Постанова

від 08.02.2024 по справі 450/2217/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 450/2217/23 Головуючий у 1 інстанції: Данилів Є.О.

Провадження № 22-ц/811/2379/23 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2024 року м.Львів

Справа№ 450/2217/23

Провадження № 22ц/811/2379/23

Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Приколоти Т.І.,

суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.,

секретар Салата Я.І.

з участю: ОСОБА_1

розглянув апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Пустомитівського районногосудуЛьвівськоїобласті, постановлену у м. Пустомити 23 травня 2023 року у складі судді Даниліва Є.О., у справі за позовом ОСОБА_4 до Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області, ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , з участю третьої особи: Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, про витребування майна, за заявою ОСОБА_4 про забезпечення позову, -

встановив:

26 квітня 2023 року до Пустомитівського районного суду Львівської області представником ОСОБА_4 - ОСОБА_1 подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області, ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , з участю третьої особи: Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, про витребування майна, шляхом: накладення арешту на 22 земельні ділянки: із кадастровим номером 4623682000:04:000:0288, яка належить Сокільницькій сільській раді Львівського району Львівської області; із кадастровим номером 4623682000:04:000:0292, яка належить Сокільницькій сільській раді Львівського району Львівської області; із кадастровим номером 4623682000:04:000:0298, яка належить ОСОБА_5 ; із кадастровим номером 4623682000:04:000:0283, яка належить ОСОБА_2 ; із кадастровим номером 4623682000:04:000:0287, яка належить Сокільницькій сільській раді Львівського району Львівської області; із кадастровим номером 4623682000:04:000:0284, яка належить ОСОБА_6 ; із кадастровим номером 4623682000:04:000:0285, яка належить ОСОБА_21 ;із кадастровимномером 4623682000:04:000:0290,яка належить ОСОБА_7 ;із кадастровимномером 4623682000:04:000:0286,яка належить ОСОБА_20 ;із кадастровимномером 4623682000:04:000:0293,яка належить ОСОБА_8 ;із кадастровимномером 4623682000:04:000:0289,яка належить ОСОБА_18 ;із кадастровимномером 4623682000:04:000:0295,яка належить ОСОБА_9 ;із кадастровимномером 4623682000:04:000:0280,яка належить ОСОБА_19 ;із кадастровимномером 4623682000:04:000:0281,яка належить ОСОБА_10 ;із кадастровимномером 4623682000:04:000:0299,яка належить ОСОБА_17 ;із кадастровимномером 4623682000:04:000:0294,яка належить ОСОБА_11 ;із кадастровимномером 4623682000:04:000:0282,яка належить ОСОБА_16 ;із кадастровимномером 4623682000:04:000:0301,яка належить ОСОБА_12 ; ізкадастровим номером4623682000:04:000:0297,яка належить ОСОБА_15 ;із кадастровимномером 4623682000:04:000:0291,яка належить ОСОБА_22 ;із кадастровимномером 4623682000:04:000:0296,яка належить ОСОБА_14 ;із кадастровимномером 4623682000:04:000:0300,яка належить ОСОБА_13 ,із забороноювідповідачам табудь-комуіншому,що діютьвід його(їх)імені тав його(їх)інтересах,відчужувати убудь -якій спосіб,укладати угоди,проводити реєстраціюта перереєстраціювищевказаних земельнихділянок,що розташованіна територіїСокільницької сільськоїради Львівськогорайону Львівської,що можепризвести дозміни прававласності.В обґрунтуваннязаяви посилаєтьсяна те,що ОСОБА_4 є власникомземельної ділянкиплощею 2га (цільовепризначення -для веденняособистого селянськогогосподарства ізкадастровим номером4623682000:04:000:0238),яка знаходитьсяза адресою:Львівська область,Пустомитівський район,Годовицько-Басівськасільська радаПустомитівського районуЛьвівської області,на підставісвідоцтва проправо власностіСерії № НОМЕР_1 від 24лютого 2014року,виданого Реєстраційноюслужбою Пустомитівськогорайонного управлінняюстиції уЛьвівській області,та відповідноправо власностіякого булозареєстровано нацю земельнуділянку уДержавному реєстріречових правна нерухомемайно.Вказує,що рішенням Пустомитівськогорайонного судуЛьвівської областівід 8серпня 2019року,залишеним беззмін постановоюЛьвівського апеляційногосуду від12серпня 2020року,у справі№ 450/3717/18задоволено позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 ,Головного управлінняДержгеокадастру уЛьвівській області,з участютретьої особи:Годовицько-Басівськоїсільської радиПустомитівського районуЛьвівської області,про визнаннянедійсними таскасування наказів,визнання недійснимсвідоцтва проправо власностіна земельнуділянку таскасування державноїреєстрації земельноїділянки позовнівимоги ОСОБА_6 задоволено повністю.Визнано недійснимта скасованонаказ Головногоуправління Держземагенствау Львівськійобласті №ЛВ/4623682000:04:000/00000506від 22листопада 2013року «Пронадання ОСОБА_4 дозволу нарозроблення проектуземлеустрою щодовідведення земельноїділянки дляведення особистогоселянського господарства,площею 2га натериторії Годовицько-Басівськоїсільської радиза межаминаселених пунктівПустомитівського району».Визнано недійснимта скасованонаказ Головногоуправління Держземагенствау Львівськійобласті «Прозатвердження проектуземлеустрою щодовідведення земельноїділянки тапередачі увласність земельноїділянки ОСОБА_4 ,для веденняособистого селянськогогосподарства,площею 2га натериторії Годовицько-Басівськоїсільської ради(замежами населенихпунктів)Пустомитівського району,кадастровий номер4623682000:04:000:0238».Визнано недійснимсвідоцтво проправо власностіСерії № НОМЕР_1 від 24лютого 2014року,видане Реєстраційноюслужбою Пустомитівськогорайонного управлінняюстиції уЛьвівській області ОСОБА_4 на вказануземельну ділянку,та скасованодержавну реєстраціюправа власностіза ОСОБА_4 на такуділянку. ПостановоюВерховного судувід 27жовтня 2021року,касаційну скаргу ОСОБА_4 задоволено,скасовано рішенняПустомитівського районногосуду Львівськоїобласті від8серпня 2019року тапостанову Львівськогоапеляційного судувід 12серпня 2020року;ухвалено новерішення провідмову впозові.Відповідачами розробленатехнічна документаціяіз землеустроющодо поділуземельної ділянкиз кадастровимномером 4623682000:04:000:0238,.Земельна ділянка,яка належала ОСОБА_4 ,була поділената врезультаті їїподілу утворилисяземельні ділянкиз кадастровиминомерами: 4623682000:04:000:0288, 4623682000:04:000:0292, 4623682000:04:000:0298, 4623682000:04:000:0283, 4623682000:04:000:0287, 4623682000:04:000:0284, 4623682000:04:000:0285, 4623682000:04:000:0290, 4623682000:04:000:0286, 4623682000:04:000:0293, 4623682000:04:000:0289, 4623682000:04:000:0295, 4623682000:04:000:0280, 4623682000:04:000:0281, 4623682000:04:000:0299, 4623682000:04:000:0294, 4623682000:04:000:0282, 4623682000:04:000:0301, 4623682000:04:000:0297, 4623682000:04:000:0291, 4623682000:04:000:0296, 4623682000:04:000:0300. Стверджує, що станом на 27 жовтня 2021 року ОСОБА_4 є власником новоутворених 22 земельних ділянок, які утворились в результаті поділу земельної ділянки із кадастровим номером 4623682000:04:000:0238, площею 2 га на підставі постанови Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 450/3517/18. Вказує, що відповідачі зареєстрували своє право власності на новоутворені земельні ділянки відразу після прийняття рішення Пустомитівським районним судом Львівської області від 8 серпня 2019 року, не чекаючи набрання ним законної сили, що і підтверджується в інформаційних довідках щодо часу та дати реєстрації права власності за відповідачами на новоутворені земельні ділянки. Вважає, що у позивача є всі правові підстави допускати, що відповідачі зможуть та вправі вчинити будь-які правочини щодо майна позивача, допоки право власності зареєстровано за ними, незважаючи на постанову Верховного Суду 27 жовтня 2021 року у справі № 450/3517/18. Просить заяву задовольнити.

