Ухвала

від 04.03.2024 по справі 761/13857/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/13857/22

Провадження № 2-др/761/126/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2024 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Романишена І.П., дослідивши матеріали заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м.Києва", Приватне підприємство "Український центр управління нерухомістю" про відшкодування шкоди, завданої майну фізичної особи, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 08.02.2024р. було задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м.Києва", Приватне підприємство "Український центр управління нерухомістю" про відшкодування шкоди, завданої майну фізичної особи. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду, завдану внаслідок залиття нежитлових приміщень, в розмірі 72 313, 00 грн., витрати на проведення незалежності оцінки вартості майнової шкоди завданої внаслідок залиття в розмірі 8500 грн. та судовий збір в розмірі 992,40 грн.

26.02.2024 року до суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення, разом з доказами витрат позивача на правничу допомогу.

У вказаній заяві представник стверджує, що докази понесених витрат були подані до суду в межах процесуального строку, передбаченого ч.8 ст.141 ЦПК України, оскільки 08.02.2024 року були надіслані до суду разом з заявою про ухвалення додаткового рішення, разом з тим, суд повернув відповідну заяву без розгляду внаслідок невідповідності вимогам ст.183 ЦПК України.

В свою чергу, суд не погоджується з аргументами представника позивача про те, що докази витрат на правничу допомогу в розрізі даної заяви було подано з дотриманням процесуального строку, передбаченого ч.8 ст.141 ЦПК України.

Так, 08.02.2024р до суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу судових витрат у розмірі 80 000 грн. До заяви про ухвалення додаткового рішення адвокат Гаврилова І.А. надала копії наступних документів: договору про надання правової (правничої) допомоги від 19.07.2022р. та додаткової угоди №1, актів прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) № 01/12/2022 від 29.12.2022 на 46 000, 00 грн., № 03/06/2023 від 30.06.2023 на 16 000, 00 грн., 07/12/2023 від 29.12.2023 на 18 000, 00 грн.; 30.06.2023; рахунки №01/12/2022 від 29.12.2022, № 03/06/2023 від 30.06.2023, №03/06/2023 від 30.06.2023.

Ухвалою суду від 15.02.2024 року вказану заяву було повернуто без розгляду, згідно положень ч.4 ст. 183 ЦПК України.

Вказана норма є імперативною та не передбачає надання заявнику строку для усунення недоліків.

Необхідно звернути увагу представника позивача, що додатки до заяви від 08.02.2024р. є її невід`ємною частиною, окремого процесуального документа про долучення відповідних доказів не подано, а тому внаслідок недотримання вимог ч.4 ст.183 ЦПК України були повернуті заявнику разом з долученими до неї доказами понесених витрат, що вказує на те, що відповідні документи суд не прийняв до розгляду та їх слід вважати неподаними у передбачений ч.8 ст.141 ЦПК України строк.

12 квітня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 626/133/21 дійшов висновку, що докази понесення витрат на правничу допомогу є складовими заяви про ухвалення додаткового рішення у справі та до заяви підлягали застосуванню правила статті 183 ЦПК України та відповідні процесуальні наслідки у разі недотримання вимог процесуального закону щодо форми та порядку подання такої заяви.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

При цьому, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.141 ЦПК України).

Суд зауважує, що законом передбачено відлік строку п`яти днів на подання доказів, які підтверджують витрати на правничу допомогу, безпосередньо з дня ухвалення судового рішення, тобто, до 13.02.2024р. (включно) сторона позивача мала б направити до суду відповідну заяву, яка б відповідала вимогам процесуального закону, а також містила докази понесених витрат на правничу допомогу.

У зв`язку із неподанням представником позивача відповідних доказів з дотриманням, передбаченого ч.8 ст.141 ЦПК України строку, суд залишає заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення без розгляду.

Керуючись ст.ст. 126, 141, 270, 354-355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу судових витрат, - залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА