Рішення

від 12.02.2024 по справі 908/3360/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 19/143/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2024 Справа № 908/3360/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Давиденко І.В. при секретарі судового засіданні Хрипко О.О., розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 80, кабінет 11, ідентифікаційний код 24819472)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю КОРАС ПРОМ МЕТ (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 60-А, ідентифікаційний код 41402038)

про стягнення суми 2 126 900,32 грн

представники сторін

від позивача:Муходінов М.Л., ордер ВІ № 1176407від 31.10.2023 (в режимі відеоконференції)

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Запорізької області шляхом застосування підсистеми Електронний суд Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи надійшла позовна заява (вх. № 3679/08-07/23 від 03.11.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю КОРАС ПРОМ МЕТ попередньої оплати за Договором № 14/22-Д від 10.01.2022 в сумі 2 126 900,32 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 03.11.2023 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3360/23 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.

Ухвалою суду від 08.11.2023 вищевказану позовну заяву на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви до 17.11.2023 включно.

15.11.2023 від позивача через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла заява про усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду від 08.11.2023.

Ухвалою суду від 17.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3360/23, присвоєно справі номер провадження 19/143/23, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче провадження призначено на 04.12.2023.

Ухвалою суду від 22.11.2023 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції у справі № 908/3360/23 задоволено та ухвалено розгляд справи № 908/3360/23 здійснювати у Підсистемі Електронний суд Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).

У зв`язку з перебуванням судді Давиденко І.В. з 04.12.2023 по 06.12.2023 на лікарняному, судове засідання, призначене на 04.12.2023 о 16 год. 00 хв. не відбулося.

Ухвалою суду від 07.12.2023 призначено підготовче засідання на 21.12.2023.

Ухвалою суду від 21.12.2023 підготовче засідання відкладено на 16.01.2024.

Ухвалою від 16.01.2024 підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні 12.02.2024.

Судове засідання проводилось в режимі відеоконференції у Підсистемі «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).

Позивач в судовому засіданні 12.02.2024 підтримав позовні вимоги та обґрунтовує їх порушенням відповідачем зобов`язань з поставки товару за Договором № 14/22-Д від 10.01.2022, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 2 126 900,32 грн, яка була перерахована відповідачу як попередня оплата.

Відповідач в судове засідання 12.02.2024 не з`явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвала суду від 17.11.2023 про відкриття провадження та інші ухвали по справі № 908/3360/23, які надсилались на адресу місцезнаходження відповідача, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 60-А, повернуто до з відміткою пошти: «за закінченням терміну зберігання».

Верховний Суд в ухвалі від 11.08.2022 у справі № 916/514/21 зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Судом також враховано, що не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

За таких обставин, суд вважає, що ним було вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/3360/23.

Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа Скопелліті проти Італії від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа Папахелас проти Греції від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі Смірнова проти України).

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі Красношапка проти України, від 02.12.2010 Шульга проти України, від 21.10.2010 Білий проти України).

З матеріалів справи, суд не вбачає підстав для відкладення судового засідання та вирішив за можливе розглядати справу по суті в судовому засіданні 12.02.2024 за відсутністю відповідача, оскільки його неявка не перешкоджає вирішенню спору.

Письмового відзиву на позовну заяву у встановлені судом строки відповідач суду не надав.

Згідно ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

12.02.2024 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

10.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС (Покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОРАС ПРОМ МЕТ» (Постачальник, відповідач) укладений Договір поставки № 14/22-Д, за умовами якого (п. 1.1.) постачальник зобов`язується поставити покупцю метали чорні вторинні (згідно ДСТУ 4121-2002 «Метали чорні вторинні. Загальні технічни умови» та умов цьогоДоговору) (надалі- металобрухт) і організувати його доставку на адресу вантажоодержувача, а покупець зобов`язується прийняти металобрухт і оплатити його вартість.

Сторонами підписано додаток № 1 до Договору та Додаткову угоду № 1 від 10.01.2022.

Ціна, номенклатура і кількість поставленого металобрухту визначаються сторонами в специфікаціях до цього Договору. Специфікації, оформлені належним чином і підписані уповноваженими представниками сторін, є невід`ємною частиною цього Договору (2.1 Договору).

Згідно пункту 2.2 Договору, загальна сума цього Договору є величиною зміною, складається з суми всіх специфікацій, оформлених до цього договору і орієнтовно становить 70 000 000,00 (сімдесять мільйонів) грн.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що постачальник здійснює поставку металобрухту залізничним (автомобільним) транспортом з відповідними супровідними документами на умовах DDP-цех або склад вантажоодержувача, вказаного у відповідній специфікації до цього Договору. Умови поставки розуміються відповідно до «ІНКОТЕРМС» . Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2010 року), які використовуються з урахуванням особливостей, які випливають із умов цього Договору. Вантажовідправниками металобрухту можуть бути треті особи.

Згідно п. 3.2 Договору, вантажоодержувачами металобрухту є ПрАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ», ПАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ», ПрАТ «ММК ім. Ілліча», ТОВ «МЕТІНВЕСТ-МРМЗ», ПрАТ «ДКХЗ», ТОВ «МЕТІНВЕСТ-КРМЗ». У специфікаціях до цього Договору може бути визначений інший вантажоодержувач відмінний від зазначених вище.

Відповідно до п.3.5 Договору, строк поставки металобрухту визначається у відповідних специфікаціях до цього Договору. Поставки металобрухту на умовах цього Договору та відповідної специфікації здійснюються постачальником в період, на який укладена така специфікація. У випадках, коли покупцем здійснено передоплату за металобрухт, металобрухт повинен бути поставлений постачальником не пізніше останнього числа місяця наступного за місяцем здійснення платежу.

Пунктом 3.6 Договору педебачено, що датою поставки металобрухту вважати дату виписки вантажоодержувачем приймально-здавальних актів ф.№ 69 або ф. № 19. Право власності, ризики і вигоди на Металобрухт переходять до покупця в момент прийняття його в пункті призначення вантажоодержувачем, що підтверджується актами встановленої форми (ф. №69 або ф. № 19).

На виконання умов Договору, позивачем перераховано ТОВ «КОРАС ПРОМ МЕТ» оплату за Договором № 14/22-Д віл 10.01.2022 на загальну суму 2 659 687,78 грн. за наступними плтажіними документами: № 617019 від 17.01.2022 на суму 510 000,00 грн., № 628 128 від 03.02.2022 на суму 80 000 грн., № 639825 від 16.02.2022 на суму 969 687,78 грн. № 643785 від 23.02.2022 на суму 1 100 000,00 грн.

Факт оплати підтверджується банківською довідкою № КНО-52.5.2.1/283 від 02.08.2023 виданою Акціонерним товариством «Перший Український міжнародний банк» за період з 10.01.2022 по 31.07.2023.

З пояснень позивача вбачається, що позивач підтверджує факт поставки відповідачем металобрухту відповідно до специфікації № 01/02-А від 10.01.2022 на загальну суму 532 787,46 грн. Однак, зазначає що у нього відсутні в наявності оригінали чи копії документів щодо поставки металобрухту на суму 532 787,46 грн, у зв`язку із знищенням вього майна Товариства, яке до початку воєнних дій знаходилось у м. Маріуполь. В підтвердження своїх доводів до матеріалів справи долучено заяву ТОВ «МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС» про вичинення кримінального порушення та відповідь Донецької обласної прокуратури про долучення звернення ТОВ «МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС» до матеріалів об`єднаного кримінального провадження.

Відповідно до п. 6.3 Договору, оплата здійснена покупцем понад поставленого металобрухту, вважається попередньою оплатою за Договором. Попередня оплата, не забезпечена своєчасним відповідно до умов Договору постачанням металобрухту, підлягає поверненню постачальником покупцю не пізніше останнього числа місяця наступного за місяцем здійснення платежу. Незалежно від того як це передбачено будь-яким з положень цього Договору, покупець має право вимагати, а постачальник зобов`язаний повернути покупцю попередню оплату протягом 3-х банківських днів з моменту отримання вимоги покупця. Датою отримання постачальником вимоги покупця вважається в тому числі, дата відправки на адресу електронної пошти постачальника вимоги покупця. Для цілей цього пункту Договору під електронною адресою постачальника розуміється відповідний електронний адрес постачальника, вказаний в розділі 12 цього Договору.

Таким чином, різниця між 2 659 687,78 грн. перерахованих відповідачу коштів, та 532 787,46 грн. на які позивачу було здійснено поставку металобрухту, становить 2 126 900,32 грн. які є попередньою оплатою, на яку не здійснена поставка.

Пунктом 6.4. Договору сторони узгодили, що по закінченню строку дії Договору попередня оплата, по якій не здійснено поставку металобрухту, підлягає поверненню покупцю протягом 3-х банківських днів з моменту закінчення строку дії цього Договору.

Відповідно до п. 10.1 Договору, договір набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє до 29.12.2022 року включно.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем поставка металобрухту на суму 2 126 900,32 грн. перерахованих позивачем коштів, не здійснювалась, в зв`язку з чим станом на 03.01.2023 включно у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у вказаному розмірі.

Неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором та неповернення коштів стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін врегульовані договором, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов`язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Частиною 1 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

З огляду на фактичні обставини справи та правову кваліфікацію правовідносин сторін, судом визначено правову природу сплаченої позивачем суми коштів у загальному розмірі 2 126 900,32 грн. саме як попередня оплата, тобто кошти, які попередньо оплачені стороною договору на користь іншої сторони з метою виконання нею своїх договірних зобов`язань.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З аналізу вищевказаних положень чинного законодавства вбачається, що умовою застосування положень статті 693 Цивільного кодексу України є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю, тобто в установлений строк. У разі настання такої умови (прострочення продавцем передачі товару) покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Позивач реалізував своє право, у порядку встановленому ч. 2 ст. 693 ЦК України шляхом пред`явлення відповідачу вимоги щодо повернення суми попередньої оплати, сплаченої за товар, який поставлений не був.

Разом із тим, умовами пунктів 6.3, 6.4 Договору прямо передбачено, що оплата, здійснена покупцем понад поставленого металобрухту, вважається попередньою оплатою за Договором. Попередня оплата, не забезпечена своєчасним відповідно до умов Договору постачанням металобрухту, підлягає поверненню постачальником покупцю не пізніше останнього числа місяця, наступного за місяцем здійснення платежу.

Крім того, по закінченню строку дії Договору попередня оплата, по якій не здійснено поставку металобрухту, підлягає поверненню покупцю протягом 3-х банківських днів з моменту закінчення строку дії цього Договору

Як було зазначено вище, згідно з пунктом 10.1 Договору останній набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє по 29.12.2022 року включно.

Положень про автоматичну пролонгацію правовідносин сторін за Договором означений правочин не містить.

За частиною 1 статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Таким чином, зважаючи на виконання позивачем своїх зобов`язань з перерахування відповідачу попередньої оплати за Договором, а також беручи до уваги порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "КОРАС ПРОМ МЕТ" обов`язків щодо поставки протягом строку дії Договору погодженого сторонами товару на суму 2 126 900,32 грн., суд дійшов висновку про те, що у позивача виникло право вимагати від відповідача повернення вищевказаної суми попередньої оплати, а строк виконання відповідачем обов`язку з повернення покупцеві означеної суми грошових коштів на час звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Ресурс" до суду з даним позовом є таким, що настав.

Відповідач не надав суду жодних доказів на підтвердження поставки ним товару позивачу на суму 2 126 900,32 грн., як і доказів, які свідчать про повернення ним Товариству з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Ресурс" вказаної суми грошових коштів.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Приймаючи до уваги те, що відповідач не вчинив необхідних дій, передбачених сторонами у Договорі поставки, та не повернув позивачу кошти в рахунок попередньої оплати, по якій не здійснена поставка у визначений умовами договору строк, доказів протилежного суду не надав, суд дійшов висновку, що останній є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання за Договором поставки.

Таким чином, вимога позивача про стягнення суми попередньої оплати в розмірі 2 126 900,32 грн. є такою, що ґрунтується на законі, заявлена до стягнення правомірно та підлягає задоволенню судом.

Також суд звертає увагу, що, статтею 3 ЦК України закріплено, що одним із основних принципів цивільного права є принцип добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, проти позову не заперечив, належними доказами доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню судом.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КОРАС ПРОМ МЕТ (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 60-А, ідентифікаційний код 41402038) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 80, кабінет 11, ідентифікаційний код 24819472) 2 126 900 (два мільйони сто двадцять шість тисяч дев`ятсот ) грн 32 коп. попередньої оплати.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КОРАС ПРОМ МЕТ (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 60-А, ідентифікаційний код 41402038) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МЕТІНВЕСТ-РЕСУРС (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 80, кабінет 11, ідентифікаційний код 24819472) 31 903 (тридцять одну тисячу дев`ятсот три) грн 50 коп. витрат зі сплати судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення оформлено і підписано « 21» лютого 2024.

Суддя І.В. Давиденко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.