про доставлення смс-повідомлень, дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

В ході судового розгляду встановлено такі обставини, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Право колективної власності на Базу відпочинку «Біла Акація» (Підгородне) виникло на підставі Реєстраційного посвідчення Комунального підприємства Новомосковське міжрайонне бюро технічної інвентаризації від 16 вересня 1999року № 118, в цілому, у Відкритого акціонерного товариства «Прогрес /том І а.с.100/; згідно Довідки характеристики база відпочинку «Біла Акація» розташовувалась на земельній ділянці площею 11372,00кв.м. /том І а.с.98/.

За Договором купівлі-продажу від 12 жовтня 1999року ВАТ «Прогрес» продало ТОВ «Соната» базу відпочинку «Біла Акація», що знаходилась в м.Підгородне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, яка складалась із ряду будівель та споруд та розташовувались на земельній ділянці площею 11372кв.м. /том І а.с.81, 82-83/; ТОВ «Соната» в свою чергу рішеннями виконавчого комітету Підгородненської міської ради Дніпропетровського району від 24 листопада 1999року № 256/1 та від 14 листопада 1999року № 256 товариству було погоджено реконструкцію бази відпочинку та присвоєно юридичну адресу АДРЕСА_1 ; іншим рішенням Підгородненської міської ради Дніпропетровського району на ХХ сесії ХХІІІ скликання від 18 травня 2001року вирішено надати ТОВ «Соната» земельну ділянку в оренду площею 1,4га для розміщення бази відпочинку «Біла Акація» /том І а.с.78/.

В подальшому за Договором купівлі-продажу ТОВ «Соната» продало ОСОБА_2 базу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходилась по АДРЕСА_1 , яка складалась із ряду будівель та споруд та розташовувались на земельній ділянці площею 11400кв.м. /том І а.с.85-86, 87-89/.

За інформацією Управління Держземагенства у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області Головного управління Держземагенства в Дніпропетровській області згідно з обліковими даними державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями - земельна ділянка, кадастровий номер 1221411000:01:147:0073 розташована в Дніпровському районі, Підгородненської міської ради, площею 1.1400га, належить до державної форми власності, відноситься до категорії землі рекреаційного призначення, цільове призначення 07.01-для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, угіддя-57.4 Кемпінги, будинки для відпочинку або для проведення відпусток (під спорудами) /копія довідки № 7166 від 12 лютого 2014року том І а.с.19 та копія довідки № 4-021-3401/164-19 від 20 грудня 2019року/.

Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області у відповіді від 23 березня 2021року № 31/0-45/0/63-21 також повідомляло що земельна ділянка з кадастровим номером 1221411000:01:147:0073 сформована та зареєстрована в Державному земельному кадастрі 01 жовтня 2014року з цільовим призначенням 07.01 (землі рекреаційного призначення) площею 0,5780га /том І а.с.66/.

У Викопіюванні з плану землекористування земельної ділянки, яка передбачалася до передачі для обслуговування бази відпочинку йшлося про земельну ділянку на території Підгородненської міської ради Дніпровського району, яка передбачалася до передачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 /том І а.с.20/.

Матеріали справи містять Проект землеустрою щодо визначення розмірів та встановлення меж водоохоронної зони та прибережної захисної смуги р. Самара в районі бази відпочинку «Біла Акація» на території Підгородненської міської ради Дніпропетровського району /том І а.с.47-56/.

Розпорядженням Голови обласної державної адміністрації № Р-88/0/291-14 від 04 березня 2014року «Про затвердження проекту землеустрою щодо визначення розмірів та встановлення меж водоохоронної зани та прибережної захисної смуги р. Самара в районі бази відпочинку «Біла Акація» на території Підгородненської міської ради Дніпропетровського району» проект землеустрою було затверджено та покладено на інвесторів проекту ОСОБА_5 та ОСОБА_6 певні зобов`язання щодо забезпечення вільного доступу до даної земельної ділянки та можливості здійснення права загального водокористування для громадян України, підтримання водоохоронної зони та прибережної захисної смуги в належному стані та інші /том І а.с.57/.

15 грудня 2015року ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу придбала у власність в ОСОБА_5 та ОСОБА_6 базу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташована в будинку АДРЕСА_1 , яка належала продавцям на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 17 грудня 2013року; та яка розташована на земельній ділянці, яка має загальну площу 0,578га та кадастровий номер 1221411000:01:147:0073 /том І а.с.23-25, 26, 27 та копія технічного паспорту том І а.с.38-42/.

У Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності сформованому 04 липня 2018року об`єкт нерухомого майна, який за Договором купівлі-продажу від 15 грудня 2015року перейшов у власність ОСОБА_1 описано як перелік будівель та споруд по АДРЕСА_1 , що розташовані на земельній ділянці площею 11400кв.м. /том І а.с.28/.

Також у Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформованому 08 жовтня 2014року та у Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформованому 03 лютого 2022року йшлося про земельну ділянку площею 0,578га кадастровий номер 1221411000:01:147:0073, розташовану в Підгородненському районі Дніпропетровського району Дніпропетровської області, цільове призначення якої 07.01 Для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, категорія - Землі рекреаційного призначення, вид використання для обслуговування об`єкта рекреаційного призначення (бази відпочинку «Біла Акація»; також зазначені відомості про обмеження у використанні земельної ділянки - Водоохоронна зона та Охоронна зона навколо (уздовж) об`єкта енергетичної системи /том І а.с.28-37/.

25 квітня 2019року ОСОБА_1 звернулася із заявою до Дніпропетровської обласної адміністрації із клопотанням в якомупросила надатидозвіл нарозроблення проектуземлеустрою щодовідведення земельноїділянки воренду длярекреаційного призначення(обслуговуваннябази відпочинку« ІНФОРМАЦІЯ_1 »)орієнтовною площею1,1400газа рахунокземель рекреаційногопризначення замежами населеногопункту,яка знаходитьсяна територіїПідгородненської міськоїради Дніпропетровськогорайону Дніпропетровськоїобласті /томІ а.с.45/.

Розпорядженням Голови обласної державної адміністрації № Р-274/0/3-19 від 10 травня 2019року «Про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,1400га в оренду» в пункті першому надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,1400га в оренду із земель державної власності за межами населеного пункту, на території Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (для обслуговування бази відпочинку) /том І а.с.46/.

Та ОСОБА_1 зверталася до Дніпропетровського обласного управління лісового та мисливського господарства із прохання надати погодження на вилучення земельної ділянки площею 1,14га, яка розташована на території Новомосковського лісництва ДП «Новомосковський лісгосп» (кв.76 виділ 5) для обслуговування бази відпочинку на яке отримала відповідь від 06 серпня 2020року № 495 згідно якої Дніпропетровське обласне управління лісового та мисливського господарства після погодження цього питання з Держлісагенством України не заперечувало щодо вилучення зазначеної земельної ділянки /том І а.с.63-64/; також в нотаріально посвідченій заяві від 21 серпня 2020року ДП «Новомосковське лісове господарство» в особі тимчасово виконуючого обов`язки директора Смільського Сергія Олексійовича з огляду на лист Дніпропетровського обласного управління лісового та мисливського господарства від 06 серпня 2020року № 495 щодо вилучення земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні ДП «Новомосковський лісгосп» відповідно з матеріалами лісовпорядкування (Новомосковське лісництво квартал 76 виділ 5 площею 1,14га) та висновок Державного агентства лісових ресурсів України від 16 липня 2020року № 02-33/4643-20, не заперечував щодо вилучення земельної ділянки для обслуговування бази відпочинку на користь ОСОБА_1 згідно з чинним законодавством /том І а.с.65/.

Заразом матеріали справи містять інформацію Дніпровської міської ради від 17 березня 2021року № 823/0/2-21 відповідно до якої рада не приймала жодних рішень чи розпоряджень про виділення для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг, або для іншого лісогосподарського призначення, у користування ДП «Новомосковське лісове господарство» або будь-якому іншому користувачеві земель, де розташована земельна ділянка кадастровий номер 1221411000:01:147:0073 чи суміжних із нею земель площею 3,7га за межами населеного пункту Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області /том І а.с.69-70,71/; інформація такого ж змісту надана Підгородненською міською радою Дніпровського району Дніпропетровської області в листі від 18 липня 2023року № 2391 /том І а.с.76/.

