Рішення

від 23.02.2024 по справі 727/11524/18

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 727/11524/18

Провадження № 2/727/319/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2024 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Смотрицького В.Г.

при секретарі Журат І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніссан Мотор Україна»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне підприємство -Автоцентр «ЛИГА-ІІ» про захист прав споживача, -

встановив:

В жовтні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачів ТОВ «Ніссан Мотор Україна» та Приватного підприємства -Автоцентр «ЛИГА-ІІ» про захист прав споживача, в якому просила зобов`язати відповідачів замінити їй придбаний автомобіль марки NISSAN QASHQAI 1.6Dci 2WD CVT SE----, колір KAD-сірий, рік випуску 2016 (№кузова НОМЕР_1 ), який знищений в результаті пожежі, що сталася 10 грудня 2016 року, на аналогічний.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 08 листопада 2016 року по договору № 081116-2 купівлі-продажу транспортного засобу придбалау приватного підприємства -Автоцентр «ЛИГА-ІІ» автомобіль марки NISSAN QASHQAI 1.6Dci 2WD CVT SE----, колір KAD-сірий, рік випуску 2016 (№кузова НОМЕР_1 ) вартістю 625860,00 грн., імпортером вказаного автомобіля є ТОВ «Ніссан Мотор Україна». 18 листопада 2016 року за її заявою була проведена первина реєстрація автомобіля марки NISSAN QASHQAI (№кузова НОМЕР_1 ) та виданий державний номер НОМЕР_2 .

Вказувала, що в період часу з 22 години 30 хвилин 09 грудня 2016 року по 04 годину 00 хвилин 10 грудня 2016 року під час стоянки автомобіля між під`їздами №11 та 12 будинку № 28-а по вулиці Комарова в м. Чернівці сталася пожежа: полум`я зайнялося в передній частині капота автомобіля NISSAN QASHQAI, а потім вогонь перекинувся також на припарковані поруч автомобілі: марки Hyundai Santafe темносірого кольору, номер кузова НОМЕР_3 литовської реєстрації номерний знак НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_2 та марки ВАЗ 2107 д.н.з. НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_3 . В результаті пожежі належний позивачу автомобіль був майже повністю знищений, а припарковані поруч автомобілі зазнали пошкоджень.

Зазначала, що автомобіль NISSAN QASHQAI (№кузова НОМЕР_1 ), д.н.з. НОМЕР_2 був знищений в результаті пожежі, причиною якої було коротке замикання струмопровідних частин бортової електромережі автомобіля, що є істотним дефектом продукції. Вважала, що знищення автомобіля свідчить про неможливість використання автомобіля в цілому за призначенням.

Вказувала, що коротке замикання струмопровідних частин бортової електромережі автомобіля, яке спричинило пожежу та знищення автомобіля, відбулося через місяць після придбання нового автомобіля в салоні, тобто в період дії гарантійних зобов`язань за договором купівлі-продажу автомобіля.

В грудні 2018 року вона звернулася з заявою про залишення без розгляду позову в частині позовних вимог, заявлених до Приватного підприємства -Автоцентр «ЛИГА-ІІ», просила залучити Приватне підприємство -Автоцентр «ЛИГА-ІІ» до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача.

У вересні 2023 року позивач подала до суду заяву про зміну предмету позову, посилаючись на те, що за час розгляду справи в суді виробник повністю змінив технології і наразі NISSAN випускає автомобілі наступних поколінь, які не є такими ж або аналогічними автомобілю, який їй належить. В зв`язку з чим задовольнити її позовну вимогу про зміну автомобіля на аналогічний на даний час не є можливим, тому рішення суду буде неможливо виконати, що надає право їй заявити іншу вимогу з числа тих, що передбачені ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів».

Зазначала, що недолік у бортовій електромережі автомобіля призвів до короткого замикання та виникнення пожежі, внаслідок якої автомобіль був повністю знищений, що позбавило її того, на що вона розраховувала при укладенні договору купівлі-продажу транспортного засобу (можливість його експлуатації та використання за призначенням), тому вважала, що має місце істотне порушення продавцем (виробником, імпортером) умов договору купівлі-продажу, що вказує на можливість застосування до спірних правовідносин положень п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України, ч. 2. ст. 651 ЦК України, ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», ч. 1 ст. 708 ЦК України, а саме - розірвання договору, повернення сплаченої за товар грошової суми та відшкодування збитків.

Вказувала, що за час розгляду справи ціни на автомобілі NISSAN QASHQAI підвищились порівняно із цінами на час придбання автомобілю позивачем. Для визначення вартості нового автомобіля марки NISSAN QASHQAI 1.6Dci 2WD CVT SE----, колір KAD-сірий, рік випуску 2016 (№кузова НОМЕР_1 ) нею отримана довідка експерта-автотоварознавця, згідно з якою ціна нового автомобіля ідентичного оцінюваному -автомобіль марки NISSAN QASHQAI 1.6Dci 2WD CVT SE----, рік випуску 2016, на даний час становить 980 616,00грн.

Також, внаслідок порушенням продавцем (виробником, імпортером) умов договору щодо якості автомобіля NISSAN QASHQAI, вказала, що нею понесені наступні збитки: з реєстрації автомобіля в розмірі 490,09 грн.; пенсійний збір за набуття права власності на автомобіль NISSAN QASHQAI в розмірі 26077,50 грн.; витрати на визначення вартості автомобіля на час пред`явлення відповідної вимоги - 1840,00 грн.

Зазначала, що перші дві групи витрат зроблені нею саме з метою експлуатації автомобіля - для отримання самого права на експлуатацію. Третя - з метою встановлення ціни на аналогічний товар, яка підвищилась порівняно із цінами на час придбання товару. Оскільки в результаті дій (або бездіяльності) відповідача експлуатація автомобіля стала для позивача неможливою ці витрати можуть розглядатися в якості збитків позивача.

А тому просила суд розірвати договір купівлі-продажу транспортного засобу, стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти виходячи з вартості автомобіля на час пред`явлення вимоги в розмірі 980616,00 грн., завдані збитки у розмірі 26567,59 грн., понесені витрати для визначення вартості автомобіля в розмірі 1840,00 грн. та на оплату правової допомоги в розмірі 60000 грн.

Представником відповідача у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях зазначено, що позивач не надав суду жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів про істотність порушення відповідачем договору та заподіяння позивачу збитків, які виникли саме у зв`язку із порушенням відповідачем договору, та в результаті його вини. В матеріалах справи відсутній доказ, який би однозначно підтвердив наявності в автомобілі заводського недоліку, а отже відсутні порушення відповідачем умов договору щодо якості переданого позивачу автомобіля.

Для виникнення замикання плюса генератора на «масу» повинно було збігтися дві поломки: пробій діода і замикання обмотки статора на «масу». Якщо хоч одна з цих поломок стається на заведеному автомобілі, миттєво загорається індикатор несправності генератора, батарея перестає заряджатися і автомобіль з часом глохне. Тому на момент вимкнення запалення о 18:00 генератор був справний. Вірогідність одночасного виходу зі строю обмотки статора і пробою діода на заглушеному автомобілі дуже низька. Вказував, що коротке замикання через генератор не було причиною загорання автомобіля, а було наслідком загорання, що в свою чергу робить висновок експерта щодо причини загорання автомобіля помилковим.

Звернув увагу суду на неоднозначність та протилежність за змістом висновків експерта з тих чи інших питань, що експерт не мав можливості надати відповіді щодо певних питань зважаючи на існуючі обставини (термін часу з моменту пожежі, видозміна автомобіля, користування та зберігання автомобіля, відсутність проводки тощо), що експерт у своєму висновку кілька разів зауважує про неможливість встановити виробничий недолік вузлів автомобіля, у тому числі генератора, та не приходить до висновку, що саме стало причиною аварійного режиму електромережі.

Вважав, що висновок експертизи не підтвердив наявність в автомобілі істотного заводського недоліку. Зазначає, що для збільшення суми вимоги до 980616,00 грн. позивачем використано інформацію про вартість автомобіля, який не є аналогічним придбаному позивачем автомобілю згідно з договором.

Так, за договором позивач придбав автомобіль марки NISSAN QASHQAI 1.6Dci 2WD CVT SE, вартістю 635860,00 грн., в той час як для стягнення грошових коштів у сумі 980616,00 грн. позивач вказує на автомобіль NISSAN QASHQAI 1.6Dci 4WD CVT SE, який за своїми параметрами не є ідентичним придбаному позивачем автомобілю.

Вказував, що матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу, який би підтвердив існування істотного недоліку в автомобілі, а також причинно-наслідкового зв`язку між заявленим недоліком та знищенням автомобіля, а отже відсутні підстави для задоволення вимог позивача.

Зазначив, що висновок експерта, на який посилається позивач, не дає однозначної відповіді щодо відсутності в діях позивача порушень правил та норм, визначених в експлуатаційній документації на автомобіль, умов зберігання чи транспортування, що в результаті могло спричинити пожежу у автомобілі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві з урахуванням заяви про зміну предмету позову та відповіді на відзив.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніссан Мотор Україна»</a> - адвокат Литвин І.О. у судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та у додаткових поясненнях.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне підприємство - Автоцентр «ЛИГА-ІІ» в судове засідання не з`явився, хоча неодноразово повідомлявся про час та дату судового розгляду, клопотань про відкладення судового розгляду не надав.

Експерт ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що більшість питань стосуються нюансів, що призвели до пожежі. Вказав, що існує два основні моменти: причина - людський фактор та технічна причина - заводський дефект. Технічною причиною є неякісна збірка, неякісні деталі та прилади. В основному заводські дефекти проявляються протягом місяця/тижня/днів. Під час огляду він помітив ознаки аварійних режимів та детально оглянув генератор. Зазначив, що впевнений, що причина пожежі - це технічна причина. Якщо б хтось підпалив машину, то картина пожежі була б інша. Статистика випадків загорянь автомобілів з причин виходу з ладу діодів генератора є непоодинокою. А тому наполягає на тому, що висновок, наданий для суду є вірним та ніяких ознак підпалу не виявлено.

Спеціаліст ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що вважає, що це був підпал та підтримує думку, що це було вторинне коротке замикання.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніссан Мотор Україна»</a>, дослідивши письмові докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що 08 листопада 2016 року між ОСОБА_1 та Приватним підприємством - Автоцентр «ЛИГА-ІІ» було укладено договір № 081116-2 купівлі-продажу транспортного засобу, згідно з яким позивач придбала у Приватного підприємства - Автоцентр «ЛИГА-ІІ» автомобіль марки NISSAN QASHQAI 1.6Dci 2WD CVT SE----, колір KAD-сірий, рік випуску 2016 (№кузова НОМЕР_1 ) вартістю 625 860,00грн. з ПДВ (а.с. 6), що також підтверджується видатковою накладною № РН-0005306 від 08.11.2016р. (зв. а.с. 7) та актом прийому-передачі № 081116-2 від 08.11.2016 року (т.1, а.с. 7).

Імпортером вказаного автомобіля є Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніссан Мотор Україна»</a> (ВМД 125130014/2016/494646 від 27.10.2016р.)

Період виробничої гарантії на автомобілі Nissan складає 3 роки або 100 000 км пробігу, про що зазначається на офіційному сайті NISSAN в Україні та не заперечується сторонами у справі.

18 листопада 2016 року за заявою власника ОСОБА_1 була проведена первина реєстрація автомобіля марки NISSAN QASHQAI (№кузова НОМЕР_1 ) та виданий державний номер НОМЕР_2 .

Відповідно до заяви від 18 листопада 2016 року позивачем за квитанцією №19297446 від 18.11.2016 р. сплачено за реєстрацію автомобіля з видачою свідоцтва про реєстрацію та номерного знаку 490,09грн. та за квитанцією №19297576 від 18.11.2016р. сплачено пенсійний збір в розмірі 26 077,50 грн. (т.1, а.с. 5).

В період часу з 22 години 30 хвилин 09 грудня 2016 по 04 голину 00 хвилин 10 грудня 2016 року під час стоянки автомобіля між під`їздами № 11 та 12 будинку АДРЕСА_1 сталася пожежа: полум`я зайнялося в передній частині капота автомобіля NISSAN QASHQAI, а потім вогонь перекинувся також на припарковані поруч автомобілі: марки Hyundai Santafe темносірого кольору номер кузову НОМЕР_3 литовської реєстрації номерний знак НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_2 та марки ВАЗ 2107 д.н.з. НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_3 . В результаті пожежі належний позивачу автомобіль був майже повністю знищений, а припарковані поруч автомобілі зазнали пошкоджень.

Відомості по даному факту 10.12.2016 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016260040003239 із правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 194 КК України.

Судом витребувано та досліджено матеріали кримінального провадження внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016260040003239 за ч. 2 ст. 194 КК України.

Під час досудового розслідування було проведено наступні слідчі дії, якими встановлено:

Згідно з Технічним висновком № 87/96/03-2016 ДВЛ УДСНС у Чернівецькій області про причини та місце виникнення пожежі, яка мала місце 10.12.2016 року в автомобілі NISSAN QASHQAI (№кузова НОМЕР_1 ), д.н.з. НОМЕР_2 , найбільш ймовірною причиною виникнення пожежі є коротке замкнення в електромережі живлення (КП № 12016260040003239, а.п. 99-102).

14.02.2017 року призначено комплексну інженерно-технічну та автотоварознавчу експертизу та згідно висновку Висновку експертів № 19-02-17, складеного 28.02.2017 року (КП № 12016260040003239, а.п. 132-200):

-провідники з ознаками оплавлення були виявлені тільки з лівої сторони в зоні розміщення акумуляторної батареї та системи бортового електронного управління,

-оплавлення провідників зосереджено в зоні під площадкою розміщення акумуляторної батареї та в зоні розміщення передньої лівої фари автомобіля,

- в результаті проведених досліджень вилучених фрагментів проводів із передньої лівої сторони моторного відсіку, що були в зоні розміщення акумуляторної батареї та передньої фари автомобіля, дають змогу дійти висновку, що згідно з методиками оплавлення на них за формою та ступенем розповсюдження, а саме їх локальністю, відповідають таким, що виникли в результаті короткого замикання електричної мережі,

-на фрагментах електричних провідників, вилучених при огляді автомобіля NISSAN QASHQAI (№кузова НОМЕР_1 ) д.н.з. НОМЕР_2 , виявлені оплавлення, які відповідають таким, що виникли внаслідок короткого замикання,

-матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля NISSAN QASHQAI (№кузова НОМЕР_1 ) д.н.з. НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок пожежі 10.12.2016 року станом на дату дослідження складає 625860 грн.

31.01.2018 року була призначено криміналістичну експертизу матеріалів, речовин та виробів, та відповідно до Висновку експерта ДНДЕКЦ МВС України № 19/14-2/02-СЕ/18 від 05.05.2018 року (КП № 12016260040003239, а.п. 207-234):

- для проведення експертизи направлені фрагменти дротів (провідників), які вилучені (відібрані) з автомобіля NISSAN QASHQAI (№кузова НОМЕР_1 ) д.н.з. НОМЕР_2 ,

-серед представлених на дослідження фрагментів провідників, виявлено три провідники (об`єкти №2-4) з оплавленнями, що відповідають наслідкам короткого замикання,

-виявити умови, за яких відбулося коротке замикання наданих для дослідження провідників, не виявляється можливим з причини тривалого зовнішнього термічного впливу, що привів до знищення структурних ознак, які мали місце безпосередньо після короткого замикання металу досліджуваних об`єктів.

Постановою слідчого СВ Шевченківського ВП Чернівецького міського відділу ГУНП в Чернівецькій області Євстафієвича А.М. від 05.07.2018 року призначено по кримінальному провадженні судова експертиза нафтопродуктів і паливо-мастильних матеріалів та відповідно до висновку експерта Івано-Франківського НДЕКЦ МВС України№ 2-0601/18 від 26.07.2018 року (КП № 12016260040003239, а.п. 239-242):

- на наданих для дослідження зразках пожежного сміття, що знаходилося в двох скляних банках, слідів нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів не виявлено.

З метою встановлення фактичних причин виникнення пожежі 01.06.2018 р. було призначено пожежно-технічну експертизу та відповідно до висновку Чернівецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 9-П від 11.09.2018 року(КП № 12016260040003239, а.п. 254-281):

-на автомобілі NISSAN QASHQAI (№кузова НОМЕР_1 ), д.н.з. НОМЕР_2 , існував один осередок пожежі, а саме: осередок пожежі знаходився в передній частині кузова автомобіля, в моторному відсіці в ділянці розташування акумуляторної батареї та передньої лівої фари,

-найбільш вірогідним джерелом запалювання автомобіля NISSAN QASHQAI (№кузова НОМЕР_1 ), д.н.з. НОМЕР_2 , слугували теплові прояви електричної енергії,

-вірогідною причиною пожежі в автомобілі NISSAN QASHQAI (№кузова НОМЕР_1 ), д.н.з. НОМЕР_2 , могло бути коротке замикання струмопровідних частин бортової електромережі.

Постановою слідчого СВ Шевченківського ВП ЧВП ГУНП в Чернівецькій області лейтенанта поліції Плиска П.В. від 05.10.2018 року закрите кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016260040003239 від 10.12.2016 року оскільки було встановлено, що в даній події відсутні ознаки складу злочину (т.1, а.с. 9-10).

08 жовтня 2018 року позивач звернулася до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніссан Мотор Україна»</a> та Приватного підприємства -Автоцентр «ЛИГА-ІІ» з претензією про заміну автомобіля марки NISSAN QASHQAI 1.6Dci 2WD CVT SE----, колір KAD-сірий, рік випуску 2016 (№кузова НОМЕР_1 ) на аналогічний належної якості (а.с. 11-13).

19 листопада 2018 року приватне підприємство -Автоцентр «ЛИГА-ІІ» склало рекламаційний акт №1 в якому зазначило, що заявлений власником істотний недолік не може бути підтверджений за існуючих умов технічного стану автомобіля, який майже повністю знищено пожежею. Рекомендовано провести експертне дослідження автомобіля NISSAN QASHQAI (№кузова НОМЕР_1 ) для встановлення існування недоліку на момент виникнення пожежі, причинно-наслідкового зв`язку між недоліком, якщо такий існував, та виникненням пожежі, та істотного недоліку. Висновок комісії: автомобіль NISSAN QASHQAI (№кузова НОМЕР_1 ) підлягає направленню на проведення експертизи (т.1, а.с. 72).

Згідно з висновком експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №19896/22-46 від 24.08.2022 року за результатами проведення судової комплексної пожежно-технічної та електротехнічної експертизи:

1. Осередок пожежі, яка відбулася 10.12.2016року в автомобілі NISSAN QASHQAI (д.р.н. НОМЕР_2 ) за адресою: АДРЕСА_1, знаходився у лівій частині моторного відсіку (з боку водія) даного автомобіля у місці розташування акумуляторної батареї та електричних проводів, що поєднували її з генератором та стартером двигуна зазначеного автомобіля.

Від осередку пожежі процес горіння поширювався по горючих матеріалах моторного відсіку через технологічні отвори у перегородці між моторним відсіком та салоном, на салон автомобіля NISSAN QASHQAI (д.р.н. НОМЕР_2 ), а також на розташовані поруч автомобілі ВАЗ 2107 (ліворуч) та «HyundaiSanta FE» (праворуч).

2.3. Часом виникнення пожежі в автомобілі NISSAN QASHQAI (д.р.н. НОМЕР_2 ), з урахуванням свідчень щодо моменту виявлення полум`яного горіння, які містяться у матеріалах справи, а також часу індукційного періоду (час початкового розвитку пожежі), який складає 5-10хв., можна вважати проміжок часу між 03год. 45хв. та 04 год. 00хв.

Зважаючи на виділення великої кількості теплової енергії під час виникнення режиму короткого замикання, температура навколишнього повітря 7-10 0 тепла, як це зазначено у довідці Чернівецького обласного центру з гідрометеорології, не могла вплинути на час виникнення та розвитку пожежі у даному випадку.

4.Під час огляду автомобіля, який відбувся 15.09.2022 року, його зовнішні та внутрішні поверхні були очищені від шару пилу (піску) за допомогою пневматичного інструмента (компресора).

Отже, той факт, що він на момент початку огляду автомобіля NISSAN QASHQAI (д.р.н. НОМЕР_2 ) він був вкритий шаром пилу (піску), не завадив проведенню повноцінного дослідження обставин виникнення пожежі.

5.6.7. Згідно Керівництва з експлуатації автомобіля, для унеможливлення несанкціонованого використання автомобіля (викрадення), автомобіль NISSAN QASHQAI обладнаний штатною (заводською) протиугінною системою NISSAN Anti-TheftSystem (NATS). Будь-яка інформація щодо встановлення у зазначеному автомобілі додаткової системи сигналізації відсутня.

Також у розділі 5 Керівництва, який стосується запуску і експлуатації двигуна, відсутня будь-яка інформація про наявність заводської системи дистанційного запуску двигуна.

Із наданих матеріалів справи встановлено, що під час додаткового огляду автомобіля NISSAN QASHQAI (д.р.н. НОМЕР_2 ), який відбувся 16.08.2018року, місць підключення сторонніх не заводських пристроїв не виявлено. При цьому у протоколі зазначено, що частина конструктивних елементів автомобіля відсутня.

Зважаючи на ступінь пошкодження автомобіля в результаті пожежі, а також те, що з моменту пожежі (10.12.2016 року) і до моменту проведення даної експертизи пройшло більше 6 років, і за цей час стан автомобіля було видозмінено, як в процесі проведення попередніх оглядів та досліджень, так і в процесі безконтрольного зберігання, надати відповідь щодо ідентифікації залишків проводки та наявності чи відсутності стороннього обладнання та його належності даному автомобілю, не видається за можливе.

8. Лінії живлення електрообладнання автомобіля мають систему захисту від струмів короткого замикання у вигляді плавких запобіжників, спрацювання яких розраховано або на протікання великих струмів короткого замикання (спрацювання на долі секунди), або на протікання струмів перезавантаження, які перевищують номінальний струм плавкої вставки запобіжника (швидкість спрацювання залежить від величини струму і може складати від декількох секунд до десятків хвилин).

Лінія від АКБ до плюсової клеми генератора, підключена через запобіжник зі струмом 450А. При цьому, допустимий тривалий струм для проводу з мідною жилою з перерізом 25 мм 2 , прокладеного відкрито, складає 140Ампер. Тобто, при протіканні через такий провід струму, який значно перевищує допустимий тривалий, може призвести до плавлення та займання ізоляції чи розташованих поруч горючих матеріалів, встановлений у цій лінії запобіжник з номінальним струмом 450 А, не спрацює (не перегорить).

9. Враховуючи висновок за результатами дослідження вилучених фрагментів проводок, а також те, що для зазначених фрагментів під час вилучення не було визначено їх належність, тобто не встановлено до яких електричних кіл вони належали та які прилади захисту в цих колах були встановлені, у експерта не має підстав робити впевнений висновок про те, що зазначені оплавлення виникли до пожежі та стали її причиною (первинне КЗ), а не утворилися в результаті термічного вплив на ізоляцію проводів в ході пожежі, що призвело до аварійного режиму (вторинне КЗ).

10.11. Зважаючи на висновок наведений у дослідній частині щодо причини виникнення пожежі, яка сталася 10.12.2016року у автомобілі NISSAN QASHQAI (д.р.н. НОМЕР_2 ) та механізм і обставини її виникнення, а також стан зазначеного автомобіля на момент його огляду експертом, у експерта не має підставі робити висновок про наявність стороннього втручання в обладнання Автомобіля (електромережу та паливну систему).

12. Причиною виникнення пожежі, яка сталася 10.12.2016року в автомобілі NISSAN QASHQAI (д.р.н. НОМЕР_2 ), є термічна дія електричного струму, що утворився в результаті аварійного режиму в роботі електрообладнання у електричних колах, які поєднували автомобільний генератор з плюсовою клемою акумуляторної батареї

Протікання струму, на момент виникнення згаданого аварійного процесу, відбулося від клеми «+» акумуляторної батареї до плюсової клеми генератора і надалі на «масу», що стало можливим внаслідок «пробою» силових діодів випрямляючого блоку зазначеного генератора автомобіля, при непрацюючому двигуні під час стоянки даного автомобіля на парковці біля житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, зважаючи на велику кількість факторів, в наслідок яких може виникнути пошкодження у кристалічній структурі напівпровідникових діодів («пробой»), експерт не має підставі однозначно кваліфікувати це явище, як заводський недолік бортової електромережі автомобіля. Тобто визначити, виникла пожежа в результаті заводського недоліку у бортовій електромережі автомобіля чи цей аварійний режим виник в процесі експлуатації автомобіля, не виявляється за можливе.

13. Порядок експлуатації автомобіля NISSAN QASHQAI викладений у Керівництві з експлуатації.

В результаті дослідження наданих матеріалів справи, експерт не виявив будь-яких фактів, які б підтверджували порушення правил користування чи зберігання автомобіля NISSAN QASHQAI (д.р.н. НОМЕР_2 ) ОСОБА_1 у період експлуатації зазначеного автомобіля з 08.11.2016року по 10.12.2016 року (т.1, а.с. 203-233).

Зважаючи на викладене, у експерта не має підстав робити висновок про те, що причиною пожежі, яка сталася 10.12.2016року в автомобілі NISSAN QASHQAI (д.р.н. НОМЕР_2 ), може бути недотримання ОСОБА_1 правил користування чи зберігання зазначеного автомобіля.

20 вересня 2023 року позивач звернулася до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніссан Мотор Україна»</a> та Приватного підприємства -Автоцентр «ЛИГА-ІІ» з повідомленням про відмову від договору (розірвання договору) та повернення коштів виходячи з вартості автомобіля на час пред`явлення вимоги (т.3, а.с. 25).

Згідно з довідкою експерта-автотоварознавця СП «Західно-український експертно-консультативний центр» № 144 від 18.09.2023 року ціна нового автомобіля ідентичного оцінюваному - автомобіль марки NISSAN QASHQAI 1.6Dci 2WD CVT SE----, рік випуску 2016, на даний час становить 980 616,00 грн. (т.3, а.с. 21).

В довідці зазначено, що «Джерелом інформації про ціни нових ТЗ в Україні є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) або довідкові дані про ціни ідентичних або аналогічних нових ТЗ в Україні чи країнах-виробниках (експортерах) з урахуванням податків та зборів, що визначаються відповідно до законодавства (п.4 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою КМ від 10.04.2013 №403)

На сьогоднішній день ціна нового автомобіля NISSAN QASHQAI (J11) 2WD 1.6DCi, CVT, SE відсутня у офіційних прайс-листах виробника (дилерів), в зв`язку з тим, що дана модель КТЗ знята з виробництва.

Згідно з «Методикою товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів», яка затверджена наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 N 142/5/2092, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за N 1074/8395 (у редакції наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.07.2009 N 1335/5/1159) для КТЗ, знятих з виробництва, в рекомендованому інформаційному довіднику «Бюлетень автотоварознавця», наведена інформація про ціну нового (Цн) оцінюваного транспортного засобу на даний момент часу.

В довіднику-каталозі Бюлетні Автотоварознавця № 130 за серпень 2023 року, станом на момент дослідження не наведена вартість нового (Цн) транспортного засобу NISSAN QASHQAI (J11) 2WD 1.6DCi, CVT, SE, але наведена вартість (Цн) нового транспортного засобу NISSAN QASHQAI (J11) 4WD 1.6DCi, CVT, SE.

Визначити вартість нового (Цн) досліджуваного автомобіля можливо виходячи з довідкових даних та через співвідношення по цінах 2WD та 4WD по аналогічних автомобілях.

Отже виходячи із даних БА № 130 при офіційного курсу НБУ (1 USD = 36,5686 грн.), ціна нового автомобіля ідентичних оцінюваному - автомобіль марки NISSAN QASHQAI (J11) 2WD 1.6DCi, CVT, SE 2016 року виготовлення становить:

Цн = 1110840*(603020/683100) = 980 616.00 грн.».

Додатком до довідки експерта-автотоварознавця СП «Західно-український експертно-консультативний центр» № 144 від 18.09.2023року є роздруківка електронної версії Бюлетеня Автотоварознавця № 130 за серпень 2023 року, де вказана вартість нового автомобіля NISSAN QASHQAI (J11) 4WD, 2016 року виготовлення, яка дорівнює 1 110 840,00грн. (т.3, а.с. 22).

Відповідно до п. 5, 12 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» гарантійний строк - строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов`язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв`язку з введенням її в обіг;

істотний недолік - це недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Згідно з вимогами ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; безпеку продукції; відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.

Статтею 7 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що виробник (виконавець) забезпечує належну роботу (застосування, використання) продукції, в тому числі комплектуючих виробів, протягом гарантійного строку, встановленого нормативно-правовими актами, нормативними документами чи договором.

Частино. 1, 3, 7, 12, 13, 14 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті, пред`являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача.

Споживач має право пред`явити одну з вимог, передбачених частиною першою цієї статті, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбачену частиною першою цієї статті.

Зазначені вимоги за місцезнаходженням споживача задовольняють також створені власником продавця торговельні підприємства та філії, що здійснюють продаж аналогічних придбаним споживачем товарів, або підприємства, на які ці функції покладено на підставі договору. Функції представників підприємств-виробників виконують їх представництва та філії, створені виробниками для цієї мети, або підприємства, які задовольняють зазначені вимоги на підставі договору з виробником.

При розірванні договору розрахунки із споживачем у разі підвищення ціни на товар провадяться виходячи з його вартості на час пред`явлення відповідної вимоги, а в разі зниження ціни - виходячи з вартості товару на час купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.

Виробник зобов`язаний відшкодувати всі збитки продавця (підприємства, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті), який розглядає претензію споживача до придбаного товару.

Продавець (виробник) товарів зобов`язаний у місячний строк відшкодувати підприємству, що виконує його функції, збитки, яких воно зазнало у зв`язку із задоволенням вимог споживача, передбачених цією статтею.

Вимоги, встановлені частиною першою цієї статті щодо товарів, виготовлених за межами України, задовольняються за рахунок продавця (імпортера).

Вимоги споживача, передбачені цією статтею, не підлягають задоволенню, якщо продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання. Споживач має право брати участь у перевірці якості товару особисто або через свого представника.

Згідно з нормами ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов`язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції. Експертиза проводиться за рахунок продавця (виконавця, виробника). Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов`язаний відшкодувати продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи. Споживач, продавець (виконавець, виробник) мають право на оскарження висновків експертизи у судовому порядку.

Відповідно до положень ст. 1209 ЦК України підстави для відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товару, що є рухомим майном, у тому числі такого, що є складовою частиною іншого рухомого чи нерухомого майна, включаючи електроенергію, встановлюються законом.

Згідно з ст. 1210 ЦК України шкода, завдана внаслідок недоліків товару, що є рухомим майном, у тому числі таким, що є складовою частиною іншого рухомого чи нерухомого майна, включаючи електроенергію, підлягає відшкодуванню виготовлювачем товару або іншою особою, визначеною відповідно до закону.

Відносини між власниками дорожніх транспортних засобів та суб`єктами господарювання, в тому числі тими, що здійснюють роздрібну торгівлю, визначає Порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів, затверджений наказом Міністерства промислової політики України від 29 грудня 2004 р. №721.

Згідно з п. 1 «Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів» гарантійний термін експлуатації - термін, протягом якого за умови дотримання Споживачем вимог експлуатаційної документації на ДТЗ гарантується його використання за призначенням і протягом якого Виробник (Продавець) виконує гарантійні зобов`язання. Істотний недолік - такий недолік, що робить неможливим або недопустимим використання ДТЗ відповідно до його призначення, або такий, що може представляти загрозу для життя Споживача чи інших людей, або такий, для усунення якого необхідні великі витрати праці й часу та який проявляється неодноразово після усунення;

Відповідно до п. 2 «Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів» гарантійні зобов`язання і гарантійний термін експлуатації ДТЗ встановлюються Виробником або Продавцем. Гарантійний термін, встановлений Продавцем, не може бути меншим, ніж встановлений Виробником.

Згідно з п. 28, 29 «Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів» претензії споживача щодо виявлених недоліків у ДТЗ подаються споживачем та, відповідно, розглядаються. Виконавець (продавець, виробник) зобов`язані розглянути претензію та скласти рекламаційний акт, де зазначається в резолютивній частині одне з таких рішень: 1) заявлений недолік підтверджується і підлягає усуненню у порядку, викладеному в розділі "Процедура гарантійного ремонту ДТЗ" цього Порядку; 2) заявлений недолік визнається істотним, і споживач має право за власним вибором вимагати від продавця або виробника: заміни ДТЗ на такий самий ДТЗ належної якості; відповідного зменшення купівельної ціни ДТЗ; заміни ДТЗ на аналогічний ДТЗ іншої моделі з відповідним перерахунком купівельної ціни; розірвання договору купівлі-продажу ДТЗ; 3) заявлений недолік виник внаслідок порушення Споживачем вимог експлуатаційної документації на ДТЗ, вимог цього Порядку та/або правил збереження ДТЗ, і такий недолік підлягає усуненню за рахунок Споживача; 4) заявлений власником ДТЗ недолік не підтверджується.

В пункті 30 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів зазначено, що «якщо в результаті експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передавання ДТЗ Споживачу внаслідок порушення Споживачем правил та норм, визначених в експлуатаційній документації на ДТЗ, та/або вимог цього Порядку, умов зберігання чи транспортування, або внаслідок дій третіх осіб, вимоги Споживача не підлягають задоволенню».

Вказані норми кореспондуються з положеннями п. 14 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів».

За положеннями частини першої-третьої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Для визначення причин виникнення пожежі, яка сталася 10.12.2016 року в автомобілі NISSAN QASHQAI (№кузова НОМЕР_1 ), д.н.з. НОМЕР_2 , відповідно до матеріалів кримінального провадження та при розгляді справи в суді були проведені: інженерно-технічна експертиза; судова експертиза матеріалів, речовин та виробів; криміналістична експертиза нафтопродуктів і паливо-мастильних матеріалів; пожежно-технічна експертиза; судова комплексна пожежно-технічна та електротехнічна експертиза.

Відповідно, причиною виникнення пожежі, яка знищила автомобіль NISSAN QASHQAI (№кузова НОМЕР_1 ), д.н.з. НОМЕР_2 , було коротке замикання, що утворилося в результаті аварійного режиму в роботі електрообладнання автомобіля.

Крім того, експерт Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Лисенко О.В. був допитаний у судовому засіданні в режимі відеоконференції та надав свої пояснення щодо висновку за результатами проведення №19896/22-46 від 24.08.2022 року судової комплексної пожежно-технічної та електротехнічної експертизи, в яких вказав, що підтримує свій висновок у повному обсязі та впевнений, що причиною виникнення пожежі був аварійний режим в роботі електрообладнання у електричних колах, які поєднували автомобільний генератор з плюсовою клемою акумуляторної батареї. Також експерт зазначив, що в його практиці були подібні випадки та виходячи з його досвіду, заводські недоліки нових автомобілів проявляються в перші місяці їх експлуатації.

При придбанні нового автомобіля NISSAN QASHQAI виробник гарантував позивачу, що останній зможе використовувати автомобіль за призначенням протягом трьох років, однак в результаті аварійного режиму в роботі електрообладнання автомобіля, належний позивачу автомобіль був знищений повністю внаслідок пожежі через місяць після його придбання, що виключає можливість його використання позивачем за призначенням.

Необхідно також зазначити, що експлуатація автомобіля припускає його використання в будь-яких природних умовах. Якщо в процесі експлуатації автомобіля виникає аварійний режим у бортовій електромережі автомобіля з самозайманням, це свідчить про наявність заводського недоліку. Виробник автомобіля зобов`язаний забезпечити технічну справність його конструктивних елементів протягом гарантійного строку та при виробництві встановлювати таку бортову електромережу автомобіля, яка не допускає в процесі експлуатації аварійного режиму, короткого замикання її струмопровідних частин з самозайманням та спричиненням пожежі, що представляє загрозу для життя та майна власника автомобіля та третіх осіб.

Встановлене на автомобілі електрообладнання не повинно призводити до виникнення режиму короткого замикання, що передбачено прийнятими конструктивними рішеннями виробника.

Суд вважає, що оскільки експертизою не доведено, що вказані недоліки в електрообладнанні автомобіля виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушенням ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб, тому вимоги споживача про розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми підлягають задоволенню.

Доводи відповідача щодо відсутності доказів наявності в автомобілі істотного недоліка, який виник з вини відповідача та який став причиною неправильної роботи електрообладнання та подальшого займання автомобіля - відхиляються, оскільки у справах даної категорії тягар доказування покладається саме на відповідача.

Згідно з ст. 679 ЦК України, продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту, а згідно з ч. 2 ст. 679 ЦК України, якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів вини у загорянні автомобіля позивача чи третіх осіб. Будь-які припущення відповідача щодо вини позивача чи третіх осіб у загорянні автомобіля спростовані належними, допустимими доказами.

Натомість, під час судового розгляду позивачем було доведено наявність саме істотного недоліку автомобіля. Крім того, відповідно до матеріалів справи, відповідачем не доведено, що недоліки автомобіля виникли внаслідок порушення споживачем правил користування автомобілем або його зберігання.

В постановах Верховного суду від 13.12.2019 р. у справі № 904/5002/18, від 30.09.2020 року у справі № 927/787/19, у справі № 507/93/18-ц від 22 січня 2020 року, № 464/4491/16-ц від 20 травня 2020 року, №751/7892/17 від 01 липня 2020 року зазначено, що «У випадку встановлення недоліків товару, на який надана гарантія щодо якості (встановлено гарантійний строк експлуатації), існує презумпція вини постачальника (виробника). У такому випадку для звільнення себе від відповідальності той самий постачальник (виробник) повинен довести, що дефекти виникли внаслідок порушення споживанням (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу».

Судом встановлено, що причиною виникнення пожежі, яка сталася 10.12.2016 року в автомобілі NISSAN QASHQAI (д.р.н. НОМЕР_2 ), є термічна дія електронного струму, що утворився в результаті аварійного режиму в роботі електрообладнання у електричних колах, які поєднували автомобільний генератор з плюсовою клемою акумуляторної батареї. Протікання струму, на момент виникнення згаданого аварійного процесу, відбулося від клеми «+» акумуляторної батареї до плюсової клеми генератора і надалі на «масу», що стало можливим внаслідок «пробою» силових діодів випрямляючого блоку зазначеного генератора автомобіля, при непрацюючому двигуні під час стоянки даного автомобіля на парковці біля житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Оскільки експертиза проведена належною експертною установою, експертом зі стажем експертної роботи з 1997, якого було попереджено про відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України, підстави для сумнівів в обґрунтованості і правильності їх висновків у суду відсутні.

Спеціаліст ОСОБА_5 , який працює в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Ніссан Мотор Україна»</a> своїми поясненнями в судовому засіданні, не спростував висновків проведеної експертизи.

Крім того, позивач направив відповідачу заяву про відмову від договору (розірвання договору) та повернення коштів, однак відповідач всупереч вимогам Закону України «Про захист прав споживачів» ст.ст. 678, 708, 709 Цивільного кодексу України не виконав законну вимогу позивача повернення сплаченої за товар грошової суми.

Враховуючи викладене вище, суд прийшов до висновку, що позовна вимога про розірвання договору купівлі-продажу автомобіля № 081116-2 від 08 листопада 2016 року підлягає задоволенню.

Зважаючи, що придбаний позивачем автомобіль мав істотні недоліки, які підтверджені належними доказами, та встановивши, що ціни на аналогічний товар підвищились порівняно із цінами на час придбання товару, позивач має право на повернення коштів виходячи з вартості автомобіля на час пред`явлення відповідної вимоги.

Подібний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 751/2547/16-ц, від 13 грудня 2018 року у справі № 398/3014/15-ц.

Згідно з довідкою експерта-автотоварознавця СП «Західно-український експертно-консультативний центр» вартість нового автомобіля ідентичному оцінюваному - автомобіль марки NISSAN QASHQAI (J11) 2WD 1.6DCi, CVT, SE 2016 року виготовлення, становить 980 616,00 грн.

Експертом визначалася вартість автомобіля з параметрами аналогічними автомобілю позивача 2WD і відповідачем доказів на спростування цієї суми надано не було.

З огляду на вказане, позовні вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніссан Мотор Україна»</a> на її користь вартості автомобіля NISSAN QASHQAI (J11) 2WD в сумі 980 616,00 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Як встановлено судом до складу збитків позивачем віднесено витрати на здійснення обов`язкових платежів, які він повинен був зробити у зв`язку з придбанням автомобіля та для того, щоб отримати право на його належну експлуатацію (плата за реєстрацію транспортного засобу, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування під час першої державної реєстрації легкових автомобілів).

Таким чином, вказані витрати здійснені позивачем тому, що ці витрати є обов`язковими за законодавством України і без їх здійснення позивач не зміг би експлуатувати автомобіль у законний спосіб. Оскільки експлуатація автомобіля стала для позивача неможливою внаслідок знищення автомобіля через недоліки у бортовій електромережі, вказані витрати розглядаються, як збитки позивача.

Подібний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 17 грудня 2020 року у справі № 904/1598/18.

З огляду на вказане, позовні вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніссан Мотор Україна»</a> на її користь збитків у сумі в сумі 26567,59 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п.4 ст.129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

За приписами ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформованої в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29.

За таких обставин, інші доводи учасників справи не стосуються предмету доказування в межах спірних правовідносин.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Вирішуючи вимоги щодо стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніссан Мотор Україна»</a> на користь позивача витрат за надану правничу допомогу в розмірі 60000,00 грн., то суд виходить з такого.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною 3 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частин 4 та 5 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

В силу частини 9 статті 83 ЦПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

У відповідності до частини 6 статті 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо. Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року (справа №815/1479/18), від 15 липня 2020 року (справа №640/10548/19), від 21 січня 2021 року (справа № 280/2635/20).

Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження неспівмірності витрат на правничу допомогу, понесених позивачем у даній справі.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зроблено такі висновки: «розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності».

З матеріалів справи вбачається, що правова допомога позивачу у суді надавалася адвокатом Бартусевич В.М. на підставі Договору про надання правової допомоги від 17 грудня 2017 року, Договору про надання правової допомоги від 12 вересня 2023 року (т.3, а.с. 29), Додаткової угоди №1 від 12 вересня 2023 року (т.3, а.с. 30) та ордерів серії СЕ №1019338 та СЕ1069105.

Подаючи позовну заяву позивач ОСОБА_1 подала до суду попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв`язку з розглядом справи в суді, зокрема вказала, що очікує понести судові витрати на правову допомогу в розмірі 50 000 грн. (т.1, а.с. 71).

Крім цього, позивачем прилучено Додаткову угоду №1 від 12 вересня 2023 року до Договору про надання правової допомоги від 12 вересня 2023 року та Акт прийому-передачі наданих послуг від 17 листопада 2023 року (т.3, а.с. 85), де визначено фіксований розмір гонорар адвоката в сумі 60 000 грн.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 визначено, що саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару). Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 квітня 2023 року по справі № 760/10847/20-ц було сформульовано висновок, що у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Позивач довела обставини надання їй послуг професійної правничої допомоги та обґрунтувала заявлений остаточно до стягнення розмір цих послуг.

Сторона відповідача протягом розгляду справи, зокрема разом з поданими відзивами на позовну заяву та заяву про зміну предмету позову жодним чином не відреагувала на поданий стороною позивача попередній орієнтовний розрахунок витрат на правову допомогу. Відповідачем не було заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу як того вимагає ст. 137 ЦПК України, а саме суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тому судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, які згідно договірних засад позивач повинен сплатити правнику, підлягають компенсації пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу в повному розмірі, що відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

Крім того, оскільки позовні вимоги задоволено, то відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніссан Мотор Україна»</a> на користь позивача необхідно стягнути понесені судові витрати на визначення вартості автомобіля в розмірі 1840,00 грн., які пов`язані розглядом справи в суді.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, з відповідача на підставі положень ч. 6 ст. 141 ЦПК України також підлягає до стягнення на користь держави судовий збір в розмірі 10071,83 грн.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст.ст. 22, 679, 1209,1210 ЦК України, ст.ст.12, 13, 76, 81, 82, 89, 133, 141, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити.

Розірвати договір № 081116-2 купівлі-продажу транспортного засобу автомобіля марки NISSAN QASHQAI 1.6Dci 2WD CVT SE----, колір KAD-сірий, рік випуску 2016 (№кузова НОМЕР_1 ), укладений 08 листопада 2016 року між Приватним підприємством -Автоцентр «ЛИГА-ІІ» та ОСОБА_1 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніссан Мотор Україна»</a> на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 980616,00 (дев`ятсот вісімдесят тисяч шістсот шістнадцять) гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніссан Мотор Україна»</a> на користь ОСОБА_1 завдані збитки у розмірі 26567 (двадцять шість тисяч п`ятсот шістдесят сім) гривень 59 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніссан Мотор Україна»</a> на користь ОСОБА_1 судові витрати пов`язані із проведенням експертизи для визначення вартості автомобіля у розмірі 1840 (одна тисяча вісімсот сорок) гривень 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніссан Мотор Україна»</a> на користь держави судовий збір у розмірі 10071 (десять тисяч сімдесят одна) гривня 83 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніссан Мотор Україна»</a> на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в розмірі 60000 (шістдесят тисяч) гривень.

З повним текстом рішення суду особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитись 23 лютого 2024 року.

Апеляційна скарга може бути подана протягом 30 днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя: