Постанова

від 06.02.2024 по справі 906/226/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2024 року Справа № 906/226/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Грязнов В.В.

секретар судового засідання Соколовська О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Савісько Ю.В.

відповідача - Гороховська А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне бюро" на рішення Господарського суду Житомирської області від 28.08.2023, повний текст складено 04.09.2023, у справі № 906/226/23 (суддя Лозинська І.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Гарант Буд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне бюро"

про стягнення 1 183 516, 26 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 28.08.2023 у справі №906/226/23 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне бюро" (11602, Житомирська область, м. Малин, вул. Гагаріна, буд. 2, код ЄДРПОУ 39607140) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Гарант Буд" (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 19, код ЄДРПОУ 38567542) 303 550, 14 грн боргу з орендної плати; 855 556, 02 грн вартості втраченого обладнання; 21 861, 00 грн боргу з оплати за очистку орендованого обладнання; 2 549, 10 грн боргу з оплати ремонту орендованого обладнання; 17 752, 75 грн судового збору. Окрім того, ухвалою Господарського суду Житомирської області від 11.07.2023 у справі №906/226/23 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача від 29.06.2023 про призначення експертизи.

Не погоджуючись з ухваленим судом першої інстанції рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельне бюро" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Житомирської області від 11.07.2023 у справі № 906/226/23 в частині відмови у призначені експертизи та задоволити клопотання відповідача від 29.06.2023 про призначення експертизи; скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 28.08.2023 у справі №906/226/23 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позовних вимогах в повному обсязі.

Апелянт вважає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, не з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.

Вказує, що акти наданих послуг №213,315, 275, 222 від 24.02.22, № 566, 565, 564 від 23.02.22, № 563 від 17.02.22 , № 156 від 16.02.22, № 314, 313 від 11.02.22 , № 118 від 03.02.22, № 117 від 30.01.22, якими керується суд як підставою задоволення позовних вимог, не підписані уповноваженим представником відповідача. В наданих актах позивачем, підпис представника відповідача зроблений не тією особою, що зазначена в актах. Керівник і власник відповідача перебуває у лавах Збройних Сил України і в період з 24 лютого 2022 року не здійснює діяльність в господарському чи громадському полі, у зв`язку з мобілізацією, що не дає можливості йому займатися одночасно і комерційними і воєнними справами.

Враховуючи неможливість передання ведення бізнесу іншій особі, наразі підприємство закрито та не працює. Тому, фізично підписати зазначені акти, що були відправлені на підпис 11 серпня 2022 року, тобто вже після мобілізації, Хан Олександр не міг. Також звертає увагу суду, що сам підпис не схожий на реальний підпис керівника. Щодо нанесення відбитку печатки, то зауважує, що з копій наданих позивачем відбитку печатки не видно. З оригіналами відповідач ознайомлений не був.

З огляду на викладене, відповідач заявляв експертизу щодо встановлення реальності підписання актів, натомість судом було відмовлено у вказаному клопотанні.

Звертає увагу суду, що відповідно до останньої Додаткової угоди до Договору, що була підписана 26 жовтня 2021 року, ставка орендної плати за 30 днів становить - 107740,80 грн в т. ч. ПДВ.

Відтак, за період з жовтня по лютий, відповідач мав зробити п`ять платежів за оренду, що становить суму в розмірі 107740,80*5 = 706 230,00 грн.

Тоді як, відповідно до банківської виписки, яку позивач долучив до матеріалів справи, відповідач за цей період здійснив платежів на суму 1 038 788,40 грн.

Таким чином, у відповідача наявна переплата за орендну плату, а не боргові зобов`язання.

У зв`язку з чим, відповідач не погоджується із судовим рішенням в цій частині і вважає, що заявлена до стягнення орендна плата не підтверджується даними первинних документів (договором, додатковими угодами, актами наданих послуг).

Крім того зауважує, що не погоджується із ухвалою суду від 11.07.23 про відмову в призначенні експертизи, оскільки відповідач не мав змоги подати клопотання про призначення експертизи до закінчення підготовчого провадження, так як йому об`єктивно не були відомі обставини, що зумовили подання клопотання, відповідач вважає, що суд необґрунтовано не задовольнив клопотання про призначення експертизи, у зв`язку чим Відповідач оскаржує ухвалу суду від 11 липня 2023 про відмову в призначенні експертизи.

Щодо вимоги позивача про стягнення 855556,02 гри вартості втраченого обладнання, 21861,00 грн боргу з оплати за очистку орендованого обладнання, 2549,10 грн боргу оплати ремонту орендованого обладнання, відповідач зазначає, що категорично не погоджується з тим фактом, що передане майно з оренди втрачене чи пошкоджене. Відповідач до лютого 2022 року повернув все орендоване майно позивачу на склад позивача, що не заперечується позивачем, так як він підтверджує, що здійснив огляд майна. Тобто факт повернення та отримання майна на склад позивач підтверджує.

Натомість, як вказує скаржник, сторони своєчасно не склали акти приймання-передачі майна, що підтверджується відсутністю поміток з боку позивача про відмову підписати акти приймання-передачі чи дефектні акти датою повернення. При цьому, навпаки, позивач підтверджує, що сторонами не були ні складені ні підписані акти прийому-передачі майна в день фактичного здачі майна, так як направлені вони на підписання позивачем були через пів року після фактичної здачі майна, а саме 11 серпня 2022 року.

Скаржник зазначає, що ним було здане все орендоване майно в належному стані. Тоді як, позивач склав акти в односторонньому порядку на частину майна, зазначивши, що воно з дефектами, при цьому жодних доказів, які б підтверджували вину у цьому відповідача або реальний факт пошкодження майна (висновок експерта, огляд спеціаліста) не надає.

З посиланням на ст.ст. 323, 772 ЦК України зауважує, що в день повернення майна, власник майна має зробити заяву щодо пошкодження майна та надати свої претензії або ж не приймати майно з оренди. Прийнявши його, ризик випадкового знищення або пошкодження за майно переходить з наймача до його власника.

На думку скаржника, те ж саме витікає і з умов договору, який укладений між сторонами, що підтверджується п. 3.1. договору, який передбачає, що повернення об`єкта оренди здійснюється на складі орендодавця. Доставку та саме повернення на склад здійснює орендар. В цей же день повернення орендодавець повинен оглянути об`єкт оренди та саме сторони, після огляду об`єкту оренди, складають акти про здачу об`єкта або акти дефектування (п.п. 3.3., 3.4.). Тобто орендарю надається можливість бути присутнім та брати участь у процесі здачі об`єкта оренди, а відповідно і оцінити стан майна.

При цьому, орендодавець не позбавлений права, при відмові представника орендаря підписати акти дефектування при здачі майна, зафіксувати факт відмови від підписання, в такому разі буде доведено, що мало місце пошкодження з яким не погодився орендар.

Зауважує, що відповідач не заявляв клопотання про проведення експертизи щодо фактичного стану майна з таких причин:

по-перше, саме майно знаходиться у володінні орендодавця та доступу до нього у відповідача немає;

по-друге, майно знаходиться досить тривалий час у позивача після його здачі відповідачем та встановити, що сталось з майном за цей час неможливо, тому на думку відповідача доцільності в проведенні експертизи немає.

Також звертає увагу суду, що в односторонньо складених актах дефектування позивачем не зазначено в чому саме пошкоджене обладнання, які пошкодження наявні, яким чином оцінено позивачем, що обладнання не придатне для подальшого користування, чому воно не підлягає ремонту та з яких причин не підлягає умовам повернення з оренди.

Тому, враховуючи вищевикладене, скаржник вважає, що складені акти є формальними та не підтверджують пошкодження майна.

Позивач наполягає, що частина майна потребувала ремонту та позивач самостійно здійснив цей ремонт на доказ чого надає одноосібно складені ним акти про ремонт. Тоді як, згідно п. 3.2. договору позивач не повинен був приймати неочищене обладнання, а нараховувати за нього орендну плату. Тому складені акти є формальними та не підтверджують факт дійсності проведення ремонту.

Враховуючи вищевикладене вважає, що суд дійшов помилкового висновку щодо задоволення позовних вимог.

Листом Північно-західного апеляційного господарського суду №906/226/23/6306/23 від 29.09.2023 витребувано матеріали справи №906/226/23 з Господарського суду Житомирської області. 13.10.2023 матеріали справи №906/226/23 надійшли на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.10.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне бюро" на рішення Господарського суду Житомирської області від 28.08.2023 у справі №906/226/23 - залишено без руху. Запропоновано протягом 10-ти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки.

08.11.2023 на виконання вимог ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.10.2023 у справі №906/226/23 від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне бюро" на рішення Господарського суду Житомирської області від 28.08.2023 у справі № 906/226/23; розгляд апеляційної скарги призначено на "05" грудня 2023 р. об 14:30год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань № 1.

Запропоновано позивачу - у строк до 30.11.2023 надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст. 263 ГПК України та докази надсилання копії відзиву та доданих до нього документів відповідачу.

Роз`яснено учасникам справи право участі особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України.

Копію ухвали направлено сторонам на електронні адреси, відомості про які наявні в матеріалах справи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.12.2023 розгляд апеляційної скарги відкладено на 10.01.2024 року

18.12.2023 на електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від відповідача надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги.

29.12.2023 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від позивача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне бюро" на рішення Господарського суду Житомирської області від 28.08.2023 у справі № 906/226/23, в якому останній вважає оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

10.01.2024 на електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від відповідача надійшли письмові уточнення до контррозрахунку з орендної плати.

В судовому засіданні 10.01.2024 оголошено перерву до 06.02.2024 о 16:00 год.

17.01.2024 від представника відповідача надійшли письмові пояснення щодо складання ордеру та договору на правову допомогу.

В судове засідання 06.02.2024 з`явились представник позивача (в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою власних технічних засобів системи "Easy Con"), який заперечив доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві, а також представник відповідача (в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою власних технічних засобів системи "Easy Con"), яка підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі та надали усні пояснення по суті спору.

Відповідно до ст.ст. 269, 270 ГПК України, апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, заслухавши пояснення учасників справи, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Під час дослідження матеріалів справи апеляційним судом встановлено наступне.

04.01.2021 ТОВ "Альянс Гарант Буд" (орендодавець/позивач) та ТОВ "Будівельне бюро" (орендар/відповідач) уклали договір оренди №04012021 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець зобов`язується передати, а орендар зобов`язується прийняти у строкове платне користування (оперативну оренду) майно, найменування, перелік та вартість якого з урахуванням індексації визначено у загальних специфікаціях, яку не є невід`ємною частиною цього договору (далі - об`єкт оренди) (а. с. 11-19, т. 1).

Згідно з п. 1.4 договору конкретний перелік обладнання, що складає об`єкт оренди, та його кількість, що передається в оперативну оренду, вказується в акті приймання-передачі (видача), який підписується сторонами під час передачі об`єкта оренди орендодавцем орендарю на складі орендодавця.

Відповідно до п. 2.1 договору орендар вступає в строкове платне користування об`єктом оренди з дати підписання сторонами акта приймання-передачі (видача) об`єкта оренди, за яким об`єкт оренди передається у користування орендарю (далі - акт приймання-передачі в оренду).

У тому разі, якщо об`єкт оренди передається у користування орендарю частинами за двома і більше актами приймання-передачі в оренду, орендар вступає у строкове платне користування кожною частиною об`єкта оренди з дати підписання сторонами акта приймання-передачі в оренду на таку його частину (п. 2.2 договору).

Пунктом 2.3 договору передбачено, що орендар зобов`язаний сплатити орендодавцю передоплату за перші 30 календарних днів користування об`єктом оренди, що буде переданий орендарю за актом приймання-передачі в оренду, у розмірі, вказаному у рахунку-фактурі на попередню оплату.

За п. 2.4 договору протягом 5 календарних днів з дня його підписання орендар зобов`язаний перерахувати на поточний банківський рахунок орендодавця платежі, розмір яких вказується орендодавцем у рахунках-фактурах, згідно з додатковою угодою до договору, суми яких встановлюються як гарантійний платіж. Під "гарантійним платежем" сторони розуміють грошову суму (грошові суми), які перераховуються орендарем на поточний банківський рахунок орендодавця згідно п.п. 2.4, 2.5 договору у розмірі, вказаному у додатковій угоді до договору. Внесення гарантійного платежу (платежів) здійснюється орендарем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця у розмірі, визначеному згідно додаткової угоди до договору, у виставлених орендодавцем рахунках-фактурах. Гарантійний платіж не є попередньою оплатою, а є погодженим сторонами згідно ч. 2 ст. 546 Цивільного кодексу України способом забезпечення виконання грошових зобов`язань орендаря щодо сплати орендної плати, відшкодування вартості втраченого об`єкта оренди, інших грошових зобов`язань орендаря за договором.

Орендодавець зобов`язаний передати об`єкт оренди орендарю, а орендар зобов`язаний прийняти об`єкт оренди у користування не пізніше 5 робочих днів з моменту отримання у повному обсязі сум передоплати та гарантійного платежу відповідно до п.п. 2.3-2.4 договору (п. 2.5 договору).

За п. 2.6 договору право власності на внесений на поточний банківський рахунок орендодавця гарантійний платіж належить орендарю протягом всього періоду оренди. У разі, якщо протягом строку дії договору орендарем повністю та належним чином виконуються обов`язки зі сплати орендної плати, а також, якщо у орендодавця не виникає жодних претензій щодо стану об`єкта оренди (відповідно до таблиці, наведеної у додатку №1 до договору), то орендодавець повертає гарантійний платіж на поточний банківський рахунок орендаря у тому ж розмірі, в якому орендодавець початково отримав гарантійний платіж від орендаря.

У разі порушення орендарем будь-якого із своїх зобов`язань за цим договором, право власності на гарантійний платіж переходить до орендодавця, який, з моменту виявлення порушень, має право використати його в межах заборгованості орендаря, що виникла внаслідок порушень (п. 2.7 договору).

Згідно п. 2.12 договору проект акту (актів) приймання-передачі в оренду складає, підписує та скріплює своєю печаткою орендодавець і передає у двох примірниках представнику орендаря у день передавання об`єкта оренди (або частини об`єкта оренди) орендарю.

Пунктом 3 договору передбачено умови повернення об`єкта оренди орендарем.

Так, відповідно до п. 3.1 договору орендар зобов`язаний повернути об`єкт оренди орендодавцю на склад не пізніше останнього робочого дня строку дії цього договору, якщо інше не передбачено цим договором, додатковою угодою до нього або нормами цивільного законодавства.

Орендар зобов`язаний повернути об`єкт оренди очищеним від бетону та бруду, без сколів, тріщин, поломок та інших недоліків, у стані, придатному для подальшого використання об`єкта оренди за цільовим призначенням (п. 3.2 договору).

За п. 3.3 договору в день повернення об`єкта оренди на склад орендодавця останній зобов`язаний здійснити огляд об`єкта оренди і за відсутності сумнівів у відповідності об`єкта оренди, що повертається (або його складових), встановленим цією статтею договору вимогам, сторони підписують акт приймання-передачі об`єкту оренди, за яким об`єкт оренди повертається орендодавцю (далі - акт повернення).

Згідно з п. 3.4 договору у разі, якщо внаслідок огляду та перевірки орендодавцем (при поверненні орендарем) об`єкта оренди (або його складових) з`ясується, що об`єкт оренди (або його складові) не відповідає (не відповідають) умовам повернення об`єкта оренди, сторони виходять з такого:

- якщо об`єкт оренди пошкоджений і не підлягає ремонту, то сторони складають акт огляду елементів опалубки (акт дефектування), а відповідне майно (об`єкт оренди чи його відповідна частина) підлягає викупу орендарем (п. 3.4.1 договору);

- якщо об`єкт оренди потребує очистки або ремонту, то орендодавець вказує відповідну кількість товару в акті прийому-передачі та виставляє рахунок-фактуру згідно розцінок, вказаних в додатку №1 до договору, а орендар зобов`язаний оплатити вартість очистки та ремонту об`єкта оренди протягом 5 банківських днів з моменту виставлення орендодавцем рахунку-фактури (п. 3.4.2 договору).

Під час складання акту дефектування орендодавець передає представнику орендаря рахунок-фактуру із зазначенням відшкодування 100% вартості об`єкта оренди за цінами, вказаними у специфікаціях до договору (п. 3.5 договору).

Відповідно до п. 3.7 договору датою повернення об`єкту оренди вважається дата підписання акту повернення або дата відшкодування орендарем 100% вартості об`єкта оренди відповідно до 3.4 даного договору.

