Ухвала

від 20.02.2024 по справі 756/3091/21

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

20.02.2024 Справа № 756/3091/21

Унікальний номер 752/3091/21

Номер провадження 4-с/756/18/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2024 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Шролик І.С.

секретаря судового засідання - Крикуна І.В.

за участю скаржника - ОСОБА_1

представника боржника - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві скаргу ОСОБА_1 , суб`єкт оскарження: старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коломієць Інна Миколаївна, боржник: Київський міський центр зайнятості на бездіяльність державного виконавця,

ВСТАНОВИВ:

16 січня 2024 року на адресу суду засобами поштового зв`язку надійшла скарга ОСОБА_1 , в якій просить суд: визнати бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коломієць І.М. незаконною; зобов`язати старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коломієць І.М. відновити виконавче провадження та вжити передбачених законодавством заходів для виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 02 червня 2021 року.

В обґрунтування поданої скарги зазначає, що в провадженні Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження ВП № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа Оболонського районного суду м. Києва 756/3091/21 від 26 січня 2022 року.

10 березня 2023 року державним виконавцем Коломієць І.М. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Ухвалою суду від 16 червня 2023 року вказану постанову визнано неправомірною та скасовано.

Скаржник зазначає, що 25 грудня 2023 року нею направлено заяву про відновлення виконавчого провадження, однак станом на день звернення зі скаргою державним виконавцем не винесена постанова про відновлення виконавчого провадження.

ОСОБА_1 не погоджується з такими діями /бездіяльністю державного виконавця, оскільки ухвала суду, якою визнано неправомірною та скасовано постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, набрала законної сили.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 січня 2024 року скаргу передано на розгляд судді Шролик І.С.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 17 січня 2024 року відкрито провадження по справі та призначено до судового розгляду на 01 лютого 2024 року.

01 лютого 2024 року розгляд скарги відкладено до 16 лютого 2024 року.

01 лютого 2024 року за допомогою документа сформованого в системі «Електронний суд» головний державний виконавець Коломієць І.М. надіслала пояснення, в яких вказувала, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа Оболонського районного суду м. Києва № 756/3091/21 від 26 січня 2022 року. Листом Київський міський центр зайнятості від 01 березня 2023 року за вх. № 3127 повідомило, що рішення суду виконано. 10 березня 2023 року державним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження, яку в подальшому ухвалою суду від 16 червня 2023 року визнано неправомірною та скасовано. Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не погоджуючись з ухвалою суду подав апеляційну скаргу. 27 жовтня 2023 року ухвалою Київського апеляційного суду повернуто апеляційну скаргу особі, яка її подала. 26 грудня 2023 року державним виконавцем повторно подано апеляційну скаргу на ухвалу Оболонського районного суду від 16 червня 2023 року. З огляду на вказане державний виконавець вважає, що підстави для відновлення виконавчого провадження відсутні.

Скаржник в судовому засіданні 16 лютого 2024 року вимоги скарги підтримала у повному обсязі. Наголошувала, що ухвала суду від 16 червня 2023 року, якою визнано неправомірною та скасовано постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, набрала законної сили, оскільки судом апеляційної інстанції повернуто апеляційну скаргу особі, що її подала.

Представник боржника в судовому засіданні 16 лютого 2024 року заперечував проти вимог скарги.

Державний виконавець в судове засідання 01 лютого 2024 року та 16 лютого 2024 року не з`явилася, про розгляд справи повідомлявся судом належним чином. В матеріалах справи містяться пояснення державного виконавця щодо скарги ОСОБА_1 .

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується скарга, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення скарги по суті, вважає, що наявні підстави для часткового задоволення скарги ОСОБА_1 з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02 червня 2021 року рішенням Оболонського районного суду м. Києва, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року, позов ОСОБА_1 до Київського міського центру зайнятості, третя особа - Оболонська районна філія Київського міського центру зайнятості, про стягнення недоплаченої суми вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди, визнання недійсним вкладишу до трудової книжки та зобов`язання видати новий вкладиш до трудової книжки задоволено частково, стягнуто з Київського міського центру зайнятості на користь ОСОБА_1 суму недоплаченої вихідної допомоги у розмірі 798,72 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 3754,92 грн, моральну шкоду у розмірі 1000 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 205,20 грн, а також визнано недійсним вкладиш, виданий Київським міським центром зайнятості до трудової книжки ОСОБА_1 , дата заповнення 13 вересня 2019 року, зобов`язано Київський міський центр зайнятості видати ОСОБА_1 новий вкладиш до трудової книжки серії НОМЕР_1 , у якому у Розділ «Відомості про роботу» внести відомості про роботу ОСОБА_1 у Київському міському центрі зайнятості у період з 24 березня 2004 року по 05 січня 2021 року, в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

На виконання вказаного рішення суду 26 січня 2022 року Оболонським районним судом м. Києва видано виконавчий лист №756/3091/21.

13 жовтня 2022 року стягувачем направлено до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) заяву про примусове виконання рішення суду на підставі виконавчого листа №756/3091/21.

01 листопада 2022 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коломієць І.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_3.

13 лютого 2023 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коломієць І.М. винесено постанову про накладення штрафу на підставі заяви позивача у зв`язку з невиконанням боржником рішення суду.

10 березня 2023 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коломієць І.М. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_3.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 16 червня 2023 року визнано неправомірною та скасовано вищевказану постанову державного виконавця від 10 березня 2023 року про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_3.

27 жовтня 2023 року ухвалою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 16 червня 2023 року повернуто особі, яка її подала.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Засадами виконавчого провадження є також верховенство права, законність, справедливість, неупередженість та об`єктивність тощо, відповідно до яких виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і Законом (ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з п.9 ч.1, ч.2 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Закінчення виконавчого провадження без належних правових підстав грубо порушує права стягувача на неупереджене, ефективне, своєчасне і в повному обсязі виконання судового рішення.

Із зазначеного нормативного регулювання випливає, що, дотримуючись засад законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності виконавчого провадження, його гласності та відкритості, виконавець зобов`язаний вживати передбачених чинним законодавством заходів щодо примусового виконання рішень, належного вчинення виконавчих дій.

Відповідно до п. 1 ст.41 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню а постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 16 червня 2023 року визнано неправомірною та скасовано постанову державного виконавця від 10 березня 2023 року про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_3.

Ухвала суду від 16 червня 2023 року набрала законної сили. Щодо доводів державного виконавця про повторення направлення апеляційної скарги, суд зауважує, що 01 лютого 2024 року Київським апеляційним судом постановлено ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, тобто станом на день розгляду скарги ОСОБА_1 провадження з розгляду апеляційної скарги на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 16 червня 2023 року не відкрито .

Відповідно до частин другої, третьої статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Виходячи зі змісту статті 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

У частині першій статті 41 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що уразі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

В порушення вимог законодавства, виконавцем не відновлено виконавче провадження.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2020 року в справі № 641/7824/18 (провадження № 61-10355св19) вказано, що «завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим».

На підставі вказаного суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 в частині зобов`язання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коломієць Інну Миколаївну відновити виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 02 червня 2021 року.

Що стосується вжиття передбачених законодавством заходів до виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва, дані дії відносяться до дискреційних повноважень державного виконавця, тому в цій частині скарга не підлягає задоволенню.

За таких обставин суд приходить до переконання про часткове задоволення вимог скарги ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 447-452 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця - задовольнити частково.

Зобов`язати старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коломієць Інну Миколаївну відновити виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 02 червня 2021 року.

В решті вимог скарги відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлений 20 лютого 2024 року.

Суддя І.С. Шролик