Ухвала
від 16.02.2024 по справі 487/2777/23
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 487/2777/23

провадження № 61-18053ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Олійник А. С. розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 вересня 2023 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , державний реєстратор Миколаївської філії Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Кузнецов Олександр Ігорович, про скасування рішення державного реєстратора,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2023 року Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» (далі - АТ «ПУМБ») звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 вересня 2023 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У касаційній скарзі заявник як на підстави касаційного оскарження посилається на пункти 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

До повноважень Верховного Суду, зокрема, належить вирішення питань щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, їх тлумачення під час розгляду справ.

Касаційний суд має забезпечувати формування єдиної судової практики шляхом надання відповідного тлумачення (правозастосування) норм права.

Про необхідність формування єдиної правозастосовчої практики свідчить, зокрема, відсутність єдиного правового висновку Великої Палати Верховного Суду, наявність правових висновків суду касаційної інстанції, які прямо суперечать один одному, велика кількість справ щодо вирішення подібних правовідносин, які перебувають на розгляді судів.

Верховний Суд звертає увагу, що зі змісту пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України випливає, що ця норма процесуального закону спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню судами під час вирішення спору.

При касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України, крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема, конкретизацію змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (див.: постанова Великої Палати Верховного Суду від 01 березня 2023 року, справа № 522/22473/15-ц, провадження № 12-13гс22).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму матеріального чи процесуального права суди попередніх інстанцій застосували неправильно, а також обґрунтувати необхідність застосування такої правової норми для вирішення спору, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права, та як, на думку заявника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Посилаючись на відсутність правового висновку, банк не зазначив конкретних норм права щодо яких відсутній правовий висновок.

Враховуючи викладене, заявнику необхідно подати нову редакцію касаційної скарги, в якій зазначити конкретні норми права, щодо яких відсутній висновок, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо таких норм для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліку касаційної скарги.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 15 березня 2024 року, але який не може перевищувати двадцять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернена заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. С. Олійник

СудКасаційний цивільний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення16.02.2024
Оприлюднено22.02.2024
Номер документу117155247
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них

Судовий реєстр по справі —487/2777/23

Постанова від 05.12.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Коротун Вадим Михайлович

Ухвала від 25.03.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Олійник Алла Сергіївна

Ухвала від 16.02.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Олійник Алла Сергіївна

Ухвала від 25.12.2023

Цивільне

Заводський районний суд м. Миколаєва

Лагода А. А.

Постанова від 15.11.2023

Цивільне

Миколаївський апеляційний суд

Крамаренко Т. В.

Постанова від 15.11.2023

Цивільне

Миколаївський апеляційний суд

Крамаренко Т. В.

Ухвала від 23.10.2023

Цивільне

Миколаївський апеляційний суд

Крамаренко Т. В.

Ухвала від 16.10.2023

Цивільне

Миколаївський апеляційний суд

Крамаренко Т. В.

Ухвала від 04.10.2023

Цивільне

Миколаївський апеляційний суд

Крамаренко Т. В.

Рішення від 18.09.2023

Цивільне

Заводський районний суд м. Миколаєва

Лагода А. А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні