Ухвала

від 13.02.2024 по справі 200/22158/17

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №200/22158/17

Провадження №2/932/3006/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2024 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Цитульського В.І.,

за участі секретаря судового засідання Дубовик К.В.,

представника позивача: Романчук М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання можливості розгляду зустрічного позову ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Артур-С», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання особи добросовісним набувачем та визнання права власності,

В С Т А Н О В И В :

На розгляді у Бабушкінському районному суді м. Діпропетровська з, 15.12.2017 перебувала справа за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Артур-С», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про витребування майна з чужого незаконного володіння скасування записів про право власності.

02.11.2021 ОСОБА_1 подано зустрічний позов, який після усунення недоліків, ухвалою суду від 27.04.2022 прийнято до спільного розгляду із первісним позовом.

Ухвалою суду від 16.01.2024 закрито підготовче провадження, відкрите судове засідання призначено на 25.01.2024.

25.01.2024 судове засідання, у зв`язку із неявкою відповідача ОСОБА_1 , відкладено на 13.02.2024.

13.02.2024 відповідач ОСОБА_1 повторно не з`явився в судове засідання.

В судовому засіданні представниця позивача наполягала на розгляді справи за відсутності відповідача.

Законодавство та висновки Верховного Суду, що застосовані судом.

У відповідності до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно п.3 ч.2 вказаної статті залежно відконкретних обставинсуд можевизнати зловживаннямпроцесуальними правамидії,що суперечатьзавданню цивільногосудочинства,зокрема: подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

За приписами ч.4 вказаної статті, суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Частинами першою, другою статті 223ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ята статті 223 ЦПК України).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 22.09.2021 у справі №465/205/17, від 28.10.2021 у справі №465/6555/16-ц.

За приписамич.6ст.13Закону України«Про судоустрійі статуссуддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.

Таким чином, зазначені норми дисциплінують позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11.03. 2021 у справі N558/9/18 (провадження N 61-13892св20).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Таким чином, це положення втілює "право на суд", право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак, це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свободпокликана гарантувати не права, які є теоретичними або ілюзорними, а права, які є практичними та ефективними. Це особливо стосується гарантій, закріплених у статті 6 Конвенції, з огляду на важливе місце, яке в демократичному суспільстві займає право на справедливий суд з усіма гарантіями відповідно до цієї статті. Правила, що регулюють офіційні кроки та строки, які мають бути дотримані при подачі апеляційної скарги або заяв на судовий перегляд, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності.

Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Каракуця проти України", заява N 18986/06, від 16 лютого 2017 року).

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Відтак, суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24.04. 2019 у справі N757/23967/13-ц.

Позов особи якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення його без розгляду, має право звернутися до суду повторно (частина другастатті 257 ЦПК України), тому порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободне вбачається.

Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22.09. 2021 у справі N465/205/17 (провадження N61-9536св21).

У відповідності до ч.5 ст.130 ЦПК України, вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Висновки суду.

1. Про судове засідання 25.01.2024 відповідач ОСОБА_1 був повідомленим, адже його представник брав участь в підготовчому засіданні 16.01.2024, у якому постановлено ухвалу про призначення судового засідання на 25.01.2024 (хоча представник і не розписався на повідомленні про судове засідання).

Також про факт повідомлення про вказане судове засідання свідчить подане 25.01.2024 представником відповідача клопотання про «перенесення розгляду справи» (по суті клопотання про відкладення судового засідання). У такій заяві не вказано жодних зауважень щодо належності повідомлення відповідача про судове засідання.

Про судове засідання на 13.02.2024 відповідач ОСОБА_1 був повідомлений, адже повістка доставлена на електронну адресу представника, яка вказана в Єдиному реєстрі адвокатів України та повідомлена суду у вказаній заяві від 25.01.2024.

Також про факт повідомлення про вказане судове засідання свідчить подане 13.02.2024 представником відповідача клопотання про «перенесення розгляду справи» (по суті клопотання про відкладення судового засідання). У такій заяві не вказано жодних зауважень щодо належності повідомлення відповідача про судове засідання.

2. Обидві не явки представника відповідача в судове засідання не можна визнати поважними.

Так, представником не долучено до заяв жодного доказу. Зокрема, доказів про призначене судове засідання по іншій справі, а також про уповноваження представника в межах такої іншої справи.

У першій заяві представник не вказує часу призначення іншого судового засідання.

В другій вказує, що інше судове засідання призначено на 14:00 год, тоді як судове засідання у даній справі призначено на 10:00 год.

Представник позивача мав можливість взяти участь у одному чи двох судових засіданнях в режимі відеоконференції.

3. Повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки (висновки постанов Верховного Суду від 22.09.2021 у справі №465/205/17, від 28.10.2021 у справі №465/6555/16-ц).

Враховуючи наведене, виконуючи обов`язок присікати недобросовісні дії позивача (висновки постанови Верховного Суду від 24.04.2019 у справі N757/23967/13-ц), приходжу до висновку про залишення зустрічного позову ОСОБА_1 без розгляду з підстави його повторної неявки в судове засідання.

При цьому, викладене не є порушенням вимог статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод (висновки постанови Верховного Суду від 22.09.2021 у справі N465/205/17).

З огляду на наведене, керуючись статтями 223, 257, 259-261 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі в частині зустрічного позову ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Артур-С», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання особи добросовісним набувачем та визнання права власності залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено 16.02.2024

Суддя: В.І.Цитульський