Ухвала

від 30.04.2024 по справі 369/15342/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

30 квітня 2024 року

м. Київ

Справа № 369/15342/20

Провадження № 61-1354ск24

Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. ознайомився із касаційною скаргоюОСОБА_1 (далі - скаржник), інтереси якого представляє адвокат Нікушина Валерія Сергіївна (далі - адвокат),

на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 червня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року

у справі за позовом скаржника до ОСОБА_2 , Бюро приватизації державного житла Товариства з обмеженою відповідальністю «Інком-Бізнес-Центр», Боярської міської ради про визнання недійсним розпорядження органу приватизації, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, відновлення права на приватизаціюквартири і

в с т а н о в и в :

1. 22 січня 2024 року адвокат в інтересах скаржника надіслала до Верховного Суду (1) касаційну скаргу, у якій просила скасувати зазначені судові рішення й ухвалити нове - про задоволення позову; (2) заяву про поновлення строку на касаційне оскарження цих рішень.

2. 13 лютого 2024 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою залишив касаційну скаргу без руху та встановив для усунення недоліків останньої десятиденний строк із дня вручення копії цієї ухвали. Скаржник (особисто або через адвоката) мав обґрунтувати поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження й аргументувати необхідність поновлення цього строку у відповідній заяві; надати відомості про наявність або відсутність у нього та у адвоката електронних кабінетів; долучити до копій касаційної скарги усі документи, що зазначені у переліку (крім того, який він уже долучив), відповідно до кількості учасників справи; доплатити 3 363,20 грн судового збору. Копію цієї ухвали адвокат отримала через електронний кабінет 21 лютого 2024 року, а скаржник - поштою 4 березня 2024 року.

3. 29 лютого 2024 року адвокат в інтересах скаржника сформувала у системі «Електронний суд» заяву про усунення недоліків касаційної скарги (вх. № 7253/0/220-24 від 1 березня 2024 року), у якій зазначила про наявність електронного кабінету та додала квитанцію про сплату 3 363,20 грн судового збору.Поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження адвокат у заяві обґрунтувала тим, що станом на 10 грудня 2023 року Київський апеляційний суд не реалізував можливість надсилання процесуальних документів через електронні кабінети учасників цивільних справ. За відсутності фінансової можливості направлення паперових копій судових рішень Київський апеляційний суд повідомив про направлення цих рішень на електронні адреси учасників справи. Тому 10 грудня 2023 року надіслав копію оскарженої постанови на електронну адресу адвоката. Проте не з вини скаржника чи його адвоката копія постанови потрапила у папку «Спам» в електронній скриньці. Адвокат стверджує, що позбавлена можливості з`ясувати підстави такого сортування вхідної кореспонденції. Вважає, що причини пропуску строку звернення до суду з касаційною скаргою є поважними та такими, що не залежать від волі та/або дій скаржника і його адвоката. Вказала, що ні скаржник, ні адвокат не є винними у відсутності фінансової можливості отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції у паперовому вигляді через Акціонерне товариство «Укрпошта». Доказів відсутності у Київського апеляційного суду фінансування на відправку поштової кореспонденції не надала, як і відомостей про те, що копію оскарженої постанови скаржник або адвокат не отримали до 10 грудня 2023 року безпосередньо у приміщенні суду.

3.1. До заяви про усунення недоліків касаційної скарги адвокат додала знімок екрану, на якому зображений перелік із п`яти листів із папки «Спам» в електронній скриньці, адресу якої (належність її адвокату) неможливо ідентифікувати.

У цьому переліку є лист із Київського апеляційного суду про надсилання постанови цього суду. Проте на знімку екрану відсутня інформація про те, що апеляційний суд у вказаному листі надіслав саме копію постанови від 30 листопада 2023 року у справі № 369/15342/20.

З огляду на це зазначений знімок екрану не підтверджує ті обставини, про які стверджувала адвокат. Крім того, Верховний Суд зауважує, що в ухвалі від 13 лютого 2024 року він уже вказав на недостовірність інформації про те, що лист Київського апеляційного суду, в якому надійшла оскаржена постанова, знаходився у папці «Спам» електронної скриньки адвоката. Остання до заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, датованої 22 січня 2024 року, надала суду знімок екрану з цим листом із папки «Вхідні» (російською - «Входящие»), а не «Спам». Можливе подальше переміщення такого листа у папку «Спам» вказане не спростовує. Тому в ухвалі від 13 лютого 2024 року Верховний Суд констатував, що інформація у заяві, датованій 22 січня 2024 року, про надходження електронного листа апеляційного суду у папку «Спам» спростована наданим адвокатом із тією заявою знімком екрану.

3.2. За змістом приписів статей 390, 392, 393 ЦПК України обов`язок обґрунтувати підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження покладений на скаржника.

3.3. Скаржник не підтвердив те, що апеляційний суд не надав йому чи адвокату оскаржену постанову у день виготовлення її повного тексту, не надіслав йому чи адвокату цю постанову поштою (зокрема через брак фінансування, про який стверджувала адвокат). Відповідна інформація щодо надання учасникам справи копії постанови може бути у матеріалах справи, яких у Верховного Суду немає. Таку інформацію на запит скаржника чи адвоката міг також надати апеляційний суд.

3.4. Натомість у заяві адвокат стверджує, що на скаржника покладається обов`язок зі сплати судового збору, розмір якого є більшим, ніж прожитковий мінімум для непрацездатної особи, а також «обов`язок вчасного отримання оскаржуваного судового рішення». Такий, на думку адвоката, «надмірний судовий формалізм призводить до обмеження у доступі до правосуддя, порушення балансу інтересів між громадянами України та державними судовими органами, які покликані здійснювати доступність правосуддя для кожної особи».

3.5. Вказане зауваження адвоката суд має підстави розцінювати як небажання скаржника належно виконати процесуальний обов`язок, покладений на нього згідно з Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК України) й ухвалою від 13 лютого 2024 року. Скаржник мав би бути зацікавленим у тому, щоби підтвердити (зокрема листом апеляційного суду) аргумент про те, що цей суд не надсилав копію оскарженої постанови поштою (зокрема через брак фінансування), а також те, що ні скаржник, ні адвокат не отримали копію оскарженої постанови до 10 грудня 2023 року безпосередньо у цьому суді.

3.6. Верховний Суд звертає увагу на те, що як учасник справи, так і його представник мають надавати суду виключно достовірну інформацію.

3.7. В Єдиному державному реєстрі судових рішень оскаржену постанову апеляційного суду оприлюднили 6 грудня 2023 року. З цьогодня тридцятиденний строк на касаційне оскарження сплив 5 січня 2024 року. З дня, коли адвокат нібито отримала електронний лист із постановою від апеляційного суду, цей строк минув 9 січня 2024 року, тоді як касаційну скаргу адвокат подала лише 22 січня 2024 року.

3.8. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина друга статті 2 ЦПК України).

3.9. Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).

3.10. За змістом пунктів 1, 4 - 7, частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

3.11. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України). Перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним (частина друга вказаної статті).

3.12. Верховний Суд застерігає скаржника від дій, які суд може визнати зловживанням процесуальними правами. Скаржник не може ігнорувати вимоги пунктів 1, 4 - 7, частини другої статті 43, частини першої статті 44 ЦПК України, зокрема не може особисто чи через адвоката надавати суду недостовірну або неповну інформацію, стверджувати про відсутність у нього необхідної інформації, яка є у матеріалах відповідної справи, та перекладати на Верховний Суд обов`язок зі збирання доказів для поновлення скаржникові строку на касаційне оскарження.

3.13. З огляду на викладене скаржник має право звернутися до суду касаційної інстанції та згідно з абзацом першим частини третьої статті 393 ЦПК України навести у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження обґрунтовані підстави для такого поновлення.

4. До касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет (речення перше пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України).

4.1. Верховний Суд звертає увагу на те, що скаржник на виконання вимог ухвали суду від 13 лютого 2024 року не долучив до копій касаційної скарги у паперовій формі відповідно до кількості учасників справи копії частини тих документів, які зазначені у відповідному переліку, а саме квитанції про сплату судового збору, доручення центру надання безоплатної правової допомоги № 04-05/65 від 10 березня 2021 року, свідоцтва на зайняття адвокатською діяльністю, довіреності, заяви про поновлення строку на оскарження судового рішення з додатками. Тому має їх надати у відповідній кількості.

5. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу (речення друге пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України).

5.1. У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи (абзаци перший - третій частини сьомої статті 43 ЦПК України).

5.2. Беручи до уваги, що касаційну скаргу адвокат в інтересах скаржника надіслала поштою, а заяву про усунення недоліків цієї скарги сформувала у системі «Електронний суд» і не підтвердила надсилання учасникам справи відповідно до зазначених вимог ЦПК України копії цієї заяви разом із додатками до неї, скаржник (особисто або через адвоката) має подати до суду докази надсилання іншим учасникам справи копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги разом із додатками (знімком екрану з електронної скриньки та квитанцією про доплату судового збору).

6. Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (частина перша статті 120 ЦПК України). Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (частина друга статті 127 ЦПК України).

7. Верховний Суд вважає, що встановлений ним процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги слід продовжити на п`ять днів із дня вручення скаржникові або адвокату цієї ухвали.

8. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК України).

9. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу (абзац другий частини третьої статті 393 ЦПК України).

10. У разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали Верховний Суд вважатиме касаційну скаргу неподаною та поверне її скаржникові або відмовить у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 43, 120, 127, 185, 260, 261, 390, 392, 393 ЦПК України,

у х в а л и в :

продовжити ОСОБА_1 на п`ять днів із дня вручення йому або адвокату Нікушиній Валерії Сергіївніцієї ухвали строк на усунення недоліків його касаційної скаргина рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 червня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Бюро приватизації державного житла Товариства з обмеженою відповідальністю «Інком-Бізнес-Центр», Боярської міської ради про визнання недійсним розпорядження органу приватизації, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, відновлення права на приватизацію квартири.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Д. А. Гудима