Ухвала

від 05.02.2024 по справі 910/10939/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"05" лютого 2024 р. Справа№ 910/10939/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Барсук М.А.

Руденко М.А.

при секретарі судового засідання Гуменюк І.О.,

за участю представників:

від позивача - не прибув,

від відповідача - Литвин І.О.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіоніт Груп" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Іванцової Марини Валеріївни на рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2023 у справі №910/10939/22 (суддя В.В. Бондарчук) за позовом Фізичної особи-підприємця Іванцової Марини Валеріївни до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіоніт Груп" про визнання договору недійсним.

ВСТАНОВИВ наступне.

Іванцова Марина Валеріївна звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіоніт Груп" про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Київ, вулиця Райдужна, будинок 13 , загальною площею 341,8 кв.м., б/н від 01.02.2018, укладеного між Фізичною особою-підприємцем Іванцовою Мариною Валеріївною та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тіоніт Груп".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13 березня 2023 року в задоволенні позовних вимог Іванцової М. В. відмовлено повністю, з огляду на не встановлення судом обставин підстав недійсності договору.

Позивачка звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на зазначене рішення суду першої інстанції від 13 березня 2023 року, в якій просила скасувати його та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Іванцової Марини Валеріївни залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2023 у справі №910/10939/22 - без змін.

До Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи №910/10939/22 в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2024 розгляд вказаної заяви призначено на 05 лютого 2024 року о 14:20 год.

В судовому засіданні представник заявника підтримав подану заяву.

Позивач правом на участь представника у даному судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином; про що свідчить засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Будь - яких заяв, клопотань щодо неможливості бути присутнім у даному судовому засіданні від позивача до суду не надійшло.

Слід також зазначити, що явка представників сторін не визнавалася обов`язковою, певних пояснень суд не витребував.

Враховуючи належне повідомлення позивача, а також з урахуванням того, що неявка його представника в судове засідання не перешкоджає розгляду заяви, вона розглянута судом у даному судовому засіданні.

Розглянувши дану заяву колегія суддів дійшла висновку про відмову у її задоволенні з наступних підстав.

Частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За змістом статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною 2 цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Отже, наведені процесуальні норми вказують на те, що, при поданні доказів розміру витрат на професійну правничу допомогу, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, мають бути дотримані наступні дві умови:

- докази повинні бути подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду;

- до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила заяву про те, що такі докази будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

При цьому процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.01.2023 у справі №922/4022/20.

У постановах Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 911/2130/21, від 29.06.2022 у справі № 161/5317/18 зазначено, що неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, тобто крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат.

Відповідачем відповідної заяви про необхідність розподілу судових витрат в суді апеляційної інстанції до закінчення судових дебатів зроблено не було.

Відповідна заява з доказами понесення витрат правничої допомоги була подана протягом п`яти днів після прийняття постанови судом апеляційної інстанції.

Таким чином, за відсутності заяви відповідача про те, що докази будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, у апеляційного господарського суду відсутні підстави для задоволення заяви відповідача та прийняття додаткової постанови.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд і у постанові від 27.06.2023 у справі №907/568/22.

Посилання відповідача у заяві про те, що ним було зазначено у відзиві на позовну заяву попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат правничої допомоги у розмірі 45 000 грн., на переконання колегії суддів не можуть вважатися заявою про необхідність розподілу судових витрат в суді апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

У постанові Верховного Суду від 09.08.2023 у справі №907/850/22 зроблено висновок про те, що відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України наведення стороною попереднього розрахунку суми судових витрат не є заявою щодо необхідності їх розподілу, яка (заява) з урахуванням зазначених приписів чинного процесуального законодавства повинна подаватися/заявлятися у належній процесуальній формі.

Окрім наведеного, з положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України не слідує, що заява про розподіл витрат правничої допомоги, яка зроблена в суді першої інстанції, розповсюджується також і на апеляційний суд.

Отже, відповідна заява про судові витрати та подання доказів у п`ятиденний строк після ухвалення рішення, має подаватися до судових дебатів у кожній судовій інстанції окремо.

Також, колегія суддів враховує, що із вказаних у попередньому розрахунку витрат правничої допомоги у відзиві на позовну заяву 45 000 грн., відповідач заявив до стягнення з позивача 37 313, 72 грн, які і були задоволені судом першої інстанції.

В свою чергу, витрати правничої допомоги заявлені відповідачем в суді апеляційної інстанції у розмірі 33 770,94 грн, тобто у розмірі який з урахуванням вже задоволених судом першої інстанції витрат значно перевищує їх орієнтовний розмір, наведений в суді першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для прийняття додаткової постанови у даній справі.

Таким чином, у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіоніт Груп" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у справі №910/10939/22 слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 234, 244, Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіоніт Груп" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у справі №910/10939/22 відмовити повністю.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст ухвали (з урахуванням перебування судді Руденко М.А. у відпустці з 12.02.2024 по 16.02.2024) складено: 19.02.2024 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Барсук

М.А. Руденко