Рішення

від 06.02.2024 по справі 629/421/23

ЛОЗІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 629/421/23

Номер провадження 2/629/6/24

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2024 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Цендри Н.В., за участю секретарів Андрієнко С.А., Саченко К.М., адвокатів Смірнової С.А., Остапенко С.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу "Барвінківський Будинок Культури" Барвінківської міської територіальної громади Ізюмського району Харківської області, третя особа: директор Комунального закладу "Барвінківський Будинок Культури" Барвінківської міської територіальної громади Ізюмського району Харківської області Каменєв Олександр Валентинович, про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди та судових витрат,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з вищевказаним позовом, згодом уточнивши його, посилаючись на те, що вона була прийнята на роботу у Комунальний Заклад "Барвінківський Будинок Культури" Барвінківської районної ради Харківської області з 04 серпня 2008 року на посаду завідувача методичним центром. З 18 червня 2013 року була переведена на посаду завідувача відділу клубної роботи. З 17 березня 2020 року переведена на посаду режисера театралізованих заходів та свят, згідно наказу №21-к від 16 березня 2020 року. Рішенням №1194-VIII від 14 жовтня 2022 року Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області ХХХ сесії VIlI скликання «Про затвердження структури закладів культури Барвінківської міської територіальної громади» затверджено структуру комунального закладу «Барвінківський будинок культури» Барвінківської міської територіальної громади Ізюмського району Харківської області з 17 жовтня 2022 року в кількості 31,25 штатних одиниць. 21 жовтня 2022 року директор КЗ «Барвінківський Будинок культури» Каменев О.В. видав наказ №7-К «Про структуру комунального закладу «Барвінківський Будинок культури» відповідно до якого з 17 жовтня 2022 року затверджено структуру комунального закладу в кількості 31,25 штатних одиниць і виведено зі штатного розпису ряд посад, в тому числі посаду режисера - 1 штатну одиницю. Та зобов`язано головного адміністратора, відповідно до цього наказу, попередити працівників про скорочення чисельності та штату працівників на підставі ч. 1 ст. 40 КЗпП України під особистий підпис із зазначенням дати ознайомлення і отримання попередження про заплановане вивільнення. Запропонувати, у разі наявності, вакантні посади тим працівникам, чиї посади скорочуються в термін до 30 грудня 2022 року. Провести звільнення працівників 30 грудня 2022 року та провести з ними остаточний розрахунок з дотриманням вимог чинного законодавства. 28 жовтня 2022 року вищезазначений наказ було доведено до відома позивача і вона отримала від директора КЗ «Барвінківський будинок культури» персональне попередження про вивільнення працівника. Одночасно її повідомлено про те, що вакантні посади в Управлінні відсутні. А у разі їх появи, в період дії попередження протягом двох місяців її буде проінформовано. Того ж дня вона розписалася про отримання вищевказаного персонального попередження. При цьому зазначила, що з попередженням не згодна тому, що вона працює не в Управлінні, а в К3 «Барвінківський будинок культури» на посаді режисера. 07 грудня 2022 року вона звернулася до директора з заявою про переведення її на посаду завідувача відділу, та присвоєння їй 14 розряду з оплати праці з 12 грудня 2022 року. Окрім цього, 07 грудня 2022 року вона зверталася з заявою на ім`я начальника Управління освіти, культури, молоді та спорту Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області. У відповідь на дану заяву отримала повідомлення від 08 грудня 2022 року за №01-25/516, що у закладі немає жодної вакантної посади, запропонувати посаду завідувач відділу немає можливості. Вважає, що звільнення відбулося з порушенням установлених законом гарантій. При розірванні трудового договору за ініціативою роботодавця при її звільненні не додержані норми законодавства, що регулюють вивільнення працівників, не забезпечено її право на переведення на іншу вакантну посаду, не врахована її кваліфікація, досвід роботи тощо. В цілому дії відповідача не відповідають чинному трудовому законодавству, бо не був дотриманий роботодавцем порядок вивільнення, врегульований статтями 40, 42, 49-2 КЗпП України. Крім того, через незаконне відсторонення від роботи їй була спричинена моральна шкода, яка полягає у незаконному відстороненні її від роботи, що завдало їй страждання. Тому, позивач був вимушений звернутися до суду з даним позовом за захистом свого порушеного права.

07 березня 2023 року надійшов відзив на позовну заяву в якому представник Комунального закладу "Барвінківський Будинок Культури" Барвінківської міської територіальної громади Ізюмського району Харківської області просила відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що Рішенням ХХХ сесії VIII скликання Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області від 14 жовтня 2022 року №1194-VIII, затверджено структуру закладів культури Барвінківської міської територіальної в т.ч. структуру Комунального закладу "Барвінківський Будинок культури" Барвінківської міської територіальної громади Ізюмського району Харківської області починаючи з 17 жовтня 2022 року. Наказом директора Комунального закладу "Барвінківський Будинок культури" Барвінківської міської територіальної громади Ізюмського району Харківської області №7-К від 21 жовтня 2022 року затверджено структуру КЗ "Барвінківський Будинок культури" з 17 жовтня 2022 року у кількості 31.25 штатних одиниць та виведено зі штатного розпису в тому числі посаду режисера 1,0 штатна одиниця. З вказаним наказом позивача було належним чином ознайомлено. 28 жовтня 2022 року ОСОБА_1 , вручено попередження про заплановане звільнення від 22 жовтня 2022 року №24, у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників, її було попереджено, що посада режисера скорочується і вона підлягає звільненню на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП, яке відбудеться 30 грудня 2022 року. Наказом директора Комунального закладу "Барвінківський Будинок культури" Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області №29 - К від 20 грудня 2022 року ОСОБА_1 звільнено з посади режисера 30 грудня 2022 року, у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників п. 1. ст. 40 К3пП України. В день звільнення, 30 грудня 2022 року, ОСОБА_1 один екземпляр наказу (оригінал) отримала на руки, що підтверджується відповідним актом від 30.12.2022 року. Запропонувати ОСОБА_1 іншу роботу у Комунальному закладі "Барвінківський Будинок культури", відповідно вимог статті 49-2 К3пП України, виявилось неможливим, оскільки вакантні посади відсутні. Твердження позивача, що станом на 22 жовтня 2022 року у Комунальному закладі "Барвінківський Будинок культури" існували вакантні посади не відповідає дійсності. Позивач стверджує, що відповідно вимог ч. 1 ст. 42 КЗпП України має переважне право на залишення на роботі, так як має державну нагороду України. Проте, посаду режисера, на якій перебувала ОСОБА_1 , виведено зі штатного розпису. КЗ "Барвінківський Будинок культури" не має права, без передбачених законом підстав, звільняти працівників, посади яких не виведено зі штатного розпису. Таким чином застосувати ч. 1 ст. 42 КЗпП щодо ОСОБА_1 є неможливим. Щодо продуктивності праці ОСОБА_1 , то з 250 робочих днів 2021 року, вона була присутня на роботі лише - 107. При цьому вона не дотримувалась 8 годинного робочого дня, що підтверджується табелями робочого часу Комунального закладу "Барвінківський Будинок культури" Барвінківської міської територіальної громади Ізюмського району Харківської області, таким чином ОСОБА_1 не належним чином відносилась до своїх посадових обов?язків. З вказаних вище причин неможливо виконати вимоги постанови Президії Харківської обласної профспілкової організації профспілки працівників звільнення культури від 03 листопада 2022 року №23/01 "Про розгляд подання щодо звільнення з ініціативи адміністрації голови Барвінківської міської профспілкової організації профспілки працівників культури ОСОБА_1 ", у зв`язку з тим, що посаду режисера, на якій перебувала ОСОБА_1 виведено зі штатного розпису КЗ "Барвінківський Будинок культури", фактично відсутній механізм реалізації вищевказаного рішення. Рішення ХХХ сесії VIII скликання Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області від 14 жовтня 2022 року №1194 - VIII, є у публічному доступі, а саме опубліковане на офіційному сайті Барвінківської міської ради, отже у позивача була можливість ознайомитись із його змістом, у тому числі з Додатком 2 вказаного рішення, де зазначена структура КЗ "Барвінківський Будинок культури" Барвінківської міської територіальної громади Ізюмського району Харківської області. Твердження позивача, що не внесені зміни до штатного розпису і не затвердженні посадові оклади не відповідає дійсності. Структуру КЗ "Барвінківський Будинок культури" затверджено наказом директора Комунального закладу "Барвінківський Будинок культури" Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області №7- К від 21 жовтня 2022 року у кількості 31.25 штатних одиниць. Відповідно статті 49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Таким чином, працівники, чиї посади виведені із штатного розпису Комунального закладу "Барвінківський Будинок культури", підлягали звільненню 30.12.2022 року на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП. Новий штатний розпис із затвердженням посадових окладів КЗ «Барвінківський Будинок культури» введено в дію 01 січня 2023 року. Позивач стверджує, що звільненням йому завдано моральну шкоду. Частиною другою п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Позивачем не надано доказів наявності такої шкоди, протиправності діяння її заподіювача, наявності причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

10 жовтня 2023 року надійшов відзив на позовну заяву в якому представник Управління освіти, культури, молоді та спорту Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області просила відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що Наказом директора Комунального закладу "Барвінківський Будинок культури" Барвінківської міської територіальної громади Ізюмського району Харківської області №7-К від 21 жовтня 2022 року затверджено структуру КЗ "Барвінківський Будинок культури" з 17 жовтня 2022 року у кількості 31.25 штатних одиниць та виведено зі штатного розпису в тому числі посаду режисера 1,0 штатна одиниця. З вказаним наказом позивача було належним чином ознайомлено. 28 жовтня 2022 року ОСОБА_1 , вручено попередження про заплановане звільнення від 22 жовтня 2022 року №24, у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників, її було попереджено, що посада режисера скорочується і вона підлягає звільненню на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП, яке відбудеться 30 грудня 2022 року. Наказом директора Комунального закладу "Барвінківський Будинок культури" Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області №29 - К від 20 грудня 2022 року ОСОБА_1 звільнено з посади режисера 30 грудня 2022 року, у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників п. 1. ст. 40 К3пП України. В день звільнення, 30 грудня 2022 року, ОСОБА_1 один екземпляр наказу (оригінал) отримала на руки, що підтверджується відповідним актом від 30.12.2022 року. Запропонувати ОСОБА_1 іншу роботу у Комунальному закладі "Барвінківський Будинок культури", відповідно вимог статті 49-2 К3пП України, виявилось неможливим, оскільки вакантні посади відсутні. Твердження позивача, що станом на 22 жовтня 2022 року у Комунальному закладі "Барвінківський Будинок культури" існували вакантні посади не відповідає дійсності. Позивач стверджує, що відповідно вимог ч. 1 ст. 42 КЗпП України має переважне право на залишення на роботі, так як має державну нагороду України. Проте, посаду режисера, на якій перебувала ОСОБА_1 , виведено зі штатного розпису. КЗ "Барвінківський Будинок культури" не має права, без передбачених законом підстав, звільняти працівників, посади яких не виведено зі штатного розпису. Таким чином застосувати ч. 1 ст. 42 КЗпП щодо ОСОБА_1 є неможливим. З вказаних вище причин неможливо виконати вимоги постанови Президії Харківської обласної профспілкової організації профспілки працівників звільнення культури від 03 листопада 2022 року №23/01 "Про розгляд подання щодо звільнення з ініціативи адміністрації голови Барвінківської міської профспілкової організації профспілки працівників культури ОСОБА_1 ", у зв`язку з тим, що посаду режисера, на якій перебувала ОСОБА_1 виведено зі штатного розпису КЗ "Барвінківський Будинок культури", фактично відсутній механізм реалізації вищевказаного рішення. Рішення ХХХ сесії VIII скликання Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області від 14 жовтня 2022 року №1194 - VIII, є у публічному доступі, а саме опубліковане на офіційному сайті Барвінківської міської ради, отже у позивача була можливість ознайомитись із його змістом, у тому числі з Додатком 2 вказаного рішення, де зазначена структура КЗ "Барвінківський Будинок культури" Барвінківської міської територіальної громади Ізюмського району Харківської області. Твердження позивача, що не внесені зміни до штатного розпису і не затвердженні посадові оклади не відповідає дійсності. Структуру КЗ "Барвінківський Будинок культури" затверджено наказом директора Комунального закладу "Барвінківський Будинок культури" Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області №7- К від 21 жовтня 2022 року у кількості 31.25 штатних одиниць. Відповідно статті 49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Таким чином, працівники, чиї посади виведені із штатного розпису Комунального закладу "Барвінківський Будинок культури", підлягали звільненню 30.12.2022 року на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП. Новий штатний розпис із затвердженням посадових окладів КЗ «Барвінківський Будинок культури» введено в дію 01 січня 2023 року. Позивач стверджує, що звільненням йому завдано моральну шкоду.Частиною другою п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Позивачем не надано доказів наявності такої шкоди, протиправності діяння її заподіювача, наявності причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 07 лютого 2023 р. справаприйнята до провадження та призначена до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з роз`ясненням прав учасникам справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на відзив.

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 05 квітня 2023 р. було задоволено клопотання позивача, витребувані докази.

22 травня 2023 ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області клопотання позивача про витребування доказів залишено без задоволення.

14 липня 2023 від позивача до суду надійшло клопотання про залучення в якості співвідповідача Управління освіти, культури, молоді та спорту Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області в особі Лисиці Н.І.

11 вересня 2023 ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області задоволена заява позивача ОСОБА_1 .. Залучено до участі у справі в якості співвідповідача Управління освіти, культури, молоді та спорту Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області в особі Лисиці Н.І.

26 жовтня 2023 на адресу суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, остаточно визначено склад учасників судового процесу та зазначені позивні вимоги до кожного відповідача.

В судовому засіданні позивач та представник позивача наполягали на задоволенні позовних вимог, просили позов задовольнити в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та уточненій позовній заяві. Позивач також, зазначила, що вона зверталась до Управління освіти, культури, молоді та спорту Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області та просила перевести її на вакантну посаду «керівник художній» (0,5 ставки) Рідненського сільського будинку культури з 29.12.2022. З 01.01.2023 просила наказом здійснити переміщення посади «керівник художній» Рідненського сільського будинку культури - філії в базовий будинок культури. В переведенні їй було відмовлено, посилаючись на те, що дана посада буде скорочуватися, але дана посада не була скорочена і по сьогоднішній день є вакантною.

Представник відповідачів в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову з підстав викладених у відзивах на позовну заяву.

Представник відповідача Управління освіти, культури, молоді та спорту Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області, в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, у задоволенні позову просив відмовити з підстав викладених у відзиві.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, у задоволенні позову просив відмовити з підстав викладених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення учасників процесу, судом було встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

04.08.2008 ОСОБА_1 була прийнятана роботуу комунальнийзаклад «Барвінківськийрайонний Будиноккультури» Барвінківськоїрайонної радиХарківської області.18червня 2013року ОСОБА_1 була переведенана посадузавідувача відділуклубної роботи. 17 березня 2020 року ОСОБА_1 переведена на посаду режисера театралізованих заходів та свят, що підтверджується копією трудової книжки. (т. 1 а.с. 26-40)

Відповіднод до пунктів 1.1., 1.2., 1.3. Статуту КЗ «Барвінківський будинок культури» Барвінківської міської територіальної громади Ізюмського району, Харківської області, затвердженого рішенням Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області від 28.01.2022 № 1088-VІІІ, Комунальний заклад «Барвінківський будинок культури» Барвінківської міської територіальної громади Ізюмського району Харківської області є правонаступником комунального закладу «Барвінківський районний будинок культури» Барвінківської районної ради Харківської області. Барвінківський будинок культури є закладом клубного типу, комунальної форми власності, інформаційно-методичним центром, який має філії (сільські будинки культури), відповідні відділи (сектори) з культурно- освітньої та методичної роботи. Засновником Будинку культури є Барвінківська міська рада Ізюмського району Харківської області. У своїй діяльності Будинок культури безпосередньо підпорядковується Управлінню освіти, культури, молоді та спорту Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області (далі - Орган управління).

Пунктом 1.5 Статуту передбачено, що Будинок Культури є юридичною особою, має печатку, штамп, рахунко,бланки, може від свого імені укладати договори, набувати майнові та немайнові права,бути позивачем, відповідачем та третьою особою в суді, займатися діяльністю, яка відповідає напрямкам, передбаченим цим Статутом відповідно до чинного законодавства України.

Управління Будинком культури здійснюється Засновником Барвінківською міською радою Ізюмського району Харківської області та Управлінням освіти, культури, молоді та спорту Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області в межах повноважень. Поточне керівництво діяльністю Будинку культури здійснює керівник Будинку культури - Директор, який призначається на посаду та звільняється з посади Органом управління відповідно до чинного законодавства (пункт 5, 5.1. Статуту)

Відповідно до п.п. 5.2., 5.2.1. Директор Будинку культури здійснює керівництво колективом, вирішує організаційні питання ліяльності закладу та відповідно до вимог чинного трудового законодавства України, видає накази, приймає на роботу та звільняє працівників, вирішує інші кадрові питання.(т.2 а.с. 10-14)

Рішенням Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області від 14.10.2022 № 1194-VІІІ «Про затвердження структури закладів культури Барвінківської міської територіальної громади» зокрема була затверджена структура комунального закладу «Барвінківський будинок культури Барвінківської територіальної громади Ізюмського району Харківської області» в кількості 31,25 штатних одиниць (додаток 2) (а.с. 47)

Згідно Додатку 2 до рішення ХХХ сесії VІІІ скликання Барвінківської міської ради від 14.10.2022 року № 1194-VІІІ структура КЗ «Барвінківський будинок культури» Барвінківської міської територіальної громади з 17.10.2022: директор кількість штатних посад 1; головний адміністратор 1; завідувач відділу 1; методист 2; керівник аматорського колективу (за видами мистецтв) 3; акомпаніатор І категорії 0,25; концертмейстер І категорії 1; костюмер 0,5; технік 0,75; робітник 0,75; прибиральник службових приміщень 1. ( т. 1 а.с.117-118).

17.10.2022 Управлінням освіти, культури, молоді та спорту, Ізюмського району, Харківської області, Барвінківської міської ради видано Наказ № 78 «Про структуру комунального закладу «Барвінківський будинок культури» Барвінківської міської територіальної громади Ізюмського району, Харківської області, яким наказано: Затвердити з 17.10.2022 структуру комунального закладу «Барвінківський будинок культури» Барвінківської міської територіальної громади Ізюмського району Харківської області в кількості 31,25 штатних одиниць. Виведено зі штатного розпису посади, в тому числі режисер 1,0 штатна одиниця. (т. 1 а.с. 48-49).

21 жовтня 2022 року Наказом №7- К директора Комунального закладу "Барвінківський Будинок культури" Барвінківської міської територіальної громади Ізюмського району Харківської області, затверджено структуру Комунального закладу "Барвінківський Будинок культури" Барвінківської міської територіальної громади Ізюмського району Харківської області з 17 жовтня 2022 року у кількості 31.25 штатних одиниць та виведено зі штатного розпису в тому числі посаду режисера 1,0 штатна одиниця. Зобов`язано головного адміністратора, відповідно до цього наказу, попередити працівників про скорочення чисельності та штату працівників на підставі ч. 1 ст. 40 КЗпП України під особистий підпис із зазначенням дати ознайомлення і отримання попередження про заплановане вивільнення. Запропонувати, у разі наявності, вакантні посади тим працівникам, чиї посади скорочуються в термін до 30 грудня 2022 року. Провести звільнення працівників 30 грудня 2022 року та провести з ними остаточний розрахунок з дотриманням вимог чинного законодавства.

28 жовтня 2022 року ОСОБА_1 вручено попередження про заплановане звільнення. В якому ОСОБА_1 була попереджена про те, що підлягає звільненню на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, яке відбудеться 30 рудня 2022 року, з виплатою вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку. Одночасно повідомлено про те, що вакантні посади в Управлінні відсутні. А у разі їх появи, в період дії попередження протягом двох місяців її буде проінформовано. ОСОБА_1 розписалась про отримання попередження та зазначила, що з попередженням не згодна тому, що вона працює не в Управлінні, а в КЗ «Барвінківський будинок культури» на посаді режисера. І ні на які посади в Управлінні не претендує.(т.1 а.с.122)

01 грудня 2022 року Наказом №15- К директора Комунального закладу "Барвінківський Будинок культури" Барвінківської міської територіальної громади Ізюмського району Харківської області, було прийнято ОСОБА_3 на посаду завідувача відділу з 05 грудня 2022 року, присвоївши їй 14 розряд з оплати праці. Підстава: заява ОСОБА_4 від 05.10.2022. ( т. 2 а.с. 115)

07 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до директора КЗ «Барвінківський будинок культури» з заявою у якій просила, у зв`язку зі скороченням посади «режисера», перевести її на посаду завідувача відділу, з 12 грудня 2022 року та присвоїти їй 14 розряд з оплати праці. (т.1 а.с. 53)

Також, 07 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернулась з заявою на ім`я начальника Управління освіти, культури, молоді та спорту Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області Наталії Лисиці з приводу того, що ОСОБА_5 не запропонував їй вакантної посади, хоча, з листопада 2021 року у структурі та у штатному розписі закладу була вакантна посада завідувач відділу. Крім того, зазначала, що в зв?язку з тим, що Харківський обласний комітет профспілки працівників культури не дав згоди на її звільнення з ініціативи адміністрації та вона, як працівник вищої кваліфікації, яка має державну нагороду «Заслужений працівник культури України», має переважне право перед іншими працівниками, посади яких скорочуються, претендувати на вакантну посаду завідувача з відділу. ( т.1 а.с. 54)

09 грудня 2022 № 27 директор КЗ «Будинок культури» на заяву ОСОБА_1 від 07 грудня 2022 року про переведення з посади режисера на посаду завідувача відділу з 12 грудня 2022р., повідомив, що посада, яка названа в заяві, на цей час не є вакантною, тому запропонувати її немає можливості. (т. 1 а.с. 55)

08.12.2022 № 01-25/516 начальник Управління освіти, культури, молоді та спорту Наталія Лисиця, на заяву від 07.12.2022, повідомила, що Комунальний заклад «Барвінківський будинок культури», де засновником є Барвінківська міська рада, з 01.01.2022 перебуває в оперативному управлінні Управління освіти, культури, молоді та спорту. У комунальному закладі «Барвінківський будинок культури» Барвінківської міської територіальної громади, як і у всіх інших установах і організаціях, де засновником є Барвінківська міська рада, відбувається оптимізація структур, а отже скорочення чисельності і штату працівників. Директор ОСОБА_5 на виконання ст. 49-2 К3пП України у попередженні про заплановане вивільнення зазначив, що вакантні посади відсутні, так як у закладі дійсно немає посади чи роботи, яка була б вільною, і на яку можна було б призначити чи перевести позивача, враховуючи її освіту, набутий досвід, стаж роботи, уміння та навички, досягнення. Станом на сьогодні, як зазначив ОСОБА_5 , у закладі немає жодної вакантної посади, тому надана інформація про вакантну посаду «завідувач відділу» не підтвердилася. (т. 1 а.с. 56)

20 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернулась з заявою про переведення її на посаду методиста на період відсутності основного працівника ОСОБА_6 , яка знаходиться за межами України, в Естонії і яка не вийшла на роботу з декретної відпустки з 07 травня 2022 року. (т. 1 а.с. 57).

