Постанова

від 21.02.2024 по справі 922/3094/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 року м. Харків Справа № 922/3094/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Істоміна О.А. , суддя Медуниця О.Є.

за участю секретаря судового засідання Євтушенка Є.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Дем`янець Я.В., адвокат

від відповідача 1: Турчанінов В.І., адвокат

від відповідачів 2-7:Турчанінов В.І., адвокат

розглянувши в приміщенні Східного апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт" (вх.2747Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 15.11.2023 (повний текст рішення складено 27.11.2023 у м. Харкові) у справі №922/3094/23, суддя Пономаренко Т.О.

за позовом Акціонерного товариства "Сенс Банк" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100; код ЄДРПОУ: 23494714) до 1) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт" (37606, Полтавська обл., м. Миргород, вул. Київська, 42-А, к. 4; код ЄДРПОУ: 31707522) , 2) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП: НОМЕР_1 ) , 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоолександрівське" (62545, Харківська обл., Вовчанський р-н, с. Новоолександрівка, вул. Центральна, 32; код ЄДРПОУ: 34072937) , 4) Товариства з обмеженою відповідальністю ФЕДОРІВСЬКИЙ (37606, Полтавська обл., м. Миргород, вул. Київська, 42-А, к. 4; код ЄДРПОУ: 34858372) , 5) Приватного акціонерного товариства ПІДСЕРЕДНЄ (62608, Харківська обл., Великобурлуцький р-н, с. Підсереднє, вул. Центральна, 10; код ЄДРПОУ: 00387134) , 6) Товариства з обмеженою відповідальністю ЦУКРОВЕ (64020, Харківська обл., Кегичівський р-н, смт. Слобожанське, вул. Соборна, 5; код ЄДРПОУ: 31633236) , 7) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Білий Колодязь" (62540, Харківська обл., Вовчанський р-н, смт. Білий Колодязь, вул. Заводська, 2; код ЄДРПОУ: 31235456) про стягнення заборгованості ВСТАНОВИВ:

12.07.2023 Акціонерне товариство "Сенс Банк" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив суд стягнути солідарно з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт", ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоолександрівське", Товариства з обмеженою відповідальністю Федорівський, Приватного акціонерного товариства Підсереднє, Товариства з обмеженою відповідальністю Цукрове, Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Білий Колодязь" на користь позивача заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №45-МВ/20 від 13.05.2020 у загальному розмірі 66 660 380,28 грн, з яких заборгованість за траншами, що отримані на підставі додаткових угод №№7-16 у розмірі 65 235 000,00 грн, заборгованість за відсотками у розмірі 1265380,28 грн, заборгованість зі сплати комісії у розмірі 160 000,00 грн, а також стягнути солідарно з відповідачів судові витрати зі сплати судового збору (т.1, а.с.1-198).

В обґрунтування позову позивач вказував на неналежне виконання відповідачами своїх зобов`язань в частині своєчасного повернення траншів за договором про відкриття кредитної лінії №45-МВ/20 від 13.05.2020, а також суми процентів та комісії за користування ними.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.07.2023, зокрема, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження (т.1, а.с.199-201).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.11.2023 у справі №922/3094/23 позовну заяву Акціонерного товариства "Сенс Банк" до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт", ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоолександрівське", Товариства з обмеженою відповідальністю Федорівський, Приватного акціонерного товариства Підсереднє, Товариства з обмеженою відповідальністю Цукрове, Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Білий Колодязь" про стягнення заборгованості задоволено (т.2, а.с.80-111).

Стягнуто солідарно з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт", ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоолександрівське", Товариства з обмеженою відповідальністю Федорівський, Приватного акціонерного товариства Підсереднє, Товариства з обмеженою відповідальністю Цукрове, Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Білий Колодязь" на користь Акціонерного товариства "Сенс Банк" заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №45-МВ/20 від 13.05.2020 за Траншами, що отримані на підставі Додаткових угод №№7-16 у розмірі 65235000 грн, заборгованість за відсотками у розмірі 1265380,28 грн, заборгованість зі сплати комісії у розмірі 160 000 грн, а також судові витрати у розмірі 751520, грн.

Рішення обґрунтоване, зокрема тим, що відповідач-1 підписуючи кредитний договір, а відповідачі 2-7 - договори поруки, зобов`язались сплачувати заборгованість зі сплати кредиту (траншів), процентів та комісії, передбачених кредитним договором, оскільки у вказаних договорах чітко передбачено умови та правила надання траншів.

Відтак, відповідачам були зрозумілі та доведені до їх відома умови кредитного договору.

Таким чином відповідач-1, уклавши кредитний договір, та відповідачі 2-7, уклавши договори поруки з позивачем, добровільно стали стороною вказаних договорів, а відтак на відповідних умовах зобов`язані нести всі ризики пов`язані з порушенням власних зобов`язань.

Перевіривши наданий позивачем до позовної заяви розрахунок суми заборгованості за кредитом, суму заборгованості за відсотками та комісією, суд встановив, що дані розрахунки є арифметично вірними та здійснені у відповідності до умов кредитного договору та вимог чинного законодавства.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідачі не надали суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, а в матеріалах справи такі докази відсутні, суд дійшов висновку про те, що відповідачами належним чином не виконано взяті на себе зобов`язання згідно кредитного договору та договорів поруки, укладених в якості забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, відповідачі звернулися до Східного апеляційного господарського суду зі спільною апеляційною скаргою, згідно з якою просять скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 15.11.2023 року у справі №922/3094/23 в частині стягнення з відповідачів заборгованості зі сплати комісії у сумі 160 000 грн.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2023 означена апеляційна скарга передана на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Істоміна О.А., суддя Медуниця О.Є.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.12.2023 апеляційну скаргу відповідачів на рішення Господарського суду Харківської області від 15.11.2023 у справі № 922/3094/23 залишено без руху. Запропоновано відповідачам усунути впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали встановлені при подання апеляційної скарги недоліки, а саме розділити означену апеляційну скаргу на сім самостійних (окремих) апеляційних скарг щодо кожного із скаржників, або приєднатися до вже поданої апеляційної скарги особи, на стороні якої вони виступають щодо яких окремо надати докази сплати судової збору за подання апеляційної скарги (заяви про приєднання) у розмірі 4026,00 грн у встановленому порядку за встановленими реквізитами; надати докази направлення копій окремих апеляційних скарг або заяви про приєднання і доданих до неї документів іншим учасникам справи з урахуванням положень ст.42 цього Кодексу; надати докази реєстрації кожного відповідача (скаржника) в електронному кабінеті в ЕСІТС.

25.12.2023 до суду апеляційної інстанції через підсистему «Електронний суд» надійшла від представника відповідача 1 Сільськогосподарського ТОВ «Агросвіт» адвоката Турчанінова В.І. заява про усунення недоліків, за змістом якої відповідну апеляційну скаргу подано від Сільськогосподарського ТОВ «Агросвіт». Питання приєднання до апеляційної скарги іншими свіввідповідачами буде вирішуватись в порядку, передбаченому ст.265 ГПК України (т.2, а.с.150-153).

Підставами скасування рішення Господарського суду Харківської області від 15.11.2023 року у справі №922/3094/23 апелянт в уточненій апеляційній скарзі вважає наступні обставини.

У відзиві на позовну заяву з наданням копій підтверджуючих документів, комісію за управління кредитною лінією СТОВ «Агросвіт» сплачено за весь період договору №45-МВ/20 від 13.05.2020, а саме: 13.05.2020 (за період 2020-2021 рр) та 05.04.2021 (за період 2021-2022 рр). Нарахування третього платежу комісії в сумі 160 000,00 грн відповідачі вважають необґрунтованим.

Скаржник погоджується з обґрунтованістю оплати банківської комісії за обслуговування кредитної лінії, які сплачувались за 2021 та 2022 рік, тобто за період дії кредитного договору. Разом з тим, третій платіж об`єктивно не пов`язаний з вирішенням позивачем будь-яких організаційно-технічних завдань щодо супроводження договору №45-МВ/20 від 13.05.2020. Отже, третій платіж у розмірі 0,2% від ліміту кредитної лінії (160 000,00 грн) носить характер нічим необґрунтованої та нав`язаної послуги банку як обов`язкової умови надання банківських послуг.

Відповідачами під час розгляду справи судом першої інстанції визнано позовні вимоги майже повністю, а апеляційна скарга подається на оскарження рішення в частині стягнення банківської комісії 160 000 грн.

На думку апелянта, нікчемність договору відкриття кредитної лінії №45-МВ/20 від 13.05.2020 у відповідній частині має наслідком необґрунтованості позовної вимоги про стягнення відповідних грошових коштів загальною сумою 160 000,00 грн. В обгрунтування цього апелянт посилається на ст.228 ЦК України, а також на правовий висновок, викладений у постанові ВС від 27.05.2020 у справі № 667/10018/15-ц.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт" на рішення Господарського суду Харківської області від 15.11.2023 у справі №922/3094/23. Встановлено учасникам справи строк до 12.01.2024 року включно, для подання відзиву на апеляційну скаргу. Запропоновано учасникам справи в строк до 12.01.2024 року включно надати до суду заяви, клопотання та заперечення (у разі наявності), з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів іншим учасникам справи. Призначено справу до розгляду на "21" лютого 2024 р. о 09:15 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 131.

20.12.2023 за вх. № 15822 з Господарського суду Харківської області надійшли матеріали справи №922/3094/23 (два томи).

12.01.2024 через «Електронний суд» (в межах строку) від Акціонерного товариства «Сенс Банк» надійшов відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого позивач просить суд:

- прийняти даний відзив на апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агросвіт» на рішення Господарського суду Харківської області від 15.11.2023 у справі №922/3094/23 до розгляду;

- апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агросвіт» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 15.11.2023 у справі №922/3094/23 без змін (т.2, а.с.212-214).

В обґрунтування своєї правової позиції позивач посилається на наступні обставини.

Проаналізувавши умови вказаного кредитного договору, судом першої інстанції встановлено, що сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, а тому відповідно до вимог статей 205, 638, 1049, 1054 Цивільного кодексу України та статей 179, 180 Господарського кодексу України він вважається укладеним. Таким чином, укладений кредитний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі статтями 173 174, 175 ГК України, статтями 11, 202, 509 ЦК України і відповідно до статті 629 ЦК України обов`язковим для виконання сторонами.

Зокрема, у відповідності до п.7.1. договору про відкриття кредитної лінії №45-МВ/20

від 13.05.2020, до якого в-подальшому внесено зміни та доповнення за домовленістю сторін, позичальник зобов`язався сплачувати банку комісію за управління кредитною лінією:

- в день підписання цього договору - у розмірі 160 000,00 гривень (без ПДВ);

- в період з 01 по 05 квітня 2021 року - у розмірі 0,2 % від ліміту кредитної лінії (без ПДВ) нараховану в останній робочий день березня 2021 року;

- в період з 01 по 05 квітня 2022 року - у розмірі 0,2 % від ліміту кредитної лінії (без ПДВ) нараховану в останній робочий день березня 2022 року.

Отже, на думку позивача, умовами кредитного договору, з огляду на встановлений в ньому строк кредитування 3 роки (до 12 травня 2023 року - п. 1.4. Кредитного Договору) передбачено сплату зазначеної комісії за кожний рік користування кредитними коштами, при цьому, в день підписання договору комісія сплачується у фіксованому розмірі, а за подальші роки користування кредитними коштами її розмір розраховується у відповідному відсотку від ліміту кредитної лінії.

З огляду на те, що протягом строку кредитування ліміт кредитної лінії не змінювався, то, відповідно, розрахункова суму комісії за подальші 2 роки кредитування також складала 160 000,00 грн. (із розрахунку 80 000 000,00 грн. (ліміт кредитування) * 0,2% (комісія, встановлена п. 7.1.).

Позивач вказує, що за даною справою позичальником перераховано на зазначений в кредитному договорі рахунок комісію в розмірі 160 000,00 грн в день укладення кредитного договору та 160 000,00 грн - 05 квітня 2021 року, тобто за другий рік кредитування, однак, всупереч взятим на себе зобов`язанням, позичальником не сплачено комісію за управління кредитною лінією за 2022 рік, у зв`язку з чим у останнього утворилась заборгованість зі сплати комісії в розмірі 160 000,00 грн.

Відзив судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

Представник апелянта у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив суд її задовольнити.

Позивач в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Відповідно до вимог статей 222, 223 ГПК України судом під час розгляду даної справи було здійснено повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу та складено протокол судового засідання.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши представників сторін, розглянувши апеляційну скаргу, відзив на неї, та матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Як свідчать матеріали справи, 13.05.2020 між Акціонерним товариством АЛЬФА-БАНК (після перейменування 30.11.2022 - Акціонерне товариство СЕНС БАНК) (банк) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю АГРОСВІТ - (позичальник) було укладено договір про відкриття кредитної лінії №45-МВ/20 (надалі - кредитний договір) (том 1, а.с.27-38).

Відповідно до п.1.1. кредитного договору, банк відкриває позичальнику мультивалютну відновлювану кредитну лінію, що надалі іменується кредитна лінія та на підставі додаткових угод до цього договору окремими частинами (траншами) надає позичальнику кредит у порядку і на умовах, визначених цим договором. Позичальник, у свою чергу, зобов`язується використати кредит з метою, зазначеною у пункті 1.5. цього договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, виконати інші умови цього договору та повернути банку кредит у терміни, встановлені цим договором.

У цьому договорі терміном відновлювана кредитна лінія позначається кредитна лінія, протягом строку дії якої після повернення наданого позичальнику кредиту або його частини банк здійснює подальше кредитування позичальника у межах її ліміту.

У межах кредитної лінії можуть надаватися кошти у гривнях та/або у доларах США та/або у євро.

У цьому договорі терміном кредит позначається загальна сума усіх траншів, що фактично надані позичальнику згідно з цим договором і не повернені банку.

У цьому договорі терміном транш позначається частина кредиту, що надана позичальнику згідно з відповідною додатковою угодою про його надання і не повернута банку.

Згідно п.1.2. кредитного договору, ліміт кредитної лінії (граничний розмір кредиту): сума, еквівалентна 80 000 000,00 гривень.

Розмір кредиту у всіх видах валют у перерахунку у гривні не може перевищувати встановлений ліміт кредитної лінії (граничний розмір кредиту), при цьому перерахунок суми кредиту із іноземних валют у гривні здійснюється за офіційним курсом, встановленим Національним банком України на дату укладення цього договору, що дорівнює 2679,4700 гривень за 100 доларів США, 2908,4300 гривень за 100 євро.

Положення попереднього абзацу цього пункту не впливають на зобов`язання позичальника щодо повернення кредиту які виконуються відповідно до п.10.1. цього договору, згідно з умовами якого отриманий кредит має бути повернутий у сумі фактично отриманих коштів у відповідній валюті.

Розмір процентів за користування кредитом складає:

- за користування частиною кредиту, наданою у гривнях, - 28% річних;

- за користування частиною кредиту, наданою у доларах США, - 13% річних;

- за користування частиною кредиту, наданою у євро, - 13% річних.

Тип процентної ставки (процентів) за користування кредитом - фіксована (п.1.3.кредитного договору).

Відповідно до п.1.4. кредитного договору строк дії кредитної лінії закінчується 12" травня 2023 року.

Кредит надається для мети поповнення оборотних коштів позичальника і може бути використаний ним на будь-які цілі, що не суперечать законодавству України, в тому числі рефінансування інвестиційних витрат (п.1.5.кредитного договору).

Згідно п.2.1. кредитного договору належне виконання позичальником зобов`язань за цим договором забезпечується:

а) неустойкою (пенею, штрафом), що передбачені цим договором;

б) порукою ОСОБА_1 на повну суму зобов`язань позичальника за цим договором та на строк дії цього договору;

в) порукою Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВООЛЕКСАНДРЮСЬКЕ" на повну суму зобов`язань позичальника за цим договором та на строк дії цього договору;

г) порукою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕДОРІВСЬКИЙ" на повну суму зобов`язань позичальника за цим договором та на строк дії цього договору;

д) порукою Приватного акціонерного товариства "ПІДСЕРЕДНЄ" на повну суму зобов`язань позичальника за цим договором та на строк дії цього договору;

е) порукою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦУKPOBE" на повну суму зобов`язань позичальника за цим договором та на строк дії цього договору;

є) порукою Товариства з обмеженою відповідальністю "СП "БІЛИЙ КОЛОДЯЗЬ" на повну суму зобов`язань позичальника за цим договором та на строк дії цього договору;

ж) іпотекою нерухомого майна та/або заставою рухомого майна (сільськогосподарської техніки та обладнання) що належить позичальнику та/або поручителям та/або третім особам на праві власності.

Засоби забезпечення належного виконання позичальником своїх зобов`язань, передбачені пунктом 2.1. цього договору, крім зазначеного у підпункті а пункту 2.1. цього договору, оформлюються окремими документами, що укладаються (складаються) одночасно з цим договором або після його укладення та іменуються надалі "документи забезпечення" (п.2.2.Кредитного договору).

Сторони дійшли згоди, що після завершення звернення стягнення на нерухоме майно передане в заставу/іпотеку банку (позичальником або будь-якою третьою особою) в забезпечення виконання зобов`язань позичальника за цим договором шляхом позасудового врегулювання, будь-які наступні вимоги банку щодо виконання зобов`язань за цим договором, які залишились невиконаними, є дійсними (п.2.3 кредитного договору).

Банк надає позичальнику кредит лише у межах строку дії кредитної лінії окремими частинами (траншами) шляхом надання одного траншу, що дорівнює ліміту кредитної лінії, або декількох траншів, але так, щоб у будь-який момент розмір кредиту не перевищував ліміт кредитної лінії. Кожний транш надається на підставі окремої додаткової угоди до цього договору, укладеної між позичальником і банком, у строк не пізніше 2 робочих днів з дня її укладення. Додаткові угоди про надання окремих траншів можуть бути укладені лише за взаємною згодою сторін і є невід`ємною частиною цього договору. У кожній такій додатковій угоді сторони повинні визначити розмір траншу, валюту, строки траншу, графік повернення кредиту/траншу, реквізити для його надання, якщо вони відрізняються від зазначених у пункті 10.2. цього договору. У такій додатковій угоді сторони можуть змінити вказаний у п.1.3 цього договору розмір процентів за користування кредитом (п.4.2. кредитного договору).

Відповідно до п.6.1. кредитного договору проценти нараховуються щомісячно, при цьому таке нарахування здійснюється не рідше одного разу на місяць, на суму кредиту протягом усього строку користування ним, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році (метод факт/факт) (для кредиту у гривнях чи у російських рублях) або фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році (метод факт/360) (для кредиту у іноземних валютах, інших ніж російські рублі). Для цілей визначення періоду для нарахування процентів на суму кожного з траншів день його надання враховується, а день повернення - не враховується.

Проценти, нараховані за місяць, позичальник зобов`язаний сплачувати щомісяця у строк з 1-го числа по 5-те число (включно) місяця, наступного за тим, за який вони нараховані (крім процентів, строки сплати яких визначені у наступних абзацах цього пункту).

Проценти нараховані за грудень та/або квітень, позичальник зобов`язаний сплачувати у строк з 1-го числа по 15-те число (включно) місяця, наступного за тим, за який вони нараховані.

Якщо після дострокової сплати процентів кредит був частково достроково повернутий у тому ж місяці, за який ці проценти нараховані, внаслідок чого фактично сплачена сума процентів перевищує розмір процентів, який підлягає сплаті, сума, яка складає різницю між фактично сплаченою сумою процентів та розміром процентів, що підлягає сплаті, вважається направленою на сплату процентів за користування кредитом за наступний місяць.

У разі повного повернення кредиту, в тому числі але не виключно, дострокового або при наявності прострочення, проценти нараховані за користування кредитом повинні бути сплачені до моменту такого повернення. При цьому, якщо коштів, що направляються на повне повернення кредиту не достатньо для повної сплати процентів за його користування, то вважається що строк сплати таких процентів наступив і кошти в першу чергу направляються на повернення цих процентів, з урахуванням черговості передбаченої п.10.4. цього договору (п.6.2.кредитного договору).

Розмір процентів за користування кредитом може бути змінений за погодженням сторін, про що, у випадку досягнення згоди, сторонами укладається відповідна додаткова угода до цього договору (п.6.2.кредитного договору).

За домовленістю сторін, позичальник зобов`язується сплачувати банку комісію за управління кредитною лінією:

- в день підписання цього договору - у розмірі 160 000,00 гривень (без ПДВ);

- в період з 01 по 05 квітня 2021 року - у розмірі 0,2 % від ліміту кредитної лінії (без ПДВ), нараховану в останній робочий день березня 2021 року;

- в період з 01 по 05 квітня 2022 року - у розмірі 0,2 % від ліміту кредитної лінії (без ПДВ), нараховану в останній робочий день березня 2022 року.

Зазначена комісія сплачується позичальником банку на рахунок № НОМЕР_2 (п.7.1.кредитного договору).

Протягом усього строку дії цього договору позичальник зобов`язаний надавати банку належним чином оформлені документи, що характеризують його фінансовий стан і діяльність, перелік і строки надання яких установлені у додатку №1 до цього договору. При цьому, документи, зазначені у цьому пункті надаються позичальником банку (якщо інше не буде передбачено у додатку №1) засвідчені підписами керівника та головного бухгалтера позичальника і скріплені печаткою позичальника (за її наявності), а у випадках, якщо будь-який із зазначених документів відповідно до вимог законодавства України, має бути поданий до органів державної статистики та/або до органів державної податкової служби, - з відповідною відміткою про отримання державним органом такого документу (п.8.1.кредитного договору).

Відповідно до п.9.1. кредитного договору, позичальник повинен повернути банку кредит шляхом повернення кожного траншу у терміни, що визначені у додатковій угоді/додаткових угодах, на підставі якої/яких цей транш наданий, але не пізніше ніж у день закінчення строку дії кредитної лінії. Повернення кредиту або його частини до настання зазначених термінів вважається достроковим.

Позичальник має право достроково повернути кредит або його частину. У випадках, передбачених цим договором або чинним законодавством України, позичальник зобов`язаний самостійно та/або на вимогу банку повернути кредит достроково (п.9.2. кредитного договору).

Згідно з п.10.1 кредитного договору, надання кожного з траншів здійснюється у валюті, визначеній у додатковій угоді, на підставі якої він надається.

Повернення кредиту, сплата процентів за користування ним здійснюються окремо щодо частини кредиту у кожній з валют, у валюті, в якій цю частину надано, що надалі іменується валюта кредиту.

Повернення частини кредиту, наданої у іноземній валюті, та/або сплата процентів за користування ним, можуть бути здійснені позичальником у національній валюті України та/або у іноземній валюті, відмінній від валюти кредиту, лише у наступних випадках:

а) за наявності на це попередньої письмової згоди банку, наданої у відповідь на письмове звернення позичальника;

б) на власний розсуд банку у випадку договірного списання грошових коштів відповідно до пункту 10.6. цього договору.

При цьому суми, що підлягають поверненню (сплаті) у національній валюті України, перераховуються із валюти кредиту за офіційним курсом останньої, встановленим Національним банком України на дату повернення (сплати), та помноженим на 1,155. Суми, що підлягають поверненню (сплаті) в іноземній валюті, відмінній від валюти кредиту, перераховуються із валюти кредиту за їх крос-курсом на день повернення (сплати), помноженим на 1,155. У випадку, передбаченому у підпункті а пункту 10.1. цього договору сторони можуть письмово погодити інший курс перерахунку.

Відповідно до п.10.2. кредитного договору, надання кредиту у всіх видах валют здійснюється у відповідності з його цільовим призначенням, визначеним у пункті 1.5. цього договору, шляхом переказу суми траншу з позичкового рахунку, зазначеного в пункті 13.3. цього договору, на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_3 у банку або по інших реквізитах, передбачених у додатковій угоді, на підставі якої надається цей транш.

Для цілей цього договору днем надання траншу вважається день списання його суми з позичкового рахунку по реквізитах, визначених згідно із абзацом першим цього пункту.

Всі платежі позичальника за цим договором (повернення кредиту, сплата процентів і т.д.) здійснюється шляхом переказу коштів з будь-якого поточного рахунка позичальника на відповідний рахунок, зазначений у пункті 13.3. цього договору або письмово повідомлений банком.

Для цілей цього договору днем здійснення позичальником будь-якого платежу за цим договором вважається день зарахування коштів на відповідний рахунок (п.10.3. Кредитного договору).

Якщо коштів, що направляються для погашення заборгованості позичальника за цим договором, недостатньо для її повного погашення, погашення повинно здійснюватися у такій черговості:

- прострочені проценти за користування кредитом (за їх наявності);

- пеня за прострочення комісії за управління кредитною лінією (за її наявності);

- пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом (за її наявності);

- пеня за прострочення повернення кредиту або його частини (за її наявності);

- передбачені цим договором штрафи (за їх наявності);

- прострочена комісія за управління кредитною лінією (за її наявності);

- проценти за користування кредитом, визначені в абзаці четвертому пункту 6.2 цього договору (за їх наявності);

- транші, повернення яких у терміни, визначені у відповідності з пунктом 9.1. цього договору, прострочено (за їх наявності);

- строкова комісія за управління кредитною лінією (за її наявності); строкові проценти за користування кредитом (за їх наявності), строкове повернення кредиту.

Позичальник зобов`язаний здійснити усі платежі на користь банку за цим договором так, щоб банк одержав усі належні йому суми у повному обсязі, без зарахування зустрічних вимог та без відрахування будь-яких комісій банків-кореспондентів або інших витрат, пов`язаних із переказом коштів (п.10.5. Кредитного договору).

Згідно з п.12.3. кредитного договору цей договір вважається укладеним з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов`язань позичальника за цим договором.

По всіх питаннях, не врегульованих цим договором, сторони керуються відповідними нормами чинного законодавства (в тому числі матеріального права) України (п.12.8. кредитного договору).

В той же день, між Акціонерним товариством АЛЬФА-БАНК (банк) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю АГРОСВІТ (позичальник) було укладено додаткову угоду №1 до договору про відкриття кредитної лінії №45-МВ/20 якою, зокрема, доповнено статтю 2 Договору пунктом 2.6. в редакції наступного змісту: позичальник зобов`язаний докласти всіх необхідних зусиль та здійснити всі необхідні дії щодо укладення у строк до 31.05.2020 документу забезпечення, зазначеного в підпункті д пункту 2.1. цього Договору. Для цілей цього пункту вважаться, що позичальник забезпечив укладення вказаного документу забезпечення, якщо у вказаний строк відбулося фактичне його укладання (т. 1, а.с.38-41).

26.11.2020 між Акціонерним товариством АЛЬФА-БАНК (банк) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю АГРОСВІТ (позичальник) було укладено додаткову угоду №2 до договору про відкриття кредитної лінії №45-МВ/20 від 13.05.2020 (т. 1, а.с.41-42), згідно якої сторони вирішили доповнити кредитний договір новою статтею 12-1 в наступній редакції:

12-1.1. Сторони домовились, що у випадку не виконання позичальником зобов`язань з:

повного повернення кредиту після закінчення строку дії кредитної лінії, вказаного у п.1.4 цього договору або після закінчення строку виконання зобов`язання з повернення кредиту (його частини) у зв`язку з пред`явленням банком позичальнику вимоги про дострокове повернення кредиту, сплати процентів за користування ним, і виконання усіх інших зобов`язань позичальника за цим договором відповідно до п. 11.6 цього договору та/або повного повернення будь-якого траншу (його частини) після закінчення терміну його повернення, встановленого у відповідній додатковій угоді до цього договору про надання траншу, позичальник зобов`язаний сплачувати проценти від суми простроченого кредиту та/або простроченого траншу (його частини) до повного фактичного повернення кредиту та/або траншу (його частини), у розмірі:

- за прострочення повернення частини кредиту, наданої у гривнях, - 28% річних;

- за прострочення повернення частини кредиту, наданої у доларах США, - 13% річних;

- за прострочення повернення частини кредиту, наданої у евро, - 13% річних.

12-1.2. Проценти, передбачені в п.12-1.1. цього договору нараховуються щомісячно, при цьому таке нарахування здійснюється не рідше одного разу на місяць, на суму кожного простроченого траншу (його частини)/на суму кредиту (його частину) до повного фактичного повернення кредиту та/або траншу (його частини), виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році (метод факт/факт) (для траншу у гривнях чи у російських рублях) або фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році (метод факт/360) (для траншу, що надається у іноземних валютах, інших ніж російські рублі).

12-1.3. Проценти, нараховані згідно з п. 12-1.2. цього договору, позичальник зобов`язаний сплачувати щомісяця у строк з 1-го числа по 5-те число (включно) місяця, наступного за тим, за який вони нараховані.

У разі повного повернення кредиту, проценти нараховані на суму простроченого кредиту (на частину кредиту, що прострочена) повинні бути сплачені до моменту такого повернення. При цьому, якщо коштів що направляються на повне повернення кредиту не достатньо для повної сплати процентів, нарахованих відповідно до п. 12-1.1. цього договору, то вважається що строк сплати таких процентів наступив і кошти в першу чергу направляються на повернення цих процентів, з урахуванням черговості передбаченої п.10.4. цього договору.

15.11.2021 між Акціонерним товариством АЛЬФА-БАНК (банк) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю АГРОСВІТ (позичальник) було укладено додаткову угоду №3 до договору про відкриття кредитної лінії №45-МВ/20 від 13.05.2020 (т. 1, а.с.42-43), згідно якої сторони вирішили викласти пункт 2.5. Кредитного договору в новій редакції наступного змісту:

Позичальник зобов`язаний докласти всіх необхідних зусиль та забезпечити, щоб протягом строку дії договору та до повного виконання позичальником зобов`язань за цим договором, сума заборгованості по кредиту була забезпечена заставою/іпотекою майна, зазначеного в підпункті ж пункту 2.1. цього договору, загальною вартістю, що становить не менше ніж 120 % від суми заборгованості по кредиту..

Викладено останній абзац пункту 4.6. договору в новій редакції наступного змісту:

-у разі, якщо загальна вартість предмету/ів іпотеки/застави, зазначеного/их у підпункті ж пункту 2.1. цього договору, вказана у відповідному/их документі/ах забезпечення, становить менше, ніж 120% від загальної суми траншів з урахуванням суми траншу, що запланований до видачі..

Також сторони виклали додаток №1 до кредитного договору в новій редакції, що додається до цієї додаткової угоди.

В той же день, між Акціонерним товариством АЛЬФА-БАНК (банк) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю АГРОСВІТ (позичальник) було укладено додаткову угоду №4 до договору про відкриття кредитної лінії №45-МВ/20 від 13.05.2020 (т. 1, а.с.45-47).

В подальшому, між Акціонерним товариством АЛЬФА-БАНК (банк) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю АГРОСВІТ (позичальник) було укладено низку додаткових угод до кредитного договору про надання траншу та угод про внесення змін до додаткових угод про надання траншу (т. 1, а.с.48-86).

Зокрема, згідно додаткової угоди №1 від 15.05.2020 (надалі - додаткова угода №1) сторони погодили, що банк надає позичальнику транш у сумі 21 172 000,00 грн.

Вказаний транш банк надав позичальнику 15.05.2020 згідно платіжної інструкції №1298983 на суму 21 172 000,00 грн.

Згідно додаткової угоди №2 від 08.05.2020 (надалі - додаткова угода №2) сторони погодили, що банк надає позичальнику транш у сумі 7 507 000,00 грн.

Вказаний транш банк надав позичальнику 18.05.2020 згідно платіжної інструкції №3703429 на суму 7 507 000,00 грн.

Згідно додаткової угоди №3 від 28.05.2020 (надалі - додаткова угода №3) сторони погодили, що банк надає позичальнику транш у сумі 17 946 000,00 грн.

Вказаний транш банк надав позичальнику 28.05.2020 згідно платіжної інструкції №953349 на суму 17 946 000,00 грн.

Згідно додаткової угоди №4 від 09.06.2020 (надалі - додаткова угода №4) сторони погодили, що банк надає позичальнику транш у сумі 1 730 000,00 грн.

Вказаний транш банк надав позичальнику 09.06.2020 згідно платіжної інструкції №5572032 на суму 1 730 000,00 грн.

Згідно додаткової угоди №5 від 27.11.2020 (надалі - додаткова угода №5) сторони погодили, що банк надає позичальнику транш у сумі 10 980 000,00 грн.

Вказаний транш банк надав позичальнику 27.11.2020 згідно платіжної інструкції №13381305 на суму 10 980 000,00 грн.

Згідно додаткової угоди №6 від 03.12.2020 (надалі - додаткова угода №6) сторони погодили, що банк надає позичальнику транш у сумі 5 900 000,00 грн.

Вказаний транш банк надав позичальнику 04.12.2020 згідно платіжної інструкції №29797721 на суму 5 900 000,00 грн.

Згідно додаткової угоди №7 від 03.02.2021 (надалі - додаткова угода №7) сторони погодили, що банк надає позичальнику транш у сумі 10 980 000,00 грн.

14.05.2020 між Акціонерним товариством Альфа-Банк (банк) та ОСОБА_1 (поручитель) було укладено договір поруки №117-П/20 (т.1,а.с.87-89 ).

14.05.2020 між Акціонерним товариством Альфа-Банк (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Новоолександрівське" (поручитель) було укладено договір поруки №118-П/20 та додаткову угоду №1 до нього (т. 1, а.с.90-96).

14.05.2020 між Акціонерним товариством Альфа-Банк (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю ФЕДОРІВСЬКИЙ (поручитель) було укладено договір поруки №119-П/20 та додаткову угоду №1 до нього (т. 1, а.с.97-103).

27.05.2020 між Акціонерним товариством Альфа-Банк (банк) та Приватним акціонерним товариством ПІДСЕРЕДНЄ (поручитель) було укладено договір поруки №120-П/20 та додаткову угоду №1 до нього (т. 1, а.с.104-111).

13.05.2020 між Акціонерним товариством Альфа-Банк (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЦУКРОВЕ (поручитель) було укладено договір поруки №121-П/20 та додаткову угоду №1 до нього (т. 1, а.с.112-118).

14.05.2020 між Акціонерним товариством Альфа-Банк (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Білий Колодязь" (поручитель) було укладено договір поруки №122-П/20 та додаткову угоду №1 до нього (т. 1, а.с.119-125).

Згідно з п.п.2.1 вказаних договорів поруки у відповідності з цими договорами поручителі поручилися за виконання боржником (Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агросвіт") наступ них обов`язків, що виникли на підставі Основного договору (договір про відкриття кредитної лінії № 45-МВ/20, укладений між бан ком та боржником 13 травня 2020 року, включаючи всі додаткові угоди до нього, що укладені на дату набуття чинності цим договором або будуть укладені у майбутньому) або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому:

- обов`язку повернути банку наданий за Основним договором кредит у сумі фактично отриманих і не повернутих боржником коштів у відповідній валюті, що надані боржнику в межах розміру ліміту кре дитної лінії на дату надання будь-якого з траншів. Кожен з траншів, шляхом надання яких наданий та кий кредит, повинен бути повернутий у валюті, у якій його надано, у строк, визначений у додатковій угоді, на підставі якої цей транш надано, але не пізніше ніж у день закінчення строку дії кредитної лі нії;

- обов`язок сплачувати банку проценти за користування кредитом, наданим за кредитною лінією, у наступному розмірі: 28% річних за користування частиною кредиту, на даною у гривнях, та 13% річних за користування частиною кредиту, нада ною у доларах США, 13% річних за користування частиною кредиту, нада ною у євро, або у будь-якому іншому (більшому або меншому) розмірі, якщо такий буде встановле ний шляхом зміни Основного договору у строки визначені в Основному договорі;

- обов`язку сплачувати банку комісію у розмірі і строки визначені в Основному договорі;

- обов`язку у випадках, передбачених Основним договором або законодавством України, достроково (до настання строків повернення / сплати, зазначених вище у цьому пункті), повернути банку кре дит, сплатити проценти за користування ними і виконати інші обов`язки, що передбачені Основним договором або випливають з нього;

- обов`язку сплатити банку неустойку (пеню, штрафи) та понад суму неустойки (пені, штрафів) відш кодувати збитки, заподіяні банку невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зо бов`язань за Основним договором.

Відповідно до п.п.3.1 договорів поруки боржник та поручитель відповідають перед банком за порушення обов`язків, перелічених у статті 2 цього Договору, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і боржник.

Передбачена пунктами 3.1. договорів поруки відповідальність поручителів наступає у випад у, якщо боржник допустить прострочення виконання будь-якого з обов`язків, зазначених у пункті відповідних договорів (п.п.3.2.договорів поруки).

Відповідно до умов п.5.3. договорів поруки, ці договори набирають чинності з дати їх підписання сторонами і діють до повного виконання зобов`язань боржника за Основним договором. Порука за цими договорами припиняється через 6 років з дати набуття чинності цими договорами.

Пунктами 5.4. договорів поруки передбачено, що укладанням цих договорів поручителі надали свою згоду на будь-які майбутні зміни обсягу відповідальності боржника за Основним договором, в тому числі такі, внаслідок яких відбудеться збільшення обсягу відповідальності поручителя за цими договорами, зокрема, але не виключно, будь-які зміни Основного договору, внаслідок яких збільшується ліміт кредитної лінії, що надається боржнику, строк користування кредитом/ частиною, та/або розмір процентів за користування Кредитом, та/або комісійних винагород, та/або неустойки (пені, штрафів), та/або будь-яких інших платежів, які боржник згідно з Основним договором повинен сплачувати банку та за виконання яких поручитель поручається згідно з цим договором, і погоджується з тим, що такі зміни не є підставою для припинення встановленої цими договорами поруки, і встановлена цими договорами порука залишається чинною протягом строку, встановленого в п.5.3. цього Договору, а поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і боржник, з урахуванням будь-яких майбутніх змін обсягу відповідальності боржника за Основним договором. Дана згода поручителів є безумовною, безвідкличною і не обмежена строком дії.

12.08.2022 позачерговими загальними зборами акціонерів Акціонерного товариства Альфа-Банк (протокол №2/2022) було прийнято рішення про зміну найменування Банку з Акціонерного товариства Альфа-Банк на Акціонерне товариство Сенс Банк.

30.11.2022 вказані вище зміни найменування юридичної особи - Акціонерного товариства Альфа-Банк на Акціонерне товариство Сенс Банк внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується випискою із зазначеного реєстру від 01.12.2022 та новою редакцією Статуту банку, погодженою Національним Банком України 12.09.2022.

Транші, отримані позичальником за додатковими угодами про надання траншів №№1-6 на загальну суму 65 235 000,00 грн було погашено у строки, встановлені відповідними Додатковими угодами, тому вони не є предметом розгляду у цьому спорі.

Однак, як стверджує позивач, транші, отримані позичальником за додатковими угодами про надання траншів №№7-16 на загальну суму 65 235 000,00 грн зі строком їх повернення 01.04.2022, встановленим Угодою про внесення змін №4 до додаткових угод про надання траншів №№7-16 у встановлений договором строк позичальником не повернуто.

Відсотки, нараховані позивачем за користування траншами 1-6 сплачені позичальником в повному обсязі та не є предметом розгляду в даному спорі.

Однак, як стверджує позивач, всупереч взятим на себе зобов`язанням, із загальної суми відсотків, нарахованих за користування траншами №№7-16 у відсоткові періоди з 03.02.2021 по 31.03.2022 включно, - 9 260 367,15 грн, строки сплати яких настали станом на 12.05.2023, позичальник сплатив відсотки на загальну суму 7 994 986,87 грн та прострочив сплату відсотків в загальній сумі 1 265 380,28 грн.

Нарахування та сплата вищевказаних відсотків підтверджується виписками по особовим рахункам позичальника IBAN НОМЕР_4 .

Крім того, позичальником перераховано на зазначений в кредитному договорі рахунок комісію в розмірі 160 000,00 грн. в день укладення кредитного договору та 160 000,00 грн - 05 квітня 2021 року. Однак, як стверджує позивач, всупереч взятим на себе зобов`язанням, позичальником не сплачено комісію за управління кредитною лінією за 2022 рік, у зв`язку з чим станом на 12.05.2023 утворилась заборгованість позичальника зі сплати комісії в розмірі 160 000,00 грн.

Нарахування та сплата вищевказаних комісій підтверджується виписками по рахунку IBAN НОМЕР_5 , на який зараховується комісія, сплачена позичальником на рахунок IBAN НОМЕР_2 .

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога позивача про солідарне стягнення з відповідачів заборгованності за договором про відкриття кредитної лінії №45-МВ/20 від 13.05.2020 у загальному розмірі 66 660 380,28 грн, з яких заборгованість за траншами, що отримані на підставі додаткових угод №№7-16 у розмірі 65 235 000,00 грн, заборгованість за відсотками у розмірі 1 265 380,28 грн, заборгованість зі сплати комісії у розмірі 160 000,00 грн, а також солідарне стягнення з відповідачів судові витрати зі сплати судового збору.

Апелянт просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 15.11.2023 року у справі №922/3094/23 в частині стягнення з відповідачів заборгованості зі сплати комісії у сумі 160 000 грн.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Таким чином, Східний апеляційний господарський суд, враховуючи межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, переглядає рішення Господарського суду Харківської області від 15.11.2023 року у справі №922/3094/23 в частині стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості зі сплати комісії у сумі 160 000 грн.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підстави виникнення цивільних прав та обов`язків виникають з договорів та інші правочинів.

Пунктом 3 частини 1 статті 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтями 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторонни (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Приписами частини 1 статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою договір №45-МВ/20 є кредитним договором.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 "Позика" цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За правилами ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно частини 2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Крім того, в силу приписів ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч.3 ст.1049 ЦК України).

Згідно зі статтею 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Частиною 1 статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В частині 1 статті 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Проаналізувавши умови вказаного кредитного договору судом першої інстанції обгрунтовано встановлено, що сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного договору, а тому відповідно до вимог статей 205, 638, 1049, 1054 Цивільного кодексу України та статей 179, 180 Господарського кодексу України він вважається укладеним.

Таким чином, укладений кредитний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі статтями 173 174, 175 ГК України, статтями 11, 202, 509 ЦК України і відповідно до статті 629 ЦК України обов`язковим для виконання сторонами.

Зокрема, у відповідності до п.7.1. договору про відкриття кредитної лінії №45-МВ/20 від 13.05.2020, до якого в подальшому внесено зміни та доповнення за домовленістю сторін, позичальник зобов`язався сплачувати банку комісію за управління кредитною лінією:

- в день підписання цього договору - у розмірі 160 000,00 гривень (без ПДВ);

- в період з 01 по 05 квітня 2021 року - у розмірі 0,2 % від ліміту кредитної лінії (без ПДВ) нараховану в останній робочий день березня 2021 року;

- в період з 01 по 05 квітня 2022 року - у розмірі 0,2 % від ліміту кредитної лінії (без ПДВ) нараховану в останній робочий день березня 2022 року.

Отже, умовами кредитного договору, з огляду на встановлений в ньому строк кредитування 3 роки (до 12 травня 2023 року - п. 1.4. кредитного договору) передбачено сплату зазначеної комісії за кожний рік користування кредитними коштами, при цьому, в день підписання договору комісія сплачується у фіксованому розмірі, а за подальші роки користування кредитними коштами її розмір розраховується у відповідному відсотку від ліміту кредитної лінії.

З огляду на те, що протягом строку кредитування ліміт кредитної лінії не змінювався, то, відповідно, розрахункова сума комісії за подальші 2 роки кредитування також складала 160 000,00 грн (із розрахунку 80 000 000,00 грн. (ліміт кредитування) * 0,2% (комісія, встановлена п. 7.1.).

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, позичальником перераховано на зазначений в кредитному договорі рахунок комісію в розмірі 160 000,00 грн в день укладення кредитного договору та 160 000,00 грн - 05 квітня 2021 року, тобто за другий рік кредитування, однак, всупереч взятим на себе зобов`язанням, позичальником не сплачено комісію за управління кредитною лінією за 2022 рік, у зв`язку з чим у останнього утворилась заборгованість зі сплати комісії в розмірі 160 000,00 грн.

Таким чином відповідачі, уклавши кредитний договір та договори поруки з позивачем, добровільно стали стороною вказаних договорів, а відтак на відповідних умовах зобов`язані нести всі ризики, пов`язані з порушенням власних зобов`язань, в тому числі сплачувати передбачені кредитним договором проценти та комісію.

За даною справою спірні проценти та, зокрема, комісія за управління кредитною лінією, позивачем нараховані за правомірне користування кредитними коштами, розмір та строки сплати яких визначено кредитним договором.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що твердження апелянта стосовно того, що третій платіж об`єктивно не пов`язаний з вирішенням позивачем будь-яких організаційно-технічних завдань щодо супроводження договору №45-МВ/20 від 13.05.2020, є його припущенням без наведення обгрунтованих заперечень із наданням відповідних доказів.

Крім того, апелянт зазначив, що оплата банківської комісії за обслуговування кредитної лінії здійснювалась в період дії кредитного договору за 2021 та 2022 рік.

Разом з цим, строк дії кредитної лінії закінчується 12 травня 2023 (п.1.4 Договору). Цей Договір вважається укладеним з дати його підписання Сторонами і діє до повного виконання зобов`язань Позивачльника за цим Договором (п.12.3), а тому оплата третього платежу відповідно до п.7.1 договору повинно бути здійснено в період з 01 по 05 квітня 2022 р.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що надані докази (в додатках до відзиву на позовну заяву) не є підставою для звільнення відповідачів від сплати процентів та комісії, нарахованих на підставі кредитного договору за правомірне користування кредитними коштами.

При цьому доводи позичальника про нікчемність п.7.1 кредитного договору в частині сплати комісії за останній (третій) рік кредитування, відхиляються колегією суддів з огляду на наступне.

Питання щодо нікчемності пункту 7.1 кредитного договору відповідачем у відзиві на позовну заяву та при розгляді справи судом першої інстанції не ставилось. Відповідачем лише було зазначено, що наданий позивачем у додатку до позову розрахунок, в якому зазначено зроблений позивачальником тільки один комісійний платіж, є помилковим та дійсності не відповідає, тому судом першої інстанції це питання не розглядалось взагалі.

Посилання апелянта на положення ст.228 ЦК України щодо нікчемності правочину, колегія суддів відхиляє з наступного.

Положеннями ст. 228 Цивільного кодексу України визначені правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства.

Так, відповідно до ч. 1 ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України потрібно враховувати вину, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Така позиція Верховного Суду залишається незмінною, зокрема, у постановах від 30.08.2022 у справі №904/1427/21, від 31.05.2023 у справі №924/219/22, від 12.12.2023 у справі №906/564/19.

Колегія суддів вважає, що на спірні правовідносини в даній справі не розповсюджуються норми Закону України «Про захист прав споживача» від 12.05.1991 №1023 та Закону України «Про споживчий кредит» від 15.11.2016 №1734, оскільки:

- згідно ст.1 Закону №1734 споживчий кредит (кредит) грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів, (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника;

-з п.1.5 Договору від 13.05.2020 про відкриття кредитної лінії №45-МВ/20 вбачається, що кредит надається для мети поповнення оборотних коштів Позичальника і може бути використаний ним на будь-які цілі, що не суперечать законодавству України, в т.ч. рефінансування інвестиційних витрат, тобто на потреби, пов`язані із підприємницькою діяльністю.

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове правове регулювання спірних правовідносин (такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).

У зв`язку з вищенаведеним посилання апелянта на постанову ВС від 27.05.2020 у справі № 667/10018/15-ц, колегія суддів відхиляє, оскільки суб`єктний склад, предмет, підстави позову та зміст позовних вимог і спірні правовідносини за цими критеріями в даній справі не є подібними тим, що розглядались у справі № 667/10018/15-ц.

В межах спірних правовідносин позичальник (апелянт) погоджується з обґрунтованістю сплати ним комісії за управління кредитною лінією в день підписання договору та за 2021 рік кредитування, але залишає поза увагою той факт, що відповідно до умов кредитного договору кредитування здійснюється 3 роки з 13.05.2020 по 12.05.2023 та, зокрема, зобов`язання здійснити оплату комісії в період з 01 по 05 квітня 2022 року - у розмірі 0,2 % від ліміту кредитної лінії (без ПДВ) нараховану в останній робочий день березня 2022 року.

Така позиція позичальника свідчить про неправильне трактування ним умов договору або про його суперечливу поведінку.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.05.2021 у справі № 461/9578/15-ц звернула увагу на те, що в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) зроблено висновок про те, що добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).

Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Харківської області від 15.11.2023 у справі №922/3094/23 в оскаржуваній частині прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт" на рішення Господарського суду Харківської області від 15.11.2023 у справі №922/3094/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Харківської області від 15.11.2023 у справі №922/3094/23 (в оскаржуваній частині) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів через Східний апеляційний господарський суд з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 26.02.2024 року.

Головуючий суддя О.О. Радіонова

Суддя О.А. Істоміна

Суддя О.Є. Медуниця