Згідно з абз. 2 п. 3.8 договору у разі втрати об`єкту оренди чи його складових орендар, на вимогу орендодавця, зобов`язаний відшкодувати вартість втраченого об`єкту оренди чи його складових; відшкодування здійснюється у розмірі вартості втраченого об`єкта оренди або втрачених складових об`єкта оренди, що визначена у специфікаціях до договору, з додаванням до цієї вартості ПДВ за ставкою, встановленою чинним в Україні законодавством на дату такого відшкодування.

Відповідно до п. 4.1 договору об`єкт оренди становить сукупність елементів будівельної опалубки - пристрою, що використовується у будівництві для зведення конструкцій з монолітного залізобетону.

За користування об`єктом оренди орендар зобов`язаний щомісячно сплачувати орендодавцю орендну плату. Ставка орендної плати на місяць вказується у додатковій угоді до цього договору, підписаній сторонами (п.п. 7.1-7.2 договору).

При застосуванні у цьому договорі терміну "орендна плата" розуміється місячна орендна плата з урахуванням її індексації та з урахуванням ПДВ з розрахунку 30 днів на місяць. Розмір орендної плати визначається за ставкою, визначеною у додатковій угоді до договору - у відсотках від вартості об`єкта оренди, вказаної у специфікаціях до договору (п. 7.4 договору).

Початок оплачуваного періоду за договором є дата дня одержання об`єкта оренди орендарем (дата підписання акту приймання-передачі (видача)) об`єкта оренди. Закінченням оплачуваного періоду по оренді за договором є дата дня підписання акту повернення об`єкта оренди (п. 7.6 договору).

За п. 7.7 договору орендар зобов`язаний сплачувати у повному обсязі орендну плату за поточний місяць оренди не пізніше 5 днів з фактичного нарахування оренди, а саме актів виконаних робіт. За перші 30 календарних днів оренди орендар сплачує орендну плату у вигляді 100% попередньої оплати.

За п. 8.1 договору приймання-передачі послуг з користування об`єктом оренди за цим договором (далі - послуги) здійснюється щомісячно за актом приймання-передачі наданих послуг (далі - акт).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до дати, зазначеної у додатковій угоді до договору, але у будь-якому разі до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (п. 9.1 договору).

У додатковій угоді №1 від 04.01.2021 до договору сторони, серед іншого, погодили, що орендар буде перераховувати на рахунок орендодавця гарантійний платіж у розмірі 90000,00 грн (без ПДВ), переданого орендарю в оренду за актом (актами) приймання-передачі в оренду (п. 2.4.1), а ставка орендної плати за 30 днів становить 94422,60 грн (п. 7.2.1) (а. с. 20, т. 1).

У додатковій угоді №2 від 05.10.2021 сторони визначили такі розміри оплати: - гарантійний платіж - 32000,00 грн без ПДВ (п. 2.4.1); - ставка орендної плати за 30 днів - 31262,40 грн з ПДВ (п. 7.2.1) (а. с. 21, т. 1).

У додатковій угоді №3 від 18.10.2021 сторони визначили такі розміри оплати: - гарантійний платіж - 136000,00 грн без ПДВ (п. 2.4.1); - ставка орендної плати за 30 днів - 136231,20 грн з ПДВ (п. 7.2.1) (а. с. 22, т. 1).

У додатковій угоді №4 від 19.10.2021 сторони визначили такі розміри оплати: - гарантійний платіж - 0,00 грн без ПДВ (п. 2.4.1); - ставка орендної плати за 30 днів - 59785,20 грн з ПДВ (п. 7.2.1) (а. с. 23, т. 1).

У додатковій угоді №5 від 26.10.2021 сторони визначили такі розміри оплати: - гарантійний платіж - 0,00 грн без ПДВ (п. 2.4.1); - ставка орендної плати за 30 днів - 107740,80 грн з ПДВ (п. 7.2.1) (а. с. 24, т. 1).

У матеріалах справи є підписані сторонами договору копії таких документів: - актів прийому-передачі об`єктів оренди (а. с. 26 - 29, т. 1); - актів надання послуг з оренди (а. с. 190 - 203, т. 1).

Так, актами прийому передачі, що додані до позовної заяви, на виконання умов укладеного між сторонами договору ТОВ "Альянс Гарант Буд" передало ТОВ "Будівельне бюро" в оренду обладнання згідно з переліками на загальну суму 5 963 955,18 грн (а. с. 26 29, т. 1).

На виконання умов додаткових угод №2 від 05.10.2021 та №3 від 18.10.2021, відповідач 08.10.2021 та 19.10.2021 перерахував позивачу гарантійні платежі на загальну суму 168000,00 грн, що вбачається з наданих платіжних доручень (а. с. 34, 37, т. 1).

Позивач зазначає, що 11.02.2022, 17.02.2022, 23.02.2022, 24.02.2022 відповідач частково повернув орендодавцеві обладнання за договором, про що були складені відповідні акти здачі орендованої опалубки, які надані орендареві на підпис (а. с. 61 71, т. 1).

До позовної заяви додані, підписані лише з боку позивача: акти огляду елементів опалубки (акти дефектування) на загальну суму 855556,02 грн., на підтвердження наявності обладнання, що не підлягає ремонту, а також акти виконаних робіт №5 та №6 від 11.02.2022, що свідчать про здійснення ремонту орендованого обладнання на суму 2549,10 грн. та очистку опалубки на суму 21861,00 грн.

Несплата відповідачем виставлених йому рахунків (а. с. 72 - 84, т. 1) стало підставою для звернення позивача з вказаним позовом до Господарського суду Житомирської області.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

В розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Під захистом права розуміється державна примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути виражений як концентрований вираз змісту (суті) державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в іншій спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

В силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі договору оренди № 04012021 від 04.01.2021.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч.ч. 1, 5, ст.762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні норми містяться в ст.193 ГК України.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог позивача заборгованість відповідача по сплаті орендної плати складає 303550,14 грн., 855556,02 грн.- вартість втраченого обладнання, 21861,00 грн.- борг з оплати за очистку орендованого обладнання, 2549,10 грн.- борг з оплати ремонту орендованого обладнання.

Щодо вимоги позивача про стягнення 303550,14 грн. боргу з орендної плати колегія суддів вказує таке.

Згідно з розрахунком позивача (а.с. 113-115, т. 1), у відповідача обліковується борг з орендної плати на загальну суму 471550,14 грн. за такими актами приймання -передачі:

- №5 від 07.10.2021 - період: 05.01.2022-03.02.2022 на суму 31262,40 грн; період: 04.02.2022-24.02.2022 на суму 21883,68 грн, що підтверджується актами надання послуг №118 від 03.02.2022 та №275 від 24.02.2022 (а.с. 192, 202, т. 1);

- №6 від 20.10.2021 - період: 19.12.2021-17.01.2022 на суму 136231,20 грн; період: 18.01.2022-11.02.2022 на суму 24232,50 грн; період: 18.01.2022-16.02.2022 на суму 107152,20 грн; період: 17.02.2022-17.02.2022 на суму 1622,82 грн; період: 17.02.2022-23.02.2022 на суму 7783,44 грн; період: 17.02.2022-24.02.2022 на суму 6696,00 грн, що підтверджується актами надання послуг №313 від 11.02.2022, №156 від 16.02.2022, №81 та №563 від 17.01.2022, №566 від 23.02.2022, №315 від 24.02.2022 (а.с. 191, 194, 197, 199, 201, т. 1);

- №7 від 28.10.2021 - період: 26.01.2022-17.02.2022 на суму 26634,00 грн; період: 26.01.2022-23.02.2022 на суму 9738,78 грн; період: 26.02.2022-24.02.2022 на суму 14970,60 грн, що підтверджується актами надання послуг №562 від 17.02.2022, №564 від 23.02.2022, №213 від 24.02.2022 (а. с. 213, 196, 198, т. 1);

- №8 від 02.11.2021 - період: 31.01.2022-11.02.2022 на суму 5116,32 грн; період: 31.01.2022-23.02.2022 на суму 21571,20 грн; період: 31.01.2022-24.02.2022 на суму 56655,00 грн, що підтверджується актами надання послуг №314 від 11.02.2022, №565 від 23.02.2022, №222 від 24.02.2022 (а. с. 193, 195, 200, т. 1).

Отже, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 303550,14 грн заборгованості по орендній платі з урахуванням гарантійних платежів (471550,14 - 168000,00).

Відповідно до п. 2.7 договору у разі порушення орендарем будь-якого із своїх зобов`язань за цим договором, право власності на гарантійний платіж переходить до орендодавця, який, з моменту виявлення порушень, має право використати його в межах заборгованості орендаря, що виникла внаслідок порушень.

Початок оплачуваного періоду за договором є дата дня одержання об`єкта оренди орендарем (дата підписання акту приймання-передачі (видача)) об`єкта оренди. Закінченням оплачуваного періоду по оренді за договором є дата дня підписання акту повернення об`єкта оренди (п. 7.6 договору).

За п. 7.7 договору орендар зобов`язаний сплачувати у повному обсязі орендну плату за поточний місяць оренди не пізніше 5 днів з фактичного нарахування оренди, а саме актів виконаних робіт. За перші 30 календарних днів оренди орендар сплачує орендну плату у вигляді 100% попередньої оплати.

В матеріали справи позивачем надані акти надання послуг підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств, підписання яких заперечується відповідачем.

Так, в справі міститься відмова від підписання актів надання послуг, актів дефектування.

В суді першої інстанції було заявлено клопотання про призначення експертизи, яке обґрунтоване тим, що вказані у позовній заяві акти були підписані від відповідача невстановленою особою, оскільки керівник ТОВ "Будівельне бюро" Хан О.А. перебуває з 24.02.2022 у складі Збройних Сил України, а тому фізично підписати зазначені акти не міг. Просить призначити по справі № 906/226/23 судову почеркознавчу експертизу. На вирішення експертизи поставити наступні питання:

- Чи виконано рукописний підпис у Актах наданих послуг №213, 315, 275, 222 від 24.02.22, № 566, 565, 564 від 23.02.22, № 563 від 17.02.22, № 156 від 16.02.22, № 314, 313 від 11.02.22, № 118 від 03.02.22, № 117 від 30.01.22 та Актах орендованої опалубки від 11.02.22, 17.02.22, 23.02.22, 24.02.22, директором ТВО "Будівельне бюро" Олександром Ханом чи іншою особою?

Проведення даної експертизи доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, що знаходиться за адресою: 03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6.

Зобов`язати позивача надати експертам КНІДСЕ оригінали Актів наданих послуг № 213, 315, 275, 222 від 24.02.22, № 566, 565, 564 від 23.02.22, № 563 від 17.02.22, № 156 від 16.02.22, № 314, 313 від 11.02.22, № 118 від 03.02.22 № 117 від 30.01.22 та Актів орендованої опалубки від 11.02.22, 17.02.22, 23.02.22, 24.02.22. На час проведення судової експертизи провадження у справі зупинити.

В задоволенні вказаного клопотання було відмовлено ухвалою суду від 11.07.2023, з чим скаржник також не погоджується та оскаржує вказану ухвалу разом із рішенням суду.

При цьому в суді апеляційної інстанції скаржником було заявлено клопотання про виправлення технічної помилки в клопотанні про призначення експертизи. Зазначає, що в клопотанні, що було заявлено до Господарського суду Житомирської області від 29.06.2022, було допущено технічну помилку та пропущено Акт наданих послуг № 562 від 17.02.22, в зв`язку з чим просить включити в список актів щодо яких провести експертизу підписів, також і Акт наданих послуг № 562 від 17.02.22.

За ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів з причин, визнаних судом поважними.

Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

Тобто питання щодо необхідності призначення у справі судової експертизи вирішується судом в рамках підготовчого провадження.

Відповідно до ст. 194 ГПК України завданнями розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

За змістом ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Водночас, згідно ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як убачається із матеріалів справи, копії Актів наданих послуг № 213, 315, 275, 222 від 24.02.22, № 566, 565, 564 від 23.02.22, № 562, 563 від 17.02.22, № 156 від 16.02.22, № 314, 313 від 11.02.22, № 118 від 03.02.22 № 117 від 30.01.22 та Актів орендованої опалубки від 11.02.22, 17.02.22, 23.02.22, 24.02.22 були надані до матеріалів справи 19.04.2023.

Ухвалою суду від 27.04.2023 було продовжено підготовче провадження у справі №906/226/23 по 26.05.2023, розгляд справи у підготовчому провадженні відкладено, призначено судове засідання на 22.05.2023 об. 10 год. 30 хв.

Ухвалою від 22.05.2023 господарський суд закрив підготовче провадження, призначив справу до судового розгляду по суті (а.с. 230, т. 1).

Клопотання про призначення експертизи було заявлено 29.06.2023, тобто вже після закриття підготовчого провадження, призначення справи до судового розгляду та без клопотання про визнання причин пропуску строку поважними.

При цьому, слід зауважити, що представник відповідача мав достатньо часу для ознайомлення із поданими документами, шляхом подачі відповідного клопотання про ознайомлення із матеріалами справи до закриття підготовчого провадження.

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

А тому доводи відповідача про те, що він не мав змоги подати клопотання про призначення експертизи до закінчення підготовчого провадження, так як йому об`єктивно не були відомі обставини, що зумовили подання клопотання, не беруться судовою колегією до уваги.

За наведеного колегія суддів приходить до висновку, що ухвала від 11.07.2023 про відмову у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи від 29.06.2023 є законною.

За таких обставин відсутні підстави для призначення на стадії апеляційного провадження судової експертизи, клопотання про призначення якої було заявлено відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції із пропуском строку на його подання та за недоведеності поважності причин його неподання до суду першої інстанції у встановлений законом строк.

У свою чергу колегія суддів зазначає, що задоволення клопотання про призначення у справі судової експертизи на стадії апеляційного провадження за вище встановлених обставин справи фактично буде порушувати принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, оскільки відповідно до ст. 124, п. п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 7, 13 ГПК України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Поруч із цим, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України), у даному випадку, несвоєчасного (у встановлені ГПК України строки) заявлення відповідного клопотання.

За наведеного, з приводу заявленої до стягнення заборгованості у сумі 303550,14 грн. по орендній платі з урахуванням гарантійних платежів колегія суддів вказує наступне.

- №5 від 07.10.2021 (додаткова угода №2 від 05.10.2021 ставка орендної плати за 30 днів становить 31 262,40 грн, в т.ч. ПДВ)- період:

07.10.2021 по 05.11.2021 на суму 31 262,40 грн;

06.11.2021 по 05.12.2021 на суму 31 262,40 грн;

06.12.2021 по 04.01.2022 на суму 31 262,40 грн;

05.01.2022 по 03.02.2022 на суму 31262,40 грн, який є останнім періодом коли орендоване майно було в повному обсязі у оренді відповідача.

При цьому колегія суддів зауважує, що як зазначає позивач відповідач здійснював повернення орендованого майна частинами.

Згідно акту приймання передачі №5, як вказує позивач, 24.02.2022 було частково повернуте майно, а тому він нараховує заборгованість за період: з 04.02.2022-24.02.2022 на суму 21883,68 грн, що підтверджується підписаними актами надання послуг №118 від 03.02.2022 та №275 від 24.02.2022.

- №6 від 20.10.2021 (додаткова угода №3 від 18.10.2021 ставка орендної плати за 30 днів становить 136 231,20 грн, в т.ч. ПДВ) - період:

20.10.2021 по 18.11.2021 на суму 136 231,20 грн;

19.11.2021 по 18.12.2021 на суму 136 231,20 грн;

19.12.2021-17.01.2022 на суму 136231,20 грн.

При цьому колегія суддів зауважує, що як зазначає позивач відповідач здійснював повернення орендованого майна частинами.

А тому він нараховує заборгованість за період: 18.01.2022-11.02.2022 на суму 24232,50 грн; період: 18.01.2022-16.02.2022 на суму 107152,20 грн; період: 17.02.2022-17.02.2022 на суму 1622,82 грн; період: 17.02.2022-23.02.2022 на суму 7783,44 грн; період: 17.02.2022-24.02.2022 на суму 6696,00 грн, що підтверджується актами надання послуг №313 від 11.02.2022, №156 від 16.02.2022, та №563 від 17.01.2022, №566 від 23.02.2022, №315 від 24.02.2022 (а.с. 191, 194, 197, 199, 201, т. 1);

- №7 від 28.10.2021 (додаткова угода №4 від 19.10.2021 ставка орендної плати за 30 днів становить 59 785,20 грн, в т.ч. ПДВ) - період:

28.10.2021 по 26.11.2021 на суму 59 785,20 грн;

27.11.2021 по 26.12.2021 на суму 59 785,20 грн;

27.12.2021 по 25.01.2022 на суму 59 785,20 грн.

