Ухвала

від 28.05.2024 по справі 759/23377/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

28 травня 2024 року

м. Київ

Справа № 759/23377/20

Провадження № 61-6752ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Крата В. І. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження

за касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - позивачка), інтереси якої представляє адвокат Прессер Руслан Владиславович (далі - адвокат),

на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 3 квітня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 квітня 2024 року

у справі за позовом позивачки до Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, Головного управління Держгеокадастру у Київській області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлоіндбуд-2» (далі - ТОВ «Житлоіндбуд-2») - про визнання незаконним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії та

в с т а н о в и в:

1. У грудні 2020 року позивачка звернулася до суду з позовом, у якому просила:

- визнати незаконним і скасувати рішення 7-ої сесії VII скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області (далі - сільська рада) від 5 травня 2016 року № 91 «Про розгляд та затвердження проєкту землеустрою ТОВ «Житлоіндбуд-2» щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, яка знаходиться в АДРЕСА_1 » (далі - рішення № 91);

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області скасувати в поземельній книзі запис, внесений на підставі рішення № 91, про зміну цільового призначення земельної ділянки площею 1,8 га, кадастровий номер 3222485901:01:049:0048, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (далі - земельна ділянка), шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про скасування цього запису.

2. 15 липня 2021 року Києво-Святошинський районний суд Київської області постановив ухвалу, згідно з якою залучив до участі у справі як відповідача Борщагівську сільську раду Бучанського району Київської області(правонаступника сільської ради).

3. 3 квітня 2023 року Києво-Святошинський районний суд Київської області ухвалив рішення, згідно з яким у задоволенні позову відмовив. Мотивував так: рішення № 91 щодо зміни цільового призначення земельної ділянки сільська рада видала у межах її компетенції внаслідок застосування «профільних норм права»; у ньому немає загальнообов`язкових правил поведінки, а є індивідуалізовані приписи щодо будівництва об`єкта на земельній ділянці для ТОВ «Житлоіндбуд-2»; рішення № 91 не регулює певний вид суспільних відносин, не розраховане на багаторазове застосування та вичерпало дію після його реалізації; позивачка не довела належними і допустимими доказами «наявність її достатньої зацікавленості, передбаченої абзацом 2 частини 2 статті 9 Орхуської конвенції, а саме порушення яких конкретних її індивідуальних прав та інтересів вчинено діями відповідача».

4. 27 вересня 2023 року Київський апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою рішення суду першої інстанції скасував й ухвалив нове рішення про часткове задоволення позову: визнав незаконним і скасував рішення № 91, у задоволенні решти позовних вимог відмовив; стягнув із сільської ради на користь позивачки 2 101,70 грн судового збору. Мотивував так:

- відповідно до ратифікованої Законом України від 6 липня 1999 року № 832-ХІV Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Орхуська конвенція) і Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» позивачка має право на представництво у суді як власних екологічних інтересів, так і екологічних інтересів суспільства й окремих його членів з метою захисту порушених екологічних прав людини і громадянина, або з метою усунення порушень вимог екологічного законодавства;

- позивачка є членом територіальної громади села Петропавлівська Борщагівка, тобто є носієм прав члена цієї територіальної громади. Тому має право на захист порушеного конституційного права на безпечне довкілля, яке належить кожному та може реалізовувати будь-яка зацікавлена людина;

- рішення № 91 порушує права позивачки на екологічну безпеку, на повагу до її приватного життя та житла (у зв`язку із забудовою території багатоповерхівкою), а також її право на безпечне довкілля; на вказаній земельній ділянці розташовані зелені насадження, а позивачка зареєстрована та проживає поруч цією ділянкою;

- незаконне будівництво багатоповерхівки на земельній ділянці збільшить кількість населення на вказаній території, що зумовить додаткове навантаження на технічні комунікації, транспортні й інші мережі, інфраструктуру цього населеного пункту, безпосередньо вплине на умови проживання позивачки та користування нею вказаною інфраструктурою;

- станом на дату прийняття рішення № 91 план зонування та/або детальний план території земельної ділянки відсутні;

- необґрунтованими є доводи ТОВ «Житлоінбуд-2» про те, що згідно з рішенням № 91 сільська рада не змінила цільове призначення земельної ділянки, а лише змінила вид використання; пункт 2 цього рішення передбачає зміну саме цільового призначення тієї ділянки, яку орендує це товариство.

5. 13 березня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду прийняв постанову, згідно з якою скасував постанову Київського апеляційного суду від 27 вересня 2023 року та скерував справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Мотивував так:

- апеляційний суд не з`ясував, до якої категорії земель належить земельна ділянка, яке її цільове призначення, а обмежився формальним посиланням на назву оскарженого рішення сільської ради та формулювання його положень, без належної оцінки характеру спірних правовідносин;

- без з`ясування цільового призначення земельної ділянки передчасним є висновок апеляційного суду про те, що рішення № 91 змінило саме таке її призначення;

- не є підставою для задоволення позову висновок апеляційного суду про те, що позивачка є носієм прав члена територіальної громади та має право на захист порушеного конституційного права на безпечне довкілля, яке належить кожному. Позивачка згідно з вимогами статей 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) має довести порушення або існування порушення права на безпечне для життя та здоров`я навколишнє природне середовище, а суд - оцінити відповідні доводи та докази, що їх підтверджують.

6. 24 квітня 2024 року Київський апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою рішення суду першої інстанції залишив без змін. Мотивував так:

- те, що позивачка є мешканкою села Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області та належить до відповідної територіальної громади, ще не означає, що рішення № 91 порушує її права; це рішення взагалі не стосується прав позивачки та не обмежує її право на вільне користування природними об`єктами. Позивачка не довела те, що саме внаслідок прийняття рішення № 91 могло відбутись або відбулось вирубування чи інше знищення зелених насаджень;

- зміна використання земельної ділянки з виду «Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови» (Розділ секція В підрозділ 03.15) на вид використання «Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку» (Розділ секція В підрозділ 02.03) не зумовила зміну цільового призначення земельної ділянки; змінився лише вид її використання у межах однієї категорії (землі житлової та громадської забудови, «Розділ секція В»).

7. 8 травня 2024 року адвокат в інтересах позивачки подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення й ухвалити нове - про задоволення позову. Касаційну скаргу обґрунтував так:

- суд апеляційної інстанції застосував приписи статей 17, 24, 25 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та статей 20, 39 Земельного кодексу України без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року у справі № 813/2946/17 (провадження № К/9901/47386/18), від 15 липня 2020 року у справі № 826/1419/18 (провадження № К/9901/6458/19), від 31 травня 2021 року у справі № 826/1581/18 (провадження № К/9901/12710/21), від 19 квітня 2021 року у справі № 640/11650/20 (провадження № К/9901/2295/21), від 7 вересня 2022 року у справі № 620/6024/20 (провадження № К/9901/28195/21), Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 910/20745/20, від 4 лютого 2020 року у справі № 915/47/17, від 7 вересня 2021 року у справі № 910/597/18;

- згідно з пунктом 2 рішення № 91 сільська рада змінила цільове призначення земельної ділянки із земель громадської забудови на землі житлової забудови;

- суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку, викладеного у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 липня 2020 року у справі № 524/2422/17 (провадження № К/9901/59642/18), від 30 січня 2020 року у справі № 826/13584/16 (провадження № К/9991/27117/19), Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2024 року у справі № 638/6852/18 (провадження № 61-393св24) щодо наявних порушень прав та інтересів позивачів і потенційної загрози таких порушень, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 березня 2024 року у справі № 128/2833/17 (провадження № К/990/4900/22) щодо порушеного права на інформацію, від 22 грудня 2021 року у справі № 640/3277/19 (провадження № К/9901/30618/19), Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 (провадження № 14-317цс19) щодо оскарження рішення сільської ради;

- права й інтереси позивачки, за захистом яких вона звернулася до суду, полягають у прагненні користуватися природними об`єктами права власності народу, реалізовувати право на безпечне для життя і здоров`я довкілля, які гарантовані статтями 13, 50 Конституції України, а також у збереженні традиційного характеру середовища села Петропавлівська Борщагівка, недопущенні його протиправної забудови багатоповерховими будинками, перевищення допустимої щільності населення, створення перенавантаження на технічні комунікації, транспортні й інші мережі та інфраструктуру цього населеного пункту. Рішення № 91 безумовно зачіпає та порушує права й інтереси позивачки, а також інших мешканців села Петропавлівська Борщагівка;

- суд апеляційної інстанції не оцінив рішення № 91 щодо підстав і порядку зміни цільового призначення земельної ділянки, не зазначив у постанові будь-які висновки щодо відповідності чи невідповідності цього рішення земельному та містобудівному законодавству, законодавству про інформацію, місцевій містобудівній документації тощо. Про відсутність порушення прав й інтересів позивачки апеляційний суд виснував передчасно; цей висновок не ґрунтується на встановлених фактах;

- рішення № 91 сільська рада прийняла на підставі місцевої містобудівної документації (Генплану 2012 року), яку скасував суд згідно з рішенням, яке набрало законної сили;

- незалежно від того, чи виявлені порушення законодавства, дії суб`єктів владних повноважень не можна вважати правомірними через недотримання процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проєкті містобудівної документації. Виключно правомірні рішення та дії суб`єктів владних повноважень і їхніх посадових осіб є юридичними фактами в адміністративній процедурі (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 січня 2020 року у справі № 826/13584/16 (провадження № К/9991/27117/19));

- суди першої й апеляційної інстанцій неправильно застосували норми земельного та містобудівного законодавства, які безпосередньо регулюють спірні правовідносини, і проігнорували доводи позивачки щодо незаконності рішення № 91 про зміну цільового призначення земельної ділянки. Спірне рішення сільська рада прийняла всупереч приписам частин третьої та четвертої статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» за відсутності плану зонування та/або детального плану території;

- суди попередніх інстанцій не застосували норми про місцеве самоврядування, про інформацію, про порядок висвітлення діяльності органів місцевого самоврядування, про доступ до публічної інформації, які безпосередньо регулюють спірні правовідносини. Крім того, повністю проігнорували доводи позивачки про порушення встановленого законодавством порядку оприлюднення порядку денного сесії сільської ради, рішення № 91 і його проєкту;

- суд першої інстанції безпідставно застосував до спірних правовідносин приписи статей 1, 26, 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» стосовно забудови територій, містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки;

- цей суд безпідставно застосував приписи Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема щодо визначення поняття «індивідуальний акт», щодо підстав і порядку його оскарження. Юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо вирішення цивільних спорів і порядок здійснення цивільного судочинства визначає ЦПК України.

8. Одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) (частина перша статті 394 ЦПК України).

9. Верховний Суд вважає, що є підстави для відкриття касаційного провадження. Касаційна скарга подана у передбачений законом строк і з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. У касаційній скарзі є доводи, які потребують перевірки, щодо передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підстави для касаційного оскарження.

Керуючись статтями 260, 261, 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд

у х в а л и в :

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 3 квітня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, Головного управління Держгеокадастру у Київській області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлоіндбуд-2» - про визнання незаконним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

2. Витребувати із Києво-Святошинського районного суду Київської області цивільну справу № 759/23377/20.

3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів; роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, впродовж десяти днів із дня отримання цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Судді Д. А. Гудима Є. В. Краснощоков В. І. Крат