Ухвала

від 13.02.2024 по справі 336/3416/18

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 336/3416/18

провадження № 51-752ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду (далі - Суд):

головуюча ОСОБА_1 ,

судді: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 08 лютого 2023 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 07 листопада 2023 року,

встановив:

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 08 лютого 2023 року задоволено клопотання захисника ОСОБА_4 та звільнено ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК України), на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження, закрито.

На вказану ухвалу місцевого суду захисник подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 07 листопада 2023 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 залишено без задоволення, а ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 08 лютого 2023 року - без зміни.

Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_4 просить скасувати вказані судові рішення та призначити новий розгляд в суді першої інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Зазначає, що в ухвалі суду першої інстанції не викладено рішення суду щодо заходів забезпечення кримінального провадження, а саме щодо майна

ОСОБА_5 на яке накладено арешт, а також відсутній технічний носій відеофіксації судового процесу підготовчого судового засідання. Із прийнятим судовим рішенням в частині звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, закриття кримінального провадження стосовно нього та вирішення долі речових доказів і процесуальних витрат, захисник погоджується.

Мотиви Суду

Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, долучені до неї копії судових рішень, дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження на підставі

п. 2 ч. 2 ст. 428 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) з огляду на таке.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, крім іншого, у випадку закриття кримінального провадження судом, якщо, цивільний позов залишено без розгляду або в задоволенні цивільного позову було відмовлено.

Як вбачається з оскаржуваних судових рішень, ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 31 травня 2018 року в рамках досудового розслідування кримінального провадження №12018080050000954 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України було накладено арешт на 1/3 частину квартири у АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_5 , шляхом заборони відчуження майна; та на автомобіль ВАЗ 2105, 1990 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_5 , шляхом заборони відчуження та розпорядження майном.

Апеляційний суд зауважив, що метою накладення арешту на вказане майно є забезпечення відшкодування шкоди, спричиненої територіальній громаді

м. Запоріжжя, внаслідок вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.

На відшкодування зазначеної шкоди прокурором в інтересах Запорізької міської ради до ОСОБА_5 подано позов про стягнення з обвинуваченого 89384,83 грн, які складають розмір заподіяної його протиправними діями шкоди.

Суд апеляційної інстанції, розглядаючи апеляційну скаргузахисника

ОСОБА_4 , дійшов висновку про відсутність правових підстав для зняття арешту з майна ОСОБА_5 , оскільки питання стосовно цивільного позову у даному кримінальному провадженні не вирішувалось, а передбаченого ч. 4

ст. 174 КПК України рішення за даним позовом в ухвалі Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 08 лютого 2023 року судом не прийнято.

Закриття кримінального провадження у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України є нереабілітуючою обставиною, а тому така особа не звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду, заподіяну її протиправними діями.

Переглянувши ухвалу місцевого суду в апеляційному порядку, перевіривши доводи апеляційної скарги захисника, які є аналогічними доводам її касаційної скарги, апеляційний суд відповідно до приписів ст. 419 КПК України обґрунтовано визнав їх неспроможними та з наведенням докладних мотивів ухваленого рішення, залишив ухвалу Комунарського районного суду

м. Запоріжжя від 08 лютого 2023 року без змін.

Ухвала апеляційного суду належним чином умотивована та відповідає вимогам ст. 419 КПКУкраїни.

Стосовно доводів захисника щодо відсутності в матеріалах справи відеозапису підготовчого судового засідання, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 4 ст. 107 КПК України передбачено, що фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді під час судового провадження є обов`язковим, окрім випадків, визначених у цій нормі (у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб).

Натомість захисник, посилаючись лише на саму відсутність у матеріалах провадження відеозапису підготовчого судового засідання, не наводить належного обґрунтування порушення вимог кримінального процесуального закону з огляду на наведені положення ч. 4 ст. 107 КПК України. При цьому зазначає, що 11 березня 2020 року під час підготовчого судового засідання здійснювалася звукофіксація.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що у статті 412 КПК України визначено, що невід`ємною властивістю поняття «істотність порушення вимог кримінального процесуального закону» є його здатність перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Проте, у касаційній скарзі захисник не вказує, в чому ж полягає істотність такого порушення, як саме воно перешкодило або могло перешкодити суду повно та всебічно з`ясувати обставини кримінального провадження й ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

А відтак колегія суддів касаційної інстанції вважає зазначений захисником довід необґрунтованим і таким, що не вказує на наявність підстав для відкриття касаційного провадження.

Інших доводів стосовно незаконності судових рішень, які могли би бути підставами для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга не містить.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Враховуючи наведене, обґрунтування касаційної скарги не містить доводів, які викликають необхідність перевірки їх матеріалами кримінального провадження, а з касаційної скарги та наданих до неї копій судових рішень убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Верховний Суд

п о с т а н о в и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від

08 лютого 2023 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 07 листопада 2023 року.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3