Ухвала

від 30.09.2024 по справі 175/5298/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 175/5298/23

провадження № 61-12605ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сакари Н. Ю. розглянув касаційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Дніпропетровська обласна державна адміністрація, про визнання частково недійсними матеріалів лісовпорядкування, визнання відсутнім права користування земельною ділянкою, визнання та зарахування земельної ділянки до земель рекреаційного призначення, визнання права на оформлення права оренди земельної ділянки рекреаційного призначення, зобов`язання вчинити певні дії та визнання права комунальної власності територіальної громади на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

06 березня2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (далі - ДСГП «Ліси України») на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року.

Ухвалою Верховного Суду від 10 травня 2024 року вказана касаційна скарга визнана неподаною та повернута заявнику (провадження № 61-3404ск24).

У вересні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду повторно надійшла касаційна скарга ДСГП «Ліси України» на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року.

Касаційна скарга була подана з пропуском строку на касаційне оскарження, оскільки подана до Верховного Суду 13 вересня 2024 року.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

У касаційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги, в якому заявник вказує, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, оскільки вперше касаційна скарга подана 06 березня 2024 року, тобто у межах тридцяти денного з дня складення повного тексту постанови апеляційного суду - 08 лютого 2024 року, повторно касаційна скарга подана у межах розумного строку з часу її повернення на підставі ухвали Верховного Суду від 10 травня 2024 року, яку оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 27 серпня 2024 року.

Зважаючи на те, що у касаційній скарзі містяться докази поважності пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень, вважаю за можливе його поновити.

Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки заявником не дотримано вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України.

Касаційна скарга містить платіжну інструкцію від 12 квітня 2024 року № 767 про сплату судового збору у розмірі 8 588,00 грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги, з урахуванням меж оскарження судових рішень, сплачено не повністю, з огляду на таке.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 684,00 грн.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подачі позовної заяви) за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подачі позовної заяви) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Верховний Суд у цій справі вже констатував раніше, що заявник оскаржує судові рішення щодо п`яти вимог немайнового характеру та однієї вимоги майнового характеру.

Сплачений заявником судовий збір в розмірі 8 588,80 грн справлений за оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій щодо п`яти вимог немайнового характеру (2 684,00 х 0,4 х 5 х 200 % х 0,8 (коефіцієнт для пониження відповідного розміру ставки судового збору)).

Відповідно, судовий збір щодо оскарження судових рішень в частині позовних вимог майнового характеру (визнання права комунальної власності територіальної громади на земельну ділянку), заявником не сплачено.

Проте, враховуючи, що ні касаційна скарга, ні судові рішення першої та апеляційної інстанцій не містять інформації щодо вартості спірну земельну ділянку, для визначення ціни позову та відповідно розміру судового збору суду необхідні відомості щодо вартості спірного майна.

З огляду на вказане вище, заявнику необхідно надати суду докази на підтвердження вартості спірної земельної ділянки та доплатити судовий збір відповідно до положень Закону України «Про судовий збір». За відсутності вказаних відомостей вирішення питання про відкриття касаційного провадження не вбачається можливим, оскільки суд не може встановити точну ціну позову.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві, Печерський район, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

Поновити Державному спеціалізованому господарському підприємству «Ліси України» строк на касаційне оскарження рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року.

Касаційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали до 30 жовтня 2024 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо оформлення касаційної скарги відповідно до вимог статті 392 ЦПК України касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н. Ю. Сакара