У зв`язку із частковим поверненням орендованого обладнання позивач нараховує заборгованість за період з 26.01.2022-17.02.2022 на суму 26634,00 грн; період: 26.01.2022-23.02.2022 на суму 9738,78 грн; період: 26.02.2022-24.02.2022 на суму 14970,60 грн, що підтверджується актами надання послуг №562 від 17.02.2022, №564 від 23.02.2022, №213 від 24.02.2022 (а. с. 213, 196, 198, т. 1).

- №8 від 02.11.2021 (додаткова угода №5 від 26.10.2021 ставка орендної плати за 30 днів становить 107740,80 грн, в т.ч. ПДВ) період:

02.11.2021 по 01.12.2021 на суму 107740,80 грн;

02.12.2021 по 31.12.2021 на суму 107740,80 грн;

01.01.2022 по 30.01.2022 на суму 107740,80 грн.

У зв`язку із частковим поверненням орендованого обладнання позивач нараховує заборгованість за період з 31.01.2022-11.02.2022 на суму 5116,32 грн; період: 31.01.2022-23.02.2022 на суму 21571,20 грн; період: 31.01.2022-24.02.2022 на суму 56655,00 грн, що підтверджується актами надання послуг №314 від 11.02.2022, №565 від 23.02.2022, №222 від 24.02.2022 (а. с. 193, 195, 200, т. 1).

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем, з урахуванням гарантійних платежів у сумі 168000,00 грн. та здійснених відповідачем проплат складає 303 550,14 грн.

Вказана заборгованість підтверджується підписаними сторонами договором оренди від 04.01.2021 № 04012021 додатковими угодами №2 від 05.10.2021, №3 від 18.10.2021, №4 від 19.10.2021, №5 від 26.10.2021, актами прийому передачі №5 від 07.10.2021, №6 від 20.10.2021, №7 від 28.10.2021, №8 від 02.11.2021, актами надання послуг, оригінали яких було оглянуто судом першої інстанції, про, що на їх копіях було зроблено відмітку.

Щодо наявності в матеріалах справи акту звіряння взаємних розрахунків станом на 30.09.2022 на суму 303550,14 грн., підписаний представниками сторін спору та скріплений печатками ( підпис на якому відповідачем заперечується), колегія суддів вказує наступне.

Так, акт звірки розрахунків в будь-якому випадку не є первинним обліковим документом, виконує в бухгалтерському обліку допоміжну функцію для спрощення взаємних розрахунків за договорами і звірки фактів сплати коштів, використовується виключно в бухгалтерських службах і підлягає оцінці та перевірці судом нарівні з іншими документами у справі.

Верховним Судом у постанові від 11.09.2019 по справі №902/1260/15 зазначено, що акт звіряння взаєморозрахунків не є первинним документам, а відтак не є належним та допустимим доказом, з якого можливо встановити беззаперечну заборгованість. Акт звіряння взаєморозрахунків може лише опосередковано свідчити про наявність боргу за договором, однак судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

За висновками Верховного Суду, що викладені у постановах від 05.03.2019 по справі №910/1389/18, від 10.09.2019 по справі №916/2403/18, від 19.09.2019 по справі №910/14566/18, від 04.12.2019 по справі №916/1727/17, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату.

Отже, акт звірки взаєморозрахунків сам по собі не є первинним документом та, може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, за умови, що інформація, відображена в акті, підтверджена первинними документами, а сам акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.

Як встановлено колегією суддів, позивачем надано до матеріалів справи первинні документи (підписані сторонами акти прийому-передачі, акти надання послуг, оригінали яких були оглянуті судом першої інстанції), що підтверджують заборгованість відповідача у розмірі 303550,14 грн, яка відображена в акті звірки взаєморозрахунків.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення боргу із орендної плати у сумі 303550,14 грн. є обґрунтованою, такою, що підтверджується матеріалами справи, а тому погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для її задоволення.

Щодо вимоги позивача про стягнення 855556,02 грн. вартості втраченого обладнання, 21861,00 грн. боргу з оплати за очистку орендованого обладнання, 2549,10 грн. боргу з оплати ремонту орендованого обладнання, слід вказати таке.

Так, відповідно до п. 3.1 договору орендар зобов`язаний повернути об`єкт оренди орендодавцю на склад не пізніше останнього робочого дня строку дії цього договору, якщо інше не передбачено цим договором, додатковою угодою до нього або нормами цивільного законодавства.

Орендар зобов`язаний повернути об`єкт оренди очищеним від бетону та бруду, без сколів, тріщин, поломок та інших недоліків, у стані, придатному для подальшого використання об`єкта оренди за цільовим призначенням (п. 3.2 договору).

За п. 3.3 договору в день повернення об`єкта оренди на склад орендодавця останній зобов`язаний здійснити огляд об`єкта оренди і за відсутності сумнівів у відповідності об`єкта оренди, що повертається (або його складових), встановленим цією статтею договору вимогам, сторони підписують акт приймання-передачі об`єкту оренди, за яким об`єкт оренди повертається орендодавцю (далі - акт повернення).

Згідно з п. 3.4 договору у разі, якщо внаслідок огляду та перевірки орендодавцем (при поверненні орендарем) об`єкта оренди (або його складових) з`ясується, що об`єкт оренди (або його складові) не відповідає (не відповідають) умовам повернення об`єкта оренди, сторони виходять з такого:

- якщо об`єкт оренди пошкоджений і не підлягає ремонту, то сторони складають акт огляду елементів опалубки (акт дефектування), а відповідне майно (об`єкт оренди чи його відповідна частина) підлягає викупу орендарем (п. 3.4.1 договору);

- якщо об`єкт оренди потребує очистки або ремонту, то орендодавець вказує відповідну кількість товару в акті прийому-передачі та виставляє рахунок-фактуру згідно розцінок, вказаних в додатку №1 до договору, а орендар зобов`язаний оплатити вартість очистки та ремонту об`єкта оренди протягом 5 банківських днів з моменту виставлення орендодавцем рахунку-фактури (п. 3.4.2 договору).

Під час складання акту дефектування орендодавець передає представнику орендаря рахунок-фактуру із зазначенням відшкодування 100% вартості об`єкта оренди за цінами, вказаними у специфікаціях до договору (п. 3.5 договору).

Відповідно до п. 3.7 договору датою повернення об`єкту оренди вважається дата підписання акту повернення або дата відшкодування орендарем 100% вартості об`єкта оренди відповідно до 3.4 даного договору.

Згідно з абз. 2 п. 3.8 договору у разі втрати об`єкту оренди чи його складових орендар, на вимогу орендодавця, зобов`язаний відшкодувати вартість втраченого об`єкту оренди чи його складових; відшкодування здійснюється у розмірі вартості втраченого об`єкта оренди або втрачених складових об`єкта оренди, що визначена у специфікаціях до договору, з додаванням до цієї вартості ПДВ за ставкою, встановленою чинним в Україні законодавством на дату такого відшкодування.

Із матеріалів справи вбачається, та не заперечується сторонами що 11, 17, 23, 24 лютого 2022 року орендоване майно було повернуте позивачу.

Разом з тим, як убачається із матеріалів справи у момент повернення обладнання із оренди воно було прийняте позивачем без зауважень, що підтверджується відсутністю відміток на актах здачі орендованої опалубки від 11, 17, 23, 24 лютого 2022 року чи відмови від їх підписання.

При цьому умовами розділу 3 договору чітко визначено процедуру повернення об`єкта оренди орендарем, відповідно до якого в день повернення майна, власник майна має зробити заяву щодо пошкодження майна та надати свої претензії або ж не приймати майно з оренди. Прийнявши його, ризик випадкового знищення або пошкодження за майно переходить з наймача до його власника.

Отже колегія суддів зауважує, що орендарю надається можливість бути присутнім та брати участь у процесі здачі об`єкта оренди, а відповідно і оцінити стан майна.

При цьому, орендодавець не позбавлений права, при відмові представника орендаря підписати акти дефектування при здачі майна, зафіксувати факт відмови від підписання, в такому разі буде доведено, що мало місце пошкодження з яким не погодився орендар.

Крім того, як звертає увагу скаржник вказане орендоване обладнання було повернуте в належному стані.

Як убачається із наданих позивачем доказів, вказані акти дефектування були направлені відповідачу 11.08.2022 (а. с. 96-98, т. 1), тобто через півроку після повернення орендованого обладнання, що виключає можливість встановити чи було пошкоджене майно в момент його передачі орендодавцю в лютому 2022 року.

Разом з тим, в актах дефектування позивачем не зазначено в чому саме пошкоджене обладнання, які пошкодження наявні, яким чином оцінено позивачем, що обладнання не придатне для подальшого користування, чому воно не підлягає ремонту та з яких причин не підлягає умовам повернення з оренди.

Щодо доводів позивача про те, що частина майна потребувала ремонту та позивач самостійно здійснив цей ремонт на доказ чого надав одноосібно складені ним акти про ремонт, при цьому в ремонт який здійснений позивачем входить очищення від бруду та бетону (тоді як, згідно п. 3.2. договору позивач не повинен був приймати неочищене обладнання, а нараховувати за нього орендну плату), колегія суддів приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення 855556,02 грн. вартості втраченого обладнання, 21861,00 грн. боргу з оплати за очистку орендованого обладнання, 2549,10 грн. боргу з оплати ремонту орендованого обладнання є необґрунтованими, такими, що спростовується наведеним вище, а тому в їх задоволенні слід відмовити, відповідно рішення суду першої інстанції в цій частині, слід скасувати.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.

За наведеного, відповідно до ст. 129 ГПК України у зв`язку із частковим задоволенням апеляційної скарги судовий збір за подачу позову та апеляційної скарги підлягає розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 269. 270. 273. 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне бюро" на рішення Господарського суду Житомирської області від 28.08.2023 у справі № 906/226/23 задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 28.08.2023 у справі №906/226/23 скасувати в частині стягнення 855 556, 02 грн. вартості втраченого обладнання, 21 861, 00 грн. боргу з оплати за очистку орендованого обладнання, 2 549, 10 грн. боргу оплати ремонту орендованого обладнання. Прийняти в цій частині нове рішення про відмову в позові.

В решті рішення залишити без змін.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне бюро" (11602, Житомирська область, м. Малин, вул. Гагаріна, буд. 2, код ЄДРГІОУ 39607140) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Гарант Буд" (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 19, код ЄДРПОУ 38567542) 4 553, 25 грн. витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви.

4. Господарському суду Житомирської області видати наказ.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст.ст. 287-291 ГПК України.

6. Справу №906/226/23 повернути до Господарського суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "09" лютого 2024 р.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Грязнов В.В.