Постанова

від 28.11.2007 по справі 9/271пд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/271пд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

21.11.2007 р.                                                                           справа №9/271пд

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Стойка  О.В.

суддів Гези  Т.Д. , Діброви  Г.І.

за участю представників сторін:

від позивача:Сезін В.В. за довіреністю,

від відповідача:Мельничук Г.А. за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуВідкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" м.Маріуполь Донецької області

на рішення господарського суду

Донецької області

від17.09.2007 року

по справі№9/271пд (Мартюхіна Н.)

за позовомВідкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" м.Маріуполь Донецької області

доМаріупольського юридичного агентства м.Маріуполь Донецької області

пророзірвання договору та відшкодування збитків у розмірі 50000грн.

В С Т А Н О В И В:

          У серпні  2006 року до господарського суду звернулось Відкрите акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" м.Маріуполь Донецької області (позивач) із позовом до Маріупольського юридичного агентства м.Маріуполь Донецької області (відповідач) про  розірвання договору та відшкодування збитків у сумі 50000 грн через неналежне виконання умов договору.

          Ухвалою Господарського суду Донецької  області  від 05.10.06р. провадження  у справі за  позовом  Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" м. Маріуполь  припинено на підставі ч.1 п.1 ст.80 ГПК України через непідвідомчість господарському суду.

          Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.11.2006р. ухвалу господарського суду Донецької області від 05.10.2006р. по справі №м 9/271пд скасовано в частині припинення провадження у справі щодо позовних вимог про стягнення збитків в сумі 50000грн. та справу №  9/271пд в цій частині направлено на новий розгляд Господарському суду Донецької області. В іншій частині ухвалу Господарського суду Донецької області від 05.10.2006р. по справі № 9/271пд залишено без змін.   

Постановою Вищого Господарського суду України від 01.03.2007р. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.11.2006р. у справі № 9/271пд залишено без змін.  

Рішенням господарського  суду Донецької  області  від 17.09.07р. по справі №9/271пд у  задоволені  позовних  вимог  позивача  про  стягнення  збитків  у  розмірі  50000 грн. відмовлено.

Позивач, не погодившись із рішенням  господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якої  просить скасувати спірне рішення   господарського суду. Свої   вимоги  позивач  обґрунтовує  тим, що  суд  порушив  норми  процесуального  та  матеріального  права.

Відповідач  вважає  рішення  суду законним  та  обгрунтованим, а  апеляційну  скаргу  такою, що не  підлягає  задоволенню.

 Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з  матеріалів  справи,  між  позивачем, відповідачем  та власниками земельних паїв –фізичними особами, відповідно до списку, що є невід'ємною частиною договору  (пайщики) був  укладений  Договір від 27.07.2005р. № 5525  (далі Договір) про надання правової допомоги та юридичних послуг.

Відповідно до п. 1 Договору  позивач та пайщики доручили, а  відповідач взяв на себе зобов'язання з надання юридичних послуг в об'ємі та на умовах, передбачених договором.

Пунктом 2.1., 2.2. Договору  відповідач  зобов'язався в судовому порядку розірвати довгострокові договори оренди земельних паїв, укладених  пайщиками з ТОВ “Заря”  та ТОВ «Агрофірма «Заря»в кількості 988шт.;   після розірвання договорів оренди земельних паїв, укладених Пайщиками з ТОВ “Заря” та з ТОВ “Агрофірма “Заря”, оформити договори оренди земельних паїв або ділянок (в разі виділення земельних паїв в натурі (на місцевості)) пайщиків з  позивачем в кількості 988шт. строком на 20 років на умовах, запропонованих позивачем.  Сторонами  визначено, що оформлення договорів оренди земельних паїв пайщіків з  позивачем включає в себе: складання договору, підписання договору сторонами та реєстрація його в відповідності з діючим законодавством.  Крім  того,  до  обов»язків  відповідача  входило представляти інтереси пайщиків в судах першої інстанції, а в разі незадоволення позовних вимог, або оскарження судових рішень відповідачами -  в судах апеляційної та касаційної інстанції. Представництво інтересів пайщиків в судах включало в себе оформлення позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, а також участь  відповідача в судових засіданнях.

До кола обов»язків позивача входило  прийняти та оплатити надану правову допомогу та юридичні послуги  відповідача  з розрахунку по 120  грн. за кожного з 988 пайщиків, а всього 118 560 грн.

Також  відповідно  до  умов Договору пайщики були зобов»язані після розірвання договорів оренди земельних паїв, укладених з ТОВ “Заря” та з ТОВ “Агрофірма “Заря”, укласти договори оренди земельних паїв з  позивачем строком на 20 років на умовах, запропонованих  останнім. Крім того, вони зобов'язалися відшкодувати витрати, понесені позивачем по сплаті наданої правової допомоги та юридичних послуг  відповідача в розмірі 120 грн.

