Ухвала

від 19.03.2024 по справі 2-167/10

ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-167/10

Провадження № 4-с/545/7/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.03.2024 року Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Потетія А.Г.,

при секретарі Мамишевій А.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,-

в с т а н о в и в :

Масюк П.С. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на бездіяльність Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

В обґрунтування скарги представник зазначила наступне.

Згідно даних Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна зазначено про накладення арешту на все нерухоме майно на підставі постанови про накладення арешту №26698422 від 19.08.2011, винесеної державним виконавцем ВДВС Полтавського РУЮ на виконання виконавчого листа №2-167 від 15.04.2010, виданого Полтавським районним судом.

З огляду на те, що вказаний арешт є безпідставним, боржник через свого представника звернувся до виконавчої служби із заявою від 31.01.2024 з вимогою зняти такий арешт.

На вказану заяву Полтавським відділом державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції листом від 07.02.2024 (надійшла на електронну пошту представника 07.02.2024) повідомлено про відсутність підстав для зняття такого арешту та зазначено про можливість звернення до суду.

Представником боржника також направлено адвокатський запит від 11.02.2024 щодо надання інформації про відкриті виконавчі провадження щодо ОСОБА_1 (за наявності) та інформацію про стан виконавчого провадження №26698422.

Станом на 10:00 16.02.2024 відповідь на адвокатський запит не надійшла та у випадку отримання буде надано до суду додатково.

Вважає неправомірною бездіяльність Полтавського ВДВС, яка полягає у не скасуванні арешту накладеного на нерухоме майно боржника, що обґрунтовується наступним.

Полтавським районним судом 26.02.2010 винесено заочне рішення у справі №2- 167/2010, яким позов задоволено повністю та вирішено стягнути на користь ВАТ Бант Фінанси і Кредит заборгованості у сумі 99418,00 грн.

З наведеного у відповіді Полтавського ВДВС від 07.02.2024 вбачається, що виконавчий лист № 2-167/2010 від 15.04.2010 чотири рази пред`являвся стягувачем до органу ДВС, а саме:

-виконавче провадження №20048429, у якому 27.01.2011 винесено постанову про повернення виконавчого документа, оскільки у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення;

-виконавче провадження №20048448, у якому 27.01.2011 винесено постанову про повернення виконавчого документа, оскільки у боржника відсутнє майно на яке можливо звернути стягнення;

-виконавче провадження №26698703, у якому 30.09.2013 винесено постанову про повернення виконавчого документа, оскільки майно належне боржнику не розшукано більше року з дня оголошення розшуку;

-виконавче провадження №51014004, у якому 29.12.2018 винесено постанову про повернення виконавчого документа, оскільки у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення.

Відповідно до ч.5 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків,встановлених статтею12цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо пропущено встановленийзаконом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Таким чином, строки пред`явлення виконавчого листа № 2-167/2010 від 15.04.2010 закінчилися.

Крім того, у судовому порядку підтверджено, що строки пред`явлення виконавчих листів у справі № 2-167/2010 закінчилися та поновленню не підлягають.

Правонаступником стягувача (первинний кредитор ВАТ Банк Фінанси і Кредит) ініціювалося питання поновлення строків пред`явлення виконавчого листа та видачі дублікатів.

Однак 22.08.2023 у справі №2-167/10 (номер провадження 22-ц/814/3459/23) Полтавським апеляційним судом ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 28 липня 2022 року в частині задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" про видачу дублікату виконавчого листа про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та поновлення строку на його пред`явлення до виконання скасовано.

Постановою від 07.09.2023 виконавче провадження №69748620 з примусового виконання виконавчого листа №2-167/10 від 15.08.2022 закінчено, арешти знято.

Таким чином, наразі будь-яке примусове виконання виконавчого листа №2-167 від 15.04.2010 не допускається у силу положень ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" та є не можливим.

Крім того, згідно Єдиного реєстру боржників та Автоматизованої системи ВП незавершені виконавчі провадження, за якими боржником є ОСОБА_1 відсутні.

З огляду на вище викладене, а також враховуючи давність (понад 10 років) накладеного арешту, виконавче провадження, у межах якого було накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 - завершено.

Відсутність відкритого виконавчого провадження свідчить про відсутність правових підстав для продовження дії арешту майна боржника, а тому є підставою для задоволення скарги.

Нормативно-правове обґрунтування позиції

Застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Так, відповідно до ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Згідно із статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Положеннями ст. 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Суд повинен реалізовувати своє основне завдання (стаття 2 ЦПК України), а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із положеннями статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

При цьому, наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.07.2022 по справі №2/0301/806/11, провадженням 61-3814св22.

У постанові Верховного Суду від27.03.2020у справі№ 817/928/17 визначено, що не зняття відповідачем арешту з майна боржника у виконавчому провадженні при поверненні виконавчого документа стягувачу є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби і порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов`язання відповідача зняти арешт з нерухомого майна позивача.

Частиною 4 статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно із ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи те, що наразі відсутні будь-які відкриті виконавчі провадження щодо ОСОБА_1 , а також строки на пред`явлення виконавчих листів у справі №2-167/10 минули та не підлягають поновленню, при цьому, накладений раніше арешт за виконавчим листом №2-167 від 15.04.2010, не знято, тому наразі існування арешту майна боржника жодним чином не співвідноситься з метою застосування такого обтяження, визначеного нормами Закону України «Про виконавче провадження» та є безпідставним.

Щодо дотримання скаржником строків звернення до суду

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (ст.447 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до п. а) ч . 1 ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Лист органу ДВС, яким повідомлено боржника про відсутність підстав для зняття арешту з майна отримано представником ОСОБА_1 07.02.2024.

У зв`язку з вказаним вважає, що скаржником дотримано 10-денний строк для звернення до суду із скаргою.

Просила Скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Визнати протиправною бездіяльність Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 34962946) щодо не зняття арешту з нерухомого майна у виконавчому провадженні №26698422. Зобов`язати Полтавський відділ державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 34962946) зняти арешт із усього нерухомого майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), яке накладене в рамках виконавчого провадження № 26698422, а саме обтяження:

- номер запису про обтяження: 11530188, дата та час державної реєстрації: від 23.08.2011 року 12:18:27, вид обтяження: арешт нерухомого майна; підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника №26698422, 19.08.2011, ВДВС Полтавського РУЮ, державний виконавець Бевз Н.М.; об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно; власник: ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ; обтяжувач та заявник: Відділ державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції, код: 34962946, 36000, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Стешенка, 6; додаткові дані: виконавчий лист №2-167 від 15.04.2010 Полтавський районний суд.

Представник заявника адвокат Масюк П.С. скаргу підтримала та прохала її задовольнити.

Представник Полтавського відділудержавної виконавчоїслужби уПолтавському районіПолтавської областіСхідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиціїв судове засідання не з`явився, надав заперечення згідно яких зазначив , що на момент перебування виконавчих проваджень на розгляді арешт на майно було накладено правомірно, наразі відсутні виконавчі провадження щодо боржника ОСОБА_1 , проте останнім в період знаходження виконавчих проваджень не було подано відомостей про погашення заборгованості, а тому відповідно не було підстав для зняття арешту. Наразі виконавчі провадження відсутні, а відповідно до чинного законодавства, у разі відсутності виконавчих проваджень будь-які дії державним виконавцем не можуть бути проведені. Відповідно до вимог ст.59 Закону України про виконавче провадження ОСОБА_1 повинен звернутися до суду з відповідним позовом, а не скаргою.

На заперечення представника ДВС представником заявника було подано пояснення, де зазначено наступне.

Скаржник ознайомився із позицією органу ДВС, викладеною у запереченні на скаргу від 21.02.2024, та вважає її необґрунтованою та протиправною, з огляду на наступне.

Згідно даних Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна зазначено про накладення арешту на все нерухоме майно на підставі постанови про накладення арешту №26698422 від 19.08.2011, винесеної державним виконавцем ВДВС Полтавського РУЮ на виконання виконавчого листа №2-167 від 15.04.2010, виданого Полтавським районним судом.

Вважає вказаний арешт є безпідставним, а бездіяльність Полтавського ВДВС, яка полягає у не скасуванні арешту накладеного на нерухоме майно боржника, протиправною.

У запереченні органом ДВС не зазначено про те, що наразі відсутні відкриті виконавчі провадження відносно ОСОБА_1 .

За змістом положень частини першої статті 47 Закону України Про виконавче провадження № 606-XIV (тобто, редакція закону, що діяла до 2017 року) виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у тому числі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до частини п`ятої статті 47 Закону № 606-ХГУ повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Відповідно до статті 30 Закону № 606 державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Як висловився у постанові від 26.07.2023 у справі № 761/687/14 (провадження № 61- 5887св23) Верховний Суд, закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження. Після завершення виконавчого провадження ніякі інші дії державним виконавцем не проводяться.

У відповідь на адвокатський запит 16.02.2024 повідомлено, у виконавчому провадженні №26698422 30.09.2013 винесено постанову про повернення виконавчого документа, оскільки майно належне боржнику не розшукано більше року з дня оголошення розшуку (п. 7 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження у редакції до 2017 року).

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження (у чинній редакції) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Таким чином, строки пред`явлення виконавчого листа № 2-167/2010 від 15.04.2010 закінчилися.

Таким чином, наразі будь-яке примусове виконання виконавчого листа №2-167 від 15.04.2010 не допускається у силу положень ст. 4 Закону України Про виконавче провадження та є не можливим.

Збереження більше 10 років арешту, накладеного державним виконавцем з метою виконання судового рішення, за відсутності відкритих виконавчих проваджень та можливості продовження примусового виконання судового рішення, є невиправданим втручанням у право на мирне володіння майном боржника.

Подібні за змістом висновки сформульовані у постановах Верховного Суду від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15-ц (провадження № 61-18160св 19), від 26 липня 2023 року у справі №761/687/14 (провадження №61-5887св23), від 02 серпня 2023 року у справі № 2306/4489/22 (провадження № 61-7374св23).

Таким чином, виконавцем не доведено підстав збереження арешту, накладеного на майно ОСОБА_1 у 2011 році. Зі спливом більше 10 років (з дня повернення виконавчого листа стягувачу та до дня звернення зі скаргою) відсутні підстави для збереження арешту на майно

ОСОБА_1 як боржника у виконавчому проваджені за відсутності виконавчих проваджень. Вчинення будь-яких дій державним виконавцем за межами виконавчого провадження є неможливим.

З огляду на вказане та керуючись ст.ст. 447, 448 ЦПК України, ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», -

Просила скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Визнати протиправною бездіяльність Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 34962946) щодо не зняття арешту з нерухомого майна у виконавчому провадженні №26698422. Зобов`язати Полтавський відділ державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 34962946) зняти арешт із усього нерухомого майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), яке накладене в рамках виконавчого провадження № 26698422, а саме обтяження:

- номер запису про обтяження: 11530188, дата та час державної реєстрації: від 23.08.2011 року 12:18:27, вид обтяження: арешт нерухомого майна; підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника №26698422, 19.08.2011, ВДВС Полтавського РУЮ, державний виконавець Бевз Н.М.; об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно; власник: ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ; обтяжувач та заявник: Відділ державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції, код: 34962946, 36000, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Стешенка, 6; додаткові дані: виконавчий лист №2-167 від 15.04.2010 Полтавський районний суд.

Дослідивши матеріалисправи, суд дійшов до наступного.

Судом встановлено, що згідно даних Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна зазначено про накладення арешту на все нерухоме майно на підставі постанови про накладення арешту №26698422 від 19.08.2011, винесеної державним виконавцем ВДВС Полтавського РУЮ на виконання виконавчого листа №2-167 від 15.04.2010, виданого Полтавським районним судом.

Полтавським районним судом 26.02.2010 винесено заочне рішення у справі №2- 167/2010, яким позов задоволено повністю та вирішено стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ВАТ Бант Фінанси і Кредит заборгованості у сумі 99418,00 грн.

Згідно відповіді Полтавського ВДВС від 07.02.2024 вбачається, що виконавчий лист № 2-167/2010 від 15.04.2010 чотири рази пред`являвся стягувачем до органу ДВС, а саме:

-виконавче провадження №20048429, у якому 27.01.2011 винесено постанову про повернення виконавчого документа, оскільки у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення;

-виконавче провадження №20048448, у якому 27.01.2011 винесено постанову про повернення виконавчого документа, оскільки у боржника відсутнє майно на яке можливо звернути стягнення;

-виконавче провадження №26698703, у якому 30.09.2013 винесено постанову про повернення виконавчого документа, оскільки майно належне боржнику не розшукано більше року з дня оголошення розшуку;

-виконавче провадження №51014004, у якому 29.12.2018 винесено постанову про повернення виконавчого документа, оскільки у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 28 липня 2022 року в частині задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" про видачу дублікату виконавчого листа про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та поновлення строку на його пред`явлення до виконання.

22.08.2023 у справі №2-167/10 (номер провадження 22-ц/814/3459/23) Полтавським апеляційним судом ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 28 липня 2022 року в частині задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" про видачу дублікату виконавчого листа про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та поновлення строку на його пред`явлення до виконання скасовано.

Отже наразі відсутні будь-які виконавчі провадження відносно ОСОБА_1 .

Відповідно до ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Згідно постанови від 26.07.2023 у справі № 761/687/14 (провадження № 61- 5887св23) Верховного Суду, закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження. Після завершення виконавчого провадження ніякі інші дії державним виконавцем не проводяться.

Отже, при зверненні до суду з даною скаргою, заявником обрано не вірно спосіб захисту своїх прав, оскільки відсутні виконавчі провадження і будь які дії виконавцем не можуть бути вчинені, а отже ОСОБА_1 необхідно було звернутися до суду в порядку позовного провадження, оскільки виключно за рішенням суду виконавець може зняти арешт.

Враховуючи зазначене, відсутні правові підстави для задоволення скарги а тому в її задоволенні слід відмовити.

А отже підлягають відмові вимоги про визнання протиправною бездіяльність Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 34962946) щодо не зняття арешту з нерухомого майна у виконавчому провадженні №26698422 та зобов`язані Полтавський відділ державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 34962946) зняти арешт із усього нерухомого майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), яке накладене в рамках виконавчого провадження №26698422.

На підставі викладеного, керуючись ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 447, 451 ЦПК України,суд,-

у х в а л и в :

Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та зобов`язані Полтавський відділ державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт із усього нерухомого майна ОСОБА_1 , яке накладене в рамках виконавчого провадження №26698422.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду, у порядку встановленому законом, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: А. Г. Потетій