Однак у Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформованому 29 серпня 2022року вже йшлося про земельну ділянку площею 1,1400га кадастровий номер 1221411000:01:147:0161, розташовану в Підгородненському районі Дніпропетровського району Дніпропетровської області, цільове призначення якої 09.01 Для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг, категорія - Землі лісогосподарського призначення та зазначено про те, що інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі відсутня /том І а.с.73-75/.

Згідно інформації про функціональну зону території, існуючий план і статус території по АДРЕСА_1 , містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства, екології Дніпровської райдержадміністрації у листі від 17 травня 2023 № 81-11/23 повідомляло, що за даними чинної містобудівної документації «Детальний план частини території Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області за межами населеного пункту, щодо можливості розміщення бази відпочинку «Біла Акація» в прибрежній зоні озера «Самарська затока» розташовані рекреаційні території та за вихідними даними Схема комплексної оцінки території згідно Проекту районного планування Дніпропетровського-сільського адмінрайону Дніпропетровської області від 1982року - територія бази відпочинку «Біла акація» відноситься до зони рекреації /том І а.с.124, 125/.

Згідно з Актом № 2 від 13 травня 2019 року «Щодо містобудівної документації, а саме детального плану території», за результатами громадських слухань по проекту «Детальний план частини території Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області за межами населеного пункту щодо можливості розміщення бази відпочинку «Біла акація» не було зареєстровано будь-яких звернень чи зауважень, або пропозицій, в тому числі від ДП «Новомосковський лісгосп», Дніпропетровського обласного управління лісового та мисливського господарства /том І а.с.126, 127/.

ДП «Дніпровський інститут землеустрою» листом від 31 серпня 2023 №01-07/18 повідомив, що відповідно до «Проекту формування території і визначення меж Підгородненської міської Ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області», розробленого Дніпропетровським філіалом Інституту землеустрою Української академії аграрних наук в 1992році та затвердженого рішенням сесії Підгородненської міської ради народних депутатів від 26 лютого 1992року «Про затвердження проекту формування території Підгородненської міської ради», були визначені землі Новомосковського лісгоспзагу, однак межі таких земель Новомосковського лісгоспзагу не встановлені та не встановлювались, картографічні матеріали межі лісгоспзагу не надавалися, підставою для внесення відомостей до вищевказаного Проекту формування території Підгородненської міської ради були планово-картографічні матеріали, надані Новомосковським лісгоспзагом, але у матеріалах та вихідних даних вказаного Проекту будь-які документи або інформація про наявність, існування рішень, розпоряджень тощо про виділення вказаних земель для ведення лісового господарства у користування Новомосковського лісгоспзагу чи будь-якому іншому користувачеві, відсутні,матеріали та вихідні дані Науково-технічної документації по роздержавленню земель і видачі державних актів на землю колишнього КСП «Нижньодніпровський» відділення Підгородне, складеної Дніпропетровським філіалом «УкрНДІземпроект» у 1998році, також не містять будь-яких документів або інформації про існування таких документів (рішення, розпорядження, накази тощо або будь-які інші) про надання вказаних земель для ведення лісового господарства у користування Новомосковського лісгоспу чи будь-якому іншому користувачеві /том І а.с.133-148/.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції погодився із доводами позивачки з приводу того, що Спірна земельна ділянка була визначена під розміщення бази відпочинку як землі рекреаційного призначення. До позивача на законних підставах перейшло право власності на нерухоме майно, також відповідно до визначеної законом процедури ОСОБА_1 отримала в користування Спірну земельну ділянку, яку відповідач без належних правових підстав включив до планово-картографічних матеріалів не підтвердивши що ця земельна ділянка раніше перебувала в постійному користуванні відповідача, та без наявності відповідних рішень уповноважених органів про передачу Спірної земельної ділянки в постійне користування ДП «Новомосковське лісове господарство».

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд визнає, що такі висновки суду ґрунтуються на чинному законодавстві.

У даній справі відповідач не заперечував тих обставин що фактично Спірна земельна ділянка знаходиться під будівлями та спорудами бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Також не ставились під сумнів обставини щодо набуття права власності на нерухоме майно базу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за позивачем ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу.

Стаття 328 Цивільного кодексу України передбачає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

За конкретних обставин цієї справи ОСОБА_1 набула право власності на підставі договору купівлі-продажу від 15 грудня 2015року на базу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташована в будинку АДРЕСА_1 , яка розташована на земельній ділянці, яка має загальну площу 0,578га та кадастровий номер 1221411000:01:147:0073.

Право власностівважається набутимправомірно,якщо іншепрямо невипливає іззакону абонезаконність набуттяправа власностічи необґрунтованістьактивів,які перебуваютьу власності,не встановленісудом /частинадруга статті328ЦК України/.

Та суд першої інстанції надав належну правову оцінку тому факту, що на час належності цього нерухомого майна ВАТ «Прогрес» та в подальшому ТОВ «Соната» база відпочинку «Біла Акація» розміщувалась на земельній ділянці площею 11372кв.м, та ТОВ «Соната» отримала земельну ділянку в оренду площею 1,4га для розміщення бази відпочинку.

Механізм відчуження речових прав на нерухоме майно та прав на земельну ділянку під таким майном чинним законодавством визначений в статті 120ЗКУкраїни та статті 377 ЦК України, в розумінні змісту яких у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (іншу будівлю або споруду), розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні на праві оренди, у відчужувача (попереднього власника), до набувача одночасно переходить відповідно право оренди, на якій розміщений такий об`єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, крім випадків, визначених частиною шостою цієї статті та волевиявлення орендодавця (власника) земельної ділянки, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об`єкта та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагається.

При застосуванні приписів статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України у судовій практиці сформувався принцип єдності юридичної долі земельної ділянки разом зі збудованим на ній об`єктом нерухомого майна, в основу якого покладено слідування землі за об`єктом нерухомості у разі переходу права власності на такий об`єкт на підставі того чи іншого юридичного факту.

За висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 921/158/18, згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди (зміст якого розкривається, зокрема, у статті 120ЗКУкраїни та статті 377 ЦК України) особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття.

За такихумов до ОСОБА_2 який купив за договором купівлі-продажу базу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в ТОВ «Соната», перейшло і право оренди на земельну ділянку площею 1,4га на якій розміщена база відпочинку; та відповідно і до ОСОБА_1 , яка купила базу відпочинку «Біла Акація» в спадкоємців ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до яких перейшло право власності на базу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в порядку спадкування на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 17 грудня 2013року - перейшло право користування Спірною земельною ділянкою на умовах, встановлених для відчужувачів (попередніх власників).

Отже, відповідно до зазначених правових норм власник нерухомого майна бази відпочинку« ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_1 отримала також право на користування земельною ділянкою, на якій вона розташована.

Особа,зацікавлена водержанні укористування земельноїділянки ізземель державноїабо комунальноївласності запроектом землеустроющодо їївідведення,звертається зклопотанням пронадання дозволуна йогорозробку довідповідного органувиконавчої владиабо органумісцевого самоврядування,які відповіднодо повноважень,визначених статтею122цього Кодексу,передають увласність абокористування такіземельні ділянки/абзацперший частинидругої статті123/.

Розглядаючи обставиницієї справив контекстівказаних нормправа позивач ОСОБА_1 згідно визначеної законодавством процедури звернулася із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для рекреаційного призначення (обслуговування бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») орієнтовною площею 1,1400га за рахунок земель рекреаційного призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області.

З наявних у суду матеріалів справи вбачається, що обласна державної адміністрація надала дозвіл на розробку проекту землеустрою.

Суд першої інстанції обґрунтовано, на підставі наведених вище норм матеріального права вважав підтвердженими обставини з приводу того, що рішенням відповідного органумісцевого самоврядування щодо Спірної земельної ділянки площею 1,1400га за рахунок земель рекреаційного призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області було вирішено надати дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою ОСОБА_1 з метою подальшої передачі землі в користування останньої. Та обласна державна адміністрація діяла в межах визначених повноважень на час прийняття розпорядження № Р-274/0/3-19 від 10 травня 2019року, яке не втрачало сили, так як не було оскаржене чи скасоване.

У даній справі відповідач заперечував обставин належності права користування Спірною земельною ділянкою як позивачу так і попереднім власникам. Наявність зазначеної обставини представник Підприємства пов`язував із включенням Спірної земельної ділянки до земель лісового фонду державної власності, постійним користувачем якої вважав Філію «Новомосковське лісове господарство».

Суд до спірних правовідносин обґрунтовано застосував положення законодавства що діяло на час виникнення спірних правовідносин, зокрема Лісовий кодекс України ЛК України частиною восьмою статті 1 якого визначено, що земельна лісова ділянка - земельна ділянка лісового фонду України з визначеними межами, яка надається або вилучається у землекористувача чи власника земельної ділянки для ведення лісового господарства або інших суспільних потреб відповідно до земельного законодавства.

Частиною першою статті 17 ЛК України визначено, що у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Та частиною третьою цієї статті врегульовано, що ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища. У разі прийняття рішення про надання лісів у постійне користування обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями таке рішення погоджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Прийняття рішень Кабінетом Міністрів України не потребує погоджень з іншими органами.

З наявних у суду матеріалів справи вбачається, що ні Підприємство ні його попередники ДП «Новомосковське лісове господарство» чи Новомосковський лісгоспзаг не звертались із питанням надання Спірної земельної ділянки в постійне користування.

В підтвердження права користування Підприємство посилалось на Матеріали лісовпорядкування.

Верховним Судом України у постановах від 24 грудня 2014 року у справі № 6-212цс14 та від 21 січня 2015 року у справі № 6-224цс14, викладено висновок про те, що при вирішенні питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства необхідно враховувати положення пункту 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України.

Так, відповідно до п.5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України: «До здійснення державної реєстрації, але не пізніше 1 січня 2027 року, державними та комунальними лісогосподарськими підприємствами, іншими державними і комунальними підприємствами та установами права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані їм у постійне користування до набрання чинності Земельним кодексом України (тобто до 01.01.2002), таке право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування».

Конструкція вищевказаної норми вимагає дотримання щонайменше кількох умов: факт надання державним та комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам та установам земельних ділянок у постійне користування до набрання чинності Земельним кодексом України (до 01 січня 2002року); наявність законних та чинних планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування.

Лісовпорядкування передбачає, зокрема відновлення у встановленому порядку меж території лісового фонду України і визначення внутрігосподарської організації та виконання відповідних топографо-геодезичних робіт і спеціального картографування лісів, виготовлення планово-картографічних матеріалів /пункт 1, 2 частини першої статті 46 ЛК України/.

Згідно статті 47 ЛК України лісовпорядкування в лісах усіх форм власності сумарною площею 100 гектарів і більше для кожного з постійних лісокористувачів і власників лісів є обов`язковим на всій території України та здійснюється один раз на 10 років державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою впорядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В даній справі Підприємство посилалося саме на планово-картографічні матеріали та стверджувало, що Спірна земельна ділянка включена до земель лісогосподарського призначення за даними лісовпорядкування від 2014року, так як вона завжди відносилась до державної власності і перебувала в користуванні відповідача.

В судовому засіданні ствердження відповідача про належність Спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення непідтверджені, зокрема суд першої інстанції обґрунтовано керувався листом ДП «Дніпровський інститут землеустрою» від 31 серпня 2023 №01-07/18 відповідно до якого в «Проекті формування території і визначення меж Підгородненської міської Ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області», розробленого Дніпропетровським філіалом Інституту землеустрою Української академії аграрних наук в 1992році, затвердженому рішенням сесії Підгородненської міської ради народних депутатів від 26 лютого 1992року «Про затвердження проекту формування території Підгородненської міської ради», були визначені землі Новомосковського лісгоспзагу, однак межі таких земель не встановлені, також зазначено, що картографічні матеріали межі лісгоспзагу не надавалися. Та врахував що, підставою для внесення відомостей до вищевказаного Проекту формування території Підгородненської міської ради були планово-картографічні матеріали, надані Новомосковським лісгоспзагом, але у матеріалах та вихідних даних вказаного Проекту будь-які документи або інформація про наявність, існування рішень, розпоряджень тощо про виділення вказаних земель для ведення лісового господарства у користування Новомосковського лісгоспзагу чи будь-якому іншому користувачеві відсутні.

