Рішення

від 30.10.2007 по справі 33/267

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

33/267

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  33/267

30.10.07

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом                 товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий Дім ІТС»

до                               товариства з обмеженою відповідальністю «Пресс-Маркет»

про                              стягнення 20 865,07 грн.

За участю представників сторін:

від позивача:         Мудрак Т.В. –представник за довіреністю № б/н від 05.07.2007 року;

від відповідача:     не з'явився.

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавничий Дім ІТС»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Прес-Маркет»про стягнення заборгованості в сумі 20 865,07 грн. за договором № 191-РР на поставку друкованої продукції від 01.12.2005 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем був укладений договір № 191-РР на поставку друкованої продукції від 01.12.2005 року, відповідно до умов якого позивач поставляє протягом 2006 року, а відповідач приймає у власність для реалізації кінцевим споживачам і оплачує наступні видання позивача:

- газета «Компьютерное Обозрение»;

- журнал «Домашній ПК»;

- журнал «Домашній ПК»з DVD-диском;

- журнал «What Hi-Fi ? Звук и Видео»;

- журнал «dFoto»;

- журнал «dFoto»з СD диском;

- журнал «Mobiliti»;

- журнал «Gameplay»;

- журнал «Gameplay»з DVD-диском;

- журнал «Autocar»(2 рази на місяць).

Відповідно до п.1.2. договору № 191-РР на поставку друкованої продукції від 01.12.2005 року видавництво поставляє розповсюджувачу тираж в кількості та по ціні, яка встановлюється додатковою угодою до договору.

01.12.2005 року представниками сторін була укладена додаткова угода до договору № 191-РР на поставку друкованої продукції від 01.12.2005 року, в якій було встановлено відпускну ціну на видавництво, починаючи з 01.01.2006 року.

Згідно п.5.2  договору № 191-РР на поставку друкованої продукції від 01.12.2005 року, оплата за поставлені тиражі буде здійснюватись розповсюджувачем шляхом безготівкового перерахунку грошових засобів на рахунок видавництва.

Відповідно до п. 5.3 договору № 191-РР на поставку друкованої продукції від 01.12.2005 року розрахунок за поставлені тиражі повинні бути здійснені розповсюджувачем протягом 45 днів з дня поставки.

Поставка тиражу відповідача здійснювалась без пред'явлення довіреності, у відповідності до п.13 Інструкції «Про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних довіреностей на отримання цінностей»затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16 травня 1996 року і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 червня 1996 року за № 293/1318 зі змінами та доповненнями. За підписом директора та головного бухгалтера відповідачем було надано зразок печаті, якою особа, що отримувала тираж, завіряла свій підпис на супровідних документах.

Позивач свої зобов'язання по договору виконав. На підтвердження зазначеного факту в матеріалах справи наявні видаткові накладні:

- № РН-0010781 від 26.09.2006 року на суму 1 860,00 грн.;

- № РН-0010689 від 29.09.2006 року на суму 2 120,00 грн.;

- № РН-0010528 від 02.10.2006 року на суму 1 100,00 грн.;

- № РН-0011140 від 12.10.2006 року на суму 740,00 грн.;

- № РН-0012187 від 25.10.2006 року на суму 1 860,00 грн.;

- № РН-0012024 від 25.10.2006 року на суму 650,00 грн.;

- № РН-0011949 від 26.10.2006 року на суму 740,00 грн.;

- № РН-0012197 від 30.10.2006 року на суму 1 100,00 грн.;

- № РН-0012410 від 02.11.2006 року на суму 2 120,00 грн.;

- № РН-0012583 від 09.11.2006 року на суму 740,00 грн.;

- № РН-0011557 від 19.11.2006 року на суму 800,00 грн.;

- № РН-0012863 від 20.11.2006 року на суму 800,00 грн.;

- № РН-0013002 від 24.11.2006 року на суму 740,00 грн.;

- № РН-0013652 від 28.11.2006 року на суму 1 100,00 грн.;

- № РН-0013238 від 28.11.2006 року на суму 1 860,00 грн.;

- № РН-0013427 від 30.11.2006 року на суму 650,00 грн.;

- № РН-0013407 від 30.11.2006 року на суму 2 120,00 грн.;

- № РН-0013835 від 07.12.2006 року на суму 740,00 грн.;

- № РН-0014228 від 15.12.2006 року на суму 800,00 грн.;

- № РН-0014371 від 21.12.2006 року на суму 740,00 грн.;

- № РН-0014799 від 26.12.2006 року на суму 1 860,00 грн.;

- № РН-0014774 від 28.12.2006 року на суму 2 120,00 грн.

Відповідно до п.6.2 договору № 191-РР на поставку друкованої продукції від 01.12.2005 року, у випадку перевищення розміру поставленого тиражу над потребами розповсюджувача, останній має право частково повернути тираж протягом 45 днів з моменту поставки.

Відповідно до вищезазначеного пункту договору відповідачем було повернено частину товару. На підтвердження зазначеного факту в матеріалах справи наявні накладні на повернення ТМЦ постачальнику:

- № ВзП-0955 від 26.10.2006 року на суму 1 293,00 грн.;

- № ВзП-0982 від 02.11.2006 року на суму 348,60 грн.;

- № ВзП-1048 від 23.11.2006 року на суму 1 261,30 грн.;

- № ВзП-1068 від 30.11.2006 року на суму 1 477,20 грн.;

- № ВзП-1146 від 21.12.2006 року на суму 1 245,00 грн.;

- № ВзП-1149 від 28.12.2006 року на суму 647,15 грн.;

- № ВзП-0057 від 01.02.2007 року на суму 1 543,00 грн.;

- № ВзП-0128 від 22.02.2007 року на суму 1 194,00 грн.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті згідно договору не виконав.

Розмір основного боргу на момент подання позовної заяви становить 19 426,96 грн.

В ході судового розгляду представник позивача надав:

- пояснення по справі в яких  зазначив, що у видаткових накладних: № РН-0010781 від 26.09.2006 року; № РН-0010689 від 29.09.2006 року; № РН-0010528 від 02.10.2006 року; № РН-0011140 від 12.10.2006 року; № РН-0012187 від 25.10.2006 року; № РН-0012024 від 25.10.2006 року; № РН-0011949 від 26.10.2006 року; № РН-0012197 від 30.10.2006 року; № РН-0012410 від 02.11.2006 року; № РН-0012583 від 09.11.2006 року; № РН-0011557 від 19.11.2006 року; № РН-0012863 від 20.11.2006 року; № РН-0013002 від 24.11.2006 року; № РН-0013652 від 28.11.2006 року; № РН-0013238 від 28.11.2006 року; № РН-0013427 від 30.11.2006 року; № РН-0013407 від 30.11.2006 року; № РН-0013835 від 07.12.2006 року; № РН-0014228 від 15.12.2006 року; № РН-0014371 від 21.12.2006 року; № РН-0014799 від 26.12.2006 року; № РН-0014774 від 28.12.2006 року, що свідчать про передачу видань відповідачу, помилково зазначено замовлення з посиланням на договір № 191-РР від 15.11.2004 року, що підтверджується офіційним листом позивача, яке долучається до матеріалів справи. Дійсно, між сторонами укладався договір № 191-РР від 15.11.2004 року, згідно його умов, а саме: п.1.1 визначено поставку видань протягом 2004 року, і діє до моменту виконання сторонами своїх зобов'язань –п.8.4, які були виконані за цей період у повному обсязі і спору по яким не виникає. Видання за 2006 рік, що є предметом спору, постачались на замовлення відповідача, за умов договору 191-РР від 01.12.2005 року.

- заяву про уточнення та зменшення позовних вимог в якому зазначає, що зменшує свої позовні вимоги, щодо загальної суми основного боргу, яка становить 19 426,96 грн. на суму добровільно сплаченого боргу у розмірі 1 865,00 грн., просив стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 17 561,96 грн., пеню у розмірі 1 214,16 грн., що разом становить 18 776,12 грн., а також суму судових витрат.

Просив позов задовольнити, стягнути з відповідача заборгованість в сумі 17 561,96 грн., пеню в розмірі 1 214,16 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 208,65 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Розгляд справи відкладався. Представник відповідача в судове засідання не з'являвся, витребуваних судом документів не подав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи  докази суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з врахуванням заява про уточнення та зменшення позовних вимог

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України  та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, поставка тиражу відповідачу здійснювалась без пред'явлення довіреності, оскільки відповідачем було надано зразок печаті, за підписом директора та головного бухгалтера, якою особа, що отримувала тираж, завіряла свій підпис на супровідних документах.

Відповідно до п. 13 Інстукції «Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей», довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей. У разі відпуску цінностей частинами на кожний частковий відпуск складається накладна (акт приймання-здачі або інший аналогічний документ) з поміткою на ній номера довіреності та дати її видачі. В цих випадках один примірник накладної (або документа, що її заміняє) передається одержувачу цінностей, а другий - додається до залишеної у постачальника довіреності і використовується для спостереження і контролю за відпуском цінностей згідно довіреності, а також для проведення розрахунків з одержувачем. Після закінчення відпуску цінностей служби, що здійснювали їх відпуск, здають довіреність разом з документами на відпуск останньої партії цінностей працівникам, на яких покладено обов'язки з ведення бухгалтерського обліку. При централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей. 

Факт наявності основної заборгованості за неоплату поставленого товару у відповідача перед позивачем в сумі 17 561,96 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пункт 7.1 Договору № 191-РР на поставку друкованої продукції від 01.12.2005 року передбачає, що в разі несвоєчасної оплати поставленого тиражу у відповідності з договором, розповсюджувач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка існувала в момент прострочення, за кожний день прострочення від суми заборгованості.

Таким чином, сума пені становить 1 214,16 грн. та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було частково погашено заборгованість 13.02.2007 року та 12.06.2007 року на загальну суму 1 865,00 грн., до подання позивачем позовної заяви до суду, у зв'язку з чим позивачем було невірно зазначена ціна позову, тому ціна позову становить 18 776,12 грн.

Відповідно до ч. 3 статті 55 ГПК України, ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

Згідно пп.а п.2 статті 3 Декрету КМ «Про державне мито»ставка державного мита встановлюються із заяв, що подаються до господарських судів із заяв майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи вищезазначену норму, сума державного мита становить 187,77 грн. та покладається на відповідача.  

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, ч.3 ст. 55, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Прес-Маркет»(02166, м. Київ, вул. Академіка Курчатова, 19-А; п/р 2600801045898 в філії Банку «Фінанси і Кредит», МФО 300937, ідентифікаційний код 31286558) або з іншого рахунку, виявленого державним виконавцем, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий Дім ІТС»(03110, м. Київ, просп. Червонозоряний, 51; п/р 2600300001578 в АКБ «Правекс-Банк», МФО 321983, ідентифікаційний код 30602956) суму основного боргу 17 561 (сімнадцять тисяч п'ятсот шістдесят одна) грн. 96 коп., пеню в сумі 1 214 (одна тисяча двісті чотирнадцять) грн. 16 коп., та витрати  по сплаті державного мита в сумі 187 (сто вісімдесят сім) грн. 77 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 19 081 (дев'ятнадцять тисяч вісімдесят одна) грн. 89 коп.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

         Суддя                                                                                                            С.М.Мудрий