Рішення

від 25.10.2007 по справі 34/367

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

34/367

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  34/367

25.10.07

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Максимум-Клуб»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «ВІДІ ВАН»

простягнення 4021,50 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники:

від позивача:Романенко І.В., Романенко О.А., (довіреності у справі);

від відповідача –Червінський М.А. (довіреність у справі).

У судовому засіданні 25.10.2007, згідно з вимогами статті 85 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України), за згодою представника позивача, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Максимум-Клуб»звернулося до Господарського суду м. Києва із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІДІ ВАН»2 521, 50 грн. заборгованості, 1 500, 00 грн. витрат на послуги адвоката, 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

18.07.2007 відповідно до Розпорядження Голови Господарського суду м. Києва від 17.07.2007 № 01-1/52 позовні матеріали було передано для розгляду судді Сташківу Р.Б.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.07.2007 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 14.08.2007.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

У судовому засіданні 23.10.2007 оголошувалась перерва до 25.10.2007.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі усних перемовин, а також узгодженого за допомогою електронної пошти замовлення (рахунок № МК-0000024 від 31.01.2007) позивач надав відповідачу послуги по проведенню корпоративного заходу.

Відповідно до поданої заяви про збільшення позовних вимог від 17.08.2007 позивач просить суд стягнути з відповідача 2521, 50 грн. загальної суми заборгованості, 4 212, 00 грн. не отриманого прибутку, 1500,00 грн. витрат на послуги адвоката, 1500,00 грн. моральної шкоди.

Позивач обґрунтовує збільшення позовних вимог неможливістю позивача, отримувати прибуток в період з 21 год. 30 хв. 10.02.2007 до 18 год. 00 хв. 12.02.2007 в зв'язку із поломкою представниками відповідача, обладнання доріжки № 2 боулінгу.

Відповідач проти позову заперечує з підстав викладених у письмовому відзиві від 14.08.2007. Відповідач стверджує, що в повному обсязі  виконав грошові зобов'язання перед позивачем, а посилання позивача на надання додаткової послуги у вигляді гри в боулінг і порушення кимсь із гравців правил гри, що призвело до виведення з строю обладнання документально позивачем не підтверджено.

Також, відповідач стверджує, що такої додаткової послуги у відповідача не замовляв. Відповідач стверджує, що позивач не надав актів чи інших документів, які б фіксували та підтверджували факт нанесення шкоди обладнання саме конкретним учасником семінару або працівником відповідача. Також, відповідач вказує, що в акті від 12.02.2007 не йдеться про нанесення позивачу будь-якої шкоди замовником даного заходу, або його працівниками.  

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, –

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів.

За усною домовленості між Товариством з обмеженою відповідальністю «Максимум-Клуб»(далі по тексту –Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІДІ ВАН»(далі по тексту –Відповідач) позивач надав відповідачу послуги по проведенню корпоративного заходу, що підтверджується рахунком № МК-0000024 від 31.01.2007.

10.02.2007 ТОВ «ВІДІ ВАН»проводило в приміщенні розважального комплексу "Максимум-Клуб" міроприємство для працівників відповідача у вигляді фуршету. Також, було надано можливість працівникам відповідача здійснювати гру в боулінг (10 доріжок з 18 год. 30 хв. до 21 год. 30 хв.).

Відповідачем було проведено передоплату за вищевказані послуги 05.02.2007 на суму 4 022, 00 грн., 06.02.2007 на суму 5 000, 00 грн., 07.02.2007 на суму 5 000, 00 грн. рахунку 24 від 31.01.2007, а всього на суму 14 022 грн., що підтверджується виписками з розрахункового рахунку відповідача в банку.

Позивачем відповідачу були надані послуги, що підтверджується рахунками від 10.02.2007 № 357742 на суму 2929,50 грн., № 354876 на суму 2500,00 грн., №354860 на суму 5035,50 грн., № 354881 на суму 5578,50 грн.

Актом № МК-0000030 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 12.02.2007 встановлено, що роботи по рахунку № МК –0000024 від 31.01.2007 позивачем були виконані щодо надання комплексу послуг з організації та обслуговування семінару та сторони претензій один до одного не мають.

Збільшуючи позовні вимоги позивач просить суд стягнути з відповідача 2521, 50 грн. - суми основного боргу, 4 212,00 грн. - не отриманого прибутку, 1500,00 грн. моральної шкоди, 1500,00 грн. - витрат на послуги адвоката, 102, 00 грн. витрат по сплаті державного мит та 118 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивач обґрунтовує збільшення позовних вимог неможливістю позивача, отримувати прибуток в період з 21 год. 30 хв. 10.02.2007 до 18 год. 00 хв. 12.02.2007 в зв'язку із поломкою працівниками відповідача, які відпочивали у боулінг клубі 10.02.2007, обладнання доріжки № 2 боулінгу, що підтверджується актами від 10.02.2007 та від 12.02.2007.

Як вбачається із доданих до матеріалів справи пояснень, матеріалів Дарницького РУ ГУМУС України в м. Києві на підставі яких винесено постанову про відмову в порушені кримінальної справи від 17.02.2007 працівники відповідача відпочивали у боулінг клубі та хтось із їх працівників пошкодив «прибиральника кегель»у зв'язку із чим було нанесено позивачу матеріальний збиток на суму 2 500,00 грн. У цей час боулінгом користувались виключно працівники відповідача.

Згідно зі статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмові від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Частина перша статті 193 Господарського кодексу України також наголошує, що суб'єкти господарювання  та  інші учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору.

Як вбачається з матеріалів справи позивач надав комплекс послуг з організації та обслуговування семінару відповідача загальну суму 14043,50 грн. (13543,50 грн. (чеки на суму 2929,50 грн. + 5035,50 грн. + 5578,50 грн.) + 500,00 грн. за обслуговування), в свою чергу відповідач оплати надані позивачем послуги на суму 14022,00 грн. Таким чином, сума основного боргу, яка підлягає стягненню з відповідача складає 21,50 грн. (14043,50 грн. - 14022,00 грн.).

За таких обставин, суд відмовляє в частині стягнення з відповідача 2 500 грн. суми основного боргу, оскільки за своєю правовою природою 2500,00 грн. (вартість поломки працівниками відповідача «прибиральника кегель») не є боргом, а є неустойкою.

Поняття неустойки вказано у статті  549 Цивільного кодексу України, а саме, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Зазначена норма кореспондується з статтями 224, 225 Господарського кодексу України, відповідно до яких учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Судом встановлено, що внаслідок поломки працівниками відповідача обладнання доріжки № 2 боулінгу, позивач не мав можливості протягом періоду з 21 год. 30 хв. 10.02.2007 до 18 год. 00 хв. 12.02.2007 використовувати дану доріжку для отримання прибутку, і відповідно був змушений відмовляти усім клієнтам, які мали бажання пограти у боулінг у позивача в цей період, у зв'язку із тим, що всі інші доріжки боулінгу були зайняті, а спірна доріжка була зламана. Вказана обставина підтверджується, зокрема, довідкою позивача, за підписом його менеджера Касьонкіна Т.О., щодо зайнятості доріжок боулінгу за період з 10.02.2007 (субота) до 12.02.2007 (понеділок) та актами від 10.02.2007 та від 12.02.2007 (містяться у матеріалах справи). Розмір заявленої до стягнення суми упущеної вигоди складається із періоду простою доріжки № 2 боулінгу помноженого на розмір тарифу за цю послугу на певний проміжок часу доби (згідно з тарифікацією позивача), і відповідно до розрахунку позивача складає 4212 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 4212,00 грн. упущеної вигоди у вигляді не отриманого прибутку.

Відповідно до частини другої статті 23 ЦК України моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відтак, відшкодування моральної шкоди юридичній особі можливе лише у випадку, коли внаслідок правопорушення принижується її ділова репутація.

Позивачем у супереч вимогам статті 33 ГПК України не надано суду доказів на підтвердження факту приниження його ділової репутації.

Враховуючи вищенаведене вимога Позивача про стягнення з Відповідача моральної шкоди в сумі 1500 грн. задоволенню не підлягає.

У зв'язку із зверненням до господарського суду міста Києва з даним позовом, позивач скористалося послугами адвоката Романенко О.А. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1012 від 23.09.2004), що підтверджується угодою про ведення справи в суді (господарському суді) від 20.03.2007 та Додатком № 1 до неї, а також, актом виконаних робіт (наданих послуг) до вищевказаної Угоди від 25.04.2007.

У межах вищезазначеного Договору адвокатом була надана правова допомога позивачу на загальну суму 1500 грн., про що свідчить акт виконаних робіт від 25.04.2007. Зазначені роботи з правової допомоги були оплачені позивачем відповідно до платіжного доручення № 8 від 15.08.2007.

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про адвокатуру»передбачено, що адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрите своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про адвокатуру»оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Згідно із статтею 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог (частина п'ята статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІДІ ВАН»(м. Київ, вул. Басейна, 21 б, р/р 26001301003452 в АКБ «Трансбанк»у м. Києві, МФО 300089,  ідентифікаційний код 30305087), а у випадку відсутності коштів  з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимум-Клуб»(00121, м. Київ, вул. Декабристів, 12/37, р/р 26004301267 в АКБ «Форум», МФО 322948, ідентифікаційний код 31458105) 21 (двадцять одну) грн. 50 коп. основного боргу, 4 212 (чотири тисячі двісті дванадцять) грн. 00 коп. –не отриманого прибутку, 771 (сімсот сімдесят одну) грн. 30 коп. -  витрат на оплату послуг адвоката, 52 (п'ятдесят дві) грн.  45 коп. - витрат по сплаті державного мита та 60 (шістдесят) грн. 68 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяСташків Р.Б.

Рішення підписано –27.11.2007