Ухвала

від 07.02.2024 по справі 947/32171/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/32171/23

Провадження № 1-кс/947/1370/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2024 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , яке погоджено прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12022160000000339 від 23.05.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2, 3 ст. 332, ч. 1, 3 ст. 362 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

І. ВИКЛАД ФАКТИЧНИХ ОБСТАВИН ДАНОГО КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:

Згідно поданого стороною обвинувачення клопотання вбачається, що наразі Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження внесеного до ЄРДР № 12022160000000339 від 23.05.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2, 3 ст. 332, ч. 1, 3 ст. 362 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію. Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022«Про введення воєнного стану в Україні».

На підставі Указів Президента України, тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводяться тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», зокрема, виїзд за межі країни громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років забороняється.

У свою чергу, ОСОБА_5 , достовірно знаючи про введення на всій території України воєнного стану, будучи обізнаним про проведення загальної мобілізації, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та забезпеченням оборони держави, підтриманням бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України, інших військових формувань, а також про наявність діючих обмежень на виїзд за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, являючись фізичною особою підприємцем (РНОКПП: НОМЕР_1 ), який має чинну ліцензію Укртрансбезпеки серії АЕ № 266987, (початок терміну дії з 09 жовтня 2013 року по необмежений час): на право провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, організував та сприяв незаконному переправленню осіб призовного віку, через державний кордон України, шляхом надання засобів та усуненням перешкод.

Крім того, встановлено, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення можливо причетний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Надалі, 19.10.2023 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси, було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Xiaomi 11 Pro», імеі №1: НОМЕР_2 , імеі №2: НОМЕР_3 , з сім-картою мобільного оператора «Київстар» номер НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

19.10.2023 року на підставі постанови слідчого вилучене майно визнано речовими доказами в рамках означеного кримінального провадження.

ІІ. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОДАНОГО КЛОПОТАННЯ:

Сторона обвинуваченнязазначає,що натеперішній час є достатньо підстав вважати, що вищевказаний мобільний телефон був оглянутий слідчим та в подальшому у відповідності до ст. 98 КПК України, на підставі винесеної постанови визнаний речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні, оскільки є достатньо підстав вважати, що він є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З урахуванням викладеного у своїй сукупності, сторона обвинувачення просить дане клопотання задовольнити та накласти арешт на зазначене у клопотанні майно.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ:

Прокурор вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити, долучивши постанову слідчого про призначення комп`ютерно-технічної експертизи від 31.10.2023 року.

Власник майна ОСОБА_6 у судове засідання не з`явився,будучи належним чином повідомленим про час та дату розгляду клопотання сторони обвинувачення. Проте від нього до суду надійшла заява про розгляд такого клопотання без його участі та участі його захисника.

Представник власника майна ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 у судове засідання також не з`явився, між тим на адресу суду скерував заяву, з якої вбачається, що останній просить у задоволенні клопотання сторони обвинувачення відмовити та судове засідання з його розгляду проводити без його участі.

IV. ВИСНОВКИ СЛІДЧОГО СУДДІ:

Дослідивши подане клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступних висновків, а також звертає увагу на наступні правові підстави для прийнятого рішення.

(1). Нормативно-правова основа при вирішенні даного клопотання:

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. ч. 1, 2 ст.170КПКУкраїни).

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).

Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ст. 98 КПК України).

(2). Правова підстава та мета арешту майна:

25.10.2023 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси було накладено арешт на мобільний телефон марки «Xiaomi 11 Pro», імеі №1: НОМЕР_2 , імеі №2: НОМЕР_3 , з сім-картою мобільного оператора «Київстар» номер НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

12.12.2023 року на підставі ухвали колегії суддів Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 задоволено частково та вищевказану ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси скасовано, призначено новий розгляд клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , яке погоджено прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12022160000000339 від 23.05.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2, 3 ст. 332, ч. 1, 3 ст. 362 КК України в тому ж суді першої інстанції, іншим слідчим суддею.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 24.01.2024 року справа № 947/32171/23 (провадження 1-кс/947/1370/24) надійшло у провадження слідчого судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 .

Слідчий суддя враховує, що досудове розслідування в рамках такого кримінального провадження здійснюється за фактом можливого вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2, 3 ст. 332, ч. 1, 3 ст. 362 КК України

Досудове розслідування кримінального провадження наразі триває, встановлюються усі фактичні обставини, які можуть мати значення для доведення предмету доказування у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя враховує доводи слідчого у клопотанні та приходить до переконання з приводу того, що вилучений мобільний телефон може містити інформацію, яка може бути використана на підтвердження факту та обставин можливого вчинення кримінально-караних дій, зв`язків власника такого технічного пристрою з іншими, ймовірно причетними до вчинення кримінального правопорушення, особами.

У зв`язку з чим, таке майно відповідає категорії речових доказів, що власне підтверджується долученою до клопотання постановою про визнання речових доказів від 19.10.2023 року, а отже, вилучене майно потребує збереження, в цілях його подальшого дослідження.

Крім того, з огляду на фактичні обставини кримінального провадження, відносно вилученого майна слідчий суддя приходить до переконання, що вочевидь наразі й існує необхідність в його додатковому дослідженні, оскільки згіднодоводів прокурорау судовомузасіданні,у кримінальномупровадженні 31.10.2023року постановоюслідчого призначенокомп`ютерно-технічнуекспертизу,об`єктомякої іє самевилучений мобільнийтелефон ОСОБА_6 . Результати проведення такого експертного дослідження можуть стати підставою для прийняття відповідних процесуальних рішень у кримінальному провадженні, оскільки можуть підтвердити робочу наразі версію сторони обвинувачення.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя зазначає, що підставою для арешту майна є відповідність вилученого майна до категорії речових доказів (абзац 1 ч. 1 ст. 170 КПК України), при цьому метою арешту майна є необхідність забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170КПК України).

(3). Завдання, необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України:

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучене майно відповідає критеріям речових доказів, передбачених ч. 1 ст. 98 КПК України.

Відтак, оскільки майно є речовими доказами в рамках кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що існує ризик його можливого зміни або знищення, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії, у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У зв`язку з викладеним, з метою забезпечення досягнення завдань кримінального провадження наявна необхідність в накладенні арешту на вилучене майно, з встановленням заборони розпорядження та користування такого майна, з огляду на встановлені вище ризики.

(4). Розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження:

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. The United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов`язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.

Додатково, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, зацікавлені особи в порядку ст. 174 КПК України мають процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , яке погоджено прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12022160000000339 від 23.05.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2, 3 ст. 332, ч. 1, 3 ст. 362 КК України задовольнити.

Накласти арешт із забороною користування та розпорядження на майно, вилучене 19.10.2023 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на мобільний телефон марки «Xiaomi 11 Pro» імеі №1: НОМЕР_2 , імеі №2: НОМЕР_3 , з сім-картою мобільного оператора «Київстар» номер НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Виконання ухвалипокласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1