Ухвала

від 13.02.2024 по справі 369/15342/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

13 лютого 2024 року

м. Київ

Справа № 369/15342/20

Провадження № 61-1354ск24

Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. ознайомився із касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржник), інтереси якого представляє Нікушина Валерія Сергіївна (далі - адвокат),

на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 червня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року

у справі за позовом скаржника до ОСОБА_3 , Бюро приватизації державного житла Товариства з обмеженою відповідальністю «Інком-Бізнес-Центр, Боярської міської ради про визнання недійсним розпорядження органу приватизації Боярської міської ради, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, відновлення права на приватизацію та

в с т а н о в и в:

1. 22 січня 2024 року адвокат в інтересах скаржника надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просила скасувати зазначені судові рішення й ухвалити нове - про задоволення позовних вимог.

2. За змістом частини другої статті 393 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

3. Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (абзац перший частини першої статті 185 ЦПК України).

4. Оскільки касаційна скарга не відповідає низці вимог ЦПК України, Верховний Суд вважає, що її слід залишити без руху.

(1) Щодо строку на касаційне оскарження

5. До касаційної скарги адвокат додала заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, датовану 22 січня 2024 року (далі - заява). Мотивувала так: 10 грудня 2023 року адвокат на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 отримала повний текст постанови Київського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року; це «повідомлення потрапило в папку «Спам» та не було прочитано у строк надсилання».

5.1. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 390 ЦПК України).

5.2. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України).

5.3. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу (частина третя статті 390 ЦПК України).

5.4. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними (частина перша статті 127 ЦПК України).

5.5. До касаційної скарги за наявності додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції (пункт 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України).

5.6. 30 листопада 2023 року апеляційний суд прийняв постанову та склав її повний текст. А 22 січня 2024 року скаржник через адвоката відправив поштою касаційну скаргу. Тобто пропустив передбачений частиною першою статті 390 ЦПК України строк на касаційне оскарження, який обчислюється з дня складення повного судового рішення (останнім днем такого строку було 1 січня 2024 року). Адвокат стверджує, зокрема, про те, що цю постанову «засобами поштового зв`язку позивач та його представник не отримували». Інформація про те, через які причини це сталося (через те, що не забрали лист із постановою з поштового відділення чи через те, що судове рішення не надіслав апеляційний суд), у касаційній скарзі та заяві відсутня. Так само немає відомостей про те, що скаржник і адвокат не отримали копію оскарженої постанови безпосередньо у приміщенні суду.

5.7. Верховний Суд звертає увагу на те, що як учасник справи, так і його представник мають надавати суду виключно достовірну інформацію.

5.8. В Єдиному державному реєстрі судових рішень постанову апеляційного суду оприлюднили 6 грудня 2023 року. У касаційній скарзі адвокат зазначила, що «апелянт» отримав цю постанову 23 грудня 2023 року електронною поштою. Тоді як у заяві стверджує, що отримала повний текст постанови на електронну пошту 10 грудня 2023 року. Підтверджень отримання вказаного судового рішення скаржником і адвокатом у вказані дати не надала.

5.9. До заяви адвокат додала «докази отримання постанови» апеляційного суду від 30 листопада 2023 року у «справі № 22-ц/824/14203/2023 засобами електронного зв`язку», а саме засвідчений підписом адвоката та штампом «Згідно з оригіналом» знімок екрану, на якому зображений текст електронного листа апеляційного суду. На цьому знімку відсутня інформація про дату відправлення зазначеного листа, він знаходиться у папці «Вхідні» (російською - «Входящие»), а не «Спам», як стверджувала адвокат у заяві. Крім того, не видно адресу електронної пошти, на яку надійшов цей лист. З огляду на вказане зазначений знімок екрану не підтверджує обставини, про які стверджувала адвокат. А інформація у заяві про те, що повідомлення апеляційного суду знаходилося у папці «Спам», є недостовірною, бо спростована знімком екрану, який надала адвокат.

5.10. Тому Верховний Суд вважає, що наведені у заяві підстави для поновлення строку на касаційне оскарження є неповажними, бо не підтверджені належними та достовірними доказами, а інформація у заяві про надходження електронного листа апеляційного суду у папку «Спам» спростована наданим адвокатом знімком екрану.

5.11. Верховний Суд застерігає скаржника й адвоката від порушення принципу неприпустимості зловживання процесуальними правами та наголошує на необхідності добросовісно користуватися ними задля виконання завдання цивільного судочинства (частина перша, пункт 11 частини третьої статті 2, частина перша статті 44 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)). Перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним (частина друга статті 44 ЦПК України). У разі подальшого надання інформації, що не буде підтверджена достовірними доказами, суд може визнати такі дії зловживанням процесуальними правами, залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву та застосувати заходи процесуального примусу (частини третя та четверта статті 44, стаття 143, пункт 2 частини першої статті 148 ЦПК України).

5.12. Крім того, Верховний Суд звертає увагу на те, що з дня оприлюднення 6 грудня 2023 рокуоскарженої постанови суду апеляційної інстанції в Єдиному державному реєстрі судових рішень тридцятиденний строк минув 5 січня 2024 року, з дня, коли адвокат нібито отримала електронний лист з постановою від апеляційного суду, цей строк минув 9 січня 2024 року, а касаційну скаргу адвокат подала 22 січня 2024 року.

5.13. Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними (речення перше абзацу першого частини третьої статті 393 ЦПК України).

5.14. З огляду на вказане скаржник (особисто або через адвоката) має обґрунтувати поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження й аргументувати необхідність поновлення цього строку у відповідній заяві.

(2) Щодо вимог до змісту касаційної скарги

6. За змістом пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - Закон № 3200-IX) у касаційній скарзі повинні бути зазначені відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

6.1. 18 жовтня 2023 року введений в дію Закон № 3200-IX. Згідно з цим Законом парламент вніс зміни до процесуальних кодексів щодо обов`язкової реєстрації та використання вказаних електронних кабінетів.

6.2. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат (абзаци перший і другий частини шостої статті 14 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).

6.3. Тому адвокат зобов`язана зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

6.4. Якщо реєстрація електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви (абзац третій частини шостої статті 14 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).

6.5. З огляду на цей припис про неможливість зареєструвати електронний кабінет через релігійні переконання адвокат мала повідомити одночасно з поданням касаційної скарги з наведенням мотивів такої неможливості в окремій письмовій заяві.

6.6. Якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення відповідних відомостей (частина восьма статті 14 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).

6.7. Адвокат усупереч пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України не вказала про наявність або відсутність у неї та скаржника електронного кабінету. Заяву про неможливість зареєструвати такий кабінет не подала. Від обов`язку зазначити у касаційній скарзі відомості про наявність або відсутність електронного кабінету не звільнена, бо подала цю скаргу поштою.

7. До касаційної скарги додаються:копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет (речення перше пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України).

7.1. Скаржник подав касаційну скаргу та заяву через пошту. Додатками до касаційної скарги зазначив: квитанцію про сплату судового збору, копії оскарженої постанови апеляційного суду, доручення центру надання безоплатної правової допомоги № 04-05/65 від 10 березня 2021 року, свідоцтва на зайняття адвокатською діяльністю, довіреності, заяви про поновлення строку на оскарження судового рішення з додатками.

7.2. До копій касаційної скарги для сторін у справі скаржник додав лише копії постанови апеляційного суду. Всі інші документи надав виключно для суду. Проте ЦПК України не передбачає можливості скаржника визначати, які додані до касаційної скарги чи заяви матеріали не надавати іншим учасникам справи. Більше того, якби він подав касаційну скаргу та заяву разом із доданими до них матеріалами в електронній формі через електронний кабінет, інші учасники справи, які мають такий кабінет, теж не були б обмеженими у можливості ознайомлення з відповідними додатками.

(3) Щодо сплати судового збору

8. До касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (пункт 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України).

8.1. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 133 ЦПК України).

8.2. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

8.3. За подання позовної заяви немайнового характеру скаржник мав сплатити 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»). Такий мінімум згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 1 січня 2020 року становив 2 102,00 грн.

8.4. Згідно з рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 червня 2023 року та постановою Київського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року скаржник просив визнати недійсним розпорядження органу приватизації, визнати недійсним свідоцтво про право власності, відновити право на приватизацію квартири. З огляду на вказане скаржник мав сплатити судовий збір за три вимоги немайнового характеру: 2 102,00 х 0,4 х 3= 2 522,40 грн.

8.5. За подання до суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми (підпункт 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

8.6. Скаржник оскаржив рішення судів першої та апеляційної інстанцій в цілому. Тому за подання касаційної скарги він мав сплатити: 2 522,40 грн х 200 % = 5 044,80 грн. Однак сплатив 1681,60 грн судового збору, що підтвердив відповідним додатком до касаційної скарги. Тому скаржник має доплатити 3 363,20 грн судового збору.

Реквізити: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача: UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; найменування платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу: *;101; НОМЕР_1 ; судовий збір, за скаргою ОСОБА_1 , Верховний Суд (Касаційний цивільний суд), справа № 369/15342/20).

8.7. Скаржник має надати суду відповідний документ про сплату судового збору у зазначеному розмірі а також копію цього документа відповідно до кількості учасників справи.

(4) Щодо строку на усунення недоліків касаційної скарги

9. За змістом речення другого абзацу першого частини третьої статті 393 ЦПК України протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа, яка подала касаційну скаргу після спливу строків, визначених у статті 390 ЦПК України, має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу (абзац другий частини третьої статті 393 ЦПК України).

10. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК України). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК України).

11. Для усунення вказаних в ухвалі недоліків касаційної скарги Верховний Суд встановлює десятиденний строк з дня вручення ухвали скаржникові чи адвокатові. У разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали Верховний Суд вважатиме касаційну скаргу неподаною та поверне її скаржникові.

Керуючись статтями 2, 44, 185, 260, 261, 392, 393 ЦПК України,

у х в а л и в :

1. Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 червня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Бюро приватизації державного житла Товариства з обмеженою відповідальністю «Інком-Бізнес-Центр, Боярської міської ради про визнання недійсним розпорядження органу приватизації Боярської міської ради, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, відновлення права на приватизацію.

2. Встановити для усунення недоліків касаційної скарги десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Д. А. Гудима