Ухвала

від 21.02.2024 по справі 759/23377/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 759/23377/20

провадження № 61-15397 св 23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,

розглянув заяву судді Гулейкова Ігоря Юрійовича про самовідвід у справі

за позовом ОСОБА_1 до Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, Головного управління Держгеокадастру

у Київській області, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Житлоіндбуд-2», про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, зобов`язання вчинити дії за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Житлоінбуд-2» на постанову Київського апеляційного суду

від 27 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Яворського М. А.,

Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О.,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом

до Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, третя особа - товариство

з обмеженою відповідальністю «Житлоіндбуд-2», про визнання незаконним

та скасування рішення сільської ради, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 квітня 2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 27 вересня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Прессер Р. В., задоволено частково. Рішення Києво-Святошинського районного суду міста Києва

від 03 квітня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення 7-ої сесії VII скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області від 05 травня 2016 року № 91 «Про розгляд та затвердження проєкту землеустрою ТОВ «Житлоіндбуд-2» щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, яка знаходиться в АДРЕСА_1 ». У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У жовтні 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «Житлоіндбуд-2» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову суду апеляційної інстанції, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати

та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями

від 30 жовтня 2023 року справу призначено судді-доповідачеві Луспенику Д. Д., судді які входять до складу колегії: Гулько Б. І., Коломієць Г. В.

Ухвалою Верховного Суду від 17 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, після усунення недоліків касаційної скарги, визначених

в ухвалі Верховного Суду від 06 листопада 2023 року. Витребувано із районного суду вищевказану цивільну справу. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено право подати відзив

на касаційну скаргу, надано строк для його подання.

У грудні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2024 року у задоволенні клопотань товариства з обмеженою відповідальністю «Житлоіндбуд-2» та представника ОСОБА_1 - адвоката Прессера Р. В., про розгляд справи за участю сторін відмовлено. Справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів

у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів

від 13 лютого 2023 року справу призначено судді-доповідачеві Луспенику Д. Д., судді, які входять до складу колегії: Гулейков І. Ю., Гулько Б. І., Коломієць Г. В., Лідовець Р. А.

У ході розгляду Верховним Судом справи суддя Гулейков І. Ю. заявив

про самовідвід у справі з тих підстав, що він брав участь у Верховному Суді

у розгляді справи № 759/23414/20 за позовом ОСОБА_1

до Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, правонаступником якої є Бучанська районна державна адміністрація Київської області, про визнання незаконними дій та скасування містобудівних умов

та обмежень забудови земельної ділянки, в якій постановою Верховного Суду

від 18 травня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 січня

2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 вересня 2022 року

у цій справі скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (провадження № 61-11583св22).

У зазначеному судовому рішенні суддею висловлена певна правова позиція

щодо спірних правовідносин, зокрема щодо права позивачки на звернення до суду

за судовим захистом у контексті Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань,

що стосуються довкілля (Орхуська конвенція), щодо юрисдикції спору

й щодо застосування норм матеріального й процесуального права.

Указана заява про самовідвід підлягає задоволенню.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у статтях 36, 37 ЦПК України. Пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України визначено, що суддя

не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з частиною першою статті 39 ЦПК України з підстав, зазначених

у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Відповідно до частини першої статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження

у справі.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Із практики Європейського суду з прав людини (далі ? ЄСПЛ) слідує, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти,

що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (параграфи 45-50 рішення ЄСПЛ у справі «Morel проти Франції» (Morel v. France); параграф 23 рішення ЄСПЛ у справі «Pescador Valero проти Іспанії» (Pescador Valero v. Spain) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (параграф 40 рішення ЄСПЛ у справі

«Luka проти Румунії» (Luka v. Romania), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву

в неупередженості суду (параграф 44 рішення ЄСПЛ у справі «Wettstein проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland); параграф 30 рішення ЄСПЛ у справі

«Pabla Ky проти Фінляндії» (Pabla Ky v. Finland); параграф 96 рішення ЄСПЛ у справі «Micallef проти Мальти» (Micallef v. Malta).

У рішенні від 09 листопада 2006 року в справі «Білуха проти України» ЄСПЛ

з посиланням на його усталену практику підкреслив, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним

та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться

до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед іншого, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (параграф 49). Стосовно об`єктивного критерію Суд зазначив, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те,

чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (параграф 52).

Згідно з пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя заявляє самовідвід від участі у розгляді справи в тому випадку, якщо

для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви

в неупередженості судді.

Ураховуючи викладене, з метою уникнення сумнівів у неупередженості

чи об`єктивності судді, заяву судді Верховного Суду Гулейкова І. Ю. про самовідвід слід задовольнити та передати справу для проведення повторного автоматизованого розподілу.

Таким чином, колегія суддів Верховного Суду зробила висновок про наявність обґрунтованих підстав для задоволення заяви про самовідвід судді Гулейкова І. Ю.

Керуючись статтями 36, 39, 40 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Заяву судді Верховного Суду Гулейкова Ігоря Юрійовича про самовідвід задовольнити.

Відвести суддю Гулейкова Ігоря Юрійовича за його заявою від участі

у розгляді справи № 759/23377/20 за позовом ОСОБА_1

до Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, третя особа - товариство

з обмеженою відповідальністю «Житлоіндбуд-2», про визнання незаконним

та скасування рішення сільської ради, зобов`язання вчинити дії за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Житлоінбуд-2» на постанову Київського апеляційного суду від 27 вересня 2023 року (провадження

№ 61-15397св23).

Справу передати для проведення повторного автоматизованого розподілу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. Ю. Гулейков

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець