Постанова

від 07.02.2024 по справі 918/734/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2024 року Справа № 918/734/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Петухов М.Г. , суддя Гудак А.В.

секретар судового засідання Ткач Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" від імені якого діє Регіональна філія "Львівська залізниця" АТ "Укрзалізниця" на рішення Господарського суду Рівненської області від 31.10.2023 у справі №918/734/23 (суддя Торчинюк В.Г., повний текст рішення складено 09.11.2023)

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" від імені якого діє Регіональна філія "Львівська залізниця" АТ "Укрзалізниця"

до відповідачів: 1) Рівненська міська рада; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Баланс Ресурс"

третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Приватне підприємство - "Фірма Торгбуд-Сервіс"

про визнати незаконним рішення, визнання недійсним договору, скасувати державну реєстрацію

за участю представників сторін:

позивача - Яковчук О.Д.;

відповідача - 1 - Шпак А.А.;

відповідача - 2 - Костюк Т.П.;

третьої особи - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" від імені якого діє Регіональна філія "Львівська залізниця" АТ "Укрзалізниця" (далі - позивач, АТ "Українська залізниця" від імені якого діє РФ "Львівська залізниця" АТ "Укрзалізниця") звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до Рівненської міської ради (далі - відповідач - 1, Міська рада) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Баланс Ресурс" (далі - відповідач-2, ТОВ "Баланс Ресурс"), в якому просить суд:

- визнати незаконним рішення Рівненської міської ради від 20.10.2022 № 2591, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 7498 м2, яка розташована за адресою: м. Рівне вул. Біла 87 В у власність шляхом викупу ТОВ "Баланс Ресурс" для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств;

- визнати недійсним договір купівлі - продажу від 10.02.2023 № 399 земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:076:0013 загальною площею 7498 м2 не сільськогосподарського призначення, що посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Каменською Я.М.;

- скасувати речове право 49510580 на земельну ділянку кадастровий номер 5610100000:01:076:0013 загальною площею 7498 м2, державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 5610100000:01:076:0013;

- скасувати державну реєстрацію виробничої будівлі бетонозмішуючий вузол за номером відомості про речове право 30232929 від 07.02.2019; гаража за номером відомості про речове право 30232560 від 07.02.2019; адміністративно побутової будівлі за номером відомості про речове право 30233403 від 07.02.2019;

- зобов`язати ТОВ "Баланс Ресурс" за свій власний рахунок знести самовільно побудовані споруди - приміщення, що знаходяться на території вантажного двору станції Рівне, за адресою: м.Рівне вул. Біла 87 В.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення Міської ради від 20.10.2022 № 2591, договір купівлі - продажу № 399 від 10.02.2023, вчинені реєстраційні дії щодо земельної ділянки за кадастровим номером 5610100000:01:076:0013 загальною площею 7498 м2 та щодо самочинної забудови (споруд - приміщень) за адресою: м. Рівне вул. Біла 87 В є незаконними, порушують права позивача, як належного землекористувача земельної ділянки за законом у межах смуги відведення залізниці (станції Рівне Львівської залізниці), яка визначена технічною документацією по встановленню меж смуги відчуження Львівської залізниці в м. Рівне 1997 року.

Правовими підставами позову, зокрема, є положення ст. ст. 68, 84, 149 ЗК України, ст. ст. 321, 376, 377 ЦК України, ст. 6 Закону України "Про залізничний транспорт", ст. ст. 11, 23 Закону України "Про транспорт".

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 31.10.2023 в позові відмовлено.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, зазначив наступне:

- під час проведення державної реєстрації права власності на спірну будівлю, державними реєстраторами була перевірена інформація і документи стосовно спірного майна, які йому подавалися для вчинення реєстраційної дії, та у них були відсутні підстави для відмови в державній реєстрації права власності на спірне майно за відповідачем - 2. Право власності на спірне майно за відповідачем - 2 було зареєстровано згідно вимог законодавства та не порушувало прав інших осіб, а позивачем не наведено правових підстав для скасування державної реєстрації спірного майна;

- позивач знав або мусив знати про існування таких об`єктів починаючи з 90 - х років і відповідно звернутися в законом визначений спосіб до державних органів для встановлення тих чи інших обставин щодо самочинного будівництва;

- відповідач - 2 є власником об`єктів нерухомого майна, які знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 5610100000:01:076:0013 за адресою: м. Рівне, вул. Біла, 18-В, яка перебувала у комунальній власності Рівненської міської територіальної громади;

- проект спірного рішення від 20.10.2022 № 2591 був підготовлений Управлінням комунальною власністю на підставі заяви від ТОВ "Баланс Ресурс", як власника об`єктів нерухомого майна, які знаходяться на земельній ділянці; проект землеустрою розроблено ПП "Терра Ресурс" на підставі усіх необхідних документів, визначених ст. 127 ЗК України. Проект рішення був предметом розгляду профільних постійних комісій Рівненської міської ради, зауваження до проекту рішення від постійних комісій були відсутні, що підтверджується витягами із протоколу засідання постійних комісій. Дозвіл на розробку відповідного проекту землеустрою був наданий рішенням Рівненської міської ради № 2123 від 08.07.2022;

- позивачем не приведено у відповідність своє право власності та не зареєстровано право власності на земельні ділянки, з визначенням меж та призначенням кадастрових номерів. Відповідно, суд не має можливості встановити з наданих документів, що саме у вказаних позивачем межах із відповідними кадастровими номерами земельна ділянка, яка було продана для ТОВ "Баланс Ресурс", належить для АТ "Українська залізниця";

- позивачем не надано жодного правовстановлюючого документа на спірну земельну ділянку, який підтверджував би те, що він є власником чи користувачем земельної ділянки;

- щодо наданих позивачем схем/карт (встановлення меж смуги відчуження Львівської залізниці в м. Рівне, 1997 рік), як доказ визначених меж земельної ділянки, суд критично поставився до таких, оскільки останні не відображають дані на місцевості. Також, вказаний документ не є ні правовстановлюючим, ні правопідтверджуючим документом на спірну земельну ділянку. Разом з тим, Рівненською міською радою було надано документи, які свідчать про наявність у останньої права розпоряджатися такою земельною ділянкою;

- судом врахована практика Верховного Суду щодо належності для АТ "Українська залізниця" права власності на земельну ділянку в силу вимог закону, але, разом з тим, позивачем не долучено до матеріалів справи належних та допустимих доказів щодо меж земельних ділянок;

- під час розгляду спору сторонами не подавалися клопотання щодо проведення експертизи для визначення відповідних меж земельної ділянки і відповідно визначення на місцевості належності або ж неналежності переданої міською радою земельної ділянки для позивача;

- судом враховані покликання позивача на ту обставину, що спірну земельну ділянку ПП-Фірма "Торгбуд Сервіс" згідно договорів орендувала у позивача. Разом з тим, вказаними договорами не було визначено факт належності або ж неналежності оформлення земельної ділянки у законом передбачений спосіб за АТ "Українська залізниця", а також стороною договору виступав Фонд державного майна України. Відповідно, вказані обставини не свідчать про те, що спірна земельна ділянка належить на праві власності позивачу.

До Північно - західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга АТ "Українська залізниця" від імені якого діє РФ "Львівська залізниця" АТ "Укрзалізниця" на рішення Господарського суду Рівненської області від 31.10.2023 у справі № 918/734/23, в якій апелянт просить скасувати рішення суду, прийняти нове, яким позов задоволити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступних аргументів:

- відповідно до договору оренди державного майна № 1069-2013 від 07.02.2013, позивачем було передано для ПП "Фірми "Торгбуд-Сервіс" будівлю пункту обігріву площею 41,2 м2 та площадку великотоннажних контейнерів площею 4500 м2 для розміщення бітонно - змішувального вузла, а не оренди земельної ділянки, як зазначає суд першої інстанції. У період дії договору оренди державного майна ПП "Фірма "Торгбуд-Сервіс" створило будівлі (споруди) та передало відповідачу-2 по акту, при цьому порушивши умови договору оренди державного майна;

- посилання суду першої інстанції на норми ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України є необґрунтованими;

- ТОВ "Баланс Ресурс", приймаючи по акту майно від ПП "Фірма "Торгбуд-Сервіс" було відомо, що дане майно не було внесене до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна і що земельна ділянка, на якій знаходиться зазначене вище майно не перебуває у власності або користуванні ПП "Фірми "Торгбуд-Сервіс";

- правовстановлюючі документи на дану земельну ділянку у залізниці не виготовлені на даний час, проте право постійного користувача на спірній земельній ділянці визнається за законом, (постанова Верховного Суду у справі № 918/129/17 від 29.11.2018). Смуга відведення станції Рівне Львівської залізниці визначена технічною документацією по встановленню меж смуги відчуження Львівської залізниці в м. Рівне 1997 року, де відповідно погоджено межі смуги відчуження станції Рівне в межах міста начальником управління земельних ресурсів та заступником директора департаменту архітектури;

- судом першої інстанції визнано пріоритетне право на спірну земельну ділянку Рівненською міською радою без права реєстрації, заперечуючи при цьому право постійного користувача на земельну ділянку;

- у даному випадку наявний факт будівництва на спірній земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, тобто цільове призначення земельної ділянки, прямо не передбачає зведення (будівництво) певного об`єкту нерухомості. В той же час, ці споруди та будівлі побудовані у смузі відведення станції Рівне без будь - яких дозвільних документів;

- обставини у справі № 914/1521/17 та у справі № 910/79/17 є відмінними від обставин справи № 910/734/23, тому посилання суду першої інстанції на ці обставини справи є безпідставним.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи у складі головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В., суддя Петухов М.Г.

Листом від 07.12.2023 матеріали справи витребувано з Господарського суду Рівненської області.

13.12.2023 до суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 позивачу поновлено пропущений строк на апеляційне оскарження рішення суду; відкрито провадження у справі № 918/734/23; розгляд апеляційної скарги призначено на 24.01.2024 о 15:00 год.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 24.01.2024 відладено розгляд справи на 07.02.2024 о 15:30 год.

ТОВ "Баланс Ресурс" надіслало до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідач-2 у відзиві зазначає наступне:

- позивач в апеляційній скарзі посилається на те, що 07.02.2013 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській області та ПП - Фірмою "Торгбуд - Сервіс" було укладено договір оренди державного майна № 1069-2013, згідно якого останньому було передано у строкове платне користування державне нерухоме майно будівлю пункту обігріву площею 41,2 м2 та площадку великотоннажних контейнерів площею 4500 м2. Однак, таке орендоване майно третьою особою не стосується відповідачів по цій справі, а також не стосується спірного нерухомого майна, оскільки, як вбачається згідно договору оренди, в оренду третій особі передавалася будівля пункту обігріву та площадка великотоннажних контейнерів. Крім того, згідно наданого договору оренди та додаткових угод слідує, що строк такого договору оренди закінчився 30.06.2018. Орендоване майно, згідно рішення суду по справі № 918/792/18, на яке посилається позивач, третьою особою було повернуто орендодавцю;

- спірне нерухоме майно, яке зареєстроване на праві власності за відповідачем - 2, не відноситься до орендованого майна, що зазначено в договорі оренди. Крім того, на момент передачі спірного майна до статутного капіталу відповідачу - 2, що передавалося згідно рішення власника ПП Фірма "Торгбуд - Сервіс" та акту приймання - передачі майна до статутного капіталу ТОВ "Баланс Ресурс" від 05.02.2019, спірне майно перебувало у власності ПП Фірма "Торгбуд - Сервіс" та було зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з присвоєнням реєстраційних номерів об`єктів нерухомості;

- ТОВ "Баланс Ресурс" набув у власність та зареєстрував за собою право власності на вже існуючі, діючі будівлі відповідно до встановлених законодавчих норм, а не здійснював самочинне будівництво спірних будівель, як зазначає у апеляційній скарзі позивач; роком забудови спірних будівель є 1991 рік, що також підтверджується технічною документацією, наданою відповідачем-2, яка була досліджена судом першої інстанції під час розгляду справи; державна реєстрація спірних будівель за відповідачем-2 була проведена у відповідності до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень";

- за відсутності підстав для відмови в продажі земельної ділянки визначених ч. 5 ст. 128 ЗК України, Рівненською міською радою, на підставі визначених ч. 2 ст. 128 ЗК України документів, було прийнято рішення щодо продажу земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:076:0013 ТОВ "Баланс Ресурс", як законному власнику розташованій на ній об`єктів нерухомого майна. Продаж спірної земельної ділянки здійснювався на підставі рішення Рівненської міської ради № 2591 від 20.10.2022. Право власності на спірну земельну ділянку було зареєстроване за Рівненською міською радою в Державному реєстрі речових прав на нерухомого майно, номер запису про право власності 49158884, за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2688467356101;

- твердження позивача про те, що на спірній земельній ділянці знаходиться майно, яке є на балансі позивача, а також те, що спірна земельна ділянка накладена на землі позивача, останнім не було доведено та підтверджено в судовому засіданні належними та допустимими доказами. Досліджені в суді першої інстанції матеріали надані позивачем, а саме схеми/карти (встановлення меж смуги відчуження Львівської залізниці в м. Рівне, 1997 рік), є неналежним доказом, оскільки такі матеріали не відображають дані на місцевості, станом на момент розгляду спору, не підтверджують, що спірна земельна ділянка накладена на землі позивача у визначених межах, а також не є ні правовстановлюючими ні правопідтверджуючими документами на спірну земельну ділянку;

- позивачем не було підтверджено належними доказами факт порушення відповідачами права на земельну ділянку, яка перебуває у користуванні позивача, а тому і не доведено правомірність та належність позовних вимог.

Рівненська міська рада надіслала до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідач-1 у відзиві зазначає наступне:

- відповідно до матеріалів справи ТОВ "Баланс Ресурс" є власником об`єктів нерухомого майна, які знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 5610100000:01:076:0013 за адресою: м. Рівне, вул. Біла, 18-В, яка перебувала у комунальній власності Рівненської міської територіальної громади;

- під час проведення державної реєстрації права власності на спірну будівлю, державними реєстраторами була перевірена інформація і документи стосовно спірного майна, які йому подавалися для вчинення реєстраційної дії, та у них були відсутні підстави для відмови в державній реєстрації права власності на спірне майно за ТОВ "Баланс Ресурс";

- право власності на спірне майно за ТОВ "Баланс Ресурс" було зареєстровано згідно чинного законодавства та не порушувало прав інших осіб, а AT "Українська залізниця" не наведено правових підстав для скасування державної реєстрації спірного майна;

- матеріалами справи не доведено наявність порушень з боку ТОВ "Баланс Ресурс" щодо забудови та використання спірної земельної ділянки, не встановлено жодним інспектуючим органом, а також відсутні будь - які зауваження щодо неналежного використання спірної земельної ділянки з боку власника земельної ділянки;

- за відсутності підстав для відмови в продажі земельної ділянки, визначених ч. 5 ст. 128 ЗК України, Рівненською міською радою, на підставі усіх визначених ч. 2 ст. 128 ЗК України документів, було прийнято законне рішення щодо продажу земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 5610100000:01:076:0013 ТОВ "Баланс Ресурс", як законному власнику розташованій на ній об`єктів нерухомого майна;

- договір купівлі - продажу спірної земельної ділянки, укладений між Управлінням комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради та ТОВ "Баланс Ресурс" виконаний та оплата вартості земельної ділянки, яка визначена в спірному договорі, проведена в повному обсязі;

- позивачем не надано жодного правовстановлюючого документа на спірну земельну ділянку, який підтверджував би те, що АТ "Українська залізниця" є власником чи користувачем земельної ділянки (оформлення права користування або права власності з відповідними записами у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно).

АТ "Українська залізниця" від імені якого діє РФ "Львівська залізниця" АТ "Укрзалізниця" надіслало до суду клопотання про призначення у справі судової експертизи. Дане клопотання з посиланнями на норми ст. 99 ГПК України обґрунтоване необхідністю роз`яснення питань, які потребують спеціальних знань, а саме підтвердження фактів перетину меж та площі, на яку перетинаються земельні ділянки, які перебувають у користуванні позивача та відповідача - 2, а також розташування смуги відводу залізниці на земельній ділянці, що передана у власність рішенням Рівненської міської ради.

На вирішення експерта просить поставити такі питання:

- Чи має місце накладення меж земельної ділянки кадастровий номер 5610100000:01:076:0013 розташованої за адресою: м. Рівне, вул. Біла, 18-В, загальною площею 0,7498 га на межі земельної ділянки Товариства площею 69,7483 га, розташованої в межах смуги відводу станції Рівне межі якої визначені технічним звітом по виконанню проектно - пошукових робіт по інвентаризації земель встановленню зовнішніх меж землекористування, 1997 року ?

- Якщо так, то якої конфігурації та розміру є площа земельної ділянки, яку ТОВ "Баланс ресурс" займає в межах земельної ділянки АТ "Укрзалізниця" відповідно до визначеної технічним звітом по виконанню проектно - пошукових робіт по інвентаризації земель встановленню зовнішніх меж землекористування, 1997 ?

- Які об`єкти нерухомого майна перебувають в межах земельної ділянки кадастровий номер 5610100000:01:076:0013 розташованої за адресою: м. Рівне, вул. Біла, 18-В, загальною площею 0,7498 га ?

- Чи перебувають в межах земельної ділянки кадастровий номер 5610100000:01:076:0013 розташованої за адресою: м. Рівне, вул. Біла, 18-В, загальною площею 0,7498 га об`єкти нерухомого майна: 1) будівля пункту обігріву станції Рівне (інв. № 8910100018748); 2) площадка великовантажних контейнерів станції Рівне площею 4500 м2 (№ 8910202021058) ?

ТОВ "Баланс Ресурс" надіслало до суду заперечення щодо клопотання про призначення у справі судової експертизи, в яких зазначає наступне:

- позивач не обґрунтовує та не наводить правових підстав подання клопотання про призначення судової експертизи на стадії апеляційного провадження. Фактично позивач безпідставно всупереч процесуальним нормам намагається долучити до матеріалів справи через суд апеляційної інстанції додатковий доказ, про який позивачем не було заявлено в суді першої інстанції ні на підготовчому засіданні, ні під час розгляду справи по суті;

- оскільки дана справа розглядалась за правилами загального позовного провадження, то питання, які стосуються подання доказів, у тому числі щодо подання клопотання про призначення судової експертизи, повинно було вирішуватися судом першої інстанції на стадії підготовчого засідання (ст. 182 ГПК України);

- судом першої інстанції проводилося підготовче засідання з перервами, що давало можливість позивачу подати клопотання про призначення судової експертизи ще на стадії підготовчого провадження або обґрунтувавши поважність причин пропуску строку подання такого клопотання, подати його на стадії розгляду справи по суті. Однак, позивачем не було заявлено таке клопотання ні одночасно з поданням позовної заяви до суду, ні на стадії підготовчого провадження, а ні на стадії судового розгляду справи по суті;

- заявляючи клопотання про проведення судової експертизи до суду апеляційної інстанції, позивачем також не було обґрунтовано та не надано належних доказів, які б підтверджували, що останній під час розгляду справи судом першої інстанції здійснив всі залежні від нього процесуальні дії, спрямовані на подання клопотання про проведення судової експертизи та отримання відповідних доказів;

- позивачем не обґрунтовано належним чином поважності причин пропуску строку подання зазначеного клопотання до суду апеляційної інстанції;

- для вирішення питань експертизи з питань землеустрою експерту необхідно надати оригінали або завірені якісні копії відповідної правовстановлюючої документації та документації із землеустрою чи з оцінки землі на земельні ділянки. Однак, у позивача відсутні правовстановлюючі документи на земельні ділянки;

- технічний звіт по виконанню проектно - пошукових робіт по інвентаризації земель встановленню зовнішніх меж землекористування для підготовки і видачі Державного акту на право користування землею Львівській залізниці на території м. Рівне за 1997 рік, у відповідності до якого позивач поросить провести земельно - технічну експертизу, не є правовстановлюючим та правопідтверджуючим документом на землю та не встановлює межі земельної ділянки в натурі (на місцевості). Такий звіт не затверджений належним чином, відомості щодо земельних ділянок якими користується позивач, не внесенні до державного земельного кадастру, а Державний акт на право користування земельною ділянкою у позивача, відсутній.

Рівненська міська рада надіслала до суду письмові пояснення щодо клопотання про призначення у справі судової експертизи, в яких зазначає наступне:

- подання та відповідний розгляд заяви про проведення судової експертизи проводиться на стадії підготовчого провадження; на етапі розгляду цієї справи судом першої інстанції проводилося підготовче засідання із перервами, що в свою чергу давало можливість позивачу подати клопотання про призначення судової експертизи ще на стадії підготовчого провадження або ж обґрунтувавши поважність причин пропуску строку подання такого клопотання, подати його на стадії розгляду справи по суті;

- позивач не надав доказів, які б підтверджували, що останній під час розгляду справи судом першої інстанції здійснив усі залежні від нього процесуальні дії, спрямовані на подання клопотання про проведення судової експертизи та отримання відповідних доказів, а також не обґрунтував поважність причин пропуску для подачі відповідної заяви;

- недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку. Відтак, безпідставне призначення судової експертизи та зупинення у зв`язку з цим провадження у справі перешкоджає подальшому розгляду справи.

В судових засіданнях представник позивача підтримав клопотання про призначення у справі судової експертизи. Представники відповідачів заперечили щодо клопотання про призначення у справі судової експертизи.

Розглянувши в судовому засідання клопотання позивача про призначення у справі судової експертизи, суд зазначає наступне.

За змістом ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

За змістом ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі, зокрема у випадку призначення судом експертизи, про що суд постановляє ухвалу.

У розумінні наведених положень зупинення провадження у справі у зв`язку з призначенням господарським судом судової експертизи є правом суду, а не його обов`язком. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для з`ясування обставин, що мають значення для справи (фактичних даних, що входять до предмета доказування), без яких встановити відповідні обставини неможливо, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, наявні у справі докази є взаємно суперечливими.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

Відповідно до ст. 194 ГПК України завданнями розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Згідно ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Подаючи до суду апеляційної інстанції клопотання про призначення у справі судової експертизи, позивач обґрунтовує його необхідністю роз`яснення питань, які потребують спеціальних знань, а саме підтвердження фактів перетину меж та площі, на яку перетинаються земельні ділянки, які перебувають у користуванні позивача та відповідача-2, а також розташування смуги відводу залізниці на земельній ділянці, що передана у власність рішенням Рівненської міської ради.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що ухвалою Господарського суду Рівненської області від 21.07.2023, було прийнято позовну заяву до розгляду та ухвалено розглядати справу № 918/734/23 за правилами загального позовного провадження.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції проводилося підготовче засідання у справі з липня по вересень 2023 із перервами, що давало можливість позивачу подати клопотання про призначення судової експертизи на стадії підготовчого провадження або обґрунтувавши поважність причин пропуску строку подання такого клопотання, подати його на стадії розгляду справи по суті. Однак, позивачем не було заявлено таке клопотання ні одночасно із поданням позовної заяви до суду, ні на стадії підготовчого провадження, а ні на стадії судового розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

В той же час, заявляючи клопотання про проведення судової експертизи до суду апеляційної інстанції, позивач також не обґрунтовує та не надає належних доказів, які б підтверджували, що останній під час розгляду справи судом першої інстанції здійснив всі залежні від нього процесуальні дії, спрямовані на подання клопотання про проведення судової експертизи та отримання відповідних доказів. Також позивач не обґрунтовує належним чином поважності причин пропуску строку подання зазначеного клопотання до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 30.03.2018 у справі №910/24486/16, за яким неналежне виконання стороною свого процесуального обов`язку з доведення у суді першої інстанції обставин, на які сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, не може бути компенсоване цим учасником судового процесу на наступних етапах розгляду справи (у судах апеляційної чи касаційної інстанцій). В іншому випадку зазначене могло б призвести до безпідставного скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції.

Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку. Відтак безпідставне призначення судової експертизи та зупинення у зв`язку з цим провадження у справі перешкоджає подальшому розгляду справи. Таку позицію викладено також в постанові ВС від 19.12.2023 по справі № 903/138/20.

Із урахуванням викладеного, оскільки клопотання про призначення судової експертизи було заявлено позивачем із порушенням вимог п. 8 ч. 2 ст. 182 ГПК України, тому воно підлягає залишенню без розгляду на підставі ч. 2 ст. 207 ГПК України.

У свою чергу, колегія суддів зазначає, що задоволення клопотання про призначення у справі судової експертизи на стадії апеляційного провадження за вищевстановлених обставин справи фактично буде порушувати принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, оскільки відповідно до статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 7, 13 ГПК України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Поруч із цим, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України), у даному випадку, несвоєчасного (у встановлені Господарським процесуальним кодексом України строки) заявлення відповідного клопотання.

В судових засіданнях представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Представники відповідачів в судових засіданнях заперечили доводи апеляційної скарги, просять відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Третя особа не забезпечила явку повноважного представника в судові засідання, про день, час та місце судового розгляду повідомлялася належним чином.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду справи, явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, заслухавши в судовому засіданні представників позивача та відповідачів, зазначає наступне.

Як зазначає позивач у позовній заяві, право постійного користування на земельну ділянку кадастровий номер 5610100000:01:076:0013 загальною площею 7498 м2, розташованою за адресою: м. Рівне, вул. Біла, 18-В за позивачем визнається за законом (постанова Верховного Суду від 29.11.2018 у справі №918/129/17), оскільки смуга відведення станції Рівне Львівської залізниці визначена технічною документацією по встановленню меж смуги відчуження Львівської залізниці в м. Рівне 1997 року,де відповідно погоджено межі смуги відчуження станції Рівне в межах міста начальником управління земельних ресурсів та заступником директора департаменту архітектури.

До матеріалів справи позивачем долучено Технічний звіт по виконанню проектно - пошукових робіт по інвентаризації земель встановленню зовнішніх меж землекористування для підготовки і видачі Державного акту на право постійного користування землею Львівській залізниці на території м. Рівне; копії інвентарних карток № 8910202021058, № 8910100018748, №0630205000383, № 0870201000479, № 0870201000480, № 0870201000481, № 0870201000972.

Апеляційним господарським судом встановлено, що 07.02.013 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській області (орендодавець) та ПП-Фірмою "Торгбуд-Сервіс" (орендар) був укладений договір оренди державного майна № 1069-2013, за умовами якого (з урахуванням додаткової угоди від 30.06.2014) ПП - Фірмі "Торгбуд-Сервіс" у строкове платне користування передано окреме індивідуально визначене нерухоме майно - будівлею пункту обігріву площею 41,2 м2 та майданчик великотоннажних контейнерів площею 4500 м2, розташованих у м. Рівне, вул. Біла, 18-В, що перебувало на балансі ВП "Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд № 3" ДТГО "Львівська залізниця".

Пунктом 10.1 договору оренди (з урахуванням додаткових угод до нього від 13.03.2013, від 02.12.2013, від 30.06.2014, від 29.12.2014, від 29.01.2016, від 31.03.2016, від 30.06.2016, від 01.08.2016, від 17.11.2016, від 07.04.2017, від 05.10.2017, від 22.12.2017 та від 05.05.2018) визначено, що цей договір діє до 30.06.2018 включно.

29.01.2016 між ПАТ "Українська залізниця", скорочено - ПАТ "Укрзалізниця" (орендодавець) та ПП-Фірмою "Торгбуд-Сервіс" (орендар) укладено додатковий договір до договору оренди нерухомого майна від 07.02.2013 № 1069-2013, у якому сторонами встановлено, що орендодавцем майна, визначеного договором оренди від 07.02.2013 № 1069-2013, є ПАТ "Укрзалізниця".

Згідно з п. 2 додаткового договору, в тексті договору оренди найменування "Відокремлений підрозділ "Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд №3" ДТГО "Львівська залізниця" замінено на "Виробничий структурний підрозділ "Рівненське управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд" регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Українська залізниця".

У додатковому договорі від 22.12.2017 до договору оренди нерухомого майна від 07.02.2013 №1069-2013 сторони погодили, що у зв`язку з реорганізацією підприємств залізничного транспорту на підставі витягу з протоколу засідання правління ПАТ "Укрзалізниця" від 01.03.2017 № Ц-57/16 Ком.т., зареєстрованого 10.03.2017 № Ц-59/155-2017 ПАТ "Укрзалізниця" та наказу ПАТ "Укрзалізниця" від 12.05.2017 № 302 "Про деякі питання діяльності ПАТ "Укрзалізниця" створено Філію, на підставі чого у тексті договору оренди нерухомого майна від 07.02.2013 № 1069-2013 найменування "Виробничий структурний підрозділ "Рівненське управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд" регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" було замінено на підрозділ.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 09.04.2019, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.08.2019 та постановою Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 918/792/18 позов задоволено. Зобов`язано ПП-Фірму "Торгбуд-Сервіс" усунути перешкоди в користуванні ВП "Рівненсько-Тернопільське територіальне управління" філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" АТ "Українська залізниця" будівлею пункту обігріву площею 41,2 м2 та майданчиком великотоннажних контейнерів площею 4500 м2, розташованих у м. Рівне, вул. Біла, 18-В, шляхом звільнення цього майна та його передачі ВП "Рівненсько-Тернопільське територіальне управління" філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" АТ "Українська залізниця" шляхом підписання акту приймання-передачі.

Згідно акту приймання - передачі нерухомого майна від 05.02.2019, укладеного між ПП-Фірма "Торгбуд Сервіс" та ТОВ "Баланс Ресурс", останнє набуло у власність нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Біла, будинок 18-В, а саме: виробнича будівля, бетонозмішуючий вузол, об`єкт нежитлової нерухомості, загальною площею 90,5 м2, матеріали стін: металопрофіль, опис: Д-1 операторська, Д-1 ганок-2 цементні силоси, номер відомості про речове право 30232929 від 07.02.2019; гараж, об`єкт не житлової нерухомості, загальною площею 141,8, м2, матеріали стін: металеві, опис (А-1), номер відомості про речове право 30232560 від 07.02.2019; адміністративно побутова будівля не житлової нерухомості, загальною площею 76,5 м2, опис (Б-2) номер відомості про речове право 30233403 від 07.02.2019.

Роком забудови нерухомого майна є 1991 рік, що підтверджується записами у Технічній документації (згідно технічних паспортів на будівлі).

Згідно Інформаційної довідки із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 329349165 за адресою: м. Рівне, вул. Біла, буд. 18-В знаходяться: виробнича будівля, бетонозмішуючий вузол, об`єкт не житлової нерухомості, загальною площею 90,5 м2, матеріали стін: металопрофіль, опис: Д-1 - операторська, Д-1 ганок, Д-2 цементні силоси, номер відомості про речове право 30232929 від 07.02.2019; гараж, об`єкт не житлової нерухомості, загальною площею 141,8, м2, матеріали стін: металеві, опис (А-1), номер відомості про речове право 30232560 від 07.02.2019; адміністративно - побутова будівля не житлової нерухомості, загальною площею 76,5 м2, опис (Б-2) номер відомості про речове право 30233403 від 07.02.2019.

Власником споруд та будівлі є ТОВ "Баланс Ресурс".

Рішенням Рівненської міської ради від 23.12.2021 № 1873 було надано АТ "Українська залізниця" дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 680 000 м2 у м. Рівному в постійне користування для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту. Земельну ділянку відвести за рахунок земель, які згідно з даними Державного земельного кадастру обліковуються за Рівненським відділком Львівської залізниці.

Рішенням Рівненської міської ради від 20.10.2022 № 2591, за заявою ТОВ "Баланс Ресурс", згідно Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статтями 12, 122, 125 та главою 20 ЗК України, додатком 59 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМ України від 17.10.2012 № 1051, у відповідності до Положення про порядок продажу земельних ділянок у межах міста Рівного, затвердженого рішенням Рівненської міської ради від 25.07.2002 № 74, було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 7 498 м2, розташованої за адресою: м. Рівне, вул. Біла, 18-В, у власність шляхом викупу ТОВ "Баланс Ресурс" для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств.

Включено земельну ділянку загальною площею 7 498 м2, розташовану за адресою: м. Рівне, вул., Біла, 18-В, до переліку земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що підлягають продажу, та провести її експертну грошову оцінку. Вартість проведення експертної грошової оцінки відшкодовується (за згодою) ТОВ "Баланс Ресурс". Продати ТОВ "Баланс Ресурс" у власність шляхом викупу земельну ділянку несільськогосподарського призначення (кадастровий номер 5610100000:01:076:0013) загальною площею 7498 м2, розташовану за адресою: м. Рівне, вул. Біла, 18-В, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств, без права розміщення на ній гральних автоматів та залів грального бізнесу, як власний розташованого на цій земельній ділянці об`єкта нерухомого майна (витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №308492084 від 30.08.2022, № 308493336 від 30.08.2022, № 308494484 від 30,08.2022), за умови погодження експертної грошової оцінки цієї ділянки контрольною комісією з продажу земельних ділянок, створеною згідно з рішенням Рівненської міської ради від 25.07.2002 № 74 (зі змінами та доповненнями).

10.02.2023 між Управлінням комунальної власності виконавчого комітету Рівненської міської ради та ТОВ "Баланс Ресурс" укладено договір купівлі-продажу № 399 земельної ділянки несільськогосподарського призначення з кадастровим номером 5610100000:01:076:0013 загальною площею 7498 м2, розташовану за адресою: м. Рівне. вул. Біла, 18-В.

09.03.2023 згідно договору купівлі - продажу від 10.02.2023, ТОВ "Баланс Ресурс" зареєструвало у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, речове право 49510580 на земельну ділянку кадастровий номер 5610100000:01:076:0013 загальною площею 7498 м2.

Земельна ділянка, яка знаходиться під забудовою спірного майна, кадастровий номер: 5610100000:01:076:0013, згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку відноситься до категорії: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Вид цільового призначення земельної ділянки: 11.03 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств. Станом на 02.08.2022 відомостей про зареєстроване речове право на спірну земельну ділянку в Державному земельному кадастрі за АТ "Українська залізниця", відсутні.

Предметом позову у даній справі є вимоги позивача до відповідачів про визнання незаконним рішення міської ради від 20.10.2022 № 2591 та договору купівлі - продажу № 399 від 10.02.2023, скасування речового права та державної реєстрації на земельну ділянку та приміщення (будівлі, які належить відповідачу - 2) та зобов`язання ТОВ "Баланс Ресурс" знести самовільно побудовані споруди - приміщення, що знаходяться за адресою: м. Рівне вул. Біла 87 В.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням прав позивача, як належного землекористувача за законом земельної ділянки кадастровий номер 5610100000:01:076:0013, оскільки смуга відведення станції Рівне Львівської залізниці визначена технічною документацією по встановленню меж смуги відчуження Львівської залізниці в м. Рівне 1997 року. Правовими підставами позову, зокрема, є положення ст. ст. 68, 84, 149 ЗК України, ст. ст. 321, 376, 377 ЦК України, ст. 6 Закону України "Про залізничний транспорт", ст. ст. 11, 23 Закону України "Про транспорт".

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам даної справи, колегія суддів зазначає, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ст. 4 ГПК України).

Частина 1 ст. 16 ЦК України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із пунктами 2, 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно із ч. 1 ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна, визнається судом незаконним та скасовується.

Частиною 2 ст. 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України "Про транспорт" землями транспорту визнаються землі, надані в користування підприємствам і організаціям транспорту згідно із Земельним кодексом України, для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту, вдосконалення і розвитку об`єктів транспорту.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України "Про залізничний транспорт" землі, що надаються в користування для потреб залізничного транспорту, визначаються відповідно до Земельного кодексу України та Закону України "Про транспорт". До земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв`язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Статтею 68 ЗК України передбачено, що до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв`язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Відповідно до п. "б" ч. 4 ст. 84 ЗК України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі під державними залізницями, об`єктами державної власності повітряного і трубопровідного транспорту.

Частинами 1, 2 ст. 92 ЗК України встановлено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Право користування на землі смуг відведення виникло у залізниці на підставі Положення "Про землі, надані транспорту", затвердженого постановою Центрального виконавчого комітету СРСР № 58, Ради народних комісарів СРСР № 50 від 07.02.1933, яке набрало чинності та діяло на вказаних землях із 1939 року на підставі Закону СРСР "Про включення Західної України у склад СРСР із возз`єднанням її із УРСР" від 01.11.1939 до набрання чинності постанови Ради Міністрів СРСР від 08.01.1981 № 24 "Про затвердження Положення про землі надані транспорту".

Частиною 2 ст. 152 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення (невизнання або оспорювання) цього права на земельну ділянку. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в пункті 13 постанови від 20.03.2018 у справі № 910/1016/17.

Звертаючись до суду із даним позовом, позивач зазначає, що на земельній ділянці кадастровий номер 5610100000:01:076:0013 за адресою: м. Рівне вул. Біла 87 В знаходиться майно, яке перебуває на балансі підрозділу АТ "Українська залізниця" по станції Рівне, а спірна земельна ділянка входить до смуги відводу станції Рівне АТ "Укрзалізниця", яка визначена технічною документацією по встановленню меж смуги відчуження Львівської залізниці в м. Рівне 1997 року. Правовстановлюючих документів на земельну ділянку позивачем не виготовлено, однак право користування спірною земельною ділянкою визначається законом (постанова Верховного Суду від 29.11.2018 у справі № 918/129/17).

Виходячи із характеру спірних правовідносин, у цій справі підлягають встановленню обставини чи входить земельна ділянка кадастровий номер 5610100000:01:076:0013 за адресою: м.Рівне вул. Біла 87 В на якій знаходиться майно ТОВ "Баланс Ресурс" до смуги відводу станції Рівне АТ "Укрзалізниця".

Із матеріалів справи слідує, що рішенням Рівненської міської ради від 23.12.2021 № 1873 було надано АТ "Українська залізниця" дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 680 000 м2 у м. Рівному в постійне користування для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту.

Однак, правовстановлюючих документів на землю позивачем не виготовлено; АТ "Українська залізниця" не привела у відповідність своє право та не зареєструвало право постійного користування на земельні ділянки, з визначенням меж та призначенням кадастрових номерів.

На підтвердження факту входження земельної ділянки кадастровий номер 5610100000:01:076:0013 за адресою: м. Рівне вул. Біла 87 В на якій знаходиться майно ТОВ "Баланс Ресурс" до смуги відводу станції Рівне АТ "Укрзалізниця", позивач посилається на Схеми/карти (встановлення меж смуги відчуження Львівської залізниці в м. Рівне, 1997 рік), як доказ визначених меж земельної ділянки.

Однак, колегія суддів вказує, що дані Схеми/карти не є належними і достатніми доказами того, що земельна ділянка кадастровий номер 5610100000:01:076:0013 входить до смуги відводу станції Рівне АТ "Укрзалізниця", оскільки останні не відображають дані на місцевості.

Суд приймає до уваги те, що вказаний документ не є ні правовстановлюючим, ні правопідтверджуючим документом на земельну ділянку. Позивачем не надано суду жодного доказу, який би підтверджував те, що він є власником чи користувачем спірної земельної ділянки (оформлення права користування або права власності з відповідними записами у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно).

Інших належних та допустимих доказів на підтвердження порушення прав позивача, а також входження до смуги відводу станції Рівне АТ "Укрзалізниця" спірної земельної ділянки, суду також не надано.

З огляду на викладене, суд не має можливості встановити із наданих позивачем документів, що саме у вказаних ним межах із відповідними кадастровими номерами земельна ділянка кадастровий номер 5610100000:01:076:0013, яка була продана для ТОВ "Баланс Ресурс" належить АТ "Українська залізниця" на праві користування.

Враховуючи принцип змагальності, а також те, що висновки суду не можуть ґрунтуватись на припущеннях, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено достатніми доказами обставин входження земельної ділянки кадастровий номер 5610100000:01:076:0013 за адресою: м. Рівне вул. Біла 87 В на якій знаходиться майно ТОВ "Баланс Ресурс" до смуги відводу станції Рівне АТ "Укрзалізниця".

Окрім того, суд вважає доводи позивача про те, що на земельній ділянці кадастровий номер 5610100000:01:076:0013 за адресою: м. Рівне вул. Біла 87 В знаходиться майно, яке перебуває на балансі підрозділу АТ "Українська залізниця" по станції Рівне, такими, що у встановленому порядку не доводять того, що саме земельна ділянка кадастровий номер 5610100000:01:076:0013 входить до смуги відводу станції Рівне АТ "Укрзалізниця". Саме по собі знаходження майна за адресою (м. Рівне вул. Біла 87 В), яке перебуває на балансі підрозділу АТ "Українська залізниця" із урахуванням встановлених судом обставин знаходження за вказаною адресою також і майна, яке належить ТОВ "Баланс Ресурс" та знаходиться земельній ділянці кадастровий номер 5610100000:01:076:0013, не свідчить про належність спірної земельної ділянки позивачу на праві користування.

Суд вказує, що договором оренди державного майна від 07.02.2013 (із змінами та доповненнями) не було визначено факту належності або ж неналежності оформлення земельної ділянки у законом передбачений спосіб за АТ "Українська залізниця".

Також згідно договору оренди державного майна від 07.02.2013 було передано у строкове платне користування державне нерухоме майно будівлю пункту обігріву площею 41,2 м2 та площадку великотоннажних контейнерів площею 4500 м2. Тобто, орендоване майно третьою особою не стосується відповідачів по даній справі, а також не стосується спірного нерухомого майна, оскільки, як вбачається із договору оренди, в оренду третій особі передавалася будівля пункту обігріву та площадка великотоннажних контейнерів.

Також згідно договору оренди державного майна від 07.02.2013 та додаткових угод слідує, що строк такого договору оренди закінчився 30.06.2018, а орендоване майно згідно рішення суду у справі № 918/792/18 третьою особою було повернуто орендодавцю.

В той же час, суд приймає до уваги те, що земельна ділянка, яка знаходиться під забудовою спірного майна, кадастровий номер 5610100000:01:076:0013, відноситься до категорії: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Вид цільового призначення земельної ділянки: 11.03 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств. Станом на 02.08.2022 відомості про зареєстроване речове право на земельну ділянку в державному земельному кадастрі за АТ "Українська залізниця", були відсутні.

Суд встановив, що видами обмеження щодо забудови та використання земельної ділянки кадастровий номер 5610100000:01:076:0013 є: охоронна зона навколо (уздовж) об`єкта транспорту площею 0,0184 га; охоронна зона навколо (уздовж) об`єкта транспорту площею 0,0270 га; охоронна зона навколо (уздовж) об`єкта зв`язку площею 0,0035 га; охоронна зона навколо (уздовж:) об`єкта енергетичної системи площею 0,0078 га; охоронна зона навколо (уздовж.) об`єкта енергетичної системи площею 0,0039 га.; охоронна зона навколо (уздовж) об`єкта енергетичної системи площею 0,0059 га.

Матеріалами справи не доведено наявність порушень з боку ТОВ "Баланс Ресурс" щодо забудови та використання земельної ділянки кадастровий номер 5610100000:01:076:0013 у перерахованих охоронних зонах, не встановлено жодним інспектуючим органом, а також відсутні будь - які зауваження щодо неналежного використання спірної земельної ділянки з боку власника земельної ділянки.

Також із матеріалів справи вбачається, що спірна земельна ділянка належала Рівненській міський раді. Право власності на спірну земельну ділянку зареєстроване за Рівненською міською радою в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, за реєстраційним номером 2688467356101.

Суд приймає до уваги те, що ТОВ "Баланс Ресурс" є власником об`єктів нерухомого майна, які знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 5610100000:01:076:0013, за адресою: м. Рівне, вул. Біла, 18-В, яке виникло у нього на підставі акту приймання - передачі нерухомого майна від 05.02.2019, укладеного між ПП-Фірма "Торгбуд Сервіс" та ТОВ "Баланс Ресурс".

На момент передачі спірного майна до статутного капіталу ТОВ "Баланс Ресурс" на підставі рішення власника ПП Фірма "Торгбуд - Сервіс" та акту приймання - передачі майна від 05.02.2019, спірне майно перебувало у власності ПП Фірма "Торгбуд - Сервіс" та було зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з присвоєнням реєстраційних номерів об`єктів нерухомості.

Суд приймає до уваги, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину, зокрема, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Також, як встановлено апеляційним судом, під час проведення державної реєстрації права власності на спірне майно за ТОВ "Баланс Ресурс", державними реєстраторами була перевірена інформація і документи стосовно спірного майна, які йому подавалися для вчинення реєстраційної дії, та у них були відсутні підстави для відмови в державній реєстрації права власності на спірне майно. Тобто, право власності на спірне майно за ТОВ "Баланс Ресурс" було зареєстровано згідно вимог законодавства та не порушувало прав інших осіб.

Позивач вказує на ту обставину, що спірне нерухоме майно самовільно побудоване. Однак, суд звертає увагу на те, що у разі здійснення забудовником самочинного будівництва, законодавством чітко встановлено не тільки суб`єкта на звернення до суду з законодавчо визначеним предметом позову, що складає суть вимог, але і вимогу про існування підстав (умов), за яких у суб`єкта владних повноважень виникає право на звернення до суду з позовом. Відповідно, із зазначеного слідує, що законом визначений порядок та орган, який встановлює обставини самочинного будівництва.

Також судом враховуються обставини того, що роком забудови спірного нерухомого майна є 1991 рік, що підтверджується записами у Технічній документації (згідно технічних паспортів на будівлі). Тобто, позивач знав або мусив знати про існування таких об`єктів починаючи з 90-х років і відповідно звернутися в законом визначений спосіб до державних органів для встановлення тих чи інших обставин, щодо самочинного будівництва.

Також суд приймає до уваги те, що спірне рішення від 20.10.2022 № 2591, міською радою прийнято за заявою ТОВ "Баланс Ресурс", згідно Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. ст. 12, 122, 125 та главою 20 ЗК України, додатком 59 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, у відповідності до Положення про порядок продажу земельних ділянок у межах міста Рівного, затвердженого рішенням Рівненської міської ради від 25.07.2002 № 74.

Із матеріалів справи вбачається, що проект спірного рішення міської ради від 20.10.2022 №2591 був підготовлений Управлінням комунальною власністю на підставі заяви від ТОВ "Баланс Ресурс", як власника об`єктів нерухомого майна, які знаходяться на земельній ділянці; проект землеустрою розроблено ПП "Терра Ресурс" із урахуванням усіх необхідних документів, визначених ст. 127 ЗК України.

Вказаний проект рішення був предметом розгляду профільних постійних комісій Рівненської міської ради, а саме: постійної комісії з питань архітектури, будівництва та землевпорядкування та постійної комісії з питань бюджету, фінансів та управління комунальною власністю. Зауваження до проекту рішення від постійних комісій були відсутні, що підтверджується витягами із протоколу засідання постійних комісій. Варто зазначити, що дозвіл на розробку відповідного проекту землеустрою був наданий рішенням Рівненської міської ради від 08.07.2022 № 2123.

Із урахуванням викладеного, за відсутності підстав для відмови в продажі земельної ділянки, визначених ч. 5 ст. 128 ЗК України, Рівненською міською радою, на підставі передбачених ч. 2 ст. 128 ЗК України документів було правомірно прийнято рішення щодо продажу земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:076:0013 ТОВ "Баланс Ресурс", як законному власнику розташованих на ній об`єктів нерухомого майна.

Також ТОВ "Баланс Ресурс" 09.03.2023 згідно договору купівлі - продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 10.02.2023, зареєструвало у державному реєстрі, речове право 49510580 на земельну ділянку кадастровий номер 5610100000:01:076:0013 загальною площею 7498 м.кв.

Позивачем не доведено обставин того, що договір купівлі - продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 10.02.2023 порушує (зачіпає) його права та законні інтереси та/або суперечить вимогам закону чи інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Із урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції, враховуючи норми матеріального права, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, із урахуванням належної оцінки наданих сторонами доказів, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у зв`язку з їх недоведеністю.

Беручи до уваги вказане, позивачем, в порушення вимог ст. ст. 76, 77 ГПК України, висновків суду першої інстанції не спростовано, а його посилання, викладені в апеляційній скарзі є такими, що зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Суд вказує, що ЄСПЛ у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. ЄСПЛ зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення ЄСПЛ у справі "Трофимчук проти України").

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду Рівненської області від 31.10.2023 у справі № 918/734/23 необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу АТ "Українська залізниця" від імені якого діє РФ "Львівська залізниця" АТ "Укрзалізниця" - без задоволення.

На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" від імені якого діє Регіональна філія "Львівська залізниця" АТ "Укрзалізниця" на рішення Господарського суду Рівненської області від 31.10.2023 у справі № 918/734/23 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.

3. Справу повернути до Господарського суду Рівненської області.

Повний текст постанови складено 12 лютого 2024

Головуючий суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Гудак А.В.