Рішення

від 08.02.2024 по справі 444/1011/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2024 Справа № 444/1011/20

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Рима Т. Я. за участю секретаря судових засідань Турчин Л. Я. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону (надалі Прокурор) в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України (надалі Адміністрація ДПС України або Позивач),до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Біемджі" (надалі ТОВ "Біемджі" або Відповідач),третя особа 1:Військова частина НОМЕР_1 (надалі ВЧ),третя особа 2:Львівська обласна державна адміністрація (надалі ЛОДА),про:витребування земельної ділянки.зустрічним позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Біемджі",до:Адміністрації Державної прикордонної служби України, Військова частина НОМЕР_1 ,про:усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою.У судовому засіданні взяли участь представники:

прокурор:Лупійчук Б. В.,позивача:Хиря В. В.,відповідача:Погорілий А. М.,третіх осіб:Хиря В. В. (представник ВЧ), представники решти третіх осіб не з`явились.I.ВСТУП.

1.Спір у цій справі стосується правового режиму земельних ділянок, які розташовані в межах прикордонної смуги України, а також правових наслідків оформлення права приватної власності на такі земельні ділянки за приватними особами.

II.ПРОЦЕДУРИ.

2.Прокурор в інтересах Адміністрації ДПС України та ВЧ звернувся до Жовківського районного суду Львівської області з позовом до Жовківської районної державної адміністрації, правонаступником якої є Львівська районна державна адміністрація Львівської області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит-Інвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Біемджі", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку, договорів міни та витребування майна.

3.Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 25.11.2021 у задоволенні позову відмовлено. Постановою Львівського апеляційного суду від 27.10.2022 рішення Жовківського районного суду Львівської області від 25.11.2021 скасовано, позов задоволено частково, витребувано у ТОВ "Біемджі" на користь держави в особі Адміністрація ДПС України земельну ділянку. В іншій частині позову відмовлено. Постановою Верховного Суду від 28.06.2023 рішення Жовківського районного суду Львівської області від 25.11.2021 та постанову Львівського апеляційного суду від 27.10.2022 у частині позовних вимог про витребування у ТОВ "Біемджі" на користь держави в особі Адміністрація ДПС України земельної ділянки скасовано, у цій частині провадження у справі закрито.

4.Ухвалою Верховного Суду від 02.08.2023 справу № 444/1011/20 у частині позовних вимог про витребування у ТОВ "Біемджі" на користь держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України земельної ділянки, передано для продовження розгляду до Господарського суду Львівської області.

5.Ухвалою від 25.08.2023 Господарський суд Львівської області прийняв до свого розгляду справу у частині позовних вимог про витребування земельної ділянки у ТОВ "Біемджі" на користь держави в особі Адміністрації ДПС України. Розгляд справи ухвалив здійснювати у порядку загального позовного провадження.

6.Ухвалами від 25.10.2023 суд залучив до участі у справі третіми особами ВЧ та ЛОДА.

7.Ухвалою від 15.11.2023 суд відмовив у задоволенні клопотань Відповідача про призначення експертизи, залучення третіх осіб (Жовківської районної державної адміністрації Львівської області) та витребування доказів.

8.Ухвалою від 17.11.2023 суд прийняв до спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов ТОВ "Біемджі" до Адміністрація ДПС України та ВЧ про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою.

9.Суд створив усі можливості учасникам справи для висловлення своїх доводів і заперечень, повідомлення усіх відомих їх обставин та подання усіх можливих доказів, вирішив усі подані клопотання, а також виконав решта завдань підготовчого провадження. Зазначене стало підставою для того, що суд ухвалою від 21.12.2023 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 17.01.2024.

10.В судовому засіданні 08.02.2024 суд ухвалив рішення у справі, проголосивши його вступну та резолютивну частини.

III.АРГУМЕНТИ СТОРІН за первісним позовом.

Позиція прокурора та позивача.

11. На підставі судового рішення від 23.10.2007 у справі № 876/10081/15 семи членам фермерського господарства "Біля Рати" передано у власність земельні ділянки державної власності сільськогосподарського використання площею 1,79 га кожна. Однак згодом це рішення скасовано в апеляційному порядку.

12.Члени фермерського господарства оформили державні акти на право власності на земельні ділянки та передали свої земельні ділянки ТОВ "Фаворит" за договорами міни. На підставі рішення адміністративного суду від 27.10.2008 ТОВ "Фаворит" отримало державний акт на земельну ділянку загальною площею 7,1774 га (об`єднавши 4 земельні ділянки).

13.Згодом у 2009 році ТОВ "Фаворит" продало земельну ділянку ТОВ "Торговий дім Геосистеми". У 2018 році у межах процедури банкрутства ТОВ "Торговий дім Геосистеми" вказану земельну ділянку придбало ТОВ "Китай Агро Україна". У подальшому у 2019 році ТОВ "Китай Агро Україна" продало земельну ділянку ТОВ "Біемджі" (Відповідач).

14.Суд апеляційної інстанції при вирішенні справи про передачу земельної ділянки членам фермерського господарства, серед іншого, встановив, що спірна земельна ділянка знаходиться у межах між лінією державного кордону України та інженерно-технічними спорудами з охорони державного кордону (в межах прикордонної смуги) на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зважаючи на це, володіння ТОВ "Біемджі" цією земельною ділянкою прямо та негативно впливає на виконання Державною прикордонною службою України завдань щодо забезпечення надійної охорони та недоторканості державного кордону та інших покладених на неї функцій.

15.Спірна земельна ділянка належить державі (землі оборони), оскільки розташована в межах прикордонної смуги між лінією державного кордону та лінією інженерно-технічних споруд з охорони державного кордону. Землі в межах прикордонної смуги надаються у постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України. Землі оборони не можуть передаватися у приватну власність.

16.Отже, спірна земельна ділянка вибула з володіння держави поза її волею, та всупереч приписам закону.

17.Прокурор не пропустив позовної давності, адже дізнався про спірну ситуацію у 2019 році. Зокрема, Відповідач у 2019 році звернувся до ВЧ про надання дозволу на запуск за лінію прикордонних інженерних споруджень для виготовлення технічної документації на спірну земельну ділянку. Про звернення Відповідача ВЧ повідомила Прокурора у цей же час.

18. Предметом позову (у межах вимог, які Верховний Суд передав на розгляд Господарському суду Львівської області) є витребування у ТОВ "Біемджі" на користь держави в особі Адміністрації ДПС України земельної ділянки кадастровий номер 4622787900:27:000:0004 площею 7,1774 га, яка розташована на території Річківської сільської ради Жовківського району Львівської області.

19.Підставою позову є обставина приналежності спірної земельної ділянки до державної власності, незаконне вибуття спірної земельної ділянки з володіння держави.

20.Прокурор зазначив у позові, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат складається з 7 530,00 грн витрат на оплату судового збору.

Заперечення відповідача.

21.Прокурор не має повноважень на представництво інтересів держави у цій справі, оскільки не довів, що спірна земельна ділянка знаходиться у прикордонній смузі.

22.Обставини, встановлені рішенням суду апеляційної інстанції, на яке посилається Прокурор у пунктах 11 та 14 цього рішення, не є преюдиційними. Адже ТОВ "Біемджі" не брало участі в розгляді цієї справи (№ 876/10081/15). Крім того, вказане рішення стосувалося семи земельних ділянок площею 1,79 га кожна. Натомість ця справа стосується однієї земельної ділянки площею 7,1774 га. Отже, відповідні обставини підлягають доказуванню у загальному порядку.

23.Розпорядження Львівської обласної державної адміністрації від 20.06.2018 № 605/0/5-18 про встановлення на територіях міських, селищних та сільських рад прикордонної смуги згідно з переліком шириною 10 км від лінії державного кордону не містить усіх необхідних реквізитів організаційно-розпорядчого документа. Крім того, таке розпорядження суперечить законодавству та меті встановлення прикордонної смуги. Адже ширина прикордонної смуги не може становити аж 10 км. У такому випадку десятки населених пунктів знаходились би у цій смузі, а їх мешканці не могли б мати у приватній власності земельних ділянок. Крім того, станом на дату прийняття такого розпорядження, спірна земельна ділянка вже існувала у встановлених межах. Отже, таке розпорядження не є належним доказом.

24.Відповідно до Публічної кадастрової карти поруч зі спірною земельною ділянкою є безліч інших земельних ділянок приватної власності, що розташовані ближче до лінії державного кордону України.

25.Рішення адміністративного суду від 27.10.2008 (див. пункт 12 цього рішення) не оскаржувалось та набрало законної сили. У цьому рішенні суд встановив, що 35 фізичних осіб передали у власність ТОВ "Фаворит-Інвест", серед іншого, спірну земельну ділянку за договором міни. При цьому доказів того, що серед цих 35 осіб є 7 учасників фермерського господарства (див. пункти 11-12 цього рішення) немає у матеріалах справи. Отже, не є доведеною обставина набуття ТОВ "Фаворит-Інвест" у власність земельної саме ділянки в межах прикордонної смуги (права на яку були предметом судового розгляду у справі № 876/10081/15). Вказане, у свою чергу, свідчить про недоведеність порушення інтересів держави при набутті ТОВ "Фаворит-Інвест" спірної земельної ділянки у власність.

26.Прокурор пропустив загальну позовну давність. Адже учасники фермерського господарства набули земельні ділянки у власність у 2008 році, спірна земельна ділянка була сформована у 2009 році. ВЧ принаймні з 2009 року була обізнана з цими обставинами, адже була учасником справи № 876/10081/15. Натомість Прокурор пред`явив позов більш ніж через 12 років.

27.Відповідач вважає, що спірна земельна ділянка вибула з власності держави за її волею. Адже саме державні органи приймали рішення про призначення земельним ділянкам категорії сільськогосподарського призначення, надання земельних ділянок в оренду, надання відповідних правовстановлюючих документів, створення умов щодо подальшої реалізації земельних ділянок як об`єктів нерухомого майна, а також реалізацію земельної ділянки з торгів компанії банкрута та погашення внаслідок такої реалізації боргових зобов`язань.

28.Позов зводиться до виправлення помилок держави у минулому, шляхом покладення на Відповідача індивідуального та надмірного тягаря у вигляді витребування спірної земельної ділянки. Це не відповідає принципам справедливого балансу між суспільним інтересом та правом ТОВ "Біемджі" на мирне володіння належним йому майном.

29.Відповідач указує на важливість принципу належного урядування, який ЄСПЛ розкрив у справі "Рисовський проти України" (RYSOVSKYY v. UKRAINE, no. 29979/04, 20 October 2011). У контексті скасування помилково наданого права на майно аналізований принцип може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку, а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власнику.

Пояснення третіх осіб.

30.Треті особи підтримали позовні вимоги повністю.

IV.АРГУМЕНТИ СТОРІН за зустрічним позовом.

Позиція ТОВ "Біемджі".

31.Річківська сільська рада Жовківського району Львівської області передала в оренду ОСОБА_5 земельну ділянку для ведення селянського (фермерського) господарства площею 12,5254 га на території Річківської сільської ради. Щодо цієї земельної ділянки у 2006 році затверджено технічну документацію, проведено експертизу цієї технічної документації.

32.У 2007 році Жовківський районний суд Львівської області прийняв рішення про передачу у власність членам фермерського господарства "Біля Рати" земельних ділянок 1,79 га кожна (сукупно 7,1774 га) для сільськогосподарського використання. Члени фермерського господарства у 2008 році передали ці земельні ділянки ТОВ "Фаворит-Інвест" на підставі договорів міни, земельні ділянки об`єднано в одну площею 7,1774 га. У 2009 році право власності на спірну землю набуло ТОВ "Торговий дім Геосистеми", у 2018 році ТОВ "Китай Агро Україна", а у 2019 році ТОВ "Біемджі".

33.Дії Відповідачів за зустрічним позовом порушують право ТОВ "Біемджі" на мирне володіння спірною земельною ділянкою та позбавляє його можливості мати доступ до спірної земельної ділянки без погоджень з Відповідачами за зустрічним позовом.

34.Саме державні органи приймали рішення, наслідком яких стало набуття ТОВ "Біемджі" земельної ділянки у власність. У разі виконання державними органами починаючи з 2006 року належного урядування та недопущення в подальшому переходу права власності до добросовісних набувачів, не було б необхідності звертатись з первісним позовом та фактично порушувати право власності ТОВ "Біемджі".

35.Предметом зустрічного позову є усунення перешкод у користуванні ТОВ "Біемджі" спірною земельною ділянкою шляхом зобов`язання Відповідачів за зустрічним позовом надати ТОВ "Біемджі" вільний доступ до спірної земельної ділянки.

36.Підставою зустрічного позову є створення перешкод у вільному доступі ТОВ "Біемджі" до земельної ділянки, належної власнику.

37.ТОВ "Біемджі" зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат складається з 2 684,00 грн витрат на оплату судового збору.

Заперечення відповідачів за зустрічним позовом.

38.ВЧ вважає, що спірна земельна ділянка перебуває між лінією державного кордону та лінією інженерних споруд, тому належить до земель оборони. Власником земель оборони є держава, а розпорядником Кабінет Міністрів України. Отже, орган місцевого самоврядування не мав повноважень розпоряджатися спірною земельною ділянкою.

39.ТОВ "Біемджі" не надав доказів, які б підтвердили наявність перешкод у користуванні спірною земельною ділянкою. Відтак, позовні вимоги безпідставні.

40.Адміністрація ДПС України також заперечила вимоги за зустрічним позовом. Спірна земельна ділянка вибула з державної власності з порушенням вимог закону, що ставить під сумнів добросовісність ТОВ "Біемджі" під час набуття цієї земельної ділянки у власність. Загальний інтерес у контролі за використанням земельної ділянки для гарантування безпечності держави переважає приватний інтерес ТОВ "Біемджі" у збереженні земельної ділянки у власності.

Пояснення прокурора.

41.Прокурор заперечив зустрічний позов з підстав, якими обґрунтований первісний позов.

Пояснення ЛОДА.

42.ЛОДА не надала письмових пояснень щодо зустрічного позову. Усно заперечила позовні вимоги за зустрічним позовом.

V.МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.

Загальні засади.

43.Відповідно до статті 19 Земельного кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, серед яких виділяються землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

44.У відповідності з частинами 1-4 статті 77 Земельного кодексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.

45.Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності. Згідно з частиною 4 статті 84 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, серед інших, належать землі оборони.

46.Навколо військових та інших оборонних об`єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування.

47.Земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України "Про використання земель оборони".

48.Згідно з приписами статті 3 Закону України "Про використання земель оборони" уздовж державного кордону України відповідно до закону встановлюється прикордонна смуга, в межах якої діє особливий режим використання земель. Землі в межах прикордонної смуги та інші землі, необхідні для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об`єктів, надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України. Навколо військових частин та оборонних об`єктів можуть створюватися зони з особливим режимом використання земель з метою забезпечення функціонування цих військових частин та об`єктів, збереження озброєння, військової техніки, іншого військового майна, охорони державного кордону України, захисту населення, господарських об`єктів і довкілля від впливу аварійних ситуацій, стихійних лих і пожеж, що можуть виникнути на цих об`єктах. Розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання земель встановлюються відповідно до закону.

49.Відповідно до статей 6, 10 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, який виконує завдання щодо забезпечення недоторканості державного кордону та охорони суверенних прав України. Прикордонний загін є основною оперативно-службовою ланкою Державної прикордонної служби України, на яку покладаються охорона певної ділянки державного кордону самостійно чи у взаємодії з іншими органами охорони державного кордону та Морською охороною, забезпечення дотримання режиму державного кордону і прикордонного режиму, а також здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України та до тимчасово окупованої території і з неї осіб, транспортних засобів, вантажів.

50.Згідно з підпунктом 68 пункту 4 Положення про Державну прикордонну службу України Державна прикордонна служба України надає згоду або відмовляє в наданні згоди на відчуження майнових об`єктів, що відносяться до основних фондів підприємств, установ і організацій, які належать до сфери управління Міноборони України, а також на передачу в заставу цілісних майнових комплексів підприємств, будівель та споруд, що належать до сфери управління Міноборони України, його структурних підрозділів.

51.Згідно з частинами 1-3 статті 22 Закону України "Про державний кордон України" (чинна редакція) з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони. Прикордонна смуга встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону України на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм з урахуванням особливостей місцевості та умов, що визначаються Кабінетом Міністрів України. До прикордонної смуги не включаються населені пункти і місця масового відпочинку населення. У межах прикордонної смуги з метою забезпечення національної безпеки і оборони, дотримання режиму державного кордону військовим частинам Державної прикордонної служби України для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій надаються в постійне користування земельні ділянки шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми, а вздовж лінії державного кордону України з Російською Федерацією і Республікою Білорусь - шириною до 2 кілометрів. У цих межах Кабінетом Міністрів України встановлюється спеціальний прикордонний режим щодо заборони вільного в`їзду, перебування, проживання, пересування осіб і провадження робіт, не пов`язаних з обороною чи охороною державного кордону України.

52.Згідно з частинами 1-3 статті 22 Закону України "Про державний кордон України" (редакція станом на 2007 рік) з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони. Прикордонна смуга встановлюється Кабінетом Міністрів України. До прикордонної смуги не включаються населені пункти і місця масового відпочинку населення. Контрольовані прикордонні райони встановлюються, як правило, в межах території району, міста, селища, сільради, прилеглої до державного кордону України або до узбережжя моря, що охороняється органами Державної прикордонної служби України. До контрольованого прикордонного району включаються також територіальне море України, внутрішні води України і частина вод прикордонних річок, озер та інших водойм України і розташовані в цих водах острови.

53.Згідно зі статтею 23 Закону України "Про державний кордон України" у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, встановлюється прикордонний режим, який регламентує відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України правила в`їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб, провадження робіт, обліку та тримання на пристанях, причалах і в пунктах базування самохідних та несамохідних суден, їх плавання та пересування у внутрішніх водах України.

54.Таким чином, сукупний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що земельні ділянки у межах прикордонної смуги, яка встановлена вздовж державного кордону України, відносяться до земель оборони, які можуть перебувати лише у державній власності та не підлягають передачі до комунальної чи приватної власності, а також щодо них встановлений спеціальний режим їх використання.

55.Верховний Суд у постанові від 23.07.2020 № 910/19932/17 зазначив таке: "… розташування спірної земельної ділянки в межах прикордонної смуги свідчить про її належність до земель оборони, а тому прийняття рішення Львівської обласної ради № 599 від 09.10.2012 "Про надання в користування мисливських угідь у Львівській області мисливському господарству "Прикордонник" Львівської обласної організації ФСТ "Динамо", яким було надано у користування землі загальною площею 10254 га, які перебувають в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень Державної прикордонної служби України є порушенням вищевказаних норм ЗК України, Закону України "Про державний кордон України", Закону України "Про використання земель оборони", а також Постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.98 № 1147 "Про прикордонний режим" та затвердженого нею Положення про прикордонний режим".

56.Положеннями Законів України "Про оборону України" та "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" Міністерство оборони України є уповноваженим державою органом управління військовим майном.

57.Згідно з вимогами пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1147 від 27.07.1998 "Про прикордонний режим" з урахуванням особливостей місцевості та інших умов ширина прикордонної смуги може бути змінена обласними державними адміністраціями за поданням Адміністрації державної прикордонної служби, але вона не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що знаходиться в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.

58.Згідно з пунктами 17 та 19 вказаного Положення сільськогосподарські роботи, будь-яке будівництво, рубка лісу, полювання, а також водокористування у прикордонній смузі проводяться за узгодженням з відповідними підрозділами Державної прикордонної служби. У межах прикордонної смуги, а також територій відповідних населених пунктів, які межують з державним кордоном, польоти всіх типів повітряних суден, аерофотознімання, геодезичні та топографічні роботи можуть провадитися лише з дозволу Міноборони та Адміністрації Держприкордонслужби, геологічні, дорожні та інші дослідження, а також гідротехнічні, землевпорядні, меліоративні та інші роботи, пов`язані із зміною водного режиму прикордонних річок, озер та інших водойм, відео- та кінофотознімання місцевості - з дозволу відповідного підрозділу Державної прикордонної служби.

59.Відповідно до затвердженого цією постановою Кабінету Міністрів України "Положення про прикордонний режим" прикордонна смуга - це ділянка місцевості, яка встановлюється безпосередньо уздовж державного кордону на його сухопутних ділянках або уздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм у межах територій селищних і сільських рад, прилеглих до державного кордону, але не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.

60.Лінія прикордонних інженерних споруд спеціальна смуга місцевості в межах прикордонної смуги та інші земельні ділянки, які відповідно до законодавства надаються в постійне користування органам Державної прикордонної служби для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об`єктів.

61.При наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прикордонної смуги необхідно виходити із нормативно встановлених розмірів, визначених статтею 22 Закону України "Про державний кордон України" та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1147 від 27.07.1998 "Про прикордонний режим".

62.Не розроблення та не затвердження окремого проекту землеустрою щодо встановлення прикордонної смуги не свідчить про її відсутність, оскільки розміри (ширина) прикордонної смуги встановлені законом - від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 26.07.2023 у справі № 454/2498/19.

63.Підсумовуючи наведене вище, суд акцентує увагу, що землі між лінією державного кордону та лінією прикордонних інженерних споруд належать до земель оборони та в силу закону є державною власністю. Саме тому основною обставиною, яку належить установити в цьому провадженні, є факт знаходження спірної ділянки в означених межах.

Історія виникнення спірної земельної ділянки.

64.Спірна земельна ділянка знаходиться поруч з державним кордоном України, що визнається учасниками справи та підтверджується матеріалами справи.

65.Львівське обласне головне управління земельних ресурсів на замовлення ОСОБА_5 провело державну експертизу землевпорядної документації (проекту відведення земельних ділянок на території Річківської сільської ради Жовківського району Львівської області, які надаються в оренду для ведення селянського (фермерського) господарства ОСОБА_5 ). За результатами експертизи складено висновок державної експертизи землевпорядної документації від 16.08.2006 № 16-8/2 (том 7, а. с. 48-49). У висновку вказано, що проект відведення земельних ділянок загальною площею 12,9076 га сіножатей, які надаються в оренду для ведення селянського (фермерського) господарства ОСОБА_5 (які розташовані за адресою: Річківська сільська рада Жовківського району Львівської області) відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам та оцінюється позитивно. Водночас у розділі "Пропозиції" зазначено таке: "у зв`язку з незавершенням розробки схеми планування та проекту забудови сервісної зони біля МАПП Рава-Руська, на виконання доручення голови Львівської облдержадміністрації від 25.08.2005 № 94, у випадку зміни цільового призначення земельних ділянок або права на них, необхідне погодження відповідного підрозділу Державної прикордонної служби України (пункт 19 Положення про прикордонний режим) та органу архітектури і райдержадміністрації".

66.Члени Фермерського господарства "Біля Рати" ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Жовківської районної державної адміністрації Львівської області про передачу їм у власність земельних ділянок на території Річківської сільської ради Жовківського району Львівської області для сільськогосподарського використання.

67.Постановою Жовківського районного суду Львівської області від 23.10.2007 у справі № 2а-128/07/1308 (том 1, а. с. 63-65) ухвалено рішення про передачу у власність членам фермерського господарства "Біля Рати" ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 земельних ділянок площею 1,79 га кожна для сільськогосподарського використання. Зобов`язано Жовківську районну адміністрацію видати зазначеним особам державні акти на право власності на земельні ділянки площею 1,79 га кожна, розташовані на території Річківської сільської ради Жовківського району Львівської області, призначені для сільськогосподарського використання.

68.Львівський прикордонний загін Державної прикордонної служби України (ВЧ) оскаржив постанову Жовківського районного суду від 23.10.2007 у справі № 2а-128/07/1308.

69.Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2016 у справі № 876/10081/15 постанову Жовківського районного суду від 23.10.2007 у справі № 2а-128/07/1308 скасовано та прийнято нове рішення про відмову в позові (том 1, а. с. 66-68). Апеляційний суд установив таке:

69.1.Спірна земельна ділянка знаходиться в межах між лінією Державного кордону України та інженерно-технічними спорудами по охороні Державного кордону (в межах прикордонної смуги) праворуч автодороги Рава-Руська - МАПП "Рава-Руська" на ділянці відповідальності Відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 (землі Річківської селищної ради Жовківського району Львівської області).

69.2.Для надання у власність позивачам земельних ділянок із земель, які передані в оренду Фермерському господарству "Біля Рати", необхідне погодження відповідного підрозділу Державної прикордонної служби України.

69.3.Надання цих земельних ділянок у власність громадян без такого погодження порушує права та інтереси відповідного підрозділу Державної прикордонної служби України, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 1, а. с. 66-68).

69.4.Суд першої інстанції вийшов за межі своїх повноважень та вирішив спір, перебравши на себе виключну компетенцію місцевої адміністрації в частині розпорядження землями державної власності. Також суд порушив процедуру надання земель у власність…

70.Період між ухвалення постанови Жовківського районного суду Львівської області від 23.10.2007 у справі № 2а-128/07/1308 (див. пункт 67 цього рішення) та його скасуванням (див. пункт 69 цього рішення) тривав 8 років та 6 місяців. Нижче у пунктах 71 - 76 цього рішення суд дослідить долю спірних земельних ділянок у цей період.

71.03.04.2008 Жовківська районна державна адміністрація на підставі рішення Жовківського районного суду Львівської області від 23.10.2007 зареєструвала право власності та видала державні акти на право власності на такі земельні ділянки:

71.1.Кадастровий номер 4622787900:27:000:0011 площею 1,7943 га (державний акт Серії ЯД № 458454 на ім`я ОСОБА_4 ) (том 1, а. с. 77-78).

71.2.Кадастровий номер 4622787900:27:000:0010 площею 1,7943 га (державний акт Серії ЯД № 458452 на ім`я ОСОБА_3 ) (том 1, а. с. 75-76).

71.3.Кадастровий номер 4622787900:27:000:0012 площею 1,7944 га (державний акт Серії ЯД № 458455 на ім`я ОСОБА_2 ) (том 1, а. с. 71-72).

71.4.Кадастровий номер 4622787900:27:000:0009 площею 1,7944 га (державний акт Серії ЯД № 458453 на ім`я ОСОБА_1 ) (том 1, а. с. 73-74).

72. ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 16.08.2008 уклали з ТОВ "Фаворит-Інвест" договори міни. На підставі цих договорів міни від 16.08.2008 зазначені у пунктах 72.1-72.4 цього рішення земельні ділянки перейшли у власність ТОВ "Фаворит-Інвест". Вказана обставина встановлена Львівським окружним адміністративним судом у постанові від 27.10.2008 у справі № 2а-2495/08 (том 1, а. с. 58-62) та підтверджена листом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 08.10.2019 (том 1, а. с. 55).

73.ТОВ "Фаворит-Інвест" звернулося з позовом до Управління земельних ресурсів у Жовківському районі Львівської області та Управління земельних ресурсів у Пустомитівському районі Львівської області про зобов`язання погодити технічну документацію щодо переоформлення земельних ділянок, зазначених у пунктах 71.1-71.4 цього рішення, та видачу державних актів на право власності на спірні земельні ділянки.

74.Львівський окружний адміністративний суд 27.10.2008 ухвалив постанову у справі № 2а-2495/08, якою зобов`язав Управління земельних ресурсів у Жовківському районі видати державний акт на право власності на земельну ділянку площею 7,1774 га на території Річківської сільської ради та погодити технічну документацію з переоформлення відповідної земельної ділянки.

75.У результаті зазначені у пунктах 71.1-71.4 цього рішення земельні ділянки були об`єднані у земельну ділянку з кадастровим номером 4622787900:27:000:0004. ТОВ "Фаворит-Інвест" отримало державний акт серії ЯД №503679, зареєстрований 11.02.2009 на земельну ділянку на території Річківської сільської ради Жовківського району Львівської області площею 7,1774 га з кадастровим номером 4622787900:27:000:0004 для ведення підсобного сільського господарства. Вказана обставина підтверджується листом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 08.10.2019 (том 1, а. с. 55) та її визнають усі учасники справи.

76.На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27.10.2009 серії ВМО № 594241 ТОВ "Торговий дім Геосистеми" набуло право власності на земельну ділянку для ведення підсобного сільського господарства площею 7,1774 га на території Річківської сільської ради Жовківського районе Львівської області, кадастровий номер 4622787900:27:000:0004. Вказана обставина підтверджується листом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 08.10.2019 (том 1, а. с. 55).

77.Подальші події відбувалися після скасування Львівським апеляційним адміністративним судом постанови Жовківського районного суду від 23.10.2007 у справі № 2а-128/07/1308.

78.Арбітражний керуючий ліквідатор ТОВ "Торговий дім Геосистеми", та ТОВ "Китай Агро Україна" уклали договір купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні від 23.07.2018 (том 1, а. с. 44-45). За цим договором спірну земельну ділянку площею 7,1744 га передано у власність ТОВ "Китай Агро Україна". Право власності ТОВ "Китай Агро Україна" на спірну земельну ділянку зареєстровано у Державному земельному кадастрі (том 1, а. с. 46-48).

79.Наступного року ТОВ "Китай Агро Україна" на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09.07.2019 (том 1, а. с. 49-50) передало спірну земельну ділянку у власність ТОВ "Біемджі" (Відповідач у цій справі). Право власності ТОВ "Біемджі" на спірну земельну ділянку 09.07.2019 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (том 1, а. с. 52-54).

80.ТОВ "Біемджі" 16.08.2019 звернулось до начальника Львівського прикордонного загону з листом про надання дозволу на запуск осіб та транспортних засобів за лінію прикордонних інженерних споруджень на території Річківської сільської ради Жовківського району Львівської області (том 1, а. с. 40-41). Метою надання такого дозволу вказано необхідність виготовлення технічної документації (винос меж земельної ділянки в натурі, проведення топографічної зйомки) на приватній ділянці ТОВ "Біемджі" площею 7,1774 га, кадастровий номер 4622787900:27:000:0004.

81.Львівський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України листом № 14/12264 від 13.11.2019 повідомив військового прокурора Західного регіону України про лист ТОВ "БІЕМДЖІ" від 16.08.2019 (див. пункт 80 цього рішення). У цьому листі зазначено про наявність ознак порушення інтересів держави та наявне звернення про вжиття заходів прокурорського реагування для захисту інтересів держави (том 1, а. с. 36-39).

82.Рішенням Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області № 151 від 26.11.2021 (том 8, а. с. 12) надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 114 га у постійне користування Військовій частині для розміщення та постійної діяльності Державної прикордонної служби України, вид використання для облаштування та утримання державного кордону, інженерно-технічних споруд розташованих за межами населених пунктів на території Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області. Військовій частині доручено звернутися до суб`єкта господарювання, що є виконавцем робіт із землеустрою для розробки проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

83.На замовлення Військової частини розроблено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 114 га у постійне користування для розміщення та постійної діяльності Державної прикордонної служби (том 8, а. с. 5-95). Проект землеустрою стосується таких земельних ділянок:

83.1.Кадастровий номер 4622783000:02:000 площею 9,9191 га (том 8, а. с. 26).

83.2.Кадастровий номер 4622783000:05:000 площею 25,4991 га (том 8, а. с. 38).

83.3.Кадастровий номер 4622787600:29:000 площею 16,6315 га (том 8, а. с. 47).

83.4.Кадастровий номер 4622787600:32:000 площею 20,4873 га (том 8, а. с. 57).

83.5.Кадастровий номер 4622787900:27:000 площею 28,7690 га (том 8, а. с. 68).

83.6.Кадастровий номер 4622787900:29:000 площею 7,8621 га (том 8, а. с. 80).

83.7.Кадастровий номер 4622787900:22:000 площею 4,8319 га (том 8, а. с. 89).

Щодо місця розташування земельної ділянки.

84.Суд погоджується із запереченнями ТОВ "Біемджі" в тій частині, що встановлені апеляційним судом обставини у постанові від 19.04.2016 у справі № 876/10081/15 не мають преюдиційного значення. Проте матеріали цієї справи містять достатньо доказів, які доводять факт розташування спірної земельної ділянки в межах прикордонної смуги, а саме між лінією державного кордону та лінією прикордонних інженерних споруджень.

85.Про цей факт свідчать фототаблиці від 2009 року (том 7, а. с. 55-59), на яких зафіксовано земельні ділянки ФГ "Біля Рати", металеві стовпці на межі землі ФГ "Біля Рати", інженерно-технічні споруди з охорони державного кордону, міжнародний автомобільний пункт пропуску "Рава-Руська, державний кордон України"; схема інженерного облаштування відділу прикордонної служби Рава-Руська (том 7, а. с. 60-61); скрін-шоти публічної кадастрової карти (том 6, а. с. 175-185); висновок державної експертизи землевпорядної документації від 16.08.2006 № 16-8/2 (том 7, а. с. 48-49) (пункт 65 цього рішення).

86.Проте найбільш очевидним доказом наявності аналізованого факту є дії самого ТОВ "Біемджі", яке звернулося до ВЧ з проханням надати дозвіл на запуск осіб та транспортних засобів за лінію прикордонних інженерних споруджень на території Річківської сільської ради Жовківського району Львівської області (пункт 80 цього рішення).

87.Таким чином, суд установив обставину того, що спірна земельна ділянка розташована між лінією державного кордону України та смугою прикордонних інженерних споруджень, що у свою чергу свідчить про розташування відповідної земельної ділянки у межах прикордонної смуги.

88.На підставі зазначеного суд робить висновок про те, що спірна земельна ділянка належить до державної власності (земель оборони), а тому перебування її у власності ТОВ "Біемджі" суперечить нормам Конституції України, Земельного кодексу України, Закону України "Про державний кордон України", Закону України "Про використання земель оборони", а також Постанові Кабінету Міністрів України № 1147 від 27.07.1998 "Про прикордонний режим" та затвердженому нею Положенню про прикордонний режим.

89.Така позиція узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, наведеними в постановах від 14.11.2018 (справа № 297/1388/15-ц), від 25.04.2019 (справа № 907/711/17), від 06.11.2019 (справа № 163/2369/16-ц).

90.Отже, суд встановив належність спірної земельної ділянки до земель, на які поширюється право державної власності.

Щодо можливості витребування земельної ділянки.

91.Відповідно до статі 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Для застосування статті 387 Цивільного кодексу України необхідним є встановлення таких обставин у сукупності (напр., постанова ВС від 02.09.20 у справі 910/13536/19):

91.1.Існування в натурі індивідуально визначеного майна.

91.2.Наявність права власності в позивача.

91.3.Відсутність у власника чи титульного володільця можливості здійснювати фактичне володіння.

91.4.Відсутність договірних відносин.

92.Суд установив наявність індивідуально визначеного майна, яким є спірна земельна ділянка з кадастровим номером 4622787900:27:000:0004.

93.Право власності держави на цю земельну ділянку виникло безпосередньо з припису закону, що детально проаналізовано в пунктах 43-63, 87-90 цього рішення.

94.Держава не може здійснювати фактичне володіння, адже у ДРРП мітиться запис про право приватної власності ТОВ "Біемджі" на спірну земельну ділянку. Цей запис свідчить про те, що нею володіє саме ТОВ "Біемджі" (принцип реєстраційного підтвердження володіння). Зазначене узгоджується зі сталою судовою практикою, яка відображена в чисельних постановах ВС (напр., постанова ВП ВС від 01.03.23 у справі № 522/22473/15-ц).

95.Між сторонами відсутні договірні відносини.

96.Згідно з частиною 1 статті 388 Цивільного кодексу України якщо за відплатним придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

97.Як убачається з матеріалів справи, земельна ділянка, яка розташована в межах прикордонної смуги, вибула з володіння держави на підставі рішення суду, яке в подальшому було скасовано, тобто поза волею держави. Зазначене дозволяє суду застосувати пункт 3 частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України та задовольнити позов, витребувавши з чужого незаконного володіння ТОВ "Біемджі" земельну ділянку з кадастровим номером 4622787900:27:000:0004. При цьому суд звертає увагу, що дії не будь-якого органу державної влади можуть свідчити про волевиявлення держави, а лише спеціально уповноваженого. Таким органом в цій ситуації могла бути лише Адміністрація ДПС України, яка не погоджувала жодних дій з відчуження земельних ділянок в межах прикордонної смуги.

Позовна давність.

98.Відповідач заявив про застосування позовної давності.

99.Згідно зі статтею 256 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки.

100.Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України).

101.За загальним правилом частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

102.Отже, за змістом статей 256, 261 Цивільного кодексу України позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи носія порушеного права (інтересу).

103.В разі пред`явлення позову особою, право якої порушене, і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, позовна давність починає обчислюватися з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів або інтересів територіальної громади.

104.Це правило пов`язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про такі обставини.

105.Велика Палата Верховного Суду у справі № 910/18560/16 зазначила, що якщо у передбачених законом випадках у разі порушення або загрози порушення інтересів держави з позовом до суду звертається прокурор від імені органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позовну давність належить обчислювати з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (подібний висновок також викладено у постановах Верховного Суду України від 12.04.2017 у справі № 6-1852цс16 і Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц та від 22.05.2018 у справі № 469/1203/15-ц).

106.Позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, у таких випадках: 1) прокурор, який звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об`єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів (відповідний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 362/44/17).

107.Застосування положень про позовну давність та відмова в позові з цієї підстави здійснюється в разі, коли суд попередньо встановив наявність порушеного права, на захист якого подано позов, та обґрунтованість і доведеність позовних вимог.

108.У цій справі з позовом звернувся прокурор від імені органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Адміністрації ДПС України. А тому позовну давність належить обчислювати з дня, коли про порушення права довідалася або могла довідатися саме Адміністрація ДПС України.

109.Щодо оскарження постанови Жовківського районного суду від 23.10.2007, то вказане судове рішення оскаржувала ВЧ, а не Адміністрація ДПС України (див. пункт 68 цього рішення). ВЧ є окремою юридичною особою.

110.На віндикаційні позови держави (в особі уповноважених органів) поширюється загальна позовна давність, що узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду у пункті 60 постанови від 17.10.2018 у справі № 362/44/17, у пункті 65 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16.

111.Суд установив, що 16.08.2019 на адресу Львівського прикордонного загону надійшов лист від ТОВ "БІЕМДЖІ" про надання дозволу на запуск за лінію прикордонних інженерних споруджень (пункт 80 цього рішення). Тому належить зробити висновок, що Позивачу не було відомо про цю ситуацію. Прокурор подав позов 04.05.2020. З урахуванням встановленого суд робить висновок, що строк звернення з позовом до суду не пропущено.

Щодо посилання ТОВ "Біемджі" на практику ЄСПЛ.

112.Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції).

113.Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три окремі норми: 1) виражається у першому реченні першого абзацу, закладає принцип мирного володіння майном і має загальний характер; 2) викладена у другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності й обумовлює його певними критеріями; 3) закріплена у другому абзаці та визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна у загальних інтересах. Другу та третю норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, треба тлумачити у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі East/West Alliance Limited v. Ukraine, no. 19336/04, § 166-168, 23 January 2014).

114.Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право:

114.1.Втручання держави у право власності повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними.

114.2.Якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів.

114.3.Втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа добросовісний набувач, внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (див. рішення ЄСПЛ у справах "Рисовський проти України" від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), "Кривенький проти України" від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07)).

115.Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки: встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.

Чи ґрунтувалося втручання у право мирного володіння майном на законі?

116.Насамперед суд констатує, що майном у розумінні ЄКПЛ є спірна земельна ділянка, витребування якої є предметом спору.

117.Рішення суду, яким приватна особа позбавляється права власності, може бути визнаним актом втручання у право мирно володіти своїм майном.

118.Суд проаналізував норми статей 387 та 388 Цивільного кодексу України та зробив висновок про їх застосовність у цій ситуації. А тому втручання у право власності здійснюється на підставі закону, який відповідає вимозі якості.

Чи переслідувало втручання у право мирного володіння майном легітимну мету, що випливає зі змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції?

119.Витребування земельної ділянки, яке належить державі (землі оборони), переслідує легітимну мету контролю за використанням відповідного майна згідно із загальними інтересами. Потрібно зауважити, що законодавство, яке визначало приналежність земель прикордонної смуги до земель оборони, за аналізований період суттєво не змінилося.

120.Важливість цих інтересів зумовлюється, зокрема, особливим статусом спірної земельної ділянки. Земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.

121.Перебування земельної ділянки із земель прикордонної смуги у приватній власності позбавляє державу Україна правомочностей власника землі. В цьому контексті в сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (статті 14, 19 Конституції України).

122.Перебування земельної ділянки у приватній власності суттєво утруднює можливість забезпечити територіальну цілісність та недоторканість державного кордону, оскільки відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. З огляду на це закон обмежив передання земель оборони у приватну власність.

123.У зв`язку з наведеним суд робить висновок про те, що втручання у право мирного володіння майном переслідує легітимну мету.

Чи є задоволення вимоги про повернення спірної земельної власникові пропорційним легітимній меті втручання у право мирного володіння майном?

124.У своїй практиці ЄСПЛ звертає увагу на те, що оцінка пропорційності залежить від багатьох факторів, які враховуються при ухваленні рішення. До таких належать здатність цього заходу досягти мети, яка ставиться; чи існує менш обтяжливий для приватної особи захід досягнення легітимної мети; чи надається компенсація у випадку позбавлення особи власності; дії самої приватної особи (наскільки вона була чи могла бути ознайомлена з ризиками набуття власності).

125.Суд констатує, що за умови чіткості закону, який визначав та визначає землі прикордонної смуги землями державної форми власності (землі оборони), повернення спірної ділянки досягає задекларованої мети. При чому це єдиний захід, який може бути вчинений у цій ситуації.

126.Суд погоджується з тим, що ТОВ "Біемджі" не отримує станом на цей час компенсації. Проте в цьому контексті враховує особливості розташування цієї земельної ділянки. Будь-яка розсудлива особа перед купівлею майна оглядає (має змогу оглянути) предмет купівлі-продажу. Як убачається з матеріалів справи, спірна земельна ділянка перебувала та перебуває в межах прикордонної смуги між лінією державного кордону та лінією прикордонних інженерних споруджень. Для того щоб потрапити на цю ділянку, представникам ТОВ "Біемджі" потрібно отримати дозвіл органів державної прикордонної служби та дотриматися правил при перетині лінії інженерних споруджень. Іншими словами, ТОВ "Біемджі" з огляду на зовнішні та об`єктивні ознаки було інформоване про особливості правового регулювання земель прикордонної смуги. Як установив суд, Відповідач після купівлі цієї ділянки 09.07.2019 (пункт 79 цього рішення) уже 16.08.2019 звернулося до органів державної прикордонної служби з проханням надати доступ до земельної ділянки (пункт 80 цього рішення).

127.З урахуванням наведеного суд вважає, що в цій ситуації не було допущено порушення пропорційності.

Щодо зустрічного позову.

128.Суд уже зазначав, що третє речення статті 1 Першого протоколу ЄКПЛ (попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів) надає можливість державі вводити в дію закони для контролю за використанням майном. З урахуванням того, що суд задовольняє первісний позов та витребовує земельну ділянку на користь держави, суд відхиляє вимоги за зустрічним позовом.

Висновки.

129.Відповідно до статті 388 Цивільного кодексу України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.

130.Приписи статті 388 Цивільного кодексу України застосовується як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує договірних відносин.

131.Згідно з частиною першою статті 388 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно із чужого незаконно володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з його волі. Власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині першій статті 388 Цивільного кодексу України.

132.Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, на яку посилаються заявники у касаційній скарзі).

133.Суд установив, що спірна земельна ділянка розташована на землях оборони. Тому відповідно до статей 77, 84 Земельного кодексу України може перебувати лише у державній власності та не може передаватися у приватну власність. Відсутні будь-які відомості, що відчуження землі відбувалося з волі держави.

134.Встановивши обставину, що земельні ділянки передані у власність на підставі постанови Жовківського районного суду, яке в подальшому було скасоване, суд вважає, що Прокурор мав обґрунтовані підстави для звернення до суду із віндикаційним позовом за захистом інтересів держави.

135.Зважаючи на вказане, первісний позов підлягає задоволенню.

136.У задоволенні ж зустрічного позову належить відмовити.

VI.СУДОВІ ВИТРАТИ.

Розподіл витрат на оплату судового збору.

137.Витрати на оплату судового збору за первісним позовом покладаються на ТОВ "Біемджі" на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Витрати на оплату судового збору за зустрічним позовом залишаються за ТОВ "Біемджі".

Враховуючи наведене, керуючись статтями 73, 74, 76, 77, 78, 79, 91, 114, 238, Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1.Задовольнити первісний позов повністю.

2.Витребувати у ТОВ "Біемджі" (адреса: 79040, Львівська область, місто Львів, вулиця Городоцька, будинок 218, квартира 22; ідентифікаційний код 43049938) на користь держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України (адреса: 01034, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 26; ідентифікаційний код 00034039) земельну ділянку з кадастровим номером 4622787900:27:000:0004 площею 7,1774 га.

3.Стягнути з ТОВ "Біемджі" (адреса: 79040, Львівська область, місто Львів, вулиця Городоцька, будинок 218, квартира 22; ідентифікаційний код 43049938) на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону 7 530,00 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.

4.Відмовити у задоволенні зустрічного позову повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції в порядку та строки, які визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційну скаргу подають безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено та підписано 16.02.2024.

Суддя Рим Т.Я.