Рішення

від 08.02.2024 по справі 761/13857/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/13857/22

Провадження № 2/761/1548/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Романишеної І.П.,

за участі секретаря Решти Д.О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_11, ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м.Києва", Приватне підприємство "Український центр управління нерухомістю" про відшкодування шкоди, завданої майну фізичної особи, -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2022 року ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 (далі по тексту - відповідач) про відшкодування шкоди, завданої майну фізичної особи, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 майнову шкоду, завдану внаслідок залиття нежитлових приміщень, в розмірі 72 313, 00 грн., витрати на проведення незалежності оцінки вартості майнової шкоди завданої внаслідок залиття в розмірі 8500 грн. та судовий збір.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що позивач є власником нежитлових приміщень загальною площею 178, 4 кв.м (групи приміщень № 96а-96б-44), розташованих за адресою: АДРЕСА_1 . 11.05.2022 року внаслідок дій власника квартири АДРЕСА_2 у вказаному житловому будинку, що розташована над нежитловими приміщеннями, які перебувають у власності позивача - відбулося залиття цих нежитлових приміщень. В результаті залиття приміщення позивача зазнали наступних пошкоджень: в приміщенні № 7 загальною площею 9,9 кв.м залита стеля із гіпсокартону та стіни із водоемульсійним пофарбуванням. В приміщеннях № 6 площею 1, 2 кв.м та №7 залиті стелі з водоемульсійним пофарбуванням. Перелічені пошкодження нерухомого майна зафіксовані актом від 11.05.2022 року, складеного комісією в складі представників обслуговуючої компанії. Відповідно до акта комісії від 11.05.2022 року, залиття відбулось внаслідок втручання до внутрішньобудинкової мережі водовідведення мешканців вищерозташованої квартирі АДРЕСА_2 , а саме - було проведено заміну чугунної водопровідної труби на пластикову, в якій відбулась розгерметизація. Власником квартири АДРЕСА_3 є відповідач, яка на дату залиття та комісійного обстеження була відсутня за адресою. Як вбачається з акта комісійного обстеження залиття нежилих приміщень від 11.05.2022 року, власниця квартири АДРЕСА_2 втручанням до внутрішньобудинкової мережі водовідведення порушила п. 7 Правила користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, ст.179 Житлового Кодексу України, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ч. 4, 5 ст. 319 ЦК, ст. 322, ст. 383 ЦК України. Такі дії відповідачки призвели до пошкоджень нерухомого майна, належного позивачу, встановлених та перелічених в акті від 11.05.2022 року. Відповідно до звіту про незалежну оцінку № 485/20-1 від 27.05.2022 року ринкова вартість об`єкта оцінки - розміру матеріальних збитків, нанесених внаслідок затоплення нежитлового приміщення, групи нежитлових приміщень №96а-96-б-44, загальною площею 178,2 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , складає 72 313, 00 грн.

Ухвалою суду від 11.08.2022 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 14.11.2022 року за клопотанням представника відповідача судом було залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» та ПП «Український центр управління нерухомістю».

21.11.2022 року на адресу суду надійшов відзив на позов, відповідно до якого представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Вказував, що в даному випадку аварійність внутрішньо будинкових мереж житлового будинку по АДРЕСА_1 зумовлена неналежним виконанням своїх обов`язків балансоутримувачем будинку. Відповідачем жодних дій які б спричинили затоплення приміщень № 5-7 в житловому будинку по АДРЕСА_1 не вчинялось. Навпаки, відповідачем вживались заходи щодо належного утримання комунікацій будинку, які проходять через квартиру АДРЕСА_2 . Будь-якої розгерметизації труб мережі водовідведення в частині мережі, яка проходить через квартиру АДРЕСА_2 у вищевказаному житловому будинку, в травні 2022 року не було. З даного приводу обстеження труб мережі водовідведення в частині мережі, яка проходить через квартиру АДРЕСА_2 у вищевказаному житловому будинку, в травні 2022 не здійснювалось. Крім того, з даного приводу ні позивач, ні представники балансоутримувача до відповідача чи інших мешканців будинку не звертались. Натомість, позивач звертався до мешканців будинку з приводу підтоплення його приміщення, яке сталося, з його слів, через забиття труб каналізації. Однак, жодних актів обстеження з даного приводу не складалось, жителі суміжних квартир для з`ясування даних обставин не залучались. Також, посилався на невідповідність долученого позивачем до позовної заяви акта. Крім того, звіт про оцінку матеріальної шкоди, який долучено позивачем до матеріалів справи, не містить опису пошкоджень, які стосуються саме залиття, яке сталося, зі слів позивача, 11.05.2022 року. При цьому, даний звіт про оцінку матеріальної шкоди (сторінка 8 звіту) містить відомості про те, що виявлені в ході обстеження оцінювачами пошкодження спричинені внаслідок залиття рідиною та експлуатації приміщень. Тобто, оцінка надана поточній потребі проведення ремонтних робіт з урахуванням зносу приміщення внаслідок його експлуатації за цільовим призначенням. З урахуванням викладеного, вимоги позивача фактично зводяться до покладення на відповідача обов?язку оплатити ремонтні роботи за відновлення приміщення позивача від пошкоджень до яких відповідач немає і не може мати ніякого відношення.

04.01.2023 року до суду надійшла відповідь на відзив, яка долучена до матеріалів справи, згідно змісту якої представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог.

06.03.2023 року на адресу суду надійшли пояснення третьої особи КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», відповідно до яких представник третьої особи вказував, що відповідно до розпорядження Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 9 лютого 2011 року № 80, КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м.Києва» здійснює господарське відання житлового фонду Шевченківською району міста Києва, організовує обслуговування закріплених за ним житлових будинків. Житловий будинок, розміщений за адресою: АДРЕСА_1 , належить до сфери управління КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» 11 травня 2022 року представниками виконавця послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, було складено акт, в якому засвідчено факт проведення обстеження нежитлового приміщення загальною площею 178, 4 кв.м. в житловому будинку АДРЕСА_1 , що відповідає вимогам чинного законодавства. Таким чином, акт обстеження нежитлового приміщення загальною площею 178, 4 кв.м. житлового будинку АДРЕСА_1 від 11 травня 2022 року підтверджує вину мешканців квартири АДРЕСА_3 у залитті у цьому ж будинку нежитлового приміщення загальною площею 178,4 кв.м. та його пошкодження. Звіт про незалежну оцінку від 27.05.2022 року, наданий на підтвердження проведення процедур оцінки та встановлення вартості ремонтно-відновлювальних робіт, в якому використано акт обстеження, як підставу для проведення експертизи. Відтак, КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» вважає, що зазначений висновок є доказом у справі, оскільки стосується предмету спору. Враховуючи наведені у поясненнях обставини, представник третьої особи просив врахувати їх при постановлені рішення у справі та прийняти рішення відповідно до вимог закону.

14.04.2023 року на адресу суду надійшли пояснення третьої особи ПП «Український центр управління нерухомістю», які були долучені до матеріалів справи та згідно змісту яких представник третьої особи зазначив, що ПП «Український цент управління нерухомістю» не являється виконавцем послуг. Виконавець послуг визначається розпорядженням органів місцевого самоврядування (КМДА) - такого розпорядження щодо ПП «УЦУН» не існує. ПП «Український цент управління нерухомістю» є підрядною організацією, яка надає чітко визначені договором та технічним завданням послуги, не приймає комунальні платежі від населення, не надає комунальні послуги по замовленню населення, тощо. В силу Закону України «Про житлово-комунальні послуги» утримання будинків, споруд та прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством. Управителем в розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в будинку АДРЕСА_4 є КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району», згідно договору № 10 від 06.01.2022 року про надання послуг управитель будинків, в якому чітко передбачено обов?язки надавача послуг. Представник третьої особи просив врахувати вказані обставини при ухваленні рішення у справі.

Ухвалою суду від 25.05.2023 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду. Також судом було задоволено клопотання представника відповідача про виклик свідків та задоволено частково клопотання представника відповідача про витребування доказів. Витребувано у ПП «Український центр управління нерухомістю» належним чином засвідчені копії скарг/звернень від мешканців багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 з приводу затоплення квартир/приміщень, які подані протягом 2021-2022 років, а також відомості про профілактичні та інші поточні заходи вжиті приватного підприємства «Український центр управління нерухомістю» для належного утримання внутрішньобудинкової мережі водовідведення житлового будинку по АДРЕСА_1 протягом 2022 року, відомості про вжиті заходи для усунення причин затоплення приміщень багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 , яке мало місце 11.05.2022 р.

В судовому засіданні 16.10.2023 року за клопотанням представника відповідача були допитані свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Свідок ОСОБА_5 надав суду пояснення, що проводив роботи з заміни труби, роботи були виконані якісно, після заміни все працювало. Причиною заміни труби була її тріщина. Обслуговуюча організація повідомлялась про заміну, оскільки для її заміни було необхідно перекрити воду. Теоретично провести заміну мала обслуговуюча компанія, однак, вона її не замінювала, тому замінили власники. Вважає, що заміна труби не могла викликати затоплення. Мінялась каналізаційна труба, оскільки чугунна була з тріщиною. Роботи проводилися безпосередньо в квартирі, оскільки ділянка з тріщиною розташована в санвузлі квартири та доступу до труби з іншого місця немає.

Свідок ОСОБА_6 надав суду показання, що являється чоловіком відповідача, з якою він проживає в квартирі АДРЕСА_3 , яка належить йому та дружині. Зазначив, що у даній квартирі виникла необхідність в ремонтних роботах систем електро та водопостачання, а також, зокрема, в заміні частини труби, оскільки капітальний ремонт труб проводився близько 50 років тому. Зазначив, що для цього ними були викликані представники обслуговуючої компанії, погоджено заміну труби, були попереджені всі мешканці будинку про відключення води на певний час для заміни цієї труби. Всі ремонтні роботи проводились якісно та під наглядом. До 24.02.2022 року роботи з заміни труби були закінчені. Потім почалась війна та він, як і майже всі мешканці будинку, виїхали з міста Києва. Після повернення додому у квітні 2022 року він побачив повідомлення від слідчого та в подальшому виявив сліди затоплення. Разом з тим, вказував, що затоплення відбулось не через забиття сміттям унітазу в їхній квартирі, забиття у трубі було значно нижче. Ніхто до них з проханням провести огляд квартири не звертався. Вказане забиття труби не могло відбутись за короткий проміжок часу, воно відбулось протягом років. Жодних дій задля усунення вказаних наслідків аварійної ситуації ним не вчинялось, працівники обслуговуючої компанії не звертались до нього з проханням надати доступ до труби, внаслідок розгерметизації якої нібито відбулось залиття позивача. На даний час після спливу двох років все працює, наголошував, що труба встановлена якісно.

З матеріалів справи вбачається, що ПП «Український центр управління нерухомістю» не було виконано вимоги ухвали суду щодо надання засвідчених належним чином копій скарг/звернень від мешканців багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 з приводу затоплення квартир/приміщень, які подані протягом 2021-2022 років, а також відомості про профілактичні та інші поточні заходи, вжиті приватного підприємства «Український центр управління нерухомістю» для належного утримання внутрішньобудинкової мережі водовідведення житлового будинку по АДРЕСА_1 протягом 2022 року, відомості про вжиті заходи для усунення причин затоплення приміщень багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 , яке мало місце 11.05.2022 р.

Внаслідок невиконання зазначеної ухвали суду, ухвалою від 12.12.2023 року відносно ПП «Український центр управління нерухомістю» було застосовано заходи процесуального примусу у вигляді штрафу, однак, витребувані документи на адресу суду не надійшли.

В свою чергу, суд з`ясувавши думку учасників судового засідання, з метою дотримання розумних строків розгляду даної справи, вбачає за необхідне продовжити розгляд справи по суті за відсутності витребуваних судом документів, а також допиту свідків.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі з підстав, викладених в позові та інших поданих ним заявах по суті справи.

Представники відповідача з приводу задоволення позовних вимог заперечували та просили відмовити у їх задоволенні, а також просили суд враховати, що до суду не надійшли витребувані судом документи, а також не з`явилися свідки.

Представники третіх осіб в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, заслухавши показання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , ретельно вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_3 є власником нежитлових приміщень загальною площею 178, 4 кв.м (групи приміщень № 96а-96б-44), розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованим 12.06.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лещінер Ю.В.

Судом встановлено, що 11.05.2022 року було виявлено факт залиття належного позивачу на праві власності приміщення. В результаті залиття приміщення позивача зазнали наступних пошкоджень: приміщенні № 7 загальною площею 9,9 кв.м залита стеля із гіпсокартону та стіни із водоемульсійним пофарбуванням. В приміщеннях № 6 площею 1,2 кв.м та №7 залиті стелі з водоемульсійним пофарбуванням.

Перелічені пошкодження нерухомого майна зафіксовані актом від 11.05.2022 року, який складений комісією в складі представників обслуговуючої компанії в особі: інженера з ОЖФ ОСОБА_12, старшого майстра технічної дільниці ОСОБА_7 , слюсара-сантехніка ОСОБА_8 .

Згідно даних складеного комісією акта від 11.05.2022 року, нею проведено обстеження на предмет залиття нежитлових приміщень, що розташовані на першому поверсі будинку АДРЕСА_1 . В результаті обстеження встановлено, що у приміщенні № 7 загальною площею 9,9 кв.м на стелі із гіпсокартону наявні сліди від залиття по всій площі стелі, а на стінах наявне часткове відшарування водоемульсійного пофарбування та сліди від залиття загальною площею до 5,5 кв.м. В приміщенні № 6 площею 1,2 кв.м виявлені сліди залиття по всій площі стелі та часткове відшарування штукатурного шару. В приміщенні № 5 площею 5,9 кв.м встановлені сліди залиття по всій площі стелі. Інші приміщення не пошкоджені.

Відповідно до акта комісії від 11.05.2022 року, залиття відбулось внаслідок втручання до внутрішньобудинкової мережі водовідведення мешканців вищерозташованої квартирі АДРЕСА_2 , а саме - було проведено заміну чугунної водопровідної труби на пластикову, в якій відбулась розгерметизація.

Квартира АДРЕСА_3 відповідно до отриманої інформації від КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» зареєстрована на праві власності за ОСОБА_9 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 29.11.2002 року.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що відповідач, починаючи з 1990 року перебуває в шлюбі з ОСОБА_6 , а тому право на об`єкт нерухомого майна виникло у відповідача під час шлюбних відносин, відтак вказана квартира є спільною сумісною власністю подружжя, що випливає з конструкції норми статті 60 СК України.

Відповідно до звіту про незалежну оцінку № 485/20-1 від 27.05.2022 року, складеного ТОВ «Експерт Ін» в особі оцінювача ОСОБА_10 , ринкова вартість об`єкта оцінки - розміру матеріальних збитків, нанесених внаслідок затоплення нежитлового приміщення, групи нежитлових приміщень № 96а-96б-44, загальною площею 178,2 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , складає 72 313, 00 грн.

Заперечуючи проти позову представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, з яких вбачається, що відповідач не визнає своєї вини в залитті нежитлового приміщення, оскільки вважає, що належним чином утримує належне їй майно, своїми діями чи бездіяльністю шкоди не завдавала. Акт про залиття складався без участі відповідача, не відповідає затвердженій Наказом формі, зокрема, у наданому позивачем акті відсутні відомості: 1) яким чином було отримано доступ до квартири АДРЕСА_2 з урахуванням відсутності відомостей про залучення будь яких мешканців будинку до складення даного акта; 2) яким чином встановлено причини затоплення нежитлових приміщень; 3) не визначено склад комісії та відношення осіб, якими складено акт, до балансоутримувача будинку; 4) акт не містить висновку комісії; 5) відсутні істотні реквізити акта, які давали б можливість встановити його достовірність, а тому не може бути належним та допустимим доказом. Звіт про оцінку матеріального збитку завданого залиттям квартири не може бути належним доказом вини відповідача у заподіянні матеріального збитку, оскільки базується на даних зазначеного акта, що не містить достовірної інформації щодо дати залиття, при цьому даний звіт містить відомості про те, що виявлені пошкодження спричинені внаслідок залиття рідиною та експлуатації приміщень. Тобто, оцінка надана поточній потребі проведення ремонтних робіт з урахуванням зносу приміщення внаслідок його експлуатації за цільовим призначенням.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно ч. 1-3 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач і третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Отже, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Відповідно до ст.1166 ЦК України, шкода завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із роз`ясненнями, наданими у постанові Пленуму Верховного суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Так, ч.2 ст.1166 ЦК України передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За загальними правилами деліктних зобов`язань, закріплених ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З аналізу наведеної статті ЦК України вбачається, що відсутність своєї вини відповідно до вимог ч.2 ст.1166 ЦК України має доводити саме заподіювач шкоди, а не позивач має доводити наявність вини відповідача, хоча він не позбавлений цього права.

Так, Правилами від 25 серпня 2005 року № 927/11207 передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил ).

Згідно з п.2.3.6 Правил від 25 серпня 2005 року № 927/11207, у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт. Форма цього акта встановлена в Додатку 4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій

В додатку № 4 до цих Правил від 25 серпня 2005 року № 927/11207 зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємств), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організацій (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства ), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число місяць,рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності, характер залиття та його причини: завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття .

Акт обов`язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної не впливає на його чинність (у такому випадку в акті має бути зазначено, що згадані особи (прізвище, ім`я, по батькові) підписувати складений акт відмовилися з таких-то причин). Акт повинен бути складений у тому числі за присутності: головного інженера виконавця послуг; голови комісії; майстра технічної дільниці; майстра ремонтної дільниці слюсаря-сантехніка, представників організації обслуговуючої компанії.

Для розгляду цивільного спору з питань відшкодування збитків, завданих внаслідок залиття має значення встановлення його причини, в тому числі місця аварії - місця пошкодження, виходу з ладу систем тепло - та/або гарячого, холодного водопостачання/водовідведення, що впливає на розмежування відповідальності виробника, виконавця та споживача житлово-комунальної послуги, правовідносини між якими, що виникають у процесі її створення, надання та споживання, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

Згідно акта від 11.05.2022 року про наслідки залиття нежитлового приміщення, загальною площею 178,4 м.кв за адресою: АДРЕСА_1 вбачається, що акт складено комісією у складі представників обслуговуючої організації: інженера з ОЖФ ОСОБА_13, старшого майстра технічної дільниці ОСОБА_7 , слюсара сантехніка ОСОБА_8 .

За результатами обстеження санітарно-технічного стану нежитлового приміщення на предмет залиття встановлено: в результаті втручання до внутрішньобудинкової мережі водовідведення мешканцями вищерозташованої квартири АДРЕСА_2 було проведено заміну чугунної водопровідної труби на пластикову в якій відбулась розгерметизація. Також в акті міститься опис пошкоджень об`єктів нежитлового приміщення внаслідок залиття.

Таким чином, зміст вказаного акта висвітлює обставини залиття, причину залиття, а з причини залиття відслідковується і винність в ньому саме власників квартири АДРЕСА_2 , де сталась розгерметизація водопровідної труби, на яких і має покладись обов`язок з відшкодування завданих внаслідок залиття збитків, якими позивач визначив вартість відновлювального ремонту належного йому приміщення.

Верховний Суд у постанові від 27 березня 2019 року у справі №643/19078/15 вказав на те, що відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Отже, факт залиття приміщення, власником якого є позивач з вини відповідача, підтверджується актом залиття від 11.05.2022 року, складеного комісією у складі представників обслуговуючої організації: інженера з ОЖФ ОСОБА_12, старшого майстра технічної дільниці ОСОБА_7 , слюсара сантехніка ОСОБА_8 .

Презумпцію вини у залитті приміщення, належного позивачу, відповідач в ході розгляду справи судом не спростував, оскільки з клопотанням про призначення відповідної судової експертизи не звертався, а також не скористалася правом, передбаченим ст. 106 ЦПК України, подати для суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує.

Згідно з ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майна, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 151 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

Суд відхиляє зауваження представника відповідача про те, що позовні вимоги заявлені лише до одного із двох співвласників квартири, та звертає увагу на те, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є виключним правом позивача, що узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц, при цьому відповідач, як один із співвласників майна та особа з якої стягнуто усю шкоду, завдану неналежним утриманням такого майна, не позбавлена права вимоги до інших співвласників про повернення частини відшкодованої ним шкоди.

Доводи відповідача, які містяться у відзиві, на думку суду, щодо тієї обставини, що акт обстеження від 11.05.2022 року, є неналежним та недопустимим доказом неправомірних дій відповідача, не заслуговують на увагу, оскільки акт відповідає формі, встановленій Правилами від 25 серпня 2005 року № 927/11207, в ньому наведені: дата та місце складання; члени комісії, що складають акт; місце, де трапилося залиття; подія, що трапилася; наслідки залиття, а також причини залиття.

Тобто, наданий позивачем акт за формою та змістом відповідає встановленій формі, не суперечить іншим доказам у справі, а наведені в ньому дані відповідачем не спростовані.

Акт від 11.05.2022 року було складено в присутності належних спеціалістів (інженера, майстра з ремонту, слюсара - сантехніка), який був ними підписаний, які володіють спеціальними знаннями та мають відповідну кваліфікацію, тому такий акт відповідає вимогам законодавства.

Доводи відповідача про те, що її квартира не оглядалася, вона акта не підписувала, спростовується змістом такого акта, із якого вбачається, що саме в квартирі АДРЕСА_2 відбулась розгерметизація водопровідної труби, а не підписання акта відповідачем не впливає на його правильність, оскільки зворотнього відповідач не довела.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2018 у справі №753/20314/15, у якій зазначено, що не підписання акта відповідачем не впливає на його правильність, оскільки зворотнього останній не довів. Відтак, якщо власник квартири, у якій сталася аварійна ситуація, що спричинила залиття, не підписав письмовий акт обстеження, це не призведе до втрати таким документом юридичної сили, а отже й доказового значення для справи.

Тому аргумент відповідача про те, що позивач не довів, що затоплення належного йому приміщення відбулось сталося саме з вини відповідача і акт не підтверджує вину відповідача, оскільки акт складений без їх участі, судом відхиляється.

На спростування своїх заперечень, щодо відсутності вини відповідача в залитті приміщення відповідачем не надано жодного доказу, відтак суд вважає, що залиття сталося з вини відповідача. Також відповідачем не надано жодного доказу на спростування розміру матеріального збитку.

Згідно звіту про незалежну оцінку № 485/20-1 від 27.05.2022 року, складеного ТОВ «Експерт Ін» в особі оцінювача ОСОБА_10 , ринкова вартість об`єкта оцінки - розміру матеріальних збитків, нанесених внаслідок затоплення нежитлового приміщення, групи нежитлових приміщень № 96а-96-б-44, загальною площею 178,2 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , складає 72 313, 00 грн.

Представник відповідача наголошував, що наданий на підтвердження розміру завданої матеріальної шкоди звіт про оцінку матеріальної шкоди, який долучено позивачем до матеріалів справи, не містить опису пошкоджень, які стосуються саме залиття, яке сталося, зі слів позивача, 11.05.2022. При цьому, даний звіт про оцінку матеріальної шкоди (сторінка 8 звіту) містить відомості про те, що виявлені в ході обстеження оцінювачами пошкодження спричинені внаслідок залиття рідиною та експлуатації приміщень. Тобто, оцінка надана поточній потребі проведення ремонтних робіт з урахуванням зносу приміщення внаслідок його експлуатації за цільовим призначенням. З урахуванням викладеного, вимоги позивача фактично зводяться до покладення на відповідача обов?язку оплатити ремонтні роботи за відновлення приміщення позивача від пошкоджень до яких відповідач немає і не може мати ніякого відношення.

Разом з тим, вказані посилання відповідача щодо неналежності звіту про оцінку матеріального збитку, судом не приймають до уваги, адже останнім в ході розгляду справи не було заявлено клопотання щодо проведення експертизи, та не надані докази іншого розміру матеріального збитку, тому вказані доводи не підтверджені доказами та не можуть слугувати підставою для відмови у задоволенні позову.

Також, не може бути підставою для відмови у задоволенні позову ненадання суду витребуваних документів за клопотанням відповідача та допиту свідків, оскільки відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами своєї вини у залитті належного позивачу приміщення, клопотання про проведення відповідних судових експертиз, зокрема, на предмет визначення причин залиття приміщення позивача, не заявлено та не надано інших доказів щодо розміру спричиненої позивачу майнової шкоди, хоча це є процесуальним обов`язком відповідача, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди.

Причини залиття були встановлені на підставі акта про залиття, акт про залиття містить дані про подію, яка відбулася, наслідки такої події, причину залиття, винну особу, яка здійснила неправомірні дії, та підписи осіб, у присутності яких такий акт складено.

Відповідач не спростувала вказаної презумпції, тому на користь позивача підлягає відшкодуванню заподіяна внаслідок залиття квартири майнова шкода.

В свою чергу, суд зауважує, що у разі, якщо відповідач вважає, що показання свідків чи витребувані судом документи, які не надійшли до суду, спростують докази, які знаходяться у матеріалах справи, то вона має можливість заявити відповідне клопотання на стадії апеляційного розгляду.

За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та враховуючи те, що позивачу було заподіяно матеріальну шкоду у вигляді пошкодження належного йому на праві приватної власності приміщення, внаслідок його залиття з вини відповідача, суд приходить до висновку, що позов про відшкодування матеріальної шкоди є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а тому вважає необхідним стягнути відповідача на користь позивача матеріальну шкоду.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Якщо суд, розглядаючи справу, врахував висновок експертизи, яка проведена ще до подання позову, то сторона має право отримати відшкодування за проведення такої експертизи. Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 листопада 2023 року у справі № 712/4126/22. Таким чином, підлягають до стягнення витрати за проведення експертом огляду об`єкта та складання звіту у розмірі 8500 грн.

Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору 992,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76-80, 89, 259, 263-265, 272-273, 354-355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м.Києва", Приватне підприємство "Український центр управління нерухомістю" про відшкодування шкоди, завданої майну фізичної особи, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 майнову шкоду, завдану внаслідок залиття нежитлових приміщень, в розмірі 72 313, 00 грн., витрати на проведення незалежності оцінки вартості майнової шкоди завданої внаслідок залиття в розмірі 8500 грн. та судовий збір в розмірі 992,40 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

ОСОБА_3 , АДРЕСА_5 , рнокпп НОМЕР_1 ;

ОСОБА_4 , АДРЕСА_6 , рнокпп НОМЕР_2 ;

Повний текст рішення складено 19.02.2024 року.

СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА