Ухвала

від 22.02.2024 по справі 480/9237/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 лютого 2024 р. Справа № 480/9237/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Глазька С.М., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми заяву представника ОСОБА_1 про відвід судді у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, в якому просить:

1. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації.

2. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо переміщення ОСОБА_1 у військову частину НОМЕР_3 для проходження військової служби під час мобілізації.

3. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 .

4. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

5. Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 100 000,00 грн.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду поновлено позивачу строк звернення до суду, відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін та встановлено строк відповідачу для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача, а також встановлено строк позивачу для подання відповіді на відзив, а відповідачу заперечення.

20.02.2024 від представника позивача надійшла заява про відвід судді, мотивована тим, що ухвали суду від 25.08.2023 та від 11.09.2023 є безпідставно винесеними, а також обмежили доступ ОСОБА_1 до правосуддя та затягнули розгляд справи.

За наслідками вирішення питання про відвід в ухвалі від 21.02.2024 суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та на підставі ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України, заяву про відвід судді Осіпової О.О. у справі № 480/9237/23 передано на автоматизований розподіл для визначення судді, який вирішуватиме питання про заявлений відвід.

Заява про відвід судді Осіпової О.О. у даній справі розподілена автоматизованою системою документообігу суду судді Глазьку С.М.

За приписами п. 8 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви представника позивача про відвід головуючого судді Осіпової О.О. у справі №480/9237/23 у письмовому провадженні.

Суд, дослідивши доводи заяви про відвід судді, дійшов наступних висновків.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини першої якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Із системного аналізу підстав, які наведені у ст.ст. 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України, вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості судді. Водночас, суд зазначає, що для того, щоб ці обставини були покладені в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості заяви та наявності підстав для її задоволення, суд зазначає, що важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності), як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини, яку згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права.

Так, у справі "П`єрсак проти Бельгії" ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами. У даному контексті, можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Судом встановлено, що підставою заявленого представником ОСОБА_1 відводу головуючій у справі є ухвали суду від 25.08.2023 про залишення позовної заяви без руху та від 11.09.2023 про повернення позову.

Таким чином, мотиви заяви про відвід судді фактично зводяться лише до незгоди представника позивача із ухвалами суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Отже, цією нормою законодавець прямо встановив, що незгода сторони у справі з процесуальним рішенням суду не може бути визнана обґрунтованою підставою для відводу судді. Незгода сторони із ухваленим судом першої інстанції судовим рішенням є підставою для його оскарження в апеляційному та касаційному порядку, а не для відводу судді.

Тому суд вважає, що заява представника позивача ґрунтується лише на суб`єктивних припущеннях та не містить об`єктивних доводів на підтвердження обставин для відводу суді на підставі статті 36 КАС України, а основним аргументом, які, на думку відповідача, викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суду, є те, що суд залишив позовну заяву без руху, а в подальшому повернув її позивачеві (незгода з процесуальним рішенням).

У даному випадку, будь-яких доказів, які б підтверджували наявність обставин, що викликають сумнів у неупередженості та безсторонності судді Осіпової О.О. при розгляді справи №480/9237/23, із доводів заяви про відвід не вбачається. За своєю суттю, заявлений представником позивача відвід, фактично мотивований незгодою з процесуальними рішеннями судді, що не може бути підставою для відводу судді за приписами ч.4 ст.36 КАС України. Будь-яких інших обґрунтувань для відводу судді, перелік яких визначено ст. 36 КАС України, позивачем не наведено.

Відтак, доводи заяви не свідчать про існування об`єктивно обґрунтованих обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява представника ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Осіпової О.О. по справі №480/9237/23 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 40, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника ОСОБА_1 про відвід судді Осіпової О.О. по адміністративній справі № 480/9237/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - визнати необґрунтованою.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Суддя С.М. Глазько