Ухвалою Пустомитівського районногосудуЛьвівськоїобласті від 23 травня 2023 року задоволено заяву.Постановлено накласти арешт на описані вище 22 земельні ділянки.

Заборонено відповідачам та будь-кому іншому, що діють від його (їх) імені та в його (їх) інтересах, відчужувати у будь - який спосіб, укладати угоди, проводити реєстрацію та перереєстрацію вказаних земельних ділянок, що розташовані на території Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської, що може призвести до зміни права власності.

Ухвалу судуоскаржує представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 .Вважає ухвалусуду незаконноюта необґрунтованою,постановленою зпорушенням нормпроцесуального права. Вказує, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги не тільки інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Зазначає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали судом не враховано, що такий захід забезпечення позову може впливати на права третіх осіб, інтереси яких дане питання може зачіпати; судом не вжито заходів щодо застосування зустрічного забезпечення з метою забезпечення відшкодування збитків відповідачам, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), оскільки судом накладено арешт на 22 земельні ділянки орієнтовною вартістю 20 0000 доларів США. Окрім того, при прийнятті оскаржуваної ухвали, судом не враховано, чи обраний судом захід забезпечення позову не порушує права та свободи третіх осіб та є співмірним заявленому позивачем позову. Просить ухвалу суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні заяви.

30 січня 2024 року представником ОСОБА_4 - ОСОБА_1 подано до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу. У своєму відзиві представник заявника посилається на те, що обраний судом захід забезпечення позову є видом забезпечення позову, передбачений ст. 150 ЦПК України, і відповідає предмету позову та, водночас, вжиття такого заходу не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи. Просить залишити апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 без задоволення, а ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 23 травня 2023 року залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.

Оскаржувана ухвала мотивована наступним.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи інших осіб. Позов забезпечується, в тому числі, забороною вчиняти певні дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер. Під час оцінки такої співмірності суду необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій по вжиттю судом на прохання осіб, які беруть участь у справі, передбачених законом заходів, які гарантують в майбутньому реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Це заходи припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, і повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову, які направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення суду.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача, застосовується в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення претензій позивача (заявника).

Інститут забезпечення позову в цивільному процесі сприяє дійсному і ефективному виконанню судового рішення, а тим самим і здійснення реального захисту порушених, оспорюваних і невизнаних прав, свобод та інтересів осіб.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Відповідно до постанови Верховного суду України від 25 травня 2016 року забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно із постановою Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Необхідність застосування заходів забезпечення позову випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цих заходів призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (постанова Великої Палати від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19)).

Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 909/835/18 зазначено, що «…повинен бути наявним зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу».

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам.

Особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового рішення.

Встановлено, що між сторонами існує спір щодо витребування 22 земельних ділянок, які утворились в результаті поділу земельної ділянки із кадастровим номером 4623682000:04:000:0238. Позивачем наведено припущення, що не вжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення у справі та, як вбачається з матеріалів справи, призвести до порушення його прав та законних інтересів.

Судом враховано, що запропонований позивачем у заяві про забезпечення позову вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами, не позбавляє власника майна права володіти та користуватися таким майном.

З урахуванням встановленого, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки невжиття таких заходів може в майбутньому істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист, або поновлення, порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, які не спростовані доводами апеляційної скарги. Підстави для скасування ухвали суду про застосування заходів забезпечення позову не встановлені.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Пустомитівського районногосудуЛьвівськоїобласті від 23 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 13 лютого 2024 року.

Головуючий-

---

Т.І.Приколота

Судді:

---

Ю.Р. Мікуш

---

Р.В. Савуляк