На виконання умов  п.5.1. Договору позивачем було здійснено попередню оплату юридичних послуг на суму 50000 грн. відповідно до платіжного доручення № 53151 від 29.07.2005р.  на підставі виставленого відповідачем рахунку від 22.07.05р. № 91,

Позивач   у своєму  позові вимагає  стягнути  з  відповідача  суму   збитків  у  розмірі  50 000 грн. та  в обґрунтування  заявлених  вимог  посилається  на  невиконання   відповідачем взятих  на  себе зобов»язань  за Договором в строк до 15.11.05р., а  також посилається   на  зміну відповідачем  в  однобічному  порядку   умови  п. 2.1 Договору, відповідно  до   якого   відповідач  повинен  був  розірвати  договори  оренди  земельних  паїв, а  він   звернувся  із  позовами  про  визнання  договорів  недійсними.

Позивач   вважає  спірний  Договір  розірваним,  оскільки  листами  від 29.11.06р. за №09/4287 та від 30.11.06р. №09/4311 повідомив  відповідача про  розірвання Договору.

Відповідач  проти  заявлених  вимог  заперечує  та  вважає  спірний  Договір  дійсним.

Відповідно  до   вимог  ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно  до п.7.1. Договору даний  договір  укладений  на  строк  до   повного  виконання сторонами своїх зобов»язань та  набирає  силу  з  моменту   його  укладення.

Умовами  спірного  Договору  односторонній  порядок  розірвання  договору  не  передбачений, належних   доказів про  надання   іншими  сторонами  договору  згоди  на  розірвання  Договору  матеріали  справи  не  містять.

Отже  на  підставі  вищенаведеного,  судова  колегія  вважає, що доказів розірвання  Договору № 5525   від 27.07.2005р. у встановленій  чинним  законодавством формі позивачем  не  надано.

Щодо    вимог  позивача  про  стягнення  з  відповідача  збитків  в  сумі  50 000грн.  судова  колегія  вважає, що  заявлені  вимоги  задоволенню  не  підлягають  з   огляду   на  наступне.

За  приписами ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.  Збитками є:  втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);  доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Позивач  вважає, що   йому  завдані  збитки  відповідачем, оскільки  останній   в  однобічному  порядку  змінив  умови  договору та  замість  розірвання  договорів звернувся  з  позовами  про  визнання  договорів  недійсними,  чим  порушив  взяті  на  себе  зобов»язання та  не  виконав  умови  Договору в передбачений  строк.

Судова  колегія  вважає  заявлені  доводи   позивача  безпідставними, оскільки виконання  відповідачем зобов»язання, що  викладені в п.п. а) та б) п.2.1. Договору не  стосується безпосередньо  прав  позивача, а лише інтересів пайщиків –фізичних  осіб участь яких у якості сторін  в межах цієї  справи  неможлива через  вимоги ст.ст. 1, 12 ГПК України.   Отже  здійснення  позивачем  передплати за  Договором, дію  якого  не  припинено, а  також  невиконання обов»язків відповідача за цім Договором, що безпосередньо не  стосуються прав  позивача -  не  може  розцінюватися  у якості збитків позивача.

За таких  підстав судова  колегія  вважає  висновок  суду  першої  інстанції  про  відмову   у задоволенні  позовних  вимог   вірним, однак  вважає  за  необхідне  виключити  з  мотивувальної  частини  рішення  абзаци  з  6  по 13 включно, які  знаходяться  на  5  аркуші рішення, оскільки дослідження   викладених  в  цих  абзацах  обставин та  надання  їм  оцінки не  стосується  предмету  спору в межах  заявлених  вимог, що є  порушенням  норм процесуального  права України, а саме ст. 84 ГПК України.

Доводи  апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої  інстанції

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ч.1 п.4 ст.104 Господарського процесуального кодексу України мотивувальну частину рішення  господарського суду Донецької області від   17.09.2007р. по справі  № 9/271пд  слід змінити у вищенаведеній  частині, в іншій  частині рішення  суду слід залишити без змін.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на  позивача  по справі.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105  Господарського процесуального кодексу України, суд -

                                                  П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" м.Маріуполь Донецької області на рішення Господарського суду  Донецької  області  від  17.09.2007р. по справі  № 9/271пд  залишити  без задоволення.

Виключити з  мотивувальної  частини  рішення  господарського суду Донецької області від 17.09.2007р. по справі  № 9/271пд   за  позовом Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" м.Маріуполь Донецької області  до Маріупольського юридичного агентства м.Маріуполь Донецької області    абзаци  з  6  по 13 включно, які  знаходяться  на  5  аркуші рішення Господарського суду  Донецької  області  від  17.09.2007р. по справі  № 9/271пд.

В іншій  частині   рішення Господарського суду  Донецької  області  від  17.09.2007р. по справі  № 9/271пд  залишити  без  змін.

Головуючий          О.В.  Стойка

Судді:          Т.Д.  Геза

          Г.І.  Діброва

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС