Ухвала

від 03.01.2024 по справі 369/19771/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/19771/23

Провадження №1-кс/369/3/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.01.2024 року м. Київ

Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката ОСОБА_3 , про відвід слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_4 від участі від розгляду клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Мішем» про скасування арешту майна,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_4 перебуває на розгляді клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ТОВ «Мішем», про скасування арешту майна, яке накладено в рамках кримінального провадження № 12023111050000218 від 19.01.2023 року.

07.12.2023 року за вх. № 58306 та 13.12.2023 року за вх. № 59615 від адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ТОВ «Мішем», що є третьою особою, щодо майна якого вирішувалося питання про арешт майна,в рамках кримінального провадження № 12023111050000218 від 19.01.2023 року, надійшла заява про відвід слідчого судді ОСОБА_4 .

Свою заяву заявник мотивувала тим, що ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_4 від 13 червня 2023 року у справі № 369/8522/23 (провадження № 1 -кс/369/1913/23) було задоволено клопотання прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури ОСОБА_5 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №12023111050000218 від 19.01.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України, та накладено арешт у цьому кримінальному провадженні на речі, власником яких є ТОВ «МІШЕМ».

При цьому, 27 жовтня 2023 року адвокат ОСОБА_3 - представниця ТОВ «МІШЕМ» як третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, звернулася у порядку ч. 1 ст. 174 КПК України через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системі до Києво-Святошинського районного суду Київської області із клопотанням про скасування арешту майна цієї юридичної особи, який був накладений вказаною ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_4 .

Крім того, вищевказане клопотання адвоката ОСОБА_3 , відповідно до матеріалів електронної судової справи № 369/19771/23, номер провадження - 1-кс/369/3998/23. Було зареєстровано у системі документообігу Києво-Святошинського районного суду Київської області лише 28.11.2023 року, а автоматизований розподіл справи між суддями відбувся 29.11.2023 року.

Таким чином, у порушення вимог п. 2.3.1 Засад використання автоматизованої системи документообігу Києво-Святошинського районного суду Київської області, було здійснено реєстрацію клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у системі документообігу Києво-Святошинського районного суду Київської області та відповідно з порушенням вимог ч. 3 ст. 35 КПК України, здійснено автоматизований розподіл справи № 369/19771/23 та визначено слідчого суддю ОСОБА_4 .

Вищевказані обставини викликають сумніви в неупередженості слідчого судді ОСОБА_4 , у зв`язку з чимадвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ТОВ «Мішем», що є власником майна на яке накладено арешт, в рамках кримінального провадження № 12023111050000218 від 19.01.2023 року, просить суд на підставі п.п. 4, 5 ст. 75 КПК України відвести слідчого суддю ОСОБА_4 від участі у розгляді її клопотання про скасування арешту майна.

У судове засідання учасники провадження не з`явилися, про день, час та місце засідання повідомлялись належним чином, що не перешкоджає вирішення заяви про відвід, відповідно до вимог ч. 3 ст. 81 КПК України.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування судового засідання не здійснювалося.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали заяви про відвід слідчого судді та матеріали клопотання про скасування арешту суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 02.06.2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Положення Конвенції щодо права особи на справедливий суд знайшли відображення у ст. 21 КПК України згідно з якою кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України», як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється".

Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), Series A, № 86).

Тобто, згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини суд має забезпечити достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Стаття 56 Закону України Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що «питання етики суддів визначаються Кодексом суддівської етики, що затверджується з`їздом суддів України.

Стаття 15 Кодексу суддівської етики встановлює, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. «Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи».

Такі самі вимоги до поведінки Судді знайшли своє відображення в міжнародному документі, затвердженому РЕЗОЛЮЦІЄЮ 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року (Бангалорські принципи діяльності судді).

Вони викладені у формі Цінностей і мають на меті встановлення стандартів етичної поведінки суддів. Вони мають використовуватися суддями як керівництво, а судовою системою - як основа для регламентації поведінки суддів.

Вони також покликані сприяти кращому розумінню й підтримці судової гілки влади з боку представників виконавчої та законодавчої влади, а також адвокатів і суспільства в цілому. Ці принципи передбачають відповідальність суддів за свою поведінку перед певними інституціями, заснованими з метою забезпечення дотримання судових стандартів, які самі є незалежними й неупередженими і покликані посилювати, а не применшувати значимість існуючих правових норм і правил поведінки, що зобов`язують суддів.

Частина 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наявність безсторонності відповідно до п.l cт. 6 Конвенції має визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі Згідно з об`єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.

Зовнішні вияви можуть мати певне значення, або іншими словами, «правосуддя повинно не тільки здійснюватися, повинно бути також видно, що воно здійснюється». Важливим питанням є забезпечення у демократичному суспільстві довіри громадськості до суду (Білуха проти України, 2006).

Так, кожний суддя, стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості, повинен відмовитись від розгляду справи (Micallef v. Malta (Мікалефф проти Мальти) /ВП), § 98).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Згідно ч. 1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 КПК України, суддя зобов`язаний заявити самовідвід. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні ч. 2 ст. 80 КПК України.

Відповідно ч. 1 ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді або суду, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

Як вбачається, з матеріалів заяви про відвід слідчого судді ОСОБА_4 від участі у розгляді клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ТОВ «Мішем», про скасування арешту майна, яке накладено в рамках кримінального провадження № 12023111050000218 від 19.01.2023 року, слідчим суддею ОСОБА_4 ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13.06.2023 року накладено арешт на речі, вилучені в ході проведення огляду місця події за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Білогородка, неподалік буд. №1 по вул. Радісна., а саме на: екскаватор оранжевого кольору марки «JCB» модель «3CX», на якому наявний надпис JCB3СХ4ТLM2998630, який вилучено та опечатано; ключ до екскаватора вилучено та поміщено до паперового конверту білого кольору, з забороною розпоряджатися та користуватися вилученим майном. Згідно з даною ухвалою, арешт накладено на майно, що належить ТОВ «МІШЕМ», та є тим майном, арешт якого адвокат ОСОБА_3 нарізі просить суд скасувати.

Дані обставини викликають у заявника сумніви щодо неупередженості слідчого судді ОСОБА_4 під час судового розгляду клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ТОВ «Мішем», про скасування арешту майна, яке накладено в рамках кримінального провадження № 12023111050000218 від 19.01.2023 року.

Із дослідженої заяви про відвід судді не вбачається, що слідчий суддя ОСОБА_4 прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи, проте суд вважає, що заява про відвід судді повинна бути задоволена з наступних підстав.

Право сторін на справедливий суд закріплене в нормах міжнародного права, зокрема в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При розгляді заяви про відвід слід виходити саме з суб`єктивної оцінки сторони у справі щодо дій головуючого у справі. Іншими словами, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об`єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 повинна визначатися за суб`єктивними та об`єктивними критеріями.

Бангалорські принципи поведінки суддів від 19.05.2006 визначають та встановлюють стандарти етичної поведінки суддів. Так, у статті 2 визначено, що суддя підлягає відводу у випадку, зокрема, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

Отже, незадоволення заяви про відвід може сприйматися стороною як порушення її прав.

Враховуючи викладене, з метою недопущення виникнення в учасників судового провадження сумнівів в об`єктивності та неупередженості слідчого судді ОСОБА_4 при розгляді клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ТОВ «Мішем» про скасування арешту майна, для забезпечення достатніх гарантій на справедливий розгляд даної справи незалежним і безстороннім судом та, виходячи із положень п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, вважаю за необхідне задовольнити заяву про відвід слідчому судді ОСОБА_4 , а справу передати для повторного автоматизованого розподілу.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 35, 75, 80-82 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_3 , що діє в інтересах ТОВ «Мішем», про відвід слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_4 від участі від розгляду клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Мішем», про скасування арешту майна - задовольнити.

Відвести слідчого суддю Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_4 від участі у розгляді клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Мішем», про скасування арешту майна (справа №369/19771/23, провадження №1-кс/369/3998/23).

Справу №369/19771/23, передати до канцелярії суду для визначення судді у порядку, встановленому ст.35 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_6