21 грудня 2022 директор КЗ «Будинок культури» повідомив, про те, що вказана посада не є вакантною, тому перевести на посаду не є можливим, так як законодавством передбачено переведення на посаду, де основний працівник перебуває у відпустці без збереження заробітної плати, лише в установах критичної інфраструктури для забезпечення термінової роботи на умовах строкового договору з дати прийняття до фактичного виходу основного працівника. В умовах, коли основна маса працівників КЗ «Барвінківський Будинок культури» перебуває на простої, переведення є недоречним бо відсутня потреба забезпечення роботою. (т. 1 а.с. 58).

Наказом директора Комунального закладу "Барвінківський Будинок культури" Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області № 29 - К від 20 грудня 2022 року ОСОБА_1 звільнено з посади режисера 30 грудня 2022 року, у зв?язку зі скороченням чисельності та штату працівників п. 1. ст. 40 КЗпП України.

27 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до Управління освіти, культури, молоді та спорту Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області та просила перевести її на вакантну посаду «керівник художній» (0,5 ставки) Рідненського сільського будинку культури з 29.12.2022. З 01.01.2023 просила наказом здійснити переміщення посади «керівник художній» Рідненського сільського будинку культури - філії в базовий будинок культури. (т. 2 а.с.151)

28 грудня 2022 Управління освіти, культури, молоді та спорту Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області повідомило ОСОБА_1 про те, що відповідно до пункту 2 рішення ХХХ сесії VIII скликання Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області від 14.10.2022 № 1194 - VIII «Про затвердження структури закладів культури Барвінківської міської територіальної громади», наказу Управління освіти, культури, молоді та спорту від 17.10.2022 N? 78 «Про структуру комунального закладу «Барвінківський будинок культури» Барвінківської міської територіальної громади Ізюмського району Харківської області» у структурі філії «Рідненський сільський будинок культури» комунального закладу «Барвінківський будинок культури» Барвінківської міської територіальної громади виводиться із штатного розпису посада «керівник художній» - 0,5 штатної одиниці, а працівник (якщо такий є), вивільняється у зв?язку із скороченням чисельності та штату працівників 30.12.2022.

Враховуючи рішення XXX сесії VIII скликання Барвінківської міської ради Харківської області від 14 жовтня 2022 року № 1192 - VII «Про призупинення діяльності філій комунального закладу «Барвінківський будинок культури» Барвінківської міської територіальної громади Ізюмського району Харківської області», аналогічний наказ Управління освіти, культури, молоді та спорту від 20.10.2022 № 84 «Про призупинення діяльності філій комунального закладу «Барвінківський будинок культури» Барвінківської міської територіальної громади Ізюмського району Харківської області», філія «Рідненський сільський будинок культури» з 01.11.2022 призупинена у зв?язку із значними пошкодженнями через збройну агресію, відсутністю можливостей організації роботи (роботодавець не може забезпечити працівника роботою, працівник не може працювати). Саме тому запропонувати Вам будь - яку посаду у призупиненому закладі немає жодних підстав. ( т. 1 а.с. 59, т. 2 а.с. 152).

В день звільнення, 30 грудня 2022 року, ОСОБА_1 один екземпляр наказу (оригінал) отримала на руки, що підтверджується відповідним актом від 30.12.2022 року.(т. 1 а.с. 78)

Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою, отже, трудовий договір є основною, базовою формою виникнення трудових правовідносин.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Розірвання трудового договору за зазначеною підставою відбувається в разі реорганізації підприємства (через злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення), зміни його власника, ухвалення власником або уповноваженим ним органом рішення про скорочення чисельності або штату у зв`язку з перепрофілюванням, а також з інших причин, які супроводжуються змінами у складі працівників за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професією.

Право власника або уповноваженого ним органу визначати чисельність працівників і штатний розпис закріплено у статті 64 ГК України, згідно з якою підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Згідно з частиною другою статті 65 ГК України власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства. Втручання в господарську та іншу діяльність підприємства не допускається, крім випадків, передбачених законодавством України.

Відповідно до правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі № 519/160/16-ц, провадження № 61-312св17, від 06 лютого 2018 року у справі № 696/985/15-ц, провадження № 61-1214св18, від 30 вересня 2021 року у справі № 462/1930/19, провадження № 61-1981св20, суд не може вдаватися до обговорення та оцінки питання про доцільність і правомірність скорочення штату та чисельності працівників. Право визначати чисельність і штат працівників належить виключно власнику або уповноваженому ним органу, суд зобов`язаний тільки з`ясувати наявність підстав для звільнення.

У частинах першій, третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що на виконання рішення Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області від 14.10.2022 № 1194-VІІІ «Про затвердження структури закладів культури Барвінківської міської територіальної громади», яким зокрема була затверджена структура комунального закладу «Барвінківський будинок культури Барвінківської територіальної громади Ізюмського району Харківської області» в кількості 31,25 штатних одиниць, на підставі Наказу Управління освіти, культури, молоді та спорту, Ізюмського району, Харківської області, Барвінківської міської ради, № 78 «Про структуру комунального закладу «Барвінківський будинок культури» Барвінківської міської територіальної громади Ізюмського району, Харківської області, яким виведено зі штатного розпису посади, в тому числі режисер 1,0 штатна одиниця, 21 жовтня 2022 року директором КЗ "Барвінківський Будинок культури" Барвінківської міської територіальної громади Ізюмського району Харківської області, видано Наказ №7-К, яким затверджено структуру Комунального закладу "Барвінківський Будинок культури" Барвінківської міської територіальної громади Ізюмського району Харківської області з 17 жовтня 2022 року у кількості 31.25 штатних одиниць та виведено зі штатного розпису в тому числі посаду режисера 1,0 штатна одиниця.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що в КЗ "Барвінківський Будинок культури" Барвінківської міської територіальної громади Ізюмського району Харківської області відбулися зміни в організації виробництва і праці, у зв`язку із чим посада, яку займала позивач, виведена із штатного розпису. Враховуючи право власника або уповноваженого ним органу визначати чисельність працівників і штатний розпис, суд дійшов висновку про правомірність дій відповідача щодо скорочення чисельності або штату працівників у зв`язку із зміни в організації виробництва і праці в закладі.

Скорочення посади режисера, віднайшло своє відображення й в оновленому штатному розписі погодженому з Барвінківським міським головою Ізюмського району Харківської області та затвердженому 10.01.2023 р. Начальником Управління освіти, культури, молоді та спорту, Ізюмського району, Харківської області, Барвінківської міської ради. ( т. 2 а.с. 110-112)

Згідно з частиною другою статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Згідно зі ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Оскільки посада режисера, на якій працювала позивач, підлягала скороченню, на виконання рішення міської ради за дорученням управління освіти та у встановлений законодавством термін директором КЗ "Барвінківський Будинок культури", 28.10.2022 за 2 місяці до дня запланованого звільнення здійснено попередження під підпис позивача ОСОБА_1 про наступне звільнення з посади. Одночасно повідомлено про те, що вакантні посади в Управлінні відсутні. А у разі їх появи, в період дії попередження протягом двох місяців її буде проінформовано. ОСОБА_1 розписалась про отримання попередження та зазначила, що з попередженням не згодна тому, що вона працює не в Управлінні, а в КЗ «Барвінківський будинок культури» на посаді режисера. І ні на які посади в Управлінні не претендує.(т.1 а.с.122)

Відповідно до частини першоїстатті 42 КЗпП Українипри скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Частиною другоюстатті 42 КЗпП України, зокрема, визначено, що при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається працівникам з тривалішим безперервним стажем роботи на цьому підприємстві, в установі, організації.

Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

Отже, при вивільненні працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці передусім підлягає оцінці кваліфікація та продуктивність праці працівників, які підлягають скороченню. І лише за умови рівноцінності кваліфікації та продуктивності праці перевагу на залишення на роботі мають працівники, перелічені у частині другійстатті 42 КЗпП України.

Тобто, застосування положеньстатті 42 КЗпП Україниможливе серед всіх працівників які обіймають ідентичні (тотожні, однакові) посади.

Верховний Суд у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 756/5243/17 (провадження № 61-47646св18), зробив правовий виснвок про те, що під час працевлаштування осіб, які підлягають звільненню у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці, переведення працівників, які підлягають звільненню, на вакантні посади і робочі місця, не діють правила про переваги залишення на роботі, встановлені статтею 42 КЗпП України, адже переважне право залишення на роботі не тотожне праву на працевлаштування на нову посаду.

Водночас повноваження щодо призначення та визначення обсягу необхідної кваліфікації працівника на ту чи іншу посаду належить власнику або уповноваженому ним органу. Якщо це право не використовувалось, суд не повинен обговорювати питання про доцільність такої перестановки (перегрупування)".

У постанові по справі № 334/4326/17 від 19.08.2020 рокуВерховний Суд дійшов висновку: « ... у цій справі не було порушено переважне право позивача на залишення на роботі при звільненні за скороченням штату, передбачене частиною першою статті 42 КЗпП України, оскільки цим правом наділені працівники, які займають однакові посади, а посада позивача була єдиною…».

Судом встановлено, що позивач одна займала посаду режесера, яка була скорочена. Тому суд дійшов висновку, що переважне право позивача на залишення на роботі не могло бути реалізоване, оскільки застосування статті 42 КЗпП України можливе серед працівників, які обіймають однакові посади.

Стосовно доводів позивача про те, що їй в порушення ст. 49-2 КЗпП України не запропанували посаду методиста, то судом встановлене наступне.

Передбачений частиною другою статті 40, частинами першою та третьою статті 49-2 КЗпП України обов`язок роботодавця працевлаштувати працівника, який підлягає скороченню, полягає у необхідності запропонувати йому вакантну посаду або роботу за відповідною професією чи спеціальністю, іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» вакансія - вільна посада (робоче місце), на яку може бути працевлаштована особа.

Відповідно до частини третьої статті 2 Закону України «Про відпустки» право на відпустки забезпечується, зокрема, гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом.

Отже, якщо працівник відсутній у зв`язку із хворобою, відрядженням, відпусткою посада, яку він займає, не є вакантною. Таку позицію висловив ВС у постанові від 23.12.2020 справа № 285/4227/18.

Отже, посада жінки, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не є вакантною і прийняття працівників на таку посаду можливе лише за строковим трудовим договором на період до виходу з відпустки для догляду за дитиною основного працівника.

29.04.2022 Наказом №3-ОД директора КЗ "Барвінківський Будинок культури" Барвінківської міської територіальної громади Ізюмського району Харківської області оголошено простій не з вини працівників закладів культури до закінчення воєнного стану включно без перебування на робочому місці. Встановлено працівникам оплату праці на період простою не нижче від двох третин посадового окладу. Згідно Додатку до Наказу 3-ОД, дата початку простою 01.05.2022 (т.1 а.с.235-236).

20 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернулась з заявою про переведення її на посаду методиста на період відсутності основного працівника ОСОБА_6 , яка знаходиться за межами України, в Естонії і яка не вийшла на роботу з декретної відпустки з 07 травня 2022 року. (т. 1 а.с. 57).

21 грудня 2022 директор КЗ «Будинок культури» повідомив, про те, що вказана посада не є вакантною, тому перевести на посаду не є можливим, так як законодавством передбачено переведення на посаду, де основний працівник перебуває у відпустці без збереження заробітної плати, лише в установах критичної інфраструктури для забезпечення термінової роботи на умовах строкового договору з дати прийняття до фактичного виходу основного працівника. В умовах, коли основна маса працівників КЗ «Барвінківський Будинок культури» перебуває на простої, переведення є недоречним бо відсутня потреба забезпечення роботою. (т. 1 а.с. 58).

З огляду на викладене, враховуючи, що посада методиста не була вакантною, беручи до уваги, що Наказом № 3-ОД від 29.04.2022 оголошено простій не з вини працівників закладів культури до закінчення воєнного стану включно без перебування на робочому місці, в тому числі оголошено простій методисту ОСОБА_7 та режисеру ОСОБА_1 , встановлено працівникам оплату праці на період простою не нижче від двох третин посадового окладу, тобто в разі переведення ОСОБА_1 на посаду методиста, це призвело б того, що на одній посаді опинились дві особи, яким згідно вказаного наказу необхідно було виплачувати не менше 2/3 посадового окладу, тому суд вважає, що доводи позивача про порушення вимог ст. 49-2 КЗпП про відмову у переведенні на посаду методиста на період відсутності основного працівника є необґрунтованими.

Перевіряючи доводи позивача в частині ненадання згоди профспілкової організації на звільнення працівника, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 ЗаконуУкраїни «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у період дії воєнного стану норми ст. 43 КЗпП (розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації) не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

За приписами частини першої статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Держава визнає професійні спілки повноважними представниками працівників і захисниками їх трудових, соціально-економічних прав та інтересів в органах державної влади та місцевого самоврядування, у відносинах з власником або уповноваженим ним органом, а також з іншими об`єднаннями громадян.

У статті 252 КЗпП України сформовано загальне положення, яке покладає на власника або уповноважений ним орган обов`язок створення для працівників підприємства, установи, організації обраних до складу виборної профспілкової організації, можливості для здійснення їхніх повноважень

При цьому, статтею 41 Закону № 1045-XIV «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» і статтею 252 КЗпП України передбачено, що однією з гарантій можливості здійснення такими особами своїх повноважень є заборона їх звільнення без попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (об`єднання професійних спілок). Така згода (відмова у наданні згоди) є засобом захисту прав членів виборного профспілкового органу, і це право на захист не може бути обмежено.

Така правова позиція сформульована у постановах Верховного Суду України від 01 жовтня 2013 року (справа № 21-319а13), від 25 березня 2014 року (справа № 21-44а14), підтримана у численних постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 336/5828/16 відійшов від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 лютого 2019 року у справі № 333/5300/17-ц, згідно з яким позивач, як член виборного органу (заступник керівника первинної профспілкової організації), може бути звільнений з ініціативи роботодавця лише із наявністю попередньої згоди на таке профспілки, членом виборного органу якої є вивільнюваний працівник, а тому, за відсутності такої згоди, він підлягає обов`язковому поновленню на роботі, тобто без врахування вимог частини дев`ятої статті 43 КЗпП України.

У цій постанові об`єднана палата Касаційного цивільного суду прийшла до висновку, що як при звільненні члена профспілкової організації без отримання попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (стаття 43 КЗпП України), так і при звільненні члена виборного профспілкового органу без отримання попередньої згоди виборного органу, членом якого він є, а також вищого виборного органу цієї профспілки (стаття 252 КЗпП) суд має зупинити провадження по справі та запитати відповідний орган щодо згоди на звільнення. Відсутність такого рішення під час звільнення працівника сама по собі не є безумовною підставою для його поновлення на роботі, оскільки така згода або незгода на звільнення може бути витребувана судом при вирішенні трудового спору.

Згідно із частиною сьомою статті 43 КЗпП України та частиною шостою статті 39 Закону № 1045-XIV рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору з працівником має бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у такій згоді, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.

Верховний Суд України у постанові від 01 липня 2015 року № 6-703цс15 сформулював правову позицію, відповідно до якої, суд, розглядаючи трудовий спір, повинен з`ясувати, чи містить рішення профспілкового комітету власне правове обґрунтування такої відмови. І лише у разі відсутності у рішенні правового обґрунтування відмови у наданні згоди на звільнення працівника власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації і таке звільнення є законним у разі дотримання інших передбачених законодавством вимог для звільнення.

Ця позиція підтримана Верховним Судом, зокрема, у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 226/1664/18 та інш., Суд указав, що розглядаючи трудовий спір з урахуванням положень частини сьомої статті 43 КЗпП України та статті 39 Закону №1045-XIV, суд повинен з`ясувати, чи містить рішення профспілкового комітету власне правове обґрунтування такої відмови, а також додав, що оскільки необґрунтованість рішення профспілкового комітету породжує відповідне право власника на звільнення працівника, а обґрунтованість такого рішення виключає виникнення такого права, то суд зобов`язаний оцінювати рішення профспілкового органу на предмет наявності чи відсутності ознак обґрунтованості.

Отже, рішення профспілкового органу про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути достатньо, добре аргументованим та містити посилання на правове обґрунтування незаконності звільнення працівника або посилання на неврахування власником фактичних обставин, за яких розірвання трудового договору з працівником є порушенням його законних прав. Рішення профспілкового органу про відмову у наданні згоди на звільнення працівника не є абсолютним та не є обов`язковим як для суду так, і для власника або уповноваженого ним органу. Суд, оцінює рішення профспілкового органу про відмову у наданні згоди на звільнення працівника на предмет його обґрунтованості. Тобто, якщо суд визнає рішення профспілкового органу про відмову у наданні згоди на звільнення працівника із займаної посади, необґрунтованим, будь-яких негативних наслідків для роботодавця таке рішення не створює.

Обґрунтованість рішення профспілкового органу повинна оцінюватись судом виходячи із загальних принципів права і засад цивільного судочинства (стаття 8 Конституції України,стаття 3 ЦК України).

Суд має достатні повноваження здійснювати перевірку та давати юридичну оцінку рішенню профспілкового комітету, водночас висновок про обґрунтованість чи необґрунтованість рішення профспілкового комітету про відмову у наданні згоди на звільнення працівника може бути зроблений судом лише після перевірки відповідності такого рішення нормам трудового законодавства, фактичних обставин і підстав звільнення працівника (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 01 липня 2015 року у справі № 6-703цс15 та постанові Верховного Суду від 06 вересня 2018 року № 265/6850/16).

Оцінюючи обґрунтованість відмови у наданні згоди на звільнення позивача, суд виходить з того, що це рішення не містить тих правових підстав, з яким законодавство пов`язує незаконність звільнення працівника.

Судом встановлено, що Барвінківська міська профспілкова організація профспілки працівників культури України, відмовляючи в наданні згоди на звільнення позивача, згідно витягу з протоколу засідання міського комітету № 06 від 31.10.2022, не зазначила правового обґрунтування незаконності його звільнення, зазначивши лише те, що директор КЗ «Барвінківський Будинок культури» повинен запропонувати ОСОБА_1 роботу не в Управлінні, а в КЗ «Барвінківський Будинок культури».

Постановою Президії Харківської обласної профспілкової організації профспілки працівників культури від 03 листопада 2022 № 21/01 «Про розгляд подання щодо звільнення з ініціативи адміністрації голови Барвінківської міської профспілкової організації профспілки працівників культури ОСОБА_1 » відмовлено у наданні згоди на звільнення відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України режисера КЗ «Барвінківський будинок культури» - голови Барвінківської міської організації профспілки працівників культури ОСОБА_1 , з посиланням на ст. 252 КЗпП і з зазначенням, що навіть після закінчення терміну повноважень міського комітету заборонено звільняти членів міському за ст. 40 п. 1 КЗпП України, крім повної ліквідації закладу. Барвінківський міський комітет профспілки працівників культури був обраний 2021 року терміном на 5 років. (а.с. 63)

Згідно частини 4статті 252 КЗпП України, яка кореспондується частині 4статті 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»звільнення з ініціативи роботодавця працівників, які обиралися до складу профспілкових органів підприємства, установи, організації, не допускається протягом року після закінчення строку, на який обирався цей склад (крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі у зв`язку із станом здоров`я, що перешкоджає продовженню даної роботи, або вчинення працівником дій, за які законом передбачена можливість звільнення з роботи чи служби).

Тобто, особа, яка обиралась до складу профспілкових органів, не може бути звільнена (крім випадків, установлених законом) протягом року після закінчення терміну, на який він обирався. Проте ОСОБА_1 на момент звільнення була діючим головою Барвінківської міської організації профспілки працівників культури, який був обраний 2021 р., отже термін обрання не закінчився, відтак наведені норми у цьому випадку не підлягають застосуванню.

Таким чином, твердження Президії Харківської обласної профспілкової організації профспілки, що адміністрацією порушено норми трудового законодавства в частині неврахування адміністрацією дії імунітету від звільнення члена виборного профспілкового органу підприємства, є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки зазначені чинники не підлягають застосуванню відносно позивача ОСОБА_1 ..

Отже суд робить висновок про те, що твердження, викладені у рішенні профспілки, не відповідають вимогам трудового законодавства у співвідношенні до фактичних обставин цієї справи, відтак, надаючи юридичну оцінку цьому рішенню, слід констатувати про його необґрунтованість.

Стосовно доводів позивача про порушення відповідачами ст. 49-2 КЗпП України, оскільки їй небули запропоновані наявні вакантні посади, судом встановлено наступне.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантні посади чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо, та яка з`явилася на підприємстві протягом цього періоду і яка існувала на день звільнення.

Верховний Суд зазначає, що, розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України необхідно з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.

Роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Таким чином, однією з гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

У постанові Верховного Суду України від 01 квітня 2015 року у справі № 6-40цс15 вказано, що оскільки обов`язок з працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 800/538/17 (провадження № 11-431асі18) зроблено висновок, що згідно з частиною першою статті 40, частинами першої та третьої статті 49-2 КЗпП власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації. Тобто, роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, які відповідають зазначеним вимогам, що існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. З огляду на викладене, оскільки обов`язок з працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом усього періоду і існували на день звільнення.

27 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до Управління освіти, культури, молоді та спорту Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області та просила перевести її на вакантну посаду «керівник художній» (0,5 ставки) Рідненського сільського будинку культури з 29.12.2022. З 01.01.2023 просила наказом здійснити переміщення посади «керівник художній» Рідненського сільського будинку культури - філії в базовий будинок культури. (т. 2 а.с.151)

28 грудня 2022 Управління освіти, культури, молоді та спорту Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області повідомило ОСОБА_1 про те, що відповідно до пункту 2 рішення ХХХ сесії VIII скликання Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області від 14.10.2022 № 1194 - VIII «Про затвердження структури закладів культури Барвінківської міської територіальної громади», наказу Управління освіти, культури, молоді та спорту від 17.10.2022 № 78 «Про структуру комунального закладу «Барвінківський будинок культури» Барвінківської міської територіальної громади Ізюмського району Харківської області» у структурі філії «Рідненський сільський будинок культури» комунального закладу «Барвінківський будинок культури» Барвінківської міської територіальної громади виводиться із штатного розпису посада «керівник художній» - 0,5 штатної одиниці, а працівник (якщо такий є), вивільняється у зв?язку із скороченням чисельності та штату працівників 30.12.2022.

Рішенням Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області від 14.10.2022 № 1194-VІІІ «Про затвердження структури закладів культури Барвінківської міської територіальної громади», зокрема була затверджена структура комунального закладу «Барвінківський будинок культури Барвінківської територіальної громади Ізюмського району Харківської області» в кількості 31,25 штатних одиниць.

Згідно додатку № 2 до вищевказаного Рішення, Структура комунального закладу «Барвінківський будинок культури Барвінківської територіальної громади Ізюмського району Харківської області» з 17.10.2022 містить 33 посади, в тому числі і посаду - Керівник художній Рідненського сільського будинку культури філії, кількість штатних одиниць 0,5. (т. 1 а.с. 117-118)

В штатному рописі на 2023 рік КЗ «Барвінківський будинок культури» Барвінківської міської територіальної громади Ізюмського району Харківської області» наявна посада Керівник художній Рідненського СБК. ( т.2, а.с. 110-111)

З Наказу КЗ «Барвінківський будинок культури» № 3-ОД від 29.04.2022 «Про оголошення простою» вбачається, що посада - Керівник художній «Рідненський СБК» не є вакантною. На даній посаді рахується ОСОБА_8 , якому разом з нішими працівниками з 01.05.2022 оголошено простій не з вини працівників закладів культури до закінчення воєнного стану. Доказів протилежного до суду надано не було, клопотання про витребування доказів стосовно даної посади до суду надано не було. Таким чином, доводи позивача про те, що їй в порушення ст.. 49-2 КЗпП України не запропонували посаду Керівника художнього Рідненського СБК, є необґрунтованими.

Разом з тим, 01 грудня 2022 року Наказом №15- К директора КЗ "Барвінківський Будинок культури" Барвінківської міської територіальної громади Ізюмського району Харківської області, було прийнято ОСОБА_3 на посаду завідувача відділу з 05 грудня 2022 року, на підставі заяви ОСОБА_3 від 05.10.2022. Тобто на день попередження позивача про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці посада завідувача відділом була вакантна.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачі не виконали вимоги частини другої статті40, частини третьої статті49-2 КЗпП України, не вжили заходи спрямовані на реальне працевлаштування позивача, оскільки не запропонували їй працевлаштування на наявну вакантну посаду завідувача відділу.

Згідно частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає спір. Порушення зазначеного порядку щодо пропонування працівнику іншої роботи є підставою для поновлення працівника на роботі. Поновлення на роботі полягає в тому, що працівнику надається та робота, яку він виконував до моменту його звільнення на займаній посаді. Оскільки позивача було звільнено в порушення вимог чинного законодавства, тому позивач підлягає поновленню на роботі на посаді режисера в комунальному закладі Барвінківський будинок культури» Барвінківської міської територіальної громади Ізюмського району Харківської області з 30 грудня 2022 року, яка скорочена.

Відносно позовної вимоги про стягення заробітної плати за час вимушеного прогулу, судом встановлене наступне.

Частиною другою статті 235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19, Провадження № 14-47цс21 зазначила таке, середній заробіток за час вимушеного прогулу за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин. Такий висновок підтверджується також змістом частини другої статті 235 КЗпП України, якою визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи.

Тобто в разі визнання звільнення незаконним та поновлення працівника на роботі держава гарантує отримання працівником середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки такий працівник був незаконно позбавлений роботодавцем можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин та отримувати заробітну плату.

Згідно Довідки № 01-25/668 від 05.10.2023 середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 за період жовтень-листопад 2022 становить 7001,00 грн. ( т. 2 а.с. 112)

У письмовому виступі на судовому засіданні 12.06.2023 позивач зазначила, що її середній заробіток відповідно до Довідки № 01-25/230 від 19.04.2023 становить 5853,00 грн, тому вона просила стягнути за час вимушеного прогулу 35118,00 грн, за 6 місяців (т.2 а.с. 15-21). Однак в уточненій позовній заяві, яка була надана до суду 26.10.2023, позивач зазначила, що Довідка № 01-25/668 від 05.10.2023, в якій зазначений середньомісячна зароітна плта в розмірі 7001,00 грн., суперечить її соціально-економічним інтересам. (т. 2 а.с. 164-167).

Доводи позивача про те, що якби вона працювала, то її заробітна плата складалася б з посадового окладу 7001,00 гривень, та доплат та становила б 10501 грн. 50 коп. є необгрунтованими, з тих пістав, що Наказом №3-ОД від 29.04.2022 директора КЗ "Барвінківський Будинок культури" оголошено простій не з вини працівників закладів культури до закінчення воєнного стану включно без перебування на робочому місці. Встановлено працівникам оплату праці на період простою не нижче від двох третин посадового окладу. Згідно Додатку до Наказу 3-ОД, дата початку простою 01.05.2022 (т.1 а.с.235-236). Даним Наказом ОСОБА_1 також оголошено простій до закінчення воєнного стану включно. Докази про те, що вказаний Наказ скасований, до суду надано не було. Таким чином, суд дійшов висновку про те, що згідно вказаного Наказу, позивач протягом 2023 року, повинна була перебувати в простої з оплатою праці на період простою не нижче від двох третин посадового окладу.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пункті 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року N 9 Про практику розгляду судами трудових спорів (з наступними змінами), при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав у цей час. У випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи із заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року N 100 (далі - Порядок).

За змістом абзацу 4 пункту 2 Порядку середньомісячна заробітна плата працівникові обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно абзацу 5 пункту 2 Порядку якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 63)).

Пуктом 4 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що способом захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до Порядку, для обчислення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд повинен взяти середню заробітну плату ОСОБА_1 за два місяці роботи, які передували оголошенню простою, а саме за квітень та травень 2022 р.

Однак в такому випадку, обчислення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, призведе до того, що позивачу будуть нараховані кошти, в більшому розмірі, ніж, якщо б позивач не була скорочена, та отримувала заробітну плату не нижче від двох третин посадового окладу на період простою, що на думку суду є неприпустимим.

З огляду на викладене, беручи до уваги, що захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується відновленням становища, яке існувало до порушення цього права, беручи до уваги, що позивач, згідно Наказу №3-ОД від 29.04.2022, який діє до закінчення воєнного стану включно, протягом 2023 року повинна була отримувати не нижче від двох третин посадового окладу, що становить 7001,00 грн., суд дійшов висновку про стягнення з відповідача заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 01.01.2023 по 30.12.2023 року в сумі 84012,00 грн. (7001,00х12).

Згідно ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява надійшла до суду 01.02.2023. 14.07.2023 до суду надійшло клопотання про залучення до участі у якості співвідповідача Управління освіти, культури, молоді та спорту Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області. 03.08.2023 справа не слухалась у зв`язку з хворобою представника відповідача. 11 вересня 2023 ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області задоволена заява позивача ОСОБА_1 .. Залучено до участі у справі в якості співвідповідача Управління освіти, культури, молоді та спорту Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області в особі Лисиці Н.І. 10.10.2023 від співвідповідача надійшов відзив на позовну заяву. 12.10.2023 у судовому засіданні позивач і представник просили оголосити перерву, надати час для підготовки відповіді на відзив. 16.10.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив. 26 жовтня 2023 на адресу суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, остаточно визначено склад учасників судового процесу та зазначені позивні вимоги до кожного відповідача. Вказані обставини призвели до затягування розгляду справи, у зв`язку з чим, суд стягує заробіток за час вимушеного прогулу за один рік, за період з 01.01.2023 по 30.12.2023.

Стосовно позовної вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 100000 грн., то судом встановлене наступне.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюється ст. 237-1 КЗпП України.

Стаття 237-1КЗпП України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Зазначена норма закону містить перелік юридичних фактів, що складають підставу виникнення правовідносин щодо відшкодування власником або уповноваженим ним органом завданої працівнику моральної шкоди.

За змістом вказаного положення закону підставою для відшкодування моральної шкоди згідно із ст. 237-1 КЗпП Україниє факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (з відповідними змінами) роз`яснено, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин.

Кодекс законів про працю України не містить будь-яких обмежень чи виключень для компенсації моральної шкоди в разі порушення трудових прав працівників, а ст. 237-1 цього Кодексу передбачає право працівника на відшкодування моральної шкоди у обраний ним спосіб, зокрема, повернення потерпілій особі вартісного (грошового) еквівалента завданої моральної шкоди, розмір якої суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у її житті та з урахуванням інших обставин.

Отже, компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, шляхом поновлення на роботі, а має самостійне юридичне значення, тобто за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум тощо) відшкодування моральної шкоди на підставі ст. 237-1 КЗпП України здійснюється в обраний працівником спосіб, зокрема, у вигляді одноразової грошової виплати.

Такий висновок відповідає і практиці Європейського суду з прав людини у справах Тома проти Люксембургу (2001 рік), Надбала проти Польщі (2000 рік), згідно яких при визнанні звільнення незаконним, суд вважає доведеним, що порушення законних прав позивача призвели до моральних страждань, вимагали від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

За наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (невиплати належних йому грошових сум), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах - учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення. Про це зазначила Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 752/17832/14-ц.

Доводи позивача про те, що в наслідок її звільнення в неї погіршився стан здоров`я, у зв`зку з чим вона перебувала на лікуванні з 23.02.2023 по 18.03.2023 та на реабілітації з 04.04.2023 по 17.04.2023 в клінічному санаторії «Роща», на думку суду є необґрунтованими, оскільки в медичних документах відсутній висновок, про те, що звільнення позивача знаходиться в причинно-наслідковому зв`язку з лікуванням в період з 23.02.2023 по 18.03.2023. Згідно виписки № 363 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_1 перебувала на лікуванні з 23.02.2023 по 18.03.2023, анамнез захворюванню: Хворіє тривалий час. Анамнез життя: зокрема - стенокардія, гострий інфаркт міокарда (2016р.) Крім того, як вбачається з Табелю робочого часу ББК за 2021 рік, ОСОБА_1 в 2021 році 66 днів перебувала на лікарняному.

З огляду на викладене, виходячи із встановлених обставин незаконного звільнення позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача щодо відшкодування моральної шкоди, яка полягала у необхідності вжиття позивачем зусиль щодо налагодження свого життя після звільнення, також позивач вимушена була звертатись до адвоката та відстоювати своє порушене право в суді, що також вимагало від позивача додаткових зусиль, проте виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 5000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, вважаючи позовні вимоги в розмірі 100000,00 грн. необгрунтованими.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що позов є огрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню, в частині визнання незаконним та скасування наказу від 20 грудня 2022 року № 29-К, поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді режисера в КЗ «Барвінківський будинок культури» з 30 грудня 2022 року, стягнення з відповідача заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 01.01.2023 по 30.12.2023 року в сумі 84012,00 грн та моральної шкоди в розмірі 5000 грн..

Крім цього, позивач в своїй позовній заяві просить суд стягнути з відповідача витрати за надання правничої допомоги в розмірі 10000 гривень. В обґрунтування заявленої суми на надання правничої допомоги позивачем надано: договір про надання правової допомоги від 05.01.2023 року; додаткова угода до Договору про надання правової допомоги від 11.01.2023 року; довідка квитанція від 11.01.2023 року про оплату правових послуг на суму 10000,00 грн.

Відповідно до ч.1-6 ст.137ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З огляду на вищезазначені обставини, суд вважає, що заявлена сума судових витрат на професійну правничу допомогу пов`язана з розглядом справи, розмір таких витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, тому витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн. підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

В силу статті 141 ЦПК Укарїни судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18) зроблено правовий висновок щодо застосування пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» та реалізації особою права звільнення від сплати судового збору, відповідно до якого пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

З урахуванням наведеного, позивач не звільняється від сплати судового збору у справі за заявленою ним позовною вимогою щодо виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Так само Закон України «Про судовий збір» не визначає пільг щодо сплати судового збору за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди у вказаній категорії справ.

Таким чином, при зверненні з указаним позовом позивач був звільнений від сплати судового збору лише в частині вимог про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, а в іншій частині вимог судовий збір підлягав оплаті.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 761/943/18, від 15 лютого 2021 року у справі № 372/4328/19.

Відповідно до п.9 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Позивач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується копією довідки МСЕК №159277 від 07.09.2016 року (т. 2 а.с.28).

Таким чином, судовий збір стягується з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог на користь держави в розмірі 1770,91 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 77, 81, 89, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального закладу "Барвінківський Будинок Культури" Барвінківської міської територіальної громади Ізюмського району Харківської області, Управління освіти, культури, молоді та спорту Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області, третя особа: директор Комунального закладу "Барвінківський Будинок Культури" Барвінківської міської територіальної громади Ізюмського району Харківської області Каменєв Олександр Валентинович, про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди та судових витрат задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ від 20 грудня 2022 року № 29-К комунального закладу «Барвінківський будинок культури» Барвінківської міської територіальної громади Ізюмського району Харківської області «Про звільнення ОСОБА_9 »;

Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді режисера в комунальному закладі Барвінківський будинок культури» Барвінківської міської територіальної громади Ізюмського району Харківської області з 30 грудня 2022 року.

Стягнути з Управління освіти, культури, молоді та спорту Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області, як головного розпорядника коштів по комунальному закладу «Барвінківський будинок культури» Барвінківської міської територіальної громади Ізюмського району Харківської області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 01.01.2023 по 30.12.2023 року в сумі 84012 ( вісімдесят чотири тисячі дванадцять) гривень 00 копійки.

Стягнути з Управління освіти, культури, молоді та спорту Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області, як головного розпорядника коштів по комунальному закладу «Барвінківський будинок культури» Барвінківської міської територіальної громади Ізюмського району Харківської області на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 5 000 (п`ять тисяч) гривень.

Стягнути з Управління освіти, культури, молоді та спорту Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області, як головного розпорядника коштів по комунальному закладу «Барвінківський будинок культури» Барвінківської міської територіальної громади Ізюмського району Харківської області на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати за оплату послуг адвоката в сумі 10000 (десять тисяч) гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Управління освіти, культури, молоді та спорту Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області, як головного розпорядника коштів по комунальному закладу «Барвінківський будинок культури» Барвінківської міської територіальної громади Ізюмського району Харківської області на користь держави судовий збір в розмірі 1770,91 грн.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений 09.02.2024.

Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачі: Комунальний заклад "Барвінківський Будинок Культури" Барвінківської міської територіальної громади Ізюмського району Харківської області, місцезнаходження: Харківська область, м.Барвінкове, вул.Центральна, буд.9.

Управління освіти, культури, молоді та спорту Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області, місцезнаходження: 64701, Харківська область, Ізюмський район, м.Барвінкове, вул.Центральна, буд.3.

Третя особа: директор Комунального закладу "Барвінківський Будинок Культури" Барвінківської міської територіальної громади Ізюмського району Харківської області Каменєв Олександр Валентинович, місцезнаходження: Харківська область, м.Барвінкове, вул.Центральна, буд.9.

Суддя Наталія ЦЕНДРА