Ухвала

від 15.03.2024 по справі 922/3094/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"15" березня 2024 р. м. ХарківСправа № 922/3094/23

Суддя господарського суду Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.

розглянувши заяву (вх.№5038 від 23.02.2024) представника СТОВ "АГРОСВІТ" про відстрочення виконання судового рішення по справі

за позовом: Акціонерного товариства "Сенс Банк" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100; код ЄДРПОУ: 23494714)

до 1) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт" (37606, Полтавська обл., м. Миргород, вул. Київська, 42-А, к. 4; код ЄДРПОУ: 31707522) ,

2) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП: НОМЕР_1 ) ,

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоолександрівське" (62545, Харківська обл., Вовчанський р-н, с. Новоолександрівка, вул. Центральна, 32; код ЄДРПОУ: 34072937) ,

4) Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕДОРІВСЬКИЙ» (37606, Полтавська обл., м. Миргород, вул. Київська, 42-А, к. 4; код ЄДРПОУ: 34858372) ,

5) Приватного акціонерного товариства «ПІДСЕРЕДНЄ» (62608, Харківська обл., Великобурлуцький р-н, с. Підсереднє, вул. Центральна, 10; код ЄДРПОУ: 00387134) ,

6) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦУКРОВЕ» (64020, Харківська обл., Кегичівський р-н, смт. Слобожанське, вул. Соборна, 5; код ЄДРПОУ: 31633236) ,

7) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Білий Колодязь" (62540, Харківська обл., Вовчанський р-н, смт. Білий Колодязь, вул. Заводська, 2; код ЄДРПОУ: 31235456)

про стягнення заборгованості

за участю представників:

позивача Дем`янець Я.В., довіреність від 03.10.2023 №020185/23;

відповідача 1 Турчанінова В.І., ордер АО №1090423 від 01.06.2023;

Дем`яненко О.В., директор (особисто);

відповідача 2 Турчанінова В.І., ордер АО №1095910 від 28.07.2023;

відповідача 3 Турчанінова В.І., ордер АО №1095913 від 28.07.2023;

відповідача 4 Турчанінова В.І., ордер АО №1095917 від 28.07.2023;

відповідача 5 Турчанінова В.І., ордер АО №1095919 від 28.07.2023;

відповідача 6 Турчанінова В.І., ордер АО №1095927 від 28.07.2023;

відповідача 7 Турчанінова В.І., довіреність від 11.02.2022.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Харківської області перебувала справа №922/3094/23 за позовом Акціонерного товариства "Сенс Банк" до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт", ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоолександрівське", Товариства з обмеженою відповідальністю ФЕДОРІВСЬКИЙ, Приватного акціонерного товариства ПІДСЕРЕДНЄ, Товариства з обмеженою відповідальністю ЦУКРОВЕ, Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Білий Колодязь" про солідарне стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №45-МВ/20 від 13.05.2020 у загальному розмірі 66 660 380,28 грн., з яких заборгованість за траншами, що отримані на підставі Додаткових угод №№7-16 у розмірі 65 235 000,00 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 1 265 380,28 грн., заборгованість зі сплати комісії у розмірі 160 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.11.2023, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2024, позовну заяву Акціонерного товариства "Сенс Банк" до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт", ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоолександрівське", Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕДОРІВСЬКИЙ», Приватного акціонерного товариства «ПІДСЕРЕДНЄ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦУКРОВЕ», Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Білий Колодязь" про стягнення заборгованості задоволено.

23.02.2024 через кабінет Електронного Суду від представника СТОВ "АГРОСВІТ" надійшла заява (вх.№5038 від 23.02.2024) про відстрочення виконання судового рішення, в якій просить суд відстрочити виконання судового рішення Господарського суду Харківської області рішення від 15.11.2023 у справі №922/3094/23 на один рік, а саме до 14.11.2024.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.02.2024 відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заяви (вх.№5038 від 23.02.2024) представника СТОВ "АГРОСВІТ" про відстрочення виконання судового рішення до повернення матеріалів справи №922/3094/23 до Господарського суду Харківської області.

06.03.2024 на виконання рішення Господарського суду Харківської області від 15.11.2023 та постановиСхідного апеляційного господарського судувід 21.02.2024 було видано відповідні накази.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.03.2024 заяву (вх.№5038 від 23.02.2024) представника СТОВ "АГРОСВІТ" про відстрочення виконання судового рішення прийнято до розгляду. Розглядзаяви (вх.№5038 від 23.02.2024) представника СТОВ "АГРОСВІТ" про відстрочення виконання судового рішення призначено на 15.03.2024.

14.03.2024 через кабінет Електронного Суду від представника позивача надійшла заява (вх.№7152 від 14.03.2024) про надання заперечень проти заяви СТОВ «Агросвіт» про відстрочення виконання рішення суду.

15.03.2024 через кабінет Електронного Суду від представника позивача надійшло клопотання (вх.№7161 від 15.03.2024) про долучення доказів.

Присутній в судовому засіданні 15.03.2024 представник відповідачів заяву (вх.№5038 від 23.02.2024) про відстрочення виконання судового рішення підтримав та просив суд її задовольнити.

Присутня в судовому засіданні 15.03.2024 директор СТОВ "АГРОСВІТ" заяву (вх.№5038 від 23.02.2024) про відстрочення виконання судового рішення підтримала та просила суд її задовольнити.

Присутня в судовому засіданні 15.03.2024 представник позивача проти задоволення заяви (вх.№5038 від 23.02.2024) про відстрочення виконання судового рішення заперечувала, просила суд відмовити в її задоволенні.

Розглянувши заяву (вх.№5038 від 23.02.2024) представника СТОВ "АГРОСВІТ" про відстрочення виконання судового рішення, заслухавши пояснення представників сторін, об`єктивно оцінивши надані сторонами докази, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відповідно до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно вимог статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Відстрочення виконання рішення - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю.

Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

Отже, відстрочення виконання рішення суду є таким законодавчо врегульованим механізмом відтермінування поновлення порушеного права стягувача, який ґрунтується на об`єктивних, виняткових обставинах, застосування яких не призводить до шкоди сутності права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованою Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР.

Звертаючись до суду із заявою про відстрочення виконання рішення суду, заявник вказує на те, що майже всі підприємства-відповідачі (окрім ТОВ «Цукрове») мають фактичне місце розташування та ведення господарської діяльності у Чугуївському та Куп`янському районах Харківської області, з початку повномасштабного військового вторгнення РФ вони опинилися в окупації та в зоні проведення бойових дій.

Крім того, удари артилерії та авіації ворога по території СТОВ «Агросвіт» знищили виробничі потужності для тваринництва, худобу та техніку.

За вказаним фактом у провадженні УСБУ в Харківській області перебуває кримінальне провадження №22022220000000945 від 27.04.2022 за ч.1 ст.438 КК України.

Ризики забруднення вибухонебезпечними предметами, наближеність полів до кордону з РФ унеможливили вирощування СТОВ «Агросвіт» сільськогосподарських культур. Господарську діяльність було паралізовано, що призвело до порушення строків погашення заборгованості за кредитним договором.

Копії листів з ГУ МНС в Харківській області та Харківської обласної військової адміністрації з цього питання заявником додано до заяви.

Відповідно до листа ПрАТ СК «Альфа Страхування» від 05.12.2022 у зв`язку з наближеністю територій перебування заставного майна до ведення бойових дій, регулярними обстрілами окупаційних військ РФ, вказана компанія не має можливості направити представника для огляду предметів застави за договором № 45-МВ/20, а саме сільськогосподарської техніки. Тобто фактично АТ «СЕНС БАНК» в особі підконтрольної йому страхової компанії визнало неможливість навіть проведення ревізії заставного майна СТОВ «Агросвіт», яку не проведено і на цей час.

Окрім цього, 04.07.2023 РФ здійснила масовану ракетну атаку на ще одне підприємство - ТОВ «СП «Білий Колодязь», яке є фінансовим поручителем за кредитним договором.

За вказаним фактом 10.07.2023 розпочато кримінальне провадження №22023220000000972.

За попередніми оцінками будівельного експерта руйнування будівлі цукрового заводу є тотальним та відновленню вона не підлягає.

18.02.2024та 20.02.2024 авіацією країни-агресора завдано ударів по складам ТОВ «Федорівський», розташованим у с. Федорівка Куп`янського району Харківської області. До заяви надаються відповідні фотоматеріали. Як стверджує заявник, за вказаним фактом готується звернення про відповідний військовий злочин до УСБУ в Харківській області.

Відповідач ОСОБА_1 також є особою, постраждалою від російської агресії, оскільки в ході бойових дій та окупації с. Момотове Харківського району Харківської області його помешкання було пошкоджено та розграбоване.

За вказаним фактом у провадженні УСБУ в Харківській області перебуває кримінальне провадження № 22023220000001159 від 31.07.2023 за ч.1 ст.438 КК України.

Підприємства, які є поручителями за кредитним договором, а саме - ТОВ «Новоолександрівське», ТОВ «Федорівський», ПрАТ «Підсереднє», що розташовані в 20-кілометровій зоні державного кордну України з РФ, з лютого 2022 року по вересень 2022 року перебували під окупацією збройних формувань РФ та не вели господарської діяльності.

Цукровий завод ТОВ «Цукрове» востаннє працювало у 2017 році.

Як стверджує заявник, на сьогоднішній день СТОВ «Агросвіт» та поручителі мають зруйнований бізнес: тисячі загиблих тварин, тисячі гектарів замінованих полів, значні збитки і руйнування офісних, складських, господарських приміщень, ферм, викрадену та пошкоджену техніку та авто транспорт і при всьому цьому відповідачі намагаються зберегти та відновити діяльність підприємств в обсягах, достатніх для обслуговування зобов`язань у тому числі і перед позивачем.

Заявник також зазначив, що від ефективності відновлення діяльності вищезазначених підприємств - сільськогосподарських виробників залежить забезпечення роботою сотень мешканців населених пунктів Чугуївського та Куп`янського районів Харківської області, а також пайовими виплатами близько 4 тисяч осіб. У разі виконання судового рішення від 15.11.2023 у справі № 922/3094/23 без його відстрочення відповідачі втратять основні засоби та матеріальну базу для подальшої роботи, що призведе до катастрофічних наслідків для суб`єктів господарювання, і без того постраждалих від воєнних дій, та значної соціальної напруженості серед населення вищезазначених районів. Одержання коштів у достатній кількості можливе лише після завершення сільськогосподарського циклу підприємств-відповідачів, який буде мати місце наприкінці 2024 року. Також боржники розраховують на реалізацію домовленостей з реструктуризації заборгованості, які тривають з серпня 2023 року (копія відповідного листа АТ «СЕНС БАНК» заявником додано до заяви).

Разом з цим, заявник наголошує на тому, що відповідачі не ухиляються від сплати заборгованості, а навпаки шукають способи її погашення перед позивачем.

Представник позивача заперечує проти вимог представника відповідачів про надання відстрочки виконання рішення на 1 рік, в обґрунтування чого зазначив представником відповідачів не надано суду доказів наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк та наявності виняткового випадку, а саме доказів наявності тяжкого фінансового стану позичальника та поручителів, загрози банкрутства, відсутності коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, а також не надано доказів, які б підтверджували фактичну можливість виконання рішення у строк, зазначений заявником.

Також, представник позивача зазначив, що вказані представником відповідачів обставини, зокрема в частині введення воєнного стану, рівною мірою стосуються і позивача як суб`єкта господарювання, який здійснює свою діяльність в Україні. Так, внаслідок повномасштабної збройної агресії РФ проти України було пошкоджено й майно банку, зокрема відділення, розташовані в Харківській області (фотознімки додаються).

Більш того, за твердженнями представника позивача, на відміну від відповідачів, бізнес яких розташований у Харківській області, банк зазнав значних збитків з самого початку воєнних дій РФ проти України, ще до початку повномасштабного вторгнення, а саме з 2014 року коли внаслідок анексії Криму та бойових дій та окупації частини Донецької та Луганської областей банком було втрачено все майно, що знаходилось на вказаних територіях (відділення, їх обладнання, грошові кошти та цінності, що знаходились у сховищах відділень банку тощо), а також здобув величезний портфель проблемних (непогашених) кредитів мешканців зазначених територій. Попри зазначене банк продовжував та продовжує виконувати свої зобов`язання перед позичальниками (щодо надання кредитів) та вкладниками (щодо повернення вкладів).

Крім того, як зазначив представник позивача, воєнний стан в Україні збільшує рівень інфляції в економіці, через що відстрочка виконання судового рішення порушить оптимальний баланс поряд з інтересами відповідачів, інтересів позивача, який якщо й отримає належні йому за рішенням суду кошти через рік, то вже значно знеціненими.

На переконання представника позивача, відстрочивши виконання рішення, суд не стимулюватиме процедуру погашення заборгованості, а сприятиме відповідачам в подальшому порушувати свої зобов`язання, оскільки надана відстрочка істотно б порушувала майнові інтереси позивача внаслідок надзвичайно тривалого перенесення терміну виконання зобов`язання відповідачів у спірних правовідносинах.

Також, на думку представника позивача, складне фінансове становище відповідачів не може бути безумовною підставою для надання відстрочки виконання судового рішення.

Більш того, представник позивача наголосив на тому, що, як зазначає в своїй заяві сам представник відповідачів, протягом судового провадження сторонами велись переговори щодо укладення мирової угоди, за умовами якої самим позичальником СТОВ «Агросвіт» було запропоновано графік щомісячного погашення ним заборгованості за кредитом (лист СТОВ «Агросвіт» від 26.10.2023 №261023-41 додається). Однак, визначений позичальником графік погашення платежів прямо свідчить, що після закінчення запропонованого представником відповідачів строку відстрочення таке рішення не буде виконане, тому така заява є лише способом уникнути його виконання, що не є добросовісною поведінкою сторони відповідачів.

При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (вказаний висновок викладений в постанові КГС ВС від 07.12.2022 у справі № 910/11949/21).

Втім, в будь-якому разі вирішуючи питання відстрочення виконання рішення суду господарські суди мають дотримуватись балансу інтересів сторін на основі поданих сторонами доказів.

Тобто, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, та докази подані кожною із сторін, а також дотримуватися розумного строку відстрочення (подібний висновок наведено в п. 4.12 постанові КГС ВС від 21.01.2020 у справі № 910/1180/19).

Так, суд констатує, що майже всі підприємства-відповідачі (окрім ТОВ «Цукрове») мають фактичне місце розташування та ведення господарської діяльності у Чугуївському та Куп`янському районах Харківської області, з початку повномасштабного військового вторгнення РФ вони опинилися в окупації та в зоні проведення бойових дій.

Ці факти є загальновідомими та підтверджуються Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затвердженим Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022.

Значне руйнування підприємств відповідачів, знищення/пошкодження їх виробничих потужностей, техніки та худоби підтверджується належними та допустимими доказами, а саме: Актом Державної екологічної інспекції №02-03 про обстеження засміченої земельної ділянки, витягами з єдиного реєстру досудових розслідувань, звітами за результатами обстежень нежитлових будівель за адресами: Харківська обл., Вовчанський р-н, смт. Білий Колодязь, вул. Заводська, 2; Харківська обл., Чугуївський р-н, с. Шестакове, вул. Шкирівка, б/н; Харківська обл., Чугуївський р-н, с. Шестакове, вул. Шкирівка, 244Д; Харківська обл., Чугуївський р-н, с. Шестакове, вул. Шкирівка, 237В; Харківська обл., Чугуївський р-н, с. Шестакове, вул. Шкирівка, 237Б.

При цьому, представник відповідачів зазначив про бажання відповідачів виконати рішення суду в повному обсязі.

Суд також враховує доводи заявника про те, що одержання коштів у достатній кількості можливе лише після завершення сільськогосподарського циклу підприємств відповідачів, який буде мати місце наприкінці 2024 року.

З огляду на сезонну діяльність підприємств відповідачів, останнє унеможливлює своєчасне та належне виконання судового рішення без накладення на відповідачів додаткових обтяжень, наявність яких може навпаки значно ускладнити виконання рішення суду.

Крім того, суд враховує загальновідомі обставин, зокрема, військову агресію Російської Федерації проти України, що має негативний вплив на економіку країни, та ускладнює діяльність як позивача, так і відповідачів, а отже негативно впливає на сторін спору.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про достатню винятковість наведених обставин для застосування визначеної статтею 331 Господарського процесуального кодексу України процедури відстрочення виконання судового рішення, а тому з метою дотримання балансу інтересів обох сторін (позивача та відповідачів) суд вважає можливим відстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 15.11.2023 у справі №922/3094/23 - до 14.11.2024.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний принцип закріплений у частині першій статті 11 ГПК України.

Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню (пункт 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004).

Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Зміст цього принципу (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону. Цивільне законодавство ґрунтується на вільному здійсненні цивільних прав, а також добросовісності учасників цивільних правовідносин при здійсненні цивільних прав і виконання обов`язків.

Справедливість як один із фундаментальних принципів права, який закладено безпосередньо в змісті права, в тих правовідносинах формою яких є право, передбачає готовність враховувати інтереси інших сторін, не зловживати своїми правами на шкоду їм, дотримуватися рівності в положенні учасників правовідносин.

Отже за своєю юридичною силою принцип справедливості є фактично імперативною нормою права (нормою відхилення від якої недопустиме), яка поряд з нормами цивільного права належить до механізму регулювання цивільних правовідносин.

Застосування принципу справедливості передбачено і нормами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, частиною першою статті 6 якої гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд (статті 2, 7 цього Закону).

ЄСПЛ неодноразово звертав увагу, що одним із елементів передбаченого пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий розгляд справи судом є змістовне, а не формальне тлумачення правової норми (рішення від 23.10.1985 у справі "Бентем проти Нідерландів").

Правосуддя, за своєю суттю, визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 9 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Водночас, суд приймає до уваги, що матеріальний інтерес відповідачів полягає у виконанні рішення суду таким чином, щоб це дозволило продовжити статутну діяльність відповідачів, а матеріальний інтерес позивача, натомість, полягає у виконанні рішення суду у даній справі повністю та протягом розумного строку.

В той же час, суд враховує, що в силу закріплених в пункті 1 статті 6 Конвенції принципів на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до п.1 ст.6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України», заява №6962/02).

Однак, за практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п.1 ст.6 Конвенції («Корнілов та інші проти України», заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого ст.6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі «Крапивницький та інші проти України», заява № 60858/00). Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 904/4566/18 та від 20.09.2018 у справі № 905/2953/17.

Суд також звертає увагу, що відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не сприяє ухиленню від його виконання відповідачами, а навпаки надає можливість ефективно виконати судове рішення без понесення сторонами додаткових обтяжень при його виконанні.

З огляду на вищевикладене, визначений строк відстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 15.11.2023 у справі №922/3094/23 жодним чином не зумовить порушення гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції позивачу права на суд.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву (вх.№5038 від 23.02.2024) представника СТОВ "АГРОСВІТ" про відстрочення виконання судового рішення задовольнити.

Відстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 15.11.2023 у справі №922/3094/23 на один рік до 14.11.2024.

Ухвала може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області.

Повний текст ухвали складено 20.03.2024.

Суддя Пономаренко Т.О.