Ухвала

від 21.02.2024 по справі 192/237/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 21.02.2024 Справа № 192/237/23

Запорізький апеляційний суд

Єдиний унікальний № 192/237/23 Головуючий у 1 інстанції: Мурашова Н.А. Провадження № 22-з/807/16/24 Суддя-доповідач: Маловічко С.В.

У Х В А Л А

21 лютого 2024 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Маловічко С.В., суддів Бєлки В.Ю., Подліянової Г.С.

за участі секретаря: Камалової В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Кірічок Віталія Вікторовича, який діє в інтересах Остриківського закладу загальної середньої освіти Токмацької міської ради, про відвід суддів Запорізького апеляційного суду Маловічко С.В., Бєлки В.Ю. у справі за

позовом ОСОБА_1 до Остриківського закладу загальної середньої освіти Токмацької міської ради про визнання незаконною відмови в поновленні трудового договору, поновлення дії трудового договору, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Запорізького апеляційного суду перебуває заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Валько Віталій Сергійович, про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на правову допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Остриківського закладу загальної середньої освіти Токмацької міської ради про визнання незаконною відмови в поновленні трудового договору, поновлення дії трудового договору, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 20.10.2023р. для розгляду цієї справи визначено колегію у складі: головуючого - судді Маловічко С.В., суддів - членів колегії Гончар М.С., Бєлки В.Ю.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 10 січня 2024 року, прийнятою цим складом колегії, частково задоволена апеляційна скарга ОСОБА_1

15 січня 2024 року до апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 через систему «Електронний суд», розгляд якої призначався на 07.02.2024р., але був відкладений на 21.02.2024р.

У зв`язку із знаходженням судді - члена колегії Гончар М.С. у відпустці з 19 лютого 2024 року, на підставі розпорядження керівника апарату суду від 20.02.2024р. № 68 дану справу було повторно розподілено автоматизованою системою документообігу для здійснення заміни судді Гончар М.С.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суд-

дями від 20.02.2024р. для розгляду справи замість судді Гончар М.С. визначено суддю Под-

ліянову Г.С.

21 лютого 2024 року до початку судового засідання (за 15 хвилин до нього) від

Кірічок В.В. надійшла заява, сформована в системі «Електронний суд», про відвід суддів Запорізького апеляційного суду Маловічко С.В., Бєлки В.Ю., в якій заявник посилається на порушення цими суддями колегії норм ЦПК України, у зв`язку з чим вважає, що існують обставин, що викликають сумнів в неупередженості цих суддів.

В заяві про відвід суддів Кірічок В.В. зазначає, що судді Маловічко С.В. та Бєлка В.Ю. не можуть брати участь у розгляді вказаної цивільної справи, оскільки суддями було порушено процесуальний порядок прийняття судових рішень. Так, у даній справі представником позивача було подано заяву про ухвалення додаткового рішення, за змістом якої не вбачається надання представником позивача доказів направлення цієї заяви з відповідними додатками іншим учасникам справи, хоча такий порядок передбачено ст. 183 ЦПК України, а тому апеляційний суд мав відповідно до приписів ч. 4 цієї норми залишити заяву без розгляду. На думку представника відповідача, ці обставини викликають обґрунтований сумнів в неупередженості вказаних суддів складу колегії. Тобто відвід був заявлений з підстав, передбачених п. 5 ч. 1 статті 36 ЦПК України.

Відповідно до положень ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Частиною 3 статті 40 ЦПК України визначено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Статтею 36 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав відводу (самовідводу) судді і розширеному тлумаченню ця норма не підлягає.

Відповідно до п. 5 ч. 1 статті 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справи та підлягає відводу, якщо є інші обставини, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді.

У відповідності з положеннями ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення, окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Частиною 3 статті 39 ЦПК України унормовано, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання. Після спливу вказаного строку заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставі.

З огляду на зміст ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим з наданням доказів щодо упередженості судді.

Несприятлива позиція суду особами, які беруть участь у справі, з питань права, сама по собі не породжує сумнівів в неупередженості. Сумніви мають бути засновані на фактичних обставинах. Припущення не є підставою, у даному випадку, для задоволення заяви про відвід.

Необхідно вказати, що заявником, на підтвердження доводів упередженості судді під час розгляду даної справи належних та допустимих доказів не надано і матеріалами справи таких обставин не встановлено, а тому доводи, які ґрунтуються виключно на суб`єктивній оцінці заявника, не можуть бути підставою для відводу судді.

Розглянувши заяву Кірічок В.В. про відвід суддів Маловічко С.В., Бєлки В.Ю., колегія суддів дійшла висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення заявленого відводу.

Встановлено, що представник відповідача - адвокат Кірічок В.В. зареєстрований користувачем системи «Електронний суд», а тому всі процесуальні документи як від учасників справи, так і від суду йому надсилаються до електронного кабінету.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 15 січня 2024 року заяву ОСОБА_1 в особі адвоката Валько В.С. про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду та призначено до слухання в судовому засіданні на 07.02.2024р.

Згідно довідки про доставку електронного документа, заява про ухвалення додаткового рішення із прикріпленими файлами та вказаною ухвалою доставлені до електронного кабінету Кірічок В.В. 16.01.2024р.

Тож, представник відповідача з цієї дати міг виявити ті, на його думку, порушення, про які зазначає у заяві про відвід. А тому заяву про відвід мав подати протягом двох днів з дати отримання вказаних документів або, принаймні, до першого засідання 07.02.2024р., в яке він з`явився та наголосив на цих обставинах, але відводу не заявив.

Відвід суддям ним подано лише 21.02.2024р., тобто з порушення строків, визначених ч. 3 статті 39 ЦПК України.

Щодо суті підстав для відводу суддів Кірічок В.В. у своїй заяві посилається на порушення норм статті 183 ЦПК України, при цьому зазначає, що колегія суддів, приймаючи заяву про винесення додаткового рішення, мала перевірити наявність доказів направлення такої заяви з відповідними додатками іншим учасникам справи.

За правилами частини другої статті 183 ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Згідно з частиною четвертою статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

При цьому, колегія суддів зауважує, що приписами ч. 2 вказаної процесуальної норми визначені вимоги про долучення доказів надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження) заяв, скарг, клопотань чи заперечень із додатками до них, якщо вони подаються на стадії виконання судового рішення, про що безпосередньо зазначено у вказаній нормі. . Та саме на таку категорію заяв, клопотань та скарг поширюються наслідки, передбачені ч. 4 ст. 183 ЦПК України.

Але адвокатом позивача було подано заяву про ухвалення додаткового рішення, що не

відноситься до цієї категорії заяв, клопотань та скарг.

У постанові Верховного Суду від 21 вересня 2022 року у справі № 725/1301/21, на яку як на приклад правової позиції з цього питання послався заявник, касаційний суд, погоджуючись з висновком апеляційного суду про залишення без розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення, виходив лише з порушення принципу змагальності, вказуючи на положення статті 12, 81, 83, 137 ЦПК України щодо не направлення учасником справи заяви із додатками іншій стороні. Але у тій справі суди взагалі не посилались на норми статті 183 ЦПК України, а у судових рішеннях не описано, в який спосіб було подано позивачем таку заяву.

Між тим, стаття 83 ЦПК України, на яку зроблено акцент касаційним судом, наголошує на необхідності подати докази іншій стороні, за виключенням деяких випадків, серед яких до виключення з цього правила відноситься подання доказів в електронній формі.

Крім того, в даному випадку в цій справі, що наразі мається у провадженні апеляційного суду, всі документи учасниками справи отримані, про що свідчить вище наведена довідка.

Також колегія наголошує на тому, що незгода сторони з процесуальними рішеннями та діями судді не може бути підставою для відводу. Заява про відвід фактично зводиться до незгоди заявника з процесуальними діями суддів під час розгляду даної справи, що відповідно до ЦПК України не є підставою для відводу судді.

Отже, як по строкам, так і по суті колегія визнає заяву адвоката Кірічок В.В. необгрунтованою

Встановлено, що судове засідання у справі було призначено на 21.02.2024 року на 15:00 годину, а заява про відвід надійшла до Запорізького апеляційного суду через систему «Електронний суд» 21.02.2024р. о 14:46 годин, тому колегія суддів, визнавши відвід необґрунтованим, не передає заяву про відвід на вирішення іншому судді.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Кірічок Віталія Вікторовича, який діє в інтересах Остриківського закладу загальної середньої освіти Токмацької міської ради, про відвід суддів Запорізького апеляційного суду Маловічко С.В., Бєлки В.Ю. у справі за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Валько Віталій Сергійович, про ухвалення додаткового рішення на стадії апеляційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Остриківського закладу загальної середньої освіти Токмацької міської ради про визнання незаконною відмови в поновленні трудового договору, поновлення дії трудового договору, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: С.В.Маловічко

Судді: В.Ю. Бєлка

Г.С. Подліянова