Ухвала

від 13.02.2024 по справі 554/8218/23

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 13.02.2024Справа № 554/8218/23 Провадження № 1-кс/554/2243/2024

У Х В А Л А

12 лютого 2024 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12023170000000281 від 15 квітня 2023 року щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. алейськ рф, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня, не працюючого, в силу ст. 89 КК України не судимого

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України,

в с т а н о в и в :

До провадження слідчого судді надійшло вищезазначене клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, необхідність в чому аргументована наступним.

СУ ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023170000000281 від 15 квітня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 149, ч. 1 ст. 309 КК України.

Органами досудового розслідування встановлено, що приблизно в період часу з осені по квітень 2021 року та з осені по квітень 2022 року, ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , маючи умисел, направлений на торгівлю людьми, а саме: на вербування осіб із числа соціально незахищених верств населення з метою трудової експлуатації останніх та передачі третім особам за грошову винагороду з метою власного збагачення, перебуваючи поряд із залізничним вокзалом в м. Кременчук Полтавської області, де займався благодійництвом, помітив безпритульного ОСОБА_9 , якого й вирішив у подальшому незаконно, шляхом обману перемістити до орендованого приватного будинку, так званого «філіалу» псевдо реабілітаційного центру, який діє під прикриттям діяльності ГО «Нове небо» (Код ЄДРПОУ 41411058), що в м. Кременчук Полтавської області по вул. Шишкіна, 30-А, з метою подальшої трудової експлуатації. Реалізуючи свій злочинний умисел, користуючись уразливим станом ОСОБА_9 , що виражалося в тяжкому матеріальному та психологічному становищі, ОСОБА_8 , шляхом обману, запропонував проживати йому у реабілітаційному центрі та отримувати матеріальні блага. Після отримання згоди, за вказівкою ОСОБА_8 , який фактично завербував ОСОБА_9 , останнього привезли автомобілем за місцем розташування центру.

В подальшому, зловживаючи довірою ОСОБА_9 помістили до псевдо реабілітаційного центру, де з того часу ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 його утримували, всупереч волі потерпілого в приватному будинку в АДРЕСА_1 , у період часу з весни по літо 2021 року та з весни по літо 2022 року, не даючи покинути вказане домогосподарство, а також використовуючи уразливий стан особи, із застосуванням примусу у вигляді психологічного тиску, принижень, залякувань, шляхом обману, у вигляді обіцянок виплатити грошових коштів за виконану роботу, покращення умов проживання, інших благ, шляхом контролю дій, обмеження його фізичних контактів, контролю його спілкування та не даючи таким чином можливості в будь-який час повернутися додому, пригнітили волю потерпілого до опору, що обмежила його здатність усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, приймати за своєю волею самостійні рішення, чинити опір насильницьким чи іншим незаконним діям, з метою його трудової експлуатації та передавали ОСОБА_9 третім особам для виконання робіт приватним організаціям, приватним особам, які розташовані в м. Кременчук Полтавської області у вигляді копання траншей, виносу сміття, будівельних матеріалів та інших тяжких фізичних робіт за грошову винагороду, а отриманні грошові кошти за виконану ОСОБА_9 роботу ОСОБА_8 розподіляв між ОСОБА_7 і ОСОБА_6 та використовував на власні потреби. Після перебування в таких умовах потерпілий ОСОБА_9 декілька раз покидав місце свого утримання шляхом втечі із нього.

Приблизно в період часу з весни по літо 2021 року та з весни по літо 2022 року, він же, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , маючи умисел, направлений на торгівлю людьми, а саме: на вербування осіб із числа соціально незахищених верств населення з метою трудової експлуатації останніх та передачі третім особам за грошову винагороду з метою власного збагачення, перебуваючи поряд із залізничним вокзалом в м. Кременчук Полтавської області, де займався благодійництвом, помітив безпритульного ОСОБА_10 , якого й вирішив у подальшому незаконно, шляхом обману, перемістити до орендованого приватного будинку, так званого «філіалу» псевдо реабілітаційного центру, який діє під прикриттям діяльності ГО «Нове небо» (Код ЄДРПОУ 41411058), що розташований в м. Кременчук Полтавської області по вул. Шишкіна, 30-А, з метою подальшої трудової експлуатації. Реалізуючи свій злочинний умисел, користуючись уразливим станом ОСОБА_10 , що виражалося в тяжкому матеріальному та психологічному становищі, ОСОБА_8 шляхом обману запропонував проживати йому у реабілітаційному центрі та отримувати матеріальні блага. Після отримання згоди, за вказівкою ОСОБА_8 , який фактично завербував ОСОБА_10 , останнього привезли автомобілем за місцем розташування центру.

В подальшому, зловживаючи довірою ОСОБА_10 помістили до псевдо реабілітаційного центру, де з того часу ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_7 і ОСОБА_6 утримували його, всупереч волі в приватному будинку в АДРЕСА_1 , у період часу з весни по літо 2021 року та з весни по літо 2022 року, не даючи потерпілому покинути вказане домогосподарство, а також використовуючи уразливий стан особи, із застосуванням примусу у вигляді психологічного тиску, принижень, залякувань, шляхом обману, у вигляді обіцянок виплатити грошових коштів за виконану роботу, покращення умов проживання, інших благ, шляхом контролю дій, обмеження його фізичних контактів, контролю його спілкування та не даючи таким чином можливості в будь-який час повернутися додому, пригнітили волю потерпілого до опору, що обмежила його здатність усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, приймати за своєю волею самостійні рішення, чинити опір насильницьким чи іншим незаконним діям, з метою його трудової експлуатації та передавали ОСОБА_10 , третім особам для виконання робіт приватним організаціям, приватним особам, які розташовані в м. Кременчук Полтавської області у вигляді копання траншей, виносу сміття, будівельних матеріалів та інших тяжких фізичних робіт за грошову винагороду, а отриманні грошові кошти за виконану ОСОБА_10 роботу ОСОБА_8 розподіляв між ОСОБА_7 і ОСОБА_6 та використовував на власні потреби. Після перебування в таких умовах потерпілий ОСОБА_10 декілька раз покидав місце свого утримання шляхом втечі із нього.

Органом досудового розслідування також встановлено, що приблизно в період часу з осені 2022 року по серпень 2023 року, він же, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , маючи умисел, направлений на торгівлю людьми, а саме: на вербування осіб із числа соціально незахищених верств населення з метою трудової експлуатації останніх та передачі третім особам за грошову винагороду з метою власного збагачення, перебуваючи поряд із залізничним вокзалом в м. Кременчук Полтавської області, де займався благодійництвом, помітив безпритульного ОСОБА_11 , якого й вирішив у подальшому незаконно, шляхом обману перемістити до орендованого приватного будинку, так званого «філіалу» псевдо реабілітаційного центру, який діє під прикриттям діяльності ГО «Нове небо» (Код ЄДРПОУ 41411058), що розташований в м. Кременчук Полтавської області по вул. Шишкіна, 30-А, з метою подальшої трудової експлуатації. Реалізуючи свій злочинний умисел, користуючись уразливим станом ОСОБА_11 , що виражалося в тяжкому матеріальному та психологічному становищі, ОСОБА_8 шляхом обману запропонував проживати йому у реабілітаційному центрі та отримувати матеріальні блага. Після отримання згоди, за вказівкою ОСОБА_8 , який фактично завербував ОСОБА_11 , останнього привезли автомобілем за місцем розташування центру.

В подальшому, зловживаючи довірою ОСОБА_11 помістили до псевдо реабілітаційного центру, де з того часу ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 утримували ОСОБА_11 , всупереч його волі в приватному будинку в АДРЕСА_1 в період часу з осені 2022 року по серпень 2023 року, не даючи потерпілому покинути вказане домогосподарство, а також використовуючи уразливий стан особи, із застосуванням примусу у вигляді психологічного тиску, принижень, залякувань, шляхом обману, у вигляді обіцянок виплатити грошових коштів за виконану роботу, покращення умов проживання, інших благ, шляхом контролю дій, обмеження його фізичних контактів, контролю його спілкування та не даючи таким чином можливості в будь-який час повернутися додому, пригнітили волю потерпілого до опору, що обмежила його здатність усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, приймати за своєю волею самостійні рішення, чинити опір насильницьким чи іншим незаконним діям, з метою його трудової експлуатації та передавали ОСОБА_11 , третім особам для виконання робіт приватним організаціям, приватним особам, які розташовані в м. Кременчук Полтавської області у вигляді копання траншей, виносу сміття, будівельних матеріалів та інших тяжких фізичних робіт за грошову винагороду, а отриманні грошові кошти за виконану ОСОБА_11 роботу ОСОБА_8 розподіляв між ОСОБА_7 і ОСОБА_6 та використовував на власні потреби. Після перебування в таких умовах потерпілий ОСОБА_11 покинув місце свого утримання шляхом втечі під час виконання роботи на одному із об`єктів.

Крім того, встановлено, що приблизно в період часу з 20 по 25 вересня 2023 року, близько 18 години, ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , маючи умисел, направлений на торгівлю людьми, а саме: на вербування інших осіб із числа соціально незахищених верств населення з метою трудової експлуатації останніх та передачі третім особам за грошову винагороду з метою власного збагачення, перебуваючи поряд із залізничним вокзалом в м. Кременчук Полтавської області, де займався благодійництвом, помітив безпритульного ОСОБА_12 , якого й вирішив у подальшому незаконно, шляхом обману, перемістити до орендованого приватного будинку, так званого «філіалу» псевдо реабілітаційного центру, який діє під прикриттям діяльності ГО «Нове небо» (Код ЄДРПОУ 41411058), що розташований в м. Кременчук Полтавської області по вул. Шишкіна, 30-А, з метою подальшої трудової експлуатації. Реалізуючи свій злочинний умисел, користуючись уразливим станом ОСОБА_12 , що виражалося в тяжкому матеріальному та психологічному становищі, ОСОБА_8 шляхом обману запропонував проживати йому у реабілітаційному центрі та отримувати матеріальні блага. На пропозицію ОСОБА_12 погодився та прибув за місцем розташування останнього.

В подальшому, зловживаючи довірою ОСОБА_12 помістив його до псевдо реабілітаційного центру, де з того часу ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 утримували ОСОБА_12 , всупереч його волі в приватному будинку в АДРЕСА_1 аж до приблизно початку жовтня 2023 року, не даючи потерпілому покинути вказане домогосподарство, а також використовуючи уразливий стан особи, із застосуванням примусу у вигляді психологічного тиску, принижень, залякувань, шляхом обману, у вигляді обіцянок виплатити грошових коштів за виконану роботу, покращення умов проживання, інших благ, шляхом контролю дій, обмеження його фізичних контактів, контролю його спілкування та не даючи таким чином можливості в будь-який час повернутися додому, пригнітили волю потерпілого до опору, що обмежила його здатність усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, приймати за своєю волею самостійні рішення, чинити опір насильницьким чи іншим незаконним діям, з метою його трудової експлуатації та передавали ОСОБА_12 , третім особам для виконання робіт у вигляді копання траншей на фірмі «Каскад», що розташована в м. Кременчук Полтавської області та іншим особам в приватних секторах Кременчуцького району Полтавської області за грошову винагороду, а отриманні грошові кошти за виконану ОСОБА_12 роботу, ОСОБА_8 розподіляв між ОСОБА_7 і ОСОБА_6 та використовував на власні потреби. Окрім цього, за неякісну роботу в третіх осіб ОСОБА_12 змушували виконувати роботи по господарству у вигляді прибирання території за місцем мешкання, а також виконувати інші роботи, за вимогою останніх. Після перебування в таких умовах потерпілий ОСОБА_12 на шостий день покинув місце свого утримання шляхом втечі із нього.

Досудовим розслідуванням також встановлено, що приблизно вкінці жовтня 2023 року, ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , маючи умисел, направлений на торгівлю людьми, а саме: на вербування інших осіб із числа соціально незахищених верств населення з метою трудової експлуатації останніх та передачі третім особам за грошову винагороду з метою власного збагачення, перебуваючи поряд із залізничним вокзалом в м. Кременчук Полтавської області, де займався благодійництвом, помітив безпритульного ОСОБА_13 (анкетні дані змінено у зв`язку зі застосуванням заходів безпеки), якого й вирішив у подальшому незаконно, шляхом обману, перемістити до орендованого приватного будинку, так званого «філіалу» псевдо реабілітаційного центру, який діє під прикриттям діяльності ГО «Нове небо» (Код ЄДРПОУ 41411058), що в м. Кременчук Полтавської області по вул. Шишкіна, 30-А, з метою подальшої трудової експлуатації. Реалізуючи свій злочинний умисел, користуючись уразливим станом ОСОБА_13 , що виражалося в тяжкому матеріальному та психологічному становищі, ОСОБА_8 шляхом обману запропонував проживати йому у реабілітаційному центрі та отримувати матеріальні блага. На пропозицію ОСОБА_13 погодився та прибув за місцем розташування останнього.

В подальшому, зловживаючи довірою ОСОБА_13 , помістив його до псевдо реабілітаційного центру, де з того часу ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 утримували ОСОБА_13 , всупереч його волі в приватному будинку в АДРЕСА_1 аж до приблизно початку листопада 2023 року, не даючи потерпілому покинути вказане домогосподарство, а також використовуючи уразливий стан особи, із застосуванням примусу у вигляді психологічного тиску, принижень, залякувань, шляхом обману, у вигляді обіцянок виплатити грошових коштів за виконану роботу, покращення умов проживання, інших благ, шляхом контролю дій, обмеження його фізичних контактів, контролю його спілкування та не даючи таким чином можливості в будь-який час повернутися додому, пригнітили волю потерпілого до опору, що обмежила його здатність усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, приймати за своєю волею самостійні рішення, чинити опір насильницьким чи іншим незаконним діям, з метою його трудової експлуатації та передавали ОСОБА_13 , третім особам для виконання робіт у вигляді копання господарських робіт на приватній квартирі, що розташована по АДРЕСА_2 за грошову винагороду, а отриманні грошові кошти за виконану ОСОБА_13 роботу, ОСОБА_8 розподіляв між ОСОБА_7 і ОСОБА_6 та використовував на власні потреби. Окрім цього, ОСОБА_13 змушували виконувати роботи по господарству у вигляді прибирання в будинку та вичищання вигрібної ями на території за місцем мешкання на вимогу останніх. Після перебування в таких умовах потерпілий ОСОБА_13 на другий день покинув місце свого утримання шляхом втечі із нього під час повернення з об`єкту, де виконував господарчі роботи.

В ході досудового розслідування кримінального провадження 09 лютого 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, як вербування, переміщення, переховування та передача людини з метою експлуатації, з використанням примусу, обману і її уразливого стану, щодо кількох осіб, вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Зважаючи на наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким злочином, з метою запобігання спробам останнього переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, потерпілих, іншого підозрюваного, експерта та спеціаліста в кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, слідчий просить застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання в повному обсязі та просив його задовольнити з мотивів, наведених у ньому. Вказав, що підозра у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України є обґрунтованою та підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами в їх сукупності, які надані суду, зокрема показаннями свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , потерпілий ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 (особа із зміненими анкетними даними у зв`язку із застосуванням заходів безпеки) та ОСОБА_11 ; протоколами за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дій зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 28 липня, 11 серпня, 22 вересня, 21 листопада, 02 жовтня 2023 року; протоколом про результати контролю за вчиненням злочину у формі слідчого експерименту щодо ОСОБА_8 від 06 вересня 2023 року; протоколами огляду від 05 вересня, 24 листопада, 12 грудня 2023 року; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту відносно ОСОБА_16 21 вересня 2023 року; протоколом про результати контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту щодо ОСОБА_8 від 25 листопада 2023 року; протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками з потерпілим ОСОБА_12 , відносно ОСОБА_8 від 21 листопада 2023 року, відносно ОСОБА_7 від 21 листопада 2023 року, відносно ОСОБА_6 від 21 листопада 2023 року; протоколом огляду цифрового носія (відеозапису до протоколу допиту ОСОБА_13 ) від 25 листопада 2023 року; протоколом огляду (вилученого майна у ОСОБА_13 ) від 25 листопада 2023 року; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками з потерпілим ОСОБА_13 , відносно ОСОБА_8 від 25 листопада 2023 року, відносно ОСОБА_7 від 25 листопада 2023 року, відносно ОСОБА_6 від 25 листопада 2023 року; протоколом огляду цифрового носія (відеозапису до протоколу допиту ОСОБА_10 ) від 11 січня 2024; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками з потерпілим ОСОБА_10 , відносно ОСОБА_8 від 09 січня 2024, відносно ОСОБА_7 від 09 січня 2024 року, відносно ОСОБА_6 від 09 січня 2024 року; протоколом огляду цифрового носія (відеозапису до протоколу допиту ОСОБА_17 ) від 13 січня 2024 року; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками з потерпілим ОСОБА_17 , відносно ОСОБА_8 від 09 січня 2024 року, відносно ОСОБА_7 від 09 січня 2024 року, відносно ОСОБА_6 від 09 січня 2024 року; протоколом огляду цифрового носія (відеозапису до протоколу допиту ОСОБА_11 ) від 13 січня 2024 року; протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками з потерпілим ОСОБА_11 , відносно ОСОБА_8 , відносно ОСОБА_7 , відносно ОСОБА_6 від 09 січня 2024 року; повідомлення про підозру ОСОБА_8 від 21 грудня 2023 року; протоколом за результатами проведення НСРД контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 13 грудня 2023 року.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 , заперечувала проти задоволення клопотання, вважаючи його необґрунтованим, а ризики стороною обвинувачення не доведеними, в зв?язку з чим, зважаючи на позитивну характеристику ОСОБА_6 , наявність в нього постійного мешкання в Громадській організації «Нове небо» в с. Гожули Полтавської області по вул. Молодіжна, 23 і відсутність заперечень Голови Правління ГО «Нове небо» з приводу відбування підозрюваним умов домашнього заходу за вказаною адресою, просила застосувати щодо останнього більш м?який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за вказаним місцем жительства останнього.

Підозрюваний ОСОБА_6 повністю підтримав думку свого захисника та просив застосувати щодо нього більш м?який запобіжний захід, не пов?язаний з триманням під вартою.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання і додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв?язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов?язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м?яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Встановлено, що 09 лютого 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.

Проаналізувавши надані стороною обвинувачення докази, слідчий суддя вважає, що в матеріалах провадження містяться достатні дані, які переконують суд у тому, що підозрюваний міг вчинити інкримінований йому злочин, висунута підозра є обґрунтованою. Констатуючи це, суд виходить з того, що обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об?єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину. Така позиція узгоджується з рішеннями Європейського суду з прав людини, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», в яких наголошено на тому, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об?єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Так, в судовому засіданні стороною обвинувачення надані докази, які на думку слідчого судді свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, який відповідно до положень ст. 12 КК України є особливо тяжкими злочином.

Крім того, слідчий суддя вважає, що в ході розгляду клопотання знайшли й своє об`єктивне підтвердження наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які посилаються слідчий та прокурор.

Зокрема, усвідомлюючи тяжкість інкримінованого злочину, санкцією якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої, ОСОБА_6 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання за вчинене. Слідчий суддя також приймає до уваги доводи прокурора про наявність ризику знищити, переховати речі, будь-які інші речові докази, що мають істотне значення для досудового розслідування, так як на даний час триває пошук, збір та приєднання до матеріалів кримінального провадження всіх доказів протиправної діяльності, а також погоджується з доводами сторони обвинувачення про наявність ризику незаконного впливу підозрюваним на свідків та потерпілих в кримінальному провадженні, внаслідок чого вони можуть змінити свої показання або відмовитись від давання показань. Свідченням наявності цього ризику є й те, що досудове розслідування триває та на цей час встановлюється ще ряд свідків, які були присутні під час виконання потерпілими робіт по вказівках ОСОБА_6 , а також потерпілих, які потрапили під вплив ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , і проживають в одному районі (місті), що й ОСОБА_6 . До того ж, як вбачається зі змісту клопотання слідчого, по матеріалах НСРД встановлено, що до деяких осіб, які перебували в даному закладі застосовувалось фізичне насильство у зв`язку з невиконанням вказівок по роботі. Крім того, слідчий суддя приймає до уваги й доводи сторони обвинувачення про наявність ризику, що підозрюваний, в разі більш м`якого запобіжного заходу, може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, так як єдиним джерелом доходу ОСОБА_6 являється передача осіб з числа соціально-незахищених верств населення до трудової експлуатації, а тому останній може продовжити вчиняти нові злочини, пов`язані із передачею осіб в експлуатацію.

При цьому суд виходить з установленого правила про те, що ризиком в контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству, а тому доводи захисника про те, що стороною обвинувачення не встановлено обставин переховування підозрюваного від органів досудового розслідування або суду, та не надано доказів перешкоджання ним будь-яким чином кримінальному провадженню, не заслуговують на увагу, оскільки для доведеності існування ризиків не є обов`язковою доведеність вчинення особою активних дій.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд враховує дані про особу підозрюваного в їх сукупності, у тому числі, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоров`я, міцність соціальних зв`язків в місці його проживання, репутацію, майновий стан.

Беручи до уваги сукупність наведених вище фактів, слідчий суддя приходить до переконання, що більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання ним покладених процесуальних обов`язків і не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Такі обставини, на думку суду, є істотними й такими, що виправдовують тримання підозрюваного під вартою, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Зокрема, особисте зобов`язання неможливо застосувати, так як з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, наявність ризиків та характеристику особи підозрюваного, останній вимагає постійного візуального контролю, а тому вказаний запобіжний захід є занадто м`яким і не забезпечить належну процесуальну поведінку останнього; особиста порука не можливо застосувати, оскільки на адресу правоохоронних органів не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за ОСОБА_6 ; домашній арешт, всупереч доводам захисника підозрюваного, не можливо застосувати у зв`язку з тим, що ОСОБА_6 підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вищевказаним ризикам. Перебуваючи на волі, останній може вчиняти нові злочини, пов`язанні із трудовою експлуатацією осіб, з числа незахищених верств населення, оскільки вказана злочинна діяльність являється єдиним джерелом доходу в підозрюваного.

Так чином, слідчим суддею перевірялися обставини, названі стороною захисту, як ті, що, на їх думку зумовлюють необхідність у відмові в задоволенні клопотання слідчого й створюють можливість не застосовувати до підозрюваного найсуворіший запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, однак, слідчий суддя приходить до переконання, що жоден із більш м?яких запобіжних заходів, в тому числі у вигляді домашнього арешту, не запезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не буде достатнім для запобігання доведеним ризикам. Посилання сторони захисту на позитивну характеристику підозрюваного не можуть бути мотивами та підставами для відмови в задоволенні клопотання слідчого, оскільки вони не виключають наявність обґрунтованості підозри та встановлених в судовому засіданні ризиків і не спростовують висновків суду в цій частині, а тому слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та необхідність застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Підстави, які б свідчили про неможливість утримання ОСОБА_6 в установах попереднього ув`язнення за станом здоров`я в органу досудового розслідування відсутні.

Отже, надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3 і 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вказують слідчий та прокурор; недостатність застосування більш м?яких запобіжних заходів для запобігання доведеним ризикам.

Згідно ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

При цьому слідчий суддя враховує положення ч. 3 ст. 183 КПК України, відповідно до якого, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Разом ізтим,слідчий суддяприймає доуваги,що відповіднодо п.1ч.4ст.183КПК Українислідчий суддя,суд припостановленні ухвалипро застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою,враховуючи підставита обставини,передбачені статтями177та 178цього Кодексу,має правоне визначитирозмір заставиу кримінальномупровадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Так, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, вчиненого із застосуванням насильства, а тому враховуючи наявність встановлених ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3 і 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, підстави та обставини, передбачені ст. 178 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для визначення останньому альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого та застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 194, 196, 197, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, в межах строку тримання під вартою, передбаченого ч. 1 ст. 197 КПК України, строком на 39 днів, який обчислювати з 15 год 45 хв 12 лютого 2024 року.

Кінцевим днем тримання під вартою визначити 21 березня 2024 року, 15 год 45 хв.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з часу проголошення.

Повний текст ухвали складено 13 лютого 2024 року о 09 годині.

Слідчий суддя ОСОБА_18