Ухвала

від 12.02.2024 по справі 2-167/10

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 2-167/10

Номер провадження 6/711/26/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2024 року Придніпровський районний суд м.Черкаси у складі:

головуючого-судді Демчика Р.В..,

при секретарі Кофановій А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Черкаси цивільну справу за заявою Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» про заміну способу виконання рішення,,-

в с т а н о в и в:

АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до придніпровського районного суду м.Черкаси з заявою про заміну способу виконання рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 24.12.2010 року ухваленого за результатами розгляду справи №2-167/2010, у якій заявник просить суд встановити наступний спосіб виконання судового рішення: звернути стягнення на квартиру площею 49.1 кв.м, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , шляхом продажу на електронному аукціоні у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження».

В заяві вказав, що Придніпровським районним судом м.Черкаси 24.12.2010 року було ухвалено рішення за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, яким: 1. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №CSIPGA00000217 від 25.09.2007 року звернуто стягнення на квартиру загальною площею 49.1 кв.м., яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Публічним акціонерним товариством Комерційний банк 2Првиатбанк» з укладенням від імені відповідача договору купівлі - продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру права власності, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень необхідних для здійснення продажу. 2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТКБ «Приватбанк» судовий збір 1708.50 грн.

Обґрунтовуючи вимоги вказаної заяви, заявник зазначив, що він, позбавлений можливості виконання/реалізації рішення суду, у зв`язку з відсутністю необхідних документів для реалізації предмета іпотеки та відсутності попиту покупців.

З огляду на вказане, за для забезпечення реального виконання рішення суду, АТ КБ «Приватбанк» вважало за необхідне звернутися до суду з даною заявою.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.01.2024, для розгляду справи №2-167/10, провадження 6/711/26/24. Визначено суддю Демчика Р.В.

08.02.2024 року представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Гончар С.М. подано відзив на заяву АТКБ «Приватбанк».

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та заяву, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до Довідки завідувача архівом Придніпровського районного суду м.Черкаси Носенко С.Г. від 30.01.2024 №1.7/8/24-Вих/2-167/10 встановлено, що відповідно до Переліку судових справ і документів, що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строків зберігання, затвердженого наказом державної судової адміністрації України №22 від 11.02.2010 та зареєстрований в Міністертсві юстиції України 03.03.2010 за №201/17496 цивільна справа №2-167/10 за озовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки була знищена за терміном зберігання. Оригінал рішення по даній цивільній справі та ухвала суду зберігаються в архіві суду.

Судом встановлено, що 24 грудня 2010 року Придніпровським районним судом м.Черкаси позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 по звернення стягнення на предмет іпотеки задоволені повністю та вирішено:

-В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № CSIPGA00000217 від 25.09.2007 року в розмірі 53975.62 доларів США зернути стягнення на квартиру загальною площею 49.1 кв.м., яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , шляхом продажу вказаного предмету іпотки публічнм акціонерним товариством комерційним банком "При«атБанк" з укладанням від імені відповідача ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєструправ власноств, а також наданням публічному акціонерному товариству комерційний бакн «ПриатБанк» всіх повноважень необхідних для здійснення продажу.

-Стягнути з від подача ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний багнк «Приватбанк» судові витрати в сумі 1708 грн. 5коп.судового збору., 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 1738 грн. 50 коп.

20 квітня 2011 року ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси в заяві ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення відмовлено.

Відповідно до ч.1, 3 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення чи зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Аналіз змістуст. 435 ЦПК Українисвідчить про те, що підставами для зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення є виключно ті, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вказані обставини повинні бути чітко встановлені та підтвердженні відповідними доказами.

Відповідно дост. 18 ЦПК Українисудові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Відповідно до правової позиції постанови Верховного Суду України від 25 листопада 1995 року у справі №6-1829цс15 - поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем.

Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановленогост. 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.

Зміна способу та порядку виконання рішення це визначена законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов`язки суб`єктів виконавчого провадження під час їх вчинення. Тобто судом вживаються нові заходи для реалізації рішення суду в разі неможливості його виконання у порядку і спосіб, що встановлені раніше.

Спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у ст.16 ЦК України способів захисту цивільних прав. Зокрема, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим.

При вирішенні питання про зміну способу виконання суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення.

З урахуванням системного тлумачення вказаних норм права, зміна способу і порядку виконання, за доведеності зазначених в цих нормах підстав, повинна відбуватися в межах вимог того позову, стосовно якого було ухвалено відповідне судове рішення, яке перебуває на примусовому виконанні.

Звертаючись із заявою про заміну способу виконання рішення заявник не надав належних і допустимих доказів на підтвердження того, що у нього в даному випадку виникли обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Можлива зміна попиту ринку нерухомості, наявність документів, необхідних для його продажу має враховуватися банком при зверненні до суду з відповідними позовними вимогами і тому такі обставини у даному випадку не можна вважатися істотними.

Згідно правової позиції у справі №6-1680цс16: відповідно достатті 1 Закону України «Про іпотеку»іпотека це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За положеннями частин першої і третьої статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановленихстаттею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя.

За змістомстатті 41 Закону України «Про іпотеку»реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду, проводиться шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченоїЗаконом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цьогоЗакону.

Виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов`язки суб`єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.

Закон України «Про виконавче провадження»визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Главою 4цього Законувизначається загальний порядок звернення стягнення на майно боржника. Серед іншого, відповідно до частини першоїстатті 52 цього Законузвернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Положеннямистатті 54 Закону України «Про виконавче провадження»визначено особливості звернення стягнення на заставлене майно. Зокрема, згідно із частиною восьмою цієї статті примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положеньЗакону України «Про іпотеку».

Отже, за змістом цієї статті підставою для застосування положеньЗакону України «Про іпотеку»до спірних правовідносин є звернення стягнення на предмет іпотеки, тобто його арешт, вилучення та примусова реалізація в розумінні частини першоїстатті 52 Закону України «Про виконавче провадження».

Статтею 54 цього Законупередбачено, що звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача заставодержателя.

Оскількистаттею 575 Цивільного кодексу Україниіпотеку визначено як окремий вид застави, нормиЗакону України «Про виконавче провадження»дозволяють звернути стягнення на іпотечне майно для задоволення вимог іпотекодержателя.

Таким чином, нормиЗакону України «Про виконавче провадження»дозволяють державному виконавцю передавати на реалізацію предмет іпотеки в ході примусового виконання рішень судів про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов`язань, за таких умов: відсутність у боржника будь-якого іншого майна, на яке можна першочергово звернути стягнення; наявність заборгованості виключно перед іпотекодержателем; дотримання порядку реалізації майна, визначеногоЗаконом України «Про іпотеку».

Крім того, суд вказує, що АТ КБ «ПриватБанк» фактично просить викласти вказану частину резолютивної частини рішення в іншій редакції. Проте, таких вимог при розгляді справи по суті ПАТ КБ «ПриватБанк» не заявлялося, тому суд вважає, що вимоги заявника про зміну способу виконання судового рішення фактично змінюють рішення суду по суті.

Відповідно дост. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання про зміну способу виконання рішення слід відмовити.

Керуючись ст.ст.435,260 - 261 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Відмовити Акціонерному товариству Комерційний Банк «ПриватБанк» в задоволенні заяви про заміну способу виконання рішення.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її ухвалення.

Головуючий: Р. В. Демчик