Водночас, суд врахував, що відповідно до вимог статті 48 ЛК України матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Та наведеним вимогам закону надані відповідачем планово-картографічні матеріали лісовпорядкування не відповідають. Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що у Положенні про обласні управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України функція «Затверджують матеріали лісовпорядкування» з`явилась лише з прийняттям наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України 26.03.2021 № 217.

В статті 37 Закону України «Про землеустрій» зміст інвентаризації викладено досить зрозуміло та визначено що інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення Державного земельного кадастру, виявлення та виправлення помилок у відомостях Державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, з приводу обставин справи часткова інвентаризація земель лісогосподарського призначення державної власності в межах кварталу 76 Новомосковського лісництва, зі складенням технічної документації із землеустрою, яку затверджено розпорядженням голови Дніпропетровської облдержадміністрації від 21.08.2023 №Р-335/0/3-23, виявила недостовірність та необгрунтованість відомостей, внесених до матеріалів лісовпорядкування 2014року (у тому числі, безпосередньо в частині виділу 5 кварталу 76), що були виконані для ДП «Новомосковський лісгосп» без врахування об`єктивних обставин.

Враховуючи ненадання відповідачем пояснень, в чому виникла необхідність зміни цільового призначення Спірної земельної ділянки, яка протягом тривалого часу використовувалась для розміщення бази відпочинку «Біла Акація», ключові аргументи відповідача висунуті в його апеляційній скарзі, не можуть бути сумісним із принципом верховенства права та вважатися позбавленим свавілля.

Визначальним у даній справі є те, що з приводу однієї і тієї ж Спірної земельної ділянки площею 1,1400га за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області органом місцевого самоврядування та Державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України» в особі філії «Новомосковське лісове господарство» ухвалено два різні за змістом рішення.

Реалізовуючи своїправа ОСОБА_1 підтвердила цільове призначення Спірної земельної ділянки - рекреаційне призначення, ніщо не вказує на те, що змінювалась категорія землі чи її цільове призначення для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Та суд першої інстанції відреагував на зазначені аргументи позивача стосовно достовірності та доказового значення правочинів та рішень органів місцевого самоврядування та обґрунтовано вважав що зазначені документальні докази є належними письмовими доказами які були вирішальними для розгляду справи. Взаємний зв`язок доказів в їх сукупності вказує на їх достатність для вирішення питання щодо встановлення обставин, які входять до предмету доказування та заявлені вимоги підтверджують.

Водночас, якщо відповідач для підтвердження вимог посилається на матеріали лісовпорядкування, останній повинен був підтвердити факт знаходження Спірної земельної ділянки в постійному користуванні Підприємства, надати докази того, що приймалось рішення про передачу в користування спірної земельної ділянки відповідно до вимог чинного законодавства - однак відповідач, стверджуючи про наявність зазначених обставин, не надав ніяких доказів на підтвердження своїх заперечень та доводів апеляційної скарги.

У відповідності до положень статті 12 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; та за змістом статті 81 ЦПК України доказуванню підлягають обставини щодо яких у сторін виникає спір та доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже узгоджуютьсяіз вимогамизазначеного законодавства,доводи ОСОБА_1 про те, що вона набула право власності на нерухоме майно та право користування Спірною земельною ділянкою на якій це майно розміщене та відповідач не довів неправомірності дій та рішень уповноважених органів щодо надання землі в користування для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (для обслуговування бази відпочинку) чи щодо наявності правових підстав для зміни цільового призначення Спірної земельної ділянки і проведення такої зміни в порядку визначеному законом.

В іншому фактично доводи апеляційної скарги за своєю суттю є ідентичними тому що було викладено в запереченнях на позов та зазначені доводи були предметом перевірки судом першої інстанції який дійшов обґрунтованого та законного висновку. Та цей висновок усуває необхідність розгляду інших наведених відповідачем аргументів.

Саме з такого розуміння вищезазначених обставин та норм матеріального права виходить суд апеляційної інстанції, та вважає що суд першої інстанції виконав вимоги закону про законність рішення суду, висновки суду здійсненні з дотриманням норм матеріального права і процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Новомосковське лісове господарство» залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2023року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня прийняття та касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 08 лютого 2024року.

Судді: