Постанова

від 12.06.2024 по справі 727/11524/18

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2024 року м. Чернівці

справа № 727/11524/18

провадження №22-ц/822/393/24

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Перепелюк І. Б.

суддів: Лисака І.Н., Одинака О.О.

секретар Факас А.В.

розглянувши апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Ніссан Мотор Україна» на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 14 лютого 2024 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніссан Мотор Україна», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне підприємство Автоцентр «ЛИГА-ІІ» про захист прав споживача,

встановив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніссан Мотор Україна», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне підприємство Автоцентр «ЛИГА-ІІ» про захист прав споживача.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. 08 листопада 2016 року по договору № 081116-2 купівлі-продажу транспортного засобу позивач придбалау приватного підприємства Автоцентр «ЛИГА-ІІ» автомобіль марки NISSAN QASHQAI 1.6Dci 2WD CVT SE----, колір KAD-сірий, рік випуску 2016 (№кузова НОМЕР_1 ) вартістю 625860,00 грн., імпортером вказаного автомобіля є ТОВ «Ніссан Мотор Україна».

18 листопада 2016 року за її заявою була проведена первина реєстрація автомобіля марки NISSAN QASHQAI (№кузова НОМЕР_1 ) та виданий державний номер НОМЕР_2 .

Вказувала, що в період часу з 22 години 30 хвилин 09 грудня 2016 року по 04 годину 00 хвилин 10 грудня 2016 року під час стоянки автомобіля між під`їздами №11 та 12 будинку № 28-а по вулиці Комарова в м.Чернівцях сталася пожежа: полум`я зайнялося в передній частині капота автомобіля NISSAN QASHQAI, а потім вогонь перекинувся також на припарковані поруч автомобілі. В результаті пожежі належний позивачу автомобіль був майже повністю знищений, а припарковані поруч автомобілі зазнали пошкоджень.

Зазначала, що автомобіль NISSAN QASHQAI (№кузова НОМЕР_1 ), д.н.з. НОМЕР_2 був знищений в результаті пожежі, причиною якої було коротке замикання струмопровідних частин бортової електромережі автомобіля, що є істотним дефектом продукції. Вважала, що знищення автомобіля свідчить про неможливість використання автомобіля в цілому за призначенням.

Вказувала, що коротке замикання струмопровідних частин бортової електромережі автомобіля, яке спричинило пожежу та знищення автомобіля, відбулося через місяць післяпридбання нового автомобіля в салоні, тобто в період дії гарантійних зобов`язань за договором купівлі-продажу автомобіля.

В грудні 2018 року вона звернулася з заявою про залишення без розгляду позову в частині позовних вимог, заявлених до Приватного підприємства Автоцентр «ЛИГА-ІІ», просила залучити Приватне підприємство Автоцентр «ЛИГА-ІІ» до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача.

У вересні 2023 року позивач подала до суду заяву про зміну предмету позову, посилаючись на те, що за час розгляду справи в суді виробник повністю змінив технології і наразі NISSAN випускає автомобілі наступних поколінь, які не є такими ж або аналогічними автомобілю, який їй належить. В зв`язку з чим задовольнити її позовну вимогу про зміну автомобіля на аналогічний на даний час не є можливим, тому рішення суду буде неможливо виконати, що надає право їй заявити іншу вимогу з числа тих, що передбачені ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів».

Зазначала, що недолік у бортовій електромережі автомобіля призвів до короткого замикання та виникнення пожежі, внаслідок якої автомобіль був повністю знищений, що позбавило її того, на що вона розраховувала при укладенні договору купівлі-продажу транспортного засобу (можливість його експлуатації та використання за призначенням), тому вважала, що має місце істотне порушення продавцем (виробником, імпортером) умов договору купівлі-продажу, що вказує на можливість застосування до спірних правовідносин положень п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України, ч. 2. ст. 651 ЦК України, ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», ч. 1 ст. 708 ЦК України, а саме - розірвання договору, повернення сплаченої за товар грошової суми та відшкодування збитків.

Вказувала, що за час розгляду справи ціни на автомобілі NISSAN QASHQAI підвищились порівняно із цінами на час придбання автомобіля позивачем. Для визначення вартості нового автомобіля марки NISSAN QASHQAI 1.6Dci 2WD CVT SE----, колір KAD-сірий, рік випуску 2016 (№кузова НОМЕР_1 ) нею отримана довідка експерта-автотоварознавця, згідно з якою ціна нового автомобіля ідентичного оцінюваному -автомобіль марки NISSAN QASHQAI 1.6Dci 2WD CVT SE----, рік випуску 2016, на даний час становить 980 616,00грн.

Також, внаслідок порушенням продавцем (виробником, імпортером) умов договору щодо якості автомобіля NISSAN QASHQAI, вказала, що нею понесені наступні збитки: з реєстрації автомобіля в розмірі 490,09 грн.; пенсійний збір за набуття права власності на автомобіль NISSAN QASHQAI в розмірі 26 077,50 грн.; витрати на визначення вартості автомобіля на час пред`явлення відповідної вимоги 1840,00 грн.

Просиларозірвати договір купівлі-продажу транспортного засобу, стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти виходячи з вартості автомобіля на час пред`явлення вимоги в розмірі 98 0616,00 грн., завдані збитки у розмірі 26 567,59 грн., понесені витрати для визначення вартості автомобіля в розмірі 1 840,00 грн. та на оплату правничої допомоги в розмірі 60 000 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

РішеннямШевченківського районного суду м.Чернівців від 14 лютого 2024 рокупозов задоволено.

Розірвано договір № 081116-2 купівлі-продажу транспортного засобу автомобіля марки NISSAN QASHQAI 1.6Dci 2WD CVT SE----, колір KAD-сірий, рік випуску 2016 (№ кузова НОМЕР_1 ), укладений 08 листопада 2016 року між Приватним підприємством Автоцентр «ЛИГА-ІІ» та ОСОБА_1 .

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніссан Мотор Україна» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 980 616,00 (дев`ятсот вісімдесят тисяч шістсот шістнадцять) гривень.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніссан Мотор Україна» на користь ОСОБА_1 завдані збитки у розмірі 26 567 (двадцять шість тисяч п`ятсот шістдесят сім) гривень 59 коп.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніссан Мотор Україна» на користь ОСОБА_1 судові витрати пов`язані із проведенням експертизи для визначення вартості автомобіля у розмірі 1840 (одна тисяча вісімсот сорок) гривень 00 коп.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніссан Мотор Україна» на користь держави судовий збір у розмірі 10 071 (десять тисяч сімдесят одна) гривня 83 коп.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніссан Мотор Україна» на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в розмірі 60 000 (шістдесят тисяч) гривень.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзіТовариство з обмеженою відповідальністю «Ніссан Мотор Україна» просить скасуватирішенняШевченківського районного суду м.Чернівців від 14 лютого 2024 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзіТзОВ «Ніссан Мотор Україна» вважає, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, що зумовило невірне вирішення справи по суті, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Посилається на те, що суд за основу взяв висновки експертиз, проведених як під час кримінального провадження за №12016260040003239 від 10.12.2016 року (комплексна інженерно-технічна та автотоварознавча експертиза; криміналістична експертиза матеріалів, речовин та виробів; пожежно-технічна експертиза), так і під час розгляду даної справи у суді (судова комплексна пожежно-технічна та електротехнічна експертиза).

Експертами під час дослідження не встановлено за яких умов могло виникнути коротке замикання, а саме чи коротке замикання було первинне, тобто було причиною пожежі в автомобілі, чи воно було вторинне, яке стало наслідком пожежі в автомобілі.

Що стосується розірвання договору між продавцем і покупцем, з поверненням сплаченої за автомобіль грошової суми, то таке право виникає у покупця (позивача) за наявності визначених законом підстав, а саме у разі виявлення істотних недоліків у автомобілі, які виникли з вини продавця (скаржника), за необхідності підтверджених висновком експертизи.

Отже, на думку апелянта, стягнення збитків є похідною вимогою від вимог про розірвання договору та стягнення вартості автомобіля, а отже вимога щодо відшкодування збитків у вищезазначених сумах так само як і вимоги про розірвання договору та стягнення вартості автомобіля заперечуються апелянтом, оскільки є безпідставною та незаконною.

Що стосується висновку суду про повернення коштів позивачу, апелянт вважає його необґрунтованим та безпідставним з огляду на те, що вартість придбаного позивачем автомобіля становила 635860 грн., в той час як вимоги позивача, які ним заявлялись і які задоволені судом, збільшені позивачем до 980616 грн.

Позивач придбав автомобіль марки NISSAN QASHQAI 1.6Dci 2WD CVT SE вартістю 635860 грн, в той час як для стягнення грошових коштів у сумі 980616 грн позивач вказує на автомобіль NISSAN QASHQAI 1.6Dci 4WD CVT SE, який за своїми параметрами не є ідентичним придбаному позивачем автомобілю.

Що стосується розподілу судових витрат та стягнення з апелянта витрат на правничу допомогу в сумі 60000 грн, апелянт також вважає безпідставним та незаконним з огляду на наступне.

Позивач надав суду як доказ понесених витрат на правничу допомогу копію договору про надання правничої допомоги та копію додаткової угоди від 12.09.2023 року у якій була зазначена стала сума 60000 грн., однак документів, які б підтверджували об`єм виконаних адвокатом робіт та вартість робіт у розмірі 60000 грн. позивачем суду не надано.

Суд першої інстанції ухвалюючи оскаржуване рішення та вирішуючи дану цивільну справу, невірно застосував ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», безпідставно розірвавши договір та сягнувши з відповідача вартість автомобіля та збитки.

Також суд проігнорував надані апелянтом (скаржником) обґрунтовані пояснення та письмові докази, взявши до уваги неоднозначні та суперечливі висновки експертів, які вочевидь не дають однозначного ствердного висновку, що причиною виникнення пожежі в автомобілі було коротке замикання і воно було первинним, тобто спричинило пожежу в автомобілі, висновки експертів, які не підтверджують наявність істотного недоліку в автомобілі, які виникли з вини скаржника.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що рішення суду першої інстанції від 14.02.2024 року ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 08 листопада 2016 року між ОСОБА_1 та Приватним підприємством Автоцентр «ЛИГА-ІІ» було укладено договір № 081116-2 купівлі-продажу транспортного засобу, згідно з яким позивач придбала у Приватного підприємства Автоцентр «ЛИГА-ІІ» автомобіль марки NISSAN QASHQAI 1.6Dci 2WD CVT SE----, колір KAD-сірий, рік випуску 2016 (№кузова НОМЕР_1 ) вартістю 625 860,00грн. з ПДВ, що також підтверджується видатковою накладною № РН-0005306 від 08.11.2016р. та актом прийому-передачі № 081116-2 від 08.11.2016 року.

Імпортером вказаного автомобіля є Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніссан Мотор Україна» (ВМД 125130014/2016/494646 від 27.10.2016р.)

Період виробничої гарантії на автомобілі Nissan складає 3 роки або 100 000 км пробігу, про що зазначається на офіційному сайті NISSAN в Україні та не заперечується сторонами у справі.

18 листопада 2016 року за заявою власника ОСОБА_1 була проведена первина реєстрація автомобіля марки NISSAN QASHQAI (№кузова НОМЕР_1 ) та виданий державний номер НОМЕР_2 .

Відповідно до заяви від 18 листопада 2016 року позивачем за квитанцією №19297446 від 18.11.2016 р. сплачено за реєстрацію автомобіля з видачею свідоцтва про реєстрацію та номерного знаку 490,09грн. та за квитанцією №19297576 від 18.11.2016р. сплачено пенсійний збір в розмірі 26 077,50 грн. .

В період часу з 22 години 30 хвилин 09 грудня 2016 по 04 голину 00 хвилин 10 грудня 2016 року під час стоянки автомобіля між під`їздами № 11 та 12 будинку АДРЕСА_1 сталася пожежа: полум`я зайнялося в передній частині капота автомобіля NISSAN QASHQAI, а потім вогонь перекинувся також на припарковані поруч автомобілі: марки Hyundai Santafe темно-сірого кольору номер кузову НОМЕР_3 литовської реєстрації номерний знак НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_2 та марки ВАЗ 2107 д.н.з. НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_3 . В результаті пожежі належний позивачу автомобіль був майже повністю знищений, а припарковані поруч автомобілі зазнали пошкоджень.

Відомості по даному факту 10.12.2016 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016260040003239 із правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 194 КК України.

Судом витребувано та досліджено матеріали кримінального провадження внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016260040003239 за ч. 2 ст. 194 КК України.

Під час досудового розслідування було проведено наступні слідчі дії, якими встановлено:

Згідно з Технічним висновком № 87/96/03-2016 ДВЛ УДСНС у Чернівецькій області про причини та місце виникнення пожежі, яка мала місце 10.12.2016 року в автомобілі NISSAN QASHQAI (№кузова НОМЕР_1 ), д.н.з. НОМЕР_2 , найбільш ймовірною причиною виникнення пожежі є коротке замкнення в електромережі живлення (КП № 12016260040003239.

14.02.2017 року призначено комплексну інженерно-технічну та автотоварознавчу експертизу та згідно висновку експертів № 19-02-17, складеного 28.02.2017 року (КП № 12016260040003239, а.п. 132-200):

- провідники з ознаками оплавлення були виявлені тільки з лівої сторони в зоні розміщення акумуляторної батареї та системи бортового електронного управління,

- оплавлення провідників зосереджено в зоні під площадкою розміщення акумуляторної батареї та в зоні розміщення передньої лівої фари автомобіля,

- в результаті проведених досліджень вилучених фрагментів проводів із передньої лівої сторони моторного відсіку, що були в зоні розміщення акумуляторної батареї та передньої фари автомобіля, дають змогу дійти висновку, що згідно з методиками оплавлення на них за формою та ступенем розповсюдження, а саме їх локальністю, відповідають таким, що виникли в результаті короткого замикання електричної мережі,

- на фрагментах електричних провідників, вилучених при огляді автомобіля NISSAN QASHQAI (№кузова НОМЕР_1 ) д.н.з. НОМЕР_2 , виявлені оплавлення, які відповідають таким, що виникли внаслідок короткого замикання,

- матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля NISSAN QASHQAI (№кузова НОМЕР_1 ) д.н.з. НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок пожежі 10.12.2016 року станом на дату дослідження складає 625 860 грн.

31.01.2018 року була призначено криміналістичну експертизу матеріалів, речовин та виробів, та відповідно до Висновку експерта ДНДЕКЦ МВС України № 19/14-2/02-СЕ/18 від 05.05.2018 року (КП № 12016260040003239, а.п. 207-234):

- для проведення експертизи направлені фрагменти дротів (провідників), які вилучені (відібрані) з автомобіля NISSAN QASHQAI (№кузова НОМЕР_1 ) д.н.з. НОМЕР_2 ,

- серед представлених на дослідження фрагментів провідників, виявлено три провідники (об`єкти №2-4) з оплавленнями, що відповідають наслідкам короткого замикання,

- виявити умови, за яких відбулося коротке замикання наданих для дослідження провідників, не виявляється можливим з причини тривалого зовнішнього термічного впливу, що привів до знищення структурних ознак, які мали місце безпосередньо після короткого замикання металу досліджуваних об`єктів.

Постановою слідчого СВ Шевченківського ВП Чернівецького міського відділу ГУНП в Чернівецькій області від 05.07.2018 року призначено по кримінальному провадженні судова експертиза нафтопродуктів і паливо-мастильних матеріалів та відповідно до висновку експерта Івано-Франківського НДЕКЦ МВС України№ 2-0601/18 від 26.07.2018 року (КП № 12016260040003239 ):

- на наданих для дослідження зразках пожежного сміття, що знаходилося в двох скляних банках, слідів нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів не виявлено.

З метою встановлення фактичних причин виникнення пожежі 01.06.2018 р. було призначено пожежно-технічну експертизу та відповідно до висновку Чернівецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 9-П від 11.09.2018 року(КП № 12016260040003239):

- на автомобілі NISSAN QASHQAI (№кузова НОМЕР_1 ), д.н.з. НОМЕР_2 , існував один осередок пожежі, а саме: осередок пожежі знаходився в передній частині кузова автомобіля, в моторному відсіці в ділянці розташування акумуляторної батареї та передньої лівої фари,

- найбільш вірогідним джерелом запалювання автомобіля NISSAN QASHQAI (№кузова НОМЕР_1 ), д.н.з. НОМЕР_2 , слугували теплові прояви електричної енергії,

- вірогідною причиною пожежі в автомобілі NISSAN QASHQAI (№кузова НОМЕР_1 ), д.н.з. НОМЕР_2 , могло бути коротке замикання струмопровідних частин бортової електромережі.

Постановою слідчого СВ Шевченківського ВП ЧВП ГУНП в Чернівецькій області від 05.10.2018 року закрите кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016260040003239 від 10.12.2016 року оскільки було встановлено, що в даній події відсутні ознаки складу злочину.

08 жовтня 2018 року позивач звернулася до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніссан Мотор Україна» та Приватного підприємства Автоцентр «ЛИГА-ІІ» з претензією про заміну автомобіля марки NISSAN QASHQAI 1.6Dci 2WD CVT SE----, колір KAD-сірий, рік випуску 2016 (№кузова НОМЕР_1 ) на аналогічний належної якості.

19 листопада 2018 року приватне підприємство Автоцентр «ЛИГА-ІІ» склало рекламаційний акт №1 в якому зазначило, що заявлений власником істотний недолік не може бути підтверджений за існуючих умов технічного стану автомобіля, який майже повністю знищено пожежею. Рекомендовано провести експертне дослідження автомобіля NISSAN QASHQAI (№кузова НОМЕР_1 ) для встановлення існування недоліку на момент виникнення пожежі, причинно-наслідкового зв`язку між недоліком, якщо такий існував, та виникненням пожежі, та істотного недоліку. Висновок комісії: автомобіль NISSAN QASHQAI (№кузова НОМЕР_1 ) підлягає направленню на проведення експертизи.

Згідно з висновком експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №19896/22-46 від 24.08.2022 року за результатами проведення судової комплексної пожежно-технічної та електротехнічної експертизи:

Осередок пожежі, яка відбулася 10.12.2016 року в автомобілі NISSAN QASHQAI (д.р.н. НОМЕР_2 ) за адресою: м. Чернівці, вул. Комарова, №28-А, знаходився у лівій частині моторного відсіку (з боку водія) даного автомобіля у місці розташування акумуляторної батареї та електричних проводів, що поєднували її з генератором та стартером двигуна зазначеного автомобіля.

Від осередку пожежі процес горіння поширювався по горючих матеріалах моторного відсіку через технологічні отвори у перегородці між моторним відсіком та салоном, на салон автомобіля NISSAN QASHQAI (д.р.н. НОМЕР_2 ), а також на розташовані поруч автомобілі ВАЗ 2107 (ліворуч) та «HyundaiSanta FE» (праворуч).

Часом виникнення пожежі в автомобілі NISSAN QASHQAI (д.р.н. НОМЕР_2 ), з урахуванням свідчень щодо моменту виявлення полум`яного горіння, які містяться у матеріалах справи, а також часу індукційного періоду (час початкового розвитку пожежі), який складає 5-10хв., можна вважати проміжок часу між 03год. 45хв. та 04 год. 00хв.

Зважаючи на виділення великої кількості теплової енергії під час виникнення режиму короткого замикання, температура навколишнього повітря 7-10 0 тепла, як це зазначено у довідці Чернівецького обласного центру з гідрометеорології, не могла вплинути на час виникнення та розвитку пожежі у даному випадку.

Під час огляду автомобіля, який відбувся 15.09.2022 року, його зовнішні та внутрішні поверхні були очищені від шару пилу (піску) за допомогою пневматичного інструмента (компресора).

Отже, той факт, що на момент початку огляду автомобіля NISSAN QASHQAI (д.р.н. НОМЕР_2 ) він був вкритий шаром пилу (піску), не завадив проведенню повноцінного дослідження обставин виникнення пожежі.

Згідно керівництва з експлуатації автомобіля, для унеможливлення несанкціонованого використання автомобіля (викрадення), автомобіль NISSAN QASHQAI обладнаний штатною (заводською) протиугінною системою NISSAN Anti-TheftSystem (NATS). Будь-яка інформація щодо встановлення у зазначеному автомобілі додаткової системи сигналізації відсутня.

Також у розділі 5 Керівництва, який стосується запуску і експлуатації двигуна, відсутня будь-яка інформація про наявність заводської системи дистанційного запуску двигуна.

Із наданих матеріалів справи встановлено, що під час додаткового огляду автомобіля NISSAN QASHQAI (д.р.н. НОМЕР_2 ), який відбувся 16.08.2018року, місць підключення сторонніх не заводських пристроїв не виявлено. При цьому у протоколі зазначено, що частина конструктивних елементів автомобіля відсутня.

Зважаючи на ступінь пошкодження автомобіля в результаті пожежі, а також те, що з моменту пожежі (10.12.2016 року) і до моменту проведення даної експертизи пройшло більше 6 років, і за цей час стан автомобіля було видозмінено, як в процесі проведення попередніх оглядів та досліджень, так і в процесі безконтрольного зберігання, надати відповідь щодо ідентифікації залишків проводки та наявності чи відсутності стороннього обладнання та його належності даному автомобілю, не видається за можливе.

Лінії живлення електрообладнання автомобіля мають систему захисту від струмів короткого замикання у вигляді плавких запобіжників, спрацювання яких розраховано або на протікання великих струмів короткого замикання (спрацювання на долі секунди), або на протікання струмів перезавантаження, які перевищують номінальний струм плавкої вставки запобіжника (швидкість спрацювання залежить від величини струму і може складати від декількох секунд до десятків хвилин).

Лінія від АКБ до плюсової клеми генератора, підключена через запобіжник зі струмом 450А. При цьому, допустимий тривалий струм для проводу з мідною жилою з перерізом 25 мм 2 , прокладеного відкрито, складає 140Ампер. Тобто, при протіканні через такий провід струму, який значно перевищує допустимий тривалий, може призвести до плавлення та займання ізоляції чи розташованих поруч горючих матеріалів, встановлений у цій лінії запобіжник з номінальним струмом 450 А, не спрацює (не перегорить).

Враховуючи висновок за результатами дослідження вилучених фрагментів проводок, а також те, що для зазначених фрагментів під час вилучення не було визначено їх належність, тобто не встановлено до яких електричних кіл вони належали та які прилади захисту в цих колах були встановлені, у експерта не має підстав робити впевнений висновок про те, що зазначені оплавлення виникли до пожежі та стали її причиною (первинне КЗ), а не утворилися в результаті термічного вплив на ізоляцію проводів в ході пожежі, що призвело до аварійного режиму (вторинне КЗ).

Зважаючи на висновок наведений у дослідній частині щодо причини виникнення пожежі, яка сталася 10.12.2016 року у автомобілі NISSAN QASHQAI (д.р.н. НОМЕР_2 ) та механізм і обставини її виникнення, а також стан зазначеного автомобіля на момент його огляду експертом, у експерта не має підстав робити висновок про наявність стороннього втручання в обладнання Автомобіля (електромережу та паливну систему).

Причиною виникнення пожежі, яка сталася 10.12.2016 року в автомобілі NISSAN QASHQAI (д.р.н. НОМЕР_2 ), є термічна дія електричного струму, що утворився в результаті аварійного режиму в роботі електрообладнання у електричних колах, які поєднували автомобільний генератор з плюсовою клемою акумуляторної батареї.

Протікання струму, на момент виникнення згаданого аварійного процесу, відбулося від клеми «+» акумуляторної батареї до плюсової клеми генератора і надалі на «масу», що стало можливим внаслідок «пробою» силових діодів випрямляючого блоку зазначеного генератора автомобіля, при непрацюючому двигуні під час стоянки даного автомобіля на парковці біля житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, зважаючи на велику кількість факторів, в наслідок яких може виникнути пошкодження у кристалічній структурі напівпровідникових діодів («пробой»), експерт не має підстав однозначно кваліфікувати це явище, як заводський недолік бортової електромережі автомобіля. Тобто визначити, виникла пожежа в результаті заводського недоліку у бортовій електромережі автомобіля чи цей аварійний режим виник в процесі експлуатації автомобіля, не виявляється за можливе.

Порядок експлуатації автомобіля NISSAN QASHQAI викладений у Керівництві з експлуатації.

В результаті дослідження наданих матеріалів справи, експерт не виявив будь-яких фактів, які б підтверджували порушення правил користування чи зберігання автомобіля NISSAN QASHQAI (д.р.н. НОМЕР_2 ) ОСОБА_1 у період експлуатації зазначеного автомобіля з 08.11.2016 року по 10.12.2016 року.

Зважаючи на викладене, у експерта не має підстав робити висновок про те, що причиною пожежі, яка сталася 10.12.2016року в автомобілі NISSAN QASHQAI (д.р.н. НОМЕР_2 ), може бути недотримання ОСОБА_1 правил користування чи зберігання зазначеного автомобіля.

20 вересня 2023 року позивач звернулася до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніссан Мотор Україна» та Приватного підприємства Автоцентр «ЛИГА-ІІ» з повідомленням про відмову від договору (розірвання договору) та повернення коштів виходячи з вартості автомобіля на час пред`явлення вимоги.

Згідно з довідкою експерта-автотоварознавця СП «Західно-український експертно-консультативний центр» № 144 від 18.09.2023 року ціна нового автомобіля ідентичного оцінюваному - автомобіль марки NISSAN QASHQAI 1.6Dci 2WD CVT SE----, рік випуску 2016, на даний час становить 980 616,00 грн.

В довідці зазначено, що «Джерелом інформації про ціни нових ТЗ в Україні є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) або довідкові дані про ціни ідентичних або аналогічних нових ТЗ в Україні чи країнах-виробниках (експортерах) з урахуванням податків та зборів, що визначаються відповідно до законодавства (п.4 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою КМ від 10.04.2013 №403).

На сьогоднішній день ціна нового автомобіля NISSAN QASHQAI (J11) 2WD 1.6DCi, CVT, SE відсутня у офіційних прайс-листах виробника (дилерів), в зв`язку з тим, що дана модель КТЗ знята з виробництва.

Згідно з «Методикою товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів», яка затверджена наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 N 142/5/2092, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за N 1074/8395 (у редакції наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.07.2009 N 1335/5/1159) для КТЗ, знятих з виробництва, в рекомендованому інформаційному довіднику «Бюлетень автотоварознавця», наведена інформація про ціну нового (Цн) оцінюваного транспортного засобу на даний момент часу.

В довіднику-каталозі Бюлетні Автотоварознавця № 130 за серпень 2023 року, станом на момент дослідження не наведена вартість нового (Цн) транспортного засобу NISSAN QASHQAI (J11) 2WD 1.6DCi, CVT, SE, але наведена вартість (Цн) нового транспортного засобу NISSAN QASHQAI (J11) 4WD 1.6DCi, CVT, SE.

Визначити вартість нового (Цн) досліджуваного автомобіля можливо виходячи з довідкових даних та через співвідношення по цінах 2WD та 4WD по аналогічних автомобілях.

Отже виходячи із даних БА № 130 при офіційному курсі НБУ (1 USD = 36,5686 грн.), ціна нового автомобіля ідентичних оцінюваному автомобіль марки NISSAN QASHQAI (J11) 2WD 1.6DCi, CVT, SE 2016 року виготовлення становить: Цн = 1110840*(603020/683100) = 980 616.00 грн.».

Додатком до довідки експерта-автотоварознавця СП «Західно-український експертно-консультативний центр» № 144 від 18.09.2023року є роздруківка електронної версії Бюлетеня Автотоварознавця № 130 за серпень 2023 року, де вказана вартість нового автомобіля NISSAN QASHQAI (J11) 4WD, 2016 року виготовлення, яка дорівнює 1 110 840,00грн.

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Заслухавши суддю-доповідача та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до частини 1статті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частинами 1, 3статті 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до положень ст. ст. 1209, 1210 ЦК України підстави для відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товару, що є рухомим майном, у тому числі такого, що є складовою частиною іншого рухомого чи нерухомого майна, включаючи електроенергію, встановлюються законом. Шкода, завдана внаслідок недоліків товару, що є рухомим майном, у тому числі таким, що є складовою частиною іншого рухомого чи нерухомого майна, включаючи електроенергію, підлягає відшкодуванню виготовлювачем товару або іншою особою, визначеною відповідно до закону.

Таким законом є зокрема Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно.

Зі змісту ст. 1, ст. 4 Закону вбачається, що гарантійний строк - строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов`язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв`язку з введенням її в обіг; істотний недолік - це недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором. Споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; безпеку продукції; відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.

Положеннями ст. 8 Закону передбачено, що у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті, пред`являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача. Споживач має право пред`явити одну з вимог, передбачених частиною першою цієї статті, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбачену частиною першою цієї статті.

Зазначені вимоги за місцезнаходженням споживача задовольняють також створені власником продавця торговельні підприємства та філії, що здійснюють продаж аналогічних придбаним споживачем товарів, або підприємства, на які ці функції покладено на підставі договору. Функції представників підприємств-виробників виконують їх представництва та філії, створені виробниками для цієї мети, або підприємства, які задовольняють зазначені вимоги на підставі договору з виробником.

При розірванні договору розрахунки із споживачем у разі підвищення ціни на товар провадяться виходячи з його вартості на час пред`явлення відповідної вимоги, а в разі зниження ціни - виходячи з вартості товару на час купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.

Виробник зобов`язаний відшкодувати всі збитки продавця (підприємства, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті), який розглядає претензію споживача до придбаного товару.

Продавець (виробник) товарів зобов`язаний у місячний строк відшкодувати підприємству, що виконує його функції, збитки, яких воно зазнало у зв`язку із задоволенням вимог споживача, передбачених цією статтею.

Вимоги, встановлені частиною першою цієї статті щодо товарів, виготовлених за межами України, задовольняються за рахунок продавця (імпортера).

Вимоги споживача, передбачені цією статтею, не підлягають задоволенню, якщо продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання. Споживач має право брати участь у перевірці якості товару особисто або через свого представника.

Згідно з нормами ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов`язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції. Експертиза проводиться за рахунок продавця (виконавця, виробника). Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов`язаний відшкодувати продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи. Споживач, продавець (виконавець, виробник) мають право на оскарження висновків експертизи у судовому порядку.

Суд першої інстанції при розгляді справи правильно посилався на зазначені норми матеріального права.

Відносини між власниками дорожніх транспортних засобів та суб`єктами господарювання, в тому числі тими, що здійснюють роздрібну торгівлю, визначає Порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів, затверджений наказом Міністерства промислової політики України від 29 грудня 2004 р. №721.

Згідно з п. 1 «Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів» гарантійний термін експлуатації - термін, протягом якого за умови дотримання Споживачем вимог експлуатаційної документації на ДТЗ гарантується його використання за призначенням і протягом якого Виробник (Продавець) виконує гарантійні зобов`язання. Істотний недолік - такий недолік, що робить неможливим або недопустимим використання ДТЗ відповідно до його призначення, або такий, що може представляти загрозу для життя Споживача чи інших людей, або такий, для усунення якого необхідні великі витрати праці й часу та який проявляється неодноразово після усунення;

Відповідно до п. 2 «Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів» гарантійні зобов`язання і гарантійний термін експлуатації ДТЗ встановлюються Виробником або Продавцем. Гарантійний термін, встановлений Продавцем, не може бути меншим, ніж встановлений Виробником.

Згідно з п. п. 28, 29, 30 Порядку претензії споживача щодо виявлених недоліків у ДТЗ подаються споживачем та, відповідно, розглядаються. Виконавець (продавець, виробник) зобов`язані розглянути претензію та скласти рекламаційний акт, де зазначається в резолютивній частині одне з таких рішень: 1) заявлений недолік підтверджується і підлягає усуненню у порядку, викладеному в розділі "Процедура гарантійного ремонту ДТЗ" цього Порядку; 2) заявлений недолік визнається істотним, і споживач має право за власним вибором вимагати від продавця або виробника: заміни ДТЗ на такий самий ДТЗ належної якості; відповідного зменшення купівельної ціни ДТЗ; заміни ДТЗ на аналогічний ДТЗ іншої моделі з відповідним перерахунком купівельної ціни; розірвання договору купівлі-продажу ДТЗ; 3) заявлений недолік виник внаслідок порушення Споживачем вимог експлуатаційної документації на ДТЗ, вимог цього Порядку та/або правил збереження ДТЗ, і такий недолік підлягає усуненню за рахунок Споживача; 4) заявлений власником ДТЗ недолік не підтверджується. Якщо в результаті експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передавання ДТЗ Споживачу внаслідок порушення Споживачем правил та норм, визначених в експлуатаційній документації на ДТЗ, та/або вимог цього Порядку, умов зберігання чи транспортування, або внаслідок дій третіх осіб, вимоги Споживача не підлягають задоволенню.

Повно встановивши всі обставини справи та детально дослідивши надані сторонами докази, суд першої інстанції зробив висновок, з яким погоджується колегія суддів, що причиною виникнення пожежі, яка знищила автомобіль NISSAN QASHQAI (№кузова НОМЕР_1 ), д.н.з. НОМЕР_2 , було коротке замикання, що утворилося в результаті аварійного режиму в роботі електрообладнання автомобіля.

Встановлено, що причиною виникнення пожежі, яка сталася 10.12.2016 року в автомобілі NISSAN QASHQAI (д.р.н. НОМЕР_2 ), є термічна дія електронного струму, що утворився в результаті аварійного режиму в роботі електрообладнання у електричних колах, які поєднували автомобільний генератор з плюсовою клемою акумуляторної батареї. Протікання струму, на момент виникнення згаданого аварійного процесу, відбулося від клеми «+» акумуляторної батареї до плюсової клеми генератора і надалі на «масу», що стало можливим внаслідок «пробою» силових діодів випрямляючого блоку зазначеного генератора автомобіля, при непрацюючому двигуні під час стоянки даного автомобіля на парковці біля житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

До такого висновку суд прийшов внаслідок дослідження висновків інженерно-технічної експертизи; судової експертизи матеріалів, речовин та виробів; криміналістичної експертизи нафтопродуктів і паливо-мастильних матеріалів; пожежно-технічної експертизи; судової комплексно пожежно-технічної та електротехнічної експертизи.

Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 79 ЦПК України).

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Під часрозгляду справипозивачем булодоведено наявністьсаме істотногонедоліку автомобіля,а відповідачемне доведено,що недолікиавтомобіля виникливнаслідок порушенняспоживачем правилкористування автомобілемабо йогозберігання. Матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів вини у загорянні автомобіля позивача чи третіх осіб.

Враховуючи зазначене, доводи апелянта щодо відсутності доказів наявності в автомобілі істотного недоліка, який виник з вини відповідача та який став причиною неправильної роботи електрообладнання та подальшого займання автомобіля, колегія суддів вважає безпідставними.

Зважаючи, що придбаний позивачем автомобіль мав істотні недоліки, які підтверджені належними доказами, та встановивши, що ціни на аналогічний товар підвищились порівняно із цінами на час придбання товару, суд першої інстанції, керуючись положеннями ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» зробив правильний висновок, що позивач має право на повернення коштів виходячи з вартості автомобіля на час пред`явлення відповідної вимоги.

Згідно з довідкою експерта-автотоварознавця СП «Західно-український експертно-консультативний центр» вартість нового автомобіля ідентичному оцінюваному автомобіль марки NISSAN QASHQAI (J11) 2WD 1.6DCi, CVT, SE 2016 року виготовлення, становить 980 616,00 грн.

Встановлено, що позивач направив відповідачу заяву про відмову від договору (розірвання договору) та повернення коштів, однак відповідач всупереч вимогам Закону України «Про захист прав споживачів» не повернув сплаченої за товар грошової суми.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції зробив висновок, що позовна вимога про розірвання договору купівлі-продажу автомобіля № 081116-2 від 08 листопада 2016 року підлягає задоволенню.

Однак, колегія суддів з цим не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 48ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір.

Неналежна сторона у цивільному процесі - це особа, стосовно якої суд встановив, що вона не є ймовірним суб`єктом тих прав, свобод, законних інтересів чи юридичних обов`язків, щодо яких суд повинен ухвалити рішення, і у зв`язку з цим проведено її заміну або ухвалено рішення про відмову в позові.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач залучається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

У пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 304/284/18 (провадження № 14-517цс19) зазначено, що належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача.

Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року в справі № 761/23904/19 вказав, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

Як убачається з матеріалів справи, 08 листопада 2016 року між ОСОБА_1 та Приватним підприємством Автоцентр «ЛИГА-ІІ» було укладено договір № 081116-2 купівлі-продажу транспортного засобу, згідно з яким позивач придбала у Приватного підприємства Автоцентр «ЛИГА-ІІ» автомобіль марки NISSAN QASHQAI 1.6Dci 2WD CVT SE----, колір KAD-сірий, рік випуску 2016 (№кузова НОМЕР_1 ) вартістю 625 860,00грн. з ПДВ, що також підтверджується видатковою накладною № РН-0005306 від 08.11.2016р. та актом прийому-передачі № 081116-2 від 08.11.2016 року.

Позивач просила зазначений договір розірвати.

Натомість, приватне підприємство Автоцентр «ЛИГА-ІІ» залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Отже, визначений Приватному підприємству Автоцентр «ЛИГА-ІІ» процесуальний статус як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не відповідає змісту спірних правовідносин з розірвання договору № 081116-2 купівлі-продажу транспортного засобу.

Відповідно до положень ст. 12, 51, 197 ЦПК України, суд першої інстанції не роз`яснив позивачу право залучити до участі у справі Приватне підприємство Автоцентр «ЛИГА-ІІ» за позовною вимогою про розірвання договору № 081116-2 купівлі-продажу транспортного засобу в якості відповідача.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, а встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Такий правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц, від 12 грудня 2018 року у справах № 570/3439/16-ц та № 372/51/16-ц.

Суд не має права вирішувати питання про права та обов`язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права, які тягнуть за собою безумовне скасування рішення суду.

На стадії апеляційного провадження суд позбавлений можливості вирішити питання про залучення до участі у справі в якості відповідача Приватне підприємство Автоцентр «ЛИГА-ІІ»

Оцінка судами обґрунтованості позовних вимог по суті, має відбуватися за участі належних сторін цивільної справи.

Враховуючи зазначене, рішення в частині розірвання договору № 081116-2 купівлі-продажу транспортного засобу укладеного 8 листопада 2016 року між Приватним підприємством Автоцентр «ЛИГА-ІІ» та ОСОБА_1 слід скасувати та в задоволенні цієї вимоги відмовити.

За положеннями ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Встановлено, що 18 листопада 2016 року за заявою власника ОСОБА_1 була проведена первина реєстрація автомобіля марки NISSAN QASHQAI (№кузова НОМЕР_1 ) та виданий державний номер НОМЕР_2 .

Відповідно до заяви від 18 листопада 2016 року позивачем за квитанцією №19297446 від 18.11.2016 року сплачено за реєстрацію автомобіля з видачею свідоцтва про реєстрацію та номерного знаку 490,09грн. та за квитанцією №19297576 від 18.11.2016 року сплачено пенсійний збір в розмірі 26 077,50 грн..

Як встановлено судом до складу збитків позивачем віднесено витрати на здійснення обов`язкових платежів, які він повинен був зробити у зв`язку з придбанням автомобіля та для того, щоб отримати право на його належну експлуатацію (плата за реєстрацію транспортного засобу, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування під час першої державної реєстрації легкових автомобілів).

Вказані витрати є обов`язковими за законодавством України і без їх здійснення позивач не зміг би експлуатувати автомобіль у законний спосіб. Оскільки експлуатація автомобіля стала для позивача неможливою внаслідок знищення автомобіля через недоліки у бортовій електромережі, вказані витрати розглядаються, як збитки позивача.

Враховуючи зазначене, правильним є висновок суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з ТзОВ «Ніссан Мотор Україна» на користь позивача збитків у сумі в сумі 26 567,59 грн.

Доводи апелянта є аналогічними тим доводами, які перевірялися судом першої інстанції під час розгляду цього спору і зводяться до суб`єктивного тлумачення чинних норм законодавства України та незгоди з висновками суду першої інстанцій стосовно встановлених обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення («Серявін та інші проти України», № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Із урахуванням того, що інші доводи апеляційної скарги є ідентичними доводам відповідача, яким судом першої інстанції надана належна оцінка, колегія суддів дійшов висновку про відсутність необхідності повторно відповідати на ті самі аргументи заявника. При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразова відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанції просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

Щодо судових витрат

На підставі ч.13ст.141 ЦПК Україниякщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Положеннямист.59 Конституції Українизакріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зіст.15 ЦПК Україниучасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьоїстатті 2 ЦПК України).

Відповідно дост.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Разом із тим, законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом ст.137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із ч.3ст.137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. ч. 4 та 5ст.137 ЦПК Українирозмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8ст.141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Отже, якщо стороною документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

У відповідності до ч.6ст.137 ЦПК Україниобов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Встановлено, що правова допомога позивачу у суді надавалася адвокатом Бартусевич В.М. на підставі Договору про надання правової допомоги від 17 грудня 2017 року, Договору про надання правової допомоги від 12 вересня 2023 року, Додаткової угоди №1 від 12 вересня 2023 року та ордерів серії СЕ №1019338 та СЕ1069105.

Позивачем надано Додаткову угоду №1 від 12 вересня 2023 року до Договору про надання правової допомоги від 12 вересня 2023 року та Акт прийому-передачі наданих послуг від 17 листопада 2023 року, де визначено фіксований розмір гонорар адвоката в сумі 60 000 грн.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Правова позиція щодо розумності та співмірності розміру витрат на правничу допомогу також відображена у постановах Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 і від 01.08. 2019 у справі №915/237/18.

Ураховуючи складність справи та об`єм виконаних адвокатом робіт, час витрачений на них, враховуючи заперечення відповідача, а також враховуючи, що в задоволені однієї із вимог відмовлено, колегія суддів, керуючись положеннями ст. 141 ЦПК України, вважає, що витрати на правничу допомогу слід визначити в розмірі 30000 грн.

Відповідно до ч.1ст.4Закону України «Просудовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року 2684 гривні.

У відповідності до п.п.1 п.1 ч.2ст.4 вказаного Законуза подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особоюпідприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В силу п.п.2 п.1 ч.2ст.4 Закону ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із п.п.6 п.1 ч.2ст.4 Закону судовий збір за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач при подачі позову до суду першої інстанції судовий збір не сплачувала, оскільки вона звільнена від сплати судового збору, відповідно до ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

За подання до суду позовної заяви підлягав сплаті судовий збір за вимогу немайнового характеру 1 071,60 грн та за майнову вимогу 10 071,83 грн.

При подачі апеляційної скарги відповідач сплатив 15 107,75 грн.

При новому розподілу судових витрат колегія суддів враховує, що в задоволені вимоги немайнового характеру відмовлено, а при подачі апеляційної скарги судовий збір за цю вимогу апелянтом не був сплачений.

Враховуючи зазначене, керуючись положеннями ст.141 ЦПК України, слід здійснити новий розподіл судових витрат та стягнути з ТзОВ «Ніссан Мотор Україна» на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в розмірі 30000 (тридцять тисяч) грн та 1 840 (одну тисячу вісімсот сорок ) грн витрат пов`язаних з проведенням експертизи.

Стягнути з ТзОВ «Ніссан Мотор Україна» на користь держави 10 071 (десять тисяч сімдесят одну) грн, 83коп судового збору.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Судом першої інстанції порушені норми процесуального права, що відповідно до п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України, є підставами для часткового скасування рішення та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині.

Керуючись ст. ст. 141,367,368,374,376,382-384 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніссан Мотор Україна» задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 14 лютого 2024 року в частині розірвання договору № 081116-2 купівлі-продажу транспортного засобу укладеного 8 листопада 2016 року між Приватним підприємством Автоцентр «ЛИГА-ІІ» та ОСОБА_1 , скасувати.

В задоволенні цієї вимоги відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Здійснити новий розподіл судових витрат.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніссан Мотор Україна» на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в розмірі 30000 (тридцять тисяч) грн та 1 840 (одну тисячу вісімсот сорок ) грн витрат пов`язаних з проведенням експертизи.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніссан Мотор Україна» на користь держави 10 071 (десять тисяч сімдесят одну) грн, 83коп судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.Б. Перепелюк

Судді: І.Н. Лисак

О.О. Одинак