Ухвала

від 20.02.2024 по справі 709/1699/23

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

709/1699/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2024 року колегія суддів Чорнобаївського районного суду Черкаської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

за участі:

прокурора - ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_6 ,

захисника - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу, обраного обвинуваченому ОСОБА_8 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.06.2023 року за

№ 62023100140000295 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України,-

в с т а н о в и л а:

У провадженні Чорнобаївського районного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження № 62023100140000295, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 червня 2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.

20 лютого 2024 року до суду надійшло клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку тримання під вартою. Прокурор посилається на те, що останній обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, з часу обрання запобіжного заходу не зменшилися та продовжують існувати, а застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить їх запобіганню. Так, він може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, може впливати на свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Обвинувачений ОСОБА_6 щодо клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу заперечував, просив обрати більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту. Так він зможе перебувати вдома і підтримувати свою вагітну дружину, а в судових засіданнях прийматиме участь в режимі відеоконференції. Наміру переховуватись від суду в нього немає. Також зазначав про погіршення стану здоров`я, потребує лікування. Щодо застави зазначив, що не матиме фінансової можливості внести кошти.

Захисник ОСОБА_7 щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу заперечував. Підтримав клопотання свого підзахисного про обрання більш м`якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд, оцінивши в сукупності всі обставини, дійшов такого висновку.

На всіх етапах кримінального провадження строк дії запобіжного заходу у виді тримання особи під вартою повинен перебувати під контролем суду.

Періодичний судовий контроль забезпечує дотримання прав обвинуваченого чи особи, яка бере участь у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру, згідно зі ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині реалізації права на забезпечення періодичного контролю за законністю застосування запобіжного заходу в судовому провадженні.

У відповідності до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Згідно з ч. 1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК Українипідставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Дії обвинуваченого ОСОБА_6 досудовим слідством кваліфіковано за ч. 4 ст. 408 КК України, як дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.

Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 10.11.2023 року ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який було продовжено ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 26 грудня 2023 року.

Обставини по справі з часу обрання запобіжного заходу не змінились, на теперішній час по даному кримінальному провадженню свідки не допитані судом.

Вирішуючи питання щодо доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 суд враховує характер та ступінь тяжкості обвинувачення, наявність ризиків, що обвинувачений може переховуватися від суду (загроза кримінальної відповідальності у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років і невідворотність покарання за кримінальне правопорушення), незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Суд не бере до уваги доводи обвинуваченого про врахування обставин та фактів щодо вчинення кримінального правопорушення саме при розгляді питання продовження строку запобіжного заходу, оскільки наведене порушує принцип презумпції невинуватості та суперечить нормам кримінально-процесуального закону та ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно яких рішення суду повинно бути викладено у формулюваннях, які забезпечують принцип невинуватості особи, і вважає, що під час розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу, суд не вправі досліджувати докази і давати їм оцінку чи в інший спосіб перевіряти доведеність вини обвинуваченого, розглядати й вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті обвинувачення.

Відповідно до ч. 8 ст.176КПКУкраїни під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями402-405,407,408,429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає обґрунтованими доводи прокурора про необхідність продовження застосованого до обвинуваченого виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Належних даних про стан здоров`я обвинуваченого, які б виключали застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, стороною захисту суду не надано.

Згідно із ч. 3 ст.183КПКУкраїни слідчий суддя, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК Українипід час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Зважаючи на обставини вчинення кримінального правопорушення та наявність ризику переховування від суду підстав визначати розмір застави не вбачається.

Згідно з ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

З огляду на те, що 23 лютого 2024 року спливає строк дії обраного ОСОБА_6 запобіжного заходу, враховуючи неможливість з об`єктивних причин до вищезазначеної дати завершити розгляд даного провадження, беручи до уваги відсутність підстав для скасування або зміни запобіжного заходу, суд вважає за необхідне продовжити дію існуючого запобіжного заходу на 60 днів, тобто до 19 квітня 2024 року включно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 183, 196, 197, 331, 369-372 КПК України,

у х в а л и л а:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Державній установі "Черкаський слідчий ізолятор" строком на 60 (шістдесят) днів - до 19 квітня 2024 року включно.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу - до 19 квітня 2024 року включно.

Копію ухвали вручити учасникам та направити до Державної установи "Черкаський слідчий ізолятор".

Ухвала суду може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3