Ухвала

від 14.02.2024 по справі 134/1428/17

ПІЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальнийномер 134/1428/17

Номер провадження 2/142/55/24

У Х В А Л А

14 лютого 2024 року смт. Піщанка

Піщанський районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Гринишиної А.А.,

при секретарі Курасевич В.В.,

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Крижопільської селищної ради, - адвоката Панасюка В.Б.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні впорядку загальногопозовного провадженняв залісуду всмт.Піщанка Вінницькоїобласті цивільнусправу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Крижопільська селищна рада, про зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Піщанського районного суду Вінницької області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Крижопільська селищна рада, про зобов`язання до вчинення дій.

До суду надійшло клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, Крижопільської селищної ради адвоката Панасюка В.Б. про закриття провадження у справі. Представник мотивує клопотання тим, що ухвалою Піщанського районного суду Вінницької області від 02 вересня 2021 року справу було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області в цивільній справі з ЄУН 134/1174/21. Однак, постановою Вінницького апеляційного суду від 07 квітня 2022 року по справі ЄУН 134/1174/21 залишено без змін ухвалу Крижопільського районного суду Вінницької області від 07 лютого 2022 року, якою закрито провадження у справі за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Крижопільської селищної ради про визнання договору оренди землі недійсним, визнання рішення сесії селищної ради незаконним та його скасування на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Рішеннями судів у справі з ЄУН 134/1174/21 встановлено обставину, що взаємовідносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по справі мають характер господарських, а відтак справу слід розглядати за правилами господарського судочинства. В даній справі, з ЄУН 134/1428/17, характер спірних правовідносин повністю співпадає з характером спірних правовідносин у справі з ЄУН 134/1174/21. Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Враховуючи викладене, зазначає представник, наявні всі підстави до закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч.1 ст.255 ЦПК України.

В судовому засіданні представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Крижопільської селищної ради, адвокат Панасюк В.Б. повністю підтримав заявлене ним письмове клопотання про закриття провадження у справі, зазначивши, що статус сторін по справі як фізичних осіб-підприємців не змінився, а їх правовідносини носять господарський характер, при цьому сам спір і суть позовних вимог про зобов`язання до вчинення дій вичерпали себе закінченням дії договорів оренди сторін та укладенням нових договорів, про які в даній справі сторонами не заявлено.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, однак від його представника адвоката Чудака В.Д. надійшло до суду клопотання про розгляд клопотання представника третьої особи про закриття провадження по справі без його участі, в якому представник позивача просив відмовити та продовжити по суті розгляд справи.

Відповідач, фізична особа підприємець ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, неодноразово була повідомлена про час та місце розгляду справи належним чином судовими повістками рекомендованими відправленнями, які отримувала, причин неявки суду не повідомила.

Заслухавши представника третьої особи адвоката Панасюка В.Б., дослідивши подане ним клопотання про закриття провадження у справі та матеріали справи, які необхідні і достатні для вирішення даного клопотання, суд встановив наступне.

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Крижопільського районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_2 , третьї особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Крижопільської селищної ради, про зобов`язання до вчинення дій, яким просив зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, кадастровий номер 0521955100:02:003:0073, площею 0,8801 га по АДРЕСА_1 , які він орендує у Крижопільської селищної ради, шляхом знесення збудованого нею паркану та нежитлової будівлі та відновлення таким чином меж орендованої ним земельної ділянки - т.1 а.с. 2,3.

На а.с.8 т.1 наявний витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-0503841482016, згідно якого ОСОБА_1 орендує земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної власності у Крижопільської селищної ради, кадастровий номер 0521955100:02:003:0073, площею 0,8801 га, по АДРЕСА_2 для комерційного призначення.

Відповідно до договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 19 серпня 2014 року на а.с.39 т.1 відповідач на той час фізична особа ОСОБА_2 купила у ОСОБА_3 нежиле вбудоване приміщення кафе за адресою: АДРЕСА_2 , розташоване на земельній ділянці, кадастровий номер 0521955100:02:003:0031, цільове призначення якої - інша комерційна діяльність для комерційного призначення - обслуговування кафе, комунальної форми власності, на яке за ОСОБА_2 також зареєстровано право власності згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19 серпня 2014 року на а.с.40 т.1. Свідченням комерційного призначення даної земельної ділянки є також Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень на а.с. 38 т.1. Висновком експерта №406 за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 04 травня 2018 року на а.с.81 - 103 також підтверджено комерційне використання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 орендованих ними у Крижопільської селищної ради земельних ділянок, кадастровий номер 0521955100:02:003:0073, та кадастровий номер 0521955100:02:003:0031.

Рішенням 32 сесії 6 скликання Крижопільської селищної ради від 18 лютого 2015 року земельну ділянку, кадастровий номер 0521955100:02:003:0031, передано в оренду ФОП ОСОБА_2 - а.с.120 т.1, а договір оренди землі на дану земельну ділянку від 02 березня 2015 року з додатками на а.с.122 -127 т.1 також укладено між Крижопільською селищною радою та ФОП ОСОБА_2 .

Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 19 червня 2018 року прийнято до провадження зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Крижопільської селищної ради про визнання договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_1 та Крижопільською селищною радою, недійсним, об`єднано в одне провадження зустрічну позовну заяву та позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Крижопільської селищної ради, про зобов`язання до вчинення дій.

Відповідно до рішення Крижопільської селищної ради №23.6.-8/16 від 28 липня 2016 року ОСОБА_1 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 0521955100:02:003:0073, для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості - а.с.163 т.1. Договір оренди землі від 14 червня 2018 року між Крижопільською селищною радою та ОСОБА_1 на а.с.160-162 т.1 з кадастровим номером 0521955100:02:003:0073 передбачає умовою використання даної земельної ділянки орендарем для виробничих потреб.

Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 13 вересня 2018 року припинено процедуру врегулювання спору за участі судді та передано справу до Піщанського районного суду Вінницької області.

11 жовтня 2018 року справу прийнято до провадження Піщанського районного суду Вінницької області.

Ухвалою суду від 09 серпня 2019 року проведено заміну неналежного відповідача ОСОБА_2 на належного відповідача - фізичну особу підприємця ОСОБА_2 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Крижопільська селищна рада, про зобов`язання до вчинення дій; зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Крижопільської селищної ради про визнання договору оренди земельної ділянок, укладеного між Крижопільською селищною радою та ОСОБА_1 , недійсним - залишено без розгляду.

Ухвалою суду від 02 вересня 2021 року задоволено клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Крижопільської селищної ради, - адвоката Панасюка В.Б. про зупинення провадження у справі єдиний унікальний номер 134/1428/17 до набрання законної сили рішенням в справі єдиний унікальний номер 134/1174/21, зупинено провадження в цивільній справі, єдиний унікальний номер 134/1428/17, за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Крижопільська селищна рада, про зобов`язання до вчинення дій у зв`язку з об`єктивною неможливістю її розгляду до набрання законної сили судовим рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області в цивільній справі єдиний унікальний номер 134/1174/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 Крижопільської селищної ради про визнання договору оренди землі недійсним, визнання рішення сесії селищної ради незаконним та його скасування.

21 вересня 2022 року представник третьої особи адвокат Панасюк В.Б. звернувся до суду з клопотанням про поновлення провадження у справі з ЄУН134/1428/17, оскільки відпала потреба в її зупиненні у зв`язку з набранням законної сили ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 07 лютого 2022 року про закриття провадження у справі з ЄУН 134/1174/21, додавши до клопотання копію постанови Вінницького апеляційного суду від 07 квітня 2022 року. Ухвалою суду від 06 жовтня 2022 року поновлено провадження в цивільній справі, оскільки перестали існувати обставини, що зумовили її зупинення.

Як слідує з наведеної вище постанови Вінницького апеляційного суду від 07 квітня 2022 року в липні 2021 року ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_1 , Крижопільської селищної ради про визнання договору оренди землі недійсним, визнання рішення сесії селищної ради незаконним та його скасування. Позовні вимоги мотивовано тим, що згідно договору оренди землі від 02.03.2015, укладеного між Крижопільською селищною радою та ФОП ОСОБА_2 , остання орендує земельну ділянку площею 0,1145 га, кадастровий номер 05211955100:02:003:0031 за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до договору оренди землі від 14.06.2018, укладеного між Крижопільською селищною радою та ОСОБА_1 , останньому на підставі рішення Крижопільської селищної ради від 28.07.2016 року передано в оренду земельну ділянку площею 0,8801 га, кадастровий номер 05211955100:02:003:0073 за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивач ОСОБА_2 вказує, що в результаті надання ОСОБА_1 в оренду вказаної вище земельної ділянки було порушено її право власності на нерухоме майно та право користування земельною ділянкою, тому звернувшись в суд із даним позовом, ОСОБА_2 просила визнати протиправним і скасувати рішення Крижопільської селищної ради від 28.07.2016 №23,6,-8/16 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж в натурі гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 05211955100:02:003:0073 та визнати недійсним договір оренди землі від 14.06.2018, укладений між Крижопільською селищною радою та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 0,8801 га, кадастровий номер 05211955100:02:003:0073.

Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 07 лютого 2022 року закрито провадження у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Крижопільської селищної ради про визнання договору оренди землі недійсним, визнання рішення сесії селищної ради незаконним та його скасування.

Закриваючи провадження у даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що спір за суб`єктним складом учасників та характером правовідносин підлягає вирішенню в господарських судах.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний суд встановив, що ухвала суду першої інстанції відповідає вищевказаним критеріям.

Так, судом першої інстанції встановлено, що згідно договору оренди землі від 02.03.2015, укладеного між Крижопільською селищною радою та ФОП ОСОБА_2 , остання орендує земельну ділянку площею 0,1145 га, кадастровий номер 05211955100:02:003:0031 за адресою: АДРЕСА_2 , земельна ділянка передана в оренду для комерційного використання.

Відповідно до договору оренди землі від 14.06.2018, укладеного між Крижопільською селищною радою та ОСОБА_1 , останньому передано в оренду земельну ділянку площею 0,8801 га, кадастровий номер 05211955100:02:003:0073 за адресою: АДРЕСА_2 , земельна ділянка передана для виробничих потреб.

Також, судом першої інстанції встановлено, що згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач ОСОБА_2 - дата запису 12.06.2014 та відповідач ОСОБА_1 - дата запису 12.12.2012 є фізичними особами-підприємцями, інформація про припинення статусу суб`єкта господарювання на час розгляду справи відсутня.

Закриваючи провадження у справі, судом першої інстанції зроблено висновок про те, що даний спір за суб`єктним складом учасників та характером правовідносин підлягає вирішенню в господарських судах, оскільки правовідносини у даній справі виникли щодо оренди земельних ділянок, які використовуються при здійсненні підприємницької діяльності.

Таким чином, повертаючись до обставин цієї справи, суд звертає увагу на наступне.

Предметом даного позову є усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, кадастровий номер 0521955100:02:003:0073, площею 0,8801 га по АДРЕСА_1 , яку орендує позивач ОСОБА_1 у Крижопільської селищної ради шляхом знесення збудованого відповідачем ОСОБА_2 паркану та нежитлової будівлі та відновлення таким чином меж орендованої позивачем земельної ділянки.

Як в даній справі встановлені обставини, так і в справі ЄУН 134/1174/21 підтверджено комерційне використання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 орендованих ними у Крижопільської селищної ради земельних ділянок, кадастровий номер 0521955100:02:003:0073, та кадастровий номер 0521955100:02:003:0031. Як встановлено судом у справі ЄУН 134/1174/21 згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач ОСОБА_2 - дата запису 12.06.2014 та відповідач ОСОБА_1 - дата запису 12.12.2012 є фізичними особами-підприємцями, інформація про припинення статусу суб`єкта господарювання на час розгляду справи відсутня. Дана обставина статусу сторін як суб`єктів підприємницької діяльності не заперечувалась також сторонами під час розгляду даної справи, зокрема і клопотання представника третьої особи про закриття провадження в справі. При цьому, суд вважає за можливе керуватися нормами ЦПК України щодо підстав звільнення від доказування. Відповідно до ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Відмова від визнання обставин приймається судом, якщо сторона, яка відмовляється, доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози чи тяжкої обставини, або що обставини визнано у результаті зловмисної домовленості її представника з другою стороною. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Крім того, правова оцінка суду щодо підстав закриття даного провадження зводиться і до такого.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі (постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 911/1834/18, від 11.01.2022 у справі №904/1448/20).

Тобто юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб`єкта звернення та предмета позовних вимог, а право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.

Відповідно до положень статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється в порядку іншого судочинства.

Учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (частина перша статті 2 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

У свою чергу відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України, частиною першою якої унормовано, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

Критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб`єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.

З огляду на положення частини першої статті 20 ГПК України, а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності. Аналогічна правова позиція щодо розмежування господарської та цивільної юрисдикції наведена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 904/1083/18.

Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. Така правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.02.2020 у справі № 916/385/19, від 13.02.2019 у справі №910/8729/18.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 24 ЦК України, людина, як учасник цивільних відносин, вважається фізичною особою.

Статтями 25, 26 ЦК України передбачено, що здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті. Усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

Кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42 Конституції України). Це право закріплено й у статті 50 ЦК України, у якій передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Відповідно до частини другої статті 50 ЦК України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур не позбавляється статусу фізичної особи, а набуває до свого статусу фізичної особи нової ознаки суб`єкта господарювання.

У свою чергу наявність статусу підприємця не свідчить про те, що з моменту державної реєстрації фізичної особи - підприємця така особа виступає як підприємець у всіх правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2018 у справі №2-7615/10, від 05.06.2018 у справі №522/7909/16-ц).

Вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах - як суб`єкт господарювання, та від визначення цих правовідносин як господарських. Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №916/1261/18, на яку, зокрема, посилається скаржник в касаційній скарзі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.06.2018 у справі №548/981/15-ц також звернула увагу, що наявність такого статусу (ФОП) в особи, яка є стороною в справі, не підтверджує те, що з моменту державної реєстрації фізичної особи підприємцем вона виступає в такій якості у всіх правовідносинах.

Отже, вирішення питання про юрисдикційність спору за участю ФОП залежить від того, виступає чи не виступає фізична особа як сторона у спірних правовідносинах суб`єктом господарювання, та чи є ці правовідносини господарськими.

Тобто для встановлення факту використання та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельних ділянок з метою здійснення господарської, зокрема підприємницької, діяльності потрібно встановити факт ведення діяльності ними як ФОП у цій галузі, спрямованої на досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

З матеріалів справи та доказів, досліджених судом, вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є фізичними особами-підприємцями, здійснюють підприємницьку діяльність та використовують надані земельні ділянки для здійснення господарської діяльності як ФОП.

З урахуванням наведених норм матеріального і процесуального права, правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є господарсько-правовими, цей спір пов`язаний зі здійсненням останніми підприємницької діяльності щодо використання земельних ділянок, наданих їм для комерційного використання та виробничих потреб, відповідно.

Згідно пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи складність даної справи, у відповідності до ч.6 ст. 259 ЦПК складання повного тексту ухвали слід відкласти на строк не більше як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи, та з метою забезпечення процесуальних прав та інтересів учасників процесу, суд вважає за необхідне проголосити вступну та резолютивну частину ухвали в судовому засіданні 14 лютого 2024 року, в якому закінчився розгляд справи.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 19, 20, 133, 255, 256, 258-260, 353, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Клопотання представникатретьоїособи,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору,на стороніпозивача Крижопільськоїселищної ради,-адвоката ПанасюкаВолодимира Борисовича про закриття провадження в справі - задовольнити.

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Крижопільська селищна рада, про зобов`язання до вчинення дій.

Роз`яснити позивачу, що розгляд даної справи відноситься до юрисдикції господарського суду .

Роз`яснити, що у разі закриття провадження у справі, повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Скорочена ухвала проголошена в судовому засіданні 14 лютого 2024 року, що є датою ухвалення судового рішення.

Повний текст ухвали складено 19 лютого 2024 року.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Піщанський районний суд Вінницької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Суддя: