Ухвала

від 19.02.2024 по справі 2-910/11

НОВОУКРАЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-910/11

Провадження № 4-с/396/3/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2024 року м.Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Русіна А.А.

за участю секретаря судового засідання Оладенко М.С.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вмісті Новоукраїнка скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Кіровоградського обласного управління АТ "Ощадбанк", заінтересовані особи: Старший державний виконавець Новоукраїнського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ютиш Катерина Миколаївна, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення та бездіяльність державного виконавця,-

ВСТАНОВИВ:

13.02.2024 року представниця скаржника, звернулась до Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області з вищевказаною скаргою, в якій просила суд визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Новоукраїнського ДВС Ютиш К.М. у виконавчому провадженні № 33256894, визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № 33256894.

Посилалася на те, що на виконанні у вищевказаного виконавця знаходилось виконавче провадження № 33256894 з примусового виконання виконавчого листа № 2-910 виданого 17.04.2012 року Новоукраїнським районнимсудом Кіровоградськоїобласті простягнення всолідарному порядкуз ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 накористь Відкритогоакціонерного товариства«Державний ощаднийбанк України»заборгованість закредитним договоромв розмірі196870,90грн з кожного.

06.02.2024 року банку стало відомо, що 13.10.2023 року державним виконавцем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження №33256894 у зв`язку зі смертю боржника.

Вважає, що закінчення виконавчого провадження без належних правових підстав грубо порушує права стягувача на неупереджене, ефективне, своєчасне і в повному обсязі виконання судового рішення. Після отримання даних про смерть сторони виконавчого провадження виконавець мав звернутися до компетентних органів/осіб для отримання відомостей про заведення спадкової справи, видачу свідоцтва про право на спадщину. Це дало б змогу виконавцеві з`ясувати, які особи як спадкоємці померлої сторони виконавчого провадження зверталися за отриманням спадщини та що саме ними було успадковано згідно зі свідоцтвом про право на спадщину.

Однак, державним виконавцем не було вчинено жодних дій щодо отримання даних, необхідних для вирішення питання про заміну померлого боржника як сторони виконавчого провадження її спадкоємцями, правонаступником, зокрема встановлення осіб спадкоємців після смерті боржника, а тому постанова про закриття виконавчого провадження була винесена передчасно.

Ухвалою суді від 14.02.2024 р. скаргу прийнято до розгляду тавідкрито провадження по скарзі.

В судове засідання представник скаржника не з`явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином, з заявами та клопотаннями до суду не звертався.

Заінтересована особа державний виконавець Ютиш К. М. в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлена належним чином. 19.02.2024 року начальником відділу Новоукраїнського ДВС подано заяву про розгляд справи без участі представника відділу у зв`язку з виробничою необхідністю.

Заінтересовані особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином, з заявами та клопотаннями до суду не зверталися.

В силу ч. ч. 1,2ст. 450 ЦПК України- скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що 13.10.2023 держаним виконавцем Ютиш К.М. винесено про закінчення виконавчого провадження № 33256894 у зв`язку зі смертю боржника, на підставі п. 3 ч. 1 ст.ст.39,40Закону України«Про виконавчепровадження» (зворот а.с.7, 8).

06.02.2024 року представник АТ «Ощадбанк» отримав зазначену вище постанову, що підтверджується копією поштового конверту з відправленням 2710002928595 АТ «Укрпошта», а також відбитком штампу реєстрації вхідної кореспонденції банку на копії супровідного листа (а.с.7, 8 зворот).

Дослідивши матеріали скарги та додані до неї матеріали, суд дійшов до наступних висновків.

Статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно ізст. 447 ЦПК України- сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

За приписами ч. 2ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги - суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Частина 1статті 18 ЦПК Українипередбачає, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідностатті 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаєЗакон України «Про виконавче провадження».

За приписами статті 129-1Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання.Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних, адміністративних, господарських справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно зістаттею 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону та пункту 6 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженоїнаказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5(надаліІнструкція), під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну (пункт 3 частини третьоїстатті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з абз. 2 п. 1 розділу II Інструкції, виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов`язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 34 Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, у тому числі, у разі звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п`ятоюстатті 15 цього Закону.

У свою чергу частиною 5 статті 15 Закону передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

В силу пунктів 12,13 Інструкції, у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження (припинення юридичної особи, а також в інших випадках заміни сторони у виконавчому провадженні), якщо правовідносини допускають правонаступництво, виконавець за заявою сторони виконавчого провадження, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. На підставі постановленої судом ухвали виконавець своєю постановою замінює сторону виконавчого провадження. Ухвала суду та постанова виконавця долучаються до виконавчого документа при його передачі до іншого органу державної виконавчої служби або приватного виконавця або поверненні його стягувачу чи до суду. Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленомуЗаконом України «Про виконавче провадження».

У пункті 3 Постанови Пленуму ВССУ № 6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» зазначено, що при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом про виконавче провадження передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Так, державний виконавець зобов`язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 11), а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (частина сьома статті 12).

Згідно частини 1 та пункту 1 частини 2статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язанийздійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.

Таким чином, закінчення виконавчого провадження з наведених підстав можливе лише за умови, якщо виконання обов`язків боржника не допускають правонаступництва.

В той же час, ст.ст.1218,1219 ЦК Українипередбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1ст. 1231 ЦК України, до спадкоємця переходить обов`язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем.

Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Отже, зобов`язання по сплаті заборгованості боржником перед АТ «Ощадбанк» не може розглядатися як таке, що могло бути виконане лише боржником в силу його особливих можливостей, яких не має інша особа, а тому таке зобов`язання не припиняється і, відповідно, допускає правонаступництво.

Таким чином, правовідносини, що склались між боржником та стягувачем, допускають правонаступництво.

Як було вказано вище, згідно із п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.

Закінчення виконавчого провадження державним виконавцем без належних правових підстав грубо - порушує права стягувача АТ «Ощадбанк» на неупереджене, ефективне, своєчасне і в повному обсязі виконання судового рішення, з огляду на те, що дотримуючись засад законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності виконавчого провадження, його гласності та відкритості, виконавець зобов`язаний вживати передбачених чинним законодавством заходів щодо примусового виконання рішень, належного вчинення виконавчих дій.

Суд вважає, що отримавши дані про смерть фізичної особи боржника у виконавчому провадженні - виконавець мав отримати підтвердження чи спростування таких даних, звернувшись відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону із запитом до органу державної реєстрації актів цивільного стану згідно з компетенцією останнього, визначеногоЗаконом України від 01 липня 2010 року № 2398-VI «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»і після отримання даних про смерть сторони виконавчого провадження, виконавець мав звернутися до компетентних органів/осіб, зокрема нотаріуса задля отримання відомостей про заведення спадкової справи, видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті боржника, що дало б змогу виконавцеві з`ясувати осіб - спадкоємців померлої сторони виконавчого провадження, які зверталися за отриманням спадщини та що саме ними було успадковано згідно зі свідоцтвом про право на спадщину.

Отже, виконавець, установивши на підставі відповідних доказів факт смерті фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, має вчинити дії щодо отримання даних, необхідних для вирішення питання про заміну такої сторони у виконавчому провадженні її спадкоємцями та надалі за заявою сторони звернутися до суду з відповідним поданням про заміну сторони виконавчого провадження.

Суд звертає увагу на те, що стягувач (на відміну від виконавця) не має права самостійно отримати інформацію щодо правонаступників боржника, а отже позбавлений можливості реалізувати своє процесуальне право на звернення до суду із заявою про заміну боржника правонаступником.

Смерть особи, оголошення померлою або визнання безвісно відсутньою фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження - має виступати підставою для його закінчення лише коли виконання обов`язків такої особи чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва. Однак в даному випадку, вищевказані боргові зобов`язання допускають правонаступництво після смерті боржника перед стягувачем АТ «Ощадбанк».

Вказані висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 р. по справі № 916/617/17.

Державним виконавцем винесено постанову від 13.10.2023 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 33256894 у зв`язку зі смертю боржника, на підставі п. 3 ч. 1 ст.ст.39,40 Закону України «Про виконавче провадження».

Однак, як встановив суд, правовідносини між стягувачем та боржником допускають правонаступництво, оскільки не пов`язані особистими немайновими правами особи.

При цьому, державним виконавцемне було вчинено дій щодо отримання даних, необхідних для вирішення питання про заміну померлого боржника як сторони виконавчого провадження її спадкоємцями та не вчинено дій щодо заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, а передчасно винесено постанову про закриття виконавчого провадження.

Оскільки, закінчення виконавчого провадження ВП № 33256894 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону, без здійснення виконавцем заходів щодо розшуку правонаступників боржника, відбулось незаконно, постанова приватного виконавця підлягає скасуванню.

З вказаних підстав, суд дійшов висновку про обґрунтованість скарги, яка підлягає задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст.3-7,10-13,18,11,76-83,95,126,447-453 ЦПК України,Конституцією України,Законом України «Про виконавче провадження», «Інструкцією з організації примусового виконання рішень», затвердженуНаказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5та зареєстровану в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802, Постановою Пленуму ВССУ від 07.02.2014 № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Скаргу заявника Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Кіровоградського обласного управління АТ "Ощадбанк", заінтересовані особи: Старший державний виконавець Новоукраїнського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ютиш Катерина Миколаївна, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення та бездіяльність державного виконавця задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Новоукраїнського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ютиш Катерини Миколаївни щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №33256894 від 13.10.2023 року.

Визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 13.10.2023 року ВП №33256894.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 19.02.2024 року.

Суддя: А. А. Русіна